Господарська, громадсько-політична та культурна діяльність дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

УДК 94 (477.82) “18/19”

ГОСПОДАРСЬКА, ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНА ТА КУЛЬТУРНА ДІЯЛЬНІСТЬ ДВОРЯН І ПОМІЩИКІВ ВОЛИНІ НАПРИКІНЦІ ХІХ - ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Спеціальність 07.00.01 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

ШАХРАЙ ТЕТЯНА ОЛЕКСІЇВНА

Черкаси - 2009

Дисертацією є рукопис

Роботу виконано на кафедрі етнології Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Чернега Петро Макарович,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова,

завідувач кафедри етнології

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Гуржій Олександр Іванович,

Інститут історії України НАН України,

провідний науковий співробітник

кандидат історичних наук, в.о. доцента

Ігнатова Людмила Русланівна,

Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут”,

в.о. доцента кафедри історії

Захист відбудеться «18» червня 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 73.053.01 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченко, 81, кім.211.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького (18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22).

Автореферат розісланий «15» травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент Корновенко С.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині громадськість виявляє стійке зацікавлення генеалогічними студіями та демонструє зростання інтересу до дворянської тематики. Зокрема, привертає увагу місце і роль політичної еліти й представників бізнесу у житті суспільства, їхня участь у створенні культурних цінностей, благодійна діяльність, побут та дозвілля. Останнім часом все більшого поширення набуває історична регіоналістика, проте, і надалі залишаються проблеми, які потребують подальшого вивчення, зокрема історія господарської, суспільно-політичної та культурної діяльності дворян і поміщиків Волині, які протягом низки століть відігравали значну роль у житті краю і всієї Російської імперії.

Відсутність комплексного й об'єктивного дослідження обраної теми в історичній науці, недостатня розробка проблеми загалом, не дали змоги сучасним історикам створити цілісну картину суспільно-політичної, економічної та культурної діяльності дворянства та поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Ідеологічний тиск, неоднозначність й заанганжованість поглядів, відсутність аналітично-критичних узагальнень і висновків стали на заваді формуванню концепції, яка б сприяла всебічному та об'єктивному висвітленню тогочасних подій і явищ, пояснювала природу і механізм суспільно-політичних та економічних змін. Тому дослідження зазначеної вище теми є перспективним напрямом сучасної історії і має певне наукове, суспільно-політичне й прикладне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у відповідності з планами науково-дослідної роботи кафедри етнології Інституту історичної освіти Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, вона є складовою частиною наукового напряму “Дослідження проблем гуманітарних наук”, схваленого Вченою радою університету 31 січня 2007 року, протокол № 7.

Об'єктом дослідження є дворяни і поміщики Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

Предмет дослідження - господарська, громадсько-політична й культурна діяльність дворян і поміщиків Волині у зазначений період.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період кінця ХІХ ст. до падіння Російської імперії у березні 1917 р. Вихідний рубіж дослідження необхідний для вивчення соціально-політичного портрету дворян і поміщиків Волині. Загальне уявлення про кількісний та національний склад населення Волинської губернії, в тому числі й представників дворянсько-поміщицького стану, дають опубліковані матеріали першого Всеросійського перепису 1897 р. Соціально-економічні й політичні зрушення у пореформений період засвідчили вступ суспільства на новий шлях товарних відносин. 3 березня 1917 р. - падіння царату внаслідок Лютневої буржуазно-демократичної революції в Росії визначило кінцеву хронологічну межу роботи. Зречення Миколи ІІ від престолу юридично зафіксувало крах монархічної форми правління і ліквідацію станів.

Територіальні межі дослідження. Опрацьовані матеріали стосуються не лише території Волинської губернії у відповідності до її адміністративного поділу, що існував у Російській імперії (губернія підпорядковувалась Київському, Подільському і Волинському генерал-губернаторству і поділялася на 12 повітів), а й тих територіальних одиниць, що тісно пов'язані з господарською, громадсько-політичною та культурно-просвітницькою діяльністю дворян і поміщиків Волині. Терміни “Волинь”, “Волинська губернія”, “волинська земля” вживаються у роботі як синоніми.

Мета дисертації полягає в тому, щоб, враховуючи науковий доробок попередників, опубліковані та архівні джерела, застосовуючи нові концептуальні підходи, комплексно проаналізувати господарську, громадсько-політичну й культурну діяльність дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких дослідницьких завдань:

- з позиції сучасної методології, рівня конкретно-історичних знань, проаналізувати ступінь наукової розробки теми та інформаційний потенціал джерельної бази дослідження;

- розкрити трансформацію понять “дворяни”, “поміщики”, “дворянсько-поміщицька верства”;

- визначити й висвітлити регіональні особливості еволюції дворянсько-поміщицьких землеволодінь;

- показати роль дворян і поміщиків у розвитку промислового виробництва й торгівлі;

- з'ясувати й реконструювати основні форми, нові тенденції та особливості суспільно-політичної активності дворянства і поміщиків;

- охарактеризувати місце і роль парламентської діяльності дворянсько-поміщицьких депутатів від Волині у контексті суспільно-політичних перетворень;

- виявити й розкрити характерні риси та особливості соціокультурного аспекту громадської діяльності дворян і поміщиків краю;

- визначити місце і роль благодійності та меценатства серед представників дворянсько-поміщицького стану у громадському житті губернії.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- дисертація є першим спеціальним комплексним дослідженням, де висвітлено основні напрями, форми і методи господарської, громадсько-політичної і культурної діяльності дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.;

- системність і комплексність у вивчені проблеми знайшли свій вияв не лише у широті та всебічності охоплення об'єктів і суб'єктів історичного процесу та з'ясуванні форм і наслідків їх взаємодії у межах окресленого часового відрізку, а й в інтенсивному використанні новітніх концепцій, інструментарію і розробок сучасної історичної науки;

- змістовно проаналізовано масив вітчизняної та зарубіжної наукової літератури, де розкрито різні аспекти життя суспільства кінця ХІХ - початку ХХ ст., окреслено основні історіографічні періоди означеної теми, визначено їхні здобутки та невирішені проблеми;

- обґрунтовано класифікацію і розкрито специфіку історичних джерел;

- вперше в українській історіографії, шляхом введення до наукового обігу значного комплексу нових архівних джерел, створено цілісний соціально-економічний і політичний портрет дворянсько-поміщицької верстви Волині;

- заповнено фактологічні прогалини щодо політичного статусу дворян і поміщиків краю та визначено їх місце і роль в системі російського абсолютизму;

- вивчено й розкрито форми, зміст і специфіку суспільно-політичної активності представників дворянсько-поміщицького стану Волині під час виборів до Державної Думи І - ІV скликань та у роботі парламенту;

- здійснено комплексний аналіз основних напрямів, форм, методів і змісту діяльності дворянсько-поміщицьких громадських організацій;

- розкрито характерні риси й особливості, а також наслідки благодійної та меценатської діяльності поміщиків і дворян Волині.

Практичне значення дисертації полягає у тому, що її зміст, теоретичні положення і висновки можуть бути використані науковцями і політиками, господарськими й державними працівниками для аналізу та пояснення глибинних коренів існуючих до сьогоднішнього дня проблем організації та розвитку ефективного промислового виробництва, матеріального-побутового становища населення для розробки політичними партіями й громадськими організаціями програм національного і культурного відродження.

Документи й матеріали дисертації можуть бути використані науковцями для вивчення й обговорення методологічних проблем даної і суміжної проблематики, подальшого дослідження суспільно-політичної історії України, підготовки монографічних та узагальнюючих праць, навчальних посібників й спеціальних курсів для навчальних закладів.

Апробація результатів дисертації. Зміст, основні положення та наукові результати праці обговорювалися на засіданнях кафедри етнології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Концептуальні положення та висновки викладені автором у виступах на наукових конференціях: “Поляки на Волині: результати інтердисциплінарних досліджень” (Житомир, 18 - 19 грудня 2004 р.), “Поляки і політика” (Житомир, 7 - 9 жовтня 2005 р.), “Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (Ніжин, 19 - 21 квітня 2007 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Українська державність: генеза, історичний розвиток, традиція” (Житомир, 23 - 24 березня 2006 р.); науково-практичних конференціях “Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” (Київ, 6 - 8 квітня 2005 р.), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 4 - 6 квітня 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 10 публікаціях, із яких 8 - у фахових виданнях, визначених переліком ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 4,5 друкованих аркуші.

Обсяг та структура дисертації зумовлені метою, завданнями, проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, що поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел (269 позицій) і літератури (234 позицій) та 15 додатків. Обсяг основного тексту роботи становить 184 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, окреслено завдання, об'єкт та предмет вивчення, хронологічні та територіальні межі, подано інформацію про апробацію його результатів, зазначено кількість публікацій.

У першому розділі “Історіографія та джерельна база дослідження” за проблемно-хронологічною ознакою проаналізовано стан наукової розробки проблеми та охарактеризовано залучені до роботи джерела. Динаміка змін цілей і підходів, теоретико-методологічних засад, ступеню науковості досліджень зазначеної теми, дозволяють виокремити три історіографічні етапи: дореволюційний (остання третина ХІХ - початок ХХ ст.), радянський (середина 1920 - 1980 рр.) і сучасний (90-ті рр. - початок ХХІ ст.).

Обсяг дореволюційної літератури невеликий і має переважно довідниковий, науково-популярний, мемуарний, оглядовий, а загалом джерелознавчий характер. Серед узагальнювальних робіт, в яких проаналізовано особливості формування дворянсько-поміщицького стану, увагу привертають напрацювання А. Романовича-Славатинського, Н. Семенової, В. Ярмонкіна. У них представлено аналіз історії привілейованого стану в Росії та його еволюційний поступ з точки зору законодавства та суспільної необхідності ХІХ ст. Романович-Славатинский А. Дворянство в России от начала ХVІІІ века до отмены крепостного права / А.Романович-Славатинский. - СПб., 1870; Семенова Н. П. Наше дворянство / Н. П. Семенова. - СПб., 1898; Ярмонкин В. Задача дворянства / В. Ярмонкин. - СПб., 1895. Важливе значення для вивчення теми мають праці відомих українських вчених Д. Антоновича, Н. Полонської-Василенко, в яких розкрито місце і роль дворян і поміщиків у суспільно-політичному й економічному житті імперії без ідеологічної заангажованості, тенденційності й упередженості Антонович Д. Триста років українського театру (1618-1919) / Д. Антонович. - Прага, 1925; Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2 т. / Н. Полонська-Василенко, [вступ. ст. В. Ульяновский]. - К., 1992. - Т. 2: Від середини ХVІІстоліття до 1923 року.. На особливу увагу заслуговують праці історика, ідеолога українського консервативно-монархічного руху, волинського шляхтича В. Липинського Lipiсski W. Szlachta na Ukrainie. Udziaі jej w їyciu narodu ukraiсskiego na tle jego dziejуw / W Lipiсski. - Krakуw: Skіad gіowny w ksiкgarni Leona Idzikowskiego w Kijowie, 1909; Липинський В. Аріянський соймик в Киселині на Волині в маю 1638 року. Причинок до історії аріянства на Україні / В. Липинський. - Львів, 1910; Липинський В. Україна на переломі 1657-1659. Замітки до історії українського державного будівництва в ХVІІ ст. / В. Липинський. - Філадельфія, 1991.. Питання етносоціального, економічного та суспільно-політичного розвитку дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. відображено у ґрунтовних наукових працях М. Теодоровича Теодорович Н. И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии / Н. И. Теодорович. - Почаев, 1889. - Т. 2: Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский., І. Полякової Полякова И. Крупное землевладение на Волыни / И. Полякова. - К., 1898., М. Новинського Новинский М. Г. Винокуренная промышленность Волынской губернии / М. Г. Новинский // Труды комиссии по изучению хозяйств Юго-Западного края. - 1913. - Вып.ІІ..

Підсумовуючи аналіз дореволюційної історіографії з обраної нами теми, зауважуємо, що роботи більшості авторів носили узагальнювальний характер і були спрямовані на вивчення формування дворянсько-поміщицького стану, реформ у Російській імперії та їхнього впливу на представників цього стану і суспільства загалом. Хоча окремі автори вивчали аспекти суспільно-політичного та соціально-економічного життя дворян і поміщиків Волині, проте, їхнім працям притаманна поверховість, описовість, фрагментарність, часто - суб'єктивізм.

У радянській історичній науці увага істориків до вивчення питань соціальних та політичних протиріч у дореволюційному суспільстві носила гіпертрофований характер. Помітною стала тенденція до створення узагальнювальних праць із соціально-економічної історії України, в яких висвітлювалися певні аспекти аграрних перетворень, окремі сюжети розвитку промисловості дворянсько-поміщицьких господарств Волинської губернії наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Історія розвитку цукрової промисловості стали предметом наукового пошуку К. Воблого Воблий К. Нариси з історії російсько-української цукробурякової промисловості: в 2 т. / К. Воблий. - К., 1930. - Т. 2. - 1930., становлення фабрично-заводського виробництва на Волині у ХІХ ст. - О. Нестеренка Нестеренко О. Розвиток промисловості на Україні / О. Нестеренко. - К., 1959. - Т 2..

Орієнтиром для вивчення суспільно-політичної, соціально-економічної діяльності дворянства та поміщиків Волині, а також їх культурних та наукових здобутків в Україні й поза її межами, є колективні узагальнювальні видання, що вийшли впродовж 60-х - 80-х рр. ХХ ст. Історія Української РСР: У восьми томах десяти книгах / голов. ред. кол. Кондуфор Ю. Ю. (голова ) [та ін.]. - К., 1978. - Т. 3: Україна в період розкладу і кризи феодально-кріпосницької системи. Скасування кріпосного права і розвиток капіталізму (ХІХ ст.); Історія міст і сіл Української РСР.: в 26-ти т. Волинська область / голов. ред. колегія: Тронько П. Т. (голова голов. ред. колегії [та ін.]). - К., 1970; История СССР с древнейших времен до наших дней. В 2-х сериях. В 12-ти т. / глав. ред. совет: Пономарев Б. М. (пред. [и др.]). - М., 1968. - Том 5: Развитие капитализма и подъем революционного движения в пореформенной России; Історія Волині: з найдавніших часів до наших днів / [відп. ред. О. Г. Михайлюк] - Львів, 1988. Незважаючи на недоліки, пов'язані з тогочасною політичною кон'юнктурою, вище зазначена група історіографічних джерел, без сумніву, сприяла появі значної кількості нових досліджень із історії дворян і поміщиків, які лише дотично стосувалися обраної нами теми.

Упродовж 1970-80-х рр. вчені активізували вивчення багатьох проблем політичної та соціально-економічної історії України. Вдалу спробу аналізу системи економічних відносин у поміщицьких маєтках на межі ХІХ - ХХ ст. здійснено Л. Мінарик Минарик Л. Экономическая характеристика крупнейших земельных собственников России конца ХІХ - начала ХХ в. / Л. Минарик. - М., 1971.. Особливий інтерес викликають дослідження Л. Мельника Мельник Л. Г. Технічний переворот на Україні в ХІХ ст. / Л. Г. Мельник. - К., 1972.. Автор, досліджуючи промисловий розвиток України, дійшов висновку, що технійчний переворот у другій половині ХІХ ст. на Волині проходив значно інтенсивніше, ніж у Російській імперії загалом. Певний внесок у розробку проблеми зробив О. Анфімов, який уперше, залучивши велику кількість джерел, розглянув соціальну природу поміщицького землеволодіння, матеріально-виробничу базу господарств, їх торгівельно-промислову й фінансову діяльність Анфимов А. М. Крестьянское хозяйство Европейской России. 1881-1904 / А. М. Анфимов. - М., 1980..

Грунтовною працею з історії російського дворянства в пореформене сорокаріччя залишається монографія А. Кореліна. У ній на основі широкого кола нормативного, статистичного й архівного матеріалу вивчено склад, чисельність, корпоративні організації дворян, прослідковано їх роль і місце в системі російського абсолютизму Корелин А. П. Дворянство в пореформенной России. 1861-1904 / А. П. Корелин. - М., 1979..

Наукові праці вчених 1980-х рр. становлять певний інтерес для дослідження нашої теми, оскільки ними започатковано новий джерелознавчий напрямок - вивчення можливостей застосування статистичних методів у історичних дослідженнях. Українські вчені Ф. Турченко й І. Рибалка розробили методику обчислення кількості поміщиків та членів їх сімей і показали, що їх у передреволюційні роки налічувалося в Україні 274,9 тис. осіб Рибалка І. К. Соціально-класова структура населення України напередодні Жовтневої революції / І. К. Рибалка, Ф. Г. Турченко // Український історичний журнал. - 1981. - № 11.. Група московських науковців на чолі з І. Ковальченком на основі кореляційного аналізу статистики здійснили спробу побудувати модель поміщицького господарства Європейської Росії початку ХХ ст Ковальченко И. Д. Социально-экономический строй помещичьего хозяйства Европейской Росси в эпоху капитализма / И. Д. Ковальченко, Н. Б. Селунская, Б. М. Литваков. - М., 1982..

Заслуговують на увагу ґрунтовні дослідження В. Шелохаєва щодо діяльності кадетської та октябриської партій в період революцій 1905-1907 рр. Цінність праць автора збільшує поданий статистичний матеріал про соціальний склад деяких місцевих організацій та кількісний склад всіх губернських та окремих місцевих організацій зазначених партій. На жаль, дані щодо діяльності цих партій у Волинській губернії відсутні, лише зазначено, що партія октябристів діяла у м. Рівному Шелохаев В.В. Кадеты - главная партия либеральной буржуазии в борьбе с революцией. 1905-1907 гг. / В. В. Шелохаев. - М., 1983; Шелохаев В. В. Партия октябристов в период первой российской революции / В. В. Шелохаев. - М., 1987..

Не заперечуючи певних напрацювань радянських істориків у досліджені теми, слід зазначити, що їхня робота мала заідеологізований, тенденційний, часто необ'єктивний, однобокий характер. Предметом їхніх пошуків були соціальні й класові суперечності, а діяльності дворян і поміщиків у державній, господарській та інших сферах уваги майже не приділялося. Звідси така риса радянської історіографії, як неповнота в осягнені суті дворянсько-поміщицького стану. Натомість, досить чітко виокремлюється такий аспект проблеми, як роль і місце дворянства у міцності політичних устоїв самодержавства Росії.

З проголошенням незалежності України, вчені отримали можливість, спираючись на розсекречені архівні документи і матеріали, здобутки зарубіжної історіографії, вивчати різні аспекти життєдіяльності магнатських родів. Так, у колективних роботах учених Інституту історії України НАН України, певною мірою прослідковано соціальну еволюцію поміщиків, прогресивну роль окремих із них у сприянні національно-культурного відродження в Україні Мистецтво України: Біогр. довід. / [ред. А. В. Кудрицького]. - К., 1997.; Нариси з історії українського національного руху / [ред. В. Сарбей та ін.]. - К., 1994..

Заслуговують на увагу праці члена-кореспондента НАНУ О. Реєнта та його колег Реєнт О. П. Перша світова війна і Україна / О. П. Реєнт, О. В. Сердюк. - К., 2004; Реєнт О. П. Україна в імперську добу (ХІХ - початок ХХ ст.) / О. П. Реєнт. - К., 2003.. Вивчаючи урядову політику у галузі промислового будівництва, соціальні й національні джерела поповнення торгово-промислового прошарку, вчені значну увагу приділили господарській та громадській діяльність деяких промисловців і купців, зокрема, дворянам і поміщикам.

На особливу увагу заслуговує ґрунтовне дослідження Н. Темірової Темірова Н. Р. Поміщики України в 1861-1917 рр.: соціально-економічна еволюція / Н. Р. Темірова. - Донецьк, 2003.. На основі нових архівних джерел автор проаналізувала зрушення у соціально-економічному становищі поміщиків українських губерній, що входили до складу Російської імперії у ІІ половині ХІХ - початку ХХ ст., а також їх соціально-психологічний портрет. У висновках вона підкреслила, що аналіз становища поміщицьких господарств пореформених десятиліть вказує на необхідність нового переосмислення сучасного сільського господарства та використання позитивних рис їх досвіду. Сучасними оцінками привертають увагу праці Л. Раковського та Т. Лазанської Раковский Л. Э. Сахарная промышленность Украины во ІІ половине ХІХ ст. / Л. Э. Раковский. - Чернигов, 1992; Лазанська Т. Історія підприємництва в Україні (на матеріалах торгово-промислової статистики ХІХ ст.) / Т. Лазанська. - К., 1999.. Авторами приділено велику увагу підприємницькій діяльності дворян і поміщиків України (побіжно і волинської аристократії), простежено пристосування їхніх господарств до ринку.

Для вивчення означеної нами теми важливою є монографія В. Павлюка, в якій досліджено еволюцію магнатських господарств Волині, їх місце у промисловому виробництві краю, внутрішній і зовнішній торгівлі. Окремо автор розглянув питання, пов'язані з впливом шляхти на культурний розвиток краю у ХІХ ст Павлюк В. В. Магнатерія Волині в соціально-економічному та культурному житті Правобережжя у ХІХ ст. / В. В. Павлюк. - Острог, 2000.. Певні аспекти економічного розвитку поміщицьких господарств Волині на початку ХХ ст., створення системи російського, польського та українського землеволодіння на Волині вивчали Л. Гайдай, Ю. Блажевич, І. Козинець, Б. Кругляк, П. Олешко та Г. Панишко Гайдай Л. І. Розвиток винокуріння у Волинській губернії в 1906 - 1914 рр. / Л. І. Гайдай // Велика Волинь: минуле і сучасне: міжнар. наук.-краєзн. конф., 9-11 вер. 1993 р.: тези доп. - Житомир, 1993; Блажевич Ю. З історії паперового виробництва у Південно-Східній Волині (ХІХ - початок ХХ ст.) / Ю. Блажевич // Велика Волинь: минуле й сучасне: міжнар. наук. краєзн. конф., жовтень 1994 р. - Хмельницький. Ізяслав. Шепетівка, 1994; Козинець І. Ю. Економічний розвиток Волині на початку ХХ ст. І. Ю. Козинець // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія “Історія, економіка, філософія”. - 2005.- Вип. 10; Кругляк Б. Внутрішня торгівля на Волині у дожовтневий період / Борис Кругляк // Велика Волинь - 1994. - Т. 15; Олешко П. Польське та українське землеволодіння на Волині в ІІ-й половині ХІХ - поч. ХХ ст. / П. Олешко, Г. Панишко // Українська історична наука на порозі ХХІ ст.: міжнар. наук. конгрес. - Чернівці 2001. - Т. 2..

У працях О. Буравського, К. Мацузато, В. Надольської міститься цікавий матеріал щодо життєдіяльності представників польських шляхетських родів. Аналізуючи соціальний склад польської людності за станами, вони наводять статистичні дані, що підтверджують відносно значну чисельність поляків серед дворян і поміщиків Волині Мацузато К. Польский фактор в Правобережной Украине с ХІХ по начало ХХ века / К. Мацузато // Ab Imperio. - 2000. - № 1; Nadolska W. Osadnictwo polskie w guberni Wolynskiej, (2 polowa ХІХ - poczatek ХХ wieku) / W. Nadolska // Zamojszczyzna i Wolyn w minionym tysiacleciu. Historia, Kultura, Sztuka. Kkonferencja naukova. - 2000; Буравський О. А. Поляки Волині у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. / О. А. Буравський. - Житомир, 2004..

Меценатській діяльності дворян Волині у сфері культури присвячено окремі сторінки колективної праці викладачів Острозької Академії, а також грунтовні дослідження відомого києвознавця В. Ковалинського Ковалинский В. Меценаты Киева / В. Ковалинский. - К., 1995; Бондарчук Я. Антоніна Блудова (1812-1891) / Ярослава Бондарчук  // Острозькі просвітники ХVІ-ХХ ст. - Острог, 2000.; Шпізель Р. Георгій Рейн (1854-1942) / Р. Шпізель // Острозькі просвітники ХVІ-ХХ ст. - Острог, 2000.. Значну зацікавленість здобувачки викликали праці сучасних дослідників, що вивчають життя і діяльність представників дворянсько-поміщицької верстви Волині, їх вплив на розвиток освіти, науки, літератури і мистецтва не лише краю і України, а й європейських країн Білас Л. Липинський - історик / Л. Білас // В'ячеслав Липинський: історико-політологічна спадщина і сучасна Україна: міжнар. наук. конф., 1994 р. - Київ-Філадельфія, 1994; Шамаєва К. І. Музиканти-поляки з Волині / К. І. Шамаєва // Житомирщина на зламі тисячоліть: матер. міжнар. наук.-краєзн. конф., 20-23 вер., 2000 р. - Житомир, 2000.  - Т. 21..

Дотичними до тематики дослідження вважаємо ряд дисертацій, у яких, з використанням нових методологічних підходів, проаналізовано окремі аспекти суспільно-політичного та соціально-економічного життя представників дворянсько-поміщицької верстви Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Петровський М. І. Економіка Житомирщини напередодні Великої Жовтневої революції: дис. …роб. для захисту наукового ступеня канд. економ. наук / М.І. Петровський . - Житомир, 1950; Киян М. Ш. Депутаты от украинских губерний и городов в Государственной Думе Российской империи І и ІІ созывов (1906-1907 гг.): дис… канд. юрид. наук: 12.00.01 / М. Ш. Киян. - Харьков, 1998; Ткаченко О. В. Підприємницька та меценатська діяльність родини Терещенків в Україні (1861-1917): дис. … канд. істор. наук: 07. 00. 01 / О. В. Ткаченко. - К., 1998; Панишко Г. Т. Велике землеволодіння на Волині: 20 - 30-і роки ХХ ст.: дис. … канд. істор. наук: 07.00.01 / Г. Т. Панишко. - Львів, 1999; Молчанов В. Життєвий рівень населення Правобережної України початку ХХ ст. (до 1914 р.): дис. … канд. істор. наук: 07.00.01 / В. Б. Молчанов. - К., 1999; Павлюк В. В. Вплив шляхетських родів Волині на соціально-економічний та культурний розвиток краю в ХІХ ст.: дис. …канд. істор. наук: 07.00.01 / В. В. Павлюк. - Острог, 2000; Білобровець О. М. Суспільно-політичний рух поляків Правобережної України у 1863-1914 рр.: дис. …канд. істор. наук: 07.00.01 / О. М. Білобровець. - К., 2005; Казнаеєва Л. М. Волинське дворянське зібрання (1796-1917): функції, структура, участь у системі органів влади: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / Л. М. Казнаеєва - К., 2008; Лобко О. А. Поміщицькі маєтки Правобережжя в умовах соціально-економічної трансформації 1831-1917 років (за матеріалами володінь графів Потоцьких): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / О. А. Лобко. - К., 2008; Якимчук О. О. Шляхта Рівненського повіту в соціально-економічному та культурному житті краю кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.01 “Історія України” / О. О. Якимчук - К., 2008.

У зарубіжній історіографії господарча, громадсько-політична та культурна діяльність дворян і поміщиків Волині, за незначним винятком, не стала предметом спеціального дослідження. Фрагментарно окремі сюжети, дотичні до нашої теми, представлено у роботах М.Блока Блок М. Характерные черты французской аграрной истории / М. Блок [пер. с французского И. И. Флоровой]. - М., 1957., М. Вебера Вебер М. Избранные произведения / М. Вебер [пер. с нем. Ю. Н. Давыдова]. - М., 1990., Д. Бовуа Бовуа Д. Битва за землю в Україні. 1863-1914 рр. Поляки в соціо-етнічних конфліктах / Данієль Бовуа [пер. з французької З. Борисюк]. - К., 1998; Бовуа Д. Шляхтич, кріпак і ревізор. Польська шляхта між царизмом і українськими масами (1834-1863) / Данієль Бовуа; [пер. з французької З. Борисюк]. - К., 1996.. Суспільно-політичне життя Волині найбільш повно представлено у дослідженнях польських істориків К. Бужинського та З. Лукавського Burzyсski K. Przejawy їycia politycznego na Rusi od roku 1905 / К. Burzyсski. - Krakьw, 1909; Јukawski Z. Koіo polskie w Rosyjskiej dumie paсstwowej w latach 1906-1909. / Z. Јukawski. - Wrocіaw; Warszawa; Krakьw, 1967.. З останніх робіт можна зазначити науковий доробок Р. Юрковського. Автор висвітлив участь поляків Волинської губернії у виборах до Державної Думи та Державної Ради 1906 р., 1909 р., 1910 р. Юрковський Р. Поляки Волинської губернії у виборах до І Державної Думи (1906) і Державної Ради (1906, 1909, 1910) / Р. Юрковський // Ucrainica Polonica. - К., Житомир, 2004. - Т. І. Діяльності дворян Волині у сфері культури присвячено окремі сторінки наукових розвідок польських мистецтвознавців Ю. Реєсcа та Т. Стумілло Strumiііo T. Zarebski Juliusz / T. Strumiііo // Wielka encyklopedia powszechna. - Warszawa, 1954; Rejss J. Zarebski Juliusz / J. Rejss // Mala encyklopedia muzyki. - Warszawa, 1960..

Отже, аналіз наявної наукової літератури дозволяє дійти висновку, що у вітчизняній історіографії фактично відсутні наукові праці, які б дали комплексний аналіз форми, змісту та наслідків суспільно-політичної, економічної та культурно-освітньої діяльності дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

Джерельну базу дослідження склали різноманітні за походженням, видовими ознаками та змістом опубліковані документи й матеріали архівів. Враховуючи походження, зміст, специфіку викладу та характер подачі матеріалу, джерельну базу дослідження можна диференціювати на шість основних груп: 1) опубліковані документи, стенографічні збірники, що містять актуалізовану частину інформації щодо зазначеної теми; 2) архівні документи і матеріали; 3) статистичні джерела (щорічні та ювілейні статистичні видання, матеріали пам'ятних книг); 4) енциклопедії, довідники; 5) матеріали періодичної преси; 6) мемуари та публіцистичні твори безпосередніх учасників подій.

Важливим джерелом для вивчення існуючого впливу на господарську й громадсько-політичну діяльність дворян і поміщиків Волині стали царські укази, збірники циркулярів губернських установ, стенографічні звіти сесійних засідань Державної Думи І-ІV скликань, програми та виборчі платформи російських політичних партій і організацій тощо Законодательные акты переходного времени 1904-1908 гг. / [сост. Н. И. Лазаревский] - [3-е изд.] - СПб.,1909; Обзор деятельности Государственной Думы ІІІ созыва. 1907-1912 гг.: В 2 ч. / [сост. канц. Государственной Думы] - СПб., 1912. - Ч. 2: Законодательная деятельность; Ограничительные законы по землевладению в Западном крае с историческим обзором их, законодательными мотивами и разъяснениями. - 2-е изд. / [сост. С. Г .Громачевский ] - СПб., 1904; Полное собрание законов Российской империи. 1905 г. - 3-е собрание. - СПб., 1908. - Т. 25. - №25605-27172: отд. 1; Сборник платформ главнейших политических партий в России / [сост.И. Я. Дриллих]. - К., 1906; Сборник речей депутатов Государственной Думы І и ІІ созыва / [сост. Канц. Государственной Думы]. - СПб., 1908; Свод законов Российской империи, дополненный по предложениям 1906, 1908, 1909 и 1910 гг. и позднейшими узаконениями 1911 и 1912 гг. / [под ред. А. А. Добровольского]. - СПб., 1913. - Кн.3: Т. Х-ХІІІ. - 1913; Учреждение Государственной Думы / Приложение к горнозаводскому листку. - Харьков, 1905..

Змістовну групу джерел для вивчення обраної теми містять збірники документів, що відображають суспільно-політичне життя представників дворянсько-поміщицької верстви краю наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Дорошенко Д. Історія України, 1917-1923 рр. В 2-х т.: Документально-наукове видання / Д. Дорошенко [упоряд. К. Ю. Галушко]. - К., 2002. - Т. І: Доба Центральної Ради; Дорошенко Д. Історія України 1917-1923 рр. В 2-х т.: Документально-наукове видання / Д. Дорошенко [упоряд. К. Ю. Галушко]. - К., 2002. - Т. 2: Українська Гетьманська Держава 1918 року; Українські політичні партії кінця ХІХ - початку ХХ ст.: програмові і довід. матеріали / [упоряд. В.Ф.Шевченко]. - К., 1993.

Основою джерельної бази дослідження є документи і матеріали, що зберігаються у фондах Центрального державного історичного архіву України у м. Києві (ЦДІАК), Центрального державного архіву вищих органів влади і управління України (ЦДАВО), Державного архіву Волинської області (ДАВО), Державного архіву Житомирської області (ДАЖО) та Державного архіву Рівненської області (ДАРО). За видовою ознакою використані архівні документи і матеріали умовно можна поділити на директивні, аналітичні, інформаційні. За тематикою досліджуваної проблеми їх можна згрупувати на джерела, що допомагають простежити дворянське походження родів, різні форми їх життєдіяльності (землеволодіння, його розміри, промислове виробництво й торгівля, особливості господарювання); розкривають зміст національної політики російського імперського уряду, її антиукраїнську шовіністичну, русифікаторську спрямованість у всіх сферах життя губернії, участь дворянсько-поміщицької верстви Волині у виборчих кампаніях до Державної Думи І-ІV скликань, суспільно-політичну, громадську та культурну діяльність представників аристократичних кіл Волині.

Важливу групу джерел складають статистичні видання, що містять змістовну інформацію про соціальний стан населення губернії, етнічну структуру, релігійну приналежність, чисельність дворянсько-поміщицької верстви Волині Первая всеобщая перепись населения Российской империи, 1897 г.: Волынская губерния / [под. ред. Н. А. Тройницкого]. - Т. VІІІ. - СПб., 1904; Рубакин Н. А. Россия в цифрах. Страна. Народ. Сословия. Классы. Опыт статистической характеристики сословно-классового состава населения русского государства / Н. А. Рубакин. - СПб., 1912; Список землевладельцев и арендаторов Волынской губернии, во владении коих находится не менее 50 десятин земли / [сост. Волынским губернским статистическим комитетом]. - Житомир, 1913., а також дані про розвиток різних галузей промисловості й торгівлі, їх обсягів виробництва, господарського розвитку повітів губернії Военно-статистическое обозрение Волынской губернии / [сост. А. Забелин]. - К., 1887; Весь Юго-Западный край: Справочная и адресная книга по Киевской, Подольской и Волынской губерниям / [сост. Юго-Западным Отделением Российской Экспортной Палаты под общим наблюдением М. В. Довнар-Запольского] - К., 1913; Отчет Волынской губернской земской управы по училищному отделу за 1910/1911 уч. годы / [сост. ВГЗУ]. - Житомир, 1911..

Серед довідкових видань початку ХХ ст. - праці Н. Андрєєва, М. Боіовича, Г. Малаховського, де наведено біографічні дані депутатів та охарактеризовано основні етапи їх діяльності Андреев Н. Первая Государственная Дума: Альбом портретов депутатов первого призыва / Н. Андреев. - СПб. 1907; Боиович М. М. Члены Государственной Думы: портреты и биографии. Четвертый созыв. 1912-1914 гг. / М. М. Боиович. - М., 1913; Малаховский Г. В. Биографии членов Государственной Думы / Г. В. Малаховский. - СПб., 1906..

До актуалізованої частини джерельної бази належать також періодичні видання: газети “Волынская жизнь”, “Волынская речь”, “Волинь”, “Почаевские известия”, “Слово”, журнали “Волынские епархиальные ведомости”, “Украинская жизнь”, “Літературно-науковий вісник”, “Украинский вестник”, “Киевская старина”, “Нова громада”, “Рідна справа”, - в яких міститься інформація про господарську й суспільно-політичну діяльність дворян і поміщиків, благодійництво та меценатство, функціонування нелегальних товариств і політичну боротьбу на виборах до Державної Думи І -ІV скликань.

Важливе місце у джерельній базі теми належать опублікованим спогадам і щоденникам державних, політичних та громадських діячів: Д. Дорошенка, О. Лотоцького, Д. Марковича, Г. Рейна, П. Скоропадського, Є. Чикаленка, В. Шульгіна тощо Дорошенко Д. Мої спомини про недавнє минуле (1914-1920). / Д. Дорошенко. - Мюнхен, 1969. - Ч. 2: З початків відродження Української державності. - 1969; Лотоцький О. Сторінки минулого / О. Лотоцький. - Варшава, 1936. - Т. 3; Рейн Г. Два месяца деятельности правых партий в Государственной Думе (из набросков правого) / Г. Рейн. - СПб., 1907; Скоропадський П. Спогади: Кінець 1917 - грудень 1918 / П. Скоропадський; [гол. ред. Я. Пеленський]. - К.; Філадельфія, 1995; Чикаленко Є. Спогади (1861-1907): Документально-художнє видання / Є. Чикаленко; [передмова В. Шевчук]. - К., 2003; Шульгін В. В. Дни. 1920 // Революция и гражданская война в описании белогвардейцев. Февральская революция / В. В. Шульгін, [сост. С. А. Алексеев]. - М.-Л., 1926..

Загалом, опрацювання розлогого комплексу наукової літератури та джерел, частина яких вперше залучається до наукового обігу, що тією чи іншою мірою висвітлюють різні аспекти суспільно-політичних та економічних трансформацій на Волині у дворянсько-поміщицькому середовищі, а також участь його у громадському та культурному русі кінця ХІХ - початку ХХ ст., створило значне інформаційне поле для реалізації поставлених у дисертації наукових завдань.

Методологія дослідження ґрунтується на системі загальновизнаних принципів історизму та об'єктивності, які мають обов'язковий характер, виступають критеріями науковості та реалізуються за допомогою традиційних методів дослідження: проблемно-хронологічного, порівняльно-історичного, логічно-аналітичного, історико-генетичного, аналітико-типологічного, статистичного, контекстуальної інтерпритації, описового, ретроспективного.

Спираючись на проблемно-хронологічний і аналітико-типологічний методи дослідження, вдалося послідовно у часі розглянути і простежити зміни, що відбувались у формах та змісті господарської й громадсько-політичної діяльності представників дворянсько-поміщицької верстви. Для аналізу одержаної з широкого кола різноманітних джерел інформації, дисертантка користувалась описовим й порівняльно-історичним методами, дотримуючись принципу аналітично-критичного підходу, систематизації і порівняння данних. Застосування у дослідженні логічно-аналітичного методу дозволило подати матеріал у чіткій послідовності та логічній завершеності. З огляду на актуальність і новизну обраної теми, для поглибленого вивчення явищ, було використано історико-генетичний метод, що дозволило дисертанту послідовно проаналізувати процеси еволюції й регіональні особливості формування дворянсько-поміщицької верстви Волині в її структурній єдності й природному дуалізмі. Результатом застосування статистичного методу й кількісного аналізу стало складання таблиць і додатків, що значно наповнюють й підсилюють зміст і висновки наукової праці. В оцінці різносторонніх нормативно-правових актів, що регламентували й регулювали соціальну політику в державі, застосовувався метод контекстуальної інтерпритації. Поєднання історичних і соціологічних методів аналізу суспільних процесів допомогло автору здійснити ретроспекцію господарської, громадсько-політичної та культурної діяльності дворян і поміщиків Волині. Отже, методологічне забезпечення дослідження дозволяє у повній мірі досягнути його мети і вирішення основних завдань.

Другий розділ “Соціально-економічне становище дворянсько-поміщицької верстви Волині” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 2.1 “Регіональні особливості формування дворянсько-поміщицького стану” досліджено становлення соціальної структури дворянсько-поміщицької верстви. Аналіз наведених фактів свідчить, що поняття “дворянсько-поміщицький стан” пройшло певні етапи еволюції. Під час соціально-економічної трансформації суспільства (після реформи 1861 р.) змінилася сутність дворянсько-поміщицького господарства, основною ознакою якого стала втрата станової замкненості. На початку ХХ ст. поміщиками рахувалися не лише дворяни, але й вихідці з інших станів, хоча на Волині, як і раніше, найвищу питому вагу серед поміщиків становили дворяни. За переписом населення 1897 р., на території губернії проживало 2989492 осіб. З них дворян - 47024, що становило 1,57% населення краю. Кількісний показник родових дворян складав 1,16%, а особистих - 0,41%. За етнічним складом серед представників дворянсько-поміщицької верстви Волині переважали особи польської національності (0,68%), друге місце посідали українці (0,31%), росіяни - третє (0,28%). Серед інших етносів дворянський елемент був нечисельний.

Шовіністична політика царського уряду щодо усунення польських землевласників від провідних позицій у суспільно-політичному та економічному житті краю мала лише частковий характер. Автор переконливо довела, що заходи царської влади з усунення польських землевласників від провідних позицій у суспільно-політичному житті краю бажаних результатів не дали. Землеволодіння, як головний критерій соціально-економічного впливу, й надалі перебувало у руках знатних шляхетських родин Волині - Сангушків, Потоцьких, Браницьких, Любомирських, Чацьких та ін.

У підрозділі 2.2 “Еволюція земельної власності та трансформація господарств дворян і поміщиків” дисертантка дійшла висновку, що позитивні зрушення були зумовлені реформою 1861 р., урядовою політикою після повстання 1863 р., столипінською аграрною реформою (1906-1910) та діяльністю земських установ. Вони полягали у наступному: скорочення чисельності та розмірів землеволодінь (площа поміщицьких землеволодінь зменшилася в 1,3 рази); формуванні на основі поміщицьких маєтків товарного сільськогосподарського виробництва; зміні характеру зайнятості їхніх власників. У Волинській губернії, де переважали середні землеволодіння (до 1000 дес.), надзвичайно вагомі позиції займали великі землевласники (більше 1000 дес.). Значна кількість капіталів зосередилась у латифундіях, які мали понад 1000 дес. кожне господарство.

Господарство Волині, насамперед аграрний сектор, швидко втягувалося у ринкові відносини. Простежувалися нові тенденції у розвитку продуктивних сил краю: багатопільна система землекористування, кредитування, спеціалізація і механізація сільського господарства. Все це сприяло поступовому формуванню господарств нового типу - товарно-ринкових економій на основі поміщицьких латифундій.

У підрозділі 2.3 “Місце та роль дворянсько-поміщицького стану у розвитку промислового виробництва й торгівлі” здобувачка переконливо довела, що господарська діяльність дворян і поміщиків краю зумовила нові тенденції розвитку продуктивних сил краю: збільшення кількості промислових підприємств, зростання виробництва промислової продукції та його спеціалізацію. Потужного розвитку набула технічна переробка цукрового буряку, зернових, картоплі. Цукрові й винокурні заводи, з розвитком товарно-ринкових відносин, посідали особливе місце в економіці краю. Цукрова промисловість за технічною оснащеністю, чисельністю робітників і обсягом виробництва тримала першість серед всіх фабрик і заводів Волинської губернії. Найуспішніше виробництво цукру розвивалося на заводах Потоцького, Сангушка, Терещенка. Інтенсивніших темпів набирало борошномельне виробництво. Активно розвивалося пивоваріння. Підприємства цих галузей належали, зазвичай, представникам польської аристократії.

У легкій промисловості серед дворянсько-поміщицьких підприємств домінувала шкіряна галузь виробництва. Найбільша фабрика з обробки шкіри належала графу Д. Тортаковському у м. Полонному Новоград-Волинського повіту. Поміщицьке суконне виробництво поступово скорочувалось, а згодом зникло, не витримавши ринкових умов конкуренції з купецькими фабриками, за рахунок яких зростало виробництво відповідної продукції. Значного розвитку у губернії набуло фарворове, паперове і смоляне виробництво. Найпотужнішим підприємством із виробництва фарфорового посуду не лише на Волині, а й Україні, була Баранівська фабрика, що певний час належала родині польських магнатів Грохольських. Галузі важкої індустрії, які забезпечували технічний прогрес та модернізацію економіки у губернії, були представленні слабо, що пояснюється сусідством Києва, а особливо Варшави, де вони набули значного розвитку. Машинобудівні підприєства започатковувалися при цукрових заводах як механічні майстерні. Такий характер мали майстерні при цукрових заводах Сангушка, Браницького, Бобринського та інших.

Відтак аналіз наведених фактів свідчить про те, що представники дворянсько-поміщицької верстви Волині відіграли провідну роль у соціально-економічному розвитку краю наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Для Волині характерною була тенденція перетворення великих поміщицьких латифундій на підприємства, що працювали на ринок.

Третій розділ “Участь дворян і поміщиків Волині у супільно-політичному русі” складається з трьох підрозділів. У підрозділі 3.1 “Зростання політичної активності представників дворянсько-поміщицької верстви. Їх політичні партій та організації на Волині” автором досліджено, що представники дворянства і поміщицтва Волині відіграли важливу роль в організації і діяльності осередків політичних партій у губернії.

Схильність до українських історичних традицій представників дворянсько-поміщицької верстви Волині сприяла утворенню українських консервативних течій. У цьому контексті дисертантка виокремлює діяльність Братства імені князів Острозьких як передтечу українського політичного консерватизму в краї. Представники аристократичних кіл Волині доклали значних зусиль не лише для розвитку українського національного руху в краї, а й у всеукраїнському масштабі. Значна частина представників дворянсько-поміщицького стану Волині - Ф. Штейнгель, В. Липинський, М. Левицький, Д. Маркович та інші - була не лише активними прибічниками та популяризаторами національних ідей, а стала політичними лідерами, створивши навколо себе організаційне ядро розгортання руху за національне відродження. Підтримуючи дружні стосунки з народовольцями, співпрацюючи з “Громадою”, “Товариством українських поступовців”, “Українською радикально-демократичною партією”, “Комітетом Південно-Західного фронту Всеросійського Союзу міст”, вони відстоювали інтереси українства й намагалися дати національному рухові політичний провід.