Господарська, громадсько-політична та культурна діяльність дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.

Міцні позиції серед волинської шляхти на початку ХХ ст. належали консервативному напрямку, що був представлений “народовими демократами” та “угодівцями”. Виразником ідей радикального руху (“Народово-демократична партія”) стала газета газета “Джєннік Кійовські”, головним редактором якої був волинський поміщик В. Грохольський. “Угодівський” консервативний польський рух на Волині представляли “Польська партія крайова”, і громадсько-політична організація “Звешенє”. Прихильниками їх політики були магнати Ю. Потоцький, Р. Сангушко, С. Чапський та інші.

На початку ХХ ст., паралельно з посиленням українського і польського національних рухів, активізувалася діяльність російських шовіністичних організацій, учасниками яких були дворяни і поміщики Волині. Впливовою політичною організацією монархічного консервативного руху дворянсько-поміщицької реакції на Волині з листопада 1905 р. став “Союз русского народа” (далі - СРН). Найбільш активнішим був Почаївський відділ СРН, який налічував понад 1000 місцевих осередків, активними учасниками яких були близько 104,3 тис осіб.

Представники дворянсько-поміщицької верстви Волині (Б. Новицький, І. Кремінський, А. Кашевський, Д. Філіппов та інші) активно діяли й на крайньому лівому фланзі у складі Житомирського філіалу Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП). Пропагуючи ідеї народовладдя, зрівняння у правах виборців, соціальних пільг для робітників, експропріації поміщицької землі, члени партії зазнавали гонінь.

У підрозділі 3.2 “Дворянство і поміщики у виборчих кампаніях до Державної Думи І -ІV скликань” проаналізовано механізм, зміст, характер та динаміку виборчого процесу до Державної Думи у дворянсько-поміщицькому середовищі. Дисертант дійшла висновку, що значну роль під час виборчої кампанії відіграли союзи і партії, що діяли на території губернії і виражали інтереси місцевих землевласників, виступаючи за збереження недоторканості приватної власності: “Союз землевласників і землеробів”, “Народові демократи”, “Польське коло”, “Соколи”, “аграрна група”, “СРН”. Каменем спотикання цих партій було лише національне питання, оскільки вони представляли інтереси різних національних меншин.

У підрозділі 3.3 “Участь дворянсько-поміщицьких депутатів Волині у роботі парламенту” на основі аналізу широкого кола матеріалів, джерел і статистичних даних виборчих кампаній доведено, що вибори до Державної Думи у Волинській губернії для дворянства були успішними. Волинські депутати-дворяни у парламенті зайняли провладну позицію з питань скасування смертної кари, свободи совісті, зборів, недоторканості особистості, зрівняння у правах народностей, всіх верств суспільства, аграрного законодавства (наполягали на збережені принципу недоторканості приватної власності на землю). Відомий волинський депутат В. Шульгін визнав, що представники дворянсько-поміщицької верстви сприяли наростанню революційної ситуації в імперії, яка призвела до падіння існуючого ладу. Проте, як свідчать документи й архівні матеріали, їхня парламентська діяльність була спрямована на підтримку урядової політики, а самі депутати виявили себе надійною опорою царизму.

Четвертий розділ “Дворяни і поміщики Волині у громадському та культурному житті” складається з двох підрозділів. У підрозділі 4.1 “Соціокультурні аспекти громадської діяльності представників дворянсько-поміщицького стану” доведено, що роль сімейних традицій в життєвому укладі дворян і поміщиків була досить суттєвою. Основи способу життя великих землевласників пореформеної доби сформувалися у попередню епоху і, відповідно, набули ознак стереотипності. Проте поведінка у побуті, господарській і громадській діяльності представників дворянсько-поміщицьких родин, під впливом радикальних змін, що відбувалися на межі ХІХ-ХХ ст., не позначена консерватизмом: гармонія розкоші граничила зі скромністю повсякдення.

Однією з характерних рис виховання у дворянсько-поміщицьких сім'ях було шанобливе ставлення до історичного минулого. Національний патріотизм, як правило, поєднувався з прив'язаністю до землі, культури народу серед якого вони виросли. Основоположним принципом виховання у більшості дворянсько-поміщицьких сім'ях була освіта з урахуванням здібностей і нахилів дітей. Відтак представники дворянсько-поміщицької верстви Волині виступали не лише провідниками нових методів господарювання, а й проявили себе як видатні літератори, митці, науковці. Їх імена були відомі не лише в Україні, а й поза її межами: В. Липинський, Ф. Терещенко, Г. Рейн, П. Паславський, Ю. Пачоський, Л. Совінський, Т. Сосновський, Ю. Зарембський, Й. Витвицький та інші.

У підрозділі 4.2 “Благодійно-меценатська діяльність дворян і поміщиків” автором доведено, що благодійність і меценатство представників дворянсько-поміщицької верстви Волині спрямовувалися на покращення соціальної політики краю, розвитку та функціонування освіти й культури загалом. Дедалі більшого поширення набувала благодійна діяльність організацій, товариств як державних, так і громадських. За кількістю та ефективністю роботи першість у Волинській губернії посідали громадські благодійні товариства, фундаторами і засновниками яких були представники дворянсько-поміщицького стану.

Меценатська діяльність представників волинської аристократичної еліти була продиктована ідеєю безкорисливого служіння суспільним інтересам, потребою реалізації своїх кращих людських рис: фінасування наукових досліджень і культурно-просвітницьких проектів, опікування навчальними закладами, запровадження іменних стипендій тощо.

У висновках викладено основні результати дослідження:

1. В українській та зарубіжній історіографії відсутні наукові праці, де б комплексно були розкриті господарська, громадсько-політична й культурна діяльність дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст.

2. Процес оформлення соціальної структури дворянсько-поміщицької верстви був закономірним явищем у Російській імперії, а поява дворян-поміщиків стала можливою завдяки формуванню умовного землеволодіння, яке з часом перетворилося на спадкове. Відтак “дворянсько-поміщицька верства” - соціальна група людей, яка поступово оформилась у світських землевласників із закріпленими законом спадкоємними правами та обов'язками. Основою їх економічної і політичної могутності була феодальна власність на землю.

3. Дворянсько-поміщицьке землеволодіння в означений період зазнало змін, що були зумовлені реформою 1861 р., урядовою політикою після польського повстання 1863 р., столипінською аграрною реформою (1906-1910) та діяльністю земських установ. Переконливо доведено, що політика царського уряду була спрямована на зміцнення землеволодінь росіян та іноземних колоністів і знищення українства й поляків. Цілеспрямовані й наполегливі зусилля царизму проти польського землеволодіння не мали значних успіхів. Завдяки вмілому господарюванню економічний потенціал маєтків польських та спольщенних українських магнатів продовжував зростати і наприкінці ХІХ ст. вони перетворилися на потужні товарні сільськогосподарські виробництва.

4. Аналіз архівних документів і матеріалів переконує, що в авангарді зародження ринкових відносин на Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. стояли найзаможніші й найосвіченіші вихідці з дворянсько-поміщицького середовища, що зумовило нові тенденції у розвитку продуктивних сил краю: збільшення кількості промислових підприємств, зростання промислової продукції, утворення спеціалізованих галузей виробництва, що прискорювало процес формування і розвитку ринкових відносин.

5. Плідна культурно-просвітницька діяльність української громади у попередній період сприяла формуванню нової генерації українців, які прагнули послідовно виборювати всю повноту політичних і національних прав для свого народу. Значна частина представників дворянсько-поміщицької верстви Волині перетворилася не лише на активного прибічника та популяризатора національних ідей, а і на своєрідну школу політичних лідерів (М. Левицький, В. Липинський, Д. Маркович, Ф. Штейнгель), організаційний провід розгортання національного відродження. Міцні позиції серед волинської шляхти на початку ХХ ст. посідав консервативний напрям, що був представлений “народовими демократами” та “угодівцями”.

На початку ХХ ст. на Волині у дворянсько-поміщицькому середовищі, паралельно з посиленням українського і польського національних рухів, активізувалася діяльність російських шовіністичних організацій (місцеві осередки “Союзу русского народа”). Окремі представники дворянсько-поміщицької верстви Волині активно діяли й на крайньому лівому фланзі у складі Житомирського філіалу Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП).

6. Опрацьовані дисертанткою документи й архівні матеріали свідчать, що делеговані до Державної Думи депутати від дворян і поміщиків Волині виявили себе надійною опорою царизму, а їхня парламентська діяльність була спрямована на підтримку урядової політики.

7. Стиль життя представників дворянсько-поміщицького стану Волині грунтувався на традиціях, які упродовж декількох поколінь постійно відтворювали певні сімейні стереотипи, що породжувало в суспільстві образ міцно спаяної і непорушної родини. Маєток був центром громадського життя, місцем реалізації життєвої енергії. З огляду на ряд соціально-економічних факторів, представники дворянсько-поміщицької верстви Волині, мали більше можливостей заявити про себе як науковців, митців, літераторів не лише в Україні, а й поза її межами.

8. Благодійницька та меценатська діяльність представників дворянсько-поміщицької верстви Волині спрямовувалася на покращення соціальної політики краю, розвитку та функціонування освіти й культури загалом. Розміри їх доброчинності залежали від матеріальних можливостей, особистих рис (складу характеру, рівня освіченості, суспільного становища, родинних зв'язків, ставлення до релігії та ін.), поточного стану справ, загальної економічної і фінансової кон'юнктури.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ТА ВИСНОВКИ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Шахрай Т. О. Польська шляхетська верства в суспільно-політичному та культурному житті Волині (1900-1914) / Т. О. Шахрай // Ucrainika Polonica. - К., Житомир, 2004. - Т. І. - С. 96-111.

2. Шахрай Т. О. Представники дворянської поміщицької верстви Волині в Державній Думі І та ІІ скликань / Т. О. Шахрай // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. - К., 2004. - Вип. 9. - С. 3-18.

3. Шахрай Т. О. Дворянсько-поміщицька верства Волині у політичній боротьбі на виборах до Державної Думи ІІІ та ІV скликання / Т. О. Шахрай // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. - К., 2005. - Вип. 10. - С. 17-25.

4. Шахрай Т. О. Еволюція дворянсько-поміщицьких господарств та трансформація земельної власності волинської губернії кінця ХІХ - початку ХХ ст. / Т. О. Шахрай // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. - Вінниця, 2006. - Вип. 10. - С. 23-27.

5. Шахрай Т. О. Суспільно-політична та громадська діяльність представників аристократичних кіл Волині в побудові української державності / Т. О. Шахрай // Література та культура Полісся. - Ніжин, 2006. - Вип. 33. - С. 121-130.

6. Шахрай Т. О. Участь дворянсько-поміщицької верстви Волині в передвиборчих кампаніях 1907 та 1912 років / Т. О. Шахрай // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці, 2006. - Вип. 323-324. - С. 85-90.

7. Шахрай Т. О. Внесок дворянсько-поміщицької верстви Волині в українську та європейську науку, культуру / Т. О. Шахрай // Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. - Луцьк, 2007. - Вип. 1. - С. 176-180.

8. Шахрай Т. О. Роль дворянсько-поміщицької верстви Волині в розвитку фабрично-заводського виробництва та торгівлі / Т. О. Шахрай // Література та культура Полісся. - Ніжин, 2007. - Вип. 36. - С. 76-85

9. Шахрай Т. О. Наукова діяльність представників дворянсько-поміщицької верстви Волині у медичній, природничій і технічній галузях (кінець ХІХ - початок ХХ ст.) / Т. О. Шахрай // Питання історії науки і техніки - 2008. - №2 (6) - С. 18-26.

10. Шахрай Т. О. Внесок представників дворянсько-поміщицької верстви Волині у розвиток вітчизняної та європейської науки кін. ХІХ- поч. ХХ ст. / Т. О. Шахрай // Література та культура Полісся. - Ніжин, 2008. - Вип. 42. - С. 197-215.

АНОТАЦІЇ

волинь землеволодіння поміщицький

Шахрай Т.О. Господарська, громадсько-політична та культурна діяльність дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - історія України. - Черкаський національний університет імені Б. Хмельницького. - Черкаси, 2009.

Дисертацію присвячено маловивченій темі господарської, громадсько-політичної та культурної діяльності дворян і поміщиків Волині наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. У роботі вперше в українській історіографії, шляхом введення до накового обігу значного комплексу нових архівних джерел, створено цілісний соціально-економічний портрет дворянсько-поміщицької верстви Волині. Заповнено фактологічні прогалини щодо політичного статусу дворян і поміщиків краю та визначено їх місце і роль в системі російського абсолютизму. Вивчено й розкрито напрями, форми, зміст і специфіку їх суспільно-політичної діяльності та участі у громадському житті. Розкрито характерні риси й особливості, а також наслідки благодійної та меценатської діяльності поміщиків і представників дворянства.

Ключові слова: Волинь, дворяни, поміщики, господарська, суспільно-політична та культурна діяльність, благодійництво, меценатство.

Шахрай Т. А. Хозяйственная, общественно-политическая и культурная деятельность дворян и помещиков Волыни конца ХІХ - начала ХХ ст. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Черкасский национальный университет имени Б. Хмельницкого. - Черкассы, 2009.

В диссертации комплексно исследована история хозяйственной, общественно-политической и культурной деятельности дворянско-помещичьего сословия Волыни, которое на протяжении ряда столетий играло значимую роль в жизни края и всей Российской империи. На основании аналитико-критического изучения широкого спектра источников и литературы, новых методологических подходов, впервые в украинской историографии создан целостный социально-экономический портрет дворянско-помещичьего сословия Волыни. Автор сделала вывод о том, что основы социально-экономического могущества определялись историческими условиями формирования данного региона. Дворянско-помещичье землевладение изучаемого периода обусловлено реформой 1861 г., правительственной политикой после польского восстания 1863 г., столыпинской аграрной реформой (1906-1910), а также распространением земства в регионе.

Изучая роль дворян и помещиков края в развитии промышленного производства и торговли автором доказано, что в авангарде зарождения рыночных отношений на Волыни конца ХІХ - начала ХХ вв. стояли выходцы из дворянско-помещичьей среды. Представители этой социальной группы определяли новые тенденции в развитии продуктивных сил края: увеличения количества промышленных предприятий, промышленной продукции, образование специализированных отраслей промышленности, что ускоряло процесс формирования и развития рыночных отношений.

Заполнены фактологические пробелы относительно политического статуса дворян и помещиков края, а также определено их место и роль в системе российского абсолютизма. Необходимо отметить, что большинство представителей дворянско-помещичьего сословия Волыни стало не только сторонниками и популяризаторами национальных идей, а и политическими лидерами, организационным стержнем развития национального возрождения.

Изучены и раскрыты формы, содержание и специфика общественно-политической активности представителей дворянско-помещичьего сословия Волыни в процессе выборов в Государственную Думу І - ІV созывов и в работе парламента. Дворяне-депутаты Волыни так же, как и другие делегированные представители от народа, непосредственно влияли на способы разрешения тех или иных социальных и национальных противоречий в государстве. Непреклонная позиция этих депутатов, относительно аграрных преобразований в стране препятствовала прогрессивным земельным реформам. Хотя, в тоже время, их крайний негативизм не повлиял на принятие ряда демократических законопроектов относительно прав и свобод граждан. Необходимо отметить, что депутаты в своих выступлениях с думской трибуны выдвигали требования быстрого и жесткого подавления революционного движения, что способствовало усилению разногласий между социальными группами и, в результате, привело к падению существующего порядка.

Диссертанткой произведен анализ деятельности общественных дворянско-помещичьх организаций. Наиболее динамично на территории губернии развивалась благотворительная деятельность товариществ, учредителями которых были представители данного сословия. Они создавались в виде клубов, школ, кружков с целью предоставления помощи бедным, а также для проведения просветительской работы: открывали тайные школы, кроме украинских, для обучения детей языку и истории своего народа. Кроме того, дворяне и помещики края заботились об улучшении элементарного медицинского обслуживания населения. Нужно отметить, что это были не только семьи промышленников (Терещенко, Потоцких), но и известных общественных деятелей, ученых (Г. Рейн, П. Паславский, Ф. Штейнгель и др.).

В работе раскрыты характерные черты и особенности благотворительной и меценатской деятельности помещиков и представителей дворянства Волыни. Необходимо отметить, что благотворительностью и меценатством занимались отдельные, наиболее образованные, дальнеглядные, либерально ориентированные представители дворянско-помещичьего сословия края. Их деятельность была направлена на улучшение социальной политики региона, развития и функционирования образования и культуры в общем. Размеры благодетельности зависели от материальных возможностей, личных качеств (характера, уровня образованности, общественного положения, семейных связей, отношения к религии и т. д.), поточного состояния дел, экономической и финансовой конъюнктуры.

Ключевые слова: Волынь, дворяне, помещики, хозяйственная, общественно-политическая и культурная деятельность, благотворительность, меценатство.

Shakhray T.O. Economic, public, political and cultural activity of noblemen and squires of Volin' at the end of ХІХ-beginning of XX centuries. - A Manuscript.

The Dissertation for a Candidate of Historical Sciences degree after specialty 07.00.01 - History of Ukraine. - The National University by B. Khmelnytsky. - Cherkasy, 2009.

Dissertation research is devoted to the insufficiently known problem of economic, public, political and cultural activity of noblemen and squires of Volin' at the end of ХІХ-beginning of XX centuries. It is first in Ukrainian historiography that the integral socio-economic portrait of nobility-squire layer of Volin' is created in this work by means of introduction considerable complex of the new archived sources to the scientific appeal.

The Dissertation research fills up the fact logical gap concerning political status of noblemen and squires of the region and defines their place and role in the system of Russian absolutism. Forms, substance and specific character of their social and political activity, directions of their public organizations activity are studied and exposed in the work. The personal touches and features as well as the consequences of charitable and patron of art activity of squires and representatives of the nobility of Volin' are also exposed in it.

Keywords: Volin', nobility-squire layer, economic activity, social and political activity, public organizations, charitable and patron of art activity.

Размещено на Allbest.ru