8. І.Крип'якевич став співзасновником Українського товариства бібліофілів у Львові (1929-1939), члени якого вивчали і прагнули наслідувати досвід роботи Українського наукового інституту книгознавства.

У часописі товариства “Українська книга” (1937-1939) опубліковано студії вченого, які реконструювали початки українського друкарства. І.Крип'якевич також проаналізував тенденції розвитку східно- і західноєврпейського книговидання, досвід бібліофільського руху в Польщі, Чехословаччині, Німеччині, Норвегії, Росії та інших країнах.

9. Уже від початку самостійної наукової діяльності молодий вчений активно публікував критико-оглядові праці, з часом перейшовши до систематичного збору літератури до власної бібліотеки, а також комплексних історіографічних досліджень, узагальнень історичної бібліографії. Критико-бібліографічні зацікавлення І.Крип'якевича сформувалися під впливом професора кафедри всесвітньої історії з окремим узагальненням історії Східної Європи Львівського університету і голови НТШ (1897-1913) у Львові М.Грушевського, галицьких знавців історичної бібліографії І.Калиновича, В.Дорошенка, М.Кордуби. Бібліографічні огляди здебільшого ділилися на аналіз нових надходжень, джерелознавчі (тематичні) огляди інформаційних видань, в ході яких проводився змістовний і формальний аналіз різних видань, оцінювалася їхня наукова, соціальна і практична значимість, художньо-мистецький рівень, складність змісту праці й підготовленості читачів за віком чи фахом. І.Крип'якевич усвідомлював важливість інтеграції західноукраїнської науки, зокрема історичної бібліографії у всеукраїнський і європейський інформаційний простори.

Після Другої світової війни І.Крип'якевич прагнув відродити національну історичну бібліографію, активізувати практичну бібліографічну роботу. Обґрунтував наукову актуальність і суспільну потребу фундаментального видання бібліографії історії України, яка мала показувати тяглість історико-культурних традицій співвітчизників. Підтримував принцип рівності національних мов у бібліографії, який висунула Українська книжкова палата. Вважав доцільним дотримання міжнародних стандартів бібліографічних описів. 10. Аналіз складу особистої бібліотеки та архіву вченого сприяє поповненню інформації не лише про його родину, але й про духовні та інтелектуальні потреби суспільства, рівень освітності окремих громадян і цілих родин, стан книжкового ринку Австро-Угорщини, Росії, Польщі, Чехословаччини, Німеччини, СРСР-УРСР та інших країн. Вважаємо також, що Міністерство культури і туризму, Верховна рада мають розробити спеціальне положення про статус таких бібліотек, фінансування упорядкування та їх зберігання.

Таким чином, І.Крип'якевич як дослідник історії книги і друкарства, організатор бібліотечної справи, активний учасник бібліофільського руху став одним із чільних співавторів історичної бібліографії і загалом української бібліографії. Його праці з історії літописання, друкарства, мистецтва української книжки, бібліотекознавства не втратили наукової вартості й в XXI ст.

11. Вважаємо за доцільне перевидати історико-краєзнавчий і книгознавчий доробок академіка окремим п'ятитомником. Вартувало би також в установах і бібліотеках НАН України започаткувати архівування інформаційних ресурсів національних інтернет-сегментів, які стосуються життя та творчості провідних учених держави, насамперед член-кореспондентів і академіків державних академій наук, створення на їх основі спеціальних електронних журналів відкритого доступу.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

Литвин Т. Книгознавчі зацікавлення Івана Крип'якевича / Тамара Литвин // Іван Крип'якевич у родинній традиції, науці, суспільстві / [відп. ред. Я. Ісаєвич, упор. Ф. Стеблій]. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2001. - С. 920-924.

Литвин Т. Літопис українського книговидання: здобутки вітчизняної історіографії / Тамара Литвин [рец. на кн.]: Ісаєвич Ярослав. Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми (Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2002. - 250 с.) // Наукові записки державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Історія / [заг. ред. Миколи Алексієвця]. - Тернопіль, 2002. - Вип. 2. - С. 152-153.

Литвин Т. Досвід використання окремих газетних відбитків при укладанні краєзнавчої бібліографії західноукраїнських земель першої третини XX ст. / Тамара Литвин // Українська періодика: Історія і сучасність: Доп. та повідомл. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 17-18 трав. 2002 [відп. ред. Мирослав Романюк]. - Львів, 2002. - С. 384-388.

Литвин Т. Із журналістської діяльності Івана Крип'якевича / Тамара Литвин // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника [відп. ред. Мирослав Романюк]. - Львів, 2002. - Вип. 10. - С. 446-453.

Литвин Т. Суспільно-культурна і фахова діяльність Українського товариства бібліофілів у Львові (за матеріалами журналу “Українська книга”(1937-1939 рр.) / Тамара Литвин // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. восьмої Всеукр. наук.- теорет. конф., Львів, 24-26 жовт. 2003 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики [відп. ред. Мирослав Романюк]. - Львів, 2003. - C. 408-416.

Литвин Т., Литвин М. Перемиська повітова Українська Національна Рада 1918 р. / Тамара Литвин // Перемишль і Перемиська земля протягом віків: Збірник наук. праць та матеріалів міжнар. наук. конф. Перемишль, 11-13 квітня 2002 р. - Перемишль; Львів, 2003. - С. 101-106.

Литвин Т. Колекція періодики в приватній бібліотеці Івана Крип'якевича / Тамара Литвин // Українська періодика: історія і сучасність: Доп. та повідомл. дев'ятої Всеукр. наук.- теорет. конф., Львів, 28-29 жовтня 2005 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. НДЦ періодики [відп. ред. Мирослав Романюк]. - Львів, 2005. - С. 597-602.

Литвин Т. “Украинское общество библиофилов” во Львове (1929-1939): научно-издательская деятельность и международные связи / Т.Литвин // Альманах библиофила. - М., 2005. - Вып. 29. - С. 115-130.

Литвин Т. Українське товариство бібліофілів у Львові 1929-1939 рр.: пошук діалогу з польськими бібліофілами / Тамара Литвин // Warszawskie Zeszyty Ukrinoznawcze 19-20 / Katedra Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego. [Pod. red. S. Kozaka]. - Warszawa, 2005. - S. 295-307.

Литвин Т. Особиста бібліотека вченого як пам'ятка культури та історичний архів епохи: приклад Івана Крип'яковеча / Тамара Литвин // Бібліотечний вісник. - 2006. - № 2. - С. 30-35.

Литвин Т. Особиста бібліотека Івана Крип'якевича початку 30-х рр. XX ст.: спроба реконструкції / Тамара Литвин // Бібліотеки на західноукраїнських землях XVIII-XX ст.: Доповіді та повідомлення другої наукової конференції, Львів, 29-30 жовтня 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника. Упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець [наук. ред. С. А. Арсірій]. - Львів, 2006. - С. 157-162.

Литвин Т. Бібліофільський рух / Тамара Литвин // Історія Львова: У 3 т. / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України [відп. ред. Ярослав Ісаєвич]. - Львів: Центр Європи, 2007. - Т. 3. - С. 107-109.

Анотації

Литвин Т. О. Іван Крип'якевич як книгознавець. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук зі спеціальності 27.00.03 - книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського НАН України. - Київ, 2008.

У дисертації досліджено місце і роль книгознавчих і бібліотекознавчих поглядів Івана Крип'якевича в національно-культурному житті України новітньої доби. Простежено особливості формування історико-книгознавчих поглядів Івана Крип'якевича у першій половині ХХ ст. Узагальнено науково-організаційну діяльність ученого в розвиток історичної бібліографії. Проаналізовано внесок науковця у розвиток національного книгодрукування і книгопоширення, бібліотекознавство. Розкрито специфіку редакторсько-видавничої діяльності вченого в різні історичні періоди.

Досліджено сфери прояву громадсько-культурної активності Івана Крип'якевича в Бібліотечній комісії “Просвіти” (1913-1939), Бібліологічній комісії Наукового Товариства ім. Шевченка (1909-1939), Українському товаристві бібліофілів (1929-1939) у Львові, Кружку українських екслібрисів (1931) в контексті розвитку українського та європейського бібліологічного руху.

Ключові слова: Іван Крип'якевич, книга, бібліотеки, видавнича діяльність, історична бібліографія.

Литвин Т.О. Иван Крипякевич как книговед. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 27.00.03 - книговедение, библиотековедение, библиографоведение. - Национальная библиотека Украины им. В. И. Вернадского НАН Украины. - Киев, 2008.

В первой половине ХХ века происходило формирование украинской библиологии, а также ее составляющей - исторической библиографии, которая обрела черты научной дисциплины, начато формирование национальных школ библиографов и книговедов. Их основоположниками стали И.Левицкий, В.Дорошенко, В.Перетц, М.Комаров, С.Маслов, Л.Быковский, П.Зленко, Ю.Меженко, М.Сагарда, М.Ясинский, И.Кревецкий, Е.Пеленский, И.Калинович, М.Кордуба, Ф.Максименко, а также И.Крипякевич (1886-1967), член Научного общества им. Шевченко во Львове, академик АН УССР.

В диссертации показаны особенности формирования историко-книговедческих взглядов И.Крипякевича, проанализирован его вклад в изучение национального книгопечатания, книгораспространение, библиотековедение и библиографоведение, раскрыта специфика его редакторско-издательской деятельности в разные исторические периоды.

Ученый обосновал свою концепцию возникновения национального книгопечатания, доказав, что печатание и кириличные книжки на украинские земли пришли не с Московии, а с Запада еще до выхода 1574 г. во Львове “Апостола” И.Федорова, которого считал “московским эмигрантом”. Первые украинские типографии, кроме Львова (И.Федорова, Ставропигии, М.Слезки) успешно работали в Остроге (1580), Стрятине (1604-1606), Крилосе (1605), Угорцах (1618-1620), Киеве (Печерская лавра, 1619), Уневе (1660). Старопечатные книги, по мнению И.Крипякевича, способствовали изучению украинского языка, формированию национального образования и сознания. Подчеркнуто и негативные факторы становления читательского рынка: небольшие тиражи книг XVII-XVIII веков, узость их репертуара по сравнению с богатой книжной продукцией западнохристианского мира, низкий уровень образования угнетенного населения Украины, цензурная политика разных имперских властей.

И. Крипякевич впервые в национальной библиотечной практике внедрил библиотечную анкету (1908), которая заложила основы научного изучения читателей. Культуру чтения И. Крипякевич пропагандировал как редактор украиноязычных журналов “Дзвінок” (1911-1914), “Ілюстрована Україна” (1913-1914), “Історичні листки” (1914), “Зоря” (1921), книжных серий “Дешева бібліотека” (1909-1910), “Історична бібліотека Просвіти” (1923-1924). Большое внимание уделял редактированию украиноведческого сборника “Записки НТШ” (1924-1937).

Как библиофил он причастен к созданию Библиографической комиссии Научного общества им. Шевченко (1909), Библиотечной комиссии общества “Просвита” (1909), Украинского общества библиофилов во Львове (1929), Кружка украинских экслибристов (1931), организации выставок книг и экслибрисов.

Особое внимание ученый уделял необходимости составления ретроспективной и текущей украинской библиографии, которая показывала бы непрерывность историко-культурных традиций соотечественников. Он поддержал принцип равенства национальных языков в библиографии, который выдвинула Украинская книжная палата.

Актуальными остаются также студии И. Крипякевича, посвященные библиотекам братств, библиотечным знакам в Украине XVII-ХХ вв., бумаге и водным знакам.

Анализ состава личной библиотеки и архива ученого способствует пополнению информации не только о его семье, но и о духовных и интеллектуальных потребностей общества, уровне образованности отдельных граждан, состоянии книжного рынка Австро-Венгрии, России, Польши, Чехословакии, Германии, СССР-УССР и других стран. Поддержано мнение исследователей о том, что Министерство культуры и туризма, Верховный Совет Украины должны разработать положения о статусе таких библиотек, финансировании и их сохранении.

Ключевые слова: Иван Крипякевич, книги, библиотеки, издательская деятельность, историческая библиография.

Lytvyn Tamara. Ivan Krypyakevych as a bibliographer. - Manuscript.

Dissertation for the degree of Candidate of Historical Science on speciality 27.00.03 of book science, library science, bibliographical science. The V.I. Vernadsky National Library of Ukraine - Kyiv, 2008.

The thesis is concerned with a comprehensive study of Ivan Krypyakevych bibliographical and library scientific views and their place in national-cultural life of modern Ukraine. Thus, historiography is characterized, sources of the issue are reconstructed; top priority problems that need source provision are revealed. Some peculiarities of historical-bibliographical views formation of Ivan Krypyakevych in the first half of the XXth century are described. There are scientific-organizing activities of a scholar and development of historical bibliography generalized. The scholars' contribution in the development of national book-printing, book circulation and library science is analyzed. Specific features of his editorial and publishing activities in various historical periods are discussed here. Spheres of Ivan Krypyakevych public and cultural activities (Library committee of “Prosvita”, Library committee of Taras Shevchenko Scientific Society, Ukrainian society of bibliophiles in L'viv) in the context of Ukrainian and European development of bibliographical movement are investigated.

Key words: Ivan Krypjakevytch, book, libraries, publishing houses, historical bibliography.

Размещено на Allbest.ru