Розвиток дослідної справи в агрогрунтознавстві України (30-ті роки ХХ ст.)
Аналіз ролі у розвитку агрогрунтознавчої науки Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук. Простеження історії становлення та діяльності науково-дослідних установ у галузі агрогрунтознавства. Проведення аналізу зміни їх керівного складу.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.08.2015 |
Размер файла | 51,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Одночасно в 1936 р. була закінчена велика робота УНДІСОЗ з дослідження ґрунтів зони бавовносіяння УРСР і зведення всіх наявних матеріалів по геології, гідрогеології, агрогрунтознавству, агротехніці, геоботаніці цієї зони. В результаті проведеної роботи була складена ґрунтова карта зони бавовносіяння УРСР на площу 5 млн. га за редакцією Г.Г. Махова.
Висновки
1. Незважаючи на те, що багато авторів у своїх працях висвітлювали питання, пов'язані з науково-дослідними установами та науково-освітньою діяльністю вчених, їхніх здобутків у галузі агрогрунтознавства, комплексно не висвітлено функціонування дослідної справи в агрогрунтознавстві України у 30- х р. ХХ століття. Тема дисертаційного дослідження розкрита переважно на архівних документах. Широко використовувалися такі опубліковані джерела, як звіти науково-дослідних установ, матеріали конференцій, періодична преса, статті, монографії. Джерельна база є достатньою для цілісного і всебічного дослідження поставленої наукової проблеми.
2. Простежено, що організація Всеукраїнського науково-дослідного інституту агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства (ВУНДІАХ) дала новий поштовх розвитку агрогрунтознавства як науки. Це пов'язано з тим, що інститут відразу взяв на себе координуючу роль в галузі ґрунтознавства на території України, сконцентрував переважну більшість висококваліфікованих кадрів з агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства, його аспірантурою були підготовлені наукові кадри, які продовжили роботу своїх керівників у даній галузі. Виявлено, що в інституті працювали та вели активну науково-дослідну роботу в різний час видатні вчені з агроґрунтознавства та агрохімії: О.Н. Соколовський, Г.Г. Махов, Д.Г. Віленський, Н.Б. Вернандер, М.М. Годлін, О.М. Грінченко, М.К. Крупський, О.І. Душечкін, О.Т. Калачиков, О.М. Вишинський, К.С. Божко, О.М. Можейко, Г.М. Самбур, С.С. Соболєв, Б.М. Левантівська та інші.
3. Визначено та проаналізовано особливу роль у розвитку агрогрунтознавчої науки Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (ВУАСГН), створення якої дало можливість здійснювати єдине методологічне й організаційне керівництво системною науково-дослідною роботою в галузі сільського господарства й агрогрунтознавства зокрема та піднести сільськогосподарську науку на вищий щабель. Незважаючи на те, що Академію з самого початку її існування було втягнуто у політичні процеси, які здебільшого були сфабриковані, їй вдалося дати новий поштовх розгортанню галузевої науково-дослідної роботи більш організовано й послідовно. Однак нестача кадрів і слабка фінансово-матеріальна база значною мірою гальмували науково-дослідний процес. З'ясовано, що до безумовних здобутків існування Академії належить єдиний зведений проблемно-тематичний план розвитку сільськогосподарської науки, який в історії України був першим взагалі. Виявлено, що один із підрозділів ВУАСГН, а саме сектор агрохімії та добрив (сектор хімізації), координував міжвідомчу наукову, науково-виробничу та фінансово-господарську діяльність ВУНДІАХ і ХСГІ та вів активну науково-дослідну роботу з питань агрогрунтознавства разом із лабораторією фізико-хімії ґрунтів при ВУАСГН, завідувачем якої був М.К. Крупський.
4. Доведено, що Український науково-дослідний інститут соціалістичного землеробства (УНДІСОЗ) створений у 1935 р. в м. Києві на базі Всеукраїнського науково-дослідного інституту агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства.
5. Встановлено, що розвиток аграрної науки України в досліджуваний період перебував у цілковитій політичній залежності від рішень партії та уряду, зазнавав так званої "чистки", яка проводилася органами НКВС з приводу виявлення "прихованих ворогів" і знаходився під утиском сталінської "репресивної машини", у "кліщі" якої на деякий час у другій половині 30-х р. ХХ ст. потрапили такі ґрунтознавці як О.Н. Соколовський, Г.С. Гринь, О.М. Грінченко та інші.
6. Доведено, що виробнича агроінвентаризація ґрунтів (1932-1933 рр.) стала однією із складових частин комплексу робіт розгорнутих у 20-30-х роках минулого століття стосовно природничого районування території України, яка згодом дала низку важливих матеріалів щодо кількісного та якісного обліку земель, з урахуванням основних економічних показників, уточнення напрямів спеціалізації та організації сільськогосподарського виробництва обстежених районів та окремих радгоспів і колгоспів; стала вагомим внеском у подальший розвиток агрогрунтознавства України, особливо в теорію та його практичну частину. Запланована площа агроінвентаризаційних досліджень ґрунтів України становила 3,5 млн. га, але фактично обсяг робіт виконано, за різними даними, від 929455 до 1909000 га.
7. Встановлено, що у 1934 р. саме в Україні з'явилися перші хати-лабораторії, які на початковому етапі в питаннях агроґрунтознавства перебували під методичним керівництвом ВУНДІАХ. Їх дослідна робота була спрямована переважно на допомогу своїм колгоспам, а одним із завдань, які стояли перед ними, було вивчення ґрунтів: механічний склад, вологість, потреба у вапнуванні, мінеральних добривах і т. ін. З'ясовано, що впровадження новітніх досягнень у вивчення специфічних питань з агрогрунтознавства, хімізації та агротехніки різних сільськогосподарських культур здійснювалося ефективніше завдяки творчій співпраці існуючої мережі галузевих дослідних установ з хатами-лабораторіями, а також агрохімлабораторіями.
8. Виявлено, що широкомасштабні роботи по складанню грунтово-агрохімічних карт машинно-тракторних станцій (МТС) зони бурякосіяння (1934-1937 рр.) УРСР характеризують новий етап в розвитку агроґрунтознавства. Вони успішно розв'язали поставлені державою актуальні завдання перед сільськогосподарським виробництвом, а саме - створення грунтово-агрохімічних карт МТС, які мали практичні рекомендації щодо застосування добрив. Наукова цінність цих робіт підвищувалася тим, що вони супроводжувалися дослідженнями ефективності від внесення добрив на конкретних ґрунтових відмінах. Методичне керівництво всім комплексом робіт було забезпечене такими вченими як О.Т. Калачиков, Г.М. Самбур, О.І. Душечкін, О.М. Вишинський, П.А. Костюченко, М.М. Годлін та іншими.
9. Простежено, що проблемою побудови єдиної уніфікованої класифікації та номенклатури ґрунтів України у 30-х р. ХХ ст. займалися ВУНДІАХ, УНДІСОЗ та Український науково-дослідний інститут цукрової промисловості (УНДІЦП), зокрема такі вчені як О.Н. Соколовський, Г.Г. Махов, Н.Б. Вернандер, К.С. Божко, Г.М. Самбур, І.Й. Канівець, М.М. Годлін, В.А. Попов, П.А. Костюченко та ін. Проаналізувавши літературні джерела, з'ясовано, що сформовані у 30-х р. ХХ ст. назви основних типів ґрунтів з того часу практично є незмінними на високому таксономічному рівні. При спорадичних удосконаленнях класифікацій назви залишалися, змінювався лише їх зміст згідно з досягненнями ґрунтознавства та суміжних наук. Класифікація й номенклатура ґрунтів опрацьовані УНДІСОЗ у другій половині досліджуваного періоду стали надбанням практиків для колективного ведення господарства.
10. Методологічні основи вивчення родючості ґрунтів різних регіонів України були закладені завдяки самовідданій праці славетних науковців-грунтознавців у 20-30-х рр. ХХ ст., що представляли Харківську, Київську і Одеську школи. Їх науково-теоретичні напрацювання є актуальними й нині.
11. Розвиток агрогрунтознавства в Україні у 30-х роках минулого століття можна умовно поділити на два періоди в межах його інститутизації, а саме:
Перший період - 1930-1935 рр. - вирішення державних проблем щодо впливу різноманітних факторів на ґрунт за рахунок хімічних засобів у існуючих технологіях вирощування основних сільськогосподарських рослин для колективного ведення господарства через координуючу діяльність Українського інституту ґрунтознавства (Всеукраїнського НДІ агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства ВУАСГН);
Другий період - 1936-1940 рр. - перехід теорії та практики агрогрунтознавства в системи землеробства як основи природно-кліматичного районування України для потреб спеціалізації та кооперації сільськогосподарського виробництва в рамках науково-методичного керівництва УНДІСОЗ.
У межах періодизації виділено основні напрями в сільськогосподарській дослідній справі з питань агрогрунтознавства у 30-х роках ХХ ст.:
– хімізація ґрунтів (вапнування, гіпсування, удобрення тощо);
– агроінвентаризація ґрунтів України (1932-1933 рр.);
– складання класифікації та номенклатури ґрунтів України;
– картографування ґрунтів України;
– дослідження ґрунтів зони бавовносіяння та обстеження ґрунтів бурякової зони із складанням до них грунтово-агрохімічних карт (1934-1937 рр.);
– агрохімічне обстеження ґрунтів приєднаних територій Західної України для потреб картографування;
– дослідження 195 сортодільниць (1938-1939 рр.).
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Агрогрунтознавство в Україні (1930-1941). Ч. 1 (1930-1935) : зб. документів і матеріалів / [уклад. : В.А. Вергунов, О.М. Пильтяй; за ред. В.А. Вергунова]. - К., 2007. - 200 с. ; - (Історико-бібліографічна серія "Аграрна наука України в особах, документах, бібліографії". - Кн. 18).
2. Пильтяй О.М. Організаційні засади становлення Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук (1931-1935 рр.) / О.М. Пильтяй // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. - К., 2004. - Вип. 14. - С. 132-135.
3. Пильтяй О.М. Стан розвитку науково-дослідної роботи мережі Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук в перший рік діяльності / О.М. Пильтяй // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. - К., 2004. - Вип. 15. - С. 120-125.
4. Пильтяй О.М. Невідомі сторінки створення та діяльності Українського науково-дослідного інституту агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства (1931-1935 рр.) / О.М. Пильтяй // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. - К., 2006. - Вип. 23. - С. 161-168.
5. Пильтяй О.М. Діяльність кафедри ґрунтознавства в Київському інженерно-меліоративному інституті в період з 1922 по 1940 рік / О.М. Пильтяй // Історія української науки на межі тисячоліть: зб. наук. праць. - Вип. 27. - К., 2007. - С. 169-176.
6. Пильтяй О.М. Агроінвентаризаційні дослідження ґрунтів України в 1932-1933 роках / О.М. Пильтяй // Історичні записки: зб. наук. праць - Луганськ, 2008. - Вип. 17 (спеціальний) . - С. 178-188.
7. Пильтяй О.М. Історико-соціальні передумови створення та організаційні засади діяльності Всеукраїнської академії сільськогосподарських наук / О.М. Пильтяй // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали ІІ конф. молод. учених та спеціалістів (27-28 травня 2004 р., Київ). - К., 2004. - С. 158.
8. Пильтяй О.М. Із історії створення та діяльності Українського науково-дослідного інституту агрогрунтознавства та хімізації сільського господарства (1931-1935 рр.) / О.М. Пильтяй // Історія освіти, науки і техніки в Україні : третя конф. молод. учених та спеціалістів (26-27 травня 2006 р., Київ). - К., 2006. - С. 20-21.
9. Пильтяй О.М. До історії виробничої інвентаризації сільськогосподарської території України / О.М. Пильтяй // Актуальні питання історії техніки: матеріали 5-ї Всеукр. наук. конф. (19-20 жовтня 2006 р.). - К. : ПП "ЕКМО", 2006. - С. 206-208.
10. Пильтяй О.М. Історія створення підручника "Курс сільськогосподарського ґрунтознавства" / О.М. Пильтяй // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: матеріали міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих учених. - Х., 2007. - С. 146.
11. Пильтяй О.М. Створення класифікації та номенклатури ґрунтів України в 30-х роках ХХ століття: історичний аспект / О.М. Пильтяй // Історія освіти, науки і техніки в Україні : матеріали четвертої конференції молодих учених та спеціалістів., 29 січня 2008 р. /УААН. ДНСГБ. Центр історії аграрної науки, Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва УААН. - К.-Х., 2008. - С. 205-207.
12. Пильтяй О.М. Дослідження ґрунтів на території 35-ти машинно-тракторних станцій УСРР (1934-1935 рр.) : історична ретроспектива / О.М. Пильтяй // Актуальні питання історії науки і техніки: матеріали 6-ї Всеукр. наук. конф. - Полтава: Вид-во Теrrа, Полтавська державна аграрна академія, 2008. - С. 295-297.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розгляд науково-організаційної діяльності Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна спрямованої на координацію наукової роботи у науково-дослідних установах та вузах, розташованих у різних кліматичних умовах УРСР.
статья [19,2 K], добавлен 24.04.2018Відродження культури українського народу. Динаміка духовного розвитку нації. Розвиток української літератури, драматургії у 20-ті роки. Масштаби роботи в галузі суспільних наук. Підготовка спеціалістів у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.
реферат [29,7 K], добавлен 03.11.2010Історія архівної справи в Україні як складова і невід’ємна частина української історії. Знайомство з процесом становлення і розвитку архівної галузі. Характеристика особливостей архівів Коша Нової Запорозької Січі. Аналіз функцій монастирських архівів.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.05.2019Висвітлення аспектів історико-педагогічного аналізу становлення освіти на Буковині, розвитку шкільної мережі. Аналіз навчальних планів, організаційно-методичного забезпечення викладання предметів. Принципи систематизації закладів освіти на Буковині.
статья [790,7 K], добавлен 24.11.2017Виявлення, джерельний аналіз та запровадження до наукового обігу архівної інформації, що міститься в масиві документів установ НАН України задля з’ясування основних тенденцій і напрямів розвитку української академічної історичної науки у 1944–1956 рр.
автореферат [46,3 K], добавлен 11.04.2009Історія створення бібліотеки Києво-Могилянської академії. Київська братська школа як основа академії. Петро Могила - засновник київської Академії і його внесок в розвиток бібліотеки. Основні напрямки діяльності бібліотеки на сучасному етапі розвитку.
реферат [42,7 K], добавлен 29.09.2009Головні етапи становлення та еволюція мережі установ поштового зв’язку Наддніпрянської України. Діяльність поштово-телеграфних контор Черкаського, Канівського та Золотоніського повітів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Охорона праці для листонош.
дипломная работа [142,8 K], добавлен 07.06.2013Становлення Павла Скоропадського як особистості та майбутнього діяча Української держави у дитячі та юнацькі роки. Характеристика життя, діяльності та внеску гетьмана П. Скоропадського у розвиток української державності, науки та культури України.
реферат [36,7 K], добавлен 22.01.2014Аналіз педагогічної, науково-дослідної та організаційної діяльності першого заступника Наркома освіти України у 1931-1933 році О.О. Карпеки. Його місце і роль у реформуванні системи освіти в 20-30 років ХХ століття.
статья [15,9 K], добавлен 15.07.2007Історичний огляд виникнення й розвитку державності, починаючи з VI-VII ст.н.е.: зародження слов'янських та європейських держав, аналіз їх основних історичних подій, які впливали на течію загальної історії та, зокрема, на становлення української держави.
шпаргалка [622,9 K], добавлен 04.06.2010Загальні тенденції суспільного та культурного розвитку України. Етнічні складники формування української культури. Політика українізації, її позитивні результати. Розвиток видавничої справи та друкарство книг. Літературний процес після революції.
реферат [30,4 K], добавлен 24.01.2014Дослідження з історії України XIX ст. Ястребова Ф.О. Праці А.Ю. Кримського з історії та культури арабських країн. Українське наукове товариство у Києві. Роль друкарства у розвитку історії у XVI-XVII ст., Києво-Могилянська академія - осередок їх розвитку.
контрольная работа [36,7 K], добавлен 29.01.2014Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ життя українського народу. Становлення системи вищої освіти в Україні. Наука, техніка України як невід’ємні частини науково-технічної революції.
книга [119,1 K], добавлен 19.01.2008Діяльність Львівської та Київської історичної шкіл Грушевського, хронологічні періоди. Історична новизна праць С. Томашівського, присвячених добі Хмельниччини в Галичині. Робота Всеукраїнської Академії Наук. Традиції Українського Наукового Товариства.
реферат [28,4 K], добавлен 30.05.2014Предмет історіографії історії України. Основні етапи розвитку історіографії історії України. Місце історіографії в системі історичних наук. Зародження знань про минуле в формі культів. Поява писемності і її значення для накопичення історичних знань.
контрольная работа [27,3 K], добавлен 28.01.2012Тенденції консолідації української нації у складі Російської імперії. Розвиток українського національного руху наприкінці XIX ст. Роки революцій, розвиток командно-адміністративної системи України в складі СРСР. Українська еміграція. Сталінські репресії.
шпаргалка [77,5 K], добавлен 12.12.2010Місто Острог як всеукраїнський інтелектуальний центр на зламі XVI–XVII ст. Значення діяльності Острозького культурно-освітнього центру в історії України. Тема самопізнання в тодішніх книжках, його значення для процесу духовного становлення людини.
реферат [29,2 K], добавлен 13.05.2011Осмислення місця і ролі ОУН в українському рухові опору тоталітарним режимам в роки Другої світової війни. Висвітлення процесу трансформації поглядів провідників ОУН на основі досвіду діяльності похідних груп на окупованій німцями території України.
реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010Історія України як наука, предмет і методи її дослідження. періодизація та джерела історії України. Етапи становлення, розвитку Галицько-Волинського князівства. Українські землі у складі Великого Князівства Литовського та Речі Посполитої. Запорізька Січ.
краткое изложение [31,0 K], добавлен 20.07.2010Зародження білоруської історичної думки і розвиток з найдавніших часів до 20-х років ХХ століття. Принципи концепції історії Білорусії початку ХХ ст. Розвиток історичної науки в радянські часи. Особливості сучасна історіографія історії Білорусії.
реферат [49,3 K], добавлен 24.05.2010