Українсько-грецькі зв’язки в галузі культури та освіти: 1991-2007 рр.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

УКРАЇНСЬКО-ГРЕЦЬКІ ЗВ'ЯЗКИ В ГАЛУЗІ КУЛЬТУРИ ТА ОСВІТИ:

1991-2007 рр.

ІЛЮК ТЕТЯНА ВАСИЛІВНА

УДК [(477)+(495)]:[37+008]”1991/2007”

07.00.02 - всесвітня історія

Київ-2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Центрі українсько-грецьких відносин відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст. Інституту історії України НАН України.

Науковий керівник: кандидат історичних наук,

старший науковий співробітник

Терентьєва Наталія Олексіївна,

Інститут історії України НАН України,

керівник Центру українсько-грецьких відносин

відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст.,

провідний науковий співробітник.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Кудряченко Андрій Іванович,

Інститут європейських досліджень НАН України, директор;

кандидат історичних наук,

Білоусова Лілія Григорівна,

Державний архів Одеської області, заступник директора.

Захист відбудеться “26” червня 2009 року о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради по захисту дисертацій Д 26.235.01 в Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту історії України НАН України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

Автореферат розісланий “ _25_” травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор історичних наук, професор Гуржій О. І.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

український грецький партнерство співробітництво

Актуальність теми дослідження визначається характером завдань, які пов'язані з процесом формування нової європейської системи міжнародних відносини, складовими компонентами якої є культурні та освітні взаємини між народами. Українсько-грецькі відносини мають під собою історичний фундамент, духовну спорідненість, спільну спадщину античної та візантійської культур. Протягом багатьох століть культури українського та грецького народів не просто взаємодіяли між собою, вони збагачували одна одну.

Здійснення активної, гнучкої та збалансованої зовнішньої політики України за такими напрямами, як розвиток двосторонніх міждержавних відносин та розширення участі в європейському регіональному співробітництві було визначено першими з-поміж головних Постановою Верховної Ради України «Про основні напрями зовнішньої політики України» від 2 липня 1993 р. Постанова Верховної Ради України “Про Основні напрями зовнішньої політики України” // Зовнішня політика України. Хрестоматія. - Ч. 1. - Донецьк, 2002. - С. 24 - 37. . Приєднання України 24 лютого 1994 р. до Європейської культурної конвенції 1954 р. ще раз затвердило наміри нашої держави проводити політику спільних дій, спрямованих на збереження європейської культури та заохочення її розвитку Постанова Верховної Ради України “Про участь України в Європейській культурній конвенції 1954 р.“ //Відомості Верховної Ради України. - 1994, 05 липня. - №27. - Ст. 230.. Прагнення нашої країни стати повноправним членом оновленого європейського співтовариства та розуміння значення інтелектуального впливу Греції для духовного розвитку європейських народів передбачає дослідження основних напрямів і форм українсько-грецької культурно-освітньої взаємодії.

За останнє десятиліття в системі міжнародних відносин Україна-Греція зафіксовано багато нових форм контактів, накопичено різноманітний досвід співпраці, зокрема, в галузі культури та освіти. У вітчизняній історіографії відсутні багатоаспектні дослідження щодо особливостей розвитку двосторонніх міжнародних взаємин в культурно-освітній сфері у новітній період. Науковий пошук у цьому напрямі дозволить поглибити знання про характер та зміст державотворчих процесів, які відбуваються сьогодні в українській державі, допоможе висвітлити найрізноманітніші аспекти українсько-грецьких зв'язків у руслі формування спільного європейського дому на основі комплексного вивчення та їх аналізу. Актуальність дослідження означеної проблеми обумовлена ще й тим фактором, що складність перебігу нинішніх процесів та обмеженість у часі не дають можливості тривалим експериментам у налагодженні нових політичних, освітніх, наукових та культурних взаємин. Аналіз українсько-грецьких контактів дає змогу зрозуміти закономірності взаємозв'язків між двома народами на фоні оновленої Європи, співвіднести їх із загальноєвропейськими змінами.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є складовою частиною наукових розробок Інституту історії України НАН України і виконувалася в рамках проблематики “Україна в загальноєвропейських та всесвітніх суспільно-історичних процесах” за темою “Українсько-грецькі соціокультурні зв'язки у ХІХ - ХХ ст.”(рег. № 02064007073), яку розробляв відділ «Кабінет українсько-грецьких відносин НАН України» (нині - Центр українсько-грецьких відносин відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст.) Інституту історії України НАН України).

Об'єктом дослідження стали двосторонні зв'язки України та Грецької Республіки в галузі культури та освіти в період з 1991 по 2007 рік.

Предметом дослідження є сучасні форми і методи співробітництва України та Греції в галузі культури та освіти, пріоритетні напрями діяльності, механізми співпраці та їх практична реалізація, а також проблеми та перспективи розвитку партнерства в контексті політичних та економічних змін.

Хронологічні межі дисертації охоплюють 1991-2007 рр. Нижня межа зумовлена визнанням Грецією незалежності України та встановленням дипломатичних відносин між країнами, що стало початком розвитку культурного та освітнього співробітництва на міждержавному рівні. Хронологічно робота доведена до 2007 р., коли відбувся обмін візитами на найвищому рівні, в ході яких було закладено основи для виведення двосторонніх культурно-гуманітарних відносин на новий, якісно новий щабель. В окремих випадках, з метою визначення відповідних передумов або характеристик тих чи інших процесів, явищ або подій робляться історичні екскурси, які виходять за означений хронологічний період.

Територіальні межі охоплюють терени Греції та України, у відповідності з сучасними кордонами та адміністративно-територіальним поділом.

Мета дослідження: визначити характер культурно-освітніх зв'язків України та Греції, простежити еволюцію взаємин в 1991 - 2007 рр., виявити основні тенденції розвитку двостороннього співробітництва.

Для досягнення поставленої мети передбачено вирішити такі завдання:

- з'ясувати стан наукової розробки теми та джерельне забезпечення дослідження;

- простежити передумови та виділити етапи і періоди розвитку сучасних українсько-грецьких відносин;

- охарактеризувати правові засади міждержавного двостороннього партнерства;

- виявити основні напрями та форми культурного й освітнього співробітництва;

- дослідити процес становлення та динаміку розвитку українсько-грецьких відносин в галузі культури;

- оцінити внесок діяльності міст-побратимів та «народної дипломатії» у розбудову міждержавних культурно-освітніх зв'язків;

- проаналізувати позитивні та негативні аспекти співпраці в галузі культури та освіти;

Методологічною основою наукового пошуку стали принципи історичного пізнання - об'єктивність, історизм, системність та багатофакторність. Дослідження проводилося з використанням таких загальнонаукових методів, як аналіз, синтез, індукція та дедукція. Зі спеціальних методів у роботі використані методи: історико-типологічний, історико-хронологічного, порівняльно-ретроспективний, синхронний, метод статистичного дослідження а також метод структурно-функціонального аналізу, як того вимагає комплексний підхід до вивчення теми. Застосування таких наукових принципів і методів пізнання дозволило викласти матеріал у послідовній і логічно завершеній формі та об'єктивно відобразити процес розбудови культурно-освітніх взаємин України та Греції на сучасному етапі (1991 - 2007 рр.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

1. На основі введення до наукового обігу значного масиву архівних матеріалів, а також систематизації опублікованих документів, вперше в історіографії відтворено цілісну картину розвитку українсько-грецьких зв'язків в галузі культури та освіти;

2. Проаналізовано стан договірно-правової бази міждержавного співробітництва в галузі культури й освіти, а також з'ясовано фактори, що вплинули на процес її розбудови;

3. Розкрито особливості формування основ партнерства, виявлено взаємозв'язок між станом політичних і економічних відносин та активізацією контактів у галузях культури й освіти;

4. Доведено, що особливістю розвитку українсько-грецьких культурно-освітніх зв'язків є не тільки різноманітність форм, їх постійне розширення та вдосконалення, а й сталість цього процесу.

5. Виявлено основні форми та напрями співробітництва двох країн у галузях культури й освіти та простежено їх еволюцію в означений період;

6. Надано оцінку внеску «народної дипломатії» та співпраці на рівні міст-побратимів у розбудову двосторонніх відносин в галузі культури.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати та положення можуть бути використані при розробці навчальних курсів із всесвітньої історії, міжнародних відносин, історії України та Греції, спецкурсів з проблем міжнародних зв'язків в галузі культури, вітчизняної зовнішньої політики та сучасних міжнародних відносин. Крім того, дисертаційний матеріал може бути практично застосований при підготовці узагальнюючих робіт із зовнішньої політики України в гуманітарній сфері, а також для поглибленого аналізу та наукового прогнозування перспектив культурно-освітнього партнерства обох країн.

Апробація результатів дослідження. Усі аспекти дисертації обговорені на спільному засіданні відділу історії України ХІХ - початку ХХ ст. та відділу всесвітньої історії та міжнародних відносин Інституту історії України НАН України. Основні результати, положення і висновки роботи знайшли своє відображення в доповідях та повідомленнях на п'яти загальноукраїнських і міжнародних наукових конференціях: V Всеукраїнська наукова конференція, присвячена пам'яті Трьох Ієрархів-Просвітителів Василя Великого, Іоанна Златоуста і Григорія Богослова “Від духовних джерел Візантії до сучасної України” (м. Київ, 23 лютого 2005 р.); Науково-практична конференція VII Міжнародного фестивалю „Боспорські агони” (м. Керч, червень 2005 р.); Міжнародна науково-практична конференція, присвячена Дням слов'янської письменності та культури „Греція і слов'янський світ: національна своєрідність і взаємовплив культур” (м. Київ - м. Ніжин, 27-28 квітня 2006 р.); Міжнародна наукова конференція „Розвиток еллінізму в Україні у XVIII - XXI ст.” (м. Маріуполь, 21 - 23 травня 2007 р.); Міжнародна науково-практична конференція „Інформаційно-культурний простір: європейський вибір України” (м. Київ, 7-8 грудня 2007 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено у трьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації підпорядкована її меті та завданням і побудована за проблемно-хронологічним принципом. Вона складається із вступу, чотирьох розділів, кожний з яких поділяється на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури та 9 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 282 стор., текст основної частини - 189 стор., список використаних джерел та літератури нараховує 621 позиції.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується вибір теми дисертації, її актуальність, показано зв'язок з науковими програмами та темами, сформульовано мету та завдання, визначено об'єкт і предмет, окреслено хронологічні та територіальні межі, доведено наукову новизну та практичне значення роботи, визначено методологічні засади та охарактеризовано структуру дослідження, представлено апробацію результатів наукової роботи.

Перший розділ - «Історіографія, джерельна база та методологічні засади дослідження» - складається з двох підрозділів. У підрозділі «Історіографія теми» проаналізовано праці вітчизняних та зарубіжних дослідників, надано характеристику сучасному стану вивчення теми та розкрито основні напрями її дослідження.

Констатується, що українські науковці тривалий час вивчають проблеми елліністики та розвитку українсько-грецьких відносин. Основи наукового аналізу різнопланових аспектів двосторонніх зв'язків, як складової російсько- та радянсько-грецьких взаємин, було закладено у радянський історіографії. Проте, питання культурно-освітніх зв'язків двох народів в роботах радянських істориків, здебільшого, розглядалися досить фрагментарно. Першою звернулася до комплексного вивчення контактів в галузі культури, в контексті відносин СРСР та Греції, Н. Терентьєва Терентьева Н. Греко-советские взаимосвязи: экономика, наука, культура (1924 - 1991). - К.: Наукова думка, 1993. - 124 с.. Створення у 1993 р. в Інституті історії України НАН України відділу з історії українсько-грецьких відносин надало нового імпульсу розробці грецької тематики. Однак, головним чином, увагу вчених було зосереджено на історії грецької діаспори України та історичних зв'язках двох народів ще до проголошення Україною незалежності.

Стан та розвиток українсько-грецьких міждержавних взаємин на сучасному етапі частково висвітлюється у роботах загального плану із проблем історії України, її зовнішньої політики та міжнародних відносин: “Нариси з історії дипломатії України”, «Україна в двосторонніх міжнародних відносинах (кінець ХХ - початок ХХІ ст.)», анотована історична хроніка “Україна і Європа (1999 - 2000)” Нариси з історії дипломатії України / Під ред. Смолія В.А., Галенко О.І., Камінського Є.Є., Кірсенка М.В. та ін. - К.: "Альтернативи", 2001. - С. 696.; Україна і Європа (1999 - 2000 рр.) - Ч. 2. - К., 2001. - С. 86 - 87.; Сардачук П.Д., Сагайдак О.П. Україна в двосторонніх міжнародних відносинах (кінець ХХ - початок ХХІ ст.): Навч. - довід. посібник. - К.: Вид-во Європейського університету, 2005. - С. 116 - 119..

Існує певна історіографічна традиція дослідження зв'язків України та Греції у новітній період. Спроби показати загальний стан двосторонніх відносин містять наукові розвідки І. Кураса, В. Литвина, В. Смолія, О. Реєнта, Н. Терентьєвої, О. Пономарьова, В. Цибуха, Є. Конопацького, М. Дьоміної. Окремі аспекти становлення та розвитку новітніх українсько-грецьких зв'язків знайшли відображення у дисертаційних роботах С. Мякушка, М. Дьоміної, В. Піскіжової, С. Пахоменка.

Широке висвітлення у наукових працях, зокрема монографічного характеру, отримало питання еволюції політичних та економічних взаємин двох держав. Особливий інтерес представляє робота Н. Терентьєвої та О. Слюсаренко Слюсаренко О.О., Терентьєва Н.О. Торгово-економічні зв'язки України і Греції: історичні традиції та сьогодення. - К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2005. - 383 с., аналіз якої дає можливість простежити залежність розвитку культурного співробітництва від стану економічної співпраці двох країн та з'ясувати перспективи залучення спонсорського потенціалу. Увага авторів до діяльності торгово-промислових палат дозволяє оцінити внесок останніх у налагодження міждержавного культурного та освітнього співробітництва.

Дослідницький інтерес представляють документи з вітчизняних архівних сховищ та поточних архівів державних установ України, що змальовують життя грецької громади, а також окремі аспекти українсько-грецьких взаємин, які широко представлені у колективній праці «Греки на українських теренах: Нариси з етнічної історії. Документи, матеріали, карти» Греки на українських теренах. Нариси з етнічної історії: документи, матеріали, карти. / М.Дмитрієнко, В.Литвин, В.Томазов, Л.Яковлева, О.Ясь. Вступна стаття В.Смолія.- К.: Либідь, 2000. - 488 с..

Починаючи з середини 90-х рр. ХХ ст. спостерігається звернення уваги дослідників безпосередньо до окремих питань культурно-освітніх відносин України та Греції у новітній період. Серед незначної кількості наукових публікацій з даної тематики на особливу увагу заслуговують статті М. Дьоміної, Є. Конопацького та Н. Томазової Дьоміна М.О. Співробітництво України та Греції в гуманітарній сфері // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - Вип. 5. - Київ, 2001.- С. 69 - 75.; Дьоміна М.О. Діяльність Одеської філії Грецького фонду культури в контексті греко-українських відносин // Науковий вісник Дипломатичної академії України. - Вип. 6. - Київ, 2002. - С. 84 - 92.; Конопацький Є. Україна-Греція: глибокі корені дружніх зв'язків // Політика і час. - 2002. - № 9. - вересень. - С. 38 - 45.; Конопацький Є.А. Співробітництво України та Греції в галузі освіти у 1990-х роках: огляд основних історико-правових джерел // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. - Вип. 8 -9 (2). - К.: Інститут історії України НАН України, 2002. - С. 204 - 227.; Томазова Н. Українсько-грецьке культурне співробітництво триває // Записки історико-філологічного товариства Андрія Білецькогою - Вип. ІV. - Кн. 2. - К., 2006. - С. 260 - 263.. Спробу простежити еволюцію культурного діалогу у 90-х рр. ХХ - початку ХХІ ст.ст. містить стаття Г. Дутчак Дутчак Г.О. Українсько-грецькі культурні зв'язки на межі тисячоліття (історичний хронограф) // Науковий вісник Дипломатичної академії. - Вип. 10., Ч. І: - Київ, 2004. - С. 314 -327.. З'ясувати внесок громадських організацій та товариств греків України у поглиблення українсько-грецьких зв'язків у галузях культури та освіти дозволяють роботи А. Орлової, Н. Терентьєвої, Н. Ішуніної, А. Балджі, С. Мазараті, В. Піскіжової, В. Терезова, О. Проценко-Пічаджі та О. Доброї, О. Коноп, В. Павлова та С. Лазаріді.

Окремі аспекти міждержавної співпраці в галузі освіти аналізуються у працях Г. Тищенко Фймуенкп Бмннб. Учемуейт Еллбмдбу-Пхксбнймбт уфпн Фпмемб фзт Екрбймдехузт (1991 - 1999) // Ерйуфзмпнйкему ейузгзмуейт фщн Пхксбнщмн хрпфспцщмн фпх Й.К.Х. Зммесйдб 18 Мбймпх 1999 - Бизмнб: Мпхуеймп Йуфпсймбт фпх Рбнерйуфймйпхм Бизнщмн, 2000..- У. 9 - 13.; Тищенко Г.В. V Міжнародна науково-практична конференція «Україна - Греція: архівна та книжкова спадщина греків України». // УІЖ - 1999. - № 4. - С. 153 - 156.. Певна увага розвитку двосторонніх освітніх зв'язків приділяється в окремих дослідженнях із питань Болонського процесу. Однак проблеми партнерства України та Греції піднімаються лише в деяких з них.

Значний інтерес представляє книга К. Балабанова «Украина-Греция: с любовью в сердце» Балабанов К.В. Украина-Греция: с любовью в сердце. Выступления, статьи, интервью, размышления. - Донецк: Национальный Союз писателей Украины, журнал «Донбасс», 2004.- 504 с... Багатий фактологічний матеріал, що міститься у виданні, дозволяє дослідити співробітництво Маріупольського державного гуманітарного університету з урядовими, освітніми та науковими установами Греції. Простежити контакти інших українських університетів із грецькими партнерами дозволяють статті Н. Клименко, Є. Савельєва, Л. Глущенко.

Зацікавленість України та Греції в налагодженні ефективного партнерства у галузі освіти та пильна увага грецької сторони до розвитку програм із поширення грецької мови та культури обумовили цінність праць із проблем історії еллінізму в Україні. Зокрема, хотілося б відзначити роботи К. Балабанова, Н. Терентьєвої В. Ставнюка, С. Пахоменка, Л. Якубової, В. Томазова, Г. Тищенко, М. Араджіоні, В. Чишка Балабанов К.В., Пахоменко С.П. Національно-культурне та громадське життя греків України у другий половині ХХ - на початку ХХІ ст. - Маріуполь: ТОВ «Друкарня «Новий світ», 2006. - 260 с.; Терентьева Н.А. Греки в Украине: экономическая и культурно-просветительская деятельность (XVII-XX вв.) - К.: «Аквилон-Пресс», 1999. - 352 с.; Терентьєва Н., Балабанов К. Греки в Україні: історія та сучасність. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів: У 2 ч. - К.: «Аквілон - Плюс», 2008. .

Різнопланові аспекти розвитку сучасних українсько-грецьких зв'язків у галузі культури та освіти розглядалися і у роботах грецьких дослідників. Однак, варто зазначити, що грецька сторона приділяє незрівнянно менше уваги дослідженню взаємин двох країн. Грецько-українські відносини в контексті регіонального співробітництва та європейської інтеграції нашої держави знайшли відображення у статтях Є. Сіскоса та Ф. Папудакіса УЯукпт ЕхЬггелпт. ПйкпнпмйкЮ УхнесгбуЯб фпх ЕхоеЯпх Рьнфпх (ПУЕР). РспвлЮмбфб кбй рсппрфйкЭт. БиЮнб, Екдьуейт РбрбжЮуз, 1998. - 159 у.; Є. Сіскос. До ЄС не так-то й далеко, якщо прискорити ходу // Віче. - 1996. - № 12. - С. 102 - 111.; Papoudakis F. Greek-Ukrainian Relations in Light of Ukrainian's Political Transition and Integration in the New Europe // Regional Contact. - 1997. - № 12. - P. 237 - 245.. Однак, питання розвитку українсько-грецьких зв'язків в галузі культури та освіти не знайшло належного висвітлення в означених роботах.

Здебільшого, роботи грецьких учених, політиків та урядовців, присвячені вивченню різнопланових аспектів українсько-грецького партнерства в галузях культури та освіти в сучасний період, з'являлися в українських виданнях. Дослідити місце культурно-освітніх зв'язків у системі двосторонніх відносин України та Греції, простежити ступінь зацікавленості грецької сторони у їх інтенсивній розбудові, та проаналізувати діяльність офіційних установ Греції в цьому напрямі допомагають праці грецьких дипломатів П. Коціоніса та Х. Дімітріу. Окремі аспекти діалогу культур на сучасному етапі аналізуються В. Симантиракісом, Н. Матсисом, В. Папазахаріу, С. Парадисопулосом. Внесок грецьких Фондів та недержавних інституцій у розбудову двосторонніх контактів, на прикладі Фонду «Анастасіос Г. Левендіс», дозволяє простежити стаття В. Карагеоргіса. Діяльність Центрів із вивчення грецької мови та культури при університетах Греції можна простежити шляхом аналізу роботи В. Тсумані та М. Тсумані. Активно розроблялись питання розбудови ефективної українсько-грецької співпраці в галузі освіти на різних рівнях і у працях Д. Глароса, В. Кулаїдіса, М. Кутузіса, К. Ефтіміаду, К. Дінаса, А. Хаджинайотіді, Є. Евстасіадіса, М. Караколтціду, А. Кільярі, А. Кіндіса, С. Флагоїтіса. Прискіплива увага грецької сторони до проблем поширення власної мови та культури на теренах нашої держави отримала розвиток у численних працях грецьких авторів. Насамперед, це стосується робіт П. Георгіянніса, В. Панайотопулоса, А. Хаджипанайотиду, М. Сеодорізу, М. Даманакіса, С. Ламбрінідіса, Д. Сотиріса.

Таким чином, огляд наукової літератури засвідчує, що окремі грані теми стали предметом досліджень українських та грецьких вчених, але комплексно вона системно не вивчалася і ряд її аспектів залишились поза увагою науковців. На сьогоднішній день відсутні спеціальні праці монографічного характеру з питань співробітництва в галузі культури та освіти кінця ХХ - початку ХХІ ст.ст., у загальних роботах відомості з цього питання носять, здебільшого, оглядовий характер. Спробою спеціалізованого розгляду визначеної теми є дана робота, не претендуючи, однак, на повне і вичерпне дослідження.

У підрозділі «Джерельна база та методологічні засади дослідження» подано класифікацію джерел, визначено методологічні засади та методи дослідження. Усі архівні та опубліковані джерела класифіковано за видами: 1) законодавчі та нормативно-правові акти; 2) діловодна документація; 3) статистичні та інформаційно-довідникові матеріали; 4) мемуари; 5) матеріалів рекламно-анонсового характеру; 6) публікації періодичної преси та ресурсів віддаленого доступу.

Головний комплекс законодавчих актів представлено у фонді «Міжнародні договори України» (ф. 2) Управління державного архіву МЗС України (УДА МЗС України), де знаходиться цілісна збірка основних документів з питань міждержавного співробітництва України та Грецької Республіки, яка була сформована у 1991 - 2001 рр. Основні нормативні документи були опубліковані у 1990-х рр. в офіційних публікаціях законодавчих актів, а також у спеціальних збірниках «Відомості Верховної Ради України», збірках документів та матеріалів «Зібрання чинних міжнародних договорів України. Офіційне видання», «Міжнародні договори України про правові відносини та правову допомогу», «Міжнародне приватне право», «Зовнішня політика України. Хрестоматія», «Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций, заключенных СССР с иностранными государствами» (випуск XXXV); у спеціальних рубриках друкованого органу МЗС України - журналу «Політика і час», а також на сторінках журналу МЗС Грецької Республіки «Thesis. A Journal of Foreign Policy Issues».

Велику групу діловодних матеріалів складають документи, які відображають роботу щодо розбудови українсько-грецьких культурно-освітніх зв'язків центральних міністерств і відомств України та Греції, дипломатичних представництв, а також суб'єктів-безпосередніх учасників двостороннього партнерства. Головними джерелами, які репрезентують процес становлення та розвитку міждержавного співробітництва в період незалежності України стали документи «Міністерства освіти та науки України» (ф. 166) та «Адміністрації Президента України» (ф. 5233), що зберігаються у Центральному державному архіві Вищих органів влади та управління України; «Посольства України в Грецький Республіці» (ф. 8; оп. 112), що зберігається в УДА МЗС України; документи поточного архіву Департаменту студентських обмінів Міністерства національної освіти та релігій Грецької Республіки (м. Афіни, Греція). Інформацію щодо міжнародної діяльності Міністерства культури та туризму України містять щомісячні видання диференційного забезпечення керівництва «Про культурне співробітництво України із зарубіжними країнами», розміщені на офіційному сайті міністерства. Наративними джерелами для дослідження проблем розвитку музейно-виставкового співробітництва слугують документи фонду 11 «Міжнародні заявки, іноземні партнери» Державного архіву Одеської області.

Репрезентувати діяльність Грецького Фонду культури дають можливість матеріали поточного архіву Одеської філії ГФК, представлені, насамперед, звітами про її діяльність, які містять обширну інформацію про проведені заходи, основні напрямки та форми представлення грецької культури в Україні, а також про спільні проекти цієї організації із українськими освітніми, науковими та культурними установами.

Дослідити конкретний зміст, форми, динаміку розвитку та механізми реалізації двостороннього партнерства дозволяє аналіз матеріалів поточних архівів державних та громадських установ і організацій - безпосередніх суб'єктів співробітництва, які, здебільшого, являють собою установчу, звітну та робочу документацію окремих структур. З'ясувати зміст та динаміку співпраці між університетами двох країн дозволяють документи поточних архівів Відділу міжнародних зв'язків Маріупольського державного гуманітарного університету, Управління міжнародних зв'язків Київського Національного університету імені Т. Шевченка, Центру елліністичних студій та грецької культури КНУ імені Т. Шевченка, Відділу міжнародного наукового співробітництва Одеського національного університету імені І. Мечникова. Матеріали поточного архіву відділу міжнародних зв'язків Національної академії наук України, представлені щорічними звітами та довідками про результати наукових відряджень вчених та спеціалістів, а також періодичними матеріалами про стан наукового співробітництва, дозволяють дослідити внесок українських вчених у розвиток співпраці в галузі освіти та визначити найперспективніші напрями науково-освітніх зв'язків. Більш детально розкрити зміст українсько-грецького партнерства в освітньо-науковій сфері допомагають документи відділу “Кабінет українсько-грецьких відносин НАН України” Інституту історії України НАН України. Вагому складову джерельної бази роботи складають матеріали поточних архівів громадських організацій: Товариства зв'язків з українцями за межами України (Товариство “Україна-Світ”), представлені документами товариства “Україна-Греція”; грецьких національно-культурних організацій - Федерації грецьких товариств України, Грецького культурного Центру «Зорбас», Керченського грецького культурно-просвітницького товариства; благодійного Фонду «Боспор». Пізнавальна цінність цих джерел зумовлюється тим, що звернення до них дає можливість показати внесок «народної дипломатії» у розбудову українсько-грецького культурно-освітнього співробітництва.

Простежити динаміку розвитку українсько-грецьких відносин в галузі культури та освіти допомагають статистичні збірки та інформаційно-довідкові матеріали: «Україна в двосторонніх відносинах (кінець ХХ - початок ХХІ століть)», «Культурна політика в Україні. Аналітичний огляд». Інформацію про чисельність грецьких громад України та кількісні характеристики процесу їх культурного відродження надають статистичні щорічники та довідники: «Статистичний щорічник України за 2002 рік. Державний комітет статистики України», «Національні меншини України та Національний склад населення України».

Значний інтерес представляє книга першого Надзвичайного та Повноважного Посла України в Греції Б. Корнєєнка «Спогади Посла (Перші кроки української дипломатії)» Корнєєнко Б. І. Спогади посла. Перші кроки української дипломатії. - К.: Видавництво Європейського університету, 2005. - 256 с., в який автор аналізує процес становлення дипломатії та зовнішньополітичного курсу України, висвітлює перші роки діяльності Посольства України в Грецькій Республіці та труднощі, з якими зіткнулася наша держава на початковому етапі розбудови українсько-грецьких відносин. Однак, мемуарний характер книги обумовлює певну суб'єктивність та вимагає аналітичного підходу при її використанні.

Інформативним джерелом для вивчення теми є матеріали рекламно-анонсового характеру - програми та буклети різних культурних заходів, проспекти освітніх установ, тощо. Їх аналіз дозволяє простежити взаємопредставлення української та грецької культур у кількісному та якісному відношенні, надаючи конкретний фактологічний матеріал для дослідження. Проте, з огляду на рекламний характер матеріалів, їх використання вимагає критичного підходу.

Значний сегмент джерельної бази становлять матеріали періодичної преси. Публікації про офіційні візити керівників обох держав, про переговорні процеси урядів України та Греції, про окремі сторінки культурного діалогу двох країн розміщуються на шпальтах центральних періодичних видань - “Урядовий кур'єр”, "Дзеркало тижня", "День", ”Сьогодні”, “Світ”, “Факти”, "Літературна Україна" тощо. Певну увагу становленню та розвитку культурно-освітніх взаємин на регіональному рівні приділено на сторінках міських та обласних видань регіонів-учасників двостороннього партнерства (“Приазовский рабочий”, "Одесский вестникъ", "Вечерняя Одесса", "Чорноморські новини", "Хрещатик", "Львівська газета", "Львівська хвиля"). Інформацію про внесок національних організацій у розбудову українсько-грецьких відносин містять газети грецьких товариств - «Логос», “Эллины Украины”, “Хронос”, “Елпіда”. З'ясувати кількісний та якісний аспекти співробітництва вищих освітніх закладів України та Греції допомагають видання університетів - ”Університет і час”, ”Політехнік”, «Каменяр», «Журнал європейської економіки». Серед значної кількості зарубіжної періодики автор використав газети "Фб Неб", "З Кбизмесйнй", "Вісник-Бггелйбцпспт", "Омпнйб". "ЙСЙУ" та ін.

Близькими до вищезгаданих джерел є матеріали ресурсів віддаленого доступу. Цінність цих джерел зумовлена, насамперед, тим, що вони містять оперативну та актуальну інформацію про становлення двосторонніх відносин, про діяльність організацій-суб'єктів співробітництв, про окремі культурні та освітні акції та події. Однак, враховуючи те, що відомості та матеріали, що знаходяться у вільному доступі в мережі Інтернет, не мають достатнього законодавчого регулювання, використання даних джерел вимагає максимально критичного підходу.

Характеризуючи методологічні засади дослідження авторка наголошує, що в основі наукового пошуку лежать принципи об'єктивності, історизму, системності та багатофакторності. Висвітлення конкретного історичного контексту взаємин стало можливим шляхом застосування історико-хронологічного, структурно-функціонального, системного, а також методу статистичного дослідження. Поєднання цих методів дозволило комплексно дослідити розвиток українсько-грецького культурно-освітнього співробітництва та простежити еволюцію окремих напрямів співпраці. Використання історико-порівняльного методу у поєднанні з синхронним дало можливість провести паралелі між різними аспектами партнерства та виявити його пріоритетні напрями. Відтворити весь комплекс зв'язків в контексті сучасної геополітичної ситуації дозволило поєднання принципів багатофакторності та системності, що були реалізовані шляхом використання проблемно-хронологічного та історико-порівняльного методів.

Багатоплановість поставленої проблеми зумовила запровадження міждисциплінарного підходу та інструментарію суміжних дисциплін, таких як теорія міжнародних відносин, інформаційна теорія, політологія, етнологія, культурологія та економіка. Так, хронологічні межі дослідження та пріоритетність інформаційної складової в розвитку сучасного суспільства обумовили використання інформаційного підходу, використання якого, в поєднанні з методом критичного аналізу, дало можливість вивчити предмет дослідження у контексті інформації, що дозволило ефективно використати пізнавальний потенціал інформаційної діяльності.

В цілому, сукупне застосування таких наукових принципів і методів пізнання дозволило викласти матеріал у послідовній і логічно завершеній формі та об'єктивно відобразити процес становлення та розвитку співробітництва України та Греції в галузях культури й освіти на сучасному етапі.

Другий розділ - «Правові основи двостороннього співробітництва у гуманітарній сфері» - містить два підрозділи. У першому підрозділі - «Формування договірно-правової бази міждержавного партнерства» - проаналізовано міждержавні та міжвідомчі договори та угоди, що стали підґрунтям для розвитку двосторонніх відносин в галузі культури та освіти. Досліджено процес формування правового поля, виявлено чинники, що впливали на його перебіг, проаналізовано еволюцію політичного діалогу двох держав. З'ясовано, що станом на 2007 р. договірно-правова база українсько-грецького співробітництва нараховує 32 нормативні документи, які набули чинності і покривають більшість напрямів двосторонньої співпраці. 15 документів перебувають на розгляді сторін або ще не ратифіковані.

Констатується, що зв'язки в галузях культури та освіти розвивалися в руслі політичних взаємин України та Греції, результатом чого став вихід стосунків на рівень конструктивізму та взаєморозуміння. Важливим фактором створення сприятливих умов для розбудови відносин стало забезпечення нашою державою гарантій розвитку прав та свобод національних меншин. Греція, яка не зацікавлена в посиленні еміграції греків з інших країн (у тому числі з України), пильно стежить за культурним розвитком власної діаспори у країнах проживання. Тому створення демократичного законодавства, що забезпечило повноцінний розвиток національних меншин, позитивно вплинуло на розбудову двосторонніх відносин.

Доведено, що в період 1991 - 2007 рр. відбулося становлення правових засад міждержавного співробітництва в гуманітарній сфері, що обумовило вихід партнерства на новий, якісно вищий щабель, та надало можливостей для його розвитку як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних програм (зокрема, з залученням коштів міжнародних інституцій). Однак, не завжди обґрунтовані політичні очікування та відсутність чіткого зовнішньополітичного курсу нашої держави, наявність складних бюрократичних процедур та певні процесуальні неузгодженості не дозволили швидко створити правові засади культурно-освітнього партнерства, що тривалий час ускладнювало його практичну реалізацію.

У другому параграфі - «Становлення співпраці на регіональному рівні» - подається аналіз договорів та угод про встановлення побратимських зв'язків і особливо дружніх відносин партнерства та співробітництва між містами та регіонами України і Греції; вивчено шляхи практичної реалізації співпраці, її основні форми та напрями; з'ясовано внесок міст-побратимів у розбудову культурно-освітніх взаємин двох країн. Констатується, що схожість історичної долі народів, тісне переплетіння певних сторінок їх історії, наявність значної грецької громади в Україні та спільні економічні інтереси окремих регіонів, сприяють встановленню поріднених відносин. В таких випадках, прагнучи відшукати історичну правду про спільне минуле, історичних героїв та їх нащадків, а також повноцінно представити культуру свого народу, обидві сторони особливу увагу приділяють гуманітарній та культурній співпраці.

З'ясовано, що станом на кінець 2006 р. було встановлено побратимські зв'язки більше ніж між 35 містами та регіонами України та Греції. Аналіз та динаміка контактів демонструє тенденції до розширення ареолу побратимства, запровадження нових форм і методів співпраці. Це дозволяє використати наявні можливості регіонального партнерства, що значно сприяє розширенню, насамперед культурних та гуманітарних, взаємин двох держав. Однак, певні ускладнення для повноцінного використання наявного потенціалу створює недостатня фінансова база або її відсутність, головним чином з українського боку; брак досвіду муніципального співробітництва на міжнародному рівні; а також неузгодженість дій місцевих адміністрацій та громадських об'єднань грецьких меншин.

Третій розділ - «Українсько-грецькі відносини в галузі культури» - складається з чотирьох підрозділів. У першому підрозділі «Формування та динаміка культурного обміну» простежено роботу щодо репрезентації культурних надбань двох народів. Зазначається традиційність співпраці шляхом обміну виставками та Днями культури, підґрунтя для ефективного впровадження яких було закладене представниками «народної дипломатії». Починаючи з 1994 р. набуло практичної реалізації партнерство на міждержавному рівні. Незважаючи на спорадничість характеру культурних обмінів у 1994 - 1996 рр., в подальшому сторонам вдалося налагодити конструктивну співпрацю. Підписання у 1996 р. міжурядової Угоди про співробітництво в галузі науки, культури та освіти дозволило відносинам вийти на новий рівень. Безпрецедентною акцією стало проведення місячника грецької культури в Україні в 1998 р. Так як реалізація масштабних Днів культури вимагає належного фінансування, його відсутність перешкоджала проведенню аналогічних заходів українською стороною. Активізація політичного діалогу та збільшення обсягів економічної співпраці у другій половині 90-х рр. сприяли залученню спонсорської допомоги, що надало нових, більш широких можливостей впровадженню культурного обміну. Фінансова підтримка грецьких фондів та компаній, зацікавлених у розвитку співпраці із Україною, а також наявність спонсорів із числа українських підприємців (зокрема авіакомпаній) дозволили представити українські експозиції в Греції. Укладання міжурядової Програми співпраці у 2002 р. значно розширило можливості розвитку партнерства. Як наслідок, у 2002 р. вперше було проведено масштабні Дні української культури в Греції.

На сучасному етапі ефективно реалізовуються обміни виставками та Днями і Тижнями національних культур. Однак, брак належного фінансування та відсутність інституційного оформлення української культурної присутності в Греції перешкоджає регулярному проведенню масштабних заходів. Певні ускладнення рівноцінному взаємообміну створює і зосередженість грецької культурної діяльності, головним чином, навколо Одеси, Маріуполя та Києва.

У другому підрозділі «Розвиток взаємозв'язків у сфері музики, танцю та театру» досліджено еволюцію партнерства в галузі виконавських мистецтв. Наголошується, що обидві країни мають вагомий потенціал музичного, театрального та танцювального мистецтв і проявляють обопільний інтерес до ознайомлення та співробітництва в означених галузях.

Вивчення конкретного матеріалу дозволяє констатувати інтенсивний розвиток українсько-грецьких зв'язків в галузі театру. В Україні щорічно проводиться єдиний в Європі фестиваль античного мистецтва «Боспорські агони», традиції давньогрецького театру вшановуються і в ході інших театральних фестивалів, постановки на твори античних та грецьких класиків посідають чинне місце в репертуарах українських театрів. Високий рівень виконання класичних творів українськими колективами сприяє посиленню інтересу грецької сторони до співпраці шляхом залучення українських акторів та режисерів до спільної роботи, а також гастролей українських академічних театрів та театрів опери та балету. Сучасне театральне мистецтво Греції, яке сьогодні все більше представлене роботами у сфері нових театральних жанрів, також викликає інтерес українських шанувальників. Однак, високі фінансові вимоги грецьких колективів та брак коштів з української сторони перешкоджають широкому показу постановок грецьких театрів на теренах нашої держави.

Аналіз співробітництва в сфері музичного та танцювального мистецтв дозволяє констатувати, що найбільш поширеною формою репрезентації української культури є виступи пісенних і танцювальних колективів нашої країни на фестивалях і гастролях по Греції. Проте, відсутність належного фінансування та спонсорів обумовлює представлення нашої країни в Греції переважно невеликими, зокрема дитячими та молодіжними, фольклорними колективами, які не висувають фінансових вимог. Активно розвивається двостороння співпраця у галузі класичної та симфонічної музики, чому значною мірою сприяє фінансова й організаційна підтримка з боку грецьких меценатів. Фінансування з боку грецьких митрополій дозволяє представити творчість українських колективів камерної та духовної музики. Мистецтво хорового співу успішно демонструють колективи в рамках численних міжнародних хорових фестивалів і конкурсів. Розбудові двостороннього українсько-грецького культурного співробітництва сприяє діяльність греків України, які показують справжні зразки народної дипломатії.

Зацікавленість українців викликають здобутки класичної музики Греції, цілеспрямовану роботу з представлення якої в Україні проводять Одеська філія ГФК, Посольство Греції в Україні, Генеральні консульства Греції у м. Одеса та м. Маріуполь. Ознайомитися із мистецтвом сучасних грецьких виконавців класичної музики українські шанувальники та музиканти мали змогу й під час Міжнародного фестивалю «Київ Музик Фест 2007»; конкурсу пам'яті В. Горовця; Міжнародного фестивалю джазової музики «Джаз-карнавал у Одесі - 2004»; Міжнародного молодіжного фестивалю класичної гітари «GuitarSpringFest». Успіхом користувалися і виступи всесвітньовідомих грецьких естрадних виконавців, а перемога Х. Папаризу на 50-му Міжнародному пісенному конкурсі «Євробачення - 2005», що проходив у Києві, ще більше зблизила народи України та Греції.

У третьому підрозділі «Співробітництво в галузі кінематографії та телебачення» висвітлено стан, основні форми та напрями двостороннього партнерства у сфері кіномистецтва, а також проаналізовано місце інформаційної присутності держав в телевізійному просторі одна одної. З'ясовано, що існування кінематографічної школи з тривалою історією та власними ментальними особливостями, як в Україні, так і в Греції значною мірою обумовило зацікавленість народів у взаємопредставленні та співробітництві. На сучасному етапі основними формами міждержавної співпраці в галузі кіномистецтва є проведення Фестивалів грецького кіна та показів робіт грецьких режисерів в Україні; участь кінострічок на міжнародних і національних фестивалях обох країн; особисті контакти між режисерами; ретроспективні покази українських фільмів та фільмів про Україну по грецькому телебаченню. До перспективних форм контактів належить також розвиток документального кіна та створення стрічок на спільну історичну тематику.

Характерно, що з огляду на проблеми й особливості розвитку кінематографії в Україні та Греції, співробітництво значною мірою розвивається зусиллями на міжособистісному і громадському рівнях. Наприклад, плідна співпраця з Центром грецького кінематографу дозволило Грецькому культурному центру «Зорбас» (м. Київ), спільно з Посольством Греції в Україні й Управлінням у справах національностей і міграцій, у 2000 р., 2001 р. та 2002 р. провести Фестивалі грецького кіна в кінотеатрах столиці. Аналогічні заходи відбувалися у м. Одеса, де їх організовувала Одеська філія ГФК, та, завдяки зусиллям Федерації грецьких товариств України, у м. Маріуполь.

Інформаційна присутність України та Греції в ефірі державного та сателітарного телебачення країни-партнера відбувається нерівнозначно, зі значною перевагою української сторони. Насамперед, цьому сприяє наявність чисельної грецької діаспори, якій вдалося зберегти самобутню культуру, на теренах нашої держави. Як, зауважив відомий грецький дослідник Стеліос Еллініадіс «жодній іншій країні грецьке телебачення не надавало стільки уваги» Давид О. Грецька молодь обирає національну культуру // Каменяр. - №4-5. -2001, травень.. Проте, відсутність інформаційних матеріалів та цілеспрямованої загальнодержавної інформаційно-роз'яснювальної роботи за кордоном значно перешкоджає повноцінному представленню нашої країни в грецькому телеефірі та зводить його, головним чином, до висвітлення життя грецької меншини. Нереалізованим залишається величезний потенціал представлення грецької тематики в українському телевізійному просторі.

Четвертий підрозділ «Діяльність Грецького Фонду культури в Україні» присвячено аналізу діяльності в Україні інституції Грецької Республіки, робота якої направлена на пропагування грецької мови та культури за кордоном. Проаналізовано основні форми та напрями діяльності філії. Зазначається, що лише у 1994 - 2005 рр. нею було проведено 48 конференцій та семінарів; 133 лекції; 140 виставок; 100 музичних заходів; 15 театральних вистав; 24 кінопокази; 14 літературних обговорень; реалізовано понад 50 видавничих проектів, надано фінансову підтримку реалізації 47 різноманітних програм; проведено 36 дитячих програм та впроваджено 13 дослідницьких проектів; організовано та взято участь у 71 фестивалі та 50 святах грецької діаспори. Проведений аналіз дає підстави стверджувати, що завдяки різноманітності своєї діяльності Філії вдалося охопити та всебічно представити різні напрями культурних відносин між народами України та Греції, продемонструвати українцям всю розмаїтість грецької культури та сприяти налагодженню культурного діалогу на різних рівнях. Діяльність Філії з кожним роком набирає все більшого масштабу, що свідчить про стабільну зацікавленість греків у розвитку культурного співробітництва та позитивний відгук українського суспільства на грецьку ініціативу.

Четвертий розділ - «Українсько-грецькі зв'язки в галузі освіти» - складається з трьох підрозділів. У першому підрозділі «Основні форми та напрями двостороннього освітнього співробітництва» розкривається зміст партнерства двох держав в галузі освіти та простежується динаміка його розвитку в досліджуваний період. З'ясовано основні напрями двостороннього співробітництва, серед яких виділено обмін студентами; розвиток партнерства між вищими навчальними закладами; співпраця шляхом надання стипендій для участі у навчальних та дослідницьких програмах; стажування освітян, науковців, студентів та аспірантів; спільна організація та участь у міжнародних семінарах і конференціях; співпраця в рамках міжнародних освітніх заходів та Програм; обмін делегаціями та розвиток контактів на найвищому рівні. Безпрецедентною акцією, що дозволила вивести освітні зв'язки двох держав на якісно новий рівень, стало проведення у 2001 р. Днів освіти України в Греції.

Ефективним напрямом співробітництва освітян України та Греції є забезпечення умов для поширення грецької мови на теренах України, насамперед, в середовищі грецької діаспори. Цьому сприяє організаційна, фінансова та методична допомога з боку грецьких державних та громадських інституцій, реалізація програм грецького Уряду та ЄС (спеціальний розділ «Грецька освіта за кордоном» в рамках ІІ Програми ЄС по підтримці розвитку грецької освіти (1994 - 1999 рр.)). Відсутність же державної програми поширення української мови за кордоном зводила її впровадження, головним чином, до викладання у недільних школах української діаспори.

У другому підрозділі «Партнерство українських та грецьких вищих навчальних закладів» констатується, що співпраця вищих навчальних закладів України та Греції є одним із основних напрямів двосторонніх міждержавних зв'язків. На даний час укладено понад 20 прямих угод про співробітництво між вищими навчальними закладами. Ще 150 вищих навчальних закладів нашої держави залучені до реалізації міжнародних програм, зокрема Tempus Tacis, партнерами в рамках яких активно виступають грецькі університети.

Традиційно студенти з Греції здобувають освіту в медичних та технічних вузах України. На сьогоднішній день активно розвивається і співпраця грецьких університетів та окремих їх підрозділів вищими навчальними закладами України означеного профілю. Найпоширенішими формами такої співпраці є обмін інформацією, проведення спільних досліджень, підвищення кваліфікаційного рівня грецьких лікарів та фахівців технічних спеціальностей в університетах України, співпраця між окремими фахівцями.

Активно розвивається партнерство класичних університетів нашої держави з традиційно сильною школою елліністів, та навчальних закладів, що розташовані на територіях компактного проживання грецьких громад України, з провідними університетами, урядовими та громадськими організаціями Греції. Основними формами взаємодії є стажування та навчання викладачів та студентів українських університетів в ході різноманітних програм в Греції; проведення спільних наукових досліджень, зокрема, в архівах України.