З усього вище сказаного можна зробити висновок, що перехід Галицької Армії, на сторону Збройних Сил Півдня Росії, ознаменував кінець спільної боротьби Директорії УНР та ЗОУНР за свою державність. Фактично, після цього єдиним представником українського народу буде лише Директорія УНР.

Офіційно - Акт злуки буде денонсований у 1921 році, але можна сказати, що фактично денонсація відбулася при підписанні договору Галицької Армії зі ЗСПР, адже він був підписаний за згодою Диктатора ЗОУНР Є. Петрушевича, і не визнавав Української державності, що було прямо протилежно «Акту злуки».

об'єднання український республіка нація

Висновки

Українці протягом багатьох століть перебували у складі різних держав, але прагнення до об'єднання нікуди не зникло. Ідея єдності почала набирати популярність у XIX ст., завдяки діячам «Руської Трійці» та Кирило-Мефодіївського товариства. В наслідок політизації суспільного руху у кінці ХІХ - початку ХХ століття ідея набуває особливої актуальності. Перша Світова Війна дала поштовх для розвитку національно-визвольного руху. В українців з'явилася ідея об'єднання в межах однієї держави, хоч і не своєї, з'явилась ідея отримання автономії.

Подальші події у Російській імперії, такі як повалення самодержавства та утворення Центральної Ради сприяли розвитку національної свідомості та створювали передумови об'єднання українських земель. На західно-українських землях проголошення незалежності відбулось на рік пізніше, аніж у Наддніпрянщині, у період підготовки антигетьманського повстання Директорією УНР, це відкривало українцям шлях до об'єднання.

Акт злуки, попри усі непорозуміння між сторонами, сприяв розвитку української нації, формуванню її політичної свідомості. На той час цей акт розглядався як попередній договір, остаточне оформлення якого мало відбутися на установчих зборах, які відкладалися на невизначений термін. Не були створені єдині армія й органи управління державою, не визначені політичні пріоритети.

Фактично, після підписання Акту злуки УНР і ЗУНР утворили конфедерацію, за якою влада Директорії майже не поширювалась на галицькі землі, хоча у свою чергу Є. Петрушевич був включений до складу Директорії і мав змогу впливати на політику УНР, чим він майже й не користався.

В цей період виходять назовні ідеологічні протиріччя між УНР та ЗОУНР, вони полягають в тому, що галичани не сприймали соціалізм Директорії, а Директорія в свою чергу намагалася обмежити самостійність ЗОУНР, все це призводило до конфліктів.

Ще одним роз'єднавчим фактором стане призначення диктаторських повноважень Є. Петрушевичу, з чим категорично не згодна буде Директорія, і у відповідь створить Міністерство у справах Галичини, та заявить, що тепер єдиною легітимною владою на західноукраїнських землях є Директорія. Міністерство ліквідують у вересні 1919 року задля налагодження відносин між урядами, але на той момент цього вже буде недостатньо.

Ще одна відмінність була і у зовнішньополітичній орієнтації, представники ЗОУНР шукали мир зі Збройними Силами Півдня Росії, а С. Петлюра із поляками, варто зазначити, що обидві сторони доб'ються свого, ті угоди, які підпише Галицька армія призведуть до повного розриву відносин ЗОУНР та Директорії УНР. Хоча, на той момент, тільки такі мирні договори могли б урятувати державність.

Розрив відносин УНР та ЗОЗУНР обумовлений низкою факторів, таких як боротьба Головного Отамана С. Петлюри та Президента, згодом Диктатора ЗОУНР Є. Петрушевича між собою. Відмінності в культурному та історичному плані. Несприйняття наддністрянами соціалізму Директорії. Розбіжність у питаннях стратегії й тактики боротьби за національну державність.

Сьогодні, у державному будівництві, важливо не повторити помилок того часу, й подолати відмінності між різними частинами України, якщо ми дійсно хочемо стати членами Європейської спільноти. Тому об'єктивне сприйняття цього досвіду державотворення допоможе у розумінні і вирішенні сучасних проблем, і запобіганню такого у майбутньому.

Список використаної літератури

1. Байло Андрій. Тимчасовий союз УГА з Добрармією та його наслідки // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць. -- Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2009. -- № 18. -- С. 353-362.

2. Гай-Нижник П.П. Взаємини Директорії та уряду УНР в період від їхнього прибуття до Кам'янця-Подільського і до остаточного виходу на чужину (березень 1919 - листопад 1920 рр.) // Камянець-Подільський - остання столиця Української Народної Республіки: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції, Камянець-Подільський, 6-7 жовтня 2009 р. - Камянець-Подільський: Оіюм, 2009. - С.162-183.

3. Гошуляк І. Тернистий шлях до соборності (від ідеї до Акту Злуки) / Іван Гошуляк. - К.: Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса, 2009. - 466 с.

4. Кондратюк К.К. Дискусійні питання історії ЗУНР/ К.К.Кондратюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність.. - Львів, 2000. - № 6. - C.710-718

5. Курас І. Ф. Соборництво і регіоналізм в українському державотворенні, 1917-1920 рр. / Іван Федорович Курас, Валерій Федорович Солдатенко. - К.: Ін-т політ. і етнонац. досліджень ім. І. Ф. Кураса, 2001. - 245 с.

6. Литвин М.Р. Історія ЗУНР / М.Р.Литвин, К.Є.Науменко. - Л.: Олір, 1995. - 363 с.

7. Литвин М.Р. Українсько-польська війна 1918-1919 pp. / М.Р. Литвин. - Л.: Інститут українознавства НАНУ, 1998. - 488 с.

8. Лозовий В.С. Взаємини урядів УНР та ЗОУНР у Кам'янецьку добу Директорії (липень - листопад 1919 р.) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність : Збірник наукових праць. -- Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2009. -- № 20. -- С. 307-312.

9. Скорич Л. В. Акт Злуки 22 січня 1919 р.: передумови і наслідки // Вісник Національного університету «Львівська політехніка»: Тематичний випуск «Держава та армія». -- 2008. -- № 612. -- С.97-101

10. Солдатенко В. Ф. Трагічна сторінка історії об'єднаного українського фронту: договір УГА з білогвардійцями // Соборність як чинник українського державотворення (до 90-річчя Акту злуки) / За ред. Р. Я. Пирога. -- Київ, 2009. -- С. 53-63

11. Тимченко Р. В. Відносини Української Народної Республіки й Західно-Української Народної Республіки (листопад 1918 - квітень 1920 рр.) / Р.В. Тимченко -- К.: Інститут історії України НАНУ, 2013. - 347 с.

12. Тимченко Р. В. Взаємини Симона Петлюри і Євгена Петрушевича у контексті українського державотворення (листопад 1918 - липень 1919 рр.) // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність: Збірник наукових праць. -- Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2009. -- № 18. -- С. 327-335.

13. Тимченко Р. В. Причини та передумови укладання Акту злуки 22 січня 1919 р. // Український історичний збірник / За ред. Т. В. Чухліба. - К.: Інститут історії України НАН України, 2008. - № 11. - С.203-212.

14. Томюк І. М. Причини та наслідки вимушеного об'єднання Української галицької армії з Добровольчою армією уряду А. І. Денікіна (листопад - грудень 1919 р.) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка» : Тематичний випуск «Держава та армія». -- 2008. -- № 612. -- С. 86-91.

Размещено на Allbest.ru