Участь Київської Русі у створенні єдиної Європи
Характеристика утворення колективної форми правління на Руській землі у період феодальної роздробленості. Вирішення монголо-татарської проблеми в 1245 році. Особливість входження Південно-Західної Русі до європейської цивілізації під впливом Польщі.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | лекция |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.07.2017 |
| Размер файла | 370,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Як ми бачимо, політичний кордон Європи в той час проходив по галицько-волинських кордонах, і ця частина українських земель вважалась оплотом єдиної Європи, в якій за ці роки також відбулись великі зміни.
У 1250 р. помер імператор Фрідріх II Штауфен, але папи продовжували воювати з його синами та онуком. В 1268 році вся "єретична родина" - династія Гогенштауфенів - була знищена. Але ліквідація німецької проблеми не вирішувала питання влади для папства. Виникла нова проблема - французька.
Європейські народи не підтримували безкінечні війни між папами і імператорами. Вони хотіли знаходити спільну мову зі своїми королями, допомагаючи їм стримувати великих і малих феодалів. Швидше цей процес проходив в Англії та Франції, але Англія трималась осторонь конфліктів на континенті, а Франція з XIII ст. все активніше втручалася в загальноєвропейські справи. Якщо на початку XIII ст. король Пилип II Август (1180-1223) не поступався папі Інокентію в багатьох суперечках (причому французькі церковники підтримували свого короля), то до середини століття король Луї IX Святий (1226-1270) мав серед європейських правителів більший духовний авторитет, ніж папи, які погрузли в боротьбі з Фрідріхом II. А в кінці XIII ст. король Пилип IV Красивий (1285-1314) став помітно сильніший за папу, і коли в 1303 р. Боніфацій VIII хотів відлучити Пилипа IV від церкви, він направив до Італії загін, який заарештував папу. Після смерті Боніфація VIII Пилип IV домігся від кардиналів виборів папою француза Климента V, який переніс свою резиденцію з Риму в Авіньйон - місто, яке знаходилося на кордоні з Францією, але на імператорській землі.
З цього часу про Західну Європу можна говорити як про єдину Європу, "співдружність незалежних королівств". Папу й імператора європейці почали шанувати нарівні зі своїм королем чи герцогом. Це була не єдина імперія з одним законом і єдиною мовою. Багато князівств, герцогств, королівств говорили різними мовами, ворогували і навіть воювали один з одним. В той самий час європейське співтовариство керувалося трьома поняттями, котрі визнавали всі:
1) єдина церква, у котрої був один голова - папа Римський, мала величезний вплив на суспільство;
2) мова - латина, яку кожна освічена людина мала знати. Тільки на латині писали книги, літописні записи, оформляли документи;
3) всі члени європейського суспільства мали хоч які права, і ніяка влада над ними не могла бути безмежною;
4) особиста власність і самоврядування міст стали культиваторами ідей особистої свободи, ринкових і правових взаємовідносин.
А що ж стало з нашими землями? Русь розкололася.
Південно-Західна Русь (Галицько-Волинські землі), яка приймала активну участь в політичних справах Центральної Європи, в період правління Романа Мстиславича втягувалась в європейську цивілізацію (особливо в XIV-XVI ст.) під впливом Польщі.
Північно-Східна Русь, як пише німецький історик А.М.Амман, відхиливши союз з папством, "поклала кінець західному культурному впливу на багато десятиліть", що і визначило майбутнє протистояння.
Російський історик Г.В.Вернадський вважав, що "Росія, щоб зберегти релігійну свободу, пожертвувала політичною..., а упокорення перед Сходом мало єдину мету - збереження православ'я як джерела моральної і політичної сили російського народу".
Але як би там не було, в подальшій історії князі Київської Русі ХІ-ХІІІ ст. взяли безпосередню участь у формуванні єдиної Європи, а Галицько-Волинське князівство ніколи не виходило за межі європейських політичних кордонів.
По мапах, які створювали європейські картографи, добре видно, кого Європа вважала, а кого не вважала європейською країною.
У XV ст. кордони Європи проходили по кордонам Великого князівства Литовського, Руського і Жемантійського, тобто частина земель Київської Русі - Східна Русь опинилась за її межами. Крім того, на мапах XV--XVI ст. на схід від Литви простягалася Велика Татарія, а Східна Русь була лише її частиною. На картах фра Мауро і Миколая Кузанського Київ знаходився на кордоні з Татарією. Так тривало до середини XVI ст., коли кордони Європи суттєво просунулися на схід - до річки Волги. Але на півдні України, за свідченням посла імператора Рудольфа Еріха Лясоти (1594), Татарія починалася на Лівобережжі від гирла р. Самари. В 1690 р. у Голландії відомий географ Ніколас Вітсон склав карту Росії, яку назвав "Нова Ландкарта Північної і Східної Татарії 1687 року", а пізніше написав книгу ""Північна і Східна Татарія", яку присвятив Петру І.
Історик XVIII ст. В.Татищев переносить кордони Європи на Урал. Кордон проходить по верхів'ям гір, а потім по річці Яік (Урал), до Каспійського моря. Кавказ, Крим, Причорномор'я, всі володіння Туреччини в Греції і слов'янські землі за Дунаєм були для картографів XVIII ст. Азією.
На рубежі XVIII--XIX ст. кордони Європи проходили через протоки Босфор і Дарданелли. Північне узбережжя Чорного моря, від гирла Дунаю до гирла Дніпра вважалося вже Європою. Хоча коли О.С.Пушкін мандрував по Криму та Кавказу, то для більшості це все ще була Азія.
В першій половині XIX ст. кордон Європи проходив по верхів'ям Кавказького хребта, розділяючи Кавказ на Північний - європейський і на Південний, який знаходився в Азії.
Наприкінці XX ст. кордон Європи знову змінюється. В Росії весь Уральський хребет опинився в Європі, а північний кордон вже проходить по річці Ембі. Туреччина заявляє про свою приналежність до Європи (надруковані мапи, де все Закавказзя і вся Туреччина - Європа). Вірменія і Грузія також наполягають на тому, щоб їх теж вважали частиною Європи.
"Хто яму копає, той в неї впаде; а хто котить каміння - на нього воно повертається"
Книга притч Соломонових [23; 12]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Зміна форми правління в Давньоруській державі. Посилення відцентрових тенденцій. Причини феодальної роздробленості. Торговельна кон'юнктура. Монгольська навала і встановлення золотоординського іга. Наслідки та особливості монголо-татарської експансії.
реферат [17,6 K], добавлен 05.09.2008Дослідження факторів, які спричинили феодальну роздрібненість Київської Русі кінця ХІ–середини ХІІІ ст. Наслідки спустошення Батиєм Північно-Східної Русі. Похід монголо-татарів на Південну Русь. Роль монголо-татарської навали у слов’янській історії.
реферат [28,5 K], добавлен 28.10.2010Київська Русь на початку свого існування. Період розквіту, прийняття християнства Володимиром Великим. Монголо-татарська навала і занепад Київської Русі. Зовнішні відносини, державний устрій, економічне, соціальне життя та культура Київської Русі.
реферат [376,3 K], добавлен 06.02.2011Становлення та розвиток Давньоруської держави, теорії її походження. Політика і реформи у Київській Русі, причини її феодальної роздробленості. Монголо-татарська навала, її оцінка в історіографії. Етапи державного розвитку Галицько-Волинського князівства.
презентация [2,6 M], добавлен 27.11.2013Теорії походження Київської Русі, її утворення, розвиток і впровадження християнства. Характерні риси політики Ярослава Мудрого. Роздробленість Київської Русі та її причини. Монгольська навала та її наслідки. Утворення Галицько-Волинського князівства.
курсовая работа [69,2 K], добавлен 29.04.2009Становище Русі за князювання Святослава (964-972). Реорганізування Святославом управлінської системи в 969 році. Формування території Київської Русі за князювання Володимира (980-1015). Запровадження християнства на Русі. Князювання Ярослава Мудрого.
реферат [23,5 K], добавлен 22.07.2010Уповільнення процесу політичного розвитку Русі внаслідок ординського панування, поглиблення феодальної роздробленості. Соціально-економічний розвиток, боротьба Данила Галицького проти Орди, політичний лад Галицько-Волинського князівства та його розкол.
реферат [26,6 K], добавлен 27.10.2010Правління князя Володимира та його хрещення у Херсонесі. Хрещення Русі у 988 році та значення даної події для держави. Заснування Києва Ярославом Мудрим у 1037 році. З'їзд князів у місті Любечі в 1097 році, боротьба князя Мономаха з половцями.
презентация [3,4 M], добавлен 03.02.2011Політичний устрій Київської Русі. Становлення Давньоруської держави. Період феодальної роздрібненості. Поглибленням процесів феодалізації на Русі. Ієрархічна структура. Соціально-економічний розвиток. Сільське господарство. Приватне землеволодіння.
реферат [14,0 K], добавлен 05.09.2008Історіографічний огляд концепцій походження державно-політичного утворення Русі. Об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і зміцнення ранньофеодальної держави на Русі. Діяльність великих київських князів. Соціально-економічна історія Русі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011Зміст норманської, хозарської, панюркської, автохтонної теорій походження Давньоруської держави. Історія розвитку землеробства, ремісництва, торгівлі та політичної системи Київської Русі. Визначення причин феодальної роздробленості в період 1146-1246 рр.
реферат [17,9 K], добавлен 19.11.2010Передумови утворення східнослов’янської держави. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі. Об’єднання земель і племен східних слов’ян. Розвиток державності на Русі в першій половині Х ст. Процес розпаду Київської Русі.
реферат [21,9 K], добавлен 13.09.2003Земельні відносини за часів Київської Русі в контексті політики, концепцій, ідей князів, що уособлювали в собі державу. Формування адміністративно-територіального утворення Київської Русі. Розвиток системи управління використанням та охороною земель.
курсовая работа [58,7 K], добавлен 02.03.2012Функції найвищих органів влади Київської Русі: великий князь, княжна рада, феодальні з’їзди. Елементи механізму політичної влади в Давньоруській державі. Місцеві органи управління Київської Русі. Суд, військо, церковна організація в Київській Русі.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.01.2011Походження Київської Русі. Перші князі. Піднесення та розквіт держави в періоди правління Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Втрата державної єдності, політична роздрібненість Русі (ІХ-Х ст.). Історичне значення Галицько-Волинського князівства.
презентация [6,9 M], добавлен 25.11.2014Характеристика писемної культури Київської Русі. Археологічні розкопки та знахідки виробів з написами. Феномен берестяних грамот. Аналіз церковних графіті. Стан розвитку освіти в Київській Русі. Науково-природні знання та література Київської Русі.
реферат [36,8 K], добавлен 10.08.2010Етап історичного розвитку української державності, пов'язаний із формуванням у Середньому Подніпров'ї Київського князівства, формування права Київської Русі. Адміністративна, військова, релігійна, судова реформи Володимира. Джерела права Київської Русі.
реферат [43,1 K], добавлен 16.04.2010Галицько-Волинське князівство за часів правління Романа Мстиславича і Данила Галицького. Боротьба князівства проти монголо-татарської навали. Особливості розвитку культури та літератури Галицько-Волинського князівства періоду феодальної роздробленості.
реферат [22,1 K], добавлен 27.10.2010Виникнення Давньоруської держави – Київська Русь. Походження та розселення слов'ян. Правове становище населення. Цивільне, процесуальне та шлюбно–сімейне право, державний устрій (форма правління) Київської Русі. Кримінальне право за "Руською Правдою".
презентация [2,9 M], добавлен 04.06.2016Високий злет культури Київської Русі, зумовлений суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя. Феномен культури Київської Русі - його характерні ознаки та особливості. Давньоруська література. Походження і суть національного символу — тризуба.
реферат [25,5 K], добавлен 05.09.2008
