Корпоративні міста: визначення, характерні риси, історична доля

Якщо на Заході з початку ХХ ст. патерналістська модель в корпоративних містах поступово зникала, то у країнах "третього світу" вона залишалася поширеним явищем впродовж усього століття. За 50 років після виникнення міста Пульмана ще один знаний американський підприємець, Г. Форд, здійснив спробу втілити на практиці патерналістську модель в масштабах цілого міста. Але цього разу це сталося далеко за межами США - у Бразилії. У 1928 р. на березі річки Тапажос компанія Г. Форда побудувала місто Фордландія - для обслуговування велетенської плантації каучуку, з якого планувалося виробляти шини для першого у світі масового автомобіля. Підприємець планував зробити місто символом своєї моделі капіталізму "з людським обличчям": з високими зарплатами, принципами морального вдосконалення, завданням принести процвітання ощасливленій земліGrandin G. Fordlandia: The Rise and Fall of Henry Ford's Forgotten Jungle City. - Picador, 2010.. Проте проект провалився. Шинкарство та проституція, заборонені в місті, процвітали за його межами. Виробничі труднощі разом із небажанням місцевого населення сприймати американський стиль роботи та життя призвели до закриття проекту в 1930 р., усього лише через 11 міс. після початку робіт.

Загалом умови життя населення корпоративних міст, навіть у межах одного хронологічного періоду, варіювалися від жахливих до відносно нормальних. Найгірші умови були в невеличких ізольованих шахтарських містечках. Важка й небезпечна праця, нещадна експлуатація, абсолютна влада адміністрації, незадовільні житлові умови - такий індустріальний феодалізм був характерним явищем шахтарських корпоративних міст на ранньому етапі їх виникнення в багатьох країнах. Підприємства обробної промисловості, особливо ті, що належали успішним компаніям, намагалися створити пристойні умови життя та праці для своїх робітників.

Деяким корпоративним містам удавалося навіть перевищувати стандарти свого часу. Наприклад, Герші (штат Пенсильванія), що його американський підприємець М. Герші почав будувати в 1906 р. як поселення для робітників своєї шоколадної фабрики. Інфраструктура цього міста включала комфортабельні електрифіковані будинки з водопостачанням і центральним опаленням, систему громадського транспорту, школи, у тому числі для хлопчиків- сиріт, а також розважальні й культурні установиGreen H. The Company Town: The Industrial Edens and Satanic Mills That Shaped the American Economy. - P.38.. М. Герші хотів бачити місто яскравим і квітучим, його вулиці прикрашали дерева та підстрижені газони. У 1907 р. відкрили парк, до якого приїздили відвідувачі з усієї країни. Місто не було ідеальним, але М. Герші вдалося створити відносно гарні умови для працівників свого підприємства.

Якщо співвідносити середній заробіток робітників і шахтарів із загальними стандартами життя, то в багатьох країнах вони заробляли добре. Утім це "компенсувалося" дуже важкою та небезпечною працею. Не дивно, що художня література та шахтарський фольклор створили вкрай неґативний образ роботи й життя шахтарів у корпоративних містах. До цього додавався надзвичайно високий рівень травматизму та обмеженість соціальних ґарантій у випадку втрати працездатності. Але впродовж ХХ ст. ситуація значно змінилася. Порівнюючи із сучасними (далеко не ідеальними) умовами праці на гірничодобувних підприємствах, стає очевидним, наскільки зросли стандарти за останні сто років.

Доля корпоративних міст

Із 1930-х рр. у багатьох країнах почався занепад корпоративних міст, що спричиняло чималі соціальні та економічні проблеми. Деякі поселення занепадали через вичерпання природних ресурсів. В інших компанії втрачали монополію та абсолютну владу, тож вони перетворювалися на звичайні публічні міста з муніципалітетами, а житловий фонд переходив у власність містян.

Занепадали переважно корпоративні міста, засновані навколо видобувних підприємств. Якщо їм не вдавалося диверсифікувати свою економічну діяльність, у принципі, рано чи пізно, вони були приречені на зникнення. Коли ресурси вичерпувалися, компанія переносила підприємство разом із робітничим поселенням на нове місце, або просто припиняла виробництво. Корпоративні міста, засновані на базі обробної промисловості або сфери послуг, можуть загалом існувати доволі довго. Хоча й вони не застраховані від кризи та занепаду. Зміни економічної кон'юнктури подеколи призводять до того, що деяким компаніям не вигідно продовжувати виробництво, тому вони його згортають і припиняють підтримувати інфраструктуру міста.

Утім корпоративні міста рано записувати до суто історичного явища. Чимало їх продовжують своє існування, наприклад згадане вище Герші. Інший приклад - місто Скотія (штат Каліфорнія), побудоване лісозаготівельною компанією "The Pacific Lumber Co.". Свого часу цьому підприємству вдалося перейти від бізнесової моделі, заснованої на хижацькій вирубці природних лісів, до відтворення лісових насаджень (антропогенні ліси), тож Скотія уникнула долі більшості поселень лісозаготівельників XIX - першої половини ХХ ст. з їх напрочуд коротким життєвим циклом 66. У країнах, що розвиваються, продовжують існувати багато корпоративних міст, побудованих навколо видобувних підприємств.

Абсолютна більшість сучасних міст Донбасу розпочали свою історію як корпоративні. Потім у частині з них містоутворююче підприємство втратило політичну та економічну монополію, тож корпоративне місто перетворилося на публічне. Юзівка / Сталіно / Донецьк - яскравий приклад такої трансформації. Проте чималій кількості підприємств упродовж цілого ХХ ст. вдавалося втримувати контроль над містом та його жителями. Деякі з них і досі мають набір характерних рис корпоративних міст, згаданих у цій статті67.

Промислові міста у Східній Україні, що почали своє життя як корпоративні наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст., досі залишаються тісно пов'язаними з промвиробництвом. Сьогодні чимало з них переживають процес деіндустріалізації та супутні соціальні, економічні й політичні проблеми. Деякі з 2014 р. перебувають в епіцентрі військового конфлікту. Важливість корпоративного періоду їхньої історії проявляється не тільки в тому, що промисловість і нині відіграє там важливу роль, але також у ландшафтах та архітектурній композиції. Навіть коли підприємство втрачало свою монополію, спадщина корпоративного міста залишалася визначальною для структури міського життя та простору. Тож розуміння того, як ці міста виникали, розвивались, еволюціонували, як вони набували сучасних форм дуже важливе для того, аби зрозуміти, яким може бути їх майбутнє.

Размещено на Allbest.ru