Роздуми над "Малою українською трилогією" Д. Бовуа
Боротьба козацьких лідерів між собою - фактор, що призвів до обезлюднення значної частини Правобережжя у другій половині XVII століття. Оцінка Д. Бовуа соціально-економічних взаємин поміщиків і селян Правобережної України у складі Російської імперії.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 29.08.2017 |
Размер файла | 49,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
І все ж тут виникає безліч питань. Чому на Правобережжі політика русифікації призводить до українізації? Чому Правобережжя перетворилося в «опорний пункт» «українського проекту»? Яку роль у цьому відіграв «малоросійський інтелектуальний потік», що буквально хлинув за Дніпро? І т.д., і т.д. Українські історики поки що не дали на них відповідей. На жаль, немає їх і в, здавалося б, спеціально присвячених цьому дослідженнях, наприклад одного з моїх перших дипломників Ю. Земського, книжка якого так сподобалася Д. Бовуа, оскільки ситуація тристоронньої взаємодії продовжує розглядатися тільки в категоріях змагання, боротьби, що не допомагає розібратися з «Гордієвим вузлом». Якщо сприймати назву російського видання книги французького історика не просто як бажання дати яскраву упаковку, що саме по собі й непогано, а як принципову авторську позицію, то, на мій погляд, Д. Бовуа фактично також не дав відповіді, хто ж той Александр Македонський і як він повинен учинити: розрубати вузол або вийняти з переднього кінця дишла «гестор», гак, що ним закріплюється яремний ремінь, звільнивши тим самим віз, прив'язаний селянином Гордієм?
Цікаво, що вирішення складної «українсько-польсько-російської» проблеми інтеграції Правобережжя не тільки в російський, а й у народжуваний малоросійський/український етнічний простір запропонував малоросійський інтелектуал, великий поміщик Г. Галаган у своєму проекті адміністративної реформи, направленому міністрові С. Ланському в 1857 р. Тут не місце вдаватися в подробиці цього документа, хоча він і заслуговує на пильну увагу. Але важливо відзначити, що Григорій Павлович, палко переживаючи за долю милої його серцю Малоросії, «острова, оточеного морем -- Росією», не міг не бачити, що цей «острів» поступово розширювався за межі Лівобережжя, колишньої Гетьманщини, перетворюючись на етнічну, а не адміністративну територію. Однак «відкриваючи» для себе Правобережжя, він, як й інші малоросійські патріоти, відчував загрозу цьому перетворенню з боку саме поляків.
Знаючи про урядові проекти адміністративних перетворень, Г. Галаган представив свій варіант, який передбачав таке членування «українських» губерній, яке сприяло б «розмиванню» польського суспільства малоросійським і новоросійським дворянством, чиновництвом, торговим людом та ефективному залученню поляків в імперську систему. Саме адміністративна реорганізація, вирішуючи й політичні, і економічні завдання, представлялася «найбільш мирним і надійним шляхом» «абсолютного злиття зі всією Росією» Західного краю. Г. Галаган пропонував такі кордони ліво-, правобережних і новоросійських губерній, які фактично руйнували східний річьпосполитський кордон 1772 р., мимоволі конструюючи, тим самим, новий простір і нову історичну пам'ять не тільки поляків. Але, як би там не було, інтеграційний за своєю суттю проект Г. Галагана в першу чергу цікавий із погляду «збирання» України, своєрідним символом і можливістю якого став для нього Миколаївський міст через Дніпро, закладений у 1848 та освячений 1853 рр. -- в один день із пам'ятником князеві Володимирові Великому в Києві.
І у цьому сенсі національну політику російської влади можна вважати цілком продуктивною. Так, русифікація всього простору імперії не зовсім вийшла. Але ця політика багато у чому зіграла роль національної мобілізації для всіх учасників «гри». Польська шляхетська нація, долаючи станові межі, поступово перетворювалася на етнічну націю, у боротьбі різних національних проектів сформувалася модерна українська ідентичність, як, утім, і російський націоналізм. Чи розхитало «польське питання», а також різні «-ізми» імперію? У всякому разі, як зауважив А. Каппелер, до 1900 р. Російська імперія, як і Австро-Угорська, представляла собою по-справжньому стабільне державне утворення, незважаючи на зростаючий національний рух і соціальні суперечності.
Як ішлося вище, в останні роки багато що зроблено у вивченні «польського» регіону України. Але, на жаль, конфронтаційний дискурс тут переважає. Магічний вплив на українських істориків творчості Д. Бовуа все ще підштовхує їх наполягати на актуальності проблематики «етносоціального конфлікту» у студіюванні Правобережжя. Тому, сприймаючи як методологічний орієнтир думку французького фахівця про першочерговість у дослідженні українсько-польських відносин XIX -- першої половини ХХ ст. визначення масштабів страждань українців у кріпацькій неволі, навіть у докторських працях, незважаючи на застереження деяких українських істориків, поки що повторюються давно знайомі положення і про жорстоке пригнічення селян, котрі відповідали бунтами, найбільшим з яких було повстання У. Кармалюка, і про збереження державою за поляками-землевласниками всієї повноти влади над кріпаками, і про лицемірство російської адміністрації, що представляла себе захисником селян і одночасно негласно сприяла загостренню конфлікту між селянами-українцями та землевласниками-поляками, і про історичну вкоріненість, непримиренність українсько-польського конфлікту.
Однак за такого підходу завжди неминучий пошук відповіді на питання: хто ж винен? Думаю, подібний погляд на історію може породжувати комплекс неповноцінності, меншовартості, а також власної безвідповідальності як за минуле, так і за сьогодення й майбутнє. Демонізація сусіда як ворога призводить до спокуси перекласти провину на когось -- на кочівників, поляків, росіян, імперії, комуністів і т.д. Мені ж видається необхідним, не забуваючи про конфліктологію, відійти від вивчення процесів соціальної та етнічної/національної взаємодії у цьому складному регіоні під кутом зору тристороннього протистояння та історичної відповідальності. Здається, пора вже дещо вирівняти цей перекіс. Якщо ж міркувати в таких категоріях, за те, що відбувалося на Правобережжі (як і в інших українських регіонах) у XVIII--ХІХ ст., українці несуть не меншу відповідальність. Це різнобічно активний гравець, незважаючи на відсутність «підтримки» з боку неіснуючої тоді власної держави. Відмова від жорсткого протиставлення, можливо, спростить написання нормальної історії взаємодії по різних лініях. Натомість праці Д. Бовуа, які будять думку й дають грунт, безсумнівно, залишаться класикою української історіографії. Але хотілося б побажати історикам-співвітчизникам, вставши «на потужні плечі» французького метра, серйозно розсунути горизонти у вивченні Правобережжя, полегшуючи, таким чином, можливість і для подальшого синтезу.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження особливостей соціальних трансформацій у середовищі селян Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX століть. Нещадна експлуатація та закріпачення українського селянства після входження Правобережжя до складу Російської імперії.
статья [25,2 K], добавлен 14.08.2017Криза середньовічних і розвиток нових соціально-економічних відносин у першій половині XIX ст. Наслідки політико-адміністративних нововведень для українських земель у складі Російської імперії, суперечливий характер розвитку сільського господарства.
реферат [28,2 K], добавлен 21.11.2011Передумови та результати Гадяцького договору і Андрусівського перемир'я. Опис гетьманства Ю. Хмельницького, Тетері та Брюховецького. Оцінка становища Правобережної та Лівобережної України в 60-80 рр. Діяльність Запорізької Січі у другій половині XVII ст.
реферат [24,4 K], добавлен 18.09.2011Соціально-економічне становище українських земель напередодні реформи 1861 р. Скасування кріпосного права. Реформи адміністративно-політичного управління 60-70-х років. Промисловий переворот в країні. Суспільно-політичне життя. Рух народників в Україні.
лекция [35,5 K], добавлен 29.04.2009Соціально-економічний розвиток українських земель у складі Російської та під владою Австрійської імперій. Сільське господарство як головна галузь економіки. Промисловий і сільськогосподарський пролетаріат. Становище селян та військових поселенців.
курсовая работа [2,8 M], добавлен 16.07.2011Політичне становище в Україні в другій половині XVII ст. Гетьмани Іван Виговський, Юрій Хмельницький. Політика гетьманів України в період "Руїни" (П. Тетеря, П. Дорошенко, Ю. Хмельницький, І. Брюховецький, Д. Многогрішний). Іван Мазепа, оцінка діяльності.
контрольная работа [18,6 K], добавлен 18.05.2010Становище українського селянства в складі Речі Посполитої. Посилення феодального гніту. Дискримінація українського селянства у національних та релігійних питаннях. Участь селянства у козацько-селянських повстаннях.
дипломная работа [81,6 K], добавлен 04.02.2004Велика промислова буржуазія Півдня України - провідна соціальна сила суспільства другої половини XІХ – початку XX століття та еволюція її соціально-економічних вимог. Трансформація становища цієї верстви у суспільстві. Джерела формування буржуазії.
автореферат [56,3 K], добавлен 10.04.2009Суперечності розвитку української культури у другій половині XVIІ і на початку XVIII століття. Культурний підйом України на межі XVIІ-XVIII століть. Національна своєріднсть і специфіка українського мистецтва у другій половині XVIІ-XVIII століття.
реферат [27,8 K], добавлен 05.10.2008Буржуазні реформи, земська реформа, судова та фінансова реформи, реформи в галузі народної освіти та друку, військова реформа 1861-1874 рр. Російської армії. Зміни в системі управління містами, соціально - економічний розвиток Російської імперії.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 20.09.2010Соціально-економічні та політичні умови, що визначили політику влади в другій половині 20-х років ХХ століття. Специфіка хлібозаготівельної кампанії 1929 року. Розкуркулення заможної частини села радянським керівництвом. Завдання масової колективізації.
курсовая работа [49,4 K], добавлен 22.02.2015Аналіз наслідків турецько-татарських нападів в кінці XVI – першій половині XVII ст. на Українські землі. Загальна характеристика сухопутних та морських сил Османської імперії. Історичні відомості про походи козаків проти турецько-татарських нападників.
реферат [28,6 K], добавлен 18.11.2010Відносини Речі Посполитої та Московської держави в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Особливості політичних відносин Польщі з країнами Південної і Східної Європи в другій половині XVI – першій половині XVI ст. Відносини з імперією Габсбургів.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 24.09.2010Соціально-економічний розвиток Франції в другій половині XVII ст. Феодальний устрій та стан селянства. Духовенство і дворянство. Регентство Анни Австрійської. Фронда та її наслідки. Абсолютиська політика Людовіка XIV і кольберизм. Народні повстання.
курсовая работа [60,2 K], добавлен 09.07.2008Причини появи й розвитку, формування та особливості російської військової розвідки і її вплив на воєнні дії та політику імперії в регіоні Далекого Сходу. Форми та методи діяльності російських розвідструктур під час російсько-японської війни 1904-1905рр.
дипломная работа [115,3 K], добавлен 14.07.2011Послаблення боротьби за збереження національно-релігійних традицій, перехід в католицизм і спольщування правобережної православної шляхти в другій половині XVII ст. Утиски православ'я та міжконфесійні негаразди. Стан Київської митрополії у XVII ст.
реферат [42,7 K], добавлен 06.11.2011Селянські громади в Україні. Громадське життя і його форми дозвіллєвої діяльності в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Сутність українських громад у селі. Звичаєві норми спілкування й дозвілля селян. Колективна взаємодопомога і колективне дозвілля.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 27.03.2014Політичні та соціальні перетворення в Україні у кінці XVIII – на початку XIX ст. внаслідок геополітичної ситуації у Центральній та Східній Європі. Зміни у правовому статусі Гетьманщини. Витіснення з домінантних позицій українських ремісників і купців.
реферат [21,5 K], добавлен 15.11.2009Скасування полково-сотенного устрою Слобідської України та ліквідація Запорізької Січі. Знищення залишків національної державності на Лівобережній Україні. Приєднання Росією Криму, Північного Причорномор'я, Правобережної України й Західної Волині.
реферат [31,0 K], добавлен 15.04.2010Особливості правового і соціального статусу земського вчителя Російської імперії наприкінці ХІХ ст. Умови прийняття на службу, соціально-матеріальні права та переваги, інституційні взаємовідносини із державними органами влади та земським керівництвом.
статья [50,2 K], добавлен 07.08.2017