Одеські купці брати Янніс і Томас Раллі та їхні нащадки: соціальна адаптація й еволюція родини (XIX ст.)

Єдина дочка подружжя Раллі та спадкоємиця величезних статків -- Марія (Магдалина) -- народилася 24 червня 1896 р. у с. Супрунів Вінницького повіту Подільської ґубернії, охрещена 21 вересня того ж року в одеській Стрітенській церкві. Хрещеними батьками дівчинки стали дядько -- приват-доцент Новоросійського університету Іван Георгійович Тимченко та дружина дворянина Метрова На думку С. Решетова, це спотворене ім'я бабусі дитини, тобто Марії Петрівни Раллі (див.: Решетов С. Род Ипитис и его потомки).. Заміж Магдалина Павлівна не виходила, померла у віці 25 років у грудні 1921 р. в Баварії Argenti P. Libro d'oro... - Vol. 2. - P. 153..

З Одесою було пов'язане життя й рідного брата Івана Степановича Раллі -- Томазо (Томаса), який народився на Хіосі у жовтні 1799 р. 3 вересня 1830 р. він вийшов із тосканського підданства та присягнув на вірність російському престолу ДАОО. - Ф. 4. - Оп. 8. - Спр. 847. - Арк. 3; РГИА. - Ф. 1343. - Оп. 39. - Д. 1426. - Л. 6-6 об., а 9 вересня того ж року звернувся до одеського градоначальника А.В. Богдановського з проханням про долучення до 3-ї гільдії місцевого купецтва. У 1832 р. зробив відповідний грошовий внесок на наступний рік за право торгівлі за цією гільдією ДАОО. - Ф. 4. - Оп. 8. - Спр. 847. - Арк. 3-3 зв.. У грудні 1832 р. Томазо Степанович зібрався терміном на рік виїхати у справах до Константинополя та клопотався про дозвіл на подорож у місцевій поліції та Одеській міській думі Там само. -- Арк. 1, 3.. Його ґарантами виступили одеський 1-ї гільдії купець -- рідний брат Іван Раллі та 2-ї гільдії купець Іван Віцино: «1832 року грудня 16 дня ми, котрі нижче підписалися, одеські купці Іван Раллі та Іван Віцино дали цю підписку Одеській міській думі про те, що Томаз Раллі, який виїжджає нині з Одеси за кордон та долучається до одеського 3-ї гільдії купецтва з тосканського підданства й назад в місто Одесу через один рік точно повернеться, а у випадку неповернення зобов'язуємося беззастережно відповідати за нього платежами відповідно до призначених начальством усіх податей, які з нього мають отримати» Там само. -- Арк. 2.. Власноручний підпис Томазо Раллі зроблено грецькою мовою, однак ім'я відтворює італійську форму, а не грецьку, що свідчило про складність його національної самоідентифі- кації та білінґвізм Там само. -- Арк. 1. Така ситуація була дуже поширена на Хіосі й пояснювалася бурхливою історією острова. Упродовж 1261--1566 рр. він перебував під владою Ґенуезької республіки. Тут мешкало до 10% католицького населення, яке складалося, переважно, із військових і неґоціантів. Багато з них стали родоначальниками відомих хіоських сімейств, наприклад Томазо, Зілотті, Казанова та ін. Вони родичалися з грецькою аристократією острова та з часом стали невід'ємною частиною місцевої еліти, значно вплинувши на культуру як цієї верстви, так і острів'ян загалом..

Томазо Степанович був одним із засновників торгового дому «Брати Раллі», а мешкав постійно в Константинополі, де представляв інтереси фірми. У 1839 р. він вступив до 1-ї гільдії одеського купецтва й перебував у ній разом зі своєю родиною нероздільно в одному капіталі. За 12 років ані він, ані члени його сім'ї -- дружина Марія Пантелеймонівна, сини Стефан, Пантелеймон, дочки Зану, Юлія -- «неспроможності не піддавалися та жодними судовими вироками заплямовані не були» РГИА. - Ф. 1343. - Оп. 39. - Д. 1426. - Л. 6-6 об..

Зі своєю дружиною -- Марією Пантелеймонівною, дочкою хіоських аристократів Пантелеймона Аргенті та Зану Власто -- Томазо обвінчався 30 квітня 1833 р. в марсельській православній церкві. Весільним батьком наречених був Пандія Параскевович Секіарі Там же. - Д. 4024. - Л. 2-2 об., який доводився нареченому двоюрідним братом по лінії Секіарі та одночасно троюрідним братом по лінії Раллі Argenti P. Libro d'oro... - Vol.2. - P.143..

Старший із синів Раллі -- Стефан -- народився 2 жовтня 1835 р. в Константинополі, а 26 жовтня того ж року він був охрещений у місцевій церкві Введення Пресвятої Богородиці, що в парафії Ставродром. Хрещеним батьком став хіосець Петро Мануїлович Скілиці РГИА. - Ф. 1343. - Оп. 39. - Д. 1426. - Л. 3-3 об., чоловік рідної тітки немовляти -- Маріго Стефанівни Раллі Argenti P. Libro d'oro. - Vol.2. - P.143.. Другий син -- Пантеліон (Пантелеймон) -- народився 6 травня 1845 р. в Марселі, охрещений 17 червня того ж року в місцевій православній церкві. Дитину прийняла при купелі бабуся -- Зану Аргенті РГИА. - Ф. 1343. - Оп. 39. - Д. 1426. - Л. 14-14 об..

Старша з дочок подружжя Раллі - Зану - народилася 6 листопада 1846 р. в Константинополі, охрещена 24 листопада в місцевій церкві Введення Пресвятої Богородиці, що в парафії Ставродром. Хрещеною матір'ю дівчинки була «Юлія С. Раллі» РГИА. - Ф. 1343. - Оп. 39. - Д. 4024. - Л. 6-6 об. -- імовірно бабуся з боку батька Юлія Раллі (уроджена Секіарі). Молодша дочка Томазо та Марії - Юлія - народилася 29 червня 1849 р. в Константинополі, охрещена 25 липня у церкві при російському посольстві. Хрещеною матір'ю стала дружина неґоціанта Козі Августовича Агеласто - Вієру Там же. - Л. 4-4 об. Стефанівна (уроджена Раллі), рідна тітка дівчинки Argenti P. Libro d'oro... - Vol. 2. - P. 143..

У 1851 р. Томазо почав клопотатися про долучення своєї родини до спадкового почесного громадянства Російської імперії, але, оскільки він перебував поза межами Росії, довіреною особою його став племінник - спадковий почесний громадянин Степан Іванович Раллі РГИА. - Ф. 1343. - Оп. 39. - Д. 4024. - Л. 1-1 об.. 2 серпня 1851 р. справу Томазо Раллі слухали в герольдії Урядуючого Сенату, яка постановила залишити її «без дій» через неповний комплект документів, про що й було видано указ від 21 вересня 1851 р. Там же. - Л. 7-8 об. 30 травня 1852 р. Степан Раллі від імені свого дядька Томазо знову подав клопотання на імператорське ім'я про долучення до почесного громадянства Там же. - Д. 4025. - Л. 1-1 об.. Розглянувши 3 червня надіслані документи, герольдія вдруге відмовила прохачеві в позитивному рішенні, пославшись на відсутність у справі копій метричних свідоцтв, про що й видано відповідний указ від 20 серпня 1852 р. Там же; ДАОО. - Ф. 2. - Оп. 1. - Спр. 367. І лише третя спроба стала успішною: герольдія розглянула питання 15 вересня 1852 р. та визнала Томазо Раллі з родиною відповідно до часу перебування в 1-й гільдії купецтва у спадковому почесному громадянстві, про що було видано указ від 12 травня 1853 р. РГИА. - Ф. 1343. - Оп. 39. - Д. 4025. - Л. 20-27., а 16 грудня 1855 р. - іменні грамоти на почесне громадянство Там же. - Л. 28 об. - 29..

Ф. Аргенті повідомляє, що окрім уже згаданих дітей, Томазо та Марія Раллі мали ще двох дочок: Юлію, яка народилася 1835 р. в Константинополі, а померла 8 квітня 1844 р. в Марселі, та Марію, котра народилася в Лондоні 18 травня 1851 р. й пішла з життя там само вже 1 жовтня 1852 р. Argenti P. Libro d'oro. - Vol. 2. - P. 147.

Імовірно, у 1850-х рр. Томазо з родинною перебрався до Лондона, а після ліквідації одеської фірми так і залишився за кордоном. Помер він і його дружина - Марія у столиці Великобританії, відповідно, 20 жовтня 1858 р. та 20 грудня 1880 р. Ibid. - P. 143.

Стефан (Етьєн) Томазович Раллі помер в юнацькому віці - 21 квітня 1853 р. в Лондоні, а його брат - Пантеліон (Пантелеймон) - 22 серпня 1928 р. в м. Брайтон графства Суссекс (Великобританія). Одружені вони не були й нащадків не залишили Ibid. - P. 147..

Юлія Раллі, дочка Томазо та Марії Раллі, пішла з життя 9 вересня 1886 р. у Ґвізейчен-Гаус, що біля м. Болі у графстві Інвернесс у Шотландії, дівицею. Єдиною дитиною, яка залишила нащадків, була Зану (Жені) Раллі, дружина англійського аристократа сера Ричарда Чарльза Рейнольдса-Моретона (31 січня 1846 р., Лондон - 2 березня 1928 р., м. Крукгем, графство Гемпшир, Великобританія), сина Генрі Джорджа Френсіса Рейнольдса-Моретона, 2-го графа Дюсі¹⁶².

Доля братів Івана й Томазо Раллі та їхніх нащадків є яскравим відображенням процесів, що відбувалися у середовищі хіоської аристократії, яка об- лаштувалася на Півдні Російської імперії. Спочатку -- заснування потужних торгових домів і фірм, які спеціалізувалися на експорті пшениці, утворення фінансових імперій, скупка нерухомості, зокрема дворянських маєтків, долучення до купецьких гільдій та отримання почесного громадянства. Причому у цей період хіосці намагалися дотримуватися традицій, укладаючи шлюби у вузькому колі споріднених сімей. Зміна торговельної кон'юнктури на міжнародних ринках у середині ХІХ ст. суттєво відбилася на житті етносоціальної групи: фірми ліквідовувалися, хтось із хіосців відмовлявся від російського підданства та виїздив за кордон, хтось залишався, намагаючись адаптуватися до нових умов -- вступали на російську державну службу, широко займалися благодійництвом та громадською діяльністю, домагалися спадкового дворянства й родичалися з багатонаціональною імперською елітою, але при цьому все ж не ставали росіянами, залишаючись космополітами.

купецький родина раллі

Размещено на Allbest.ru