Революційна доба севастопольського командування віце-адмірала Колчака

Вночі на 8(21) червня Лукин доповів Керенському, що севастопольські «делегатські збори» повністю підкорились вимогам: «1) негайно повернути всім офіцерам зброю, яка є приватною власністю, тобто холодну та вогнепальну не казенного зразка; 2) припинити обшуки та арешти, про всіх підозрюваних повідомляти Центральному Комітетові; 3) негайно виконати розпорядження командувача, котрий працює за участю комісії, обраної делегатськими зборами»⁸¹. Не минуло відтоді й доби як надійшла відповідь: «Радий переконатися, що в Чорноморському флоті, який був завжди оплотом свободи та революції, взяли гору розум і вірне усвідомлення революційного, громадянського та військового обов'язку. Комісія для розслідування виїздить. Про день прибуття її до Севастополя буде повідомлено додатково. Морський міністр Керенський». Наступного дня К. Любі через «чорноморську делегацію» оптимістично запевнив, що «в Севастополі цілковитий спокій» і що набір добровільців до маршових батальйонів триватиме. Відтак за дві доби він підключився до Всеросійського Центрального комітету з організації добровільної революційної армії⁸².

Надзвичайна комісія під керівництвом Олександра Зарудного (майбутнього міністра юстиції, колишнього адвоката Петра Шмідта на судилищі над «очаковцями»), складена з ветерана визвольного руху Катерини Брешко-Брешковської, її товариша по партії есерів Іллі Бунакова-Фундаминського (Фондаминського, Фондамиського) й члена виконкому Петроградської Ради робітничих і солдатських депутатів соціал-демократа Миколи Борисова, не забарилася з'ясувати «факти насильницького позбавлення офіцерів зброї, вимоги усунення командувача флоту, відвертих закликів до насильства над представниками влади та, зокрема, відмови команди міноносця «Жаркий» виконувати бойові накази й усунення командою ескадреного міноносця «Керчь» свого командира». Г. Веселаго дочекався відпустки через хворобу⁸³.

Обстеживши чорноморські судна, берегові частини та організації, 26 червня (9 липня) О. Зарудний на зборах у Севастополі уточнив, що його комісія ніскільки не слідча й не каральна, а ознайомча. Прискіпливі колегіальні висновки визначили першопричинами «виникнення непорозумінь» такі досліджені явища: «Після перевороту все зосталося по-старому, в тому сенсі, що ніхто з офіцерів не був увільненим, хоча між ними багато прихильників старого ладу, котрі налаштовували команди проти себе своїм ставленням». Іншими негативними факторами було визнано відсутність зближення між офіцерами та матросами, недовірливе ставлення до ЦВК, агітація балтійців, що приїздили до Севастополя, а також чутка спростована як абсурд, що офіцери гуртуються в контрреволюційний союз. Насправді з'ясувалося, що обструкція зачепила саме тих прогресистів, котрі за рекомендацією О. Керенського пробували на рівних спілкуватися з підлеглими⁸⁴.

Вгамувавши надміру збурених чорноморців, Зарудний заспокійливо відзвітував перед Тимчасовим урядом у Петрограді. Після бесіди з Колчаком лояльно характеризував його постраждалим від бешкетників, підігрітих «анархо-більшовицькими» настроями⁸⁵. Запрошений на урядове засіданні до столичного Марійського палацу, віце-адмірал доводив, що військо розбещене й обґрунтував альтернативи бедламу - укласти мир або подужати пацифізм, узаконивши страту для приструнчення вояків⁸⁶.

Визивно культивувалася позитивною думка про ймовірність вручення державних важелів авторитетному морякові із Севастополя. «Нехай князь Львов поступиться місцем голови в Кабінеті адміралу Колчаку. Це буде міністерство перемоги. Колчак здатен грізно піднести російську зброю над головою німця, і скінчиться війна. Прийде довгоочікуваний мир», - виразно прокламувала настирлива «Маленькая газета» 10 (23) червня 1917 р. Й Павло Мілюков розпочав законспіровані переговори про встановлення в Росії диктатури Олександра Колчака, свого сподвижника по омріяній справі десанту на Босфор⁸⁷.

Надалі, восени 1918 р., вельми далеко від Петрограда - аж у Сибіру - колишній комфлоту стане міністром так званого Тимчасового всеросійського уряду, погодиться на регалії повного адмірала і диктаторське звання Верховного правителя Росії. Піклувався, до речі, про союзницькі договори світової війни, а по її пригашенні продовжив на антикомуністичній платформі вкрай криваву громадянську бійню - несамовиту, злу, безжальну, де йому випало загинути поспіхом розстріляним поза судом...⁸⁸.

1917-го російські «верхи» відіслали таку видатну фігуру за океан: 28 червня (11 липня) Тимчасовий уряд одрядив «до Америки, на вдоволення прохання уряду Північно-Американських Сполучених Штатів для надання флотові республіки даних досвіду ведення морської війни, спеціальну морську місію у складі віце-адмірала Колчака та трьох офіцерів...». У колі тих, хто завізував унікальне рішення, був О. Зарудний (у Петрограді він передньо запевняв О. Колчака, що прикрість, яка спровокувала його відставку, - «плід німецької агентури», улещував повернутися до чорноморців, зглянувши на їхню «більшість кращих елементів»; одначе все таки співбесідник не вибачив завданої йому на флоті кривди)⁸⁹.

Після розгрому липневого петроградського повстання, каталізованого більшовиками проти уряду Г. Львова, останнього при владі офіційно замінив О. Керенський. В ролі «міністра-президента» (так сам себе назвав)⁹⁰ він, за сумісництвом військовий і морський міністр, «беручи до уваги жаль, висловлений командами Чорноморського флоту щодо допущених у їхньому середовищі безпорядків», поблажливо задовольнився обтічною сентенцією про потребу «самозреченого подвигу» за безперечної покори властям, «бойовим начальникам флоту»⁹¹. Недбало зігнорував струс доти непохитної системи цього роду збройних сил. Її подальша деградація вщерть розвіяла ілюзорні сподівання на реалізацію погодженого в колі Антанти мандата на гегемонію над розлогим регіоном європейсько-азійського суміжжя. Менше ніж за півроку, вже зринувши на висоту Верховного головнокомандування, Керенський канув у розбурхану каламуть хаосу і з воєнної арени, і з політики...



Література

1. Смирнов М.И. Указ. соч. - С. 78.

2. Катков Г.М. Февральская революция. - Москва, 2006. - С. 356-358; Мель- гунов С.П. Мартовские дни 1917 года. - Москва, 2006. - С. 229-234;

3. Данилов Ю.Н. Великий князь Николай Николаевич. - С., 2007. - С. 356-358;

4. Рунов В.А., Португальский Р.М. Указ. соч. - С. 166-167.

5. Командующий флотом Черного моря вице-адмирал А.В. Колчак // Крымский вестник. - 1916. - 26.07;

6. Приказ начальника Морского штаба Верховного Главнокомандующего. - 25.06. - № 167;

7. Русские официальные сообщения о войне // Морской сборник. - 1916. - № 9. - С. 101;

8. Лукин В.К. Значение флота на Черном море (По пережитому в войну 1914-1918 гг.) // Красный флот. - 1922. - № 2. - С. 42;

9. Бубнов А.Д. К истории...- С. 15; его же. В царской... - С. 154-157, 189; Морские организации // Морской журнал. - 1934. - № 1. - С. 8-9;

10. Дроков С.В. Александр Васильевич Колчак. - С. 50-51;

11. Португальский Р.М., Алексеев П.Д., Рунов В.А. Первая мировая в жизнеописаниях русских военачальников. - Москва, 1994. - С. 287-288;

12. Смирнов А.В. Указ. соч.; Козлов Д.Ю. Управление морскими перевозками в годы первой мировой войны (1914-1917) // Морской сборник. - 2000. - № 11. - С. 79; Верховный правитель России: документы и материалы следственного дела адмирала А.В. Колчака. - Москва, 2003. - С. 19-24; Залесский К.А. Указ. соч. - С. 313-314.

13. Россия в мировой войне 1914-1918 года (в цифрах). - Москва, 1925. - С. 24; Хесин С.С. Русский флот накануне Октября (положение, численность, состав) // Исторические записки. - Москва, 1968. - Т. 81. - С. 91. Пор.: «Станом на 13 квітня 1917 р. флот мав 1556 офіцерів, 526 кондукторів, 35487 рядових» (Черноморский флот России. - Симферополь, 2002. - С. 141); «Особовий склад флоту з сухопутними військами, що входили до нього (27787 чол.), налічував 75522 чол.» (там же. - С. 143).

14. Широкорад А.Б. Черноморский флот. - С. 167.

15. Гурко В.М. Царь и царица. - Москва, 2008. - С. 128-129.

16. Богданов К.А. Адмирал Колчак. - Санкт-Петербург, 1993. - С. 89, 292.

17. Смирнов М.И. Указ. соч. - С. 80-81; Хрусталев В.М. Великий князь Михаил Александрович. - Москва, 2008. - С. 380-401, 516.

18. Верховский А.И. Переворот в Севастополе // Русский инвалид. - 1917. - 6.04; его же. На трудном перевале. - Москва, 1919. - С. 183-184; Приказ Колчака, сообщающий о февральском перевороте // Революция в Крыму. - Симферополь, 1922. - № 1. - С. 69; Хроника революционных событий в Крыму за 1917-1918 гг. // там же. - 1927. - № 1. - С. 189, 192; Жуков В.К. Черноморский флот в революции 1917-1918 гг. - Москва; Ленинград, 1931. - С. 16-20; Семин Г.И. Севастополь. - Москва, 1955. - С. 307-308; Рерберг Ф.П. Вице-адмирал Колчак на Черноморском флоте // Военно-исторический журнал. -2008. - № 11. - С. 57.

19. Цит. за: Гончаренко О.Г. Указ. соч. - С. 104.

20. Милюков П.Н. Почему и зачем мы воюем? (Война, ее происхождение, цели и последствия). - Петроград, 1917; От Временного Правительства // Русский инвалид. - 1917. - 7.03; «Р.» Делегация из Севастополя // там же. - 17.03.

21. Новый порядок назначения на высшие командные посты // Речь. - 1917. - 5.04; Первые шаги // Морской сборник. - 1917. - № 3. - С. V-VI;

22. Егоров Н. Борьба за советскую власть на Дунае и Измаильский район в феврале-октябре 1917 года // Красная Бессарабия. - 1928. - № 1. - С. 93-96;

23. Истрати Е.Н. Демократическое движение за мир на Румынском фронте в 1917 году. - Кишинев, 1973. - С. 15, 18-20, 127.

24. Громов К., Боголепов С. Примечания // Минувшее. - Москва, 1990. - С. 170171; Смирнов М.И. Указ. соч. - С. 78-84; Боханов А.Н. Александр Иванович Гучков // Исторические силуэты. - Москва, 1991. - С. 68, 93-96; его же. Александр Иванович Гучков // Россия на рубеже веков: исторические портреты. - Москва, 1991. - С. 80-104;

25. Думова Н.Г. Павел Николаевич Милюков //там же. - С. 208209; Александр Иванович Гучков рассказывает...// Вопросы истории. - 1991. - № 11. - С. 193;

26. Сенин А.С. Александр Иванович Гучков // там же. - 1993. - № 7. - С. 69-88;

27. Плотников И.Ф. Александр Васильевич Колчак: Жизнь и деятельность. - Ростов-на-Дону, 1998. - С. 78-84;

28. Доценко В.Д. Словарь биографический морской. - Санкт-Петербург, 2001. - С. 178;

29. Алтабаева Е.Б., Коваленко В.В. Указ. соч. - С. 191;

30. Сокольский Ю.М. Цари и министры. - Санкт-Петербург, 2002. - С. 413-429.

31. Бубнов А.Д. В царской. - С. 203-236.

32. Семенников В.П. Ген. Алексеев и Гучков // Монархия перед крушением: 19141917. - Москва; Ленинград, 1927. - С. 276-282.

33. Залесский К.А. Указ. соч. - С. 438, 538-539; Евдокимов С.В. Указ. соч. - № 8. - С. 71;

34. Крестьянников В.В. Офицеры ... - С. 205; Севастополь: Хроника революций и гражданской войны 1917-1920 годов. - Симферополь, 2007. - С. 5-31.

35. Широкорад А.Б. Черноморский флот. - С. 168-170.

36. Похилевич Д.Л. Указ. праця. - С. 14-15.

37. Думова Н.Г Кадетская партия в период первой мировой войны и Февральской революции. - Москва, 1988. - С. 145.

38. Конференция союзников в Петрограде в 1917 г. // Красный архив. - 1927. - Т. 20. - С. 46;

39. Игнатьев А.В. Внешняя политика Временного правительства. - Москва, 1974. - С. 152-153.

40. Кто они? // Маленькая газета. - 1917. - 5.03.

41. Жуков В.К. Указ. соч. - С. 15-16, 38-43.

42. Шавров А. Указ. соч. - С. 84-86.

43. Верховский А.И. Россия на Голгофе (Из походного дневника 1914-1918 гг.) // Военно-исторический журнал. - 1993. - № 4. - С. 39.

44. Дыков И.Г. Румчерод и борьба за установление Советской власти на Румынском фронте // Исторические записки. - Москва, 1956. - Т. 57. - С. 4-5;

45. Якупов Н.М. Большевики во главе революционных солдатских масс: 1917 - январь 1918. - Киев, 1967. - С. 70-71;

46. Виноградов В.Н. Румыния в годы первой мировой войны. - Москва, 1969. - С. 201.

47. Верстюк В.Ф., Осташко Т.С. Діячі Української Центральної Ради. - К., 1998. - С. 119; Український національно-визвольний рух: березень - листопад 1917 року. - К., 2003. - С. 338, 344, 956-957.

48. Михайлик М. Український національний рух у Криму в 1917 році // Хроні- ка-2000. - Вип. 34. - К. 2000.- С. 246-247. Дописи // Нова Рада. - 1917. - 18.05.

49. Михайлик М. Український національний рух в Криму в 1917 р. // Літопис Червоної Калини. - 1932. - Ч. 7-8. - С. 24.

50. Трембіцький В. Чорноморська проблема України // Альманах Українського Народного Союзу 1998. - Парсіппані; Ню Йорк, 1998. - С. 147;

51. Сергійчук В. Український Крим. - К. 2001. - С. 64; Савченко Г. Український рух у гарнізонах російської армії Кримського півострова у 1917 році // Крим в історичних реаліях України. - К., 2004. - С. 172, 194.

52. Савченко Г. Указ. праця. - С. 194.

53. Михайлик М. Український національний рух в Криму...

54. Колчак А.В. Сообщение в Офицерском союзе Черноморского флота и Собрании делегатов армии, флота и рабочих в Севастополе / Публикация, предисловие и послесловие А. Смирнова // Звезда. - 1994. - № 4. - С. 135-136.

55. Шавров А. Указ. соч. - С. 86-87.

56. Португальский Р.М., Алексеев П.Д., Рунов В.А. Указ. соч. - С. 302.

57. Похилевич Д.Л. Указ. праця. - С. 19-20.

58. Смирнов М.И. Указ. соч. - С. 86.

59. Жуков В.К. Указ. соч. - С. 38-43. Докл. про М.Смирнова: Штаб.; Кузнецов Н.А., Лобыцын В.В. Примечания // Бизертинский Морской сборник: 1921 - 1923. - Москва, 2003. - С. 182-183.

60. Семин Г.И. Указ. соч. - С. 247, 314-316;

61. Петлицын С.Л. Корабли революции. - Одесса, 1984. - С. 62;

62. Мельников Р.М. Броненосец. - С. 252; его же. Крейсер. - С. 244;

63. Чикин А.М. Севастополь - летопись времен: 1773-2003. - Севастополь, 2003. - С. 125;

64. Бабкин М.А. Участие духовенства в революционных торжествах // Вестник Московского университета: серия 8 (История). - 2006. - № 1. - С. 70-90; Гончаренко О.Г. Указ. соч. - С. 107-109.

65. Лорей Г. Указ. соч. - С. 398, 20.

66. Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. - С. 526-527;

67. Лорей Г. Указ. соч. - С. 400;

68. Крестьянников В.В. Указ. соч. - С. 203;

69. Заблоцкий В.П., Левицкий В.А. Первые «Новики» Черноморского флота: Эсминцы типа «Дерзкий» // Морская кампания. - 2008. - № 8. - С. 55.

70. Петров М.А. Морская оборона берегов в опыте последних войн России. - Ленинград, 1927.- С. 197;

71. Доценко В.Д. Балтийский и Черноморский флоты в первой мировой войне // Морской сборник. - 1994. - № 9. - С. 42. Пор.: «За рік, з липня 1916-го по липень 1917 року, Чорноморський флот учинив біля Босфору 17 мінних постановок і виставив 4000 мін різних зразків...» (Штаб... - С. 27).

72. Обзор военных действий // Всероссийский Земский Союз: Бюллетень комитета Юго-западного фронта / На правах рукописи. - 1916. - № 41. - С. 2; Приказ начальника Морского штаба Верховного Главнокомандующего. - [Без места] 1916. - 7.12. - № 456; Русские официальные сообщения... - 1917. - № 4. - С. 135138;

73. Новицкий В. Очерки мировой войны на море // Морской сборник. - 1917. - № 5-6 - С. 172;

74. Крестьянников В.В. Указ. соч. - С. 189, 201-202, 208.

75. Шавров А. Указ. соч. - С. 85.

76. Новицкий В. Указ. соч. - С. 171-172;

77. Иванов П.Н. Крылья над морем. - Москва, 1972. - С. 9;

78. Дорохов А. Рождение авиации южных морей (Из истории ВВС Черноморского флота) // Морской сборник. - 1981. - № 8. - С. 56;

79. Масленников Б.Г. Морская карта рассказывает. - Москва, 1986. - С. 194, 329; Авиация в России. - Москва, 1988. - С. 296-302. Цветков И.Ф. Комментарии. - № 3. - С. 127-128; Волков С.В. Русский офицерский корпус. - Москва, 1993. - С. 144;

- Бережной С.С. Указ. соч. - С. 42; Герасимов В.Л. Создание нового рода сил флота // Военно-исторический журнал. - 2002. - № 12. - С. 70; его же. Создание системы подготовки авиационных кадров флота в годы первой мировой войны // там же. - 7. - С. 32-37; его же. «Почти два года командуя силами флота, пребывали в неустанных трудах и опасностях // там же. - 2004. - № 8. - С. 50-55; Алтабаева Е.Б. Смутное время: Севастополь в 1917-1920 годах. - Севастополь, С. 31-32.

80. Приказ начальника... - 13.11. - № 388; там же. - 31.12. - № 484

81. Залуцкий Г.В. Выдающиеся русские летчики. - Москва, 1953. - С. 7-30

82. Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. - С. 534-536, 540-544;

83. Апальков Ю.В. Указ. соч. - С. 20;

84. Яворская И.Е. Ефимов Михаил Никифорович // Севастополь: Энциклопедический справочник. - Севастополь, 2000. - С. 195-196;

85. Алтабаева Е.Б., Коваленко В.В. Указ. соч. - С. 131; Морские судьбы за границей. - Санкт-Петербург, 2003. - С. 78;

86. Строгонов А.А. Указ. соч. - С. 74;

87. Герасимов В.А. Авианесущие корабли русского военного флота // Военно-исторический журнал. - 2004. - № 2. - С. 30-32; его же. «Сформировать в Балтийском и Черноморском флоте по одной воздушной дивизии» // Исторический архив. - 2004. - № 3. - С. 103, 108;

88. Рохмистров В.Г. Авиация великой войны. - Москва, 2004. - С. 655;

89. Широкорад А.Б. Указ. соч. - С. 170;

90. Чикин А.М. Севастополь... - С. 182-183.

91. Русско-американское сближение // Речь. - 1917. - 11.04;

92. Игнатьев А.В. Указ. соч. - С. 153;

93. Алексеев М. Военная разведка России: Первая мировая война. - Книга 3. - Часть 2. - Москва, 2001. - С. 342, 372.

94. Русские официальные сообщения. - 1917. - № 5-6. - С. 112-116, 127; там же. - № 7. - С. 89-90;

95. Новицкий В. Указ. соч. - С. 183.

96. Бубнов А.Д. К истории действий. - С. 22;

97. Чернушевич А.М. На Дунайских гирлах // Морские записки. - 1943. - № 5. - С. 156-159;

98. Брусилов А.А. Мои воспоминания. - Москва, 1963. - С. 275-278;

99. Крестьянников В.В. Офицеры. - С. 180, 183, 208-209.

100. Крестьянников В.В. Офицеры. - С. 210.

101. Золотарев В.А., Козлов И.А. Три столетия Российского флота, 1914-1941. - Москва; Санкт-Петербург, 2004. - С. 109;

102. Монастырев Н.А. На «Морже» // Бизертинский Морской сборник. - С. 39-45; Стрельбицкий К. Примечания // там же. - С. 46; Лорей Г. Указ. соч. - С. 400-401; Алексеев И.В., Гончаров А.С., Заблоцкий В.П. Подводные лодки типа «Морж» // Морская кампания. - 2006. - № 3. - С. 29-31, 38-39.

103. Гречанюк Н.М., Ляхович А.А., Шломин В.С. Указ. соч. - С. 545-547. Докладна таблиця чорноморських (почасти з дунайськими та прутськими) потоків вантажоперевезень і переміщення військ водним транспортом, підлеглим О. Колчаку, од середини березня по липень 1917 р.: Лукин В.К. Значение флота. - С. 46.

104. Революция в Петрограде // Морской сборник. - 1917. - № 8. - С. 68. Див. також: Октябрь на Николаевщине. - Николаев, 1927. - С. 9-15;

105. Юрковский Н.К. Революционный эсминец «Керчь» // Судостроение. - 1978. - № 11. - С. 55-58;

106. Степанов Ю.Г., Цветков И.Ф. Указ. соч. - С. 117-118; Зубов Б.Н. Указ. соч. - С. 360.

107. Широкорад А.Б. Чудо-оружие Российской империи. - Москва, 2005. - С. 364.

108. Широкорад А.Б. Черноморский флот... - С. 172-173.

109. Див.: Шигин В.В. Босфорская операция осталась на бумаге // Военно-исторический журнал. - 1995. - № 1. - С. 60-66; Емец В.А. Проблема Черноморских проливов во внешней политике России в период первой мировой войны // Россия и Черноморские проливы (XVШ-XX столетия). - Москва, 1999. - С. 345-349;

110. Уорт Р. Антанта и русская революция. 1917-1918. - Москва, 2006. - С. 32-75.

111. Протоколы допроса адмирала А.В.Колчака чрезвычайной следственной комиссией в Иркутске 21 января - 7 февраля 1920 г. // Архив русской революции издаваемый И.В.Гессеном. - Т. 10. - Берлин, 1923. - С. 204;

112. Кришевский Н.Н. Указ. соч. - С. 73.

113. Бубнов А.Д. В царской. - С. 197-202. Пор.: Квашнин-Самарин Е. Операция наступления Черноморским флотом на Босфор (Докладная записка, поданная Начальнику Морского Генерального Штаба 4 сентября 1915 года) // Зарубежный морской сборник. - 1929. - № 6. - С. 31-42;

114. Данилов Ю.Н. Письмо в редакцию // Зарубежный морской сборник. - 1931. - № 13. - С. 24-35;

115. Калачов В. Стратегическая оценка возможностей блокады Босфора Черноморским флотом и десантной операции в его окрестностях в войну 1914-1918 гг. // Морской сборник. - 1926. - № 7. - С. 27-45;

116. Сорокин А.И., Краснов В.Н. Корабли проходят испытания. - Ленинград, 1985. - С. 99;

117. Шигин В.В. Указ. соч.;

118. Айрапетов О.Р. На Восточном направлении: Судьба Босфорской экспедиции в правление Николая II // Последняя война императорской России. - Москва, 2002. - С. 243-252.

119. Морской Н. Кто такой Колчак? - Киев, 1919. - С. 5;

120. Похилевич Д.Л. Указ. праця. - С. 19-25;

121. Стефанів З., Шрамченко С., Гнатевич Б. Доба Гетьманщини // Історія українського війська. - Львів, 1936. - С. 441;

122. Агеев А. Военный теоретик и военный историк А.А.Свечин // Военно-исторический журнал. - 1978. - № 8. - С. 126;

123. Цветков И.Ф. Гвардейский крейсер «Красный Кавказ». - Ленинград, 1990. - С. 114;

124. Залесский К.А. Указ. соч. - С. 871.

125. Куратовская М. На пути к Октябрю (Воспоминания): О настроениях в Черноморском флоте перед Октябрем 1917 г. // Красный флот. - 1923. - № 11-12. - С. 81-82;

126. Волков С.В. Белое движение: Энциклопедия гражданской войны. - Санкт-Петербург; Москва, 2002. - С. 74;

127. Крестьянников В.В. Офицеры. - С. 178.

128. Жуков В.К. Указ. соч. - С. 46-56; Похилевич Д.Л. Указ. праця. - С. 27-30. Про Ф.Баткина докл.: Награждение матроса Баткина // Война и мир. - 1917. - 15.07;

129. Богатырев В.Н. Организация политической работы в Вооруженных силах России в марте-октябре 1917 года // Военно-исторический журнал. - 2005. - № 10. - С. 52, 55;

130. Крестьянников В.В. Севастопольская городская организация партии социалистов-революционеров в 1917 г. // Севастополь: взгляд в прошлое. - Севастополь, 2006. - С. 174; [Крестьянников В.В.] Комментарии к тексту // Севастополь: Хроника революций и гражданской войны 1917-1920 годов. - Симферополь, 2007. - С. 533.

131. Мельников Р.М. Крейсер... - С. 242; Рерберг Ф.П. Указ. соч. - № 12. - С. 59, 64. Про М.Остроградського див. ще: Шрамченко С. Закон про державну українську фльоту та його виконавці // Військо України. - 1993. - Ч. 4. - С. 3233, 38; його ж. Українська воєнно-морська політика в Криму 1917-1918 рр. // Хроніка... - С. 255; [Мироненко О.М.] Чорноморський флот за доби останнього гетьманату // Мала енциклопедія етнодержавознавства. - К., 1996. - С. 431-432; Черноморский флот. - С. 176;

132. Строгонов А.А. Указ. соч. - С. 34, 149-150; Директорія, Рада Народних Міністрів Української Народної Республіки 1918-1920. - Т. 1. - К., 2006. - С. 135, 626; там само. - Т. 2. - С. 613-614; Литвин М.Р., Науменко К.Є. Збройні сили України... - С. 150;

133. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921). - К., 2007. - Т. 1. - С. 319 (обидва україномовні біографічні довідники чомусь тотожно не вказують найзначніші судна, якими він командував: крейсер «Память Меркурия» та лінкор «Евстафий»).

134. Кришевский Н.Н. Указ. соч. - С. 75-88.

135. Похилевич Д.Л. Указ. праця. - С. 23-24.

136. Христич Я. Українські Зелені Свята у Севастополі (Спогад учасника) // Дороговказ. - 1969. - Ч. 24. - С. 10.

137. Кришевский Н. Указ. соч. - С. 91-94.

138. Спирин Л.М. Россия 1917 год: Из истории борьбы политических партий. - Москва, 1987. - С. 230.

139. А.Ф. Керенский на Черном море // Русский инвалид. - 1917. - 19.05; Морской Н. Указ. соч. - С. 5-6; Платонов А.П. Черноморский флот в революции 1917 г. и адмирал Колчак. - Ленинград, 1925. - С. 77-95; его же. Февраль и Октябрь в Черноморском флоте. - Севастополь, 1932. - С. 35-45;

140. Тарпан Г. Боевые страницы Черноморского флота. - Москва; Ленинград, 1929. - С. 21-29; Жуков В.К. Указ. соч. - С. 56-60; Вольський С. Черноморские моряки в период подготовки к установлению Советской власти в Одессе (февраль-октябрь 1917 г.) // Сборник трудов кафедр общественных наук Одесского института инженеров морского флота. - Одесса, 1957. - Выпуск 14. - С. 27;

141. Гречанюк Н.М., Попов П.И. Моряки Черноморского флота в борьбе за власть Советов. - Симферополь, 1957. - С. 13, 40, 49; Сьомін Г.І. Революційний Севастополь. - К., 1958. - С. 134; Верховский А.И. На трудном... - С. 159-253.

142. Протоколы.- С. 231-232; Квакин М.В. Между белыми и красными: Русская интеллигенция 1920-1930 годов в поисках третьего пути. - Москва, 2006. - С. 343.

143. Похилевич Д.Л. Указ праця. - С. 29.

144. Смирнов М.И. Указ. соч. - С. 82.

145. Жуков В.К. Указ. соч. - С. 63-65; Похилевич Д.Л. Указ праця. - С. 29.

146. Бубнов А.Д. В царской. - С. 239-241; Косенко О.Н., Козлов Д.Ю. Вицеадмирал А.В. Колчак: «Считаю, что моя дальнейшая деятельность в Черном море. не может быть полезна» // Военно-исторический журнал. - 2008. - № 1. - С. 24-25.

147. Похилевич Д.Л. Указ. праця. - С. 29.

148. О событиях в Севастополе // Русский инвалид. - 9.06; Севастопольские события и адмирал Колчак // там же. - 10.06; Морские вести // Современное слово. - 1917. - 7.06; Набег на турецкое побережье // Война и мир. - 1917. - 8.06; События в Севастополе // там же. - 9.06; Новицкий В. Указ. соч. - № 7. - С. 142.

149. Протоколы...- С. 233; Жуков В.К. Указ. соч. - С. 66; Громов К., Боголепов С. Указ. соч. - С. 171-172; Рерберг Ф.П. Указ. соч. - № 12. - С. 64. Пор.: Дроков С.В. Указ. соч. - С. 57; Крупина В.О. Указ. праця; Кузнецов Н.А. Александр Васильевич Колчак. - Москва, 2007. - С. 18-19; Косенко О.Н., Козлов Д.Ю. Указ. соч. - С. 26; Черноморский флот // Южная мысль. - 1917. - 29.07; Сьомін Г.І. Вказ. праця. - С. 134-135. Про О.Колчака докл.: Иоффе Г.З. Колчаковская авантюра и ее крах. - Москва, 1983; Колчак Александр Васильевич - последние дни жизни. - Барнаул, 1991; Адмирал Александр Васильевич Колчак. - Москва, 1992; Ученый и диктатор (А.В. Колчак) // История России в портретах. - Смоленск; Брянск, 1996. - Т. 2. - С. 89-111; «Земли Санникова не существует» - заявил лейтенант А.Колчак на ученом совете Императорского русского географического общества в январе 1906 г. // Морской сборник. - 2000. - № 6. - С. 82-86;

150. Плотников И.Ф. Александр Васильевич Колчак: Исследователь, адмирал, Верховный правитель России. - Москва, 2003; Восточный фронт адмирала Колчака. - Москва, 2004;

151. Мельгунов С.П. Трагедия адмирала Колчака. - Москва, 2004;

152. Козлов Д.Ю., Подсобляев Е.Ф., Грабовский В.Ю. «Должен признать. что к делу развития морской силы Колчак имел громадное влияние» // Военно-исторический журнал. - 2006. - № 2. - С. 28-36;

153. Флеминг П. Судьба адмирала Колчака: 1917-1920. - Москва, 2006;

154. Усенко П.Г. Чорноморський флот у перші місяці командування Олександра Колчака (липень-грудень 1916 р.) // Проблеми історії України XIX - початку XX ст. - Вип. 17. - К., 2010. - С. 171-189.

155. Черноморский флот. - С. 149-151; Штаб. - С. 30; Косенко О.Н., Козлов Д.Ю. Указ. соч. - С. 25-26.

156. Смирнов М.И. Указ. соч. - С. 93.

157. Шавров А. Указ. соч. - С. 88; Дроков С.В. Указ. соч. - С. 56-58;

158. Князев В.В. «Жизнь для всех и смерть за всех». - Тюмень; Кирово-Чепецк, 1991. - С. 8-11;

159. Керенский А.Ф. Россия на историческом повороте // Вопросы истории. - 1991. - № 1. - С. 180-181;

160. Богданов К.А. Указ. соч. - С. 112, 292;

161. Плотников И.Ф. Указ. соч. - С. 99-108; Верховный правитель. - С. 44-48;

162. Алтабаева Е.Б. Указ. соч. - С. 15-19, 27-35. События в Севастополе // Современное слово. - 1917. - 9.06. тК событиям в Севастополе // там же. - 10.06; В Черноморском флоте // там же. - 10.06;

163. Крестьянников В.В. Офицеры... - С. 190. Черноморский флот. - С. 149-151; Штаб. - С. 30;

164. Косенко О.Н., Козлов Д.Ю. Указ. соч. - С. 25-26.

165. Жуков В.К. Указ. соч. - С. 68-69; Похилевич Д.Л. Указ. праця. - С. 6;

166. Сьомін Г.І. Вказ.праця. - С. 134-135;

167. Хесин С.С. Октябрьская революция и флот. - Москва, 1971. - С. 309.

168. Спирин Л.М. Указ. соч. - С. 177.

169. Смирнов М.И. Указ. соч. - С. 93-94; Журналы заседаний Временного правительства. - Москва, 2002. - Т. 2. - С. 251; Верховный правитель... - С. 51; Приказ по флоту и морскому ведомству // Война и мир. - 1917. - 28.07.

170. Думова Н.Г. Кадетская партия. - С. 171-172.

171. Про нього див. іще: Усенко П.Г. У воєнно-революційному вирі: 100 останніх днів чорноморського командування віце-адмірала О. Колчака (23 лютого - 7 червня 1917 р.) // Український історичний журнал. - 2010. - № 2. - С. 116-136.

172. Протоколы... - С. 236, 242; Журналы... - С. 458.

173. Керенский А.Ф. Россия в поворотный момент истории. - Москва, 2006. - С. 284.

174. Приказ по флоту и морскому ведомству // Война и мир. - 1917. - 28.07

Размещено на Allbest.ru

...