Між політикою і повсякденням: з історії стосунків коронного гетьмана Станіслава Жолкевського з київським воєводою Томашем Замозським (у світлі листування 1619-1620 рр.)

Так, 23 липня в листі до Т. Замойського коронний гетьман писав з приводу свого занепокоєння «практиками, що походили зі сторони Москви», підозрював, що в Києві відбувається щось таємне (Је 8Ї? їаш со 8есгеїе ё2^е), оскільки тривале перебування в місті патріарха Феофана не може не викликати підозру. На його думку, патріарх вирушив з Константинополя до Москви, а звідти до Києва з тим, щоб «бунтувати (підбурювати) Москву проти Корони, про що може свідчити і той факт, що він їхав не звичним шляхом, яким пересувались зазвичай патріархи, а поїхав через Орду». С. Жолкевський рекомендував київському воєводі написати своїм слугам, аби вони не втрачали пильність у Києві, і в разі можливої небезпеки варто було б письмово попередити про це короля. Далі резюмував: «що стосується того патріарха, шкода його вільно пропускати. Було б добре, коли б він сам схотів прибути до Львова і тоді був би добрий спосіб для його затримання. Достатньо поінформував пана Пачановського і дав йому чистий універсал, щоб пильнували того патріарха і робили це таким чином, щоб він не потрактував це хибно. Боюся, щоб згідно з універсалом Сагайдачного, козаки не захотіли провадити його до Трахтемирова, бо тоді важко буде його затримати. Тим більше, ваша милість сам бачиш, як вкрай важливо пильнувати ситуацію, щоб з того не виросло більшого галасу і чвар поміж козаками». Як відомо, побоювання коронного гетьмана справдилися: після висвячення ієрархів козакам вдалося майже безперешкодно супроводити патріарха до молдавського кордону Докладніше див.: Suwara F. Przyczyny i skutki kl^ski cecorskiej 1620 r. -- Krakow, 1930. -- S. 76-81; Грушевський М. Історія України-Руси. -- Т. 7. -- С. 432-437; Сас П. Чесний рицар Петро Конашевич-Сагайдачний. -- К., 2012. -- С. 255-265.

Цей сюжет добре відомий як у польській, так і українській історіографії..

Нижче С. Жолкевський згадує про успішний похід козаків на чолі з Сагайдачним на Перекоп, що сталося наприкінці червня: «Що стосується самих козаків, особливо тих, яких минулого року було виписано з війська, “побунтували” вони і Сагайдачного, в той час як він з кількатисячним військом ходив під Перекоп, де йому пощастило і він дістав кількасот в'язнів-татар». Після завершення цього походу запорозькі козаки вирішили піти у новий морський похід. Однак козацький гетьман відмовився приєднатися до них, за що ледве не поплатився життям. Протидія Сагайдачного та його лояльність щодо королівської влади викликали обурення козаків і зрештою призвели до скинення з гетьманства. Запорожці обрали нового ватажка -- повну протилежність Сагайдачному -- Яцька Бородавку, свавільну некеро- вану натуру, що підкреслював сам коронний гетьман: «Щодо старшинського уряду -- деградували: на його місце Яцька Неродовича Бородавку, най- нецнотливішого поміж ними і найбунтовнішого обрали, який пообіцяв їм, що з ними не тільки на море, а й до Пекла, якщо схочуть, готовий іти. Мають вже до 200 готових човнів за Порогами і збираються йти на море. Не бачу жодного способу, щоб їх зупинити» . Далі писав, що згідно з умовами Роставицької угоди, надіслав козакам гроші через коронного підскарбія, і готовий буде їм передати, якщо вони дотримуються всіх умов, перерахованих у комісарському акті. «Але навіть якщо вони й отримують ці гроші, важко буде відмовити їх від того походу», -- резюмував коронний гетьман, реально оцінюючи дії і наміри козаків. (Як відомо, ці кошти тоді до запорожців не дійшли.) Напевно, він розраховував на військову підтримку Сагайдачного у майбутніх баталіях, зокрема, війні, що наближалася. Втім, тверезий погляд на ситуацію і стан справ породжували у нього сумніви щодо цього, особливо відомості про незначну військову міць козацького полководця на той час: «Про таку велику кількість війська, яку згадує Сагайдачний у своєму універсалі, не знаю».

Далі коронний гетьман переповідав новини про татар: «затягнув був на нас кримський цар орду Іштерек-бея, яка з Великих Ногаїв шість років тому через Волгу нижче Астрахані прийшла, кочувала в той час над Фаленським (тобто Каспійським) морем, на Мадярських полях і вже зараз переправилася на іншу сторону Дону. Посварився той Іштерек-бей з царем і повернувся назад за Дон до Волги на тамтешні пустелі. Маю про це дві відомості від козаків, але вони не завжди правдиві новини оповідають». Як виявилося, С. Жолкевський даремно сумнівався щодо «правдивості» козацьких новин. Ногайці під час першої і другої «смут» у Москві скористались з послаблення Московської держави і здійснювали грабіжницькі напади на її окраїни, підтримали польську інтервенцію, нав'язали контакт з польським королем Зигмунтом Ш. Близько півтора року (1615-1616) улуси бея Нурадіна та їх підданих мурз кочували у Передкавказзі, але потім повернулися на східний берег Волги. У 1616 р. правитель орди перебував у ворожих стосунках з московським царем, а ногайці здійснили напад на землі Московської держави. Але наприкінці того ж року намітився остаточний розкол і розпад Ногайської орди на три частини. Під владою Іштерек-бея залишилася най- слабша і менш залюднена частина Великої Ногайської орди, і вже в жовтні 1616 р. він заприсягнув на вірність московському цареві. Навесні 1619 р. помер Іштерек-бей, і Ногайську орду охопили нові міжусобиці. Кримський хан Джанібек-Гірей підтримав кандидатуру Кара Кель-Мухаммеда Докладніше див.: Трепавлов В.В. История Ногайской Орды. -- М., 2002. -- С. 394-406.. Як бачимо, у повідомленнях козаків порушена хіба що хронологія подій: Іш- терек-бей повернувся до Волги у 1617 р., а на час їх повідомлень минуло вже більше року, як він помер. Згодом, у 1620 р. кілька тисяч ногайських татар разом з кримськими будуть битися з коронним військом під Цецорою.

Насамкінець С. Жолкевський знову згадав про свого постійного інформатора -- пана Г. Коханського, спеціально делегованого до Іскандера-паші у травні. Цей посланець повернувся нібито з «дуже хорошими і лагідними словами відправлений», стверджував, що хоча до паші сходяться війська, він зовсім не думає про ворожнечу, одначе застерігає щодо татарського хана, який з великим військом готується напасти на землі Речі Посполитої одразу по закінченню байрану. Як видається, Коханський volens nolens міг іноді відігравати своєрідну роль дезінформатора, тобто постачати коронному гетьману не завжди об' єктивну інформацію часом з ненадійних джерел або новини сумнівного змісту. Надійшли відомості і від барського підстарости про те, що тиждень тому кілька десятків татар або скоріше волохів-роз- бійників, напали і багато люду і худоби побили, а потім відійшли за Дністр, а також про те, що посол Отвіновський мав повертатися з чаушем, але ця інформація не виглядала певною (Док. 12).

В універсалі, написаному 2 серпня 1620 р. у Жовкві, коронний гетьман визначив Кам' янець як збірний пункт для всіх військових, готових вирушити на війну проти османів. Це ж підтверджує його останній лист, що публікується, написаний у Жовкві 4 серпня перед виїздом з дому. З його слів, війна з турками була вже на порозі (2 Тигкі ^^-0)па одкгуїа). Починати військові дії мала татарська орда, татарський хан (цар) вислав для цього султана-калгу, і вже можна було на нього очікувати. Іскандер-паша переправився через Дністер, шукаючи привід для захоплення Кам'янця. На думку С. Жолкевського, вороги мали сконцентруватися саме біля цього міста, куди він збирався вирушати з військом (Док. 13). Про свій намір вирушати далі -- до Молдавії полководець у той час не розголошував навіть найближчому оточенню, до якого належав і Т. Замойський Ма]ем!8кі Я. Сесога. Яок 1620. -- 8. 70..

10 серпня С. Конєцпольський і князь С. Корецький прибули в Кам'янець. Через три дні військо вирушило до Буші і стало там табором під молдавським кордоном. 23 серпня посли турецького султана приїхали до Ясс з метою заарештувати Г. Граціані і забрати його в Стамбул, але кмітливий Граціані ув'язнив османських послів і з 2-тисячним військом виїхав з Ясс у напрямку Хотина під польський захист. С. Жолкевський наказав стати йому з військом до обозу під Лозову, куди той прибув 8 вересня, однак замість обіцяних 2 тис., він привів тільки 600 вояків (решта покинула його військо).

Вирішальна битва відбулася під Цецорою 17-20 вересня, сутички тривали до 7 жовтня 1620 р. Усього великому коронному гетьману вдалося залучити трохи більше 10 тис. військових, тоді як сили противника в кілька разів переважали. Стратегічні плани С. Жолкевського щодо проведення «зачіпної війни» з Османською імперією на території Молдавії в кінцевому підсумку виявилися фатальними, а коронне військо зазнало нищівної поразки. Цецорська битва обернулася страшною катастрофою для Речі Посполитої: загибель головного полководця, втрата війська та артилерії, поневолення особового складу, спустошливі татарські напади на українські землі, подальша військова загроза з боку Османської імперії, ускладнення зовнішньополітичного становища держави.

Отже, «молдавська авантюра» 1620 р. дорого коштувала Речі Посполитій. Її причини і наслідки докладно висвітлювалися у спеціальних дослідженнях Яим>ага Я. Ркуступу і єкиїкі кі^кі сесогекіеу..; Majewski Я. Сесога. Яок 1620...; востаннє підсумував П.М. Сас: Хотинська війна 1621 р. -- С. 11-18.. Однією з причин поразки, на думку М.С. Грушевського, була «короткозора політика» С. Жолкевського по відношенню до козацтва, жертвою якої зрештою він сам став «.в сій козацькій справі шеф польських воєнних сил і з тим -- номінальний зверхник козацтва ніколи не вмів відповідно знайти ся. Крівава різня солоницька, повна безоглядного звірства і підступу, лягла між ним і козаччиною непрохідною прірвою на всі пізніші часи. Козаки не вірили Жолкевському, як се він сам признавав, для нього вони зіставали ся «роззвіреним хлопством», «наволочю», розбійниками (іоїго8^о -- улюблений його вираз про козаків). Він уважав одиноким розвязаннєм козацької справи нищити їх, рубати, топити в потоках крови, як писав воєводі Граціану». Див.: Грушевський М. Історія України-Руси. -- Т. 7. -- С. 439-440.. Однак, як видається, не можна закидати С. Жолкевському зволікання з затягненням запорожців на воєнну службу у зв'язку з останнім молдавським походом Сас П. Хотинська війна 1621 р. -- С. 18, 28-30., оскільки від самого початку він сам особисто і не розглядав козацьке військо на чолі з Я. Бородавкою (який замінив лояльного королівській владі П. Сагайдачного) як потенційних вояків на стороні Речі Посполитої і не збирався залучати їх до цього походу. Коронний гетьман, подібно як і інші польські магнати, небезпідставно побоювався козацької сваволі й анархії, здатності козаків до грабунків і готовності зчинити бунт у польському таборі SuwaraF. Przyczyny i skutki klзski cecorskiej... -- S. 83-84.. Таким чином, поразка коронного війська під Цецорою була неминучою: далися взнаки як прорахунки у зовнішній політиці, так і стратегічні прорахунки щодо блискавичної війни, недостатня кількість військових і реальні вади у бойовій підготовці коронного війська, занижування боєздатності і недооцінка сил противника, дезінформація, що поширювалася від турецької сторони за допомогою посланців (кур'єрів). Листи, що нижче публікуються, підтверджують ці висновки й висвітлюють маловідомі факти з історії політичного та повсякденного життя двох державних діячів, які залишили помітний слід в історії України.

жолкевський замойський листування цецорський



ДОКУМЕНТИ

№ 1

26.V.1619. -- Kamionka.

Jasnie Wielmozny Mciwy Panie Wojewodo

Kijowski, moj wielce Msciwy Panie i Szwagrze

Dawac radз wm memu Mciwemu Panu czujз siз zem prostak, ale jakom siз zachowal, gdym przyjfl administratif na siз wojewodztwa kijowskiego, oznajmujз wm.

Dac mi raczyl JeKrMc wojewodztwo kijowskie im Martio, zem byl zabawiony sluzbf Rzeczypospolitej, nie przyszlo mi wjachac tam asz z oboza, in Novembre. Byl zeslany od nieboszczyka pana podskarbiego [Jana] Firleja pisarz skarbowy, ktory wedlug inwentarza oddal mi zamek, byla tam i wioska na ten czas, zowif jf Dymidow, ktorfm tesz byl objfl, ale potym uzyty prozbami nieboszczyka pana [Samuela] Hornostaja, podkomorzego kijowskiego, chcfc go tesz sobie obligatum miec w tamtym kraju, zjednalem mu consens na dozywocie jemu i malzonce jego, cedowalem mu tej wioski. Przepis inwentarza tego, jakom ja odebral, jest przy mnie originalny s pieczзcif skarbowf i podpisem pisarza skarbowego, ma bydz copia tego przy panu [Michalu] Choloniewskim, ktory byl za mnie podwojewodzym. Lecz tesz niewielki tam inwentarz. Strzelby, prochow potrosze tam jest. Ale teras ma tego bydz wi?cej, bo jest trzysta zlotych dochodu z karczmy, ktora byla kiedys zamkowa. Uproszywali sobie to ten, to ow te 300 zl. Ja zostawszy wojewod^, uprosilem u J.Kr.M., zeby co J.Kr.M. obrocil na horodniczego, izby horodniczy bral z tego zl. 100, a zl. 200 aby obracal na opraw? strzelby, armaty, na przyczynienie prochow, i powinien z tego horodniczy czynic liczb? i ukazac // [27] przed wojewod^. albo jego namiesnikiem, jako te zl. 200 na kozdy rok obrocil. Jam zaniedbal sluchac go liczby, ale wm kaz go wysluchac, na co te pieni^dze obrocil. Bylo tam cos spize potluczonej, co si? dzialka popadaly, kazalem j? byl do Lwowa przywiesc i dzialo ulac, mysl^c go do Kijowa odeslac, ale J.Kr.M. ustnie i przes list, ktory chowam, kazal mi to dzialo do Kamienca dac, com uczynil i mam kwit pana starosty kamienieckiego, ze to dzialo wzi^l. Jakosz jest to dzialo w Kamiencu z herbem moim. Insza strzelba ma tam bydz we wszytkim cala, jako mi jest wedle inwentarza oddana. Prowentow jam tam inszych nie bral i nie mial, oprocz s kapczyzny od mieszczan kijowskich zl. 2000, a zl. 1000 z cel, a potymem byl jeszcze zl. 200 nad co wyci^gn^l. Administrowal te cla ode mnie burmistrz tameczny kijowski Sizon Balyka.

S3. tam pewne ulice, co na nich mieszkaj^. rzemiesnicy wszelakiego rozmaitego rzemiosla, ktorzy zamkowi powinni posluszenstwo, daj^. tesz jakies poplatki niewielkie, alem ja co byl dal podwojewodzemu Michal Olechnowcz Myszka-Choloniewski, podwojewodzi kijowski (10.Ш.1609-1620) // AGAD, AZ, sygn. 313, k. 5-9; sygn. 337, k. 11-14; Litwin H. Naplyw szlachty polskiej na Ukrain? 1569-1648. -- Warszawa, 2000. -- S. 211., i jako i dziesi?czny z ryb i inszych rzeczy sluzylo, to za mojego dzierzenia na wychowanie pod- wojewodzego, jakosz moze si? wychowac nie wiele przyczyniwszy, bo ile ryb bywa ich okrutnie sila, ze ich nie przeje. Rozumialbym tedy zebys i wm raczyl si? porozumiec z Jmci^. panem podskarbim iszby przy wm slugach, ktorych tam wm posylac raczysz, poslal // [28] swego pisarza, zeby wedle inwentarza oddano takze porz^dnie wszytko, jako si? bylo za mnie uczynilo. Iusz tam i gotowych pieni^dzy zastanie cokolwiek u Syzona Balyki, bo te co s kapczyzny nie przychodz^. asz na S. Siemion. Wm samemu w^tpi? zeby tam przyszio jachac, asz da Pan Bog, z obozu, jakom i ja uczynil, bo chocbys wm teras chcial jachac, nie zyczylbym tego.

Kozacy uczynili tam sobie sedem, przyszloby si? od tego chlopstwa napo- tykac indignitates. Kiedy si? b?dzie wojsko roschodzilo, w ten czas wm consilium capies o czasie wjazdu swego i zacz?cia jurydiki, gdysz co in potestate wm zlozyc ten czas kiedy wm zechcesz. Rozumialbym terz i to rzecz potrzebn^, zebys wm raczyl pisac listy do niektorych tam osob, a mianowicie do p. Stephana Nie- mierzycza, podkomorzego, do p. pana [Jana] Axaka, s?dziego ziemskiego, do p. starosty zegwulskiego Tomasz Szymkowicz Szklenski (Szklinski), starosta zygwulski (1614-1623) // Urz?dnicy inflanccy XVI-XVIII wieku. Spisy / Oprac. K. Mikulski i A. Rachuba. -- Komik, 1994. -- S. 204, nr 2203., ludzie to s^. zawolani w tamtym kraju, zeby adresent slugom wm w czymby potrzeba bylo etc. Rozumialbym, zebys wm raczyl pisac i do Piotra Kunaszewica (alias zowi^. go Shajdacznym), ktory jest hetmanem Kozakow Zaporoskich, dawszy dobre slowa napomniec, zeby siз obchodzili laskawie z mieszczany kijowskimi: tem sobie wm mieszczany obowi^zesz, ktorzy non sunt contemnendi.

Jest jeszcze jedna rzecz, ale podobno nie tego czasu. Otrzymalem to by! sobie u KroJeMci wojewodztwo kijowskie, przyjmui^c // [29] ze wszystkim urzзdy, ktoreby vacowaly, za moj^. intercissj^. mia! JeKrMc rozdawac i dzia!o siз to, ze ani casztellaniej, ani zadnego urzзdu (a vacowalo ich sila za mego wojewodztwa) nie raczyl JeKrMsc dawac chyba za moj^. prozb^, czym ad struxeram mihi autho- ritatem u obywatelow tamecznych, ze wszytkie urzзdy przez rзce moje szly, tak isz sejmiki odprawowaly siз. Posly na sejmy i deputaty na Trybunaly obierano ex mea sententia, i dla tegom to byl dal Dymidow nieboszczykowi panu Hor- nostajowi. Bзdzie i wm tego potrzeba, ale przyjdzie z tym poczekac, asz da Bog, bзdziem obecni przy Krolu JeMci nua voce rychliej rosprawiem, nizli przez listy, albo posylki. A teraz posylam wm list do p. Choloniewskiego, ktory tam do tego czasu ode mnie zawiadowal, iszby oddal wszytko wedlug inwentarza slugom wm.

Strony niebespieczenstwa od Pogan i ruszзnia siз mego, isz wm chcesz wiedziec, tesz wiesci s^. co i przed tym, ze Poganie na nas barzo siз gotuj^. Ja tylko czekam aby kwartз przywieziono z Rawy, rosporz^dziwszy zolnierze, ktorzy siз zbieraj^, pojdз i sam ku Ukrainie. Juzem tesz kazal dawnym kwarcianym do Obozu. Jakbym ja rozumial, nie moze li bydz prзdzej, zebysmy sub finem Julii, albo najdaliej in principio Augusti byli w kupie.

S tym sluzby swe zalecam w mciw^ laskз wm mego mciwego pana i szwagra.

W Kamionce, 26 Maii 1619.

Wm mego mciwego pana powolny szwagier i sluga

Stanisiaw Zolkiewski Coronny Hetman

[30] Przyczynialem siз do wm za p. Rechowskim Pawel Rechowski (Rzechowski), pisarz grodzki kijowski (1609-1628)., racz go wm zarzywac, czlowiek to jest dobry i godny, i dobrego zachowania w tamtym kraju.

[31] Pieni^dze i sukna, ktore s^. na zamku kijowskim, Kozacy mog^. zawzdy wzi^c, jak swoje, jakom u pana Brzozowskiego sekretarza, ktory od nich jachal zrozumial, ze ich nie chc^. brac, asz wiзcej im tego dadz^. Niech ze to tam lezy na zamku. Za odeslanie pact dziзkujз wm memu Mcziwemu Panu.

AGAD. AZ, 406, k. 27-31.



№ 2

26.У.1619. -- Кашіопка.

Іабпіе шеІшогпу Мвсіму Рапіе Wojewodo

Куо^-зкі, ш6j Мвсіму Рапіе і Szwagrze

Ро zawarciu і оддапіи iusz list6w расИо1?сіи мшсі w шесгеггу. заш^, gdzie і расИоІ? мш z паші и зіоіи зіедгіаіо, рггу]асИа1 розіапіес од Огаїіапа za іудгіеп z Іаз, одда! ші од п^о Іізі і соріу. ІіБІи, jaki сИсе геЬуш ja до п^о різаі. Бі^а barдzo jest соріа, дма arkusza jej, lecz wszytka еззепда, ге гад Ьу зоЬіе адзііпегеї аиШогдаіеш и Роїіу іакомуш Іізіеш, і гад Ьу паш pok6j г Тигкі зргаші, Ьо іезг Іаспо шдгі, ге заш ЬуІЬу jako ші?дгу шіоіеш а пакомаІпіу, Разкі и Тигком піе га]ггг? ши, омзгеш jej гусг?, Ьо і 1:о со зі? пап р. зіагозіа ІгешЬомеІзкі РіоП Ozga, зіагозіа ІегешЬомеІзкі, міеІкі ашЬазадог КгесгурозроІіїеі до ішрегіиш Озшапом. изкагга, ге ші исгупі! рггезгкод?, піе исгупі! tego Огаїіап шaligпitate, еггоге гасге], ге м^- ІхасіасіесИ, кіоге Ьуіу ші?дгу піеЬозгсгукіеш сезаггеш а Тигкі, Ьуіо 1:о іашесгпуш гадопіЬиз ассошшодаїиш. 8іаггусИ гав ггесгу, czego па іеп сгаз Огаїіап піе міедгіаі диегзіззіша гадо. Теп Іізі jakiego 1о оп оде шпіе сИсе мзгузіек, jest о Іуш, ге ши шаш сИмаІіс, ізг зі? зіага о гаїггушапіе роко_]и. Weгyгowi Wielkieшu Окиг Кага МеИшед Разга, мегуг міеІкі (18.І.1619--23.ХІІ. 1619) //

Шр://р1.мікіредіа.о^/мікі/Ьіз1а_1игескісЬ_-те1кісЬ_мегуг6м Іегагпіеізгеши міеІкіе сИмаїу дамас, рггурошіпа_]^с, ге рр. пазгу і рггед Іуш і 1егагпіе]згу Кг.І.М. піе даі зі? росі^п^с до Іі§і рггестко Тигкош, гевшу рггестко МісИаІомі МісИа! Wa1eczny (гиш. МіИаі УіїеагиІ) (1557-9.УШ.1601) -- Иозродаг Woloзг- сгугпу (1593-1600), Иозродаг Моїдаміі (1600), кзщг? Siedшiogrodu (1599-1600). і іппуш піерггуіасіоІош доши Ottoшaпзkiego // [24] моузкі змеші сгупіІі, ге і Іегаг сИсешу м^- зіаг?) рггу]агпі зіаіесгпіе Ітас. А ]ев1іЬу вкіпдег Вазга г Таїагу сИсіа! со рггестко паш сгупіс, ге га зргашедІтозсіу. змо]^ Ь?дгіеш рггед Рапеш Bogiem ргамі, і рггед мзгуїкіш бшаїеш мушоміепі, ге Іезг Ь?дгіеш ИозііІіа сгупіс еіс. Іп зишша м^- Іуш Іівсіе піе шазг піс nieslusznego. То ]едпак да]е гпас, ге вкіпдег Вазга зі? гаггу рапа Kochanзkiego, Йогу ргомадгі! Бишп? Maгgiet? до МиВашкіе] гіеші до ]е] зупа (сИсіа! Іезг піеЬогак Іаш со оЬетас), кага! go вкіпдег Вазга гаїггушас, аІЬо ро]шас, ша_]^с go poдejгггaпego, ге дІа ргакіук ]акісИ шіаІЬу Іаш ]асИас. Амо гgola вкіпдег Вазга ИозІіІіа шоІдиг: да] Воге, геЬу Огадап, ]ако 1о изіїиіе, гаИашома!. СозгкоІміек ]ез^ сИсіаІеш мш шеши Мстеши рапи огпа]шіс.

ХаІесаш гаїеш зІигЬу шо]е м^- Мсгту. іазк? мш шego Mciwego рапа і szwagгa.

X Кашіопкі, 26 Маіі 1619.

Wm mego msciwego pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

[25] Jasnie Wielmoznemu JeKrMci Panu Thomaszowi Zamoyskiemu z Zamoscia wojewodzie kijowskiemu, knyszynskiemu etc. staroscie piecz?c memu mciwemu p. i szwagrowi

AGAD. AZ, 406, k. 23-25.



№ 3

13.VII.1619. -- Zolkwa.

Jasnie wielmozny mciwy Panie Wojewodo kiiowski,

moj mciwy Panie Szwagrze

Czokolwiek bylo godnego w mojej wiadomosci, oznajmowalem memu mciwemu panu. I z strony tej Commissiej z podania Gratianowego JeKrMci raczyl na to przypaszcz i wm przedniejszem consensem do niej mianowacz, czo z listu JeKrMci wyrozumiecz wm raczysz. Przyniesiony mi ten list pod t? kilka dni jakom si? bel do Jaworowa odgodzil, mialem jurz poslancem swem go odeslacz, odsylam wm go przez tego komornika wm. Gratian w tych dniach mial si? w Tehyni z Skinder Paszq zjachacz. Ktory po ten czas bel w Oczakowie, mial mi Gratian oznajmic, jako si? z Skinder Paszy umowi. Isz wm raczysz byc gotow, rozumiem zebys wm raczyl w drog? wynisc. Bo jesli ta comissia dojdzie, wm to b?dzie honorisien. ze z powodu wm pokoj Rzeczypospolitej ut?scimy i pozyteczny dojdzie, sirimmus jest rzeczy spectabint do wojny, pora juz wojenna nastqpila. Lepiej, ze b?dziem w gotowosci. Ja juz w inne panstwe wychodz? w poniedzialek, bior? si? ku Berlincom, gdzie JeM pan hetman polny obozem stoi, szlakiem wielkim na Zloczew, na Tarnopol.

Podejrzane sq te tractaty. Pisal mi i teraz JeM pan hetman polny, ze zchadzq si? tureckie wojska morzem, strzelby i ludzi rozmaitych przybelo do Skinder Pasze. Podno jeszcze kozacka swawola irrisime tem barziej tho poganstwo, mniemam sludzy wm z Kijowa dali mi znacz co mnie tez oznajmiono, ze Kozacy nie mogli zdarzecz, chocz to nie wielkiem orszakiem, bo telko czterma z dny na morze poszedl niejaki Czeziha kozak, przeciez bendzie to poganstwu za przykro. I za tem obawiam si? miarze tractatow zeby nie bel harmider. Lepiej tedy bycz nam gotowem, poniewarz pora, poniewarz zas. Ja rozsylam uniwersaly szmulikai^cz zolnierze powiatowe. Bo quarziani w obozie juz sq. Posylam ich par? wm memu // [33] mciwemu panu na tamten szlak, ktory idzie przez maiethnosci mp. zeby si? nie bawili, a szli czo napilniej ku obozowi, ktory teraz jest u Berliniecz wedle czasu i potrzeby przeniesie si?, gdzie bendzie potrzeba. O Krolewiczu Jemc dalej nic nie wiem, telko ze jachal wuja nawiedzicz. Moj syn [Jan] tamze jest, mialem od niego list jeden z Nyssy, ale nicz mi nie pisze, i jako widz? z jego listu nicz wi?cej nad mi? nie wie.

Z tem sluzby swe zalecam w mcziw^. lask? wm.

Z Zolkwi, 13 Julii 1619.

Wm me mci pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Canclerz i Hetman Coronny

k. 34: Jasnie wielmoznemu memu mciwemu panu i szwagrowi Jasnie Panu Panu wojewodzie kijowskiemu piecz?c

AGAD. AZ, 406, k. 32-34.



№ 4

21.VIII.1619. -- Bar.

Jasnie Wielmozny Mlciwy Panie Wojewodo

kijowski moj mciwy Panie i Szwagrze

Jakom przedtym dawal znac wm memu mciwemu Panu, isz Gratian, hospodar woloski, pilnie czynil okolo pokoju staranie, tak i teraz nie ustawa w tym starac si? aby nas z tymi Pogany mogl uspokoic i im daliej, daliej czyni nam tym lepsz^. o pokoju nadzieje. Do czego rozumiem, ze ta gotowosc, ktor^. mamy, jest nam wielk^. pomoc^, isz nieprzyjaciel, dowiedziawszy si? nas nie bydz niegotowymi, nie b?dzie mial sto serca, aby mial tak ostro na nas nastempowac, atoli terazniejsza gotowosc nasza salutem nobis attulit, isz pro hoc nie b?dziemy mogli bydz w pokoju. Mialem w tych dniach od Gratiana pisanie, pisz? mi ze si? co dzien Skinder Pasza do Tehyni przyjachac obiecuje, prosi Gratiana aby go tam w Tehyni dla jakichs namow nawiedzil, takze i pana Kochanskiego prosi aby pospolu z Gratianem przyjachal tam do niego, z ktorego ich zjazdu mam nadziej?, isz b?dziemy co pewnego widzieli.

Od pana posla mialem niedawnej daty list, ruszy sobie, ze pr?tko mial z Constantinopola wyjachac, jednak ze odpraw? jego ode dnia do dnia dla roznyh przyczyn odkladaj^, nie mianuje dnia wyjazdu swego, zaczym i ja o tym aby jusz mial z Constantinopola wyjachac zapewne stwierdzic nie mog?. Isz wm raczysz bydz in procinctu, zyczylbym abys si? wm jako najrychliej w drog? puscic raczyl. Jutro spodziewam si? // [36] tu u rzeki Jemc pana hetmana polnego, Jm pana starosty sendomirskiego Stanislaw Lubomirski, starosta sendomirski (1614-1636), krajczy koronny (1619), podczaszy koronny (1620) // Urz?dnicy wojewodztwa sendomirskiego XVI-XVin w. Spisy / Oprac. K. Chlapowski, A. Falniowska-Gradowska. -- Kornik, 1993. -- № 900. i innych Ichmsci, abysmy communitatis consilus czynili to, na czym Rzeczypospolitej zalezy.

Co si? ponowi nie zaniecham oznajmi? wm memu Mciwemu Panu i szwag- rowi, ktorego przy tem lasce zwykiej powinnej oddaj? si? z sluzbami moimi.

Z Baru, 2 Augusta 1619.

Z Kozaki si? tez znosz?, azeby bonis modis moglo si? ich in ordinem redigere. Gdyz jako to wm raczysz widziecz frustra z Pogany o pokoju si? czyni, jesli kozackie latrocinia nie ustan^. Czyni? do tego niektore preparamenta, tak isz jestem pelen dobrej nadzieje, ze za tem kosztem ktory teraz uczynila reszta, moze si? jej w tem za spolnemi radami i pomocami naszemi posluzycz. Karz wm chocz tak w lekrze pozostawiwszy za sob^. ludzie do nas przybywacz, poniewasz jakom z pissania wm zrozumial wm, jestes w gotowosczi.

Wm me mlciwego pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Canclerz i hetman koronny

[37] Jasnie Wielmoznemu Mciwemu Panu i Szwagrowi piecz?c

Panu wojewodzie kijowskiemu, knyszynskiemu staroscie

AGAD. AZ, 406, k. 35-37.



№ 5

5.XI.1619. -- Bar.

Jasnie Wielmozny Mciwy Panie Wojewodo

Kijowski moj Mciwy Panie i Szwagrze

Listy, ktore mi ode Dworu przyniesiono, odsylam wm memu Msciwemu Panu. Trzeba si? nam obawiac wielkich klotni z tych tumultow, ktore ten niebaczny czlowiek wojewoda siedmigrodzki wszcz^l chciwosci^. i ambiti^. panowania, a persvasiami tureckimi do tego przywiedziony. Mialem przed kilkiem dni poslanca od niego z listem i universitati nobilium trium statuum Krolestwa W?gierskiego w ten ze sens, jako i sam pisze, napisac roskazal; tych obu listow przepisy posylam wm memu milosciwemu panu. JeM x. Gembicki, regent Cancellariej mnieiszej, pisz^c do mnie, prosi pilno abym ten list odeslal wmci od JeKrMci i wm abys niemi?szkanie przez swego poslanca dal JeKrMci respons. Co nie w^tpi? ze wm ch?tnie uczynic b?dziesz raczyl.

Zalecam si? za tym w zwykl^. lask? wm mego Mciwego pana i szwagra.

Z Baru, 5 Novembris 1619.

Wm mego mlciwego pana Powolny szwagier i sluga

Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

[39] -- piecz?c

AGAD. AZ, 406, k. 38-39.



№ 6

4.II.1620. -- Lwow.

Jasnie Wielmozny Msciwy Panie

Wojewodo kiiowski

List wm mego msciwego pana, ktory piszaczes do mnie raczyl strony spraw z JM Panem wojewody krakowskim pochodz^cych, poslalem zarazem Jm panu wojewodzie krakowskiemu Mikolaj Zebrzydowski, wojewoda krakowski (1601-17.VI.1620) // Urz?dnicy woje-wodztwa krakowskiego XVI-XVIII wieku. Spisy / Oprac. S. Cynarski i A. Falniowska- Gradowska. -- Komik, 1990. -- S. 275., isz i dot^d responsu nie mam. Nie rozumiem iszby insza byla przyczyna, tylko niesposobnosc zdrowia JM pana wojewody, o czem i JM pan Oraczewsky, ktorego w tych dniach ich M. PP. obywatele wojewodztwa krakowskiego z poselstwem do mnie byli wyprawili, powiedal mi bo iz tho ich pan wojewoda jest cunctator nature, przeciez jednak na tak gor^ce pisanie mnie odpisal by mi, ale bez chyby zle zdrowie ich wm jest thego przyczyn^. I tho powiedal m. pan Oraczewski, ze w dzien Bozego Ciala w kosciele napadla nan byla taka niesposobnosc, ze asz wsadl pod law?, ledwo go doctorowie pilnym swym staraniem odratowali. Pan tedy wm moj mciwy pan the zwlok? ni czemu inszemu, tylko zlemu zdrowiu JM pana wojewody // [42a] krakowskiego przyczytasz, bo choc to rzeczowo sily latwo jemu nie wyrozumie zdrowy choremu, ale nie jako baczny takowej zeszlosci zdrowia JM pana wojewody raczysz wyrozumiec. W tem ze liscie swym raczysz wm przypominacz o decliminatiej jakiejs mi?dzy nami, nie wiem czo tho jest, jaka tho ma by dz decliminatia, racz mi wm dacz clarus o czem do wyrozumienia, jesliz do mnie bendzie nalezalo, czokolwiek ja non de suo officio.

Za tem sluzby me powolne zalecam wm mlciw^. lask? wm mego mlciwego pana.

Dan we Lwowie, die 4 Februarii, 1620.

Wm mego mlciwego pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

[43] Jasnie Wielmoznemu memu msciwemu

Panu i szwagrowi wm panu piecz^c wojewodzie kijowskiemu etc.

AGAD. AZ, 406, k. 42-43.



№ 7

7.VI.1620. -- Zolkwa.

Jasnie Wielmozny Msciwy Panie Wojewodo

kijowski, moj msciwy Panie i Szwagrze

Pod ten czas kiedy mi z Constantinopola od pana Otphinowskiego i z innych miejsc o niebespieczenstwie od Pogan na Rzeczpospolit^. nastempuj^cym przyszla wiadomosc, byl tu poslaniec Jmci pana podkomorzego belskiego Maciej Lesniewski, podkomorzy belski (1616-1624) // Urz^dnicy wojewodztwa bels- kiego i ziemi chelmskiej XIV-XVIII w. Spisy. Oprac. H. Gmiterek, R. Szczygiei. -- Komik, 1992. -- № 184., przes ktorego wypisalem mu o wszytkim dostatecznie, prosz^c zeby ten list moj pokazal wm memu milosciwemu panu, co nie w^tpie uczynil. Teras swiezo od pana straznika coronnego Jan Odrzywolski, straznik wielki koronny (1619-1620) // Urz^dnicy centralni i nad- worni Polski XIV-XVIII w. Spisy / Oprac. K. Chlapowski i inni. -- Kornik, 1992. -- № 1005. i zk^d in^d mam pewn^. ponow?, ze wojsk tatarskich pelno w Woloszech. Car jusz z Krymu wyszedl, wielk^. moc^. do nas si? gotuj? i pr?tko go Pokuckim (jako jest przestroga) szlakiem wygl^dac. Kupie wojsko pod Haliczem, wszytkim rotom kazalem tam pospieszac, i id^. jusz, mniemam, w tym tego dnia b?d^ w kupie. Dal mi JeKrMc znac, ze piechot? irlandzk^. i w?giersk^. swoje posylac tu raczy, ktora gdy przyb?dzie, wi?c skoro roty do kupy si? zbior^, nie omieszkam i ja sam do wojska przybydz. Tym czasem czekaj^c na wiadomosci, ktore mam obstalowane i pewnie nie chybi^, cokolwiek mie dochodzic b?dzie, oznajmic wm memu mciwemu panu nie zaniecham, w ktorego lask? zalecam sluzby moje z pilnosci^.

W Zolkwi, die 7 Junii 1620.

Wm mego mciwego pana Powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

[47] Jasnie Wielmozemu Mciwemu panu i szwagrowi Jemci panu wojewodzie kijowskiemu piecz?c Knyszynskiemu etc. staroscie

AGAD. AZ, 406, k. 46-47.

№ 8

17.VI.1620. -- 2о^а.

ІаБпіе шеішогпу МБсіму Рапіе

Wojewodo куо^Бкі

Przyjachali іИи dwaj роБІапсгу mego Msciwego рапа. Лсг ^Мг? г іібіи мш, ге іИа моіа Ьуіа, аЬу бі? іИи гаЬашіі, аіе jeden г пісИ копіесгпіе thego роіггеЬомаІ і ргозії ші? іБгЬуш go odprawil do мш. ЬиЬо іИо Ьеіу па іИеп сгаБ піе шаш Іак _]иБг naglego Бшего ponowionego, odpгawui? go do мш. ТИо Башо сго гаг ропаша бі?, ге Таіаго'м' (]ако іИо і рап СИгг^БіомБкі dal гпасг) реіпо jest Woloszech, па сгага Іуіко saшego гпасг осгекта^ Ьо к^у Ьу Баші wojowacz шіеіі, Ь?d^cг pogotowiи, jиsгЬy іИо dawno исгупііі. Wiadoшoscгi іусИ, кіогеш рггег 1ш рапа podkoшoггego Ьelskiego мш podal (]ако Био шош^), jaш БоЬіе г раіса піе муББаІ. РггупіоБІ мІаБпе ііБіу Роіапо'м'Бкі г СопБіапііпороіа od goпca І.Кг.М. do сеБагга tигeckiego poslanego. №е шеш па сгоЬу бі? іИо коши pгzydalo, ргогпеші шеБсіаші lиdгi гаЬашасг і nadaгemпie ітоггусг, іакге Іеп г dгиgiej БІгопу pггeБtгog, кіоге гachodг^ RгecгypoБpolitej і рггеБріе- сгепБімо иіаімасг бі? піе godгi. Іа піе jeБtem гadnyш ргогокіеш аЬуш БисИеш Бш?іеш шіа! гgadn^cг, Ь?dгie іі сго г іусИ pггeБtгog, аіЬо піе, і daj Воге аЬу роБігасИу іИе Ьуіу ргогпе, аіоіі pггeБtгogi, кіогеш і pггed іеш // [49] dawal ггесгу бі? Башу. окагомаІу. Л гаБг іак іггу іаіа Skindeг ВаБга піе pгzyБzedl ге іггеша holdowniki і г піешаїеші мо]Бкі Тигком і Таіаг іиБг pod Баше gгanice согоппе бі? podeшknol, Ьу піе goіowosc, кіощ па іИеп сгаБ ЯгесгроБроіііа шіаіа, піе па Башуш ремпіе КаБгкоше Біап?1оЬу, Ьуіо іакге і воІіап Galga (]ако і Баш гасгуБг мш Ьydz м^ошо) ]акіе ргакіікі сгупі! г вк^ег ВаБг^. Л Skindeг ВаБга роіИеш іг Когакі і^г goіowosc БргашІа, ге і Skindeг ВаБгу ргакііка мпішесг роБгІа і Боїіап піе dowiodl гашуБІом БмоісИ. Zawгdy і pгzed іеш pггeБігogi, кіогеш podawal ггесгу Башу. бі? окаго-маІу, іесг а іо ге ІаБку. Вогу. а goіowosci^ кіощ ЯгесгуроБроіііе] оЬшуБітаІа, сгупіІ бі? ]акокоішек мбіг?іИ іИеш піерггеБріесгепБімеш і гоки pггeБгlego піе ша_]^с бі? іИо рггусгуп^. ВуІо іо гаБіапошепіа роко]и і расі роішеМгепіа, кіоге бі? рггег роБІа wielkiego г СеББаггеш іигескіш БіаІо, ге wiedгieli Poganie о goіowosci паБге] га іИеші іhedy pгzeБігogami, кіоге шіе і іегаг dochodг^ о піерггеБріесгепБіше od Таіаг. КагаІеш бі? Наіісги мо]Бки кирісг, Ьо іБг WoloБгech nagгomadzilo бі?

Таіаг, najpodejггaпБгa ]єбі, ге РокиіБкіеш Бгіакіеш іИеп піерггу]асіеі гшіегга. Іиг іИаш ]асИаі ]ш. рап Иеішап роіпу, _іу. іег піе dlиgo бі? pojad?, осгекташ іуіко па ріесИоі?, а ге г ЇМ рапеш podБkaгЬiш рогасИипек исгупіс Бігопу уиагіу, ]ако па шеіе гоІпіегга Ь?dгie шoglo муБіагсгусг. 2агагеш роБріеБг? бі? do мо]Бка, gdyБz рг?іко піерггу]асіеіа іego wygl^daC роіггеЬа, ропіемаг // [50] ]ако бі? pгzeБігogi goіowoscгi ]єбі. Л іИо па]ремпіе]Бга, kiedy мш іако-моі іе], іи

Таіагоше ЬііБко Ьydz, naгad ремпіе do ОМу daгemпie піе гесИсу. бі? тосісг.

Ліе со бі? коішек b?d? шіаІ dalБгej о іИеш ропому, піе гапіесИаш огпа]шісг мш шеши шБстеши рапи, kі6гego бі? ІаБсе г ромоіпеші БІигЬаші шеші рііпіе гаіесаш.

Dan w Zolkwi. Die 17 Junii. A. 1620.

Wm mego mciwego Pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

Mniemam raczyles wm slurzecz o zwyczi?stwie Czesarza JeM nad Phalzg- raphem, daj Boze si? to nie odmienialo, beloby to i naszem rzeczom niemalem lenamentem. Z W?gier to wiem ze Bethlem Gabor contrahit do siebie vires. I Mukaczow ze go od pulrocza i dalej przez zabawy bel oblegl, wolen juz od obl?zenia anotowal ztamt^d do siebie te ludzi zamkn^. si?, bel na tem zamku Joannes Fernessi i dotrzymal go jako uthsciwy czlowiek, mam jego samego list o tem pisany.

[51] Jasnie wielmoznemu memu Msciwemu panu i szwagrowi Je Msci piecz?c wojewodzie kijowskiemu

AGAD. AZ, 406, k. 48-51.

№ 9

19.VI.1620. -- Kamionka.

Jasnie Wielmozny Mciwy Panie Wojewodo

Kijowski moj Mciwy Panie i Szwagrze

Trafil si? tu p. Domaracki pod ten czas, kiedy mi sila wiadomosci o nieprzespieczenstwie na Rzeczpospolit^. nastempuj^cym naniesiono. Mialem list od p. Othwinowskiego d. 30 Maii z Constantinopola pisany, barzo pr?tko za 18 dni tu przyniesiony, w ktorym przestrzega i upewnia, ze zadnej nie masz pokoju z Pogany nadzieje. Przes cara tatarskiego Dzanibek Girej, chan krymski (1610-1623) // http://pl.wikipedia.org/wiki/Lista chanow_krymskich i przes Skender Basz? tego roku panstwa coronne chc^. Turcy wojowac, a na drugi rok sam cesarz pewnie ma isc. O czem wszytkiem pan Domaracki ustnie do dostateczn^. spraw? wm memu mciwemu panu i szwagrowi, ktorego przy tem lasce zalecam, powolne sluzby moje jako najpilniej.

W Zolkwi, d. 19 Junii, 1620.

Wm mego mciwego Pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

[53] Jasnie Wielmoznemu memu Mciwemu panu i szwagrowi Jmci panu wojewodzie kijowskiemu, knypieczзc szynskiemu etc. staroscie

AGAD. AZ, 406, k. 52-53.



№ 10

21.VI.1620. -- Kamionka.

Jasnie Wielmozny Msciwy Panie

Wojewodo kijowski

Utesknil siз i drugi poslaniec wm mego msciwego pana koniecznie solliutowal miз o odprawз, zaczem odprawicz mi go przyszlo. Pothem jakom przez pana Domarackiego do wm poslal i wskazal, nie ponowilo siз nicz takowego, tylko tosz i dzis z Ukrajiny przyniesiono mi, ze nawalnych wojsk tatarskich i tureckich spodziewacz siз. Pojmano szpiega jednego Serbina w Jaroszowie, ktorego pothem straczono w Berlincach, poturnak byl, bratha mial w Barze. Tho powiedal then szpieg, ze od Skinder Basze jest thu wyprawiony, iszby i o wojsku, i o gotowosci jaka jest na zamkach i miastach ukrajinnych przepatrowal, azeby pothem dostatecznej dal mu o them sprawз. W liscie them swojem pan Othwinowsky wszytkз juz odczol nadzieje, zebysmy nie myslili o them, ani siз spodziewali z Pogany pokoju, czego i tho znaczne jest indicium, ze siз z inszemi pojednali, a nas tylko sobie zostawili.

Zatem sluzby me powolne zalecam w msciwy laskз wm mego msciwego pana.

Dan w Zolkwi, d. 21 Junii. A. 1620.

Wm me mciwego Pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

[55] Jasnie wielmoznemu memu Msciwemu panu i szwagrowi JeMsci panu pieczзc wojewodzie kijowskiemu etc.

AGAD. AZ, 406, k. 54-55.



№ 11

B/d.

Jasnie Wielmozny Mlciwy Panie Wojewoda kijowski

moj msciwy Panie Szwagrze

Jakom na to przyrzekal zebym wm memu mciwemu panu sluzyl. Tak patrzem tego od wm quod magis expedierit i czo wm raczysz roskazacz, gotowismy czynicz. Przeto bqndq oczekiwal na dalszq od wm wiadomoscz. Sieradzki wojewoda Stanislaw Bykowski, wojewoda sieradzki (1611-1624) // Urz^dnicy wojewodztw l^czyckiego i sieradzkiego XVI-XVIII wieku. Spisy / Oprac. Edward Opalinski i Hanka Zerek- Kleszcz. -- Kornik, 1993. -- S. 177, № 1309. i wm zeby siq nam zjachacz, racz wm ductorem mie poslacz, ktoryby nas obwiodl, zeby nie mimo same wrota zamkowe. Koni wprawdzie niewielesmy z sobq brali, ale mam stupaka jako to stary, zbierze siq nas i konnych czokolwiek. Je m. pan wojewoda belski Rafal Leczczynski, wojewoda belski (1619-1636) // Urz^dnicy wojewodztwa belskiego i ziemi chelmskiej ... -- № 387. zartowal wczoraj z JeMciq panem Olesznickim Pewnie -- Jaroslaw Olesnicki, chor^zy belski (1606-1618), starosta belski (1621-1635) // Urz^dnicy wojewodztwa belskiego i ziemi chelmskiej ... -- S. 250.. A gotow Jego m. do usluzenia wm.

Zalecam zatem sluzby swe w mciwq laskq wm.

Wm mego mciwego Pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Coronny hetman

[59] Jasnie Wielmoznemu a memu Mciwemu Panu i szwagrowi Jemci p. wojewodzie kijowskiemu piecz^c

AGAD. AZ, 406, k. 58-59.



№ 12

23.VII.1620. -- Zolkwa.

Jasnie Wielmozny Mciwy Panie Wojewodo

Kijowski moj Mciwy Panie i Szwagrze

Nie slyszalem nic o tych praktykach, ktore by mialy bydz od Moskwy, a miewam z kijowskiej strony czqste wiadomosci, nic mie o tym nie piszq: moze to bydz, ze siq tam co secrete dzieje, gdyz bawienie siq tak dlugie w Kijowie tego

Patryarchy nie jest bez podejrzenia. Bo on nie na co innego, jedno na praktyki wyslany byl do Moskwy z Constantinopola, zeby Moskwз buntowal przeciwko Koronie, i nie tзdy jachal, ktorзdy wiзc inszy patriarchowie jezdzali, ale sobie przez Ordз szukal inszej niezwyczajnej drogi. Przeto dobrze ze wm moj mcziwy pan raczysz napisac do slug swoich, zeby byli na to intenti, bo musi bydz niedaremnз JeKrMc raczy miec od kogos o tym przestrogз. Co siз tycze tego Patriarchy, szkoda by go wolno przepuszczac. Dano mi bylo znac, ze sam z chзci swoiej chcial tu bydz we Lwowie i bylby dobry zatrzymania go sposob, by tu byl w ten kraj przyjachal. Informowalem dostatecznie p. Paczanowskiego i dalem mu chзdogi universal zeby tego Patriarchз we wszelakiej miano uczciwosci, iszby siз nie domyslili, ze co sinistre o nim rozmyslamy. Wedle tego uniwersalu Sajdacz- nego obawiam siз zeby go Kozacy nie chcieli prowadzic do Terechtymirowa: zaczym siз stantibus rebus trudno by jusz mial bydz // [59] zatrzymany. Zwlaszcza ze, jako i wm sam bacznie uwazac raczysz na to pilny wzgl^d miec potrzeba, iszby st^d wiзkszych seditiej, tumultow miзdzy Kozaki nie uroslo.

Strony Kozakow, tak jest jako do wm pisano, ze siз za powodem najwiзcej tych, ktorych roku przeszlego z wojska wypisano, pobuntowali i Sajdacznego w ten czas kiedy z kielkiem tysiзcy wojska przebranego chodzil pod Perekop, i dobrze mu tam bylo szczзscie posluzylo, dostal kilkunastu wiзzniow Tatar. Z urzзdu starszenstwa degradowali: na jego miejsce Jacka Nierodowicza Brodawkз, miзdzy niemi ze wszech najniecnotliwszego, i najbuntowniejszego obrali, ktory declarowal siз im, ze nie tylko na morze, ale chocby i do pekla chcieli, isc z niemi gotow. Maj^. jusz (iako mi pisano) do dwochset czolnow za Progami gotowych i wybierz^. siз na morze wielk^. potзg^. jako nigdy przed tym. Od czego zeby ich teraz przy takowym rzadzej zachamowac, nie widzз zadnego sposobu. Poslalismy do nich z JeMci^. panem podskarbim coronnym, isz pieni^dze wedle tak rocznego postanowienia umowione, ktore gotowe s^. bзd^. im dane, jezeli tim wszytkim conditiom w akcie comissarskim opisanym dosyc bзd^. czynili. Ale chocby im i pieni^dze byly dane, trudno ich jusz od tego przedsiзwziзcia zahamowac, zeby morza tego roku mieli zaniechac. O tak wielkich wojskach, jako to Sajdaczny w tym // [60] universale swoim wspomina, nie wiem.

Zaci^gn^l byl na nas car krymski Ordз Iszterekowз, ktora z Wielkich Nahai szesc lat temu przez Wolgз lodem ponyz Astrachanu przeszla, bawila siз po ten czas ponad morzem Falenskim, na Madziarskich polach i iusz siз same teras przeprawila byla na tзt^. stronз Donu. Poroznil siз ten Iszeterek Bei z Carem i powrocil z Ord^. nazad za Don ku Woldze na tamte pustynie. Dwoje mam o tym od Kozakow wiadomosc. Alec tesz oni nie zawsze pewne nowiny oznajmuj^. Wrocil siз p. Kochanski od Skender Basze dosyc piзknymi, lagodnymi slowy odprawiony, ze choc siз do niego wojska schodz^, nic hostile nie mysli. Atoli sam Skinder Basza przestrzega o caru tatarskim, ze siз wielk^. potзg^. do panstw Rzeczypospoliej gotuje. Pisal mi podstarosci barski, isz w przeszl^ niedziel^. tydzien min^l, kilkadziesi^t Tatar albo raczej Woloszy rozbojnikow wpadszy pod Busz^ wielu ludzi i bydla cos porwali, uszli za Dniestr.

Wiзc na ten czas nie majqc nic godnego do oznajmienia, zalecam siq z sluzbami mymi powolnymi w laskq wm mego Mciwego pana jako najpilniej.

Dan w Zolkwi, d. 23 Julii, 1620.

Wm mego mcwego pana powolny szwagier i sluga Stanislaw Zolkiewski Canclerz i Hetman coronny

Skinder Basza tak do mnie wykazal przez pana Kochanskiego, ze Car Tatarski zaraz po Bajranie mial siq ruszyc. Daj Boze zeby Iszterehowa Orda ubyla, jako to Kozacy dajq znac, ubyla by sila zla. Pisal mi podstarosci barski wiescz, ktorq ulapil z Soroki, jakoby mial siq wraczacz Othwinowski z czauszem, ale z inqd nic o tem nie slyszq, i za tem tez temi wiary nie dodawamy.

AGAD. AZ, 753, k. 58-60.

Opubl.: Listy Stanislawa Zolkiewskiego 1584-1620. / Wydal T. Xze L. -- Krakow, 1868. -- S. 145-147.



№ 13

4.VIII.1620. -- Zolkwa.

Copia listu od JeMci pana canclerza i hetmana

wielkiego coronnego do JeMci pana wojewody kijowskiego

Com mial wiadomosci o niebezpieczenstwach na Rzeczpospolitq nastqpujq- cych za pierwszem byciem u mnie Jm x. dziekana, to oznajmilem wm, a isz dla niektorych potrzebnych przyczyn wrocil siq do nich co siq ponowilo, on ze odniesie wm. Summa tego ta jest, ze z Turki wojna odkryta. A teraz zaczyna per ambulum Orda Tatarska, wyslal certo certius czar tatarski (widzial authentiki xiqdz dziekan) Soltana Galgq potзznie i jusz czas go wygl^dac. Skinder Basza pomkn^l siз ku gurze Niestrem, captuj^c occasie, jesli moze okolo Kamienca co zrobie, na co w instrumenta siз sposobil rozmaitз, bo u Porty obiecal starac siз o dostanie Kamienca. Byc tesz moze, isz jego pomknienie in occursum sultana, atoli nullum dubium, ze Poganstwo machinantur in periciem nostram. A isz maxime credibile, ze Poganstwo chce scyplac kolo Kamienca, ja tesz wojsko obrocilem ku Kamiencu, i sam tamze wychodzз quod felix faustumque sit Rzeczypospolitej. Szerzej o wszitkim sprawicz siq wm od JeM x. dziekana.

Zalecam zatym sluzby.

Z Zolkwi, 4 Augusti. Anno 1620.

AGAD. AZ, 406, k. 56.

Размещено на Allbest.ru

...