Джерела статті новгородського першого літопису 6428 р. та "Повісті временних літ" 6449 р. про похід Русі на Константинополь
Пояснення для розбіжностей у датуванні у кількох джерелах в яких відображений похід Русі на Константинополь 941 р. Головне джерело Новгородського першого літопису молодшої редакції. Детальне порівняння літописних і хронографічних джерел О. Шахматовим.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.09.2017 |
| Размер файла | 63,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
джерела статті новгородського першого літопису 6428 р. та «повісті временних літ» 6449 р. про похід русі на константинополь
Т.Л.Вілкул
Похід русі на Константинополь 941 р. відображений у кількох джерелах. Зокрема, у Початковому літописі («Повісті временних літ») під вірним 6449/941 р., і в Новгородському першому літописі молодшої редакції та кількох компіляціях кола «Хронографа по великому ізложенію» - під 6428/920 р. Видатний учений О.Шахматов запропонував пояснення для розбіжностей у датуванні та вписав цей сюжет у створену ним теорію, де обидві хроніки мають спільне ядро, на яке вплинув хронограф. Згідно з його концепцією, «ПВЛ» фактично є не «початковим», а вторинним стосовно до Новгородського літопису. Текстологічний аналіз скомплікований, оскільки в основу всіх повідомлень покладено текст «Хроніки» Георгія Амартола, і версії часом відрізняються одна від одної дрібними деталями. Утім, зіставлення всіх даних дозволяє відновити картину взаємин текстів. Виявляється, що в Новгородському першому літописі проведена контамінація фрагментів «Хронографа по великому ізложенію» та окремих запозичень власне з «ПВЛ», а відтак, новгородський літопис виник пізніше за свої джерела.
Ключові слова: Русь, середньовічні літописи та хроніки, «Повість временних літ», текстологія, історія середніх віків.
літопис новгородський русь константинополь
Головним джерелом повідомлення Новгородського першого літопису молодшої редакції (далі - НПЛ мл) під 6428/920 р. про похід русі на Константинополь Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов. -- Москва; Ленинград, 1950. -- С.107--108 (далі посилання на це видання: Новг.І). вважають «Хронограф по великому ізложенію» («ХВІ»), що складається переважно із цитат та переказу «Хроніки» Георгія Амартола Видання: Истрин В.М. Книгы временьныя и образныя Георгия Мниха. Хроника Георгия Амартола в древнем славяно-русском переводе. -- Т.1: Текст. -- Петроград, 1920. -- С.567 (у новій публікації: Матвеенко В., Щеголева Л. Книгы временные и образные Георгия Монаха. -- Т.1. -- Ч.1--2. -- Москва, 2006, -- відзначено пагінацію В.Істріна). Далі посилання на сторінки та рядки видання Істріна за схемою: Ам.567, Ам.567.26--31.. Запозичення з «ХВІ», разом з додатковими джерелами та здогадами літописця Аналіз джерел й обґрунтоване припущення про додумування літописцем: Шахматов А. А. Начальный Киевский летописный свод и его источники // Юбилейный сборник в честь Всеволода Федоровича Миллера, изданный его учениками и почитателями. -- Москва, 1900. -- С.1--9 [Шахматов А.А. История русского летописания. -- Т.1. -- Кн.2. -- Санкт-Петербург, 2003. -- С.175-- 184, зокр., с.182]; Шахматов А.А. Разыскания о древнейших русских летописных сводах. -- Санкт- Петербург, 1908 [Шахматов А.А. История русского летописания. -- Т.1. -- Кн.1. -- Санкт-Петербург, 2002. -- С.84]; Творогов О. В. Повесть временных лет и Начальный свод (текстологический ком-ментарий) // Труды Отдела древнерусской литературы (далі -- ТОДРЛ). -- Т.30. -- 1976. -- С. 20. нібито призвели до утворення статті у тому вигляді, як вона дійшла до нас. Паралельними до НПЛ мл є відомості «Повісті временних літ» («ПВЛ»), вміщені під 6449/941 р. Полное собрание руських летописей (далі -- ПСРЛ). -- Т.1: Лаврентьевская летопись. -- Москва, 1997. -- Стп.44--45 (далі посилання на Лаврентіївський літопис за схемою: 44--45Л); The Povлst' vremennykh lлt: An Interlinear Collation and Paradosis. Ed. by Donald Ostrowski [Harvard Library of Early Ukrainian Literature. -- Vol.X]. -- P.1. -- Cambr., Mass., 2003. -- Р.251--260., де припускають вплив повного слов'янського перекладу Амартола. Йдеться про один і той самий похід русі, але інформація двох давньоруських зводів відрізняється хронологічно й змістовно, відмінні безпосередні джерела.
Не так багато спільного має загальна композиція літописних зводів. В обох літописах маємо недатовану частину, «Введення» чи «Передмову», за чим починається хронологічний відлік. У «ПВЛ» перша стаття -- 6360/852 р., у НПЛ мл - 6362/854 р. У «ПВЛ» фіксується велика кількість річних записів за кінець ІХ -- першу половину Х ст. Князі Олег та Ігор виступають переважно як окремі володарі За винятком 6587/879, 6390/882 та 6411/903 рр., де Олега зображено опікуном малолітнього Ігоря. Див.: 22--23Л, 29Л.: у «ПВЛ» військові походи й мирна діяльність Олега пов'язані з 6390--6420/882--912 рр., Ігоря -- з 6421--6453/913--945 рр. Відповідно, їх правління розведене у часі й князювання Ігоря настає після Олегового. У НПЛ мл просторий запис 6362 р. увібрав події від Кия, Щека та Хорива до Олега, який виконує роль «воєводи» Ігоря. Безпосередньо до нього прилягає стаття 6428 р. про похід русі, продовжена 6429 р. -- зборами, та 6430 р. -- походом Олега. Специфіку усієї цієї частини НПЛ мл також пояснюють впливом «ХВІ». Натомість «ПВЛ» вважається багатошаровим утворенням: спільні з НПЛ мл фрагменти тексту нібито належать укладачеві Початкового зводу 1093?/1095? р. У своїх ранніх працях А.А.Шахматов ухилявся від датування Початкового зводу, згодом прийняв дату 1093 р.: Шахматов А.А. Предисловие к Начальному Киевскому своду и Несторова летопись // Известия Отделения русского языка и словестности (далі -- ИОРЯС). -- Т.13. -- Кн.1. -- Санкт-Петербург, 1908. -- С.213--270 [Шахматов А.А. История русского летописания... -- Т.1. -- Кн.2. -- С.380--412, зокр. с.387]; Шахматов А.А. Разыскания. -- С.21. У деяких сучасних роботах бачимо невизначеність або спроби пізнішого датування (напр., Михеев С.М. Кто писал «Повесть временных лет»? -- Москва, 2011. -- С.214--215: Початковий звід віднесений до 1115 р., «ПВЛ» --
1116 р.)., додаткові, зроблені рукою автора 1110-х рр. У аналізі хронографічних джерел виходять із того, що на спільний текст літописів вплинув «ХВІ», а у «ПВЛ» використано ще повний переклад Амартола. З цього випливає, що в НПЛ мл картина хронографічних запозичень має бути простою (тільки з «ХВІ»), тоді як у «ПВЛ» уявляється складною -- уривки з хронографа ніби «нарощені» цитатами повного перекладу Амартола.
Ті спостереження й уточнення, які автору цієї статті вдалося вивести з порівняння раннього літописання та хронографії, дозволяють стверджувати, що сліди «ХВІ» надійно простежуються з XIV ст., а НПЛ мл не може претендувати на роль зводу, що заховав пам'ятку старшу за «ПВЛ» Вилкул Т. Л. 1) Новгородская первая летопись и Начальный свод // Palaeoslavica. -- ХІ. -- Cambr., Mass., 2003. -- Р.5--35; 2) Повесть временных лет и Хронограф // Pataeoslavica. -- XV. -- №2. -- Cambr., Mass., 2007. -- Р.56--116; 3) Походження хронографічних джерел Початкового літопису: Пункт відліку -- «Хронограф за великим викладом» // Український історичний жур-нал. -- 2014. -- №1. -- С.200--232; 4) Древнеславянский перевод Хроники Георгия Амартола в Повести временных лет и Новгородской первой летописи младшего извода // Древняя Русь. Вопросы медиевистики. -- 2014. -- №2(56). -- С.5--14; 5) «В лєто 6360. Поча прозывати ся Руская земля.» Початкові статт «Повісти временних літ» та Новгородського літопису // Княжа доба: іс-торія і культура / Відп. ред. В.Александрович. -- Вип.8. -- Л., 2014. -- С.73--104.. Є підстави вважати новгородський літопис пізньосередньовічною переробкою «ПВЛ» та певних додаткових текстів, серед яких пам'ятки «родини» «ХВІ» Термін «родина» «ХВІ» та визначення «1-ї», «2-ї», «3-ї» редакцій належить О.В.Творогову (див.: Творогов О.В. Древнерусские хронографы. -- Ленинград, 1975. -- С.46--50 та ін.; Его же. Хронограф по великому изложению // Словарь книжников и книжности Древней Руси. -- Вып.1.-- Ленинград, 1987. -- С.476--477; Его же. Летописец Еллинский и Римский. Текстологические и источниковедческие проблемы // Летописец Еллинский и Римский. -- Т.2. -- Санкт-Петербург, 2001. -- С.152)., що неодноразово згадуватимуться нижче. Якщо обмежитись представниками кола «ХВІ» «2-ї» та «3-ї редакцій», що з'явилися до середини XV ст., ідеться про «Троїцький хронограф», повну і коротку хронографічні палеї та «Еллінський літописець» 2-ї редакції (далі - «ЕЛ-2») «1-у редакцію» «ХВІ» припускають нині втраченою, склад її відновити неможливо. її нібито лише частково можна простежити на підставі порівняння хронографічних цитат у літописах. Реальні пам'ятки належать до «2-ї» та «3-ї» редакцій. «Троїцький хронограф» -- збірник, віро-гідно, XIV ст., складений з біблійних та хронографічних текстів. Оповідь охоплює від творен-ня світу до хрещення Русі Володимиром Святославичем. Включає біблійні книги, фрагменти хронік Амартола та Іоанна Малали, «Александрію» тощо. Це єдиний представник «2-ї редакції» «ХВІ». Хронографічні палеї -- збірки XV ст., в яких фрагменти «Толкової палеї» поєднані з урив-ками біблійних книг, парабіблійними та хронографічними доповненнями, виклад доведений до смерті імператора Романа 946 р. В «ЕЛ-2» основний виклад від творення світу і до 6454/946 р., у прикінцевих статтях описане взяття Царгорода хрестоносцями 1204 р., згадано «Алексея Дуку Мурцуфла» та ін. Відомі пізніші пам'ятки кола «ХВІ», напр., «Тихонравовський хронограф» XVI ст. Нещодавно Т.В.Анісімова опублікувала компіляцію кінця XVII ст., якій дала наймену-вання «Хронограф особого вида 1691 г.» (див.: Анисимова Т.В. Хроника Георгия Амартола в древ-нерусских списках XIV--XVП вв. -- Москва, 2009)..
Давня історія Руси й уся частина Новгородського першого літопису, для якої відсутні записи старшої редакції, залишається форпостом теорії О.О.Шахматова та його послідовників. Згідно з нею, НПЛ мл відображає Початковий звід, а через нього - «ХВІ», тоді як «ПВЛ» створена «пізніше» і має складний набір джерел. Тут пропоную зосередитись на багатому на деталі сюжеті, настільки по-різному (6428 р. та 6449 р.!) датованому літописцями. Необхідно вирішити два простих завдання. Перше - ще раз розглянути паралельні ділянки статті 6428 р. НПЛ мл та хронографічних збірок. Нагальні питання: які додаткові джерела використано в НПЛ мл? Чи можна обмежитися хронографічними текстами зразка «ХВІ» та власне «ПВЛ»? Друге -- уточнити склад статті «ПВЛ» 6449 р., зокрема, використання літописцем Амартола. Потрібно з'ясувати, залучав київський літописець хронограф чи повний переклад «Хроніки» Амартола? Ця хроніка, що збереглася як у формі повного давньослов'янського перекладу, так і у складі компіляцій, надає ключові свідчення для з'ясування історії текстів.
Що стосується хронологічних зміщень 6428 р. -- 6449 р., про це докладно писав О.О.Шахматов. Дата 6428 р. позначає рік воцаріння Романа І Лакапіна. У повному перекладі «Хроніки» Амартола запис про воцаріння та оповідь про похід русі на Царгород розділяють кілька аркушів, проте у «Хронографі» внаслідок скорочення та компіляції він опинився поряд із походом русі. Оскільки наступні 20 років правління Романа у «Хронограф» не потрапили, число 6428 віднесли до нападу русі Шахматов А. А. Начальный Киевский... -- С.177 («благодаря сокращению и опущению все-го рассказа о событиях 1-х 20 лет Романова царствования из него вытекало, что русь напала на Царьград в тот самый год, когда начал царствовать Роман, т.е. в 6428»). Див. також: Шахматов А.А. Толковая палея и русская летопись // Статьи по славяноведению. -- Вып.1. -- Санкт-Петербург, 1904. -- С.199--272 [Шахматов А.А. История русского летописания. -- С.275--277]; Шахматов А.А. Разыскания... -- С.84.. Укладач «НПЛ» мл використав хронограф, так що дата 6428 р. потрапила в літопис. Щодо статті 6449 р. у «ПВЛ», в описі походу русі використаний повний переклад «Хроніки» Амартола разом із додатковим джерелом, «Житієм Василія Нового» Шахматов А. А. Повесть временных лет и ее источники // ТОДРЛ. -- Т.4. -- Ленинград, 1940. - С.54-57, 69-72.. Дату 6449/941 р. літописець мав з'ясувати завдяки кільком вказівкам на індикти у записах «Хроніки» і саме вона є вірною Хронологічні обрахування на підставі згадок індиктів у кількох повідомленнях Продовжувача Амартола див.: Шахматов А.А. Начальный Киевский летописный свод. -- С.177; Его же. Повесть временных лет и ее источники. -- С.57.. В.М.Істрін залишив статтю, де найдетальніше розібрав свідчення про походи на Царгород, яка, шкода, багата не лише на цінні деталі, а й неточності ИстринВ.М. Летописные повествования о походах русских князей на Царьград // ИОРЯС. -- Т.21. -- Кн.2. -- Санкт-Петербург, 1916. -- С.215--236. Напр., дослідник невірно визначив додаткові до Амартола фрагменти з «ЕЛ-2» як запозичені із «Житія Василія Нового», а не з літопису (с.222) й зарахував це джерело до ранніх, тоді як воно є одним з найпізніших (див. нижче).. У наступній науковій літературі найбільш впливовими у вивченні хронографії й дотичних до літописання тем є праці О.В.Творогова. У зв'язку з предметом даної статті велике значення мають праці, присвячені «ПВЛ», «ХВІ» та Початковому літописному зводу. Вчений детально проаналізував текст НПЛ мл під 6428 р., відповідні хронографічні паралелі та «ПВЛ» і запропонував вбачати під 6449 р. не використання повного перекладу Амартола, а сліди «ХВІ» Творогов О.В. Повесть временных лет и Хронограф по великому изложению // ТОДРЛ. -- Т.28. -- 1974. -- С.99--113, зокр. с.109--111; Его же. Повесть временных лет и Начальный свод. -- С.3--26.. Можна не погоджуватися з певними висновками, однак це фактично останнє на сьогодні детальне порівняння літописних і хронографічних джерел, надалі дослідники, як правило, задовольнялися посиланням на думки попередників як на встановлений факт Див., напр.: Гиппиус А.А. Два начала Начальной летописи: к истории композиции Повести временных лет // Вереница литер: К 60-летию В.М.Живова. -- Москва, 2006. -- С.56--96; Стефанович П.С. Сказание о призвании варягов или Огщо gentis russorum? // Древнейшие государства Восточной Европы 2010. -- Москва, 2012. -- С.534--538; Милютенко Н.И. Святой равноапостольный князь Владимир и крещение Руси. -- Санкт-Петербург, 2008. -- С.20--21, 51 та ін. Залучають також недавню працю, присвячену «Хроніці» Амартола, де заперечуються певні міркування О.В.Творогова: Анисимова Т.В. Хроника Георгия. -- С.35--37, 258--266. Проте до-слідниця не розглядає хронографічні компіляції з Амартола та літописні запозичення, у центрі її уваги списки повного перекладу «Хроніки». Якщо у фокус не ставити порівняння хронографів і лі-тописів, загалом про похід русі 6449/941 р. існує величезна література (див., напр.: Кузенков П.В. Из истории начального этапа византийско-русских отношений // Исторический вестник. -- Т.1 (148): Начало русской государственности. -- Москва, 2012. -- С.89--95; Филипчук О.М. Studia Byzantino-Rossica. Експансія, війна та соціальні зміни. -- Чернівці, 2013. -- С.131--175)..
Розглянемо ще раз тексти. Сусідні повідомлення 6428 р. про початок царювання Романа і похід русі вписано у «Троїцькому хронографі», хронографічних палеях та НПЛ мл. Інакше тільки в «ЕЛ-2», де цю ділянку тексту піддано переробці: введений повніший текст Амартола, скомпільований з фрагментами літопису, близького до Софійського I та НПЛ мл (див. нижче) Творогов О.В. Летописец Еллинский и Римский. -- Т.2. -- С.176.. Хронологія «ЕЛ-2» підпорядкована літописній, відповідно, увесь сюжет вміщено під 6448 р. Дата залежить в кінцевому підсумку від «ПВЛ», яка датує похід 6449 р. Це на рік менше, ніж 6449, такий самий хронологічний зсув у Троїцькому літописі та Владимирському літописці: Клосс Б.М. К вопросу о происхождении Еллинского летописца
второго вида // ТОДРЛ. -- Т.27. -- Ленинград, 1972. -- С.371; Творогов О.В. Летописец Еллинский и Римский... -- Т.2 -- С.175; Его же. Древнерусские хронографві... -- С.154--159. Таким чином, стаття 6428 р. присутня у 3-х пам'ятках «родини» «ХВІ» із нині збережених 4-х й очевидно походить з їх спільного протографа. Разом з тим у текстах наявні варіанти, див. табл.1. Наводжу фрагменти «Троїцького хронографа», «Повної палеї» (варіанти з «Короткої палеї» відзначені у квадратних дужках), «Хроніки» Амартола та НПЛ мл. Не відображені у компіляціях фрагменти «Хроніки» виділяю пунктиром, вирази, що збігаються в окремих пам'ятках «ХВІ» та НПЛ мл -- позначаю курсивом, індивідуальні читання НПЛ мл підкреслюю.
Табл.1
|
Троїцький фр.275-276, л.392а--с |
Повна палея Текст -- за: Истрин В.М. Летописные повествования о походах. -- С.235--236. В.М.Істрін видав фрагмент за списком Синодальний №210, але контамінував свідчення Короткої та Повної палей, уточнення зроблене за: Шахматов А.А. Толковая палея. -- С.278--279 (фрагмент вида-ний частково за списками Синодальний №210 та №211); Творогов О.В. Повесть временных лет и Хронограф. -- С.110 (за: Погодинський №1435). Коротка палея відрізняється лише початко-вим повідомленням 6448 р. (фр.а, залежить від ЕЛ-2, див. нижче), решта її тексту ідентична до Повної палеї. фр.430- 431 |
Ам.552, 553, 567 |
НПЛ мл, Новг.1, с.107- 108 |
|
|
а) [Коротка палея:В літ 6448 иде Игорь на грекы.] |
с) В літо 6428 а) Посла князь Игорь на грекы Пор. «ПВЛ» 44Л, 6449 р.: «Иде Игорь на грекы». Про літописні включення див. далі. вои |
|||
|
Ь) По Костянтині же цсртвова. Ромонъ. постав- ленъ Костянтиномь црмь. и Николою патриархомь. |
по Костянти же цсртв'ва Роман, послен по Костянтине Синодальний №210 по Костянтині; Синодальний №211 проп. 2 слова; црмъ и Николою патріархом. |
Ам.552.24-26. Въ .20. и .4 днь септевриа м`ца почтен быс Романъ кесарево“, са- номъ. а декавриа .м`щ въ 17 днь. .в .ндлю .прафцмъ. в цсркыи. вінечь. вЪнчан быс Костянтином црмь. и Николою патриархомъ. |
||
|
с) въ літ 36428 (.ля.у.кй!) |
в літ 6428 |
Ам.553.1: в літ 6428 индикта 8лелоу.арча,мсда въ 6 дты бгоявлечіи днь.він-. чаеть.црь .феод°роу. женох его,црцею. |
||
|
й) индикъта. иоуня же мсца. въ 5 днь. придоша роурь на Црьградъ. въ ло- дияхь. тысящь 10 иже ис кьієва глемыи Творогов О.В. Материалы к истории русских хронографов. 3. Троицкий Хронограф // ТОДРЛ. - Т.42. - Л., 1989. - С.342-343, виправляє: «и скыди оба глаголемыи». от рода варяшьскаго соущимъ . |
инд Синодальний №211 Погодинський №1435 индикту; Синодальний №210 немає. . июня ж мсца въ 10 днь приплуша Синодальний №210 приплыша. Рус на Костянтин град в лодьях 10000 иж и скед глмъ Синодальний №210 глеми. , от род варяжска соущим . |
Ам.567.1-3. 11 Иоуня же мсца 18 Истрин В. М. Книгы временьныя и образныя Георгия Мниха. Хроника Георгия Амар-тола в древнем славяно-русском переводе. -- Т.2: Греческий текст Продолжения Амартола. Исследование. -- Пг., 1922. -- С.60 (за Ватиканським списком): єубєкатц. Далі варіанти з грецько-го Продовжувача Амартола за цим виданням, с.60-61. днь 14 индикъ приплоу Роусь на Костян- тинь град лодеи Ам. у кількох списках: лодиами; уєта пХоїау. тысящь 10. иже и скіди глемь . от рода варяжеска соущимъ . |
й) русь скыдеи 10 тысящь. И приплыша ко Цесарюграду Пор. 30Л «прїиде кЦрюграду», про похід Олега під 6415 р., |
|
|
е) много же и велиє зло створиша роусъ преже даже гречьскым воємь не приближьшимъся тогда бо съсоудъ весь пожгоша. а их' же имше пьлЬньникы. овіх расьсікахоу. и ины же къ земли прісікахоу. дроугия же яко стража поставляюще стрілами растріляхоу. єлико же ратичьскомоу_чиноу. заламляхоу опакъ связавше роуці. гвозды желкзны посреди главы вбивахоу имъ. |
много ж и веліи зло створиша русь, пре* даж греческ^і“ воєм не прішедшим. тогда бо Соуд вси Синодальний №211 Погодинський №1435 соудь весь; Синодальний №210 соудьі вся. пожгоша, а ихъ ж имше пленьникы, овіх растинахоу, дроугыя ж як стража поставляхоу Синодальний №211 Погодинський №1435 поставляюща. Синодальний №211 Погодинський №1435 -- стрілами растріляху. У Повній палеї вираз відсутній. и стреляхоу стрела'430, [Коротка палея: елико же ратному чину изаламя- ху]3 опакы роуце свя- завше, гвоздии железныа посред главы вбивахоу имъ, многы ж цркви стыа Синодальний №211 Погодинський №1435 стьіх цркви. огневи предаша. |
567.26-31. много же и велиа зла створиша роус прежде даже гречскымъ воемъ не пршти про тоито Рираїкоу отратєира катєХбєіу. тоЙЈ 8є тц Yn прооєпаттаХєиоу. (той Ієратікои кХцрои) аиуєХарВауоу.. тогда оубо оу.змеръ ГлеМЫИ Соуд всi пожгоша, а ихъ ж емше плiнникы, овiх растинахоу, иныI же к земли присЪкицахоу34, дроугыа же яко стража поставляюще стр^ами сгрiляхоу. елико ратному чиноу изъимахоу35, опако роуцi связавше, гвозды желРзны посрiд главы въбивахоу имъ. много ж стыы цркви огневи предаша. |
е) и многа зла створиша русь: Суд бо весь пожгоша огнемъ; а ихъ же имше плінникьі, овіх расти- наху, иныя же къ землі посікаху, другыя же поставляюще, // стрілами стріляху; елико же оатнии творят Пор. ПВЛ 30Л, 6415 р.: «а их же имахоу плінникьі . овіхь посекахоу ... ина многа [зла] творяхоу роусь грекомь . єлико же ратнии творять». Про цю паралель нижче. Погодинський №1435 и люди иньїя., изъ- ломяще опакы руці и связающе, гвозды же- л^ны посріде главъ вбиваюше; и многыи церкви огневи предаша. |
|
|
Ј) єлико ихъ біаше в Костянтині граді. съ Феофаном патрикиємь. Фео- фанъ же воя лодеиныя нарядивъ преже и оуго- товивъ, потомь же и слезами себе оутвердивъ тоу- си ожидаше. въ лодьяхъ на ня хотя ити. искрь столъпа глемаго. Форо стражница. в неи же огнь влагаємь. на просвіщеніє нощи. се на Оустиньяна сна Добророднаго и Понта стражи дія. |
Романъ ж посла на доомоа, єліко ж бдше в Костянтине град, с Феофнъ пат- рек^. Феофнъ ж, воя иныа лЮ137 оурдивъ, преж и оуготовивъ, посмъ ж и слезам себі оутвердивъ, роус ожидаше в лодях на ня ити, искре Погодинський №1435 искрь. стьпа глма Фора стражница, въ неи ж и огнь влагаєм на просвіщениє нощи се на оустьи Понта, Доброродна Понта Погодинський №1435 проп.. стражю діа, |
3-9. послан же на ня въ тпр^*» рекше оляди, дромоны, елико бя^оу в Костянтини град^ пагрик1и Феофанъ, роро- дистер^нь и .протовестрарри саномъ. воя же лодиныа прежде оурядивь и оугото- вивь, потом же и слезами себе па4 оутвердивъ, роуси же ожидаше, в лодиахъ на на хотя ити, искрь стлъпа гле- маго Форо стражница, в неи же и огнь влагаемъ и на про- свiщение в нощи шрствоу- ЮЩимъ . се наоутриа Еуксина Понта, сир^4 Доброродна Понта, стражоу дiа. |
Ь) Въ время же то царствующю во граді Роману, Ј1 и абие посла Романъ цесарь патрикыя Феофана съ вои на русь, |
|
|
§) зане чисто тоу разве- личанья. за страны наг- наньє иже изби Ираклии. |
зане ж ту частое разбои- ничьство на страны наг- наніе, ихъ ж изби Ираклеи. |
10-11. зане частое тоу разбои- ничьство на стращныа проЈ тоЙЈ єпі^єуирєуоис; слав. має бути: «на страньньїя». наг- нание, ихъ ж изби Ираклии, |
||
|
И) тоу до наитья роусьс- кымъ лодьямь. разроуши оустроєнымъ имъ. прокъ же лодии обратишася. на бігъ |
тоу дожда полка Роуског лоди Погодинський №1435 Синодальний №211 рускьімь лодьямь. раздроши , оустроє- ным огнемъ пож'же , прокъ ж лоди обратшас на бігь |
14-16. въ с^ори дромонии приплоувъ, плъкц роусс- кымъ (каі 8ц прш.тоє ти оікєіи брориух 8ієпХєйаас) тцу тє айута^гу тиу Риаїкиу (пХоіиу 8ієХиає). лодиамъ раздроу- ши и оустроеномъ огнем мно.Т9 сжже, прок' же лодш обратишяс на бiгъ. |
И) и огненымъ строемъ пожьже корабля Пор. 29Л «Поиде Олегь... на кораблех». рус- кыя. |
|
|
і) роусъ. и мнози поги- боша. |
роус и мног погыбоша . |
20, 24. Роусь... многых по- гоуби, |
[) И възвратишася русь въ своя. Том же літі препочиша и другое, на третье идоша. |
Текстологічно найсуттєвіші читання Ам.567.26--31 (фр.е), оскільки лише на цій ділянці НПЛ мл відтворює хронографічне джерело більш-менш точно. У «Повній палеї» випущено два фрагменти. Перший пор.: «Хроніка» Амартола «ины же к землі присікивахоу» -- Троїцький «и ины же къ земли пресекахоу» -- НПЛ мл «иныя же къ землі посікаху» -- Повна та Коротка палеї проп. Другий: Амартол «елико ратножу чиноу изъимахоу» -- Троїцький «єлико же ратичьскожоу чиноу. залажляхоу» - «Коротка палея» «елико же ратножу чину мзалажяху» - НПЛ мл «елико же ратнии творят, мзъложяще» Примітно, що обидва пропуски в «Повній палеї» знаходять близькі відповідники у «ПВЛ» під 6449 р. (див. табл.№5), де пропущені вирази «ины же к земли присекивахоу» та «елико ратному чи-ноу». У «ПВЛ», утім, від останнього виразу залишилося «изимахуть», відповідне «изъимахоу» повного перекладу Амартола. Отже, буквально й важко перекладені слов'янським перекладачем Амартола рядки при запозиченнях спрощувалися різними книжниками незалежно один від одного.. Натомість у «Троїцькому хронографі» відсутнє закінчення фр.е (Ам.567.31) про підданю вогню святих церков (міститься в Амартолі, обох палеях та НПЛ мл), а також початок фр про те, як «послали дромоны» (Ам.567.3). Крім цього, бачимо лексичні заміни: Троїцький «приближьшимъся» зам. Амартол «пріити»; «съсоудъ» зам. «Соудъ», «расъсекахоу» зам. «растинахоу»... Тільки у хронографічних палеях та НПЛ мл у фр^ згаданий імператор, «Романъ», хоча в цілому в НПЛ мл тут переказ, а не точна цитата. Дата набігу русі відрізняється в Ам.567.1 («июня .иі. днь», тобто 18), хронографічних палеях («...въ .і. днь», 10), «Троїцькому хронографі» («... въ .е. днь», 5) та грецькому оригіналі (.. .стбєкатц..., 11). Вірогідно, вихідний варіант -- «11» Менш вірогідне «10», така цифра у цьому повідомленні у хронографічних палеях та в «Еллінському літописці» обох редакцій. червня. Виходячи з характерних читань цього сюжету, автор НПЛ мл міг використати спільний протограф творів «родини» «ХВІ».
У фр.е НПЛмл «посікахоу» та «...елико же ратнии творять» не можна пояснити, виходячи з читань текстів «родини» «ХВІ» чи з повного перекладу «Хроніки» Амартола. Натомість, вирази знаходять паралель у статті 6415/907 р. «ПВЛ». Укладач НПЛ мл упізнав опис безчинств русі, де включення з того ж таки Амартола (Ам.567.28--30). Пор. 30Л: пунктиром виділено відхилення «ПВЛ» від тексту «Хроніки», підкреслено вирази, використані у НПЛ мл: «а их же имахоу плінникьі . овъ посекахоу дроугиа же моучахоу . иныя же растреляхоу . а .дроугыя Д мор вметахоу . и ша многа [зла] творяхоу роусь грекомъ . єлико же ратнии творять (И повеле Олеги...).
У «Хроніці» Амартола, «Короткій палеї» та «Троїцькому хронографі» тут інакше: «елико [же] ратножоу чиноу» (Троїцький «ратичьскомоу»). Очевидно, в «ХВІ» мав бути тотожний варіант. Далі у «ХВІ» йшло, вірогідно, «изъламляхоу». Пор. в Амартолі вірне «изымахоу», його грецький відповідник ouvєЛаpBаvov Вище (Ам.567.26) перекладачем «Хроніки» Амартола це саме слово перекладене як «емъше». та «ПВЛ» під 6449 р. «изимахоуть», але Троїцький 6428 р. «заламляхоу», «Коротка палея» «изаламяхоу» й НПЛ мл «изъломяще». «ПВЛ» 6415 р., на жаль, не дає матеріалу для зіставлень, бо вставка з Амартола закінчується парафразом «... ратнии творять». Таким чином, у фр.е в НПЛ мл «изъломяще» взяте з «ХВІ», а «ратнии творять» - із «ПВЛ».
За структурою більша частина НПЛ мл відтворює «ХВІ», де текст Амартола включено з характерним поверненням до початку (Ам.567.1--3, 26--31, 3--9, 14--16). Дата 6428 р., як відзначав О.О.Шахматов, залежить від сполучення Ам.552--553 та Ам.567 У творах «родини» «ХВІ» для зв'язки уведене^дещо неоковирне доповнення «По Костянтине же цсртвова Романъ...», якого НПЛ мл не має. Його містить Троїцький та хронографічні па-леї. Версія Троїцького ближче до «Хроніки» Амартола: далі аналогічно з повним перекладом Амартола: «поставленъ Костянтиномь црмь», що вступає у суперечність з 1-ю фразою. Укладач палеї, здається, зауважив протиріччя й замінив на: «поставленъ по Костянтине црмъ» (щоправ-да, в іншому рукопису взагалі випущено 2 слова, див. фр.Ь).. Проте видатний літописознавець виявився неправий у тім, що у статті «ПВЛ» 6415 р. вираз «елико же ратнии творять» належить до Початкового зводу, де запозичено хронограф. Не кажучи вже про те, що жодна хронографічна пам'ятка не інформує про похід 6415/907 р., у колі «ХВІ», повторюся, прочитується варіант «елико же ратномоу чиноу изламляхоу», близький до повного перекладу «Хроніки» Амартола «елико же ратномоу чиноу изымахоу». Тобто, в НПЛ мл контамінація й однією зі складових є текст «ПВЛ» (!).
У статті НПЛ мл 6428 р. вміщені також невеличкі доповнення поза матеріалом «Хроніки» Амартола (фр.а, )). На початку йдеться про князя Ігоря. Часто стверджують, що під 6428 р. у «ХВІ» похід також приписано Ігореві Напр., Истрин В.М. Летописные повествования о походах. -- С.218; Творогов О.В. Повесть временных лет и Хронограф. -- С.109--111. Учені пишуть про «похід Ігоря», хоча наводять тексти двох пам'яток «ХВІ», де князя не згадано. Натомість О.О.Шахматов уважав, що ім'я Ігоря введене з якоїсь усної легенди. Шахматов А.А. Хронология древнейших. -- С.7 та ін.. Очевидно, це не так, бо у двох пам'ятках «ХВІ» різних редакцій («2-ї» та «3-ї», тобто «Троїцькому хронографі» та «Повній палеї») імені Ігоря немає. Йдеться лише про похід «русі», спроб «призначити ватажка» та ототожнити його з кимось із давньоруських князів не робиться. Троїцький та «Повна палея» доволі чітко, хоча зі скороченнями, йдуть за «Хронікою» Амартола, де ім'я Ігоря також відсутнє. Таким чином, у вихідному варіанті «ХВІ» йшлося лише про похід «русі». Звідки тоді взялося ім'я князя?
Крім НПЛ мл, доповнення про Ігоря вміщено у «Короткій палеї» у фр.а з позначкою року 6448 та в «ЕЛ-2», де вся стаття цілком вміщена під 6448 р. Додатковий фрагмент «Короткої палеї»: «В лет 6448 иде Игоръ на Грекы въ 10000 корабль . и бы® брань и одоліша гріці, а инии русь в мори истопоша и отидоша» Див.: Творогов О.В. Древнерусские хронографы. -- С.260..
Текст близький до «ЕЛ-2» і залежить від останнього, хоча відповідно характеру памятки, у «Короткій палеї» подано лише лапідарну вижимку Пор. Летописец Еллинский и Римский. -- Т.1: Текст. -- Санкт-Петербург, 1999. -- С.102--103: «Месяца июля въ 10 день, индикта 14. В лето 6448. Иде Игорь на грекы. И съступишяся обои, и брани бывши зле, и едва одолеша греце, и русь възвратишяся къ дружине своеи, и ноще влезъше в лодьи, и отбегоша. Русь же видяще пламень ходящь по морю, и вметаахуся в море, и тако мнозе истопоша, а инех огнь пожже корабля.».. За процитованим уривком вписаний близький «Повній палеї» фрагмент, а відтак, виклад «Короткої палеї» відзначається незграбністю. 6448 р. проставлений раніше ніж 6428, хронологічна невідповідність ніяк не пояснюється Утім, невідомо, наскільки чутливими були до подібних неузгоджень пізньосередньовічні книжники. Пор. цифри в заключній частині «ЕЛ-2» за основним списком: 6300, 6300 (!), 6300 6371 6377, 6377, 6286 (!), 6376, 6378, 6414, 6000, 6400, 6420, 6428, 6448 6450, 6451. Див.: Летописец Еллинский. -- Т.1. -- С. 443, 445, 453, 455, 456, 466, 471, 473, 481, 482, 486, 491, 502, 503..
Як утворений початок повідомлення 6448 р. власне в «ЕЛ-2»? Як показали дослідження Б.М.Клосса, О.В.Творогова, М.О.Шибаєва та ін., автор «ЕЛ-2» працював з попередньою версією «Елінського літописця», якимось із новгородсько-софійських літописів та НПЛ мл. О.Г.Бобров уважає, що йдеться про список «ПВЛ» і знов-таки НПЛ мл Клосс Б.М. К вопросу о происхождении Еллинского летописца второго вида // ТОДРЛ. -- Т. 27. -- Ленинград, 1972. -- С.370--379; Творогов О.В. Повесть временных лет и Хронограф по вели-кому изложению... -- С.112; Его же. Древнерусские хронографы... -- С.154--159; Его же. Летописец Еллинский и Римский. -- Т.2. -- С.175; Шибаев М.А. Летописные источники Еллинского лето-писца второго вида Еллинского летописца второго вида // Рукописная книга Древней Руси и сла-вянских стран: от кодикологии к текстологии. -- Санкт-Петербург, 2004. -- С.187--204; Бобров А.Г. К вопросу о времени и месте создания Летописца Еллинского и Римского второй редакции // ТОДРЛ. - Т.56. - Санкт-Петербург, 2004. - С.82-90, зокр., с.86-87.. Найсуттєвіший момент -- наявність в «ЕЛ-2» саме двох літописних джерел. Співвідношення текстів показане нижче у таблицях (збіги «ЕЛ-2» і літописів підкреслено, відхилення від Амартола позначено курсивом, власні доповення «ЕЛ-2» -- пунктиром).
Табл.2
|
«ЕЛ-2», с.502--503 |
Софійський I ПСРЛ. -- Т.6. -- Вып.1: Софийская летопись старшего извода. -- Москва, 2000. -- Стб.36-37. |
Ам.567.1--3 з варіантами з «ЕЛ-1» Див. опублікований О.В.Твороговим початкок цієї статті за Синодальний №210, арк.402, нижня пагінація. Творогов О.В. Древнерусские хронографы. -- С.154, прим.137. Пор.: Попов А. Обзор хронографов. -- Т.1. -- С.91. У разі розбіжності тексту ЕЛ-1 з повним перекладом Хроніки, варіанти в косих дужках (//). |
|
|
Месяца июдя въ 10 день, индикта 14. |
567.1 Иоуня же мсца 18 днь 14 индикъ /ЕЛ-1: Въ 14 индикта 10 июля месяца въ 10 день 19 индикта/ |
||
|
в лКто 6448. Иде Игорь на гюЪкы |
В лКт 6449. Иде Игорь на греки, |
||
|
въ 10000, глемКи скидии и, |
и яко послаша болгаре вКсть ко црю, яко идеть р_усь на Црьградъ, лодеи 3000, глемыи |
567.2 лодеи тысящь 10, иже и скКди глемь, /ЕЛ-1 глаголемКи/ |
|
|
преплуша русь море в лодьях, приидоша на Костянтин град. |
567.1-2 приплоу лодеи /ЕЛ-1 преплуша в лодиахь/ роусь на Костянтинь град |
||
|
сутттии, от рода варяжска. |
от рода варяжьска сут имъ, иже приидоша и приплуша июня въ 10 |
567.2-3 от рода варяжеска соущимъ /ЕЛ-1 сущи/ |
|
|
Начаша воеватиГрКчьскую землю и Финическыя страны |
и почаша въевати Финичиския страны. |
||
|
по Понту и до Ираклиа и до Фефлогоньскыя , . страны, всю Никомидию длйнд. |
И пленевааху по Понту до Ираклия и до Фафлогоньския земля, и всю страны Никомиди- искую попленше. |
На закінченні оповіді в «ЕЛ-2» запозичений уривок з НПЛ мл. Цей текст не увійшов у пізні зводи і присутній виключно в новгородському літописі У той же час, у Софійському І літопису, а також Новгородському IV, Новгородському Карамзинському, Тверському збірнику -- оповідь тотожня закінченню статті «ПВЛ» 6649 р.: «Игорь же пришедъ, нача воя совокупляти многы». Див.: ПСРЛ. -- Т.6. -- Вып.1. -- Стп.37; Там же. -- Т.4: Новгородская Четвертая летопись. -- Москва, 2000. -- С.29; Там же. -- Т.15: Рогожский летописец. Тверской сборник. -- Москва, 2000. -- С.49 (так у Тверському збірнику, в Рогожському інакше -- лапідарне повідомлення з «Короткої палеї» 6448 р., там само, стп.13); Там же. -- Т.42: Новгородская Карамзинская летопись. -- Санкт-Петербург, 2002. -- С.33..
Табл.3
|
«ЕЛ-2», с.503 |
Софійський І (бл. до «ПВЛ») |
НПЛ мл, Новг.І с.108 |
|
|
Томь же лКтЬ препочиша и |
Игорь же пришедъ, нача воя совокупляти многы |
Том же лКтК препочиша и |
|
|
другое, пакы бо въ третее лКто поидоша» |
другое, на третьее идоша |
Таким чином, відомості про Ігоря в «ЕЛ-2» та «Короткій палеї» (останній -- опосередковано через «ЕЛ-2») сходять до двох літописних зводів. Головна частина читань в «ЕЛ-2» близька до Софійського I (?), а деякі вставки тотожні НПЛ мл. Утім, початок запису: «Иде Игорь на грекьі», -- що присутній як у «ЕЛ-2», так і в «Короткій палеї», у кінцевому підсумку, сходить до «ПВЛ». Що стосується НПЛ мл, тут посилання на князя дещо відрізняється: «Посла князь Игорь на грекьі вои». Загалом система згадок Олега та Ігоря в НПЛ мл доволі прикметна, вони діють і разом, і нарізно. Пор. таблицю (підкреслено спільні читання обох літописів):
Табл.4
|
НПЛ мл, Новг.1, с.107-109 |
«ПВЛ», ПСРЛ, т.1 |
|
|
6362 р.: а) и вьзрастьшю же ему. Игорю, и быс у него воевода, именемь Олегъ... |
а) 29Л 6411 Игореви же възрастъшю . и хожаше по Олзі и слоушаше єг. |
|
|
Ь) Игорь же и Олегь творящася мимоидоуща... творящася... съзваста... и сЬде Игорь княжа в КиевЬ. |
Ь) 22--23Л 6390 поиде Олегъ. придоста къ горамъ къ києвьскимш.. нося Игоря дітьска. идемъ въ греки от Олга и от Игоря княжича. и селе Олегъ княжа въ Києві. |
|
|
6428. с) Посла князь Игорь на грЬкы вои. |
с) 44Л 6449 иде Игорь на греки. |
|
|
6429 d) Игорь и Олегь пристроиста... |
- - |
|
|
6430 е) Иде Олегь на грЬкы. и вьлЬзь Олегь, и повелЬ изьвлеши... |
е) 30Л 6415 иде Олегъ на грекы. выиде Олегъ на брегъ и воєвати нача. и повелі Олегъ воємъ своимъ. |
|
|
прииде Олегь кь Кыеву и ко Игорю, несыи |
7) 32Л и приде Олегъ к' Киевоу . неся злато. |
|
|
злато... |
Таке явище можливе за тієї умови, якщо текст НПЛ мл є композитним, і складається з фрагментів «ХВІ» та літописних, зразка «ПВЛ», разом зі зв'язками та здогадами новгородського книжника Додумування повідомлень та композитний характер припускав уже О.О.Шахматов (див. прим.2). Якщо прийняти, що вихідною версією слід вважати «ПВЛ», для відновлення загальної кар-тини можливою є така гіпотетична схема. Для книжника, котрий, згідно з поняттями пізньосередньо- вічного часу, «вирівнював» заплутані взаємини ранньосередньовічних володарів, головним князем ставав Ігор, син глави династії, Рюрика. Виходячи з цього, просилося «переструктурування» стосун-ків, тобто, саме такий хід, що Олег уявлятиметься «воєводою» Ігоря. Щодо реальної історії раннього середньовіччя, у цей час далеко не завжди влада переходила від батька до сина й наступним воло-дарем ставав прямий родич. Тобто, версія «ПВЛ», вірогідно, ближча до реального стану справ. Про те, що Олег радше був князем, див., напр.: Петрухин В.Я. Древняя Русь: Народ. Князья. Религия. Из истории русской культуры. -- Т.1: Древняя Русь. -- Москва, 2000. -- С.142; Мельникова Е.А. Рюрик и возникновение восточнославянской государственности в представлениях летописцев ХІ -- начала ХІІ вв. // Древнейшие государства Восточной Европы 2005. -- Москва, 2008. -- С.53. Прихильники шахматовської концепції багато покладають на відхилення «ПВЛ» від однини у двоїну у фр. Ь -- як прояв слідів переробки з оповіді НПЛ мл (про аналогічні і масивніші прояви непослідовності НПЛ мл див. ліву колонку табл. №4, як правило, не згадують). Були спроби виправдати автора «ПВЛ»: у літопису йдеться про Аскольда і Діра, через що виникло неузгодження: Мельникова Е.А. Рюрик и возникновение восточнославянской... -- С.54--55. Утім, можна запропонувати простіше рішення: саме у статті 6390 р. «ПВЛ» сказано про Олега й Ігоря, і хоча їхні фігури нерівноцінні за сюжетом, хтось із перших копіїстів чи навіть укладач міг збитися на двоїну власне від згадок двох осіб. Див. ана-логічні прояви «непослідовності» у Пролозі та окремих літописних записах ХІІ ст. Так, свята Лукія мала сина «идолослоужителя», котрий її «оклевета» (звинуватив). Мучили її одну, але після мук «изи- доста» неушкоджена. Тобто, на початку оповіді згадано двох героїв, і хоча вони жодним чином не діють разом, книжник переключився на двоїну. Див.: Славяно-русский Пролог по древнейшим спис-кам. Синаксарь. Сентябрь -- февраль. -- Т.І / Изд. подг. Л.В.Прокопенко, В.Желязкова, В.Б.Крысько, О.П.Шевчук, И.М.Ладыженский. -- Москва, 2010. -- С.84б. Цікаві варіанти знаходимо до паралельного тексту Київського зводу та Лаврентіївського літопису за ХІІ ст. Напр., у статті 1140 р., де вихідним читанням, судячи з читань у ЛІХ, є «створиша» (мир, Всеволод Ольгович з Андрієм Володимиричем та половцями), в РА форму перероблено на «сотвориста». Див. 308Л під 6647 р., 308І під 66--8 р.. Власне у статті НПЛ мл 6428 р. маємо текстуальні свідчення сполучення «ХВІ» під 6428 р. та «ПВЛ» 6415 р. (див. вище). Це дає право припускати, що залучено і статтю 6449 р., звідки взятий і перефразований початок: «...Игорь на грекы». Украй важливим є те, що основне «тіло» повідомлення НПЛ мл 6428 р. складається з тексту «ХВІ» й саме на нього нашаровані вкраплення з «ПВЛ».
Щодо причин комбінування, тригером у всіх трьох випадках -- НПЛ мл, «ЕЛ-2» та «Короткої палеї» -- послугувало, мабуть те, що укладачі впізнали вставки з Амартола в різних версіях і вважали за потрібне поповнити оповідь про походи русі. Методи компоновки застосовано різноманітні. Неоковирний -- скорочення та просте поєднання двох фрагментів навіть без корекції хронології -- демонструє «Коротка палея». Складніші кроки спостерігаються в НПЛ мл та «ЕЛ-2». У новгородському літописі хронологія та основа повідомлення запозичені з «ХВІ», однак додано невеличкі уривки з «ПВЛ» 6415 р. та, вірогідно, 6449 р. В «ЕЛ-2» бачимо складне поєднання пластів хронографічного й літописного тексту.
Звернімося тепер до «ПВЛ» 6449 р. Аналіз цієї статті спонукав дослідників одного в цілому шахматовського спрямування зробити прямо протилежні висновки. О.О.Шахматов писав про те, що в «ПВЛ» використаний повний переклад Амартола, але тут він є джерелом додатковим, а головну роль відіграє «Житіє Василія Нового»58. О.В.Творогов уважає, що «ПВЛ» відтворює версію «ХВІ»59. То яке джерело проявилося під 6449 р.? Розглянемо «ПВЛ», повний переклад Амартола та «Житіє Василія Нового». Див. таблицю: пунктиром позначаю вирази, що не мають між собою паралелей (за необхідності, читання можна порівняти з першою таблицею, де проаналізовано пам'ятки «родини» «ХВІ» та НПЛ мл).І
Табл.5
|
«ПВЛ», 44-45Л |
Ам.567-568 |
«Житіє Василія Нового»60 |
|
|
а) Иде .Иг.°рь Да. гвеки-. еко рослаща болгаре вість ко црю. яко идуть |
а) 69.35-37-70.1. ОїЬтолІ. жедрІР; де вість цареви отъ 1&хъ, яко оуже идоуть. До .н^оличїк .же. дце№ пріиде вість о сихь Р.отЬ болгаръ. |
||
|
Ь) русь на Црьградъ. скідии .1. тысящь. |
Ь)567.1-2(3). а. Иоудя.же.мсцд ді. днь дрдичъ. пкиплоу. р°усь на Костянтина град дРЯЄЧ тысящь .і., иже.и скіди глемр, от рода.в.аряжеска РоХЧДмъ. |
||
|
с) иж.е .прдчоша Д приплуша. и Дочаша роеватЧ Вифаньския страны |
с) 19, 20-21. приплоуша. и се .й°усь .хрусы .п°рлаша .чъ Вишискыа Грецький текст точніше відображений у «ПВЛ», пор. «Вифаньския страны» -- npфg та xqg BiGuvlag рєрц. Має бути «Вифиньскыя страны»., яко . да . пищоХ имъ и .прочее дринесохт. |
70.3-4,9-10. оуже .тімь .явдд шемся д тоу. ся дмь. прчбли-- жившемъ. рыходяще .плЬно-- раху* |
|
|
й) и . монаху . по Понту до Ираклиа61 так РАІХ; Л АръклЬя.. и до Фафлогоньски земли. и всю страну Никоми- диискую. поплЬнивше |
й) 10--13. ПРостеРДемри до Понта Иераклiа и до ^ефлагоньсша земля и въ всю страноу Нико- мидiискую поплЬнивше |
||
|
е) и Судъ весь пожьгоша. их же емше овЬхъ растинаху. другия аки странь поставляюще. и стрЬляху РЪ . НЯ. изимахуть опаки руцЬ съвязырахуть. гвозди желЬзныи посреди главы въбивахуть имь Л ихъ.. много же стыхъ црквии огнемъ предаша. |
е) 28-31. Соу всі пожгоша, а ихъ ж емше РЛ^нрикЧ, овіх растинахоу, ины .же. к . земли мриФкивахох дроугыа же яко стража aKonoщз. поставляюще стрілами стріляхоу. слиКИ ратному . ЧиНРУ изъимахоу, опако роуці связрвше, гвозды желізньї посрід главы въбивахоу имъ. много ж стых цркви огнери предаша. |
||
|
0 манастырЬ и села дожигоша. и имЬнья не мало обою страну рзяша. потомъ же пришедъшемъ воемъ от въстока. Памъфиръ деместикъ. съ .м.ми тысящь. Фока же патрекии съ макидоны. Федоръ же стратир^тъ съ фраки. с ними же и сановьници боярьстии. обидоша русь около. |
^) 16-26. монастыря же и села вельможь вс.е . ргн.еви. жредаша, имЬнiа же не мало обою страноу Съвркоупиша. Потомъ же пришед- шемъ воемъ на нихъ отъ востока, Панфиръ доместикъ воиЈИШ с четырми десятми тысоущьми, Фока патржеи с македоняны, Феодоръ же святЬищ;^ стратигь съ фракффнц, съ ними же и сановницы болярстш, иже. по при рочномоу .Опогарисъ,. и обыдоша ихь окрестъ |
||
|
g) съвЬщаша |
g) 2--30. свЬащаваахоу РтИЧ поййгнути. |
||
|
^ русь изидоша въружившеся на греки. и брани межю ими бывши ?ьрд. одРа.одолЬша грьци. русь же възратишася къ дъружинЬ своеи къ вечеру. на ночь влЬзоша в лодью РА лодьи. и отбЬгоша. |
^ 70.32-71.1. Дръзноувше Же роусь изидоша на греки въороужившеся, и брани межю ими бывши, побЬжени .быв.ша роусь и .брша ихъ грецы йЬжИ; щрхъ, дондеже .о.убо възвра- тiшася до дроужины своея.,И вечероу достиГШЮ, .отаи влЬз- ше в ладш своа отбЬгоша. |
||
|
i) Феофанъ же сустрЬте я въ [о] лядехъ со огнемъ. и пущатр .Ча?а трубами огнь ра лодьЬ руския. |
і1) 568.2,4. воемь лод1рным. соущим въ оляди, съв^ЩаШяс въ сдоа .сниуи -. Феофано“ оустрЬгеры бышя- + і2) 567.14-15. роусскымъ ло- диамъ раздр.оуши и. оУстроенсмъ огнем много РЖЖО, |
||
|
j) и быс видЬти страшно чюдо. русь же видяЩЧ пламянь. рмЬтахуся въ воду морьскую. |
j) 71.9-11. и бысть видЬти страшное чюдо, како. бо.ядеся пламене СГЧераго, воле.ю ме- таахоу себе в поКЧРноК морску, |
||
|
к) хотяще рубррсхи. |
к) 15-16. в глоубиноу морскоую, мнящее брcдiю рзбЬЖати, |
||
|
1) и тако прочии РЪзЪBPаTPЩаfя въ свояси . |
1) 20-21. и тако скончясяотъ ниХЬ- * ¦ дондеже доиВД^ь въ своаси |
||
|
т) тім же пришедшимъ въ землю свою и повідаху кождо своимъ о бывшемъ. и о лядьнімь огни. якоже молонья реч. иже на нбсхъ грьци имуть оу собе. и се пущающа же жагаху насъ. сего ради не одолЪхомъ имъ. |
т) 25--31. тЬмъ же пришедшимъ в землю свою, повідахоуть кождо своимъ о бывшемъ и о оляднімь огни: яко молъша, рече, иже на небесіхщ грецы имоуть оу себе, сію попоущающе жжахоуть насъ, и сего ради не одоліхомь имъ. |
||
|
п) №°.рь . же . ррчдодь . нача скупляти воі мчогч- |
Як бачимо, фр.а d е і1-і2 взято з Амартола; Ь с f g h j к 1 т - із «Житія Василія Нового»; п -- зв'язка літописця. До речі, останній живописний уривок (фр.т) із «Житія Василія Нового», написаний нібито від імені «русі», часом зараховується вченими за запис легенди («устных рассказов») про похід русі. Це заплутує текстологію, нарощуючи на різних версіях ще неіснуючі насправді «легендарні свідчення» Див., напр.: «Византийским текстом, как более авторитетным, было заменено восходящее к устной традиции повествование, в котором руководителем похода назывался Игорь и от кото-рого сохранилось лишь описание греческого огня: «Тем же пришедшим в землю свою, поведаху кождо своим о бывшим и о ляднем огни. «Яко же молонья, -- рече -- иже на небесех, Грьци имо- уть... Этот фрагмент устных рассказов участников похода, о чем прямо говорится в тексте, видимо, не читался в Начальном своде, поскольку он не представлен в Новгородской первой летописи» (Мельникова Е.А. Рюрик и возникновение восточнославянской государственности. -- С.68, виділення курсивом моє). Як бачимо, у фр.т буквальне й точне запозичення із «Житія Василія Нового», автор якого удався до риторичного прийому -- прямої мови. Узагалі, з «про-мовами» від першої особи треба бути вкрай обережними, адже вони можуть виявитися цілком книжного походження.. Важливішим однак є інше. О.В.Творогов не залучав для порівняння джерел «ПВЛ» закінчення оповіді «Хроніки» Амартола (фр.і1-і2). Вчений обмежився тією частиною, що нині опублікована на с. 567 видання Істріна, внаслідок чого припустив, що укладач «ПВЛ» використав спочатку Ам.567.1--3, далі перейшов до Ам.567.26--31, а згодом зробив характерний стрибок назад до Ам.567.3, як це бачимо в «ХВІ». Насправді, у «ПВЛ» компілювання йшло майже весь час за викладом «Хроніки»: Ам.567.1--3 (скорочення), Ам.567.19--21 (скорочення й переказ), Ам.567.28--31 (точне копіювання), Ам.568.2,4-5 + Ам.567.14--15 (скорочення й переказ). Насамкінець, справді, виклад повертається, та це обумовлено фігурою Феофана. Подібні ампліфікації, пов'язані з іменем того чи іншого персонажа, не є чимось надзвичайним у компіляціях. Натомість прийом, застосований у текстах «родини» «ХВІ», набагато рідкісніший Звичайно, до цього теж можна підшукати раціональні підстави. Такий хід може бути обумов-лений кількома причинами. Напр., тим, що укладач намагався вкласти виклад у традиційну схе-му військових описів: прийшли -- вчинили плюндрування -- сталася битва й нападники отримали відплату за скоєне. Або ж автор пропустив важливу частину оповіді й повернувся до випущеного.. Коливання у манері цитації Амартола у «ПВЛ» тотожні тому, як її автор користується «Житієм Василія Нового» -- бачимо точне копіювання, переказ, вибірку. Таким чином, правий виявляється засновник концепції Початкового зводу: «ПВЛ» у повідомленні 6449 р. залежить від повного перекладу Амартола, а не від хронографу. Це означає, що «ПВЛ» у повідомленні 6449 р. не залежить від НПЛ мл 6428 р.
До речі, усе сказане дозволяє переоцінити ще один аргумент, до якого традиційно звертаються прихильники концепції Шахматова -- аргумент «відсутності вставок із «Житія Василія Нового» в НПЛ мл». Уважають, що оскільки в НПЛ мл не простежується жодних слідів залучення «Житія» -- значить, її текст відбиває початкову стадію, адже літописець не міг послідовно вилучити вставки із «Житія». Однак детальний аналіз статті 6428 р. показує, що основне тіло тексту НПЛ мл взято з «ХВІ», а додатки з «ПВЛ» є розрізненими вкрапленнями. Відтак, аргумент відсутності впливу «Житія Василія Нового» у НПЛ мл нерелеватний. Ідеться про заміну однієї композиції іншою -- що ніяк не може свідчити на користь того, яка з них початкова. Натомість контамінація в НПЛ мл двох джерел, «ХВІ» та «ПВЛ» -- справді, доводить вторинність новгородського літопису.
На закінчення дозволю собі невеличкий відступ. Розглянемо ще один цікавий текст про походи Олега та Ігоря -- прикінцеві приписки старшого списку «Троїцького хронографа», зроблені після завершення головного його джерела, «Хроніки» Амартола. Перша оповідає про похід князя Олега, друга торкається хрещення Русі Володимиром Святославичем. О.О.Шахматов уважав, що дві згадки руських подій мають вказувати на те, що укладач не був знайомий з «ПВЛ» і попередніми записами, а спирався на дуже давній літопис. Відтак, він побачив тут «першу редакцію Початкового зводу» і заснував на прикінцевих записах обсягом менше аркуша цілу низку «спільних протографів «Еллінського літописця» та «Початкових зводів», які нібито не дійшли до нас.
Детальний розгляд приписок Троїцького хронографа заперечує такі сміливі гіпотези, натомість виявляє інше -- безпосередню залежність від «ПВЛ». Приписки виписані за однією схемою: «придоша на Царьградъ / ...на святое крещение» «съ княземъ своимъ Ольгомъ / ...Володимеромъ». Друга надто коротка, повідомлення лише в загальних рисах відображає зміст літописної(?) статті. Натомість у першій вгадується текст зразка «ПВЛ», запозичений з різних місць літопису - статей 6415/907 р. та 6452/944 р. Пор. нижче (шрифт bold позначає зближення Троїцького з «ПВЛ», курсив -- вирази наближені до НПЛмл, пунктир у Троїцькому -- індивідувальні читання).
Табл.6
|
1) «Троїцький хронограф», арк.392с--d |
«ПВЛ» |
НПЛ мл |
|
|
и придоша по Демь роусь на Црьградъ. со .княземр .Фоимь Олгомь в лодьяхъ. мьножьст- воу много- и покрыша море кортянтина72. |
29.19-20,26.27-30.1Л 6415/907. иде Олегъ на грекы... поя же множество, поиде Олегъ на конех и на кораблех. пршде къ Црюграду +45.16,19-20,22-23Л 6452/944. Игорь. поиде на греки въ лодьях и на конихъ. покрыли суть море корабли |
Новг.І с.107. 6428. посла князь Игорь на грЬкы вои русь с.108. 6429. пристроиста воя многы с.108. 6430. иде Олегъ на грЬкы и прииде Цесарюграду. |
|
|
вои же въставиша лодья на колеса. въ^д&^а пароусы. вітроу соуию релдкоу.. пос°ух°у дзимахруся л°дья. |
30.10--13Л повелі Олегъ воемъ своимъ. колеса изділати. и воставляти на колеса корабля. и бывшю покосноу вітроу. въспя пароусы съ поля. и идяше къ граду. |
повелі Олегъ воемъ своимъ колеса изділати и въставити корабля на колеса. и бывъшю покосну вітру, и въспяша прі, и с поля идоша къ граду. |
|
|
рни же затвориша ррата градъная. даслаш.а . . дары многд. злато и паволоки. мира просящр. ро,урь же ... |
Подобные документы
Дослідження впливу Біблії на "Повість временних літ". Отримання знахідок у цій області шляхом залучення давньослов’янських перекладів біблійних книг. Зміна смислу кількох епізодів Початкового літопису з урахуванням результатів обстеження рукописів.
статья [65,3 K], добавлен 07.08.2017Найдавніші пам'ятки писемності часів Київської Русі: "Остромирове євангеліє", написане на замовлення новгородського посадника Остромира у 1056-1057 рр. та "Ізборник" Святослава, написаний у 1073 р. Проблема виникнення писемності і розвиток освіти в Русі.
реферат [34,5 K], добавлен 09.12.2014Концепції розвитку давньоруського літописання і хронографії, сформульовані на початку ХХ ст. О.О. Шахматовим й В.М. Істріним. Виникнення ідеї так званого Початкового зводу кінця ХІ ст. та "Хронографа за великим викладом". Перевірка текстуальних свідчень.
статья [63,4 K], добавлен 07.08.2017Дослідження факторів, які спричинили феодальну роздрібненість Київської Русі кінця ХІ–середини ХІІІ ст. Наслідки спустошення Батиєм Північно-Східної Русі. Похід монголо-татарів на Південну Русь. Роль монголо-татарської навали у слов’янській історії.
реферат [28,5 K], добавлен 28.10.2010Літопис - історико-літературний твір у Київській Русі, пізніше в Україні, Росії та Білорусі, в якому оповідь велася за роками. Найвизначніші козацькі літописи про Україну, їхні джерела та вірогідні автори. Коло соціальних інтересів авторів літопису.
реферат [58,0 K], добавлен 23.12.2010Велика боротьба між Сходом і Заходом. Причини першого хрестового походу 1096-1099 рр. та його наслідки. Порівняння цілей, соціального складу, наслідків кожного з походів для тих країн, куди були спрямовані прагнення духовних і світських феодалів.
дипломная работа [9,2 M], добавлен 21.10.2011Дослідження історії боротьби населення Київської Русі і Галицько-Волинського князівства зі степовими народами (гуни, авари, болгари), що прямували з Азії чорноморськими степами у західну Європу. Перипетії степових походів на печенігів, торків та половців.
реферат [36,0 K], добавлен 22.12.2010Масовий похід українських кріпосних селян до Перекопу з метою поселитися в Криму і отримати волю від кріпацькоїу залежності. Відновлення національних прав українців в Російській імперії. Повстання військових поселенців Чугуївського уланського полку.
презентация [960,5 K], добавлен 29.11.2016Етап історичного розвитку української державності, пов'язаний із формуванням у Середньому Подніпров'ї Київського князівства, формування права Київської Русі. Адміністративна, військова, релігійна, судова реформи Володимира. Джерела права Київської Русі.
реферат [43,1 K], добавлен 16.04.2010Оцінка Володимирового хрещення в історичній культурі Московії XVI ст. Вміщення розлогої історії про християнізацію північно-східних теренів як риса Никонівського літопису. Причини уваги московських церковних книжників до персони князя Володимира.
статья [35,9 K], добавлен 07.08.2017Історіографічний огляд концепцій походження державно-політичного утворення Русі. Об’єднання східнослов’янських племен навколо Києва і зміцнення ранньофеодальної держави на Русі. Діяльність великих київських князів. Соціально-економічна історія Русі.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 03.04.2011Становище Русі за князювання Святослава (964-972). Реорганізування Святославом управлінської системи в 969 році. Формування території Київської Русі за князювання Володимира (980-1015). Запровадження християнства на Русі. Князювання Ярослава Мудрого.
реферат [23,5 K], добавлен 22.07.2010Крестовые походы и ее участники, война в Палестине против туроксельжуков. Планы рыцарей-крестоносцев освобождения "гроба господня". Захват городов "Святой земли", Палестины. Разграбление в 1204г. столицы Константинополь. Крестовые походы против неверных.
презентация [2,5 M], добавлен 15.09.2010Оцінка ролі князя Володимира в проголошенні християнства державною релігією Київської Русі. Визначення історичних передумов та зовнішньополітичних обставин виникнення ідеї хрещення руського народу. Опис "іспиту віри" у легендарній "Повісті минулих літ".
реферат [32,9 K], добавлен 28.03.2011Станаўленне старажытнарускай дыпламатыі. Хрысціянізацыя Русі: ўмацаванне міжнародных пазіцый Русі. Старажытная Русь і Візантыя, асаблівасці Руска-візантыйскіх кантактаў у эпоху Яраслава Мудрага. Распрацоўка ўрока па тэме: "Міжнародныя кантакты Русі".
дипломная работа [103,8 K], добавлен 27.04.2012Сутність поняття "джерела права". Загальна характеристика проблем формування права Київської Русі. Знайомство з важливими теоретично-історичними засадами Руської Правди як джерела права. Розгляд особливостей та головних етапів розвитку звичаєвого права.
курсовая работа [177,9 K], добавлен 13.01.2015Культурные, торговые и дипломатические взаимоотношения между древней Русью и Византией. Русско-византийская война 941—944 годов, походы князя Игоря на Царьград. Посольство княгини Ольги в Константинополь. Принятие князем Владимиром христианства на Руси.
презентация [3,3 M], добавлен 27.09.2014Формування ідеології єдиної Московської держави, період князювання великого князя Івана III. Одруження на Софьї Палеолог. Процес "збирання земель" Північно-східної Русі, боротьба з Казанню. Похід "миром" на Великий Новгород, кінець вічової республіки.
реферат [39,9 K], добавлен 21.06.2009Падіння грецької могутності. Цар Філіпп II та його роль у посиленні Македонії. Засилля македонських правителів. Олександр Македонський, його віско та Східний похід. Утворення імперії Олександра Македонського. Опозиція східній політиці Олександра.
реферат [17,9 K], добавлен 22.07.2008Функції найвищих органів влади Київської Русі: великий князь, княжна рада, феодальні з’їзди. Елементи механізму політичної влади в Давньоруській державі. Місцеві органи управління Київської Русі. Суд, військо, церковна організація в Київській Русі.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 20.01.2011
