Описи Київського (1869 р.), Одеського (1871 р.) та Харківського (1871 р.) військових округів: історія створення та джерельна основа документів

Шукаючи шляхи виходу із ситуації, що склалася з формуванням джерельної бази ВТО, укладачі були вимушені або розраховувати на власні ресурси, або звертатися по допомогу до вищого військового керівництва країни (в особі Ф. Гейдена або М. Обручева). Останній варіант був досить поширеним явищем серед упорядників військово -топографічних описів. Наприклад, 2 квітня 1866 р. Начальник дивізійного штабу 12-ої піхотної дивізії, підполковник І. По - знанський звернувся з проханням до М. Обручева надати йому інформацію про площу земельних ресурсів Подільської губернії [16, 92]. 29 липня 1866 р. з вимогою надіслати в ролі історичного джерела Матеріали для військової географії та військової статистики Херсонської губернії (автор - М. Сапунов) звернувся помічник начальника штабу Одеського військового округу О. Раух [16, 111]. 31 жовтня 1866 р. датується звернення Командуючого Казанським військовим округом, генерала від інфантерії К. Семякіна щодо необхідності опрацювання опису Пензенської губернії М. Сталя, якого не було виявлено під час формування первинної джерельної бази ВТО Казанського військового округу [16, 125а]. 5 грудня 1866 р. Командуючий Петербурзьким військовим округом Великий князь Микола Миколайович (Романов) рекомендував Ф.Гей - дену надати його підлеглим описи Петербурзької, Псковської, Олонецької, Архангельської, Новгородської губерній за попередні роки [16, 131]. 11 травня 1866 р. Командуючий військами Західно-Сибірського округу генерал-лейтенант О. Хрущов звернувся до Ф. Гейдена та М. Обручева з проханням надіслати монографію Д. Журавського «Об источниках и употреблении статистических сведений» (1846 р.), «Списки населенных мест Российской империи» (за Архангельською, Казанською, Єнісейською губерніями), «Статистические таблицы Российской империи» (А. Бушен, 1863 р.) тощо [16, 193]. Співробітники Головного штабу та Військово -вченого комітету завжди намагалися допомагати офіцерам із формуванням джерельної бази описів. Так, 6 лютого 1867 р. та 22 лютого 1867 р. М. Обручев на адресу укладачів опису Петербурзького військового округу надіслав «Памятную книжку Олонецкой губернии на 1867 г.» та «Статистические сведения о Новогородской губернии». Ці документи, за спостереженням М. Обручева, «стануть у нагоді під час створення військово-статистичного огляду Петербурзького військового округу» [16, 144-145 зв.]. У разі відсутності необхідних матеріалів у бібліотечних та архівних установах М. Обручев та Ф. Гейден замовляли потрібну літературу й картографічні матеріали у друкарнях або книгарнях Російської імперії. Наприклад, 12 травня 1867 р. Військово-вчений комітет за наказом М. Обручева замовив у книжковому магазині купця І. Ісакова такі видання: «Статистические таблицы Российской империи» (А. Бушен, 1863 р.), «Полное историческое, медико-топографическое, физико-химическое и врачебное описание Кавказских минеральных вод» (О. Нелюбій, 1825 р.), «Списки населенных мест Российской империи. Енисейская губерния» (1864 р.), «Опыт медицинской географии» (Ж. Буден, 1843 р. (переклад на російську мову з'явився у 1862 р.) [16, 212]. 18 серпня 1867 р. вищезазначені матеріали було надіслано до штабу Західно -Сибірського військового округу [16, 194].

Поряд із проблемою формування джерельної основи ВТО, керівників обстеження непокоїла завантаженість укладачів описів поточними справами. На високу зайнятість офіцерів Генерального штабу звертають увагу керівництва країни укладачі «Всеподданейшого отчета о действиях военного министерства» за 1871 р. [7, 134] та «Отчета о деятельности Военно -ученого комитета Главного штаба за 1869 г. и офицеров Генерального штаба за 1870 г.» [25]. Так, капітан О. Шульгін (учасник групи, що створювала опис Фінляндського військового округу) протягом 1870 р. працював над третім розділом опису («Сведения по расположению войск») та статтею «Климатические условия» для першого розділу опису (« Сведения географические и топографические»), одночасно викладав в Гельсинфорському юнкерському училищі навчальний курс «Військова адміністрація», розробляв проект кошторису для будівництва барачного табору під Тавастгусом. Інший учасник описових робіт у регіоні - К. Ернрот відповідав за транспортування військових підрозділів залізничним та водним транспортом до місць постійної дислокації та підготовку статті «Сведения по сухопутному передвижению войск и войсковых тяжестей» для четвертого розділу опису. Капітан М. Брофельд тривалий час перебував на рекогносцируванні території між містом Бйорнеборгом, сільським поселенням

Коувола, річкою Кюменню (Кюмійокі - І. П., О. П.) та Балтійським морем. Паралельно М. Брофельд викладав у Гельсинфорському юнкерському училищі навчальну дисципліну «Тактика», редагував параграф «Граница» для першого розділу опису («Сведения географические и топографические»). Капітан К. Шауман - з «10 червня до 1 серпня 1870 р. під час зборів під Тавастгусом та Вільманстрандом керував заняттями молодих офіцерів із саперної справи, займався рекогносцируванням територіального простору між населеними пунк - тами Коувола, Вільманстрандом та Виборгом», працював над четвертим розділом огляду «Сведения по передвижению войск». Штабс -капітан Є. Мацієв- ський обстежував кордон військового округу від Сестрорецька до Виборга (для військово-топографічного опису Фіндляндського віськового округу), ви - кладав «Військову топографію» в Гельсинфорському юнкерському училищі [25, 41-42 зв.]. Капітан І. Якубовський працював над створенням «Топографического описания поверхности округа» (розділ «Сведения географические и топографические») та викладав у юнкерському училищі «Російську історію» [25, 41-42 зв.]. З часом зростання навантаження на укладачів описів призводило до того, що деякі з них були вимушені на тривалий час припинити роботу над описами або делегувати свої повноваження іншим посадовим особам. Наприклад, у Казанському військовому окрузі протягом 1869 р. було призупинено описові роботи за трьома губерніями округу (В'ятською, Самарською та Пензенською) внаслідок того, що їхні укладачі (М. Гутовський, В. Чудовський, А. Фрейтаг), окрім упорядкування військово -топографічних описів, наглядали за проведенням рекрутського набору в губерніях округу, відповідали за передислокацію військових підрозділів до нового місця служби, виконували обов'язки ад'ютантів або діловодів при штабі дивізії чи військового округу. Про високу зайнятість офіцерів Генерального штабу поточними справами повідомляли й інші посадові особи, наприклад начальник штабу Ризького військового округу, генерал-майор А. Корф. 28 лютого 1867 р. він доповідав, що при штабі округу перебували чотири офіцери Генерального штабу: підполковник І. Двор - жицький, капітан О. фон Гюббенет, підполковник Ф. Печора, капітан Л. Кладо. Однак, фактично над описом Ризького військового округу працювали лише підполковник Ф. Печора та капітан Л. Кладо та й то з перервами. Наприклад, підполковник Ф. Печора був вимушений призупинити роботу над описом протягом квітня-травня 1866 р. (на час відрядження до Санкт-Петербурга разом з Командуючим округом Ф. Бергом) та з 24 жовтня 1866 р. до 28 лютого 1867 р. (на час рекогносцирування Фелінського повіту). Капітан Л. Кладо протягом чотирьох місяців 1866 р. виконував обов'язки діловода Окружної Ради, і тому його відсторонили від описових робіт на цей час [16, 146].

Також однією з головних проблем кадрового забезпечення діяльності вій - ськово-топографічних експедицій була постійна ротація у складі упорядників описів. Так, в Оренбурзькому військовому окрузі протягом 1866-1867 рр. над топографічним описом працювали І. Сапожников та М. Лико, однак уже 4 серпня 1867 р. було прийнято рішення про їхню заміну у зв'язку з призначенням на службу до Туркестанського військового округу [16, 210]. Пізніше обов'язок підготувати ВТО Оренбурзької губернії було покладено на штабс-капітана М. Хорошхіна (помічника старшого ад'ютанта штабу Оренбурзького військового округу), незабаром він отримав призначення на посаду старшого ад'ю танта штабу військ Уральської області, тому був вимушений відмовитися від подальшої співпраці (замість нього наприкінці листопада 1868 р. новим укладачем опису Оренбурзької губернії став підполковник В. Саранчев). Укладач іншого ВТО, опису Пермської губернії (Казанський військовий округ), штаб с - капітан Генерального штабу А. Боголюбов також був вимушений відмовитися від роботи над описом, оскільки за рекомендацією лікарів наприкінці жовтня 1868 р. виїхав до Варшави на лікування. Після одужання А. Боголюбова було призначено на посаду старшого ад'ютанта при штабі Варшавського військо - вого округу. Кандидатуру нового укладача опису Пермської губернії було за - тверджено лише 6 травня 1869 р. [16, 210].

Таким чином, за наявності великої кількості факторів, що гальмували своєчасне завершення описів, командувачі військових округів, починаючи з 15 липня 1866 р., систематично зверталися до начальника Головного штабу Ф. Гейдена з вимогою відтермінувати упрядкування військово-топографічних описів: (перший лист такого змісту надійшов від Командуючого військами Ризького військового округу, генерал-майора А. Корфа). Після тривалого листування з Командувачами Варшавського, Ризького, Казанського військових округів було прийнято рішення відтермінувати завершення описово-статистичних робіт до 1 січня 1869 р. 11 листопада 1866 р. такий дозвіл було надано Командуючому військами Фінляндського військового округу, генерал-лейтенанту М. Адлербергу [16, 125б], 5 березня 1867 р. - О. фон Гільденштуббе (Командуючому військами Московського військового округу) [16, 148], 15 квітня 1867 р. - Б. Глінці-Мавріну (Командуючому військами Казанського військового округу) [16, 197]. Для прискорення описових робіт у регіонах Російської імперії 19 квітня 1867 р. Головний штаб вирішив спрямувати експедицію під керівництвом О. Лаврентьєва для ревізії діяльності укладачів описів в Одеському та Київському військових округах (на думку автора статті, це було недоцільно, оскільки обстеження відбувалося відповідно до графіка, без затримок) [16, 167]. По закінченні ревізії, 19 серпня 1867 р. на засіданні Військово-вченого комітету було заслухано доповідь О. Лаврентьєва про перебіг описових робіт в Одеському та Київському військових округах. За результатами засідання було прийнято рішення подовжити строк упорядкування опи - сів за всіма військовими округами Російської імперії до 1 січня 1869 р. [16, 200-203 зв.]. Однак, уже в січні 1869 р. стало очевидно, що в оновлені строки будуть завершені лише описи двох округів (Ризького та Київського), пізніше - Одеського та Харківського. Отже, 13 лютого 1869 р. Командуючий військами Фінляндського військового округу, генерал-лейтенант М. Адлерберг знову запропонував керівництву Головного штабу відтермінувати завершення описів військових округів, оскільки його підлеглі на початок 1869 р. уклали лише перший розділ огляду «Сведения географические и топографические» (окрім Табл. № 3 «Система реки...»). Робота над іншими розділами перебувала на стадії збору та систематизації відомостей [24, 10]. Тотожна ситуація спостерігалась і в інших регіонах Російської імперії, наприклад Східно -Сибірському військовому окрузі. 30 квітня 1869 р. закінчив роботу над створенням опису Іркутської губернії В. Липинський (Східно-Сибірський військовий округ). Роботу над описами інших губерній Східно -Сибірського війського округу так і не було розпочато, окрім описів Забайкальської області (укладач - полковник А. Шанявський) та Єнісейської губернії (укладач - капітан Д. Мажний), які складалися ще за програмою 1858 р. («Примерная подробная программа статистических описаний и военных обозрений губерний и областей Российской империи»). В аналогічному стані перебували роботи в Оренбурзькому військовому окрузі. На 18 квітня 1869 р. в межах упорядкування військового огляду Уфімської губернії було укладено другий розділ - «Сведения по комплектованию войск» (за винятком Табл. № 10 «Состав мужескаго населения по занятиям»), для третього розділу («Сведения по расположению войск») було укладено «Описание губернского, уездных и заштатных городов, как пунктов для квартирования войск», Табл. № 17 «Список пунктов, отличающихся вредным влиянием на здоровье людей и животных», «Карта смертности местного населения губернии», відомості про повсякденну культуру місцевого населен - ня, його економічний устрій; для п'ятого розділу опису «Сведения по доволь - ствию и снабжению войск» було підготовлено Табл. № 23 «Хлебные растения, служащие для провианта и фуража», № 24 «Луга и сено», № 25 «Числовые данные о домашних животных» [24, 21-23 зв.].

Труднощі також переслідували учасників експедицій, які працювали над описами Віленського та Казанського військового округів. 26 квітня 1868 р. Командувач Віленського військового округу, генерал-майор О. Казимирський доповідав, що за час роботи над ВТО протягом 1866-1868 рр. було укладено лише чотири перші розділи опису Гродненської губернії, перший та другий розділи огляду Мінської губернії, перший розділ описів Віленської, Могильов - ської та Вітебської губерній. За повідомленням Д. Канавалова, на 23 травня 1868 р. в межах підготовки опису Казанського військового округу було укладено: 1) другий, третій (окрім параграфа «Места удобные для расквартирования войск...») і четвертий розділи огляду Казанської губернії (укладач - капітан М. Давидов); 2) третій і четвертий розділи огляду Пензенської губернії (капітан А. Фрейтаг); 3) перший розділ (за винятком параграфа про кліматичні умови), таблиці № 4, 8, 9, 11 для другого розділу, описи повітових міст Аткар - ська, Вольська, Хвалинська, Кузнецька, Петровська та Сердобська для третього розділу, описи сухопутних шляхів сполучення для четвертого розділу опису Саратовської губернії (укладач - капітан М. Кірсанов) [23, 28]. На час подання наступного звіту, 6 травня 1869 р., підлеглими Командувача Казанського військового округу М. Глінки-Мавріна було укладено другий, третій і четвертий розділи опису Казанської губернії (перший та п'ятий - на стадії редагування); перший, третій та четвертий розділи опису Саратовської губернії (М. Кірса- нов, автор опису, завершував роботу над другим розділом, збирав матеріли для п'ятого розділу). Укладач опису Симбірської губернії М. Красовський уже закінчив роботу над чотирма розділами опису (для п'ятого збирав та систематизував інформацію); для опису В'ятської губернії підполковник М. Гутовський завершував таблиці № 23 «Хлебные растения, служащие для провианта и фуража», № 24 «Луга и сено», № 25 «Числовые данные о домашних животных».

Як довідуємося з архівних документів, обстеження військових округів Російської імперії тривало протягом декількох років, однак, як і в попередній період, воно не було завершене в повному обсязі. Узагалі в межах реалізації цього проекту, окрім описів Київського («Военное обозрение Киевского военного округа», 1869 р.), Одеського («Военное обозрение Одесского военного округа», 1871 р.) та Харківського («Военное обозрение Харьковского военного округа», 1871 р.) військового округів, було укладено та надруковано «Военное обозрение Рижского военного округа» (автор - Л. Кладо, 1869 р.), «Военное обозрение Земли Войска Донского» (автор - М. Краснов, 1870 р.), «Военное обозрение Виленского военного округа» (Ф. Дебюк, 1876-1881 рр.), «Военное обозрение Финляндского округа» (О. Гагейместер, 1876 р.), «Военное обозрение Варшавского военного округа» (1874 р.), «Опыт военно-статистического обозрения Туркестанского военного округа» (Л. Костенко, 1880 р.), «Военное обозрение восточной пограничной полосы Семиречинской области» (В. Тихмєнев, Пославський, 1883 р.), «Военно-статистическое обозрение Петербургского военного округа» (1884 р.). Як окремі статті у межах проведення цього обстеження були надруковані «Военное обозрение Дагестанской области» (укладач - К. Соловйов, 1887 р.); «Материалы для военно-географического описания губернии [Эриванской губернии]. Общий обзор. Геологический об - зор. Орография. Гидрография. Пути сообщения» (І. Озаровський, 1890 р.) та «Материалы для военно-географического описания губернии [Эриванской губернии]. Пути сообщения (Окончание)» (І. Озаровський, 1893 р.). Однак останні описи були упорядковані як оновлені огляди Кавказького регіону за Приблизною програмою статистичного та військово -статистичного обстеження Кутаїської губернії 1857 р. та Типовою докладною програмою статистичних описів і військових оглядів губерній та областей Російської імперії (1858 р.).

Таким чином, наприкінці 60-х рр. ХІХ ст. Нарадчий комітет Генерального штабу (з 31 грудня 1865 р. Нарадчий комітет Головного штабу, з березня 1867 р. Військово-вчений комітет) спробував підготувати нову серію ВТО. З ме - тою проведення чергового обстеження Ф. Гейден вирішив дотримуватися таких вимог: по-перше, спеціально для проведення нового обстеження співро - бітникам Військового міністерства розробити нову програму комплексного військово-топографічного дослідження регіону; по-друге, викласти в ній основні вимоги до змістовної частини опису; по -третє, одночасно з висвітленням окремих питань, пов'язаних із розвитком військової справи в регіоні, надавати комплексну інформацію щодо розвитку економіки, використання природних ресурсів, шляхів сполучення. На думку організаторів чергового обстеження, на сторінках цих описів повинна бути представлена інформація, яка допомагала б військовим вирішувати наступні прикладні завдання: 1) надати керівникам підрозділів надійну інформацію з топографії регіону; 2) на її основі сформувати в підлеглих уміння та навички впевнено орієнтуватися в незнайомій місцевості; 3) успішно застосовувати артилерію на складній для орієнтування місцевості за будь-яких обставин; 4) використовувати надану інформацію для упр ав - ління військами під час маршу; 5) визначати основні маршрути пересування військ; 6) показати найбільш ефективні шляхи постачання продукції. Отже, інформація в цих описах вузькоспеціалізована і призначена виключно для вій - ськових підрозділів. ВТО охопило всі військові округи Російської імперії, найбільш успішно воно просувалося в Київському, Одеському та Харківсько - му. На жаль, у запланованому обсязі нове військово-топографічне обстеження Російської імперії не було доведене до свого логічного завершення. Серед перспективних напрямків дослідження ВТО військових округів Російської ім - перії слід назвати вивчення досвіду упорядкування описів початку ХХ ст., зокрема таких ВТО: «Киевский военный округ. Южный приграниный район» (1904 р.) і «Киевский военный округ. Военно -географическое и статистическое описание. Приднестровский пограничный район» (1912 р.).

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА

топографічний військовий округ

1. Андреев Н. В. Географические труды офицеров Генерального штаба (1836-1868) и их значение для развития географии в России: автореф. дис. ... канд. геог. наук / Н. В. Андреев. - М., 1963. - 18 с.

2. Бобров И. В. История становления военно-топографической службы России / И. В. Бобров, В. Н. Филатов // Геопрофи. - 2012. - N°. 1. - С. 5-11.

3. Военное обозрение Киевского военного округа / [сост. при Штабе округа, под ред. ген. -майора Краснокутского, Генерального штаба кап. Левицким и Беневским]. - К.: Тип. И. и А. Давиденко, 1869. - 511 с.

4. Военное обозрение Одесского военного округа / сост. по материалам, собранным при окружном штабе офицерами Ген. штаба Бодаревским и Мило - радовичем под. ред. Крживоблоцкого. - Одесса: Тип. П. Францова, 1871. - 228 с.

5. Военное обозрение Харьковского военного округа / сост. под ред. ген. - майора Молоствова, Ген. шт. подполк. Макшеевым-Машоновым и Поповым. - Харьков: Тип. К. Счасни, 1871. - VIII, 1138.

6. Всеподданейший отчет о действиях Военного министерства за 1865 год. - СПб.: Типография Гогенфельдена и К, 1867. - 543 с.

7. Всеподданейший отчет о действиях Военного министерства за 1871 год. - СПб.: Тип. Гогенфельдена и К, 1873. - 278 с.

8. Высочайше утвержденное Положение о губернском и уездном управ - лении в губерниях Царства Польского (№ 44012 от 19 (31) декабря 1866 г. // Полное собрание законов Российской империи. - СПб.: Тип. ІІ Отделения Собственной ЕИВ Канцелярии, 1868. - Собрание ІІ. - Т. XLI. Отделение 2. - С. 426-428.

9. Глушков В. В. История военной картографии в России. XVIII - начало XX в. / В. В. Глушков. - М.: ИДЭЛ, 2007. - 528 с.

10. Есаков В. А. Русские географические исследования Европейской России и Урала ХІХ - начала ХХ вв. / В. А. Есаков, А. И. Соловьев. - М.: Наука, 1964. - 175 с.

11. Исторический очерк деятельности Военного управления в России в первое двадцатипятилетие благополучного царствования государя императора Александра Николаевича (1855-1880 гг.) / сост. ген.-майором Максимовским, ген.-майором Шильдером и полк. Хорошхиным, под руковод. ген.-лейт. Богдановича. - СПб.: Тип. М Стасюлевича, 1879. - Т. 4. (XI). - 473 с.

12. Краснов Н. Военное обозрение земли Донского Войска / Н. Краснов. - СПб.: Воен. тип., 1870. - [2], II, XX. - 288 с.

13. Лукашевич А. М. Западный пограничный регион в военно -стратегических планах Российской империи / А. М. Лукашевич. - Минск: ИВЦ Минфина, 2012. - Кн. 2: Изучение, инженерная и топографическая подготовка (70-е гг. XVIII - 1812 г.). - 359 с.

14. Новокшанова-Соколовская З. К. Картографические и геодезические работы в Российской империи в ХІХ - начале XX в. / З. К. Новокшанова-Соколовская. - М.: Наука, 1967. - 265 с.

15. Обзор деятельности Совещательного комитета Генерального штаба за 1864 и 1865 годы // Военный сборник. - 1866. - N° 50. - С. 49-59.

Размещено на Allbest.ru