Кадрове забезпечення військово-повітряних сил Західноукраїнської Народної Республіки (1918-1919 рр.)

Михайло Шарик (24.10.1901 р. н.) народився в с. Денисів Тернопільської обл. [33, с.7]. Служив

кулеметником в 1-шій летунській сотні [16, с. 670].

В спогадах Івана Фостаковсякого є фото хорунжого Володимира Пилипця [17, с. 237]. Проте під час служби в ВПС Галицької армії він був в званні вістуна [16, с. 668].

Володимир Пилипець (14.02.1902 р. н.). Місце народження Скалат, закінчив в м. Тернопіль гімназію, служив в 3-тій летунській сотні. За даними Івана Фостаковського вістун В. Пилипець поступив на службу в військово-повітряні сили, тоді коли основна база перебувала в Теребовлі (згідно спогадів Р. Земика, це червень 1919 р.). Будучи за освітою військовим телеграфістом та телефоністом, його призначено шефом служби зв'язку летунського полку [16, с. 668; 17, с. 232; 7, с. 4-5].

Загальна кількість військовослужбовців в військово- повітряних силах Галицької армії постійно коливалась. Наприклад, станом на 19 лютого 1919 р.

1- ша летунська сотня нараховувала: 11 старшин,

25 підстаршин, 38 муштрових стрільців,

43 немуштрових стрільців (тобто особи, котрі немали військового вишколу), разом 117 військовослужбовців.

2- га летунська сотня: 6 старшин, 10 підстаршин,

15 муштрових, 41 немуштрових стрільців, разом

72 військовослужбовці. Направча сотня: 4 старшини, 8 підстаршин, 30 муштрових, 163 немуштрових

стрільців, разом 205 військовослужбовців. Взагальному летунський відділ (доречі дана назва офіційна, прощо свідчить напис на печатці, котра фігурує в документах [25,арк.25]), чи Перший летунський полк нараховував 21 старшин, 43 підстаршин, 83 муштрових,

247 немуштрових стрільців. Загалом 394 чоловік особового складу [25, арк. 25].

26 березня 1919 р. 1-летунська сотня нараховувала 15 старшин, 24 підстаршин, 69 муштрових,

6 немуштрових стрільців, разом 114. 2-га летунська сотня: 6 старшин, 12 підстаршин, 47 муштрових і жодного немуштрового стрільця, разом 65 чоловік. Направча сотня: 2 старшин, 25 підстаршин,

41 муштрових, 169 немуштрових стрільців, разом

237 чоловік. Отже, вцілому в летунському відділі нараховувалось 23 старшин, 61 підстаршин, 157 муштрових, 175 немуштрових стрільців. Загалом 416 чоловік [25, арк. 30].

31 березня 1919 р. 1-летунська сотня нараховувала 15 старшин, 24 підстаршин, 69 муштрових і лише

7 немуштрових стрільців, разом 115 чоловік. 2-га летунська сотня: 6 старшин, 12 підстаршин,

44 муштрових і жодного немуштрового стрільця, разом 62 чоловік. Направча сотня: 3 старшин, 27 підстаршин,

42 муштрових, 167 немуштрових стрільців, разом

239 чоловік. Отже,летунський відділ нараховував 24 старшин, 63 підстаршин, 155 муштрових, 174 немуштрових стрільців. Загалом 416 чоловік особового складу [25, арк. 29].

З вище поданих даних можна прослідкувати кадрову політику військового керівництва, бачимо, що командування 1-шої летунської сотні зменшувало кількість немуштрових старшин, тобто малопідготовлений (призовники), насамперед обслуговуючий персонал. Якщо 19 лютого 1919 р. 1-ша летунська сотня нараховувала 38 муштрових, 43 немуштрових, то 26 березня 1919 р. таж сотня нараховувала 69 муштрових стрільців, 6 немуштрових. 31 березня 1919 р. - 69 муштрових і 7немуштрових. Тобто бачимо: поступово велась політика на збільшення кількості вишколених стрільців і зменшення невишколениних.

Командування 2-гої сотні також нарощувало кількість вишколених стрільців, відмовившись від непідготовлених, або проведеня їх вишколення за певний період. Вже станом на 26, 31 березня 1919 р. тут немуштровихвзагалі не було.

Натомість направча сотня нарощувала муштрових і немуштровихпаралельно, причому немуштрових,як видно вище, було набагато більше. Помітно, що порівняно з 26 і 31 березням 1919 р. кількість немуштровихзменшилась з 169 до 167 чоловік.

В 1-шій летунській сотні також збільшувалась кількість старшин в проміжку від 19 лютого до 31 березня 1919 р. В 2-гій сотні кількість старшин була сталою. Натомість кількість підстаршин в 1-шій летунській сотні зменшилась на 1 чол. Порівняно з 19.02.1919. В 2-гій кількість підстаршин зросла.

В направчій сотні кількість старшин коливалась в діапазоні: 4-2-3. Проте зростала кількість підстаршин.

Можемо зробити наступні висновки. На підставі документів досліджено, що в результаті проголошення Західно-Української Народної Республіки в цей самий день, 13 листопада 1918 р., у розпорядженні,

опублікованому у Вістнику Державного Секретаріяту Військових Справ вказувалось про створення в межах ЗУНР трьох військових областей: Область Львів, котра включала 4 округи(округ Львів - 5 повітів, округ Перемишль - 6 повітів, округ Рава Руська - 4 повіти, округ Самбір - 4 повіти).Область Тернопіль складала

4 округи (округ Тернопіль - 4 повіти, Золочів -

5 повітів, Чортків - 5 повітів,Бережани - 5 повітів). Область Станиславівохоплювала також 4 округи (округ Станиславів- 4 повіти, Стрий - 5 повітів, Коломия -5 повітів, Чернівці - 7 повітів).

При аналізі документальних даних досліджено, що військові округи очолювали військові окружнікоманданти. В свою чергу до окружної команди входили: Командант, Прибічник Команданта, Референт мобілізаційний, інтендантський, а) харчовий,

б) наборовий, в) оружний, г) рахунковий, д) обозний. Санітарний, Командант Запасного Коша. Області очолювали обласні військові команданти.

Виявлено, що 13 листопада 1918 р. Президент Державних Секретарів Кость Левицький та Державний секретар Військових справ отаман Вітовський видали мобілізаційне розпорядження, що передавалось до окружних команд повітових комісарів та громад.

Встановлено, що через вищезазначені окружні команди проходила мобілізація осіб,придатних до служби в летунському відділі. В розпорядженні, котре підписав 1 грудня 1918 р. Товариш Державного Секретара Військових Справ в. р. сотник Петро Бубела, вказувалось, що всі зголошення до летунського відділу окружні команди і команданти відділів мають терміново передавати до Секретаріяту Військових Справ із заявою особипро бажання служити в авіа відділі. Вимагалось також заключення лікаря даного округу або відділу, що засвідчувало придатність до служби. Вимагалась також дописка очевидно рекомендаційного характеру.

Виявлено, що дані військовослужбовці вносились в відповідний формуляр встановленого зразка, де вказувалось дата запису, ім'я, прізвище, звання в австрійській армії, місце і дата народження, національність, рід військ, в яких проходила служба, цивільна і військова освіта, дата вступу до українських військ, дата іменування, вказувалось, до якого роду військ приділявся військовослужбовець, була також графа примітки.

Також виявлено, що фахівців механіків запорошували з закордону. Допомагали людськими фаховими ресурсами і надніпрянці.

Досліджено, що кадровий склад військово- повітряних сил ЗУНР складали військовослужбовці австро-угорської та російської армій.

Встановлено, що для особового складу характерна багатонаціональність: осетини, росіяни, українці, естонці, німці, хорвати; різний ступінь авіавишколу, відповідно і різні фахові напрямки, тобто авіспостерігачі, пілоти, конструктори, інженери, механіки, спеціалісти по прев'язних аеростатах, фахівці з аерофотозйомки, дані котрих використовувались для локалізації ворожих об'єктів, кулеметники тощо.

Звання особового складу фігурували від стрільців до полковників. Проаналізовано на підставі документів деякі нюанси кадрової політики командування, що спочатку спрямовувались на залучення немуштрових стрільців (призовники без належного вишколу) для проведення різноманітних робіт. Проте згідно виявлених архівних даних встановлено, що кадрова політика в 1-шій і 2-гій авіасотні згодом поступово спрямовувалась на збільшення кількості професійних підготовлених військових, а кількість невишколених командування зменшувало. В той же час, наприклад, направча сотня кількість вишколених і невишколених нарощувала паралельно, проте невишколені значно переважали вишколених стрільців.

Ці нюанси кадрової політики пояснюються тим, що командування 1-шої і 2-гої авіасотні хотіло наростити професійних вишколених військових, готових до воєнних дій. Натомість направча сотня, котра працювала в тилу, потребувала здебільшого сили, спрямованої на виконання різноманітних робіт, непов'язаних з воєнними діями.

На підставі архівних даних досліджено, що 1-ша летунській сотня збільшувала кількість старшин в проміжку від 19 лютого до 31 березня 1919 р., в 2-гій сотні кількість старшин була сталою. Натомість кількість підстаршин в 1-шій летунській сотні зменшилась на 1 чол. Порівняно з 19.02.1919. В 2-гій кількість підстаршин зросла. Виявлено, що в направчій сотні кількість старшин коливалась в діапазоні: 4-2-3. Проте зростала кількість підстаршин.

Отже, бачимо особовий склад не був сталий, постійно коливався. Дані коливання диктувала ситуація на фронті.

У подальших дослідженнях можна здійснювати аналіз кадрового забезпечення, підготовки, кадрової політики, інших родів зброї Галицької армії.



Список використаних джерел

1. Бендык В. В небе ВосточнойГаличины / В.Бендык // Авиация и время. - 1996. - № 6. - С. 36-38.

2. Бендик В. Повітряна війна на українсько-польському фронті / В. Бендик // Військо України. - Київ, 1997. - № 9-12. - С. 50-51.

3. Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ. - Тернопіль, 1918. - Ч. 1. - 1 грудня. - С. 1-4.

4. Вістник Державного Секретаріяту Військових Справ. - Тернопіль, 1918. - Ч. 2. - 14 грудня. - С. 1-8.

5. Грицак Я. Й. Нарис історії України: Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст. / Я. Й. Грицак. - К. : Генеза, 2000. - 360 c.

6. Земик Р. Дещо про летунство У.Г.А. / Р. Земик // Український скиталець. - Йозефів, 1922. - Ч. 13. - С. 9-11.

7. Земик Р. Дещо про летунство У.Г.А. / Р. Земик // Український скиталець. - Йозефів, 1922. - Ч. 14. - С. 3-5.

8. Кренжаловський Д. Перший летунський полк Української Галицької Армії: коротка історія / Д.Кренжаловський // Український інвалід: Загальний календар для українського народу на рік 1937. - Львів, 1937. - С. 20-22.

9. Крип'якевич І. Історія українського війська/ І. Крип'якевич, Б. Гнатевич. - Львів: Вид-во Івана Тиктора, 1936. - 574 с.

10. Крип' якевич І. Історія українського війська / І. Крип'якевич, М. Капустянський, Б. Гнатевич, С. Шрамченко,

О. Думін, З. Стефанів, Л. Шанковський, С. Росоха. - 2-ге доп., вид. - Вінніпег: Вид. І. Тиктор, 1953.- 852 с.

11. Лемківський І. Летунство УГА / І. Лемківський // Літопис Червоної Калини. - 1938. - Ч. 11. - C.7-10.

12. Литвин М. Військова еліта Галичини / М. Литвин, К. Науменко. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2004. - 376 c.

13. Литвин М. Українсько-польська війна 1918-1919 рр. / М. Литвин. - Львів: Інститут українознавства НАНУ; Інститут Центрально-Східної Європи, 1998. - 488 с.

14. Рубльов О.С. Українські Визвольні Змагання 1917-1921рр. / О.С. Рубльов, О. П. Реєнт. - Київ : Видавничий дім “Альтернативи”, 1999. - 320 с.

15. Тинченко Я. Герої Українського неба: науково-популярне видання / Я. Тинченко. - Київ : Темпора, 2010. - 200 с.

16. Українська Галицька Армія: матеріали до історії. - Вінніпег: Вид-во Д. Микитюка, 1958. - Т. 1. - 674 с.

17. Фостаковський І. Летунство / І. Фостаковський // Українська Галицька Армія: матеріали до історії. Т.1. -Вінніпег: Вид-во Д. Микитюка, 1958. - С. 217-240.

18. Франко П. Летунський відділ УГА / П. Франко // Календар Червоної Калини на 1924 рік. - Львів, 1923. - С. 129-131.

19. Франко П. Летунський відділ УГА / П. Франко // Літопис Червоної Калини. - 1937. - Ч. 10. - С. 3-5.

20. Франко П. Летунський відділ У.Г.А. / П. Франко // Літопис Червоної Калини. - 1937. - Ч. 11. - С. 9-12.

21. Харук А. Авиация Украинской Галицкой Армии (19181920) / А.Харук // Мир моделей. - 2003. - № 6 [12]. - С. 35-45.

22. Харук А. Крила України: Військово-повітряні сили України, 1917-1920 рр. / А. Харук. - Київ : Темпора, 2008. - 96 с.

23. Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. - Ф. 1075.-Оп.1. - Спр. 49. - 51 арк.

24. Там само. - Ф. 2188. - Оп. 1. - Спр.1. - 241 арк.

25. Там само. - Оп. 1. - Спр.38. - 194 арк.

26. Там само. - Оп. 1. - Спр.149. - 17 арк.

27. Там само. - Оп. 2. - Спр.41. - 381 арк.

28. Там само. - Оп. 2. - Спр.136. - 35 арк.

29. Там само. - Оп. 2. - Спр.137. - 26 арк.

30. Центральний державний історичний архів України, м. Львів.-Ф.640.-Оп.1.-Спр.10.-56 арк.

31. Шанковський Л. Українська Галицька Армія: Воєнно- історична студія / Л.Шанковський.- Вінніпег: Вид. Д. Микитюк, 1974. - 396 с.

32. Шарик М. Діти війни: спогади. Ч. ІІ / М. Шарик. - Вінніпег: Клюб приятелів української книжки, 1956. - 128 с.

33. Шарик М. З віддалі 50 літ: Боротьба за наше обличчя і волю українського народу. Книга перша / М. Шарик. - Торонто- Канада: Накладом українського видавництва “Пробоєм”, 1969. - 432 с.

34. Янчак Я. З історії авіації УГА / Я. Янчак. - Львів: Ліга- Прес, 2004. - 44 с.

35. Янчак Я. Чижевський В. Про авіацію УГА, її історію та бойовий шлях / Я. Янчак, В. Чижевський // Дзвін. - Львів, 1998. - № 1 (639). - С. 111-117.

36. Kopanski T. Ьоїпїсу w obronie Lwowa - listopad 1918 / Т. Kopanski // Skrzydlata Polska. - 1988. - Nr.2. - S. 50-53.

37. Madejski Wladyslaw. Lotnidwo piernszy^ dnia^ obrony Lwowa / Wladyslaw Madej ski // Przegl^d Lotnkzy (Miesi^znik wydawany przez Dowodztwo lotnidwa) - Warszawa, 1938. - Nr. 11. - S. 1602-1628.

References

1. Bendyk V. V nebe Vostochnoj Galichiny / V. Bendyk // Aviadja i vremja. - 1996. - № 6. - S. 36-38.

2. Bendyk V. Povitrjana vijna na ukrai'ns'ko-pol's'komu fronti / V. Bendyk // Vijs'ko Ukrai'ny. - Kyi'v, 1997. - № 9-12. - S. 50-51.

3. Vistnyk Derzhavnogo Sekretarijatu Vijs'kovyh Sprav. - Ternopil', 1918. - Ch.1. - 1 grudnja. - S. 1-4.

4. Vistnyk Derzhavnogo Sekretarijatu Vijs'kovyh Sprav. - Ternopil', 1918. - Ch.2. - 14 grudnja. - S. 1-8.

5. G^ak Ja. J. Narys istorii' Ukrai'ny: Formuvannja modernoi' ukrai'ns'koi' nadi' ХІХ-ХХ st. / Ja. J. G^aL - K. : Geneza, 2000. - 360 s.

6. Zemyk R. Deshho pro letunstvo U.G.A. / R. Zemyk // Ukrai'ns'kyj skytaled. - Jozefiv, 1922. - Ch.13. - S. 9-11.

7. Zemyk R. Deshho pro letunstvo U.G.A. / R. Zemyk // Ukrai'ns'kyj skytaled. - Jozefiv, 1922. - Ch.14. - S. 3-5.

8. Krenzhalovs'kyj D. Pershyj letuns'kyj polk Ukrai'ns'koi' Galydkoi' Armii': korotka istorija / D. Krenzhalovs'kyj // Ukrai'ns'kyj invalid: Zagal'nyj kalendar dlja ukrai'ns'kogo narodu na rik 1937. - L'viv, 1937. - S. 20-22.

9. Kryp'jakevych I. I storij a ukrai'ns'kogo vijs'ka/ I. Kryp'jakevych, B. Gnatevych. - L'viv: Vyd-vo Ivana Tyktora, 1936. - 574 s.

10. Kryp'jakevych I. Istorija ukrai'ns'kogo vijs'ka/ I. Kryp'jakevych, M. Kapustjans'kyj, B. Gnatevych,S. Shramchenko, O. Dumin, Z. Stefaniv, L. Shankovs'kyj, S. Rosoha.

- 2-ge dop., vyd. - Vinnipeg: Vyd. I. Tyktor, 1953. - 852 s.

11. Lemkivs'kyj I. Letunstvo UGA / I. Lemkivs'kyj // Litopys Chervonoi' Kalyny. - 1938. - Ch.11. - S. 7-10.

12. Lytvyn M. Vijs'kova elita Galychyny / M. Lytvyn,K. Naumenko. - L'viv : Instytut ukrai'noznavstva im.I. Kryp'jakevycha NAN Ukrai'ny, 2004. - 376 s.

13. Lytvyn M. Ukrai'ns'ko-pol's'ka vijna 1918-1919 rr. / M. Lytvyn. - L'viv : Instytut ukrai'noznavstva NANU; Instytut Central'no-Shidnoi' Jevropy, 1998. - 488 s.

14. Rubl'ov O. S. Ukrai'ns'ki Vyzvol'ni Zmagannja 19171921 rr. / O. S. Rubl'ov, O. P. Rejent. - Kyi'v: Vydavnychyj dim “Al'ternatyvy”, 1999. - 320 s.

15. Tynchenko Ja. Geroi' Ukrai'ns'kogo neba: naukovo- populjarne vydannja / Ja. Tynchenko. - Kyi'v: Tempora, 2010. - 200 s.

16. Ukrai'ns'ka Galyc'ka Armija: materialy do istorii'. - Vinnipeg: Vyd-vo D. Mykytjuka, 1958. - T.1. - 674 s.

17. Fostakovs'kyj I. Letunstvo / I. Fostakovs'kyj // Ukrai'ns'ka Galyc'ka Armija: materialy do istorii'. T.1. - Vinnipeg: Vyd-vo D. Mykytjuka, 1958. - S. 217-240.

18. Franko P. Letuns'kyj viddil UGA / P. Franko // Kalendar Chervonoi' Kalyny na 1924 rik. - L'viv, 1923. - S. 129-131.

19. Franko P. Letuns'kyj viddil UGA / P. Franko // Litopys Chervonoi' Kalyny. - 1937. - Ch.10. - S. 3-5.

20. Franko P. Letuns'kyj viddil U.G.A. / P. Franko // Litopys Chervonoi' Kalyny. - 1937. - Ch.11. - S. 9-12.

21. Haruk A. Avyacyja Ukraynskoj Galyckoj Armyy (1918-1920) / A. Haruk // Myr modelej. - 2003. - № 6 [12]. - S. 35^5.

22. Haruk A. Kryla Ukrai'ny: Vijs'kovo-povitrjani syly Ukrai'ny, 1917-1920 rr. / A. Haruk. - Kyi'v: Tempora, 2008. - 96 s.

23. Central'nyj derzhavnyj arhiv vyshhyh organiv vlady ta upravlinnja Ukrai'ny. - F. 1075. - Op. 1. - Spr.49. - 51 ark.

24. Tam samo. - F. 2188. - Op. 1. - Spr.1. - 241 ark.

25. Tam samo. - Op. 1. - Spr.38. - 194 ark.

26. Tam samo. - Op. 1. - Spr.149. - 17 ark.

27. Tam samo. - Op. 2. - Spr.41. - 381 ark.

28. Tam samo. - Op. 2. - Spr.136. - 35 ark.

29. Tam samo. - Op. 2. - Spr.137. - 26 ark.

30. Central'nyj derzhavnyj istorychnyj arhiv Ukrai'ny, m. L'viv. - F. 640. - Op. 1. - Spr.10. - 56 ark.

31. Shankovs'kyj L. Ukrai'ns'ka Galyc'ka Armija: Vojenno- istorychna studija / L. Shankovs'kyj. - Vinnipeg: Vyd. D. Mykytjuk, 1974. - 396 s.

32. Sharyk M. Dity vijny: spogady. Ch. II / M. Sharyk. - Vinnipeg: Kljub pryjateliv ukrai'ns'koi' knyzhky, 1956. - 128 s.

33. Sharyk M. Z viddali 50 lit: Borot'ba za nashe oblychchja i volju ukrai'ns'kogo narodu. Knyga persha / M. Sharyk. - Toronto- Kanada: Nakladom ukrai'ns'kogo vydavnyctva “Probojem”, 1969. - 432 s.

34. Janchak Ja. Z istorii' aviacii' UGA / Ja. Janchak. - L'viv : Liga-Pres, 2004. - 44 s.

35. Janchak Ja. Chyzhevs'kyj V. Pro aviaciju UGA, i'i' istoriju ta bojovyj shljah / Ja. Janchak, V. Chyzhevs'kyj // Dzvin. - L'viv, 1998.

- № 1 (639). - S. 111-117.

36. Kopanski T. Lotnicy w obronie Lwowa - listopad 1918 / T. Kopanski // Skrzydlata Polska. - 1988. - Nr.2. - S. 50-53.

37. Madejski Wladyslaw. Lotnictwo pierwszych dniach obrony Lwowa / Wladyslaw Madejski // Przegl^d Lotniczy (Miesi^cznik wydawany przez Dowodztwo lotnictwa) - Warszawa, 1938. - Nr.11. - S. 1602-1628.



Додаток А

Фотографії авіаторівУкраїнської Галицької армії, що загинули внаслідок вибуху бомби в авіаційній школі 5 лютого 1919 р. (публікуються вперше)

Фото 1. Загиблий хорунжий Нестор (Центральний державний історичний архів України, м. Львів (ЦЩАЛ України), ф.640, оп.1, спр.10, арк. 36, 36зв)



Фото 2. Загиблий поручник Басан (ЦДІАЛ України, ф.640, оп.1, спр.10, арк. 37, 37зв)

Фото 4.Загиблий четар Кануков (ЦДІАЛ України, ф.640, оп.1, спр.10, арк. 39, 39зв)



Додаток Б

Фото основного засновника військово-повітряних сил Західно-Української Народної Республіки Петра Франка (публікується вперше)

Фото 6. Сотник Петро Франко(ЦДІАЛ України, ф.640, оп.1, спр.10, арк. 45) 1 грудня 1918р. призначений на посаду командантлетунського відділу, котру обіймав до 26 березня 1919 р. а референтом летунства (на цій посаді він теж з 1 грудня 1918р.) був до 10 квітня 1919 року (Франко П. Летунський відділ У.Г.А. /П. Франко //Літопис Червоної Калини. -1937. - Ч. 11. - С. 9)

Размещено на Allbest.ru

...