Першоджерела до історії діяльності пролеткульту
Проведення у 1918 р. у Москві Першої всеросійської конференції пролетарських культурно-просвітницьких організацій. Пріоритетні завдання Пролеткульту, його організаційна структура та права членів. Здобуття освіти в пролетарському університеті на 3 рівнях.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.03.2018 |
Размер файла | 40,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru//
Размещено на http://www.allbest.ru//
Першоджерела до історії діяльності пролеткульту
Оксана Кравченко
У сучасних умовах гостро стає відчутним духовна криза суспільства, фактори якої: неконтрольований вплив ЗМІ, формалізм у вихованні підростаючого покоління, відсутність ідеологічних переконань національної єдності тощо призвели до активізації «сепаратиських проявів», що є руйнівним у загальнокультурному значенні окремої нації. У цьому відношенні саме культура є своєрідним фоном, «ланцюгом», провідником загальнодержавних ідей, стратегій, виховних концепцій, впровадження якої повинно носити системний характер та ґрунтовне змістове наповнення, що є пріоритетним завданням сьогодення.
Розробка стратегії подальшого культурного розвитку повинна базуватися на ґрунтовному вивченні досвіду попередніх історичних епох, виявленні позитивних та негативних аспектів культуротворчих процесів, щоб використати кращі надбання та уникнути нищівних помилок державотворення. Саме малодослідженим феноменом залишається Пролеткульт - культурно-просвітницька і літературно-художня організація пролетарської самодіяльності при Наркомосі, яка мала за мету широкий і всебічний розвиток пролетарської культури самим пролетаріатом [2, с. 719]. Хоча ідеологічне підгрунття діяльності цієї організації базувалося на комуністичних доктринах, проте організаційні засади та змістове наповнення сповненні позитивних аспектів та потребують детального вивчення з критичної точки зору.
15-20 вересня 1918 р. у Москві відбулася Перша всеросійська конференція пролетарських культурно- просвітницьких організацій. «Пролетаріат скликав багато з'їздів і конференцій, але на них він зосереджував увагу виключно на питаннях політичної і економічної боротьби. І тільки після жовтневої революції, коли диктатура пролетаріату відкрила перед робочим класом величні горизонти, він приступив до вирішення нової проблеми, проблеми нової культури, чітко-класової пролетарської культури» [3]. Це була унікальна конференція: вперше обговорювалися питання про будівництво нової культури.
Під час роботи конференції було прийнято Статут та резолюції, які визначали програму діяльності організації, відповідно до яких Пролеткульт мав за мету виконання загальнодержавних завдань культурного будівництва. На конференції були присутні 334 делегати, зокрема 170 комуністів, 54 прибічники, 65 безпартійних, 41 представник партії есерів, меншовиків, анархістів та інших політичних організацій. Гостями з'їзду були 234 особи, серед яких провідні робітники Наркомосу: М. Покровський, Н. Крупська, В. Брюсов [3, с. 90].
Водночас на конференції був прийнятий Статут Всеросійської Ради пролетарських культурно-просвітницьких організацій, у якому зазначалося, що Всеросійська Рада Пролеткульту як організаційно завершена нова форма робітничого руху є центром, що об'єднує і керує у справі будівництва пролетарської культури революційно-комуністичним пролетаріатом. Усі рішення Конференції і Всеросійської Ради є обов'язковими для усіх Пролеткультів.
Відповідно до Статуту Всеросійська Рада Пролеткульту складається із 15 членів і 8 кандидатів, яких вибирає конференція. Крім того, по 1 представнику надсилають Московський, Петроградський і кожний губернський Пролеткульт, Всеросійський Центральний Виконавчий Комітет Рад, Центральний Комітет Російської Комуністичної Партії, Народний Комісаріат Просвіти, Всеросійська Рада Професійних Спілок, Центральні Професійні Спілки, Рада Робочої Кооперації, Всеросійський Центр Революційно-соціалістичної Молоді, Червона Армія і Флот [5, с. 54]. Повноваження Ради продовжувалися із дня її вибору до наступної конференції, яка скликалася Радою не менше одного разу на рік. Сама Рада збиралася не менше одного разу у 3 місяці. Її кворум визначався половиною голосів усіх зареєстрованих членів.
Всеросійську Раду Пролеткульту повинен обирати Центральний комітет, який складається із 7 осіб і збирається не рідше одного разу у три місяці. Конференція обирає голову, двох членів і секретаря. Для встановлення контакту із Народним Комісаріатом Просвіти конференція обирає завідуючого Відділом пролетарської культури в Наркомпросі, а також двох членів колегії. Відділ пролетарської культури при Наркомпросі здійснює свою роботу у повному контакті із Центральним Комітетом Пролеткульту і дає звіт своєї роботи Раді Пролеткульту, яка складається із таких відділів: науковий, мистецтв, літературно-видавничий, організаційно-інструкторський, фінансовий і відділ дитячого виховання [5, с. 54].
У Статуті визначено, що Центральним видавничим органом ради Пролеткульту є журнал «Пролетарська культура», редакція якого у складі 5 осіб вибирається і затверджується на всеросійській конференції. Під її спостереженням відбувається все видавництво ЦК Пролеткульту.
Засоби Ради формувалися за рахунок субсидій від Наркомпросу і доходів підприємств.
На Першій всеросійській конференції Пролеткульту був обраний склад Центрального Комітету, до якого входили П. Лєбєдєв-Полянський (голова), Ф. Калінін і А. Маширов-Самобитник (товариші голови), В. Ігнатов (секретар); члени: А. Богданов, Н. Василевський, С. Галичев, М. Герасимов, А. Додонова, В. Коссіор, В. Кирилов, І.Нікітін, К. Озоль, І. Садоф'єв, В. Файдиш. Кандидатами в ЦК Пролеткульту були обрані Н. Лукін, С. Кривцов, Ф. Благонравов, Р. Пельше, С. Крижанівський, Є. Херсонська, С. Контюряєв,
О.Владимирова [5, с. 55].
Завідуючим відділом Пролеткульту при Наркомосі обрано Ф. Калініна, членами - А. Маширова-Самобитника, В. Файдиша. До складу редакції журналу «Пролетарська культура» обрано А. Богданова, Ф. Калініна, В. Керженцева, П. Лєбєдєва- Полянського, А. Маширова-Самобитника [5, с. 55].
21 січня 1919 р. Всеросійська рада Пролеткульту прийняла нормативний документ «План організації Пролеткульту», відповідно до якого було визначено структуру пролетарських культурно-просвітницьких організацій. У Плані було визначено, що «...Пролеткульт повинен безпосередньо включати лише культурний авангард пролетаріату, індустріальний, і тільки найбільш передові і свідомі в культурному відношенні елементи» [4, с. 5]. Відповідно Пролеткульт є культурно-творча класова організація пролетаріату, як робітнича партія - його політична організація, професійні союзи - організація економічна. Таке порівняння Пролеткульту з партією виражало прагнення керівництва організації підкреслити рівноправність Пролеткульту по відношенню до Комуністичної партії у творчості нової культури. Заявка на самостійність, на всезагальність роботи у пролетаріаті із створення нової культури підривала ідею керівництва одної партії.
Відповідно до Плану основним практичним осередком пролеткульту є культурно-просвітницька комісія фабрично-заводського підприємства, яка стоїть на платформі Першої всеросійської конференції пролетарських культурно-просвітницьких організацій. Усі активні робітники, які співпрацюють із культурно-просвітницькою комісією, становлять фабрично-заводський пролеткульт. В обов'язки комісії входить організація всієї роботи і співпраця із районними пролеткультами. Засідання комісії відбувається один раз на тиждень, а один раз у місяць скликається фабрично-заводський пролеткульт. Засоби культурно-просвітницької комісії складаються із відрахувань фабрично-заводського комітету, членських внесків та асигнувань від районного пролеткульту.
Фабрично-заводські пролеткульти у великих промислових центрах шляхом конференції створюють районний пролеткульт, на чолі якого стоїть районна рада пролеткульту. Склад ради формується відповідно до Статуту Всеросійської ради пролетарських культурно-просвітницьких організацій (1918). Президія ради збирається не менше одного разу на тиждень, рада - одного разу в місяць, районна конференція - один раз у півріччя. В обов'язки ради входить організація фабрично- заводських пролеткультів, їх реєстрація з детальною вказівкою кількості членів, бюджету, розміру, характеру і постановки роботи, підготовка детальної бухгалтерії і звіту роботи, які раз у півріччя подають у міський пролеткульт. У районних пролеткультах діють відділи: інструкторсько-агітаційний, клубний, літературний, музично-вокальний, театральний, образотворчих мистецтв, господарчий, фізичного розвитку і професійного знання [4, с. 7].
Мережа районних пролеткультів шляхом конференції створює міський пролеткульт, на чолі якого стоїть міська рада пролеткульту. Склад ради формується відповідно до Статуту Всеросійської ради пролетарських культурно-просвітницьких організацій (1918). Президія ради збирається не менше одного разу на тиждень, рада - одного разу в місяць, районна конференція - один раз у півріччя. В обов'язки ради входить організація районних пролеткультів, реєстрація їх з точною вказівкою кількості об'єднаних у них фабрично-заводських пролеткультів та їх членів, підготовка бухгалтерії для всього міста і звіту про роботу, який один раз у півріччя подається у губернський пролеткульт, а де такого немає, то в Центральний комітет Всеросійської ради Пролеткульту.
Районні пролеткульти, розпорошені по губернії, шляхом конференції створюють губернський пролеткульт.
Міські і губернські пролеткульти відкривають відділи:інструкторсько-агітаційний, клубний, літературно-видавничий, музично-вокальний, театральний, образотворчих мистецтв, науковий і фінансовий, фізичного розвитку і професійного знання [4, с. 8].
Місцеві пролеткульти мають повну свободу у виборі методів реалізації поставлених завдань і на власну діяльність повинні заохочувати асигнування місцевих підприємств [4, с. 9].
Відповідно до нормативного документа «Конференції пролеткульту» було визначено порядок скликання і зміст роботи конференцій фабрично- заводських, районних, міських і губернських пролеткультів. Водночас вказано необхідність дотримання послідовності проведення конференцій перед губернською конференцією повітової, перед повітовою - фабрично-заводської, перед міською у великих промислових центрах - районної і перед районною - фабрично-заводської. Резолюції конференцій, тези доповідей і самі доповіді повинні направлятися у Центральний комітет пролеткульту та в організацію ступенем вище [4, с. 12].
На основі аналізу змісту установчих документів Пролеткульту можна зробити висновок, що ними вперше задекларовано, створено і в подальшому апробовано апарат з управління культурою. Російська дослідниця М. Левченко засвідчила, що суттєва новація, внесена у перші роки революції в організації культури, - це управління і контроль над творчістю, літературою і мистецтвом. Саме процес «одержавлення» культури почався з творенням Пролеткульту. Про що свідчить наявність партійної атрибутики: конференції, доповіді, резолюції, делегати, протоколи, звіти та ін. Власне, Пролеткульт і здійснював партійну лінію у сфері культури (так як чіткого плану у цьому напрямі партія не мала).
Студії. При кожному пролеткульті створювалися студії, які працювали під загальним керівництвом президії ради пролеткульту. Керувала студією колегія на чолі із завідуючим, призначеним президією ради пролеткульту. Відповідно до «Плану організації пролеткульту» затверджено студії літературні, театральні, образотворчого мистецтва, музичні.
Пріоритетним завданням Пролеткульту було створення пролетарської художньої літератури і поезії, які б відрізнялися від попередньої, та виховання пролетарських поетів, белетристів, митців слова, які б втілювали новостворене життя у нових пролетарських формах. З метою реалізації цих завдань порушувалося питання про створення особливих літературних студій, в яких робота велася б у двох напрямах: теоретичному - ознайомлення із літературною спадщиною минулого, для чого організовувалися б читання курсів з історії вітчизняної і зарубіжної літератури різних епох із позицій марксистського світорозуміння; практичному - формування умінь і навичок літературної творчості на заняттях із римування, загальної теорії віршування, теорії драматургії, художньої прози і критики [4, с. 13].
Під час роботи І Всеросійської конференції Пролеткульту у доповненні до резолюції, прийнятої Літературно-видавничою секцією, вказувалося на необхідності організації Всеросійської спілки робочих письменників і створення центрального видавничого органу, який об'єднував би їх [5, с. 44-45]. Ним став журнал «Пролетарська культура».
Важливим завданням становлення пролетарської культури було створення пролетарського театру, що зумовлювало відкриття театральних робітничих студій Пролеткульту, у яких передбачалося виховання і навчання кадрового складу акторів, які вийшли із пролетарського середовища і відображають психологію, замисли і стремління революційного пролетаріату. Інструкторами повинні призначатися професійні актори, які вболівають за стремління робітників створити робітничий театр. У контексті соціалістичних ідей передбачалося навчання робітників необхідних елементів сценічного мистецтва, знайомство із новітніми течіями, надаючи потім поле для вільної творчості акторам- пролетарям [4, с. 14].
Потужним засобом формування соціал і- стичного світогляду робітників Пролеткульт вважав студію образотворчих мистецтв як навчально-виробничий осередок, що об'єднував би усіх пролетарських творців-художників з метою навчання пролетаріату різним видам мистецтва і створення пролетарського образотворчого мистецтва. У цьому напрямку передбачалася організація майстерень- студій, лабораторій для навчально-трудової колективної творчості з усіх спеціальностей образотворчого мистецтва, тим самим здійснення пропаганди соціального комунізму: клуби, театри, музеї, робітничі університети і заводи, лабораторії, картинні галереї, виставки, кінематографи, екскурсії та ін. [4, с. 15].
Відповідно до резолюції музичної секції І Всеросійської конференції Пролеткульту невід'ємною частиною пролетарської культури вважалася музика, яка відображає внутрішнє духовне життя і є сильним засобом для перетворення людини. Це зумовлювало необхідність створення музичної студії Пролеткульту, яка мала за мету допомогти пролетаріату оволодіти музичним досягненням людства, сприяти виявленню колективної й індивідуальної творчості пролетаріату у сфері музичного мистецтва [4, с. 16].
Пролетарський клуб. В організаційній структурі Пролеткульту основним осередком - «робітничою майстернею» пролетаріату - для вироблення пролетарської культури є пролетарський клуб, робота якого повинна будуватися на творчій активності усіх його членів. Відповідно до «Орієнтовного статуту клубу Пролеткульту» пролетарський клуб об'єднує усю творчу працю своїх членів у справі вироблення пролетарської культури, сприяє суспільному, комуністичному і розумовому розвитку своїх членів, і є для них місцем відпочинку [4, с. 17].
До структури пролетарського клубу відповідно до «Орієнтовного статуту» входять: курси і семінари для вивчення різних сфер науки і окремих наукових питань; студії: літературна, хорова, музична, драматична, образотворчих мистецтв, наукова та ін.; спектаклі, концерти, лекції, бесіди, екскурсії та ін.; бібліотека-читальня; довідкове бюро з питань партійних, культурно-просвітницьких, професійно-виробничих, кооперативних із розкладом роботи усіх клубних установ; гімнастичний зал фізичної культури; буфет і їдальня.
До клубів зараховувалися представники пролетаріату віком до 16 років. Відповідно до «Статуту», який визначав склад клубу, права і обов'язки його членів, засоби клубу та його управління, звітність і контроль, усі члени клубу повинні брати активну участь у його творчій роботі.
З метою просвіти і формування соціалістичного світогляду підростаючого покоління віком до 16 років створювалися студії клубу. Для тих, хто з різних причин не має змоги постійно працювати у студіях, діяли гуртки. пролетарський культурний просвітницький
Пролетарський університет. Структурою, яка б була «центром пролетарської науки», розробляла методологічні підходи і концептуальні положення створення пролетарської культури, було названо Пролетарський університет як систему культурно-просвітницьких установ, робота яких ґрунтувалася на рівноправ'ї викладачів і студентів та товариській дисципліні. Його діяльність спрямовувалася на створення робітничої інтелігенції. Детальний проект створення Пролетарського університету розробив А. Богданов на сторінках збірника «Пролетарська культура».
Здобуття освіти в університеті передбачалося на трьох рівнях: підготовчому, основному і спеціалізованому. Підготовчий повинен формувати і систематизувати знання, які мають слухачі, а також доповнити їх, необхідними для засвоєння основного. Основний повинен міцно сформувати основи соціалістичного світорозуміння. Третій - спеціалізований - ділиться на факультети: технічний, економічний і культурний [5, с. 48]. Для тісного взаємозв'язку поширення знань і наукової діяльності важливим є створення Робітничої енциклопедії: «Вона об'єднує в найбільш досконалій формі і в найменшому можливому об'ємі основну суму всенаукового знання, необхідні робітникові, щоб ясно розуміти своє місце і роль в природі і суспільстві, щоб свідомо і витримано йти своїм класовим шляхом» [1, с. 221].
Таким чином, з'ясування організаційної структури Пролеткульту дозволяє простежити ієрархію мережі від «центру» і до «низів»; проаналізувати установчі документи; виявити управлінську вертикаль (встановлено, що система управління у сфері культури у країні Рад розроблена саме Пролеткультом), що було основою діяльності пролеткультівських організацій. Аналіз першоджерел з проблеми дослідження дав змогу встановити, що визначена структура поширювалася і на території України, була створена і діяла Всеукраїнська Рада Пролеткульту, Президія, на таких же принципах створювалася і діяла мережа пролеткультівських організацій.
Вміщуємо установчі документи Пролеткульту, а саме: Статут, План організації, Конференції, Студії, Пролетарський клуб, Статут клубу, Обов'язковий курс лекцій. Сподіваємося, що ці маловідомі першоджерела сприятимуть усвідомленню організаційних засад Пролеткульту як культуротворчої та освітньо-просвітницької організації 20-х рр. ХХ ст.
Список використаних джерел
Богданов А. Наука и рабочий класс /
А. Богданов // Богданов А. О пролетарской культуре (1904-1924).- Ленинград Издательское товарищество «Книга», 1924. - С. 200-221.
Енциклопедія освіти / АПН України; [голов. ред. В. Г. Кремінь]. - К : Хрінком Інтер, 2008. - 1040 с.
Кунавин В. Первая Всероссийская конференция культурно-просветительных организаций / Кунавин В. //Пролетарская культура. - 1918. - № 5. - С. 26-30.
Организация пролеткультов. - ІІ издание. - Ростов н/Д., 1920. - 29 с.
Протоколы Первой всероссийской конференции пролетарских культурно-просветительских организаций. 15-20 сентября 1918 г. / под. ред. П. И. Лебедева-Полянского. - М., 1918. - 129 с.
УСТАВ
ВСЕРОССИЙСКОГО СОВЕТА ПРОЛЕТАРСКИХ
КУЛЬТУРНО-ПРОСВЕТИТЕЛЬНЫХ ОРГАНИЗАЦИЙ
(Всероссийский совет пролеткульта)
Всероссийский совет пролеткульта, организационное завершение новой формы рабочего движения, является центром, объединяющим и руководящим в деле строительства революционно-коммунистическим пролетариатом своей пролетарской культуры.
Для этого он объединяет все пролетарские культурно-просветительные организации и создает таковые вновь, образуя из них уездные и губернские пролеткульты.
Примечание. Решения Всероссийской конференции Всероссийского совета обязательны для всех объединенных в пролеткульте организаций.
Совет подготовляет кадр своих деятелей, специальных инструкторов организаторов и командирует их на места, в целях содействия правильной постановки робот по строительству пролетарской культуры.
Всероссийский совет пролеткульта состоит из 15 человек и 8 кандидатов к ним, избираемых конференцией; кроме того, по представителю посылают Московский, Петроградский и каждый губернской пролеткульт, Всероссийский Центральный Исполнительный Комитет Совдепов, Центральный Комитет Российской Коммунистической Партии, Народный Комиссариат по Просвещению, Всероссийский Совет профессиональных союзов, центральные профессиональные союзы (напр. металлистов, текстилей, железнодорожников и т.д.), Совет рабочей кооперации, Всероссийский центр революционно-социалистической молодежи, Красная армия и флот.
Полномочия совета продолжаются со дня выбора его следующей конференции, которая созывается советом менее одного раза в год.
Сам совет собирается не менее одного раза в 3 месяца. Кворум его определяется в половину голосов всех зарегистрированных его членов.
Для практического осуществления стоящих перед пролеткультом задач выбранные на конференцию члены составляют исполнителей орган совета, центральный комитет, который в свою очередь выделяет президиум из 7-ми человек.
Конференция избирает председателя, 2-х товарищей и секретаря. Для установления контакта с Народным Комиссаром по Просвещению конференция выбирает заведующего отделом пролетарской культуры в Народном Комиссариате по Просвещению, а также 2-х членов коллегии.
Отдел пролетарской культуры в Народном Комиссариате по Просвещению ведет свою работу в полном контакте с Ц. К. пролеткульта и дает в своей работе отчет совету пролеткульта.
Всероссийский совет пролеткульта конструирует следующие отделы: научный, искусств, литературно-издательский, организационноинструкторский, финансовый и отдел детского воспитания (последний по мери возможности).
Во главе каждого отдела стоит заведующий, ответственный перед Ц. К. за все ведения в отдели работы
Работа ведется согласно постановления конференции и совета; для успешного дела Ц. К. может создавать разные подсобные учреждения, в виде студий, лабораторий и т. д.
Редакция центрального органа
«Пролетарская Культура», в составе 5 членов, избирается и утверждается на Всероссийской конференции. Под ее наблюдением идет все издательство Ц. К. пролеткульта.
Средства Всероссийского Совета состоит из подотчетный субсидий Народного Комиссариата по Просвещению и из их доходов различных предприятий и учреждений совета.
Примечание 1. Ц. К. вырабатывает план самообложения пролетариата не цели строительства пролетарской культуры, который входит в силу утверждения советом.
Примечание 2. Все самостоятельные пролетарские культурно-просветительные организации, пользующиеся денежной помощью из государственных учреждений в период организации и развития своей деятельности, должны стремится существовать за свой счет.
Примечание 3. Все организации пролеткульта должны добиваться, чтобы рабочие организации на местах выделяли из своих доходов местному пролеткульту по взаимному соглашению определенный процент. Ревизионная комиссия на 5 лиц выбирает конференцией.
План организации пролеткульта
Пролеткульт есть культурно-творческая классовая организация пролетариата, как рабочая партия - его политическая организация, профессиональные союзы - организация экономическая.
Подобно тому, как партия включает в свой состав, особенно на первых шагах своего развития, лишь политический авангард рабочего класса, его элементы наиболее сознательные политические, так и пролеткульт должен непосредственно включать лишь культурный авангард пролетариата, индустриальный, и при том его элементы наиболее передовые и сознательные в культурном отношении: причины аналогичные, но здесь они действуют еще сильнее. Если бы выработка политических задач и лозунгов прямо зависит от мало сознательного большинства пролетариата, то политическая линия партии определилась бы уровнем того большинства, а не была бы наиболее чистым и последовательным выражением классовых интересов и тенденций, партия не была бы истинной руководительницей класса в его борьбе. Если бы культурно-революционная линия пролеткульта
зависела от уровня малосознательных широких масс, пролеткульт не мог бы выделить среди культурно-творческого классового процесса и организовать стройное целое чистые формы и тенденции новой культуры, не мог бы дать массам истинного руководства в том смысле. Отсюда неизбежность некоторых организационных ограничений.
Другие ограничения вытекают из того факта, что в культурном творчестве роль сочувствующих непролетарских элементов более чем где-либо должна быть технически- подсобной. Ибо его классовой дух и характер могут быть основаны лишь на глубоком проникновении условиями классовой жизни и быта, каковые мало доступны для приходящих из вне.
В своем внутренним строении организация пролеткульта должна быть последовательным воплощениям основного культурно-классового пролетарского принципа - коллективизма, т. е. товарищеского сотрудничества, и должна быть по мере возможности согласована со строением параллельных организаций, как политических, так и особенно профессиональных.
І.Фабрично-заводской пролеткульт
Основной практической ячейкой пролеткульта является культурно-просветительная комиссия фабрично-заводского предприятия, стоящая на платформе первой Всероссийской конференции пролетарских культурно-просветительских организаций.
Все активные работники из рабочих фабрично-заводского предприятия, группирующиеся вокруг культурно-просветительной комиссии, составляют фабрично-заводской пролеткульт.
Культурно просветительная комиссия должна быть выборной, если же нет возможности выбрать ее, то она может быть выделена фабрично-заводским комитетом.
В обязанности культурно-просветительской комиссии входит организация всей роботы в предприятии и сношении с районными пролеткультами.
Собирается культурно-просветительная комиссия не менее 1 раз в неделю. Каждые две недели устраивается собрание с активными сотрудниками и 1 раз в месяц созывается собрание фабрично-заводского пролеткульта.
Средства культурно-просветительной комиссии составляются отчислений фабричнозаводского комитета членских взносов и сметных ассигнований от районного пролеткульта.
Каждое полугодие фабрично-заводской пролеткульт представляет в районной пролеткульт детально разработанную и мотивированную смету (прихода и расхода) вмести с отчетом о своей идейно организационной и финансовой деятельности.
ІІ.Районный пролеткульт
Фабрично-заводские пролеткульты в крупных промышленных центрах путем конференции создают районные пролеткульт.
Во главе районного пролеткульта стоит районный совет пролеткульта. Он состоит из 7 членов, выбранных на районной конференции, по 1 представителю от фабричнозаводских пролеткультов, районного комитета Р. К. партии, районного совета, от районных объединений и центров (где таковые имеются): профессиональных союзов, рабочей кооперации, Красной армии и флота и революционно социалистической рабочей молодежи.
7 членов, выбранных конференцией, составляют президиум совета, как постоянно действующий орган.
Президиум совета собирается не менее 1 раз в неделю, совет - 1 раз в месяц, районная конференция - 1 раз в полугодие.
На обязанности совета и его исполнительных органов лежит: организация фабрично-заводских пролеткультов, регистрация их с точным указаниям числа членов, бюджета, размера, характера и постановки работы, согласно решениям первой Всероссийской конференции пролеткульта, составления детально-разработанной и мотивированной сметы (прихода и расхода) для всего района и отчета о работе, которые один раз в полугодие представляются в городской пролеткульт.
Фабрично-заводские пролеткульты, разбросаны по уезду, путем конференции создают свой районный пролеткульт в ближайшем промышленном центре, применяется к центрам профессионального движения.
План организации, права и обязанности районных пролеткультов в уезди те же, что и районных пролеткультов в промышленных центрах.
Районные пролеткульты открывают у себя отдели в следующем порядки: инструкторско-агитационный, клубный, литературный, музыкально-вокальный, театральный, изобразительных искусств, хозяйственный (обязательно), физического развития и профессионального знания.
ІІІ.Городской и губернской пролеткульт
Районные пролеткульты в крупных промышленных центрах путем конференции создают городской пролеткульт.
Во главе городского пролеткульта стоит городской совет пролеткульта.
Он состоит из 9 членов, выбранных на городской конференции, по 1 представителю от районных пролеткультов, от городского комитета Р. К. партии, городского совета, от городских объединений и центров (где таковые имеются):профессиональных союзов,
работодателей кооперации, Красной армии и флота и революционно-социалистической рабочей молодежи.
9 членов, выбранные конференцией, составляют президиум совета, как постоянно действующий орган.
Президиум совета собирается не менее
1 раз в неделю, Совет - 1 раз в месяц, после собрания районных советов, городская конференция -1 раз в полугодие после
районных конференций.
На обязанности совета и его исполнительных органов лежит организация районных пролеткультов, регистрация их з точным указанием числа объединенных в ни фабрично-заводских пролеткультов и числа членов в них бюджетов, размера, характера и постановки работы, согласно решениям первой Всероссийской конференции пролеткульта, составление детально-разработанной и мотивированной сметы (прихода и расхода) для всего города и отчета о работе, который один раз в полугодие представляется в губернский пролеткульт, а где таковых нет, в Центральный Комитет Всероссийского Совета пролеткульта. Совет назначает время конференции районных пролеткультов.
Районные пролеткульты, разбросанные по губернии, путем конференции создают губернские пролеткульты.
План организации, права и обязанности губернских пролеткультов те же, что и городских пролеткультов промышленных центрах.
Городские в крупных промышленных центрах и губернские пролеткульты открывают у себя отделы в следующем порядке: инструкторско-агитационный, клубный, литературно-издательский, музыкально-вокальный, театральный, изобразительных искусств, научный и финансовый (обязательно), физического развития, профессионального знания.
Общие замечания
Всероссийская конференция пролет-
Конференции
На конференцию фабричного заводского
пролеткульта посылают своих представите лей
с решающим голосом:
Культурно-просветительная комиссия.
Все члены.
Докладчики конференции
Фабрично-заводской клуб.
I представитель от каждой комиссии (лекционной, агитационной, библиотечной, литературной, музыкальной, театральной и т. д.).
Общие собрание фабрично-заводского предприятия.
Представитель на каждые 100 человек в крупных предприятиях и 1 представитель на каждые 50 человек в мелких предприятиях.
Совет районного пролеткульта.
I представитель.
Фабрично-заводской комитет Комуни- стической партии.
I представитель.
Фабрично-заводской комитет предприятия.
I представитель.
Правление рабочего кооператива предприятия.
I представитель.
С совещательным голосом:
Отдельные товарищи по приглашению культурно-просветительной комиссии фабрично- заводского пролеткульта.
На конференцию районного пролеткульта посылают своих представителей культа на основах, утвержденных Всероссийским советом пролеткультом составляется из делегатов районных, городских и губернских пролеткультов.
Всероссийский совет пролеткульта существует на основе устава, принятого первой Всероссийской конференцией пролеткульта.
Проводя определенный организационно идейный план работы, утвержденный Всероссийским советом пролеткульта, местные пролеткульты пользуются полной свободой в методах осуществления поставленных задач.
Все организации должны стремится жить на свой собственный счет, в особенности, если имеются предприятия.
Организации пролеткульта должны согласоваться территориально с объединениями профессиональных союзов.
В целях контакта с отделами внешкольного образования пролеткульт посылает в отдел на местах своих представителей.
пролеткульта
С решающим голосом:
Районный совет пролеткульта.
7 членов
Докладчики конференции.
Фабрично-заводские пролеткульты.
На своих конференциях они выбирают 1
представителя от 100 человек; мелкие организации объединяются, если не мешают географические условия.
Совет городского или губернского пролеткульта.
I представитель
Районный комитет Российской Коммунистической партии.
I представитель
Районный Совдеп.
I представитель
Районный отдел народного образования.
I представитель
Районное объединение производственных профессиональных союзов.
I представитель от каждого производительного профессионального союза.
Районное объединение рабочей кооперации.
I представитель
Районная культурно-просветительная комиссия Красной армии и флота.
I представитель
Районный союз рабочей Коммунистической молодежи.
I представитель
С совещательным голосом:
Культурно-просветительная комиссия
фабрично-заводского предприятия.
I представитель от комиссии.
Редакция органа районного пролеткульта.
I представитель.
Отдельные товарищи
По приглашению президиума районного пролеткульта.
На конференцию городского и губернского
пролеткульта посылают своих представителей
С решающим голосом:
Губернский совет пролеткульта.
9 членов.
Докладчики конференции.
Районные пролеткульты.
На своих конференциях они выбирают 1 представителя от 300 голосов, представленных на конференции.
Центральный комитет Всероссийского совета пролеткульта.
I представитель.
Городской комитет Российской Коммунистической партии.
I представитель.
Городской Совдеп.
I представитель.
Г ородской отдел народного образования.
I представитель.
Городское объединение производственных профессиональных союзов.
I представитель от каждого производственного профессионального союза
Городское объединение рабочей кооперации.
I представитель.
Городская культурно-просветительная комиссия Красной армии и флота.
I представитель.
Городской союз рабочей Коммунистической молодежи.
I представитель.
С совещательным голосом:
Советы районных пролеткультов.
3 представители от совета.
Редакция органа городского или губернского пролеткульта.
1 представитель от редакции.
Отдельные товарищи
По приглашению президиума городского пролеткульта.
Общие замечания
Губернський пролеткульт приравнивается к городскому пролеткульту больших промышленных центров; при созыве конференции городские представительства заменяются губернскими.
Уездный пролеткульт приравнивается к районному пролеткульту в больших промышленных центрах; при созыве конференции районные представительства заменяются уездными.
При созыве конференции надо заботится, чтобы перед губернской конференцией созывалась уездная, а перед уездной - фабрично-заводская, перед городской в больших промышленных центрах - районная и перед районной - фабрично-заводская.
Порядок дня конференции и нормы представительства должны бить заранее объявлены, примерно за 2 недели до конференции для уезда и за 1 месяц для губернии, чтоб их можно было обсуждать на местах.
Резолюции конференций, тезисы докладов и сами доклады должны направляться в Центральный комитет пролеткульта и в организации ступенью выше.
Управление студии пролеткульта
Каждая студия пролеткульта работает под общим руководством президиума совета пролеткульта.
Студией управляет коллегия во главе с заведующим, утвержденным президиумом совета пролеткульта.
Коллегия студии по числу отделений, согласно диаграмме, состоит из заведующего студии и заведующего отделениями.
Коллегия и комиссии в отдельных студии утверждаются коллегией студии. Число членов коллегий в отделениях студии определяется числом фактически открытых курсов или классов работы согласно диаграмме.
Примечание. Один и тот же сотрудник может входить в комиссию других отделений и студий. Вознаграждение может быть выплачиваемо или по часам или же сотрудник получает в одном отделении основной оклад, а в другом или 50% добавочных или по часам, согласно установлениям местного отделения Государственного Контроля.
Организационно-технические части отделений студий состоят из 3-х человек: секретаря, технического сотрудника, конторщика. Редакция журнала составляется не более как из 5-ти человек, техническая ее часть из 3-х: выпускающего издания, секретаря-дело- производителя и экспедитора.
Все делопроизводство отделений студий через общую канцелярию студии за подписью заведующего студией и отделением студии направляются в общее делопроизводство пролеткульта.
Общая канцелярия студии состоит из 3-х человек: 1 секретаря-делопроизводителя, 1 машинистки и 1 конторщика.
Литературная студия
Пролетариат призван создать свою художественною литературу и поэзию, существенно отличающуюся от бывшей до сих пор буржуазной,- выдвинуть своих поэтов и беллетристов, художников слова, воплощающих новорождающуюся жизнь в новых своих формах. Он должен найти новые способы творчества; отчасти это уже происходит, и ряд молодых пролетарских писателей выявляет свое творчество в области слова.
Для достижения этой цели необходимо повсеместное создание особых литературных студий, в которых работа велась бы по двум направлениям:
а)давалось бы знакомство со литературным наследием прошлых эпох, и для этого читались бы курсы по истории древней и новой литературы, русской и иностранной, критике и по истории культуры, при чем все эти курсы должны излагаться в освещении марксистского миропонимания.
б)чтобы писатель и рабочий-читатель должен был ознакомится с техникой, с внешним умением, с навыками литературного творчества, для чего необходимы теоретические курсы и практические знания по метрике, ритмике и общей теории стихосложения, по теории драматургии, художественной прозы и критике.
Особо должны быть выделены теоретически и практические занятия по журналистике, знакомство с которой, про повсеместно разбросанных студиях, должно быть организовано на представительных началах.
Издательская деятельность редакционных коллективов в главных своих чертах должна сводится к следующему:
а)к изданию теоретических учебников и курсов, освещенных с классовой точки зрения, и технических руководств по всем отраслям литературного творчества, начиная с поэтики и кончая журналистикой;
б)к самому широкому изданию произведений пролетарских писателей, при чем, однако, должно быть издаваемо только наилучшее, действительное ибо право печатания есть право, которое каждый должен себе завоевать, т. -к. рабочий-писатель есть организатор коллективной мысли пролетариата.
Театральная студия
«Первая Всероссийская конференция пролетарских культурно-просветительных организаций, придавая особенное значение созиданию пролетарского театра, намечает следующие ближайшие задачи театральных отделов пролеткульта:
Строительство пролетарского театра должно начаться с создания кадров актеров, вышедших из пролетарской среды и отражающих психологии, замыслы и стремления революционного пролетариата, т.-е. с образования при пролеткультах драматических рабочих студий.
Инструкторская работа в студиях должна идти при участии тех профессиональных актеров, которым близки стремления рабочего класса к созиданию социалистического театра. Работая под идейным социалистическим контролем эти профессионалы- техники будут обучать рабочих необходимой азбуки сценического искусства ознакомлять с новейшими течениями
Репертуар пролетарского театра предстоит еще создать, и на это следует обратить главное внимание театральных и литературных отделов пролеткультов. В виде переходной мере из мировой литературы можно выбрать пьесы, трактующие темы, близкие по духу настроению революционного пролетариата.
По мере созидания законченных пролетарских трупп, лучшие из существующих театров должны передаваться введение пролеткультов.
До тех пор в области буржуазного театра государственной власти предстоит: а) национализировать театры, т.-е. изъять их из рук частной антрепризы и предать коммунам или государству, б) произвести учет всех артистических сил и коллективов в целях равномерного распределения их по стране, в) взять под строгий контроль репертуар театров и помочь установлению репертуара отвечающего требованиям эпохи».
Студия изобразительных искусств
«Первая Всероссийская конференция пролетарских культурно-просветительных организаций принимает следующие основные положения в выявлении и создании основ пролетарского изобразительного искусства.
Необходимо объединение пролетарских творцов-художников в учебно-трудовые и инструкторско-пропагандистские коммуны.
Поручить таковым коммунам организацию и устройство мастерских-студий, лабораторий для учебно-трудового коллективного творчества по всем специальностям изобразительного искусства.
Выясняя в коллективном сотрудничестве основы идеологии пролетарского художественного творчества, пропитывать и насыщать всю жизнь пролетариата искусством осуществляя пропаганду социального коммунизму средствами и формами изобразительного искусства.
Непосредственными творческими трудовыми коллективными собирателями пролетарской науки и методологии в изобразительном искусстве и учебно-воспитательными должны быть университеты-заводы пролетарских изобразительных искусств, организованные и сооружаемые по всей советской территории.
Непосредственным проводниками изобразительного искусства во всей области жизни должны служить учебные и воспитательные учреждения: клубы, театры, музеи, рабочие университеты и заводы, лаборатории, картинные галереи, выставки, кинематографы, экскурсии и т. д.
Коммуны пролетариата и их представителей в государственных, муниципальных и общественных учреждениях должны принимать самые энергичные меры в широком проведении всех мероприятий в этой области: в украшении городов, постройке зданий, постановке памятников, участии в народных празднествах, в промышленном производстве, произведениях печати в самом широком масштабе и т. п. например, картины революции, агитационные лубки, иллюстрации, плакаты, портреты общественных деятелей, памятники и прочие сооружения, для чего необходимо обеспечить коммуны всеми материалами, имуществами и финансовыми средствами).
Все образцовые творческие произведения коммун пролетарских художников составляют достояние всего пролетариата и собираются в производительных, воспитательных общественных учреждениях государства.
Суммируя основные задачи пролетариата в области изобразительных искусств, первая Всероссийская конференция пролетарских культурно-просветительных организаций видит в творческих произведениях изобразительных искусств, созданных на основе пролетарской революционной идеологии, источник радости, красоты и мудрости жизни пролетариата, также и могучее орудие пропаганды классового самосознания в международной пролетарской революции.
Конференция верит, что пролетарское искусство в целом зажжет мировые огни и осветит путь к мировому социализму».
Музыкальная студия
«Музыка, как самое чистое отражение
Примерный устав
I. Цели клуба
Рабочий клуб объединяет весь творческий труд своих членов в деле выработки пролетарской культуры, содействует общественному, коммунистическому и умственному развитию своих членов, служа для них в то же время местом отдохновения.
внутренней духовной жизни, как сильнейшее средство, организующее чувство и воли масс, как великая сила для пересоздания человека, должна быть неотъемлемой частью пролетарской культуры, а поэтому в задачи музыкального отдела пролеткультов входит:
Помощь пролетариату в овладении музыкальным достоянием человечества.
Содействие выявлению нарождающегося коллективного и индивидуального творчества пролетариатов области музыкального искусства в виде помощи художникам-исполнителям и художникам-творцам.
Борьба с суррогатами музыки (ресторанная музыка, пошлая музыка на слова революционного содержания и т, д.), главным образом, путем противопоставления им возрожденной художественной народной песни и лучших произведений нового музыкального творчества,
В этих целях должны быть немедленно и повсеместно, организованы пролетарские музыкально-вокальные студии под наблюдением опытных руководителей, посланных пролеткультом».
Пролетарский клуб
«Рабочей мастерской пролетариата по выработке своей культуры является пролетарский клуб.
Это возможно только в том случае, если вся работа клуба будет строиться на творческой активности всех его членов.
Для преодоления бытового мещанства, господствующего в семейных отношениях рабочих, клубы должны активно бороться с ним, вовлекая в свою творческую жизнь всех членов пролетарской семьи.
Для вовлечения широких масс пролетариата в свою работу, клуб делится с массой всеми своими достижениями.
Организационно все пролетарские клубы должны быть связаны воедино местным пролеткультом.
Завершением всего этого строительства явится дворец пролетарской культуры».
клуба пролеткульта
Деятельность клуба
Вся деятельность клуба строится на товарищеской работе его членов согласно принципам Всероссийской Конференции Пролеткульта.
Клуб организует: а) курсы и семинарии для изучения различных областей науки и отдельных научных вопросов; б) студии: литературную, хоровую, музыкальную, драматическую, изобразительных искусств, научную и другие;
в)спектакли, концерты, со смешанной программой, вечера, лекции, беседы с обзором событий за неделю, экскурсия и т. п.;
г)библиотеку-читальню, с витриной особо ценных книг, программ чтения по определенным вопросам, газетных вырезок по вопросам культурной, политической и экономической жизни пролетариата, названий вышедших книг и журналов и пр.; д) справочное бюро по вопросам партийным, культурнопросветительным, профессионально-производительным и кооперативным с расписанием всех работ клубных учреждений; е) гимнастический зал физической культуры; ж) буфет и столовую.
ІІІ.Состав клуба, права и обязанности членов его
Членами клуба могут быть рабочие обоего пола, достигшие 16 лет, состоящие членами рабочих организаций и рекомендованные двумя членами клуба или соответствующими организациями, аккуратно платящие членский взнос.
Примечание. Членами клуба нерабочие могут быть лишь в том случае, если они являются активными работниками среди рабочего класса и тесно связаны с последним, по решению правления.
Все члены клуба в той или иной степени должны принимать активное участие в творческой работе клуба.
Размер членского взноса устанавливается общим собранием членов клуба.
Выход членов из состава клуба совершается: а) в случае их письменного о том заявления; б) в случае совершения ими каких- либо противообщественных поступков и действий, идущих в разрез с общим направлением клуба;
в)в случае неуплаты в течение установленного срока очередного членского взноса.
Вопрос об исключении членов решает
собрание клуба большинством голосов в 2/3. Правлению предоставляется право
прекращения доступа в клуб подобных членов, впредь до разрешения общего собрания, на которое. указанные члены приглашаются для объяснений.
Примечание 1. Члены семейств рабочих, членов клуба, не достигшие 16-летнего возраста, допускаются в клуб только с ведома правления.
Примечание 2. Гости допускаются лишь на открытые вечера, концерты и т. п.
Средства клуба
Средства клуба составляются из: а) членских взносов и отчислений рабочих организаций, участвующих в клубе; б) платы, взимаемой с гостей; в) дохода от устраиваемых лекций, концертов, спектаклей, вечеров, а также г) из ссуд, получаемых от местного пролеткульта.
Примечание. Средства клуба свыше необходимых для текущей работы сумм хранятся в кредитном учреждении и выдаются за подписью председателя и секретаря.
Управление делами
Управление делами принадлежит: а) общему собранию и б) правлению.
Общему собранию членов клуба принадлежит право решения всех принципиальных и организационных вопросов, возникающих к деятельности клуба, выбор членов правления, ревизионной комиссии и кандидатов к ним, выработка инструкций для правления секций, исключение членов клуба. Общее собрание утверждает полугодичные отчеты правления клуба в идейном отношении и организационно-финансовом. Отчеты эти посылаются в местный пролеткульт для учета всей культурно-просветительной работы.
Общие собрания клуба бывают очередные и чрезвычайные. Собрание считается законным при наличности 1/2 числа членов клуба.
Если за неприбытием надлежащего числа членов общее собрание не состоится, то в ближайший срок (не менее трехдневного) вторично созывается общее собрание, которое считается законным при всяком числе собравшихся.
В порядок дня вторичного общего собрания вносятся только те вопросы, которые были указаны в повестке несостоявшегося общего собрания.
Очередные общие собрания созываются через каждые 3 месяца.
Чрезвычайные общие собрания созываются: а) по постановлению правления клуба, б) по требованию ревизионной комиссии, в) по письменному заявлению в правление не менее 1/10числа членов клуба и г) по предложению местного пролеткульта.
Правление клуба сроком на 6 месяцев составляется: а) из представителей культурнопросветительных ячеек фабрично-заводских предприятий, расположенных в районе клуба и непосредственно заинтересованных в развитии его работы; б) лиц, избираемых общим собранием членов клуба, и в) представителей местного пролеткульта, а таи, где невозможно осуществить это представительство, правление избирается из членов собрания клуба.
Примечание. Число членов правления, избираемых общим собранием, определяется последним.
Правление избирает из своей среды президиум: председателя, секретаря и казначея.
Заседания правления происходят не менее одного раза в неделю в помещении клуба.
Появление организует работу согласно разделу II.
Для управления всем хозяйством клуба и его предприятий правление организует хозяйственную, финансовую и др. комиссии.
На обязанности правления лежит ведение книг клуба, созывы общих собраний и сношение по делам клуба со всеми лицами и учреждениями.
Примечание. Правление устанавливает обязательное дежурство членов правления в часы открытия клуба.
Все вопросы правление решает простым большинством голосов. Собрания правления действительны при наличности Л числа членов правления.
Для закрытия клуба необходима санкция местного пролеткульта, которому принадлежит контроль над всей работой клуба во всех ее частях.
Отчетность и контроль
Правление обязано вести кассовую книгу, инвентарную, приходо-расходную, членскую книгу, книгу членских взносов, книгу заявления и записи гостей и др.
Остальные книги ведутся по постановлению правления.
Для контроля общий собранием избирается ревизионная комиссия на 6 месяцев, в числе трех членов и трех кандидатов к ним.
Секции
Правление секции ведает организацией всего дела своей области, организует студии, кружки, руководит и управляет их работой, заботится доставкой всего необходимого для правильного течения их работ.
Правление секции состоит: а) из представителей правления клуба, б) представителей студии, кружков (по одному от студии или кружка, если их немного) и в) представителей инструкторов-преподавателей.
Студии клуба
I. Цель студии
Студия имеет своей целью дать членам клуба и членам их семейств, недостигшим 16летнего возраста, возможность работать в области строительства пролетарской культуры: а) изучить культуру, которая досталась пролетариату в наследие от предыдущих поколений; б) производить всякие опыты в области творчества новой культуры путем искания методов, соответствующих новому содержанию. Для выполнения указанной задачи студии, работающие каждая в отдельности в своей специальной области, соединяются вместе для изучения предметов общих для всех студий, без знания которых не могут продуктивно пойти работы в области строительства новой культуры.
...Подобные документы
Навчальні заклади України першої половини ХІХ ст. Аналіз педагогічних думок І. Котляревського, Т. Шевченка, П. Куліша, О. Духновича, М. Максимовича та членів гуртка передової західноукраїнської молоді "Руської трійці" – М. Шашкевича, І. Вагилевича.
курсовая работа [72,0 K], добавлен 06.05.2014Дослідження церковної та просвітницької діяльності Петра Могили, а також чинників, які сприяли його становленню, як особистості. Визначення його ролі у розвитку православної церкви, культури та освіти. Отримання освіти у Львівській братській школі.
реферат [48,0 K], добавлен 11.11.2013Місто Острог як всеукраїнський інтелектуальний центр на зламі XVI–XVII ст. Значення діяльності Острозького культурно-освітнього центру в історії України. Тема самопізнання в тодішніх книжках, його значення для процесу духовного становлення людини.
реферат [29,2 K], добавлен 13.05.2011Об’єднання українських громадсько-політичних організацій в Сполучених Штатах заради допомоги історичній батьківщині. Аналіз діяльності етнічних українців у США, спрямованої на підтримку українських визвольних змагань під час Першої світової війни.
статья [58,6 K], добавлен 11.09.2017Загальна характеристика суспільно-політичних процесів першої половини 1991 року. Розгляд основних причин проголошення незалежності України. Аналіз початку державотворчих процесів, їх особливості. Особливості проведення республіканського референдуму.
презентация [6,1 M], добавлен 03.04.2013Біографія О.М. Горчакова, шлях досягнення найвищої ланки в його кар’єрі. Основні принципи, цілі, напрямки та завдання зовнішньополітичного курсу О.М. Горчакова, особливості та напрямки його дипломатичної діяльності, оцінка досягнень і значення в історії.
курсовая работа [43,7 K], добавлен 27.09.2010Розклад феодально-кріпосницької системи як основний зміст соціально-економічного розвитку України першої половини XIX століття. Загальна характеристика основ економічної історії України. Причини падіння кріпосного права в Росії. Розгляд реформи 1861 року.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 25.05.2015Основні особливості історії Радянської України у сфері культурного життя. Сутність хронологічної послідовності розвитку освіти. Значення освіти у суспільно-політичному житті країни. Становище загальноосвітньої школи, розвиток середньої і вищої освіти.
реферат [52,5 K], добавлен 26.12.2011Висвітлення аспектів історико-педагогічного аналізу становлення освіти на Буковині, розвитку шкільної мережі. Аналіз навчальних планів, організаційно-методичного забезпечення викладання предметів. Принципи систематизації закладів освіти на Буковині.
статья [790,7 K], добавлен 24.11.2017Проголошення Західноукраїнської народної республіки та обставини її створення. Внутрішня політика ЗУНР та її головні завдання. Зовнішньополітична діяльність держави. Становлення національного шкільництва. Основні державні закони щодо організації освіти.
презентация [556,9 K], добавлен 13.03.2013Пресова квартира як осередок культурно-мистецької діяльності українських січових стрільців. Соціально-політичне та культурно-освітнє життя на Волині напередодні Першої світової війни: народні школи, релігія, культурні заходи. Українська преса на Волині.
курсовая работа [1,4 M], добавлен 28.10.2014Аналіз педагогічної, науково-дослідної та організаційної діяльності першого заступника Наркома освіти України у 1931-1933 році О.О. Карпеки. Його місце і роль у реформуванні системи освіти в 20-30 років ХХ століття.
статья [15,9 K], добавлен 15.07.2007Походження та структура роду Симиренків, його соціальна динаміка, а також суспільно-політична і культурно-інтелектуальна діяльність. Чинники, що сприяють накопиченню і трансляції культурних надбань нації поколіннями роду. Аналіз архівних матеріалів.
статья [28,4 K], добавлен 17.08.2017Становище після Першої світової війни. Польща, Угорщина, Румунія, Чехословаччина, Болгарія та Югославія у 1918-1939 рр.. Риси суспільного життя. Зовнішня політика. Індустріальний розвиток. Загострення політичній ситуації. Світова економічна криза.
реферат [26,0 K], добавлен 16.10.2008Геополітичні наслідки Першої світової війни. Ллойд-Джордж і британська політика "рівноваги сил". Паризька міжнародна конференція. Утворення Ліги Націй, її структура та повноваження. Паризька конференція та Німеччина. Версальський мирний договір.
реферат [40,7 K], добавлен 22.10.2011Стратегічна ситуація та співвідношення сил на світовій арені у 1917 році. Суперечності в рядах Антанти. Лютнева революція в Росії. Підписання Комп'енського перемир'я і завершення Першої світової війни. Декрет про мир та "14 пунктів" В. Вільсона.
реферат [32,0 K], добавлен 22.10.2011Проблеми історії України та Росії в науковій спадщині Ф. Прокоповича. Історичні погляди В.Г. Бєлінського, його концепція історії України. Наукова діяльність Преснякова, Безтужева-Рюміна. Роль М.С. Грушевського і В.Б. Антоновича в розробці історії України.
учебное пособие [274,2 K], добавлен 28.04.2015Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.
реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009Жан Кальвін як французький богослов,засновник кальвінізму, короткий нарис його життя та напрямки діяльності. Лист до Едуарда IV та його значення в історії. Реформатори Женеви: Г. Фарель, Ж. Кальвін, Т. Беза, Д. Нокс. Тридентський собор, його діяльність.
презентация [636,8 K], добавлен 21.10.2014Роль М.В. Ломоносова в сфері освіти і його педагогічна діяльність. Принцип народності у вихованні. Основні ступені системи освіти. Лікарська діяльність видатного вченого, його роботи, присвячені медицині. Значення фізичних та хімічних знань для лікарів.
реферат [23,6 K], добавлен 12.05.2010