З історії функціонування комплексу Поліських володінь Київської Софійської Митрополичої катедри (XV — перша половина XVII ст.)

Функціонування Поліських володінь Київської Софійської митрополичої катедри у переходові часи від православної до унійної ієрархії (XV — половина XVII ст.). Повернення зони київського володіння Петром Могилою в часи встановлення православної митрополії.

Рубрика История и исторические личности
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 05.04.2018
Размер файла 70,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

З історії функціонування комплексу Поліських володінь Київської Софійської митрополичої катедри (XV -- перша половина XVII ст.)

Т.Ю. Люта

Анотація

У статті розглядається питання функціонування поліських володінь Київської Софійської митрополичої катедри у переходові часи від православної до унійної ієрархії та їх повернення Петром Могилою в часи встановлення православної митрополії.

Ключові слова: Київська митрополія, поліські володіння, введення у володіння, захоплення, пограбування.

Т.Ю. Люта. Из истории функционирования комплекса Полесских владений Киевской Софийской митрополичьей кафедры (XV -- первая половина XVII ст.)

В статье рассматривается вопрос функционирования Полесских владений Киево-Софийской митрополичьей кафедры в переходный период от православной к униатской иерархии и укрепления Петром Могилой Киевской православной митрополии.

Ключевые слова: Киевская митрополия, Полесские владения, введение во владение, захват, ограбление.

T.Y. Liuta. From the history of Kyivan St. Sophia metropolitan see complex of Polissyan possessions functioning (15th -- 1st half of the 17th centuries)

The paper considers functioning of Polissyan possessions of Kyiv-Sophia Metropolitan See in transitional period from the Orthodox to the Uniate hierarchy and Orthodox Metropolitanate strengthening in Kyiv by Petro Mohyla.

Keywords: Kyivan Metropolitanate, Polissyan possessions, putting in possession, seizure, robbery.

Справи Київської митрополичої Софійської катедри кінця XVI ст. містять кілька імунітетних надань на митрополію: зокрема лист князя Костянтина Острозького про заборону втручатися у справи катедри з боку королівської адміністрації (1588) та потвердження на Полоцьку архієпископію (1595). З 1590 р. митрополит Михайло Рагоза вів судову справу про порушення власності митрополії у м. Унині та с. Зарудді із зем'янином-шляхтичем Макаревичем-Іващенцевичем, засновником Макарова. Митрополичі володіння на Київщині охоплювали на той час Зоринську, Унинську та Мироцьку волості, села Багринів, Вольницю, Вороб'євичі, Довгосілля, Дитятковичі, Зазим'я, Заруддя, Калинчичі, Мигалчичі, Погреби, Свиноїди, Толокунь, Янковичі, а також Полоцьку архієпископію.

Ця поліська зона володіння Київської митрополії була сформована у давні часи. Принаймні зберігся реєстр грошових та медових податей близько 1415 р. [Акты..., т. 1, с. 37--38], зібраних з маєтностей Київської Софійської митрополичої катедри. Повний перелік сіл на той час становив: Истобчани (Издебки), Нежиловичі, Нове село, Облитковичі, Осеча, Дитковичі, Кухори, Унин, Кодня, Святошичі, МигалчичіТексти документів подаються за спрощеною археографією: «ъ» в кінці слів не проставлялися, слова з виносними літерами зазначені підкресленням, розділові знаки поставлені згідно із смисловими блоками.:

“І. -- А се Софійскьш люди, дань дають на празникъ пречистой Богоматери: на имя Истобьчане и Нежиловьци 2 колоді меду; у Новомъ селі Микула съ сыномъ да Облітъковичи дають 9 відеръ меду; у-въ ОсічиПідрядкова примітка публікатора: «Въ подл. написано слитно (увосічи)» Павелъ съ дітми и съ Армакомъ даеть 9 відеръ меду; Дідъковичъ даеть 4 відра меду; у Хухори Левонъ Станіевичь даеть 4 відра меду, Кузма даеть 4 відра меду; у-въ УнинеПідрядкова примітка публікатора: «Там. съ двойнымъ предлогомъ (увунині)». Павелъ даеть корайманъ меду, Захарья даеть корайманъ меду, Ходыка відро меду даеть, Агафоникъ даеть відро меду; у Кодні Петръ Дтяковъ 2 кораймоны меду даеть; у-въ ИстобъкахъПідрядкова примітка публікатора: «Там. и при этомъ слові предлогъ удвоенъ (увыстобъкахъ)». Ондрійко 4 відра меду даеть; у Святошичохъ корайманъ, а ручьку меду дають;у Нежиловичохъ постолъпщина;у Ходора відро меду; у Мигальчичахъ відро меду дають.

ІІ. -- А се боарскыи люди, дань дають Святой Софіи Премудрости Божіи: съ Вручего Тьінійчичь зъ Міжиріцькоі земли даеть ведро меду; у Клочькевичахъ зъ Волшиньскои земли 3 ведра меду и поданіа; у Селци зъ

Міжиріцькои земли 2 відір меду и поданье; у Ноздриши съ Полочаньскои земли полътора ведра меду и поданье; У Нородичохъ съ Хотиновьскои земли ведро меду дають; у Хобной съ Пошьковьского острова Савостьанъ даеть полътора ведра меду; у Хобной Ивановы діти дають зъ Дрозьдовьского острова полътора ведра меду. Оксентіевьскьш островъ, а съ него Василь даеть полътора ведра меду. Подолішеньская земля подъ Полозомъ, а съ ней идуть 3 ведра меду и поданье, а ночь пити; туто жъ Ильечевьская земля, а съ ней идеть полътора ведра меду. Ондріевскьш островъ на Уши подъ Мартиновичи, а съ него идеть 5 вдеръ меду. У-въ ИльиньскомъПідрядкова примітка публікатора: «Въ подл. слито съ двойнымъ предлогомъ (увыльиньскомъ)». острові, съ него идеть ведро меду. Зъ Малиньскои земли 2 лукні пятипядныхъ, а третее чотырьпядное, а тивуньщина, а поданьа; и знамя у той земли -- коникъ. УЛибівичьской земли, у Міхіевьской земли, у Супруновьской земли, у-въ Опонасовъщині, у Заволоковъщиньской земли: ино съ тыхъ земль идеть 4 лукна четырьпядныхъ, и тивуньщина, и поданьа. У Моколевичахъ съ Сичевьскои земли идеть пятипядное лукно, и поданье, и тивуньщина;у Моколевичахъ съ Тарасовьскоі земли 2 четыръпядныхъ лукна, и тивуньщина, и поданьа. У Булгаковичохъ 2 лукні чотырьпядныхъ, а третее пятипядное. А земля Костромовьская подъ Гвоздомъ, Хрестецъ земля, а съ ней идеть ведро меду. Съ Няневьщины ГолРньчины люди дають чотырьпядное лукно, и тивуньщина, и поданьа. Сщиткіевьскаа земля, а съ ней идеть 3ручьки меду, а даеть съ ней Филиповьскый человРкъ, а Вирлоцькій человРкъ. А зъ Романова идеть, за Чюдновымъ, 50 гроши. У Чюднови зъ Дідьковьщины 3 ведра меду. У Шюмъску Подерътовьщина земля, а съ ней ходить 2 відрі меду. У Новомъ селі Ондріевм. діти дають ведро меду. У Княжичохъ земля борътнаа, а съ ней корайманъ меду, и бобровыя гоны, и ставъ. У Сакольчи 3 караймоны меду, а сами тыи Сакольчане возять на Софшскый дворъ. У Поли у Дорькові, у Скочищохъ, у Водотыйні у Вельи, 6 караимановъ меду, а 7-й карайманъ хто коли береть. У Демидови Глуховичи дають карайманъ меду. У Жюкини зъ Выnолозовьскоі земли три кади меду дають. У Сорокошичохъ 4 відра меду дають. У ВойміньиТак у тексті публікації чотырьпядное лукно...»

У XV ст. Софійська катедра активно судилася за право володіння поліськими територіями з різними власниками та сусідами. Збереглися свідчення про спори митрополії у складі відомого фонду Канцелярії західно-руських уніатських митрополитів [РГИА, ф. 823]: один із найбільш ранніх (від 1470 р., 3 червня) -- судовий лист князя Семена Олександровича у справі за скаргою намісника Софійського монастиря Мануйла на Василя Рудлича про самовільні покоси сіножатей та ловлення риби у належних монастиреві маетностях Мигалчичах та Родуличах [Люта, 2001, с. 42].

Формування власності митрополії в цій зоні відбувалося у різні способи, зокрема з пожертви Івашка Полозовича та його дружини Настасії Загальців у 1518 р. в рахунок неповернутої вчасно грошової суми боргу покійному братові Яцьку. У 1544 р. за рішенням (сказанням) королівського суду за скаргою київського і галицького митрополита Макарія на Миколая Кухмистровича про захоплення ним належних Софійському собору бобрових гонів та рибних промислів на річках Кодрі і Тетереві на користь митрополії [Люта, 2008, с 196].

Територіально маетки Київської митрополичої кафедри змінювалися: через кілька років, у 1581 р. поборовий квит Мацея Єзерського київському митрополиту про збір грошового податку в маетностях митрополії на військові потреби короля засвідчив:

«Znqm, ze-m wzialpobor od je msczy ojcza mitropolitha, uchwaliony na sejmie walnym warsawskym. Zymienia jego msczi Worohobowicz: osiadlych 16po groszi 15, zagrodnikow 2po grosi 6, a 2 po grosi 2. Sziola Unina: osiadlych 6po groszi 15, zagrodnikow 2po grosi 4. Szioh Zarudzy: z osiadlych 4 po grosi 15, a zagrodnikow 2, ieden groszi 4, a drugi 2 grosa. Sziolo Mihalky: z osiadlych 4 po grosi 15. Sziolo Kolienczy: z osiadlych 3po grosi 15. Sziolo Dziedziatkowiczi: osiadlych 6 po grosi 15, zagrodnik 1 grosi 4. Sziolo Tolokon: osiadlych 5 po groszi 15. Sziolo Zazimiowo: osiadlych 4 po g~ro. 15, zagrodnikow 2 po groszi 6. Sziolo Pogreby: osiadly 1 groszi 15, zagrodnikow 10po groszi 6. Sziolo Szwinoiedy: osiadlych 2 po grosi 15, a zagrodnikow 6: piecz po groszi 6, a ieden grosi 2. S manastera pieczerskiego [...]grodnikow 6 po grosi 4, a 6 zagrodnikow po groszi 2. Czy, ktorzi mieskaiq naprzedmiesciq: osiadlych 8po grosi 15, zagrodnikow piecz po groszi 6, a s trzoch po groszi 4. Sziola Osziecza: osiadlych 3 po groszi 15, a zagrodnikow 2 po groszi 2. S czego jego msczi quituie y pieczecz swq wlasnqprzikladqm y rekq szw. podpisuie, yz za wssithko dosicz ucziniel. A czo ssie tknie okolo porathowania kro. je msczi na the wojne, czemu podliegly biskupowie zakonq greczkiego, s tego je msczi nie quituie.» [ЦДІАК України, ф. 221, оп. 1, спр. 18, арк. 3].

Статистика прибутків з маетків митрополії, а також географія поширення засвідчена у квиті Матея Єгерського, виданого православному митрополитові Онисифору Дівочці у 1582 р. Вже у 1593 р. квит Рафала Вітовського софійському урядникові київського митрополита Михайла Рогози Григорію Сестрану-Пашковському обмежений лише маєтками митрополії в межах Київського повіту [Люта, 2001, с. 42--43].

Паралельно із сплатою королівських поборів митрополія вела запеклі війни із шляхтою та зем'янами за захоплення її майна і маєтків. У 1589--1591 рр. велися судові засідання з приводу наїзду, здійсненого на Унин Миколаєм Гулевичем [ЦДІАК України, ф. 221, оп. 3, спр. 16]. До митрополичих володінь Мигалок і Вороб'євич тікали селяни з маєтків одіозного Миколая Макаревича-Іващенцевича, за якими власник подав до суду в 1594 р. квит возного Лавріна Толочка свідчив:

«Я, Лаврин Толочка, енєрал вотводъства Киевского, сознаваю то сим квитом моимъ, иж будучы мне приданым его мл пна Яна Аксака, подвоеводего киевского, на некоторые справы митрополита его млти киевского, галицкого и всее Руси отца Михаила Рагозы. Ужывал ме пан Григореи Сестренъ-Пашъковскии, врядникъ митрополита его млти, у том, иж деи позвалъ митрополита его млсти пан Миколаи Мокарович о збеги свои, которые якобы мели мешкати бытомъ в ыименю его млти Мигалках, на име: Собекъ, Мишко, Иван Ковал, Яско, другии Иван, Данило, Васко, Антон, Аврамец. И просил мене абых до того именя Мигалок ехал, хотечы тыхъ людеи застати, если же там естъ або нет. Ино я, сполєчне з врядникомъ митрополита его млти, ехал. И кгды-смо до того села Мигалок приехали, -- там же есмо зараз атамана Василя Сыча пытали [...] Карпа Юшковича, [...]чевича, Занка Левоновича, если же естъ тыи збеги пна Мокаровича, о которых позвал митрополита его м~лсти позвомъ и чи жили бытом. Тогды оны, ставшы, поведили тыми словы, же: «Тут немашъ жадного наводного не толко жебы пна Мокаровичовы, але никого прихожых людеи нетъ, кроме мы, люди старожытные и отчичы власные митропольего, дымов нас пять мешкаем». Потом, будучы мне у Воробъевичох року вышъпомененого, мца октебра двадцать осмого дня, пытал есми атамана воробъевского Якова и всих подданых воробъевских: «Если же у вас естъ якие подданые его млти пна Миколая Мокаровича, то естъ на име: Иван Губар, Томило, Олешко Иванович, Воитех Жуховскии; чи жили оны бытом, о которых позвал митрополита его млти позвом. Тогды оны также поведили тыми словы, же: «Тут немаш жадного наводного не только жебы пна Мокаровичовы, але никого прихожых людеи нет, кроме мы, люди старожытные и отчичы властные митропольего, дымов нас двадцать мешкаем». Што я, Лаврин Толочко, енєрал воеводства Киевского, и самом бачил дымов двадцать, а большъ не. Ип[...]силме пан Григореи Сестренъ, врядникъ митрополита его млсти, жебых то до книг кгродских киевских донес и сознал. На што и квит свои дал под печатью и с подписом власное руки моее» [РГИА, ф. 823, оп. 1, д. 162, л. 1--1об].

До цієї справи був залучений князь Костянтин Острозький, який, як опікун православної церкви, мав вирішити питання повернення підданих Іващенцевича. Його лист підтверджує вимогу повернути з кафедральних сіл Вороб'євич, Мигалок підданих Макаревича із Загалець, Воронина:

«Костентин кнжа Острозское, воевода киевскии, маршалок зємли Волынское, староста володимерскии. Велебному в Бозє отцу Михаилу Рагозє, з воли Божое мирополиту киевскому, галицкому и всея Руси, и капитуле Вашеи млсти киевскои.

Жаловал у суду моего кгродского Киевского зємянин зємли Киевскоєурожоныи пан Миколаи Макарович на Вашу млсть о томъ, што ж деи в року тепер идучомъ еисеча пяесое девєтдесят четвєртомъ подданые его з ыменя его села Загалецъ на имя: Иван Губар, Томило, Олешко Иванович, Воитех Жуховскии з жонами, з детми и зо всеми маетностями своими, збегши, уво именю Вашое млсти церковномъ в селе Воробевичах, бытом оседши, мешкают. А з ыменя его села Воронина, в сем же року девєтдєсят четвертом, также подданые его на имя: Собек, Мишко Иванкович, Яско, другии Иван, Данило, Васко, Антон, Аврамец также з маетностями, из жонами, з детми своими, збегши, уво именю Вашои млсеи в селе Мигалках, бытом оседши, за Вашою млстью мешкають. Которых збегов подданых своих каждого зособна шацуеть собе пан Макарович ведлуг констытуцєе сеимовое по пятисот гривен грошеи личбы полское. И о то Вашу млсть позываеть. Прото приказуемъ, жебы Ваша млсть гсдни, отчє митрополитє киевскии, с капитулою своею киевскою на рочкох кгродских киевских, которые припасти и сужоны быти мают в року приидучомъ тисеча пятсотъ деветдесят пятомъ, мца генваря осмогонадцат дня, перед судом моимъ кгродским Киевскимъ в замку его королевскои млсти Киевскомъ яко на року завитомъ сами очевисто стали, подданых тых, вышеи помененых, з жонами, з детми и зо маетносеями их у суду ку отданю пану Миколаю Макаровичу поставили и во всем ся водлуг сего позву усправедливили. Писан у Киевє, року тисеча пятсот девєтдесят чєтвертого, мсца ноябра двадцат пятого дня. Гиполитъ Родкевичъ, писар к грод. Киевъ» [РГИА, ф. 823, оп. 1, д. 162, л. 2].

В ході справи дізнання, здійснене возним Лавріном Толочком у маєтках митрополії с. Нежиловичах, виявило численні злочини Макаревича: спалення селянських хат, побиття підданих, завдання тілесних ушкоджень, що було записано до гродських книг Київського воєводства, уписи з яких збереглись у фонді Канцелярії митрополії: На арк. 2зв. дописано: «Року АФЧД (1594 -- Т.Л.), мсца ноябра двадцат осмого дня, чіріз міні, Ивана Щадковского, возного зємли Киівскоє, сіс позов кгродскии в жалобі іго мл пана Миколая Макаровича положонъ ість на кгрунтмі митрополита іго млти [,..]іиском у дому пана Григоря Сістріна, писаныи по іго мл отца Михаила Рагозу, митрополита киівского. Што ширіи жалоба и рок станю ку праву в сірідині того позву описан и доложон ість. Иванъ Щадковскии, возныи».

«Лтъта от Нарожтънья сына Божтъго тистъча пятсот дтвттдтсят чттвтртого, мсца ноябра двадцат стмого дня. На врядт гсдрьском кгродском Китвском, птртдо мною, Яном Аксаком, подвотводим китвским, ставшы очывисто тнтрал зтмъскии китвскии шляхттныи Лаврын Толочко очывисто сознал и того сознанья свотго квитъ под птчатю и с подписом руки свотт ку записанью до книг кгродских китвских дал, писаныи тыми словы:

«Я, Лаврынъ Толочко, тнтрал возныи вотводства Китвского, иж будучи мнт приданым з уряду вотводства Китвского от тго млсти пна Яна Аксака, подвотводтго китвского, на справы тго млсти отца Михаила Рогозы [...] тпископа митрополита китвского, галицкого и встт Руси, то тсть на оглтданьт кгвалту, пожоги и людти рантных, и шкод почынтныхъ в ымтнью тго млсти Нтжыловичахъ. А такъ, будучы мнт у том стлт року ттптртшнтго тистча пятсот дтвттдтсят чттвтртого, мсца ноябра чотвтртогонадцать дня, видтломъ тсми наптрвти избу спалтную, а нтподалтку избы хижу тынтную, там двтры выбиты. Видтлом отамана Грышка Рудтнка збитого: ноги тму голтни обухом побиты, хрыбттъ увтс синь, на шыи рана тятая, нтшкодливая. На Пашку Соплю видтлом на руцт правои, на палцы стртднтмъ члунокъ збитыи, нт втм тсли жт тымъ пальцомъ владнуть будтть. У Ероша видтлом двтры стнъныт и избныт двт, окнт напол пощтпаны. УПанька такъжт видтлом двтры стнъныт побиты и пощтпаны, и окна избныт напол пощтпаны. У Харка такъжт видтлом двтры стнтчныт и окна избныт постчоны и пощтпаны. Ув Ывана Сычтнка видтлом двтры стнтчныт и окна избныт порубаны и пощтпаны. Ув Ывана Козака такъжт видтлом двтры в стнтхъ и двт окнт избныт порубаны и пощтпаны. У бабы-ворожъбитки видтломъ окна избныт порубаны и пощтпаны.

А при мнт были на тот час стороною люди добрыт сторонъныт шляхта: Василти Камтньскии а Еронимъ Свтрщовскии. Которыи кгвалтъ, пожога, раны и шкоды мтновали быт птртдо мною, тнтраломъ, подданыт нтжыловскит от пна Миколая. Што я видтл и слышал, далтм сознаньт свот на квитт до книг кгродскихъ китвскихъ под птчатю мотю и с подписом власнот руки мотт. Писанъ у Китвт року дтвттдтсят чттвтртого, мсца ноябра двадцать чттьвтртого дня». Которыи жт то квит тетрала помтнетного до книг кгродских китвских тстъ уписан, с которыхъ и стс выпис под мотю птчатю тго млсть отцу митрополиту китвскому тст выдан» [РГИА, ф. 823, оп. 1, д. 163, л. 5]. поліський київський софійський митрополичий

Ще один лист від 18 листопада 1594 р. князя Костянтина Острозького до господарського зем'янина Миколая Макаревича-Івашенцовича з розпорядженням з'явитися у визначений термін на судове засідання у справі про наїзд на маєтність митрополичого Софійського монастиря у с. Нежиловичах, побиття й пограбування підданих та спроби спалити село, звинувачує зем'янина:

«От Косттнтина княжати Острозкого, вотводы китвского, маршалка зтмли Волынскот, старосты володимтрского, зтмтнину гсдрьскому вотводства Китвского пну Миколаю Мокаровичу Иваштнцовичу.

Жаловал на врядт мотм кгродском Китвском в Бозт втлтбныи тго млсть оттц Михаило Рагоза, архитпископъ митрополит китвскии, галицкии а встт Руси о том, иж дти року ттптртшнтго дтвттдєсят чотвтртого, мсца ноябра трттьтго дня, натхавшы дти твоя млсть сам особою свотю, слугами, бояры и поддаными своими з мтстєчка Мокарова и з Ястнич, из ыншыми многими помочниками своими з розными бронями, воинт налтжачими и люди птшыт з ручницами, из возами на имтньт митрополита тго млсти старожытнот Нтжиловичы, у вотводствт Китвском лтжачот, людти бити, мордовати и тот имтнт Нтжиловичы огнєм спалитиросказал. Которыт подданыт нтжиловскит, бачєчьі таковыи кгвалтъ, лтдвт з душами от усих маттностти своих в лтс повтткали, а отамана нтжиловского на имт Гришка Рудтнка поимавшы, окрутнт збили, змордовали. С которого бою нт втдати, тсли жт будтть жив. Кгды мужики с того стла з жонами, з дттми розбтглист, всю маттность, которая была ув ызбах и в стнтх побрати и до каждот избы огни класти росказал, а иж нт вси избы погортли, -- толко изба Фтдора Малышчанка з стнми згортли. А в том кгвалтє маттность взято подданого нтжиловского отамана Гришка Рудтнка: ручница, за которую дано осмъдєсят грошти, кожух барании, за которыи дал копу грошти, гуню, за которую дал полкопы грошти, сткир двт коштовали двадцать грошти, кос двт, куплтныт по стми грошти, бодню, у которои было платья бєлого сорочок музских пять, жтнских дтстть, плахат двт по полкопы грошєи куплтных, а грошти готовых копъ двт, птшєн двт бортницких, куплтных по дванадцати грошти, стрповъ осмъ, куплтных по два грошы; у Панка Ивановича взято кожухъ барании, за которыи дал копу грошти, сткиру, за которую дал дтстть грошти, пєшню бортницкую, за которую дано дванадцать грошєи, скоблю, куплтную за три грошы, платья бтлого сорочок музскихъ чотыри, жтнских осмъ, плахту, за которую дано полкопы грошти; ув Ывана взято сукна валтного локот двадцать, локоть по три грошы, бодню, у которои было платья бтлого сорочок музских три, жтнских пять, три колтнских, а двт иллтных, а готовых грошти копъ двт, стрмягъ двт, по полкопы грошти куплтных, птшню бортницкую, за которую дано дванадцать грошти, стрповъ пять, куплтных по два грошы, сткиру, за дтстть грошти куплтную, шапку, куплтную за пять грошти, потс з ножами, с огнивом стм грошти; у Харка взято: основа иллтная локоть тридцать, клубков чотыри, сткира, куплтная грошти за дтстть, сєрмягъ двт, куплтныт по полкопы грошти, боты козацкит, куплтныт грошєи за чотырнадцать, стрпов три, куплтныт по два грошы; у Пашка Сопля взято жупан сукна бтлого, который му коштовал сорок грошти, сткир двт двадцать грошти, платья бтлого сорочок жтнских сємь, косы двт, куплтныт по осми гроши; у Ероша взято гуни двт, куплтныхъ по дтстти грошти, // [3зв.] бодню с платьтм бтлым сорочок музских чотыри, жтнских пять, нам отцов два, плахот чтрчатых три, куплтных по двадцати и по штсти грошти, а готовых грошєи было копъ чотыри; у другого Ивана Русока взято стрмягу одну, за которую дано полкопы грошти, сткира одна дтстть грошти; у Евхима взято стрмяг двт, куплєньїт по полкопы грошти, боты. куплтныт за дванадцать грошти, сткиру, куплтную за дванадцать; у Ермока Мироновича взято сткир двт, куплєтіт за двадцать грошти, ручницу, куплєную за полторы копы грошти; у Пилипа Ерковича взято стрмягу новую, за которую дано сорок грошти, а другую стрмягу старую, которая стояла грш двадцтти, сткиру, куплтную гроши за дтстть, косу взято, за которую дано гр стм, птшню бортницкую, за которую дал грш дванадцать. В чом тго млсть, маючы от твоти млсти втликую кривду и шкоду о том у суду мотго кгродского Китвского очєвисто с тобою мовити хочтть. Про то приказую твоти млсти абы твоя милость на рочкох пришлых кгродских китвских в Китвт в року пришлом тисєча пятсот дтвттдтсят пятом, мсца гєнвара осмогонадцать дня сужоны и отправованы будуть яко на р[...] завитом стал и тго млти во встм ст усправтдливил. Писанъ в Китвт лтта Божтго Нарожтня АФ[...], ноябра ИІ[18] дня. Гиполит Родктвичъ, писар» [РГИА, ф. 823, оп. 1, д. 163, л. 3--Зоб].

...

Подобные документы

  • Послаблення боротьби за збереження національно-релігійних традицій, перехід в католицизм і спольщування правобережної православної шляхти в другій половині XVII ст. Утиски православ'я та міжконфесійні негаразди. Стан Київської митрополії у XVII ст.

    реферат [42,7 K], добавлен 06.11.2011

  • Державні кордони володінь монархії Габсбургів, обставини, основні етапи та фактори їх формування. Співвідношення політичних сил, яке склалося у Європі в останній третині ХVІІІ ст., розширення австрійських володінь. Реорганізація апарату управління.

    реферат [18,4 K], добавлен 10.05.2011

  • Аналіз процесу колективізації та становлення колгоспної системи в районах компактного розселення болгар в межах колишньої Ізмаїльської області УРСР (друга половина 40–50-ті рр. ХХ ст.). Нові аспекти розвитку болгарської діаспори у повоєнні часи.

    статья [19,9 K], добавлен 11.09.2017

  • Аналіз основних оборонних обладунків давньоруського воїна та їх розвитку. Опис типів захисту для голови та тіла, що використовувались за часи існування Київської Русі. Види та конструкції щитів, які застосовувались в зіткненнях. Історія кільчастої броні.

    реферат [1,2 M], добавлен 11.05.2015

  • Часопис "Волынскія Епархіальныя Вдомости" в контексті історико-краєзнавчого руху на Волині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття. Відомості про авторів нарисів, присвячених дослідженню православної та унійної доби в історії монастирів Волині.

    курсовая работа [62,6 K], добавлен 22.05.2012

  • Зміцнення Київської держави за часів правління Володимира Великого: боротьба з печенігами, об'єднання східно-слов'янських земель; введення християнства на Русі. Запорізька Січ наприкінці XVII–XVIII ст.: початок, занепад і ліквідація запорізького козацтва.

    контрольная работа [67,9 K], добавлен 13.09.2012

  • Етап історичного розвитку української державності, пов'язаний із формуванням у Середньому Подніпров'ї Київського князівства, формування права Київської Русі. Адміністративна, військова, релігійна, судова реформи Володимира. Джерела права Київської Русі.

    реферат [43,1 K], добавлен 16.04.2010

  • Смерть Б. Хмельницького як поворотний момент в історії Української національної революції. Руїна - період історії України кінця XVII ст., що характеризується розпадом української державності і загальним занепадом. Хронологія періоду, його характеристика.

    реферат [55,7 K], добавлен 07.11.2015

  • Характеристика особливостей ведення бойових дій в часи воєн Київської Русі. Правила приготування до бою. Поділ війська та бойовий лад. Тактика ведення бою в залежності від роду війська та його озброєння: важко-озброєна піхота, тяжка кіннота, дружинники.

    реферат [30,2 K], добавлен 21.12.2010

  • Приєднання українських земель до Литви. Політичне і соціально-економічне становище українських земель у складі Великого князівства Литовського. Формування українського козацтва і Запорозька Січ. Берестейська унія і її вплив на українське суспільство.

    курсовая работа [72,9 K], добавлен 29.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.