Проблема Чорноморського флоту і суднобудівних заводів у роки української революції: Миколаївські візії

Покровський Андрій Георгійович, Миколаївський градоначальник,

Міністр морських справ в уряді Гетьмана П. Скоропадського [73]

У Миколаєві святкували з приводу призначення Гетьманом П. Скоропадським на посаду Морського міністра А. Г. Покровсь- кого. Редактор-видавець миколаївської газети «Южное слово» Володимир Петрович Юріцин опублікував лист А. Г. Покровсько- го до миколаївців: «Глубокоуважаемый Владимиръ Петровичъ! Упзжаю спішно въ Кіевь, и къ сожалпнію, не имтю возможности отвттить на многочисленные сердечныя привттствія, полученныя мною изъ Николаева. Прошу черезъ посредство вашей газеты передать учрежденіям и лицамъ, выразившимъ столь лестныя для меня чувства по поводу моего назначенія морскимъ министромъ, что я глубоко тронутъ, благодаренъ и буду стремиться оправдать надежды, возлагаемыя на меня. Адмиралъ Покровскій» [74].

Незадовго до від'їзду газета «Южное слово» опублікувала інтерв'ю з А. Г. Покровським під назвою «Возрожденіе Николаева.

Колыбель украинского флота». В ньому йшлося про прагнення українського уряду до організації сильного військового флоту України на Чорному морі та ставилося питання про розміщення центру управління флотом. Після переміщення центру управління флотом до Севастополя, «несмотря на то, что рядъ видніьйшихь военно-морскихъ авторитетовъ тогда же высказывался против такого перевода, такъ какъ Севастополь совстмъ не обезпеченъ отъ разгрома съ моря, тогда какъ Николаевъ, благодаря своему географическому положенію на широкой многоводной рткт на разстояніи почти 100 верстъ отъ открытого моря, можетъ обезпечить отъ такого разгрома», питання про повернення управління назад до Миколаєва весь час дискутувалося на різних рівнях. Головним аргументом «проти» було замерзання миколаївського порту взимку, але з появою криголамів цю проблему вирішено. Український уряд збирався залишити управління флотом у Севастополі, а Миколаєву відводилася «роль, хотя и немаловажная, колыбели возрождающегося флота и, можетъ быть, мтста его стоянки. Такое вполне опредтлен- ное ртшеніе вопроса о значеніи Севастополя и Николаева для будущаго украинского флота на Черномъ морт заключаетъ въ себт ответъ на другой не менте важный вопросъ о томъ, будетъ ли Севастополь составной частью Украины». Газета повідомляла слова А. Г. Покровського про те, що, незважаючи на призупинення переговорів про злиття Криму з Україною, «въ правительственных сферахъ твердо убтждены, что такое сліяніе состоится въ ближайшее же время». На залишки російського флоту претендували «Україна, кавказькі вільні держави, Кубань и Донъ». Після підписання російським більшовицьким урядом додаткових умов до Брест- Литовського договору, Німеччина, котра раніше наполягала на опіці над флотом до моменту розподілу його між претендентами, фактично віддала пріоритет Росії і навіть розпорядилася спустити українські прапори. Якщо Німеччина піде від Босфору і Дарданелл, не виключалася можливість зіткнення Чорноморського флоту з флотом Антанти. Відтак, на думку А. Г. Покровського, негайною була потреба в добудові крейсера, міноносців та підводних човнів, які знаходились на миколаївських стапелях в різній ступені готовності від 60 % до 90 % [75]. Поряд з інтерв'ю А. Г. Покровського була опублікована бесіда з М. К. Кульманом, котрий заявив, що німецький уряд лише обіцяв надати заводам замовлення на виготовлення цистерн, торгових пароплавів і платформ, а український уряд взагалі не надав ще жодного замовлення, однак заводи не втрачали надії на одержання від Морського міністерства замовлень на завершення недобудованих суден [76]. Відомий миколаївський журналіст Д. Кокізов в газеті «Южное слово» опублікував радикальнішого змісту статтю під назвою «Надежды Николаева», в якій він відверто визнав: «Съ назначешемъ адмирала А. Г. Покровскаго на постъ морского министра Украины нашъ городъ получаетъ возможность твердо надтяться на осуществ- леніе многихъ изъ своихъ надеждъ, связанныхъ съ морскимъ втдомствомъ и находящихся въ полной зависимости отъ отно- шенія къ нимъ самого морского министра. Первое мтсто среди этихъ надеждъ, конечно, занимаетъ открыты нашихъ крупныхъ судостроительныхъ заводовъ для начала на нихъ работъ разныхъ категорій». Другим питанням було передавання місту земель як в межах, так і навколо Миколаєва, котрі належали морському відомству, але не представляли для нього істотної цінності. Стаття Д. Кокізова закінчувалася цитуванням телеграми, направленої редакцією А. Г. Покровському: «Твердо надтемся, что подъ вашимъ руководствомъ возродится славный Черноморскій флотъ и николаевские заводы быстро начнутъ работы и спасутъ отъ голода многія тысячи безработныхъ» [77]. Таким чином, у Миколаєві з призначенням А. Г. Покровського на посаду Морського міністра очікували відновлення суднобудування та плекали надії на повернення центру управління Чорноморським флотом.

Одним із найперших заходів, які, як очевидно, український уряд збирався якнайшвидше реалізувати в Миколаєві для розбудови флоту, було створення Гардемаринської школи для підготовки офіцерів Чорноморського флоту Української Держави. Для розміщення школи збиралися пристосувати будинок колишньої Миколаївської фельдшерської школи, на ремонт якого виділялося 40 тис. рублів. Набір до школи оголошувався відразу на три курси, для чого використовувався контингент молодих людей українського походження з колишніх гардемарин Петроградського морського училища й окремих гардемаринських класів, котрі не встигли закінчити навчання через ліквідацію навчальних закладів. Чисельність гардемарин мала дорівнювати 200 особам: 72 - на молодшому курсі, 66 - на середньому і 62 - на старшому. На обладнання класів і забезпечення підручниками планувалося 118 000 рублів. На утримання школи в 1918 р. мали виділити 46 380 руб., в 1919 р. - 1 681 480 руб. До викладання в школі і виховання майбутніх офіцерів збиралися залучити кращих знавців військово-морської справи [78]. Керівником цього навчального закладу було призначено уродженця Миколаєва, контр-адмірала Сергія Івановича Фролова [79].

Отже, фактично в листопаді 1918 р. Україна нарешті створила власні військово- морські сили - український Чорноморський військово-морський флот став реальністю. Тоді ж постало питання про його історичну спадщину - архівні документи Чорноморського флоту, що накопичувалися в Чорноморському центральному військово-морському архіві в Миколаєві. 16 листопада 1918 р. командир Миколаївського порту М. М. Римський-Корсаков, якому за посадою підпорядковувався архів, розглянув пропозиції управляючого суднобудівним заводом «Руссуд» і 30 листопада 1918 р. відправив власного листа, зареєстрованого канцелярією заводу 2 грудня 1918 р., з міркуваннями щодо здійснення ремонту, виділення додаткових приміщень, збільшення стелажного обладнання й столів для роботи з документами, проведення електричного освітлення в архіві та

можливого його переміщення до нової будівлі [80]. Розглядалося також питання про надання архіву прав, присвоєних Архіву Морського міністерства Української Держави [81]. З липня по листопад 1918 р. велося листування про доцільність передавання справ Тимчасового архіву Чорноморського флоту, заснованого Є. М. Квашніним-Самаріним 1915 р. у Севастополі, до Миколаєва [82].

За періоду Директорії, котра спершу в справі флоту ледве не припустилася помилок Центральної Ради, 25 січня 1919 р. було прийнято «підвалину державної української фльоти» - «Тимчасовий закон про військовий флот Української Народної Республіки» та «Закон про ухвалу та переведення в життя тимчасового закону про військовий Фльот Української Народної Республіки» [83], 26 січня 1919 р. - «Закон про поповнення армії та фльоти Української Народної Республіки» [84], 11 січня 1919 р. схвалено «Закон про заснування Гардемаринської школи, про її штати та асигнування 46 380 карбованців на витрати цієї школи»[85], 20 січня 1919 р. - «Закон про штати центральних установ Морського міністерства[86].

В «Законі про ухвалу та переведення в життя тимчасового закону про військовий Фльот...» Українська Народна Республіка перебирала на себе «всі права та матеріальні обов 'язки бувшої Російської імперії, зв'язані з будівлею кораблів» на миколаївських верфях. Український військово-морський флот мав комплектуватися з бойових та допоміжних кораблів усіх типів, повинен був забезпечуватися всіма органами, частинами, інституціями, закладами, а саме: 1) з кораблів, які будувалися на суднобудівних заводах Миколаєва (лінкор - 1, крейсерів - 4, ескадрених міноносців - 12, підводних човнів - 8, канонірок - 1, наливних теплоходів - 1, пароплавів типу «Эльпидифор» - 12, плавучого доку на 30 тисяч тон та «матки» для підводних човнів); 2) з кораблів колишнього російського Чорноморського флоту, котрі мають перейти в розпорядження та власність України; 3) з інших кораблів, здобутих Українською Народною Республікою шляхом придбавання та тих, що підняли українські прапори (наприклад, ескадрених міноносців «Україна», «Гайдамак» та інших, котрі перейшли з Балтійського до Чорноморського флоту); 4) постів, радіостанцій та інших засобів зв'язку; 5) відділу гідроавіації; 6) морської берегової охорони; 7) піших допоміжних частин флоту. Миколаїв посідав особливе місце в планах Директорії. Для підготовки військово-морських фахівців тут збиралися відкрити не лише Гардемаринську школу, а й Академію, Гардемаринські класи з повторними курсами для старшин, спеціальні класи для старшин, тимчасові короткі курси для старшин (гарматні, мінні, штурманські, механічні, електромеханічні тощо), спеціальні школи для кондукторів флоту і матросів, депо новобранців для початкового навчання. На флоті мали служити 800 старшин і 12 500 матросів. До закону про флот навіть додавалися штати Миколаївського та Маріупольського військових портів. Більше того, у зв'язку з війною військові порти Миколаєва та Маріуполя підлягали розширенню. У розпорядження Морського міністерства асигнувалося 100 млн. крб., з яких суднобудівним заводам «Наваль» і «Руссуд» діставалося 20 млн. крб. Замість кожного судна, що вибувало зі складу діючого флоту, негайно мало закладатися нове судно. Всі частини та інституції морського відомства Української Народної Республіки мали керуватися Зведенням Морських Постанов Російської імперії видання 1913 р. зі всіма змінами і додатками, виданими імператорським та Тимчасовим урядами, якщо ці закони не змінювалися й не доповнювалися законодавством Української Держави [87]. Всі ці законодавчі ідеї належали вже іншому Морському міністру України Михайлу Івановичу Білінському, яким також було ініційовано надання українських назв низці кораблів Чорноморського флоту. Однак, цим законам і планам не судилося виповнитися. Згодом, Директорія вже почала формувати Морський полк у Вінниці, а потім у Коломиї, Гардемаринську школу відкрито в Кам'янці-Подільському, тобто надто далеко від Чорного моря [88].

Підсумуємо вищевикладене. Очевидно, Центральна Рада припустилася помилок, уважаючи, що Україна не має потреби у військовому флоті. В Миколаєві, економіка якого ґрунтувалася на суднобудуванні, це призвело до катастрофічної ситуації на суднобудівних заводах, призупинення їх роботи, масового безробіття і загальної фінансової кризи в місті. Кризова ситуація поглибилася спершу у результаті захоплення влади в місті більшовиками, а потім із приходом німецько-австрійських військ. У результаті в Миколаєві вибухнуло повстання, ініціатива якого зародилася на суднобудівних заводах «Наваль» і «Руссуд». Німці, замість виконання умов Брест-Литовського мирного договору, не тільки захопили діючий Чорноморський флот, а й намагалися здійснити добудову закладених ще за Російської імперії військових кораблів у Миколаєві. Із цією метою вони реквізували миколаївські суднобудівні заводи. За гетьманування Павла Скоропадського до делегації, яка вела переговори в Берліні з приводу повернення Чорноморського флоту Україні, було включено керівників миколаївських суднобудівних заводів Бориса Юрєнєва та Миколу Кульмана. Однак, досягнуті на переговорах домовленості про спільне будування кораблів для торгового флоту та сільськогосподарської техніки порушено німцями, через що Павло Скоропадський прийняв рішення самостійно будувати кораблі для потреб військового флоту України. Через призначення на посаду Морського міністра в уряді Скоропадського колишнього миколаївського градоначальника, віце-адмірала Андрія Покровського, Миколаїв не тільки плекав надії на відродження Чорноморського флоту та відновлення роботи суднобудівних заводів, а й мріяв про повернення місту статусу центру управління Чорноморським флотом. Уряд Скоропадського встиг схвалити рішення про відкриття в Миколаєві Гардемаринської школи для підготовки офіцерського складу флоту, керівником якої став уродженець Миколаєва, контр-адмірал Сергій Фролов, Миколаїв було визначено місцем дислокації 2-го полку морської піхоти; Миколаївське відділення Балтійського суднобудівного заводу реорганізовано в Миколаївський ремонтний і суднобудівний завод морського відомства Української Держави; вжито заходів щодо покращення збереженості документів у Чорноморському центральному військово-морському архіві. За Директорії було схвалено низку законів для розбудови військово-морського флоту України, в т. ч. затверджено штати Миколаївського військового порту. Планувалося, що в Миколаєві інтенсивно розвиватиметься суднобудування, з цією метою уряд виділяв миколаївським суднобудівним заводам «Наваль» і «Руссуд» 20 мільйонів карбованців. У планах Директорії було відкриття в Миколаєві Академії, Гардемаринських класів для старшин, інших навчальних закладів для підготовки офіцерів і матросів Чорноморського флоту. Таким чином, політика Гетьмана Павла Скоропадського та Директорії була спрямована на посилення Чорноморського флоту та розвиток суднобудування, однак через відомі політичні причини й історичні умови нічого із запланованого реалізувати не вдалося. Військово-морські сили України відродилися лише за часів незалежності України.

Джерела та література

Василевський П. Чорноморський флот під українськими національними прапорами в 1917 - 1918 роках [Текст] / П. Василевський // Дзвін. - 1990. - № 11. - С. 81-82;

Гриценко І. Становлення українського військового флоту. Як це було...[Текст] / Ігор Гриценко // Чорноморська безпека. № 4 (18). - 2010. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ht:tp://unkmwпwarлпfo/media/d0a5c84d/the_Ukraiman_Navy_FoImatюn% 20I.pdf;

Гай-Нижник П. Чорноморський флот і українське державотворення 1917-1918 років (До історії створення Військово-Морських Сил України) [Текст] / П. Гай-Нижник // Військовий музей (науково- методичний збірник). - Вип. 7. - К.: ЦМЗСУ, 2006. - С. 37-46;

Лубенець А. В. Творення українського військового флоту в добу Центральної Ради (березень 1917 - квітень 1918 рр.). Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня канд. іст. наук. К.: Національна академія оборони України, 2002. - 20 с.;

Лубенець А.В. Боротьба навколо Чорноморського флоту навесні 1918 р. [Текст] / А. В. Лубенець // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2001. - № 5 (24). - С. 18-27; Лубенець А.В. Брест-Литовська угода та її вплив на створення українського військового флоту (лютий-квітень 1918 р.) [Текст] / А. А. Лубенець // Збірник наукових праць ВГІ НАОУ. - К., 2002. - № 1 (26). - С. 27-36;.

Мамчак М. Чорноморський флот. Курсом до України [Текст] / Мирослав Мамчак. - Севастополь: Просвіта, 2013. - 608 с.; Приходько В. Чорноморський флот в період діяльності Центральної ради, Гетьманату та Директорії / Українське життя в Севастополі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrlife.org/main/uacrim/ch_f_17.htm;

Пученков А. С. Крым в конце 1917 - начале 1919 г. Установление Советской власти в Крыму и новороссийская трагедия Черноморского флота [Текст] / А. С. Пученков. Украина и Крым в 1918 - начале 1919 года. Очерки политической истории. - СПб.: Нестор-История, 2013. - 340 с.;

рембіцький В. Персональний склад адміраль- ства та воєнно-морської «Команди Українсько-Морської Фльоти» [Текст] / Володимир Трембіцький // Вісті комбатанта. Ч. 2. - Торонто - Нью-Йорк, 1988. - С.51-55;

Штик Т. Українська фльота 1917-1919 рр. [Текст] / Українське життя в Севастополі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ЬїрУ/икгііїе.о^таіп/ иасгіт/и_йоїа.Шт1 та інші.

Обзор Николаевского градоначальства за 1914 год. - Николаев, 1915. - С. 4.

Державний архів Миколаївської області (далі - ДАМО), ф. П-1817, оп. 2, спр. 195, арк. 183; ф. 222, оп. 1, спр. 1804, арк. 192.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 202, арк. 150.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 202, арк. 214; спр. 314, арк. 71.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 195, арк. 141.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 270, арк. 153.

ДАМО, ф. Р-5547, оп. 1, спр. 1, арк. 10.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 314, арк. 68.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 314, арк. 73.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 270, арк. 130.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 314, арк. 75.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 498, арк. 62.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 498, арк. 64.

ДАМО, ф. 222, оп. 1, спр. 1802, арк. 2.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 498, арк. 63.

Антонович Д. Спогади про українське Морське міністерство [Текст] / Дмитро Антонович // Військо України. Часопис збройних сил України. 5-те число. - К., 1993. - С. 73-74.

Шрамченко С. Закон про Державну українську фльоту та його виконавці [Текст] / Святослав Шрамченко // Військо України. Часопис збройних сил України. 4-те число. - К., 1993. - С. 29-30.

Антонович Д. Спогади про українське Морське міністерство... - С. 74.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Т. 2. 10 грудня 1917 р. - 29 квітня 1918 р. Упорядн.: В. Ф. Верстюк (керівник), О. Д. Бойко та ін. - К.: Наукова думка, 1997. - С. 58-59.

Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. У двох томах. Т. 2. - С. 78-79.

Шрамченко С. Закон про Державну українську фльоту та його виконавці. - С. 29.

Гриценко І. Становлення українського військового флоту. Як це було...[Текст] / Ігор Гриценко // Чорноморська безпека. № 4 (18). - 2010. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://unknownwar.info/media/ d0a5c84d/the_Ukrainian_Navy_Formation%20I.pdf

Документ № 70. Мирний договір між Німеччиною, Туреччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Українською Народною Республікою. 27 січня 1918 р. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Т. 2. - С. 137-142; Документ № 71. Текст додаткового договору між УНР і країнами Четверного Союзу. 27 січня 1918 р. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Т. 2. - С. 143-150.

Передмова // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Т. 1. 4 березня - 9 грудня

р. Упоряд.: В. Ф. Верстюк (керівник), О. Д. Бойко та ін. - К.: Наукова думка, 1996. - С. 32.

Третій Універсал Української Центральної Ради. 7 листопада 1917 р. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Т. 1. - С. 400; Проект Конституції Української Народної Республіки. 10 грудня 1917 р. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Т. 2. - С. 5; Закон Центральної Ради про адміністративно-територіальний поділ України, прийнятий Малою Радою. 6 березня

р. // Українська Центральна Рада. Документи і матеріали у двох томах. Т. 2...- С. 181-182; Бойко О. Геополітичні проблеми України в контексті мирних переговорів Української держави із РСФСР (Аналітична записка Д. Донцова «О границях Української держави під виглядом політичним») [Текст] / О. Бойко // Вісник КНЛУ. Серія Історія, економіка, філософія. Вип. 19. - 2014. - С. 78-88.

Штати Міністерства Справ Морських Української Народньої Республіки / Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України), ф. 2203, оп. 1, спр. 3в, арк. 48зв.- 49зв.

Инструкція украинскимъ комендантамъ портовъ и опреділеніе ихъ взаимоотношеній съ украинской сухопутной и австро-германской властью въ портахъ / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 12, арк. 7-8зв.

Наказ по народному морському відомству. 15 березня 1918 р. / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 3в, арк. 3-3зв.

Наказ від 27 березня 1918 р. / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 3б, арк. 7зв.- 8.

Наказ від 17 квітня 1918 р. / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 3г, арк. 25.

Пученков А. С. Крым в конце 1917 - начале 1919 г. Установление Советской власти в Крыму и новороссийская трагедия Черноморского флота [Текст] / А. С. Пученков. Украина и Крым в 1918 - начале

года. Очерки политической истории. - СПб.: Нестор-История, 2013. - С. 125-127.

Мамчак М. Події на Одеському рейді [Текст] / Мамчак М. Чорноморський флот. Курсом до України [Текст] / Мирослав Мамчак. - Севастополь: Просвіта, 2013. - С. 123-129.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 205, арк. 12; спр. 279, арк. 63; Ряппо Я. П. Воспоминания «Борьба сил в Октябрьскую революцию в Николаеве». ЦДАВО України, ф. 4805, оп. 1, спр. 72, арк. 25-26.

Власть труда. Ізвістія Николаевскаго Совета Рабочихъ и Военныхъ Депутатовъ. 3 марта 1918 г. № 237. - С. 2; ВсЬмъ судамъ флота и учрежденшямъ морского відомства въ г. Николаеві / Власть труда. Ізвістія Николаевскаго Совіта Рабочихъ и Военныхъ Депутатовъ. 5 марта 1918 г. № 238. - С. 4.

Отъ комиссара по морскимъ д^амъ гор. Николаева / Власть труда. Ізвістія Николаевскаго Совіта Рабочихъ и Военныхъ Депутатовъ. 6 марта 1918 г. № 239. - С. 4.

По в^мъ судамъ и учреждешямъ Морского відомства въ гор. Николаеві / Власть труда. Ізвістія Николаевскаго Совіта Рабочихъ и Военныхъ Депутатовъ. 13 марта 1918 г. № 254. - С. 1.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 280, арк. 72-75, 87-91.

ДАМО, ф. П-1817, оп.2, спр. 159, арк. 4; спр. 203, арк. 2.

Націонализація «Наваля» и «Руссуда» / Голосъ труда. Органъ Николаевского комитета партій соціали- стовъ-революцюнеров. - Вторник, 2 марта 1918 г. - № 7. - С. 4. Державна наукова архівна бібліотека, Інв. № 5731.

Голосъ труда. Органъ Николаевского комитета партіи сощалистовъ-революцюнеров. - Суббота, 2 марта 1918 г. - № 6. - С. 1; Голосъ труда. Органъ Николаевского комитета партіи сощалистовъ-революцюнеров. - Вторник, 2 марта 1918 г. - № 7. - С. 4. Державна наукова архівна бібліотека, Інв. № 5731.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 284, арк. 3, 7; ф. 222, оп. 1, спр. 1825, арк. 85зв.-86.

Річь Муравьева / Трудовая жизнь. Ежедневная вніпартійная соціалистическая газета. - (7) 20 марта 1918 г. - № 15. - С. 3. Науково-довідкова бібліотека Державного архіву Миколаївської області, Інв. № 71 (280).

Чрезвычайное совещание на заводі «Наваль». Новые кадры безработныхъ / Трудовая жизнь. Ежедневная вніпартійная соціалистическая газета. - 19 марта 1918 г. - № 14. - С. 3. Науково-довідкова бібліотека Державного архіву Миколаївської області. - Інв. № 71 (280).

Гриценко І. Становлення українського військового флоту. Як це було...; Бойко О. Геополітичні проблеми України в контексті мирних переговорів Української держави із РСФСР. - С. 78-88.

Пученков А. С. Крым в конце 1917 - начале 1919 г. Крым во второй половине 1918 - начале 1919 года. - С. 144-146; Мамчак М. Німецька політика стосовно Криму і флоту. Формування Державного флоту Української Держави у Севастополі в умовах інтернування Чорноморського флоту німецькими військами (травень-грудень 1918 року) [Текст] /МамчакМ. Чорноморський флот. Курсом до України. - С. 148-202.

Оккупанты на «Навалі» // Трудовая жизнь. 19 марта 1918 г. - № 14. - С. 2.

Щеглов М. К. Героїчне повстання [Текст] / М. К. Щеглов // Боротьба за владу Рад на Миколаївщині. Збірник спогадів учасників Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни (19171920 рр.) - Миколаїв: Відділ пропаганди і агітації та партійний архів Миколаївського обкому КП України, 1959. - С. 49.

Фест В. Николаев - последний форпост немецких войск на Черном море [Текст] / Вальтер Фест. - Дуйс- бург-Мерс, 1919. Издание репринтное: Николаев, 2016. Под ред. Ю. Любаров, А. Пацюк. - С. 50.

Копии документов к сборникам «Борьба за Великий Октябрь на Николаевщине», «Николаевщина в годы иностранной военной интервенции и гражданской войны. (октябрь 1917 г. - февраль 1919 г.)». Т. 1. // Науково-довідкова бібліотека Державного архіву Миколаївської області. - Оп. 1, спр. 35, арк. 189.

Фест В. Николаев - последний форпост немецких войск на Черном море... - С. 51.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 161, арк. 80.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр.161, арк. 102-103.

ДАМО, ф. 1817, оп. 2, спр. 158, арк. 144-147.

Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 - грудень 1918 [Текст] / Павло Скоропадський. - Київ- Філадельфія, 1995. - С. 261-262.

Наказ від 23 травня 1918 року / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 3г, арк. 101-101зв.

Накази по Морському Відомству Української Держави. Ч. 95. 7-го червня 1918 року / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 3б, арк. 32.

Накази по Морському Відомству Української Держави. № 102. 10-го червня 1918 р. / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 3б, арк. 37зв.-38.

Тимчасові штати центральних установ Морського міністерства, ухвалені постановою Ради Міністрів (підписані М. Л. Максимовим) / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 1, арк. 8-29.

Приказ начальника бригады траления Черного моря от 6-го июля 1918 г. / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 1, арк. 58-59.

Протокол засідання від 7 серпня 1918 р. німецькою мовою та його переклад російською мовою / ЦДАВО України, ф. 2203, оп. 1, спр. 4, арк. 4-11зв.

«Для памяти. Срочные дела морского ведомства» / ЦДАВО України, ф. 2333, оп. 1, спр. 1, арк. 74-75.

«Уповноважуюча грамота». «Посвідчення» / ЦДАВО України, ф. 3766, оп. 1, спр. 98, арк. 15-16.

Лист Б. О. Юрєнєва від 15 червня 1918 р. Лист М. К. Кульмана від 29 червня 1918 р. / ЦДАВО України, ф. 3766, оп. 1, спр. 179, арк. 35-38.

Лист Міністра закордонних справ Д. І. Дорошенка до М. Л. Максиміва від 15 липня 1918 р. / ЦДАВО України, ф. 3766, оп. 1, спр. 179, арк. 63-63зв.

ДАМО, ф. Р-577, оп. 1, спр. 137, арк. 43-45.

Бесіда с атаманомъ г. Николаева / Трудовая газета. 19 августа 1918 г. - № 2673. - С. 2

Къ открьітію заводовъ (Бесіда съ г. Кульманомъ и г. Юреневымъ) / Путь Соціал-Демократа. Рабочая газета. Вторникъ, 8 сентября 1918 года. - № 77. - С. 2; Къ открытш заводовъ (Бесіда съ г. Кульманомъ и г. Юреневымъ) Окончаніе / Путь Соціал-Демократа. Рабочая газета. Среда, 4 [таку дату зазначено на газеті, ймовірно 14] сентября (н. ст.) 1918 года. - № 78. - С. 2.

ДАМО, ф. П-1817, оп. 2, спр. 284, арк. 51, 58-63, 88.

ЦДАВО України, ф. 3766, оп. 1, спр. 179, арк. 65-67, 126.

Мамчак М. Чорноморський флот. Курсом до України. - С. 197.

Мамчак М. Чорноморський флот. Курсом до України. - С. 192-202.

Вице-адмиралъ Андрей Георпевичъ Покровскій // Морской журналъ. № 90 (6). - Іюнь, 1935. - С. 5-6.

Письмо адмирала А. Г. Покровскаго / Южное слово. Ежедневная политическая, экономическая и общественно-литературная газета. Пятница, 22 ноября 1918 года. № 31. - С. 3.

Возрожденіе Николаева. Колыбель украинского флота. Бесіда съ адмираломъ А. Г. Покровскимъ / Южное слово. Ежедневная политическая, экономическая и общественно-литературная газета. Воскресенье, 20 октября 1918 года. № 1. - С. 1-2.

Возстановленіе заводовъ (Бесіда съ г. Кульманомъ) / Южное слово. Ежедневная политическая, экономическая и общественно-литературная газета. Воскресенье, 20 октября 1918 года. № 1. - С. 2.

Кокизов Д. Надежды Николаева / Д. Кокизов // Южное слово. Ежедневная политическая, экономическая и общественно-литературная газета. Четверг, 18 ноября 1918 года. № 25. - С. 2.

Размещено на Allbest.ru