Змінні порохівниці казнорядної артилерії XV-XVI століть у колекціях українських музеїв
Аналіз зразків так званих змінних порохових камер казнозарядних гармат XV-XVI ст., котрі зберігаються у музеях України. Конструктивні особливості, й елементна функціональність порохових камер. Реконструкція практики бойового використання порохових камер.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.04.2018 |
| Размер файла | 1,5 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Природа технологічного явища, яке ми розглядаємо (скорострільність з використанням змінних зарядних камер), як будь-яка технологія, вимагала дотримання міри, існувала у власних межах ефективності й живучості. У даному випадку межі були доволі вузькими: гармата малого калібру вимагала мінімум - дві змінні порохівниці, максимум - чотири, гармата великого калібру обмежувалася двома змінними пороховими камерами з огляду на вагу й збільшення часу для очищення ствола й перезаряджання камери. Саме такі технологічні умови фіксують європейські інвентарі XV ст.
Слід розуміти, що таке скорострільність у виконанні veuglaire XV ст., passavolante початку XVI ст. чи petriere da braga XVII ст. Скорострільність обмежувалася стандартними операціями з бойового обслуговування гармати: охолодження ствола; чищення каналу від залишків шматків вовни, тканини, деревини й нагару; досилання й фіксація нового снаряда у донній частині ствола. Економія часу відбувалася лише за рахунок фази приготування порохового заряду: миттєво із зміною нової порохівниці. Однак навіть тут частина часу й зусиль витрачалася на ущільнення примикання камери до ствола й надійного розклинювання її корпуса. По всьому, виграш складав близько 35% часу у порівнянні зі спорядженням дульнозарядної гармати.
З такою скорострільністю казнозарядна гармата потребувала досить обмеженої кількості змінних порохівниць. Принцип “чим більше - тим краще” тут не спрацьовував. Практика ведення стрільб керувалася розумною достатністю: від двох до чотирьох порохівниць, не більше, оскільки обслуга встигала спокійно завантажити зарядом першу з використаних порохівниць, поки пушкарі починали встановлювати третю. При цьому враховуємо, що зарядну камеру після пострілу також потрібно було охолодити й почистити від нагару. Отже, “здивування” істориків з приводу інвентарних вказівок щодо малої кількості порохівниць залишаємо без коментарів.
“Гуру” дослідників історичної артилерії Руді Рот вважає, що за умови достатньої кількості порохівниць бортова гармата-дробовик була здатна зробити до чотирьох пострілів на хвилину, формуючи, таким чином, надійну зупиняючу протидію атакуючій піхоті на коротких дистанціях (20-30 м). Той факт, що подібні системи у принципово незмінному вигляді використовувалися на кораблях наприкінці XVIII ст., лише підтверджує їхню ефективність у ролі морської артилерії ближнього бою.
Однак гармата із змінними порохівницями не здатна була довго вести вогонь у високому темпі. Ствол занадто перегрівався, засмічувався й деформувався, що могло призвести до прикростей у вигляді розриву. Десь тут була дуже розпливчаста й небезпечна межа його живучості.
Отже, використання системи змінних порохівниць мало свої переваги:
- скорострільність;
- зручність обслуговування;
- безпечність ведення вогню.
Переваги, як водиться, врівноважувалися негативними позиціями:
- обмеження калібру;
- обмеження типів снаряда (зазвичай - дробовий заряд);
- низька точність пострілу;
- невелика дальність пострілу.
Вагомі “плюси” скорострільних гармат перебували у сфері “антропологічного” чинника й стосувалися безпеки артилерійської обслуги. Ми постійно забуваємо, що люди, які жили сотні років тому, мали такі ж свідомість, здібності, жадобу до знань й потребу у безпеці, як і наші сучасники.
Перед заряджанням порохівниці пушкар все одно мав вологим віхтем прочистити внутрішній об'єм камери, аби впевнитись у відсутності залишків вугілля. Однак йому вже не потрібно було, як у дульнозарядному варіанті, після чищення ствола й трамбування пороху вкладати снаряд й тремтіти в очікуванні вибуху від випадково залишеної жаринки у донній частині ствола. Результатом таких “випадковостей” були, щонайменше, відірвані кінцівки, в іншому випадку артилеристи гинули від втрати крові через масові ушкодження уламками ствола.
Казнозарядна система також робила швидким і безпечним знешкодження порохового заряду, що не спрацював з невідомих причин, а отже, міг вибухнути будь-якого моменту. Усе, що потрібно було зробити, - вийняти камеру, видалити тампіон й висипати порох з порохівниці. Снаряд у стволі можна було навіть не чіпати. У той же час у дульнозарядному варіанті потрібно було залити воду через запалювальний отвір (аби намочити заряд й застрахуватися від випадкового вибуху), нахилити й зафіксувати гармату отвором донизу, аби вилити воду, дістати клейтух, ядро і почистити порохову камеру, застосовуючи для цього декілька спеціальних інструментів. Усі операції супроводжувалися накопиченням бруду й безупинною боротьбою з ним гарматної обслуги.
Для розряджання змінної порохівниці й чищення ствола скорострільної гармати достатньо було одного інструмента (вологого віхтя), котрим протиралися камера, канал ствола, вибиралися залишки ганчір'я, тампіона й вугілля з донної частини ствола. Ствол прочищався надійно, оскільки процес контролювався пушкарем візуально через донний отвір.
Словом, пушкарям усього світу було значно комфортніше й спокійніше працювати зі скорострільними казнозарядними гарматами, змінні камери котрих створювали понижений тиск під час вибуху порохової суміші. Однак технологія, клієнти й логіка ведення війн диктували збільшення калібрів й дальнобійність, - речі слабо контрольовані, а тому небезпечні для здоров'я артилерійської обслуги. Це наштовхує на думку, що система змінних порохових камер практикувалася від часів поширення вогнепальної артилерії європейськими теренами не лише як ефективна, але й безпечна.
У наступні епохи, коли технологія ведення артилерійської війни ставала дедалі жорсткішою й зрештою перетворила гармати на зброю масового знищення, здоров'я обслуги вже мало кого турбувало. Тому “гуманна” до пушкарів система скорострільності досить швидко поступилася більш технологічним машинам убивства.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Таинственный мегалитический комплекс, прозванный американским Стоунхенджем, состоящий из беспорядочно расположенных камней, каменных стен и подземных камер. Главный строительный материал, план Стоунхенджа. Использование Стоунхенджа для захоронений.
реферат [321,0 K], добавлен 15.10.2010Політичний устрій українських земель 10-12 століть. Окружні з’їзди князів, органи управління та адміністративний апарат. Суспільний устрій українсько-руських земель 11-12 століть. Вільні, напіввільні і невільні люди. Галицько-Волинське князівство.
реферат [41,0 K], добавлен 19.02.2011Біографія піонера комп'ютерної графіки Айвена Сазерленда. Створення відеошолома: ідея заміни iнфрачервоних камер в системі для керування нiчними польотами на електронні трубки, пiдключені до персонального комп'ютера. Етапи розвитку комп'ютерної графіки.
реферат [21,8 K], добавлен 29.10.2009Дослідження відмінності індивідуальності і самобутності етнічного розвитку росіян в Україні на історичних етапах ХІV - першої половини ХХ століть. Особливості розвитку матеріальної та духовної культури; сімейно-шлюбні відносини росіян, традиційне весілля.
курсовая работа [50,5 K], добавлен 17.09.2014Основні риси розвитку поміщицького господарства та його роль у економіці дореволюційної України. Шляхи формування землеволодіння в масштабах українських губерній. Особливості та специфіка розвитку регіонів: Правобережжя, Лівобережжя, Південь України.
реферат [50,8 K], добавлен 20.09.2010Характеристика первісного суспільства і перші державні утворення на території України. Сутність українських земель у складі Литви і Польщі. Особливості розвитку Української національно-демократичнлої революції. Національно-державне відродження України.
книга [992,2 K], добавлен 13.12.2011Повсякденні практики міського самоврядування на території України у XIV–XVIII cт. Досвід діяльності міського самоврядування міста Києва. Міська реформа 1870 р. та її вплив на життя мешканців українських міст, а також механізм реалізації та особливості.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 22.12.2012Дослідження особливостей соціальних трансформацій у середовищі селян Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX століть. Нещадна експлуатація та закріпачення українського селянства після входження Правобережжя до складу Російської імперії.
статья [25,2 K], добавлен 14.08.2017Галицько-Волинська держава й початок визволення українських земель у першій чверті XIV ст. Політичне зближення Західної України й Литви. Поділ українських земель між Литвою і Польщею в 1325–1352 pp. Кревська унія та ліквідація удільного устрою України.
реферат [26,3 K], добавлен 22.07.2010Особливості мистецтва виготовлення та оздоблення зброї в Стародавній Русі у ІХ-ХІ ст. Склад середньовічного озброєння та класифікації речових пам’яток. Неповторна своєрідність військової справи, що на ряд століть вперед визначить шляхи її розвитку.
статья [23,2 K], добавлен 31.08.2017Занепад українських земель та Галицько-Волинське князівство. Захоплення українських земель феодалами сусідніх держав. Соціально-економічний розвиток українських земель. Антифеодальна боротьба народних мас. Люблінська унія та її вплив на долю України.
контрольная работа [24,5 K], добавлен 17.01.2011Давньогрецькі автори, які залишили відомості про українські землі та про народи, котрі їх заселяли. Джерела до історії, історичної географії та етнографії Північного Причорномор'я. Основні народи України в "Історії" Геродота. Головні ріки Скитії.
реферат [26,6 K], добавлен 16.06.2014День Соборності України як нагадування про те, що сила держави - в єдності українських земель. Поняття "соборність" у науковому та політичному лексиконі. Історія виникнення ідеї єдності українських земель, проголошення їхньої злуки 22 січня 1919 року.
презентация [3,4 M], добавлен 15.05.2015Філігрань як основна техніка оздоблення золотих і срібних виробів у Стародавній Русі. Використання залізних деталей замість бронзових, рідке застосування рельєфних орнаментів в оздоблюванні клинків - особливості розвитку зброярства у ХІІ столітті.
статья [12,5 K], добавлен 17.08.2017Участь України в миротворчій діяльності ООН. Меморандум про взаєморозуміння між Секретаріатом ООН та Україною. Миротворча діяльність українських військовий в Іраку. Співробітництво України з НАТО. Індивідуальна програма "Партнерство заради миру".
реферат [23,1 K], добавлен 18.09.2010Рассмотрение основных форм, направлений и видов научно-исследовательской работы, проводимой в музеях. Изучение музейных предметов, научное проектирование экспозиции, изучение историографии музееведения. Научное комплектование и разработка концепции музея.
дипломная работа [70,2 K], добавлен 29.05.2019Обмеження та остаточна ліквідація царизмом автономії України, діяльність К. Розумовського. Перша Малоросійська колегія, знищення Запорізької Січі. Заселення Південної України. Три поділи Польщі Прусією, Австрією й Росією, доля українських земель.
контрольная работа [26,1 K], добавлен 19.05.2010Руїна як період національного "самогубства" України, період братовбивчих війн i нескінчених зрад та суспільного розбрату. Розгляд територіальних змін на українських землях в період Руїни. Способи поділу Гетьманщини на Лівобережну та Правобережну Україну.
реферат [38,3 K], добавлен 25.03.2019Сутність та наслідки Люблінської та Берестейської церковної уній. Аналіз соціально-економічного розвитку України в XVI-XVII ст. Громадсько-політичний устрій Запорізької Січі. Характеристика козацько-селянських повстань наприкінці XVI – на початку XVII ст.
реферат [25,0 K], добавлен 18.05.2010Загальна характеристика суспільно-політичних процесів першої половини 1991 року. Розгляд основних причин проголошення незалежності України. Аналіз початку державотворчих процесів, їх особливості. Особливості проведення республіканського референдуму.
презентация [6,1 M], добавлен 03.04.2013
