Нариси Наталі Полонської-Василенко про Миколу Василенка у фондах Центрального державного архіву-музею літератури і мистецтва України
Публікація нарису про історика, правознавця, академіка Миколу Василенка в Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України, який подає стислий огляд його життя крізь призму бачення його дружини - історика Наталі Полонської-Василенко.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.04.2018 |
| Размер файла | 164,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Останні роки - 1933-1935 були справжню мукою для Мик. Прок. Він поволі втрачав володіння рухами, не міг ходити без допомоги, не міг сам підвестися з крісла, місяцями не спав, втратив голос, слабив зір. Лише розум залишався, й він не міг відмовитися від наукової роботи: збирав матеріали для нової теми - “Положення козаків на Україні після 1782 р.” //97 і мріяв розпочати роботу, якщо йому покращає. Але вже краще не стало. До цих страждань приєдналося глибоке нещастя: року 1934, на протязі кількох місяців, померли Дм[итро] Мик[олайович] та Мар. Мик. Требін- ська, і Мик. Прок. важко переживав втрату кращих друзів, з якими спільно прожив 40 років.
До головної хвороби прилучилася малярія та канцер печінки. 3 жовтня 1935 року Мик. Прок. упокоївся. Поховано його на Лук'яновському кладовищі недалеко від Марії Микол. [Требінської].
Так обірвалося життя Мик. Прок., яке за інших умов могло б ще багато дати рідній українській культурі.
Підводячи підсумки, треба відзначити, що Мик. Прок., не зважаючи на несприятливі умови, в яких проходило головним чином його життя, на важкі матеріальні умови, на необхідність літературною працею заробляти кошти на життя своє та допомогу своїм рідним, на захоплення політично-громадською діяльністю - весь час невпинно працював науково і в цілому дав надзвичайно багато. Метод його роботи був своєрідним, поча[сти] на ньому відбилася багаторічна газетна робота, поча[сти] виключна пам'ять Мик. Прок. Він здебільшого свої [праці] писав відразу, без чернеток, без змін. Довгий час... //98
Бібліографії праць Мик. Прок. не має. Друкувалися вони здебільшого в різних виданнях - в “Киевской Старине”, “Черниговских земских сборниках”, “Чтениях Нестора Летописца”, “Записках Укр[аїнського] Наук[ового] Товариства', “Україні”, “Украинской жизни”; після відкриття Української Академії Наук Мик. Прок. майже виключно в її виданнях друкував свої праці, за невеликим винятком. Але крім цих праць та тих, що виходили окремими виданнями, він надрукував кілька сот статей в словниках Брокгауза та Єфрона, Граната, а також в різних газетах київських та петербурзьких. Там вміщав він науково-популярні статті історичного характеру, публіцистичні, критичні, бібліографічні огляди. //99
Значна частина статей підписана повністю, Мик. Василенко, або Ник. Василенко, або навіть Николай Василенко. Але ще більше статей зовсім без підпису, як здебільшого статті редакційні та передові, або підписані псевдонімами, або самими ініціялами. (Н. В.), М. В., “обиватель” тощо. Таким чином тепер навіть важко розкрити ці псевдоніми.
Приблизно Мик. Прок. надрукував коло 400 праць, з того числа, не входячи в оцінку їх, треба підкреслити, що особливе значення мають ті, які стосуються до історії українського права, як розвідки, так і видання джерел з історії права, рецензії та передмови до “Праць Комісії для вивчення історії західно-руського та українського права”. Ці праці, разом зо всією діяльністю Мик. Прок. як голови Комісії, ставлять його на видатне місце серед істориків українського права. //99
Спомини Мик. Прок. були написані підчас ув'язнення в Київському “Допрі” Тобто “доме предварительного заключения”. - Прим. Г. С., року 1924. Написано було спочатку спомини про Дорпатський університет, потім - про Есмань та Полтаву. Вже після того Мик. Прок. написав спомини про дитячі роки та навчання в глухівській прогімназії. Закінчена ця частина була за декілька днів до звільнення. На волі Мик. Прок. був знов захоплений науковою роботою і не мав вже можливості повернутися до споминів. Так вони й залишилися незакінченими.
“Два тижня в Лукьяновській в'язниці” було написано теж в Допрі; на той час в Допрі видавали збірники “Заключенный” і цей уривок був призначений для друкування в 2-му вип[уску] “Заключенного”, але видання припинилося на 1-му вип.
Умови, за яких було написано спомини, відбилися на змісті їх, зокрема це торкається частини, присвяченої Дорпату. Відбилося й на мові - вони написані російською мовою.
Третя частина споминів - “Історія приват-доцентства” була написана Мик. Прок. на початку революції, після 1917 р., коли //100 перед ним випадково розкрилася справжня причина його невдачі. Завдяки тому, що було знайдено в архіві лист ректора проф. Цитовича кураторові шкільної округи проф. Деревицькому. //101 ЦДАМЛМ. - Ф. 542. - Оп. 1. - Спр. 35. - Арк. 1-101. Машинопис.
василенко історик полонський архів
КОМЕНТАРІ
1. Протягом 1957-2016 рр. смт Червоне Глухівського району Сумської області. 19 травня 2016 р. відновлено історичну назву - Есмань.
2. Туманські - старшинсько-дворянський рід.
3. Судієнки - старшинсько-дворянський рід.
4. Васьков Петро Григорович (1837-1934) - громадський діяч, правник.
5. Лазаревський Олександр Матвійович (1834-1902) - історик і генеалог.
6. Дорпатський університет - університет в естонському місті Тарту (ест. Tartu, нім. Dorpat, Dorpt, рос. Юрьев, Дерпт).
7. Штід Людвиг (1837-1918) - німецький анатом, гістолог.
8. Брікнер Олександр Густавович (1834-1896) - російський історик німецького походження, професор кафедри історії Дорпатського університету.
9. Лассаль Фердинанд (1825-1864) - німецький філософ, юрист, економіст та політичний діяч.
10. Драгоманов Михайло Петрович (1841-1895) - публіцист, історик, філософ, економіст, літературознавець, фольклорист, громадський діяч.
11. Іконников Володимир Степанович (1841-1923) - історик, джерелознавець.
12. Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович (1838-1916) - російський історик, археограф, літератор.
13. Антонович Володимир Боніфатійович (1834-1908) - історик, археолог, етнограф, археограф, громадський діяч.
14. Лучицький Іван Васильович (1845-1918) - історик-медієвіст, громадський діяч.
15. Левицький Орест Іванович (1848-1922) - історик, етнограф, письменник, громадський діяч.
16. Житецький Павло Гнатович (1836-1911) - мовознавець, лексикограф, педагог і громадський діяч.
17. Науменко Володимир Павлович (1852-1919) - журналіст, філолог, педагог, громадський діяч.
18. Трегубов Єлисей Кіпріянович (1849-1920) - культурний, громадський діяч, педагог, член київської Старої громади.
19. Ківлицький Євген Олександрович (1861-1921) - літератор, педагог і громадський діяч, редактор “Киевской старины” (1889-1892).
20. Мякотін Венедикт Олександрович (1867-1937) - російський історик, публіцист, громадський діяч.
21. Старицька-Черняхівська Людмила Михайлівна (1868-1941) - письменниця, поетеса, драматург, прозаїк, перекладач, громадський діяч.
22. Черняхівський Олександр Григорович (1869-1939) - громадський діяч, лікар-гістолог.
23. Рум'янцевський опис (Генеральний опис Малоросії) - перепис населення і господарств Лівобережної України протягом 1765-1769 рр., проведений з метою запровадження нового державного оподаткування.
24. Лучицька (Требінська) Марія Вікторівна (1852-1924) - перекладачка, видавець, громадська діячка, дружина історика Івана Васильовича Лучицького.
25. Петрушевський Дмитро Моїсейович (1863-1942) - історик-медієвіст, учень І. В. Лучицького.
26. Піскорський Володимир Костянтинович (1867-1910) - історик-медієвіст, учень І. В. Лучицького.
27. Молчановський Никандр Васильович (1858-1906) - історик та громадський діяч.
28. Голубовський Петро Васильович (1857-1907) - історик-медієвіст.
29. Садовський (Тобілевич) Микола Карпович (1856-1933) - актор, режисер і громадський діяч, брат І. К. Карпенка-Карого, П. К. Саксаганського й М. К. Садовської-Барілотті.
30. Требінська Марія Миколаївна - вдова брата М. В. Лучицької, багато років була фактично дружиною М. П. Василенка.
31. Василенко Костянтин Прокопович (1877-1938) - політичний діяч, правник.
32. Синицький Євген Данилович (1866-1915) - юрист, педагог.
33. Александровський Василь Федорович (?-?) - громадський діяч, залізничний службовець.
34. Личков Леонід Семенович (1855-1943) - російський статистик і публіцист.
35. 3 5. Матюшенко Павло Терентійович (? - після 1918) - військовий і громадський діяч, педагог.
36. Грушевський Михайло Сергійович (1866-1934) - історик, організатор науки, публіцист, громадський і політичний діяч.
37. Перша жіноча гімназія Києва, зведена в 1859 р. за проектом архітектора О. Я. Шилле, названа за прізвищем київського губернатора і мецената І. І. Фунду- клея.
38. Універсальна енциклопедія, випущена акціонерним видавничим товариством Ф. А. Брокгауз-І. А. Єфрон (Петербург, 1890-1907).
39. Доманицький Василь Миколайович (1877-1910) - літературознавець, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор.
40. Фокін Михайло Дмитрович - створив революційну народницьку організацію “Товариство змовників”.
41. Кістяківський Богдан Олександрович (1868-1920) - правознавець, соціолог і громадський діяч.
42. Водовозов Василь Васильович (1864-1933) - російський економіст, правник, публіцист, учасник революційного руху в Росії.
43. Булгаков Сергій Миколайович (1871-1944) - російський філософ і теолог.
44. Бердяєв Микола Олександрович (1874-1948) - російський філософ.
45. Вагнер Юлій Миколайович (1865-?) - зоолог, громадський і політичний
46. діяч.
47. Беренштам Вільям Людвигович (1839-1904) - громадський діяч, педагог, учений-археолог.
48. Буда Сергій Олексійович (1866-1942) - історик, журналіст, перекладач.
49. Єфремов (Охріменко) Сергій Олександрович (1876-1939) - громадський і політичний діяч, літературний критик, історик літератури.
50. Імшенецький Яків Кіндратович (1858-1938) - громадський і політичний діяч, статистик, публіцист.
51. Короленко Володимир Галактіонович (1853-1921) - російський письменник, журналіст, публіцист, громадський діяч.
52. Оберучев Костянтин Михайлович (1864-1929) - військовий і політичний
53. діяч.
54. Осадчий Тихон Іванович (1866-1945) - економіст, статистик, громадський і політичний діяч.
55. Саліковський Олександр Хомич (1866-1925) - громадсько-політичний діяч, журналіст.
56. Стешенко Іван Матвійович (1873-1918) - громадський і політичний діяч, педагог, літературознавець, письменник, перекладач.
57. Шраг Ілля Людвигович (1847-1919) - громадський і політичний діяч, адвокат.
58. Ярошевич Андрій Іванович (1875-1941) - економіст, педагог.
59. Скоріш за все Яремич Степан Петрович (1869-1939) - мистецтвознавець та художник.
60. Русова (Ліндфорс) Софія Федорівна (1856-1940) - педагог, громадська діячка.
61. Ідеться про: Всемирная история: У 3 т. / Под общ. ред. Ю. А. Г. Пфлуг- Гартунга. - СПб.: Брокгауз-Ефрон, 1910-1912.
62. Одна з найбільших російських універсальних енциклопедій.
63. Модзалевський Вадим Львович (1882-1920) - історик, археограф, архівіст і генеалог.
64. Щоголів Сергій - київський цензор.
65. Савенко Анатолій Іванович (1874-1922) - публіцист, громадський і політичний діяч.
66. Біляшівський Микола Федотович (1867-1926) - археолог, етнограф, мистецтвознавець, громадський діяч.
67. Деревицький Олексій Миколайович (1859-1943) - філолог, історик, педагог.
68. Цитович Микола Матрініанович (1861-1919) - економіст, статистик.
69. Гессен Сергій Йосипович (1887-1950) - російський філософ, правник, педагог.
70. Перетц Володимир Миколайович (1870-1935) - філолог, історик, організатор науки.
71. Павлуцький Григорій Григорович (1861-1924) - історик мистецтва.
72. Лобода Андрій Митрофанович (1871-1931) - фольклорист, літературознавець, етнограф, педагог, історик театру.
73. Данилевич Василь Юхимович (1872-1936) - історик, археолог, нумізмат.
74. Зіньківський Василь Васильович (1881-1962) - філософ, психолог.
75. Флоринський Тимофій Дмитрович (1854-1919) - російський філолог-славіст, історик, громадський діяч.
76. Князь Кудашев Володимир Миколайович (1863-1946) - історик, меценат, просвітник кабардинського народу; повна назва згаданої книги - “Исторические сведения о кабардинском народе: К 300-летию Дома Романовых” (К., 1913. - 283 с.).
77. Зновицький Йосип Йосипович (?-?) - нотаріус м. Нова Ушиця Ушицького повіту Подільської губернії.
78. Довнар-Запольський Митрофан Вікторович (1867-1934) - білоруський історик, етнограф, фольклорист, економіст.
79. Лазаревська Катерина Олександрівна (1879-1939) - донька О. М. Лазаревського, археограф, палеограф.
80. Армашевський Петро Якович (1851-1919) - геолог, громадський діяч.
81. Дорошенко Дмитро Іванович (1882-1951) - історик, публіцист, літературознавець, бібліограф, громадський і політичний діяч.
82. Обнінський Віктор Петрович (1867-1916) - російський громадсько- політичний діяч, член партії кадетів.
83. Ніковський Андрій Васильович (1885-1942) - громадський і політичний діяч, мовознавець, літературний критик, журналіст.
84. Ледницький Олександр Робертович (1866-1934) - польський юрист, фінансист, політик, дипломат.
85. Грушевська (Вояківська) Марія Сильвестрівна (1868-1948) - педагог, перекладач, дружина М. С. Грушевського.
86. Спекторський Євген Васильович (1875-1954) - правник і філософ.
87. Ясинський Михайло Микитович (1862-?) - історик-медієвіст, правник.
88. Гренер Карл Едуард Вільгельм (1867-1939) - німецький військовий і політичний діяч.
89. Любинський Микола Михайлович (1891-1938) - мовознавець, громадський і політичний діяч.
90. Сахно-Устимович Микола Миколайович (1863-1918) - інженер-технолог, політичний і громадський діяч, перший виконувач обов'язків отамана (голови) Ради Міністрів (по 30 квітня 1918 р.).
91. Скоропадський Павло Петрович (1873-1945) - громадський, політичний і військовий діяч, гетьман України (квітень-грудень 1918 р.).
92. 90...сф'ів - членів Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ).
93. Шульгін Олександр Якович (1889-1960) - політичний, громадський, культурний і науковий діяч.
94. Ржепецький Антон Карлович (?-?) - громадський і політичний діяч, міністр фінансів за доби гетьманату П. П. Скоропадського.
95. Лизогуб Федір Андрійович (1851-1928) - громадський і політичний діяч, у 1918 р. міністр внутрішніх справ і голова Ради міністрів Української Держави.
96. Гутник Сергій Михайлович (?-?) - фінансист, громадський і політичний діяч, травень-жовтень 1918 р. - міністр торгівлі і промисловості Української Держави.
97. Стебницький Петро Януарійович (1862-1923) - громадський і політичний діяч, письменник, публіцист.
98. Дорошенко Петро Якович (1858-1919) - історик, державний і громадський діяч, дядько Д. І. Дорошенка.
99. Огієнко Іван Іванович (митрополит Іларіон, 1882-1972) - політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, історик церкви, педагог, митрополит (від 1944 р.).
100. Вернадський Володимир Іванович (1863-1945) - філософ, природознавець, мислитель, засновник геохімії, біогеохімії та радіогеології.
101. Тутківський Павло Аполлонович (1858-1930) - геолог, географ, педагог.
102. Тимченко Євген Костянтинович (1866-1948) - мовознавець, перекладач.
103. Кримський Агатангел Юхимович (1871-1942) - історик-орієнталіст, філолог, письменник, перекладач.
104. Тимошенко Степан Прокопович (1878-1972) - вчений-механік.
105. Туган-Барановський Михайло Іванович (1865-1919) - економіст, громадський і політичний діяч.
106. Мануйлов (Мануїлов) Олександр Аполлонович (1861-1929) - російський економіст, громадський і політичний діяч.
107. Сушицький Феоктист Петрович (1883-1920) - філолог, педагог.
108. Шліхтер Олександр Григорович (1868-1940) - революціонер, більшовицький партійний діяч, економіст.
109. Тарановський Федір Васильович (1874-1936) - історик, правник.
110. Максимейко Микола Олексійович (1870-1941) - історик, правник, педагог, громадський діяч.
111. Барвінський Віктор Олександрович (1885-1940) - історик, архівіст.
112. Слабченко Михайло Єлисейович (1882-1952) - історик, правник, педагог.
113. Отамановський Валентин Дмитрович (1893-1964) - історик, бібліограф, краєзнавець, громадський і політичний діяч.
114. Дністрянський Станіслав Северинович (1870-1935) - правник, політолог, політичний діяч.
115. Окиншевич Лев Олександрович (1898-1980) - історик, правник.
116. Грабар Володимир Емануїлович (1865-1956) - російський юрист-між- народник.
117. Смирнов Павло Петрович (1882-1947) - російський історик.
118. Мається на увазі Двінська фортеця, нині Даугавпілс, тут протягом 19111912 рр. перебував в ув'язненні В. О. Мякотін.
119. Струве Петро Бернгардович (1870-1944) - російський економіст, історик, філософ, публіцист, громадський і політичний діяч.
120. Кассо Лев Аристидович (1865-1914) - російський юрист, міністр народної просвіти протягом 1910-1914 рр.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження громадсько-політичної діяльності М. Василенка в редакціях київських газет у 1904-1910 рр. Громадська позиція, політичні ідеї та еволюція національних поглядів М. Василенка, від загальноросійської подвійної ідентичності до української.
реферат [28,5 K], добавлен 12.06.2010Вивчення біографії Петра Петровича Курінного - відомого українського історика, археолога, етнографа, фундатора та першого директора Уманського краєзнавчого музею. Його наукова робота та діяльність у справі розбудови вітчизняної історичної науки.
статья [25,6 K], добавлен 21.09.2017Основні етапи життєвого шляху Г.Ю. Цезаря. Реформування релігійного, морального та соціального життя римського народу. Зміцнення північної границі Імперії. Побудова нового державного устрою. Розквіт архітектори, літератури та мистецтва в епоху Августа.
контрольная работа [32,5 K], добавлен 13.05.2019Розгляд твору Тіта Лівія "Римської історії від заснування міста", його основні погляди та концепції. Біографія історика та епоха його життя. Особливості мови та викладення матеріалу. Відношення Лівія до релігії, влади та зовнішньої політики Риму.
реферат [31,2 K], добавлен 12.02.2015Зберігання документів різних історичних епох у Центральному державному історичному архіві в місті Львові. Колекція грамот на пергаменті. Комплекс актових книг гродських, земських, підкоморських судів Східної Галичини, книг по історії, освіти, культури.
презентация [2,4 M], добавлен 14.02.2014Аналіз історичної діяльності Йоахіма Лелевеля. Умови формування його поглядів, сильна, неповторна індивідуальність цієї людини. Роль Йоахіма як вченого-історика, революціонера, філософа. Вплив його діяльності на культуру, науку та свідомість населення.
реферат [28,9 K], добавлен 08.12.2014Дослідження життєвого шляху, наукової та політичної діяльності М.С. Грушевського – історика, публіциста, голови Центральної Ради, академіка, автора багаточисельних наукових праць. Політичне життя М.С. Грушевського. Суть ідеї соціалістичного федералізму.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 09.01.2012Історичні передумови хрещення Русі. Спроби прийняття християнства Аскольдом у 874 р. Язичницька реформа Володимира. Вплив християнства на мораль i культуру, на розвиток писемності, літератури, мистецтва, архітектури, зодчества і образотворчого мистецтва.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 06.08.2013Місце Грушевського в системі методології позитивізму. Значення політичної та наукової діяльності історика в процесі становлення української державності. Історична теорія в науковій творчості політика. Формування національних зразків державного управління.
статья [24,8 K], добавлен 18.12.2017Характеристика періодів біографії та оцінка особистості А.І. Остермана, огляд літератури, присвяченої життю та діяльності його як людини і правителя. Віхи кар'єрного росту великого канцлера у Росії, його могутність і авторитет у російських правителів.
реферат [29,5 K], добавлен 15.01.2013Вплив визвольної війни 1648—1654 pp. на економічний і культурний розвиток України. Роль Київської (Києво-Могилянської) колегії. Загальні тенденції у формуванні образотворчого мистецтва, архітектурі й будівництві. Піднесення усної народної творчості.
презентация [8,4 M], добавлен 07.04.2011Аналіз процесів розвитку мистецтва, театру, освіти, літератури, краєзнавства і світогляду мешканців Волинської губернії. Релігійно-культурне життя волинян: діяльність Православної і Української греко-католицьких церков і протестантських громад на Волині.
дипломная работа [166,4 K], добавлен 12.03.2012Дослідження діяльності відомого видавця журналу науки і мистецтва "Овид" Миколи Денисюка, який володіючи економічною та юридичною освітою, будучи палким патріотом України, усе своє життя присвятив видавництву українських творів та періодичних видань.
реферат [19,6 K], добавлен 12.06.2010Городок до Штейнгеля і його розвиток під час перебування у володінні барона. Процес утворення ним школи, лікарні і музею. Політична діяльність барона та його внесок у самостійність України. Виявлення ролі та значення його діяльності для сьогодення.
курсовая работа [34,3 K], добавлен 21.11.2010Павло Платонович Чубинський, факти з життя. Його участь у діяльності петербурзької української громади. Очолення етнографічно-статистичної експедиції. Історія створення гімну України. Перша публікація вірша П. Чубинського у львівському журналі "Мета".
презентация [260,2 K], добавлен 18.01.2014Йоасаф Горленко як великий святитель і сподвижник України, його вклад у духовний розвиток народу тих часів, основні біографічні дати та літературний спадок. Місце даної постаті в творах Іллі Квітки та Н. Кохановської-Соханської, нариси життя святителя.
реферат [26,8 K], добавлен 20.09.2010Основні етапи життя і наукової діяльності археолога, етнолога, історика, директора Музейного містечка у Києві, професора Українського Вільного університету в Мюнхені, одного із засновників Української Вільної Академії Наук, Петра Петровича Курінного.
статья [23,1 K], добавлен 07.11.2017Дослідження джерелознавчого потенціалу публікацій журналу "Архіви України" за 1947—2015 рр. Висвітлення окремих фактів із біографії М. Павлика, інформація про його літературний доробок. Огляд матеріалів, що розкривають суспільно-політичні взаємини діяча.
статья [23,1 K], добавлен 31.08.2017Відродження культури українського народу. Динаміка духовного розвитку нації. Розвиток української літератури, драматургії у 20-ті роки. Масштаби роботи в галузі суспільних наук. Підготовка спеціалістів у вищих та середніх спеціальних навчальних закладах.
реферат [29,7 K], добавлен 03.11.2010Сутність та загальна характеристика Союзу визволення України, який був важливою сторінкою історії українського народу, адже з його допомогою врятувалось безліч полонених в таборах Австро-Угорщини та Німеччини. Видавничо-просвітницька діяльність Союзу.
реферат [22,5 K], добавлен 06.01.2013
