Образ Вінланда як уособлення "земного раю" в середньовічній ісландській літературній традиції (І)
Дослідження процесу накопичення середньовічними скандинавами географічних знань про північно-західну Атлантику. Опис відкриття і дослідження Вінланду. Природні умови та ресурси нововідкритої землі, їх гіперболізація та опис в якості райських земель.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.08.2018 |
| Размер файла | 1,6 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Виноград імпортували в країни Північної Європи з Італії та долини Рейну, принаймні, на час плавань вікінгів до Вінланда. Хоча вино не було доступне кожній людині, воно відігравало далеко не останню роль в середньовічному скандинавському соціумі, де вождь отримував додаткову можливість справляти враження на своїх підданих та гостей, маючи у своєму розпорядженні цей напій. На додачу до витонченого одягу, просторих залів із великою кількістю домочадців, при проведенні розкішних бенкетів. Усіх присутніх завжди приваблювали ласощі на столах, імпортовані з континенту: волоські горіхи, спеції та вино (мал.9); ці „делікатеси" давали змогу знатним вікінгам підтримувати високий соціальний статус і вплив у суспільстві [62, с.226]. Свідчень в сагах про використання замінників ферментованих соків місцевих плодів існує не так вже й багато, тим більше - про виготовлення напою, якого можна було б назвати „вином” [28, с.31].
Вино, як і мед, залишались сакральним компонентом у ритуально-обрядовій практиці скандинавів ще з язичницьких часів. Так, під час проведення ритуалу жертвоприношення, жерці використовували т. зв. кубок пам'яті, наповнений медом або вином, який учасники дійства випивали на честь померлих [19, с.184]. Небіжчика ховали з вином та їжею, чашами й посудом, кубками і глеками, - тобто всім, необхідним для проведення пишного бенкету [16, с.15].
З появою та поширенням християнства в середньовічній Європі, виноград і вино не втратили свого символічного й сакрального значення. Виноградна лоза в біблійній символіці означає, як відомо, зв'язок між Богом Отцем (Який репрезентований як Виноградар), Сином Божим (виноградна лоза) і людьми (виноградник). В Євангелії від Іоанна Іїсус промовляє: „Я - виноградина правдива, а Мій Отець - Виноградар. Кожну в Мені гілку, яка не приносить плоду, обрізає Він. А кожну, яка вроджує плід, Він очищує, аби ще більше плоду давала”.
Мал.9. Бенкет у довгому залі епохи вікінгів. Робота англійського художника Ангуса МакБрайда
„У Мені перебувайте - а Я в вас! Як неспроможна гілка сама з себе плоду принести, якщо не перебуватиме вона на виноградині, ось так і ви, якщо не перебуватимете в Мені. Я виноградина, ви - гілки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, - той плід приносить щедро. Без Мене ж ви нічого чинити не можете. Коли ж ви в Мені перебуватимете, і Мої слова в вас перебуватимуть, - просіть тоді чого лише забажаєте, і воно здійсниться для вас" [1, с.1333]. Цей уривок зі Святого Письма демонструє, що лоза може символізувати як Спасителя, так і Церкву.
Зрештою, викладені вище факти дають підстави констатувати, що для Лейва Ейрікссона і Торфінна Карлсефні перспектива контролювати власні поставки вина стали б вагомим ресурсом для підтримки своєї влади і престижу в очах співвітчизників [62, с.226]. Можливість отримувати вино власного виробництва затьмарила б навіть випадки знаходження скарбів чи золота [64, с.213]. Слушно зауважив свого часу В. Ховгаард, що з боку оповідачів саг прослідковується намагання представити Вінланд як чудову землю достатку, де були виявлені ресурси, котрі гренландці найбільше цінували, а саме - виноград, пшениця та рідкісна деревина. Така пафосна гіперболізація описуваних подій могла пов'язуватись з симптоматичним бажанням „саготворців” змалювати плавання до далекої країни дивовижнішими, ніж у дійсності - для мотивації колонізації нової землі [41, с.149].
Чимало інформації про те, що Вінланд виступає уособленням Раю в скандинавській саговій традиції так само дає характеристика й аналіз дій Фрейдіс Ейріксдоттір, яка взяла активну участь в одній з подорожей до „райських берегів”. Поведінка цієї героїні є типовою для епохи вікнгів, коли скандинави сповідували язичництво. Загалом, як відзначає А. Сванідзе, тогочасні норманські жінки відрізнялись не тільки рішучістю й войовничістю. Наприклад, в ісландських сагах відсутні свідчення про те, щоб жінка коли-небудь виступала ініціатором примирення [22, с.246]. Інша сучасна дослідниця - Л. Чорна, вважає, що якщо в більшості світових культур жінка переважно асоціюється з творінням, продовженням життя, миром, - то в скандинавській культурній традиції „руйнівне начало” за багатьма образними ознаками має „жіноче обличчя" [25, с.263]. Морально-етична складова типологізовано ї моделі поведінки Фрейдіс Ейріксдоттір формується в обох сагах в якості об'єктивної появи іншого, - духовно поляризованого образу. В „Сазі про гренландців" Фрейдіс виступає уособленням зла і органічним протиставленням позитивному жіночому персонажу - Гудрід Торбьонсдоттір [38, с.100] (мал.10).
В такій характеристиці знакових жіночих персоналій чітко простежується християнська моралізована риторика. Зло втілюється в жіночих хитрощах й підступності, що змушувало тих чи інших осіб до „варварських” вчинків, пов'язаних з помстою. Такі дії на практиці руйнували патріархальні устої скандинавського соціуму, що мали суто гендерну „паралель" з давнім еклезіальним образом Єви, - першої жінки, і одночасно - універсальним „засобом для входу гріха та нещастя в світ” [38, с.101]. Фрейдіс і Гудрід у багатьох відношеннях дві полярні „іпостасі”; вони зображуються як Єва та Марія. Потрібно також акцентувати: самі імена героїнь мають подібні смислові навантаження. В етимології імені „Гудрід" для християнської традиції ключовим словом є поняття „Бог”. У „лінгвістичному полі” процес трансформації мав певну специфіку: жіноча форма чоловічого імені „Gudfridr”, бере початок від від давньоскандинавського,,gud”, „god” („бог”,„божество”) + „fridr” („красивий”, „прекрасний”); у свою чергу в імені „Фрейдіс” простежується вербальне відображення „язичницької спадщини”: „Freydls” - „Фрейя” + „Диса" = „Богиня Фрейя”. Разом з тим, ці героїні виступають головними дійовими антиподами однієї з центральних сагових сюжетних ліній [38, с.101]. Фрейдіс стає „еталонним” втіленням „паплюжниці Раю" [33, с.43].
Мал.10. Гудрід Торбьонсдоттір. Портрет. Робота сучасного литовсько-американського художника Артураса Слапшиса
Даний персонаж не є безапеляційним уособленням зла в „Сазі про Ейріка Рудого”, однак й не демонструє взірець християнського благочестя; Фрейдіс, отже, залишається у вимірі „позаконфесійних” оціночних критеріїв. Її образ, як підкреслювалось, нагадує Єву, через яку рід людський - нормани - опинився у виганнні з новонабутого Раю, - Вінланда. У „Сазі про гренландців" цю жінку зображено як надто зарозумілу та владну дружину, чоловік якої не може контролювати належним чином прояви характеру і норми поведінки своєї „другої половини”, табуйовані в християнській моралі: „Вона була одружена з чоловіком на ім'я Торвард (.) Вона була владною жінкою, а він тихун. Вона була видана за нього заміж більше заради грошей” [5, с.89].
Фрейдіс Ейріксдоттір як і її брати, прагнула отримати прибуток за рахунок багаств нововідкритої землі, погодившись розділити його зі своїми „компаньйонами” - норвежцями Хельгі та Фіннбогі [5, с.101]. У тексті „Саги про гренландців" вона зображена не як колоніст, а як шукач багатства на дикому фронтирі [65, с.459], готова йти на великий ризик заради наживи. Такий мотив отримання матеріальної вигоди був типовим для епохи Середньовіччя. Як зазначає Дж. Вудінг, „більшість досліджень, що здійснювалися вихідцями з Північної Європи в добу Середньовіччя, не привели до створення постійних поселень. Зазвичай, справа обмежувалась короткотривалою експлуатацією природних ресурсів” [66, с.98]. Прагнення подібного використання „райських земель” пояснює перехідний характер вікінгського поселення у Вінланді [65, с.459].
„Сага про Ейріка Рудого” згадує й про сутичку Фрейдіс зі скрелінгами. Поведінка героїні в даній ситуації вказує на її зв'язок з язичницьким минулим: „Тут скрелінги підбігають до неї. Тоді вона оголює одну частину грудей з-під сорочки і б'є по ній мечем (мал.11). Скрелінги були настільки налякані, що кинулись до своїх човнів і попливли геть” [6, с.123]. Вперше свідчення про подібну поведінку германських жінок ми зустрічаємо у римського історика Публія Корнелія Тацита (55-120 рр.). В своєму опусі „Про походження германців і місцезнаходження Германії” він навів такий факт: „Як розповідають, неодноразово бувало, що війську [германців], яке прийшло в сум'яття, не давали розсіятись жінки, які невідступно молилися, б'ючи себе в оголені груди, [благаючи] не прирікати їх на полон, думка про який, скільки б його не страшились воїни, для германців була ще більш нестерпною, коли мова йшла про їхніх жінок" [7, с.357].
Мал.11. Сутичка Фрейдіс Ейріксдоттір зі скрелінгами. Композиція з фоскових фігур, музей саги (Ісландія)
В обох сагах мова йде про втрату персоніфікованої „Землі Обітуваної”. Відкриття здійснив удачливий мандрівник і дослідник Лейв Ейрікссон, який, однак, не брав участі в усіх наступних експедиціях. Далі саги розповідають про жадібність, жорстокість та руйнування, вбивства скандинавами місцевого населення, постійні міжусобні чвари. Головним мотивом плавань після Лейва стало бажання досягти омріяного ідеалу - благодатного Вінланда [31, с.144].
Після повернення Фрейдіс до Гренландії, її брат Лейв дізнався про скоєні вбивства і передбачив, що нащадкам цієї жінки не буде благополуччя [5, с.104]. Таке пророцтво прозвучало як прокляття, поклавши край подорожам до Вінланда. Його втрата в „Сазі про гренландців" виступає свого роду очікуваним покаранням за гріх, скоєний Фрейдіс, або як фатальний підсумок, що лежить в основі всіх експедицій до Вінланда - „жадібність є коренем усіх зол" [31, с.143]. Разом з попередніми ліричними описами щедрості землі, цей пасаж повторює традиційне тлумачення старозаповітної книги Буття, в якій Єва звинувачується у вигнанні людства з Едемського саду [52, с.122].
Джерела та література
1. Біблія або книги Святого письма Старого і Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської й грецької на українську наново перекладена.988-1988. Ювілейне видання з нагоди тисячоліття християнства в Україні / Переклад І. Огієнка. - Лондон: Британське біблійне товариство, 1988. - 1523 с.;
2. Гомер. Одіссея / Переклад з старогрецької Бориса Тена. - Харків: Фоліо, 2004. - 574 с.;
3. Книга о занятии земли // Тороп В. Норманны на Руси: В 4-х книгах. Книга 3. Ингвар Путешественник. - Быково: МОО „Императорское Русское историческое общество”, ООО „Киммерийский центр”, 2015. - С.294-449;
4. Лукиан Самосатский. Правдивая история // Сочинения в 2-х т. - Т. ІІ. - СПб.: Алетейя, 2001. - С.100-127;
5. Сага о гренландцах // Исландскиесаги. Ирландскийэпос. - М.: Художественная литература, 1973. - С.87-104;
6. Сагаоб Эйрике Рыжем // Исландскиесаги. Ирландскийэпос. - М.: Художественная литература, 1973. - С.105-127;
7. ТацитПублий Корнелий. О происхождении германцев и местоположении Германии // Корнелий Тацит. Сочинения в 2-х т. - Л.: Наука, 1969. - Т.І. Анналы. Малые произведения. - С.353-373;
8. islendingabok. The book of the Icelanders / Translated by Sian Granlie // islendingabok - Kristni Saga. The book of the Icelanders - the story of the Conversion. Viking Society for Northern research. Text series / General editors Anthony Faulkes and Alison Finlay. Vol. XVIII. - London: University college, 2006. - Р.3-32;
9. Theodoricus Monachus. An account of the ancient history of the Norwegian Kings // Viking Society for Northern Research. Text series / General editors Anthony Faulkes and Richard Perkins. - Vol. XI. - London: University College, 1998. - XXXI+144 р.;
10. Будур Н. К вопросу о мире викнгов // Мёд поэзии. - М.: Терра - книжный клуб, 1998. - С.265-290;
11. Будур Н.В. Повседневная жизнь викингов. IX-XI века. - М.: Молодая гвардия, 2007. - 463 с.;
12. Головнёв А.В. Антропология путешествия: от imago mundi до selfie // Уральский историчекий вестник. - 2016. - № 2 (51). - С.6-16;
13. Джаксон Т.Н. Древнескандинавское пространство // Джаксон Т Н., Коновалова И.Г., Подосинов А.В. Imagines mundi: античность и средневековье. - М.: Рукописные памятники Древней Руси, 2013. - С.281-419;
14. Джаксон Т.Н. Заселение Исландии: „выход за горизонт” // Рассказы о путешествиях, паломничествах, миграциях в источниках средних веков и раннего нового времени. Материалы конференции. - М.: Индрик, 2014. - С.22-24;
15. Джаксон Т.Н. Многозначность терминов стран света в средневековой Исландии // Книга картины Земли. Сборник статей в честь Ирины Геннадиевны Коноваловой. - М.: Индрик, 2014. - С.76-92;
16. Джонс Г. Викинги. Потомки Одина и Тора. - М.: Центрполиграф, 2007. - 445 с.;
17. Джонс Г. Норманны. Покорители Северной Атлантики. - М.: ЗАО Центрполиграф, 2010. - 301 с.;
18. Ингстад Х. По следам Лейва Счастливого. - Л.: Гидрометеоиздат, 1969. - 245 с.;
19. Каппер Дж.П. Викинги Британии. - СПб.: Евразия, 2003. - 272 с.;
20. Ле Ґофф Ж. Середньовічна уява. - Львів: Літопис, 2007. - 350 с.;
21. Мельникова Е.А. Христианство викингов в древнескандинавской устной традиции и свидетельствах современников // Древнейшие государства Восточной Европы. 2011 год. Устная традиция в письменном тексте. - М.: Русский Фонд Содействия Образованию и Науке, 2013. - C.363-406;
22. Сванидзе А.А. Викинги - люди из саги: жизнь и нравы. - М.: Новое литературное обозрение, 2014. - 800 с.;
23. Стриннгольм А. Походы викингов. - М.: АСТ, 2002. - 736 с.;
24. Фавр Э. Эд, граф Парижский и король Франции (882898). - СПб.: Евразия, 2016. - 336 с.;
25. Чёрная Л.В. Через смерть к бессмертной славе - путь скандинавской женщины? // Методологические и историографические вопросы исторической науки. - Вып.28. - Томск: Из-во гос. ун-та, 2007. - С.263-269;
26. Элиаде М. Очерки сравнительного религиоведения. - М.: Ладомир, 1999. - 488 с.;
27. Якобссон С. Народы Аустрвега и исландская картина мира: Прощание с историческим мифом // Древнейшие государства Восточной Европы. 2006 год. Пространство и время в средневековых текстах. - М., 2009. - С.142-171;
28. Andrews A. L. Philological aspects of the „Plants of Wineland the Good” // Rhodora. - 1913. - Vol.15. - № 170 - P.2835;
29. Babcock W. H. Recent History and Present Status of the Vinland Problem // Geographical Review. - 1921. - Vol.11. - No.2. - P.265-282;
30. Barnes G. Vinland the Good: Paradise Lost? // Parergon. - 1995. - Vol.12. - № 2. - P.75-96;
31. Barnes J. Nostalgia, medievalism and the Vinland voyages // Postmedieval: a journal of medieval cultural studies. - 2011. - Vol.2. - P.141-154;
32. Berg^orsson P. The Wineland millenium. Saga and evidence. - Reykjavik, 2000. - 306 р.;
33. Cavaleri С. The Vinland Sagas as Propaganda for the Christian Church: Freydis and Gudrid as Paradigms for Eve and the Virgin Mary. Master Thesis in Nordic Viking and Medieval Studies Department of Linguistics and Scandinavian Studies Faculty of Humanities. University of Oslo, May 2008. - 75 р.;
34. Clarke R. H. America Discovered and Christianized in the Tenth and Eleventh centuries // The American Catholic Quarterly Review. - 1888. - Vol.13 (January-October). - Р.211-237;
35. De Costa B. F. The pre-Columbian discovery of America by the Northmen, illustrated by Translations from Icelandic Sagas, edited with notes and a general introduction. - Albany: Joel Munsell, 1868. - LX+118 p.;
36. Foster A. Heirophanies in the Vinland Sagas: images of a New World // Culture and Cosmos. - 2012. - Vol.16. - № 1-2. - P.131-138;
37. Frakes J. C. Vikings, Vinland and the Discourse of Eurocentrism // The Journal of English and Germanic Philology. - 2001. - Vol.100. - № 2. - P.157-199;
38. Hanselmann V. Perifera representationer Vinlandssagorna „det andra" och representationens strategier // Arkiv for nordisk filologi. - 2005. - No.120. - S.83-110;
39. Haugen E. Voyages To Vinland. The First American Saga newly translated and interpreted. - New York: Alfred A. Knopf, 1942. - xii+223 p.;
40. Hermannsson H. Tyrkir, Leif Erikson's Foster-Father // Modern Language Notes. - 1954. - Vol.69, No.6. - P.388-393;
41. Hovgaard W. The voyages of the Norsemen to America. - New York: The American-Scandinavian foundation, 1914. - xxi+304 p.;
42. Jesch J. Geography and Travel // A Companion to Old Norse-Icelandic Literature and Culture / Ed. by Rory McTurk. - Malden: Blackwell Publishing, 2005. - Р.119-135;
43. Kaups M., McManis D. R., Birch B., Hudson J. C. Some Observations on Vinland // Annals of the Association of American Geographers. - 1970. - Vol.60. - № 3. - P.603-609;
44. Larrington C.,,Undru6usk ^a, sem fyrir var”: wonder, Vinland and mediaeval travel narratives // Mediaeval Scandinavia. - 2004. - Vol.14. - P.91-114;
45. Lindow J.,Jslendingabok” and Myth // Scandinavian Studies. - 1997. - Vol.69, No.4. - P.454-464;
46. McDougall I. Foreigners and foreign languages in medieval Iceland // Saga-book. Viking society for northern research. - London: University College, 1986-1989. - P.180-233;
47. Nansen F. In Northern mists: Arctic exploration in early times. - Vol.I. - London: W. Heinemann, 1911. - 384 р.;
48. Nansen F. In Northern mists: Arctic exploration in early times. - Vol. II. - London: W. Heinemann, 1911. - 438 p.;
49. Nansen F. The Norsemen in America // The Geographical Journal. - 1911. - Vol.38. - № 6. - P.557-575;
50. Palsson H. Vinland revisited // Northern Studies. - 2000. - Vol.35. - P.11-38;
51. Perkins R. Medieval Norse visits to America: millennial stocktaking // Saga - book. Viking society for Northern research. Vol. XXVIII. - London: University coleggge, 2004. - P.29-69;
52. Postema J. First (double) Crossings: Vikings, Christianity, and the Skraelings of North America // North Dakota Quarterly. - 2009. - Vol.76. - Issue 3. - P.112-133;
53. Rafn C. America discovered in the tenth century. - New York: W. Jackson, 1838. - 44 p.;
54. Shafer J. D. Saga-Accounts of Norse Far - Travellers. Thesis submitted for the degree of PhD. University of Durham Department of English Studies, 2009. - 326 р.;
55. Sigurdsson G. Greenland in the Sagas of Icelanders: What Did the Writers Know - And How Did They Know It? // Висы дружбы: Сборник статей в честь Т.Н. Джаксон. - М.: Университет Дмитрия Пожарского, 2011. - С.83-100;
56. Stefansson M. Vinland or Vinland? // Scandinavian Journal of History. - 19988. - Vol.23: 3-4. - P.139-152;
57. Szabo V. E. Monstrous Fishes and the Mead-Dark Sea. Whaling in the Medieval North Atlantic. - Leiden - Boston: Briil, 2008. - 326 p.;
58. Torfaeus Т. The history of ancient Vinland. - New York: J. G. Shea, 1891. - 102 p.;
59. Urbanczyk Р. Zdobywcy Potnocnego Atlantyku. - Torun: Wydawnictwo naukowe uniwersytetu Mikotaja Kopernika, 2012. - 315 s.;
60. Vohra Р. The Eirikssynir in Vinland: family exploration or family myth? // Viking and Medieval Scandinavia. - 2008. - Vol.4. - Р.249-267;
61. Wahlgren E. Some further remarks on „Vmland" // Scandinavian Studies. - 1968. - Vol.40. - N° 1. - P.26-35;
62. Wallace B. An Archaeologist's interpretation ofthe Vinland sagas // Vikings: The North Atlantic Saga. - Washington: Smithsonian Institution Press, 2000. - P.225-231;
63. Wallace B. L'Anse aux Meadows, Leif Eriksson's Home in Vinland // Journal of the North Atlantic. - Special Volume 2: Norse Greenland. Selected Papers from the Hvalsey Conference 2008. - 2009. - P.114-125;
64. Wallace B. L. L'Anse aux Meadows and Vinland: An Abandoned Experiment // Contact, continuity, and collapse. The Norse Colonization of the North Atlantic / Edited by J. H. Barrett. - Turnhout: Brepols, 2003. - P. 207-238;
65. Williamsen E. A. Boundaries of Difference in the Vinland Sagas // Scandinavian Studies. - 2005. - Vol.77. - № 4. - P.451-478;
66. Wooding J. A Paradise for the extractive industries: European reports of land to the West from St. Brendan to the Newfoundland voyages // Parergon. - 1995. - Vol.12. - № 2. - P.97-114.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Розвиток медичної діяльності і медичних знань. Життя та діяльність старогрецького анатома та хірурга Герофіла. Найбільш відомі роботи Герофіла по дослідженню пульсу. Детальний опис нервової системи і внутрішніх органів людини в праці "Анатомія".
реферат [15,1 K], добавлен 05.10.2010Фізичні і хімічні досліди Фарадея. Відкриття електромагнітної індукції. Дослідження в області електромагнетизму, індукційної електрики. Дослідження по електриці. Утворення електрики з магнетизму. Закони електрохімічних явищ. Популяризація наукових знань.
реферат [189,2 K], добавлен 01.05.2009Передумови та причини Великих географічних відкриттів. Морські експедиції кінця XV- поч XVI ст. Навколосвітня подорож Магеллана. Географічні відкриття другої половини XVI і першої половини XVII ст. Значення Великих географічних відкриттів в історії.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 09.07.2008Дослідження історії виникнення міста Костянтинівка, розвитку промисловості, відкриття школи, училища, медичного закладу. Опис революційної боротьби жителів проти царського самодержавства. Аналіз відбудови міста після закінчення Великої Вітчизняної війни.
реферат [43,3 K], добавлен 22.02.2012Передумови великих географічних відкриттів. Найважливіші морські експедиції XV-XVI ст. Відкриття португальцями морського шляху до Індії. Відкриття Колумбом Америки та її колонізація. Навколосвітня подорож Магеллана як одна з найбільших подій XVI ст.
курсовая работа [62,5 K], добавлен 29.01.2010Вивчення передумов та історичних подій великих географічних відкриттів, які мали значні економічні наслідки для більшості країн Старого світу. Основні наслідки експедицій Бартоломео Діаса, Васко да Гами, Фернана Магеллана. Відкриття Америки та Австралії.
реферат [21,0 K], добавлен 19.06.2010Знаменита знахідка голландським дослідником Еженом Дюбуа першого пітекантропа, або людини прямоходячої. Найважливіший доказ правильності теорії походження людини від вищих мавп. Характерні риси пітекантропа, умови виділення людини із тваринного світу.
реферат [23,6 K], добавлен 13.06.2010Історичне дослідження міжнаціональних інтересів та дружніх стосунків різних народів у селі Шаланки, розповіді і легенди. Географічні показники та природні умови Угочівського району. Угорське повстання та визвольна війна проти австрійського королівства.
курсовая работа [50,0 K], добавлен 28.04.2015Загальна характеристика особливостей терору в сучасній західній Європі. Аналіз етнополітичного тероризму в Іспанії. Опис історичного аспекту Країни Басків; злободенність баскської проблеми. Дослідження ідеології і стратегії Еускади та Аскатасуна.
реферат [38,3 K], добавлен 12.02.2015Становище німецьких земель напередодні утворення північно-німецького союзу та визначення ступеня протиріч між Австрією та Пруссією в питанні об'єднання земель. Роль Бісмарка в політичному процесі утворення німецької імперії та її політичний розвиток.
реферат [42,1 K], добавлен 28.10.2010Ознайомлення із історією походження східних слов'ян; опис їх родинного побуту, фольклору та міфології у "Велесовій книзі". Дохристиянські вірування як прояв розуміння довкілля. Дослідження антропологічного складу середньовічної людності Русі-України.
реферат [34,3 K], добавлен 11.03.2012Дослідження римського флоту як вершини розвитку античних військово-морських сил. Аналіз особливостей римського суднобудування. Характеристика торгових і військових кораблів. Винаходи римлян в галузі морського озброєння. Опис абордажного містка "ворона".
реферат [17,1 K], добавлен 19.11.2014Дослідження кадрової цензурної політики початку ХХ ст., яка істотно змінила образ бібліотекаря, його професійні та етичні якості, що негативно відобразилося на соціальному престижі бібліотек. Основні механізми формування методів бібліотечної цензури.
реферат [26,0 K], добавлен 12.06.2010Дослідження історії боротьби населення Київської Русі і Галицько-Волинського князівства зі степовими народами (гуни, авари, болгари), що прямували з Азії чорноморськими степами у західну Європу. Перипетії степових походів на печенігів, торків та половців.
реферат [36,0 K], добавлен 22.12.2010Передумови та результати Гадяцького договору і Андрусівського перемир'я. Опис гетьманства Ю. Хмельницького, Тетері та Брюховецького. Оцінка становища Правобережної та Лівобережної України в 60-80 рр. Діяльність Запорізької Січі у другій половині XVII ст.
реферат [24,4 K], добавлен 18.09.2011Діяльність Гедиміна на території України. Похід великого литовського князя Гедиміна в українські землі та його наслідки. Українські землі в складі Великого князівства Литовського. Аналіз процесу і сутності входження до складу Литовської держави.
реферат [49,7 K], добавлен 15.11.2022Нобелівська премія - престижна міжнародна премія, що присуджується за видатні наукові дослідження, революційні винаходи, внесок в культуру та розвиток суспільства. Заповіт Альфреда Нобеля. Історія та основні умови присудження Нобелівської премії.
презентация [1,7 M], добавлен 21.03.2014Дослідження діяльності учасників конституційного процесу в Україні. Передумови та закономірності прийняття нового Основного Закону. Здійснення періодизації конституційного процесу. Протиріччя між представниками законодавчої та виконавчої гілок влади.
автореферат [75,3 K], добавлен 13.04.2009Головні періоди політичного розвитку Київської Русі, особливості процесу об'єднання всіх давньоруських земель в одній державі. Релігійні реформи князя Володимира та прилучена Русі до християнської культури. Опис суспільно-політичного життя та культури.
контрольная работа [35,0 K], добавлен 10.11.2010Дослідження процесу формування кордонів між Російською імперією та Китаєм у XVIII ст. Причини встановлення кордону, геополітичні умови його формування. Чинники, що впливали на досягнення домовленості. Характеристика договорів, що вирішували проблему.
реферат [38,3 K], добавлен 27.01.2014
