Шлюбно-сімейні відносини в православній повсякденній культурі Росії XVIII ст.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Спеціальність 07.00.02 - всесвітня історія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук

Шлюбно-сімейні відносини в православній повсякденній культурі Росії XVIII ст.

Петренко Ірина Миколаївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії Росії історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий консультант: доктор історичних наук, професор Мордвінцев В'ячеслав Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри історії Росії

Офіційні опоненти:

доктор історичних наук, доцент Волошин Юрій Володимирович, Полтавський національний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, професор кафедри історії України

доктор історичних наук, професор Дятлов Володимир Олександрович, Чернігівський національний педагогічний університет ім. Т.Г. Шевченка, перший проректор, проректор з науково-педагогічної роботи

доктор історичних наук, старший науковий співробітник Чухліб Тарас Васильович, Інститут історії України НАН України, провідний науковий співробітник відділу історії України середніх віків та раннього нового часу

Захист відбудеться на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.01 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 349).

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат історичних наук, доцент Казакевич Г.М.

Анотації

Петренко І.М. Шлюбно-сімейні відносини в православній повсякденній культурі Росії XVIII ст. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.02 - всесвітня історія. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2011.

Дисертація присвячена комплексному історико-соціальному дослідженню шлюбно-сімейних відносин у православній повсякденній культурі Росії XVIII ст. На основі опрацювання документів розглянуто вплив церковного, звичаєвого і світського права на повсякденні шлюбно-сімейні відносини, виявлено їх специфіку. Досліджено вплив Церкви на родинні відносини мирян XVIII ст., указано на обумовленість шлюбно-сімейних відносин інтересами Російської імперії. Показано процес втручання світської влади в шлюбно-сімейні відносини, який виявився в тому, що з початку XVIII ст. основним джерелом шлюбного права була не лише Кормча книга, а й постанови Синоду та укази імператорів, котрі коригували канонічне право.

На основі першоджерел вивчено етику шлюбно-сімейних стосунків, норми поведінки тощо. Особливу увагу приділено конфліктним ситуаціям, що виникали у родинній сфері життя людей. Реконструйовано роль духовенства у повсякденних практиках мирян, вказано на їхнє тяжіння до усталених шлюбно-сімейних традицій протягом XVIII ст. З'ясовано, що парафіяльні ієреї не завжди сумлінно виконували свої обов'язки, порушували шлюбно-сімейні приписи, чим подавали негативні приклади мирянам.

Ключові слова: шлюб, сім'я, подружні відносини, православна повсякденна культура, розлучення, вінчання, внутрішньосімейні відносини, "розлучні листи", невінчані шлюби, церковний суд.

Петренко И.Н. Брачно-семейные отношения в православной повседневной культуре России XVIII в. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора исторических наук по специальности 07.00.02 - всемирная история. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченка. - Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексному историко-социальному исследованию брачно-семейных отношений православного населения Российского государства XVIII в. с позиций истории повседневности. На основе использования неизвестных или малоизвестных архивных документов епархиального уровня впервые в историографии проведен комплексный историко-социальный анализ брачно-семейных отношений.

На основании изучения документов подробно рассмотрено влияние церковного, обычного и светского права на повседневные брачно-семейные отношения, выявлено их специфику. Исследовано влияние РПЦ на семейные отношения мирян ХVIII в., указано на обусловленность брачно-семейных отношений интересами правителей Российской империи.

В диссертационной работе проанализировано взаимосвязь универсальной триады - семьи, общины и прихода, которая управляла повседневными отношениями социума. В исследовании охарактеризовано территориальную специфику развития брачно-семейных отношений.

В диссертационной работе показано, что распространение "бракоразводных писем" объяснялось ограниченным количеством официальных поводов для развода. Их распространению способствовали священнослужители, получающие за это материальное вознаграждение. Акцентировано внимание на том, что супруги чаще всего прибегали к "разводным письмам" из-за болезни одного из них.

Реконструировано роль духовенства в повседневных практиках мирян, изучено их склонность к традиционным брачно-семейным отношениям. Выяснено, что иереи не всегда добросовестно исполняли свои обязанности, нарушали брачно-семейные правила, чем показывали негативные примеры мирянам. православний сімейний церковний

В диссертационном исследовании впервые изучено противостояние между местными повседневными практиками и модернизационной брачно-семейной политикой России, ведущей к деморализации семейной жизни, острым супружеским конфликтам, игнорированию законодательства духовенством и мирянами.

Ключевые слова: брак, семья, супружеские отношения, православная повседневная культура, развод, внутрисемейные отношения, "разводные письма", невенчанные браки, церковный суд.

Petrenko I.M. Marriage-domestic relations in orthodox everyday

culture of Russia (XVIII century). - Manuscript.

Thesis for the Doctor's degree in History, speciality 00.07.02 - World History. - Taras Shevchenko National University of Kyiv. - Kyiv, 2011.

The thesis deals with complex historic-social research of marriage-domestic relations in orthodox everyday culture of Russia in the 18-th century. On the base of archive documents the author showed the influence of ecclesiastical, customary and temporal law on everyday marriage-domestic relations; cleared up their specific character. The influence of Orthodox Church on family relations of laymen in the 18-th century was investigated; the conditionality of marriage-domestic relations by interests of Russian empire was pointed out. The researcher showed the infringement of the secular authority into marriage-domestic relations. For example, the main source of marriage law during the 18-th century was not only Nomocanon, but also synodicons and emperor's edicts, which corrected canon law. On the base of original sources the ethics of marriage-domestic relations and the standards of behavior were found out. The researcher payed special attention to conflicts in family life. The role of clergy in everyday practices of laymen was reconstructed. During the 18-th century the laymen were drawn towards established marriage-domestic traditions. It was found out that sometimes parish priests not conscientiously attended to their duties, infracted marriage-domestic regulations and gave laymen negative examples.

Key words: marriage, family, marriage-domestic relations, orthodox everyday culture, divorce, church wedding ceremony," writings of divorcement", non-blessed by the Orthodox Church, ecclesiastical court.

Загальна характеристика роботи

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, поділених на 16 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та літератури, 12 додатків. Повний обсяг дисертації становить 453 с., з яких 374 с. основного тексту, 60 с. списку використаних джерел і літератури (618 позицій).

Вступ. Актуальність теми. Становлення Української держави, прогресивний розвиток суспільства істотно залежать від міцності шлюбно-сімейних відносин, які перебувають під впливом соціальної політики, а також економічних, культурних, освітніх умов, що дають можливість родині відтворюватися як соціальній спільності й ретранслятору норм моралі і права. Зважаючи на корінні зміни в реалізації вітчизняної соціальної політики, необхідно враховувати і тенденції розвитку шлюбно-сімейних відносин, їх еволюцію протягом історичного поступу соціуму.

З огляду на це актуальності набувають розвідки з історії шлюбно-сімейних відносин, їхня трансформація в контексті історії повсякденності. Нині історія повсякденності стала одним із найбільш актуальних методологічних напрямків наукових досліджень. Формування нової парадигми студіювання історії викликало значну зацікавленість вітчизняних і зарубіжних учених проблемами соціальної історії на мікрорівні. Слід зазначити, що брак праць з історії шлюбу і сім'ї гостро відчувається в сучасній українській історичній науці. Через різні об'єктивні і суб'єктивні причини шлюбно-сімейні відносини довго залишалися поза фаховими інтересами дослідників. Проте вивчення специфіки шлюбно-сімейних відносин дає можливість зрозуміти не лише суспільні, культурні, моральні цінності минулого, але й деякі закономірності сьогодення.

У дисертаційній роботі історія повсякденності розглядається як галузь історичного знання, предметом вивчення якої є сфера буденного життя в історико-культурних, політико-подієвих, етнічних і конфесійних контекстах. У центрі уваги історії повсякденності - реальність, яка інтерпретується людьми і має для них суб'єктивне значення як життєвого світу. Під православною повсякденною культурою розуміється складне соціокультурне явище, яке відображає сукупність матеріальної і духовної сторін існування православного соціуму, розмаїття приватного життя людини, яке визначалося суспільним статусом, ментальними установками, смаками, звичками, традиціями, семіотичним контекстом і перебувало в тісному зв'язку з її діяльністю, виявлялося безпосередньо у стереотипах поведінки щоденного життя і формах буденного спілкування індивідуумів.

Зв'язок теми дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота здійснена в рамках науково-дослідної теми історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Українська нація в загальноєвропейському вимірі: історія та сучасність" (державний реєстраційний номер 11 БФ 046-01).

Об'єктом дисертації виступають соціальні інститути шлюбу і сім'ї в ранньомодерному соціумі Російської держави.

Предметом дослідження є еволюція повсякденних шлюбно-сімейних відносин соціуму Росії протягом XVIII ст.

Мета дисертації полягає в тому, щоб на основі наявної джерельної бази реконструювати, виявити особливості і показати розвиток шлюбно-сімейних відносин на теренах Російської держави у XVIII ст. крізь призму православної повсякденної культури.

Досягнення названої мети передбачається через розв'язання наступних завдань:

– визначити рівень наукової розробки проблеми та узагальнити її історіографічні здобутки;

– виявити, проаналізувати інформаційний потенціал джерельної бази дослідження й систематизувати методологію проблеми;

– порівняти особливості традиційного, релігійного і світського шлюбів і подружнього життя;

– розкрити значення сільської громади і церковної парафії у шлюбно-сімейних відносинах мирян;

– осмислити практику поширення вінчальних та невінчаних шлюбів;

– розглянути основні умови і порядок формування сім'ї;

– реконструювати внутрішньосімейні відносини, показати реалії подружнього життя у всіх їх складностях і суперечностях;

– проаналізувати основні приводи (перелюб, двоєженство і двоємужжя, тривала відсутність, хвороба одного з подружжя, прийняття чернецтва) і порядок розлучення;

– висвітити причини і наслідки поширення "розлучних листів";

– визначити роль духовенства у розв'язанні шлюбно-сімейних конфліктів мирян;

– показати протистояння між місцевими повсякденними практиками і модернізаційною шлюбно-сімейною політикою монархів Російської імперії.

Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1721 р. по 1805 р. Нижня хронологічна межа обумовлена набуттям чинності Духовного регламенту Петра І, на основі якого було взято курс на створення моделі консисторської системи єпархіального управління, відповідно до цього запроваджено духовні консисторії і правління, до компетенції яких належав розгляд шлюбно-сімейних справ. Верхня хронологічна межа встановлюється проголошенням указу, що істотно обмежив повноваження духовних консисторій у шлюбно-сімейних справах.

Географічні межі дослідження охоплюють південно-західні єпархії Російської Православної Церкви (далі - РПЦ): Білгородську, Слов'яно-Херсонську (з 1786 р. - Катеринославсько-Херсонську), Київську (мала статус митрополії, крім 1722-1743 рр., коли її було понижено до архієпископії), Переяславсько-Бориспільську (до 1733 р. як вікарна підлягала Київській кафедрі і мала назву "Переяславська", з 1785 р. удруге стала вікарною), Чернігівську (з 1785 р. - Чернігівська і Новгород-Сіверська), Слобідсько-Українську (з 1799 р. - Харківська). На зазначені території поширювалися загальноімперські та спеціальні імператорські і синодальні укази.

Методологічною основою дисертації є міждисциплінарний підхід, оскільки тема дослідження тісно пов'язана з предметами таких наук, як демографія, соціологія, етнографія, історія сім'ї, право, релігієзнавство тощо. Підґрунтям роботи також стали цивілізаційний підхід і методологія соціальної історії. У роботі застосовано системний, комплексний, історико-культурологічний, історико-антропологічний, аксіологічний, гендерний підходи. У дисертаційному дослідженні використано принципи історизму, системності, всебічності. Для досягнення поставленої мети і розв'язання означених завдань здійснювався синтез різноманітних дослідницьких методів, а саме: проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, періодизації, формально-юридичний, порівняльно-правовий, умовно-документознавчий, граматично-дипломатичний, текстології.

Наукова новизна дисертації зумовлена постановкою і розробкою історичної проблеми, що досі не була виокремлена як предмет спеціального наукового дослідження в історіографії. Оригінальність концептуального замислу полягає в тому, щоб виявити ціннісні аспекти шлюбно-сімейних відносин у Росії XVIII ст. у контексті православної повсякденної культури.

Уперше в історіографії проаналізовано шлюбно-сімейні відносини православного населення Російської держави XVIII ст. із позицій історії повсякденності. На основі опрацювання документів уперше детально розглянуто вплив церковного, звичаєвого і світського права на повсякденні шлюбно-сімейні відносини, виявлено їх специфіку. Уточнено уявлення про вплив РПЦ на родинні відносини мирян XVIII ст. Уперше указано на обумовленість шлюбно-сімейних відносин інтересами Російської імперії. По-новому, з урахуванням сучасних наукових концепцій розкрито процес втручання світської влади у шлюбно-сімейні відносини, який виявився в тому, що з початку XVIII ст. основним джерелом шлюбного права була не лише Кормча книга, а й постанови Синоду й укази імператорів, які коригували канонічне право.

У дисертаційній роботі отримало додаткового підтвердження взаємозв'язок універсальної тріади - сім'ї, общини і парафії, яка керувала повсякденними відносинами соціуму. Набуло подальшого розвитку дослідження суперечливості жіночого повсякдення, що свідчить про потребу звільнення від стереотипу романтично-ідилічних взаємовідносин між чоловіком і жінкою у внутрішньосімейних відносинах, захоплення міфологізованим минулим із завищеними оцінками стосовно високого і привілейованого статусу жінки, її рівноправності з чоловіком у сім'ї в умовах патріархального суспільства.

Доведено, що поширення "розлучних листів" пояснювалося обмеженою кількістю офіційних приводів для розлучення. Їх поширенню сприяли священнослужителі, які отримували з цього матеріальний зиск. Показано, що подружжя найчастіше вдавалося до "розлучних листів" через хворобу одного з них.

Реконструйовано роль духовенства у повсякденних практиках мирян, виявлено їхнє тяжіння до усталених шлюбно-сімейних традицій протягом XVIII ст. З'ясовано, що парафіяльні ієреї не завжди сумлінно виконували свої обов'язки, порушували шлюбно-сімейні приписи, чим подавали негативні приклади мирянам. Підкреслено, що, порушуючи або не виконуючи шлюбно-сімейні приписи, панотці створювали для мирян можливість укладати незаконні шлюби, нехтувати офіційне шлюбно-сімейне законодавство.

У дисертаційному дослідженні вперше показано протистояння між місцевими повсякденними практиками і модернізаційною шлюбно-сімейною політикою правителів Російської держави. Встановлено, що така політика призводила до деморалізації родинного життя, подружніх конфліктів, ігнорування офіційного законодавства як духовенством, так і мирянами.

Практичне значення дисертаційної роботи визначається необхідністю осмислення і розробки нового напрямку в сучасній гуманітаристиці - історії повсякденності. Історико-аналітичні матеріали дисертації можуть бути використані в курсах, як-от: історія Росії й України, історія повсякденності, соціальна історія, етнологія, правознавство, релігієзнавство, культурологія, історія української культури у вищих навчальних закладах. Фактичний матеріал і теоретичні висновки дисертації оприлюднювалися автором під час читання лекцій та проведення семінарських занять у Полтавському університеті економіки і торгівлі. Крім того, результати дослідження можуть використовуватись у діяльності відповідних державних установ.

Апробація результатів дисертації. Окремі аспекти обраної теми, а також основні результати дослідження доповідалися на наукових конференціях, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції "Українсько-ватиканські відносини в контексті суспільних і міжконфесійних проблем" (Івано-Франківськ, 2008); XVIII, XIX, XX Міжнародній конференції "Історія релігій в Україні" (Львів, 2008, 2009, 2010); VI, VII, VIII Міжнародній науковій конференції "Церква - наука - суспільство: питання взаємодії" (Київ, 2008, 2009, 2010); V Міжнародній науковій конференції "Юг России и Украина в прошлом и настоящем: история, экономика, культура" (Бєлгород, 2009); Міжнародній науковій конференції "The history of families and household: comparative European dimensions" (Лондон, 2010); Міжнародній науковій конференції, присвяченій пам'яті преподобного Трифона В'ятского (1546-1612) (Кіров, 2010); Міжнародній науковій конференції "Историческая память. Люди и эпохи" (Москва, 2010).

Публікації. Викладені в дисертації положення відображені у двох монографіях - "Шлюбно-сімейні відносини українців у другій половині XVIII ст." (Полтава, 2009) (7,4 друк. арк.), "Шлюбно-сімейні відносини в повсякденному житті мирян Російської держави XVIII ст." (Полтава, 2010) (Ч. І. - 17,3 д.а.); (Ч. 2. - 19,1 д.а.), 27 статтях у фахових виданнях, 25 статтях, які додатково відображають результати дослідження загальним обсягом понад 25 друк. арк.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, основні завдання, хронологічні та географічні межі дослідження, сформульовано наукову новизну і практичне значення дисертації.

У першому розділі "Історіографія, характеристика джерел та методологія дослідження" проаналізовано стан наукової розробки проблеми, джерела і методологічну основу дисертації. У підрозділі 1.1. "Історіогафія проблеми" систематизовано здобутки вчених у дослідженні шлюбно-сімейних відносин у Російській імперії XVIII ст.

Розпочинаючи характеристику праць першого хронологічного періоду - з ХІХ ст. до 1917 р., - слід указати, що у першій половині ХІХ ст. була закладена традиція письмової фіксації родинних обрядів, тим самим сформувався "фольклорно-етнографічний напрямок" у студіюванні проблеми.

Пік найвищого інтересу до повсякденності припадає на останню третину ХХ ст. Однак окремі аспекти повсякдення стали предметом інтересу істориків другої половини ХІХ ст. Тоді з'явилися праці, присвячені побуту, моральності, звичаям народу. Зокрема, розвідкам М.І. Костомарова і І.Є. ЗабєлінаКостомаров Н.И. Очерк домашней жизни и нравов великорусского народа в XVI-XVII столетиях / Николай Иванович Костомаров. - М. : Республика, 1992. - 303 с.; Забелин И.Е. Домашний быт русского народа в XVI и XVII ст. / Иван Егорович Забелин: [в 2 т.]. - М. : Типография Грачева и К°, 1869. - Т. 1: Домашний быт русских царей в XVI и XVII ст. - XVI+530 с.; Т. 2: Домашний быт русских цариц в XVI и XVII ст. - 670+178 с. був властивий фактографічно-описовий підхід.

З-поміж дореволюційних досліджень шлюбно-сімейних відносин слід виокремити студії видатного історика народницької течії, етнографа, археографа й архівіста О.І.ЛевицькогоЛевицький О. Невінчані шлюби на Україні в XVI-XVII ст. / О. Левицький // Записки Українського наукового товариства в Києві. - 1909. - Книга ІІІ. - С. 98 - 107; Його ж. О семейных отношениях в Юго-Западной Руси в XVI-XVII веках // Русская старина. - 1880. - № 11. - С. 549 - 574; Його ж. Обычные формы заключения браков в Южной Руси в XVI-XVII ст. // Киевская старина. - 1900. - № 1. - С. 1 - 15; Його ж. "Сговор малолетних" (страница из истории брачного права на Украине XVІ ст.) // Киевская старина. - 1906. - № 1. - С. 64 - 72; Його ж. Про шлюб на Україні-Русі в XVI-XVII ст. - Львів: З друкарні Наукового Товариства імені Шевченка, 1906. - 62 с.; Несподіваний шлюб // Степ. Письменство, наука і громадське життя. - Одеса, 1916. - С. 7 - 31.. Серед багатьох проблем історії минулих епох увагу вченого привернули питання родинних відносин, які до нього розглядалися переважно у фольклорно-етнографічному аспекті. На основі джерельного матеріалу історик довів, що церковний шлюб суперечив звичаєвому праву і народним уявленням про шлюб.

Професор церковної історії Харківського університету А.С. Лебедєв присвятив свої роботи розгляду приводів для розлучення серед православного населення на основі архівних документів Харківської і Курської духовних консисторійЛебедев А. О брачных разводах по архивным документам Харьковской и Курской духовных консисторий / А. Лебедев // Чтения в Императорском обществе истории и древностей Российских. - 1887. - Книга ІІ. - С. 1 - 31. . У статтях дослідника М. Руднєва розкрито еволюцію судочинства у справах про розірвання шлюбуРуднев М. Церковное судопроизводство по делам о расторжении брака / М. Руднев // Христианское чтение. - 1901. - № 9. - С. 405 - 427; № 10. - С. 511 - 529; № 11. - С. 658 - 686; 1902. - № 1. - С. 97 - 125; № 2. - С. 231 - 246.. Автор ґрунтовно проаналізував приводи до розірвання шлюбу, особливо звернувши увагу на таку підставу, як подружня невірність.

Помітний внесок в осмислення шлюбно-сімейних відносин у селянському середовищі зробили праці прихильників "трудової теорії" О.Я. Єфименко, П.С. Єфименко, В.І. СемевськогоЕфименко А.Я. Исследования народной жизни. Обычное право / Александра Яковлевна Ефименко. - М. : "Русская" типо-литография, 1884. - XIV, 380 с.; Ефименко П.С. Сборник народных юридических обычаев Архангельской губернии: [в 2 кн.] / Петр Савич Ефименко.- Архангельск: Губернская типография, 1869. - Кн. I. - 336 с.; Семевский В.И. Домашний быт и нравы крестьян во второй половине XVIII века / В.И. Семевский // Устои. - 1882. - № 2. - С. 63 -107. . У них простежуються певні тенденції: сім'я була переважно господарським союзом, шлюбно-сімейні відносини формувалися на основі господарської потреби, являючи собою різновид майнової угоди з метою залучення додаткових робочих рук (невістки) в сім'ю чоловіка, хоча при цьому і не виключалася можливість прихильності і кохання між подружжям.

Такі точку зору критикував С.В. Пахман у двохтомній праці "Обычное гражданское право в России"Пахман С.В. Обычное гражданское право в России / Семен Викентьевич Пахман. : [в 2 т.] - СПб. : Типография Второго Отделения Собственной Е.И. В. Канцелярии, 1879. - Т.2. - 1, 7, 400 с.. Він заперечував погляди на шлюб як на звичайну угоду між подружжям і підкреслював роль індивідуально-особистісних мотивів при укладанні шлюбного союзу. Однак учений не відкидав трудове начало у селянській родині, хоч і вбачав у ній передусім сімейний, а не господарський союз.

Компромісними щодо названих концепцій є праці історика І.Г. Оршанського, в яких розглянуто взаємодію в селянському середовищі звичаєвого і писаного праваОршанский И.Г. Исследования по русскому праву семейному и наследственному / Илья Григорьевич Оршанский. - СПб. : В типографии В. Безобразова и комп., 1877. - 498 с.; Його ж. Исследования по русскому праву, обычному и брачному. - СПб. : Типография А.Е. Ланау, 1879. - 453 с. .

Дослідник звичаєвого права О.О. Смирнов присвятив свої нариси з'ясуванню шлюбно-сімейних відносин у різних регіонах Російської державиСмирнов А. Очерки семейных отношений по обычному праву русского народа / Александр Смирнов. - М. : В университетской типографии, 1877. - 259 с.; Його ж. Народные способы заключения брака // Юридический вестник. - 1878. - № 5. - С. 661- 693. . Учений проаналізував звичаєві традиції укладання і розірвання шлюбу в середовищі селян та порівняв їх із писаним правом.

Краєзнавець, історик Церкви, архівіст О.О. Фотинський свою розвідку присвятив характеристиці сімейних відносин козацтва в останній період існування Запорозької СічіФотинский О. К характеристике семейных и общественных отношений казачества в последние годы существования Сечи Запорожской / О. Фотинский // Чтения в Историческом обществе Нестора Летописца. - 1901. - Кн. 15. - С. 3 - 13. . Він проілюстрував конкретними прикладами дійсності відмінність у поглядах на шлюб звичаєвого і писаного права, а також навів яскраві приклади шлюборозлучних колізій.

Історики права звернулися до дослідження формування й еволюції шлюбно-сімейних відносин від часу виникнення і до початку ХХ ст. Їх правовому регулюванню в Російській імперії присвятили свої студії відомі історики права М.Ф. Владимирський-Буданов, В.І. Добровольський, О.І. Загоровський, К.О. Неволін та ін.Владимирский-Буданов М.Ф. Обзор истории русского права / Михаил Флегонтович Владимирский-Буданов. - К. : Издание книгопродавца Н.Я. Оглоблина, 1909. - 699 с.; Добровольский В.И. Брак и развод. Очерк по русскому брачному праву / В.И. Добровольский. - СПб. : Типография Санкт-Петербургского товарищества печатного издательского дела "Труд", 1903. - 247 с.; Загоровский А. О разводе по русскому праву / Александр Загоровский. - Х. : Типография М.Ф. Зильберберга, 1884. - 490 с.; Неволин К.А. История Российских гражданских законов / К.А. Неволин: [в 3 т.]. - СПб. : Типография Академии наук, 1851. - Т.I. - 456 с. . У працях правознавців церковно-державна модель шлюбно-сімейного права розглядалася різнобічно. З одного боку, досліджувалися загальні норми сімейного права, кодифіковані на момент їх опису, а з другого - вивчався процес історичного формування шлюбно-сімейних норм із найдавніших часів до початку ХХ ст.

Канонічне сімейне право було предметом осмислення церковних істориків І.С. Бердникова, О.С. Павлова, М.С. Суворова, М.І. ГорчаковаБердников И.С. Краткий курс церковного права / Илья Степанович Бердников - Казань: Типография Императорского университета, 1888. - 483 с.; Павлов А.С. 50-я глава Кормчей книги, как исторический и практический источник русского брачного права / Алексей Степанович Павлов. - М. : В университетской типографии, 1887. - 452 с.; Його ж. Брачное право православной церкви // Богословский вестник. - 1901. - № 4. - С. 597 - 616; № 5. - С. 1 - 29; № 6. - С. 253 - 283; Суворов Н.С. Гражданский брак / Николай Семенович Суворов. - СПб. : Издание Я. Канторовича, 1896. - 152 с.; Горчаков М. О тайне супружества / М. Горчаков. - Спб. : Типография В.С. Балашева, 1880. - 384, 54 с. . Учені розглядали вплив візантійського права на шлюбно-сімейне, визначали й аналізували ступінь запозичення правових норм, встановлювали співвідношення церковного і світського права, характеризували церковно-правові норми укладання і розірвання шлюбу.

У другому історіографічному періоді - 1918 р. - кінець 80-х рр. ХХ ст. - фактично поза увагою дослідників залишилися питання інституту шлюбу як частини православної повсякденної культури. Це пояснюється негативним ставленням радянської влади до Церкви взагалі, а також тим, що сімейне право перебувало під ідеологічним впливом держави, яка пропагувала створення нового типу сім'ї.

Як наслідок цього з'явилися роботи з виразним ідеологічним спрямуванням. До таких таких слід віднести дослідження Я.Н. Бранденбурзького, В.К. НікольськогоБранденбургский Я.Н. Брак и его правовые последствия / Я.Н. Бранденбургский. - М. : Юрид. Изд-во НКЮ, 1926. - 37 с.; Никольский В.К. Семья и брак в прошлом и настоящем / В.К. Никольский. - М. : Гос. соц.-экон. изд-во, 1936. - 88 с. , в яких проаналізовано інститут шлюбу і розлучення попередніх епох, але зроблено це з точки зору їх невідповідності вимогам пролетарської держави.

Починаючи з 60-70-хх рр. ХХ ст., студії не відзначалися таким атеїзмом і критикою Церкви в регулюванні шлюбно-сімейних відносин, як це було в попередні періоди. Очевидно, причиною цього було те, що дослідження шлюбно-сімейних відносин перемістилося в етнографічну площину. Так, монографія російського історика й етнографа Н.А. МіненкоМиненко Н.А. Русская крестьянская семья в Западной Сибири (XVIII - первой половины XIX в.) / Нина Адамовна Миненко. - Новосибирск: Наука, 1979. - 350 с. присвячена історії родини в Західному Сибіру XVIII - першої половини XIX ст. Особливу увагу дослідниця акцентувала на сільській громаді.

Серед етнографічних розвідок слід назвати монографію О.М. Кравець, присвячену історико-етнографічному аналізу побуту і звичаїв українського народуКравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис / О.М. Кравець. - К. : Наукова думка, 1966. - 198 с.. Н.І. Здоровега схарактеризувала традиційний народний весільний обряд в УкраїніЗдоровега Н.І. Нариси народної весільної обрядовості на Україні / Н. І. Здоровега. - К. : Наукова думка, 1974. - 160 с. . В.К. Борисенко вивчила специфіку нової весільної обрядовостіБорисенко В.К. Нова весільна обрядовість у сучасному селі (на матеріалах південно-східних районів України) / Валентина Кирилівна Борисенко. - К. : Наукова думка, 1979. - 136 с. .

У роботі Л.М. Семенової з історії побуту і культурного життя Росії в першій половині XVIII ст. розглянуто вплив реформ на культуру, побут і мораль суспільства Семенова Л.Н. Очерк истории быта и культурной жизни России (Первая половина XVIII в.) / Лидия Николаевна Семенова. - Л. : Наука, 1982. - 280 с. . Л.М. Семенова детально вивчила структуру сім'ї, її формування, майнові відносини подружжя, особливості дозвілля тощо.

Серед праць, присвячених ключовим проблемам досліджуваної теми, слід назвати студії істориків В.О. Александрова, М.М. Громико, в яких з'ясовано різні аспекти побуту селян XVIII ст. Заслуга В.О. Александрова полягає в розробці питання про поділ традиційної російської сім'ї на два основні типи - малу і нерозділену з виокремленням підтипівАлександров В.А. Сельская община в России (XVII - начало XIX в.) / Вадим Александрович Александров. - М. : Наука, 1976. - 323 с.; Його ж. Семейно-имущественные отношения по обычному праву в русской крепостной деревне XVIII - начала ХIX века // История СРСР. - 1979. - № 6. - С. 37 - 54; Його ж. Типология русской крестьянской семьи в эпоху феодализма // История СРСР. - 1981. - № 3. - С. 78 - 96; Його ж. Обычное право крепостной деревни России XVIII - начало XIX вв. - М. : Наука, 1984. - 255 с. . Історик і етнограф М.М. Громико зробила помітний внесок у дослідження шлюбно-сімейних відносин селянГромыко М.М. Традиционные нормы поведения и формы общения русских крестьян XIX в. / М.М. Громыко. - М. : Наука, 1986. - 274 с.; Її ж. Семья и община в традиционной духовной культуре русских крестьян XVIII-XIX вв. / Русские: семейный и общественный быт / [отв. ред. М.М. Громыко, Т.А. Листова]. - М. : Наука, 1989. - С. 7 - 24; Її ж. Мир русской деревни. - М. : Молодая гвардия, 1991. - 445 с.. На основі документальних свідчень XVIII ст. авторка розкрила зміст родинних традиційних цінностей селян, показала багатство їх знань, соціальний досвід і високу культуру.

Наприкінці 80-х рр. ХХ ст. шлюбні звичаї українців, внутрішньосімейні відносини, обряди дослідив у монографії етнограф А.П. ПономарьовПономарев А.П. Развитие семьи и брачно-семейных отношений на Украине / Анатолий Петрович Пономарев. - К. : Наук. думка, 1989. - 320 с. . Названа робота стало важливою віхою у розвитку історії сім'ї як напряму соціальної історії. Особливо важливим було те, що науковець показав розвиток шлюбно-сімейих відносин у динаміці, взявши до розгляду час від ХІХ - до 80-х рр. ХХ ст.

Шлюбно-сімейні відносини перебували у сфері зацікавлення і науковців діаспори, зокрема української. Так, закордонний церковний діяч І.І. Огієнко (митрополит Іларіон)Огієнко І. (Митрополит Іларіон). Дохристиянські вірування українського народу / Іван Огієнко. - Вінніпег: Волинь, 1981. - 424 с.; Його ж. (Митрополит Іларіон). Таїнство хрещення Православної Церкви. Богословсько-історична студія. - Вінніпег: Українське наукове православне Богословське товариство, 1956. - 128 с., глибоко досліджуючи історію Церкви, порівняв погляди на шлюб і подружнє життя язичництва і християнства, а також присвятив богословсько-історичну студію таїнству хрещення в Православній Церкві.

Третій період історіографії - з кінця 80-х рр. ХХ ст. до сьогодення - пов'язаний з відродженням та розбудовою Української незалежної держави. У результаті досліджень сім?я постала як своєрідне перехрестя соціальних, економічних, політичних і демографічних процесів. Головним же здобутком стало те, що сім?я почала розглядатися як мінливий процес, а не як закостенілий, консервативний суспільний організм. У працях сучасних учених накреслилася тенденція розглядати побут, повсякденне буття не ізольовано, не як сферу, відірвану від великих історичних подій, політики, наукового і технічного прогресу, а як галузь, в якій проявляються магістральні процеси і яка здійснює вплив на хід історії.

Аналізуючи праці істориків зазначеного хронологічного періоду, слід виділити монографію сучасного російського історика В.Ю. Лещенка, в якій подано широку панораму функціонування православної сім'ї²⁴Лещенко В.Ю. Русская семья (XI-XIX вв.) / Василий Юрьевич Лещенко. - СПб. : СПГУТД, 2004. - 608 с.. У розвідці селянська родина постає як складний саморегульований суспільний інститут, який розвивався в єдиному історико-культурному потоці народно-православної культури.

Вагомий внесок у дослідження соціальної історії Росії зробив відомий дослідник Б.М. МироновМиронов Б.Н. Традиционное демографическое поведение крестьян в XIX - начале ХХ в. / Б.Н. Миронов / Брачность, рождаемость, семья за три века / [сб. статей; под ред. А.Г. Вишневского и И.С. Кона]. - М. : Статистика, 1979. - С. 83 - 104; Його ж. Семья: нужно ли оглядываться в прошлое ? // В человеческом измерении [отв. ред. и предисл. А.Г. Вишневского]. - М. : Прогресс, 1989. - С. 226 - 246. . У ряді його публікацій схарактеризовано демографічну поведінку православного населення Російської імперії XVIII - ХІХ ст. Апогеєм його роботи стало видання двотомної монографіїЙого ж. Социальная история России периода империи (XVIII-начало ХХ вв.): [в 2 т.]. - СПб. : Издательство "Дмитрий Булавин", 1999. - Т. 1. - 548 с.; Т. 2. - 566 с..

Історик В.Л. Маслійчук одним із перших в українській історіографії присвятив феномену насильства в українській родині спеціальну статтюМаслійчук В. Насильство в родині на Лівобережній та Слобідській Україні у другій половині XVIII ст. / В. Маслійчук // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2007. - Вип. 7. - С. 243 - 263. . У ній учений, спираючись на документи судових установ, проаналізував справи, в яких зображено конфлікти між подружжям, які нерідко закінчувалися побоями або смертю, що є свідченням крайніх проявів патріархальних відносин у традиційному суспільстві.

У розвідках сучасних українських істориків В.М. Горобця, О.І. Гуржія, О.О. Романової з'ясовано специфіку родинних відносин у середовищі козацької еліти XVIII ст., зокрема гетьманів І. Скоропадського та І. БрюховецькогоГоробець В. "Хочю ... поняти б за себя московскаго народу вдову..." (Жінки в політичній біографії Івана Брюховецького) / В. Горобець // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2003. - Вип. 2. - С. 149 - 164; Гуржій О. "Іван носить плахту, а Настя - булаву" Суспільно-політичний портрет елітної жінки першої третини XVIII ст. / О. Гуржій // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2002. - Вип. 1. - С. 219 - 230; Романова О. "Боже неблагословіння" чи вигідне одруження? Штрихи до ціннісних пріоритетів козацької старшини XVIII ст. / О. Романова // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2010. - № 9. - С. 373 - 391. .

Відомий російський культуролог і семіотик Ю.М. Лотман у монографії "Беседы о русской культуре: Быт и традиции русского дворянства (XVIII - начало XIX века)" проаналізував шлюбно-сімейні відносини дворян Росії XVIII ст., зосібна описав обряд сватання, укладання шлюбу, традиції спілкуванняЛотман Ю.М. Беседы о русской культуре: Быт и традиции русского дворянства (XVIII - начало XIX века) / Юрий Михайлович Лотман. - СПб. : Искусство-СПБ, 1997. - 399 с.. Автор акцентував увагу на двох аспектах - жіночому і чоловічому світах, проілюстрував взаємовідносини між статями прикладами з літератури і мистецтва.

Сферою зацікавлення літературознавця М.М. Сулими стали єпитимійні справиСулима М.М. Гръхи розмаитїи: єпитимійні справи XVII-XVIII ст. / Микола Матвійович Сулима. - К. : Фенікс, 2005. - 256 с.. Учений окреслив єпитимійний дискурс українського фольклору та позаконфесійної літератури. Монографія дослідника присвячена драматичним долям реальних людей, учинки котрих потрапили на розгляд церковних судів.

Ключові проблеми історії сім'ї в російському місті розглянуто в роботах історика Ю.М. ГончароваГончаров Ю.М. Городская семья второй половины ХIХ - начала ХХ в. / Юрий Михайлович Гончаров. - Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2002.- 384 с.; Гончаров Ю.М. Историческое развитие семьи в России в XVIII - начале ХХ века / Ю.М. Гончаров // Преподавание истории в школе. - 2001. - № 7. - С. 21 - 32. . Він ґрунтовно охарактеризував важливі тенденції історичного розвитку сім'ї: шлюбно-сімейне законодавство Російської імперії, демографічні процеси в родині, економіку сім'ї і внутрішньосімейні відносини.

Український учений Ю.В. Волошин присвятив свої розвідки історико-демографічному дослідженню шлюбності в середовищі старовірівВолошин Ю. Шлюбність і шлюбний стан старовірів Стародубського полку в другій половині XVIII ст. / Ю. Волошин // СОЦІУМ. Альманах соціальної історії. - 2004. - Вип. 4. - С. 39 - 51; Його ж. Народжуваність, смертність і приріст населення в старообрядницьких слободах Стародубщини (друга половина XVIII століття) // Ковчег. Науковий збірник із церковної історії. - Львів, 2007. - Число 5. - С. 118 - 149. . Історик осмислив функціонування в середовищі цієї спільноти шлюбу як одного з традиційних соціальних інститутів.

Особливості функціонування духовних судів із причини перелюбу реперзентовані у студіях І.І. ЛиманаЛиман І.І. Духовний суд у справах про перелюб (кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.) / І. І. Лиман // Записки науково-дослідної лабораторії історії Південної України Запорізького державного університету: Південна Україна XVIII - ХІХ століття. - Запоріжжя, 2000. - Вип. 5. - С. 242 - 248. . Автор, реконструюючи процедури покарання осіб, обвинувачених у перелюбі, додав штрихи у вивчення характеру стосунків світської і духовної влади та у відтворення морального рівня населення регіону.

Інтерес науковців до студіювання джерел обліку населення викликаний необхідністю отримання статистичних даних. Роль сповідних книг у дослідженні демографічних показників населення висвітлено у працях відомого українського історика В.М. МордвінцеваМордвинцев В.М. Церковно-статистическая документация как исторический источник по изучению социального развития городов и сел Левобережной Украины в XVIII веке / В.М. Мордвинцев // Перестройка в исторической науке и проблемы источниковедения и специальных исторических дисциплин: V Всесоюз. конф., 30 мая - 1 июня 1990 г. : тезисы докл. и сообщ. - К., 1990. - С. 79 - 81; Його ж. Сповідальні книги // Київська старовина. - 1995. - № 3. - С. 84 - 87. . Учений високо оцінив інформаційні можливості цих церковно-статистичних документів XVIII ст., а також визначив їх внесок у вивчення соціального розвитку міст і сіл. У статті російського історика Б.М. Миронова розглянуто сповідні відомості як джерела з чисельності і соціальної структури православного населення XVIII - першої половини ХІХ ст.Миронов Б.Н. Исповедные ведомости - источник о численности и социальной структуре православного населения России XVIII - первой половины XIX в. / Б.Н. Миронов // Вспомогательный исторические дисциплины. - Л. : Наука, 1989. - Вып. ХХ. - С. 102 - 117. .

Різні аспекти сімейного побуту і роль общини в житті селян розглянуто у дослідженнях російських етнографів і істориків Н.А. Міненко і В.В. РябцевичМиненко Н.А. Культура русских крестьян Зауралья. XVIII - первая половина ХIХ в. / Нина Адамовна Миненко. - М. : Наука, 1991. - 224 с.; Її ж. Любовь и семья у крестьян в старину: Урал и Сибирь в XVIII-XIX веках / Н.А. Миненко, В.В. Рябцевич - Челябинск: Челяб. гос. ун-т, 1997. - 287 с. . Авторки вперше порушили питання про необхідність вивчення селянської родини в Росії, зокрема в Сибіру і на Уралі. Дослідниці зазначили, що реконструкція сімейного побуту передбачає аналіз структури і чисельності сім'ї, її функцій, взаємовідносин з іншими інститутами, сімейної обрядовості і права.

Історія шлюбно-сімейних відносин передбачає аналіз проблематики соціальних наук. Одним із нових напрямків суспільних наук, які швидко розвиваються, є гендерні дослідження. З-поміж них найбільший інтерес становлять розвідки відомого російського історика, спеціаліста з "жіночої історії" Н.Л. Пушкарьової. Вони присвячені таким актуальним проблемам жіночої історії, як статус жінки в сім'ї, родина в "новій" і "традиційній" демографічній історії, проблеми материнства, дитинстваПушкарева Н.Л. Русская женщина в семье и обществе Х-ХХ вв.: этапы истории / Н.Л. Пушкарева // Этнографическое обозрение. - 1994. - № 5. - С. 3 - 15; Її ж. Семья, женщина, сексуальная этика в православии и католицизме: перспективы сравнительного подхода // Этнографическое обозрение. - 1995. - № 3. - С. 55 - 70; Її ж. Женщина в русской семье (Х-ХХ века) // Русские: [сб. ст. / отв. ред. В.А. Александров и др.] - М. : Наука, 1999. - С. 456 - 465. .

Проблеми вивчення гендерного напрямку в історії не оминули увагою й українські дослідники. Так, українські етнографи й історики В.К. Борисенко і О.П. Кривоший з'ясували роль і статус жінок у XVIII ст., суспільний статус українки за козаччини, її роль у правовій культурі народу, побут і дозвілля жінки в традиційній етнокультуріБорисенко В. Побут і дозвілля українки в традиційній етнокультурі / Валентина Борисенко / Українки в історії / [за заг. ред. В.Борисенко]. - К. : Либідь, 2005. - С. 18 - 26; Кривоший О.П. Жінка в історії запорізького козацтва / О.П. Кривоший // Жінки України: сучасний стан і перспективи: міжнар. наук.-практ. конф., 20-24 червня 1995 р. : тези доповідей. - К, 1995. - С. 45 - 47; Його ж. Жінка в суспільному житті за козацької доби / Українки в історії / [за заг. ред. В.Борисенко]. - К. : Либідь, 2005. - С. 33 - 42..

У дисертації І.П. Малютіна схарактеризувала родинно-шлюбні взаємини українців у площині правової культури в контексті етнологічної наукиМалютіна І.П. Родинно-шлюбні взаємини українців у контексті правової культури (др. пол. XVI-XVIII ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: спец. 07.00.05 "Етнологія" / І. П. Малютіна. - К., 2009. - 19 с.. Авторка виявила і порівняла основні параметри правової культури українського народу в історико-юридичних пам'ятках, етнологічних розвідках, судових документах тощо.

Роботи філолога й етнографа М.В. Гримич присвячені традиційному світогляду і звичаєво-правовій культурі українцівГримич М.В. Інститут власності у звичаєво-правовій культурі українців ХІХ - початку ХХ ст. / Марина Вілівна Гримич. - К. : СП "Інтертехнодрук", 2004. - 588 с.; Її ж. Традиційний світогляд та етнопсихологічні константи українців (Когнітивна антропологія). - К. : АТ "ВІПОЛ", 2000. - 380 с. . Дослідниця глибоко проаналізувала етнопсихологічні константи українців, шлюбно-сімейні звичаї і обряди, інститут власності, а також систему споріднення в традиційній українській культурі.

Шлюбно-сімейні відносини були об'єктом вивчення істориків права. Так, М.К. Цатурова у своїй роботі реконструювала історію розвитку російського сімейного праваЦатурова М.К. Прекращение брака по русскому семейному праву XVIII в. / М.К. Цатурова // Вестник Московского университета. Серия: Право. - 1990. - № 5. - С. 59 - 66; Її ж. Русское семейное право XVI-XVIII вв. - М. : Юрид. лит., 1991. - 112 с.; правознавець Н.С. Нижник присвятила розвідку аналізу правового регулювання шлюбно-сімейних відносин в історичній ретроспективі - від ІХ до початку ХХ ст.Нижник Н.С. Русское семейное право (досоветский период) / Н.С. Нижник. - Челябинск: Челябинский юридический институт МВД России, 1999. - 115 с. ; історик права Е.М. Лєвшин розглянув становлення шлюбно-сімейного законодавства в дореволюційній Росії, зокрема умови і порядок укладання і розірвання шлюбу, взаємовідносини подружжя у шлюбіЛевшин Е.М. Становление и развитие брачно-семейного законодательства в дореволюционной России: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.01 "Теория и история права и государства; история правовых учений" / Едуард Михайлович Левшин. - Нижний Новгород, 2003. - 273 с. .

Проаналізувавши історіографію, можна зробити висновок, що тема шлюбно-сімейних відносин у повсякденній православній культурі Російської імперії XVIII ст. потребує всебічного і цілісного дослідження.

У підрозділі 1.2. - "Характеристика джерельної бази" показано, що в дисертаційній роботі джерельний комплекс класифікується з урахуванням специфіки дослідження проблеми.

Першу групу складають законодавчі джерела - канонічного і світського права: канони святих Апостолів, вселенських і помісних соборів, отців Церкви, юридичні збірникиПравила святых отец с толкованиями. - М. : Тип. Л.Ф. Снегирева, 1884. - 626 с.; Книга правил святих апостолів, вселенських і помісних соборів, і святих отців. - К. : В-во "Преса України", 2008. - 367 с.; Кормчая книга. - [Б.м.], [б.и.], [б.г.].; пам'ятки світського права (законодавчі та нормативні документи органів влади всіх рівнів)ПСЗРИ : [в 45 т.].- СПб. : Типография II Отд. Собственной Е.И. В. Канцелярии, 1830. - Собранье первое. - Т. IV-XXVІ; Российское законодательство Х-ХХ веков: [в 9 т.]. - М. : Юрид. лит., 1986. - Т. 4 : Законодательство периода становления абсолютизма. - 512 с.; Законодательство Петра І / [сост. Клеандрова В.М., Колобов Б.В., Кутьина Г.А. и др. ; ред. Преображенского А.А., Новицкой Т.Е.]. - М. : Юрид. лит., 1997. - 880 с.; Мордвинов В.Н. Сборник законов, распоряжений и разъяснений о браке и разводе / В.Н. Мордвинов. - СПб. : Типография М. Меркулова, 1895. - 227 с.; Григоровский С. Сборник церковных и гражданских законов о браке и разводе и судопроизводство по делам брачным / Сергей Григоровский. - СПб. : Типо-литография В. Местник, 1896. - 222 с.; Полное собрание постановлений и распоряжений по ведомству православного исповедания Российской империи. - СПб. : Синодальная типография. - Т.1 - С. 7. .

До другої групи джерел належить діловодна (справочинна) документація, яка поділяється на документи світських і духовних судів. У даних джерелах виокремлюються підвиди: слідчі матеріали, судові документи, матеріали прокурорського контролю.

Збірник "Ділова документація Гетьманщина" вміщує документи про шлюбно-сімейні справи, які потрапили у світські суди - сотенні і полковіДілова документація Гетьманщини XVIII ст.: зб. документів / [відп. ред. Л.А. Дубровіна]. - К. : Наукова думка, 1993. - 392 с.. Відомо ж бо, що компетенція щодо розгляду шлюбно-сімейних справ не була чітко розмежована, вони перебували у віданні духовних і світських судів.

Серед діловодних джерел слід особливо виділити "Описание документов и дел, хранящихся в архиве Святейшего Правительствующего Синода"Описание документов и дел, хранящихся в архиве Святейшаго правительствующаго Синода. - Т. ІІ (Ч. ІІ), Т. V, VІІ, ІХ, Х, ХХХІ, ХХХІХ. , де вміщено різноманітні шлюбні справи, які в рукописному варіанті зберігаються у фонді Синоду. Назване джерело стало важливим при підготовці дисертації, адже синодальні справи дають можливість проаналізувати правове провадження справи.

Незважаючи на різноманітність опублікованих джерел, основою дослідження стала діловодна неопублікована документація, зокрема матеріали судової та адміністративної практики. Це зумовлено тим, що опубліковані джерела переважно офіційні і публічно-правові. Архівні матеріали містять фактаж індивідуального рівня. Документальну базу дослідження склав комплекс джерел, що зберігається в канцеляріях церковно-адміністративних установ, зокрема фондів духовних консисторій - найвищого колегіального органу в системі єпархіального управління: Переяславсько-Бориспільської (ф. 990) і Білгородської (ф. 2009), Слобідсько-Української (ф. 2012), Чернігівської (ф. 2011), що зберігаються в ЦДІАК України; Чернігівської (ф. 679) і Новгород-Сіверської (ф.712) - Держархів Чернігівської обл.; Харківської (ф. 40) - Держархів Харківської обл.; Катеринославської (ф.106) - Держархів Дніпропетровської обл.; Херсонської (ф. 37) - Держархів Одеської обл. та духовних правлінь - колегіальних органів єпархіальної влади на місцях: Охтирського (ф. 1975) і Білгородського (ф. 1981), що зберігаються в ЦДІАК України; Куп'янського (ф. 574) і Харківського (ф. 578) - Держархів Харківської обл.; Катеринославського (ф. 104) - Держархів Дніпропетровської обл.; Пирятинського (ф. 801) і духовного правління Сорочинської намістії (ф. 1029) - Держархів Полтавської обл.; Києво-Печерського (ф. 314) - Держархів м. Києва.

Необхідні для мікроісторичного аналізу дані містяться в казуальних матеріалах духовних судів, на осмисленні яких і побудовано дисертаційне дослідження. Названі джерела дали можливість побачити на історичній сцені не анонімних виконавців закономірностей суспільного розвитку, а живих людей або їх групи, носіїв повсякденних інтересів, які діяли під впливом певних мотивів і стимулів, а через них - проблеми культури як способів розуміння повсякденного життя.