Листи гетьмана Івана Мазепи з архіву полковника Іллі Новицького

З Батурина 21 июн. 1690 року.

В.мсти зычливый во всем приятел Иван Мазепа гетман В[ойска] их царского пр есв[ітлого] вел[ичества] Запор[озкого]».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14727. - Оригінал)

№ 9-10

1690, грудня 5 (листопада 25). - Батурин.

«Мой ласкавий приятелю пне полковнику комонний.

Хотячи мы слушний порадок учинити, так у себе за ухвалою всей старшини постановилисмо, жебы товариству охотницкому, всюди под рименътом ншим по городах и селах на станциях зростаючому, ровное кождому в выживеню было уконтентоване, приказалисмо тут в Батурини особный створити [и] спорадити под печатми войсковими и оний во всі полки порозсилати, щобы не городовою мирою, але тимы войсковими четвериками борошно в особливих уставах нших положоное товариству з становиском, яко кгди на оних зоставатимут, так когда и на службу монаршую по росказаню ншом будут ординовани, было засиповано и одавано, албовим не в каждом полку и городі еднаковая мира борошеная постановлена и для того такое рознос помирковане спорадилисмо. Якой волі ншой реиментарской в. мсти извистивши, хочем того, жебы товариство полку в. мстного тим войсковим ухъваленим четвериком належное собі мисячное борошно подлуг устави ншой отбирали, а же в уставах нших зменшилисмо немного грошового мисячного датку товариству вшому, теди учинилисмо то для помочи (?) людзкои, же за ннишним прошълолггним з допущения Бжго учинившимъся от саранчи в пашънях убитком люде, миючи немалую на борошно оскудность, не могут з того и осмака роздобути. Що предложивши Гсду Бгу в. мсти поручаем.

З Батурина ноеврия 25 року 1690.

В.мсти ласкавий приятель Иван Мазепа, гетман, рукою власною.

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14753. - Оригінал, підписаний Мазепою і завірений печаткою)

№ 11

1691, листопада 24 (14). - Батурин.

«Мой ласкавий приятелю пне полковнику комонный.

Жался Бже того заходу асаула вашого полкового и Ивана Ковалчука, же и самы порожне много часу утратили и людей многих при собі утрудили. Чи то не міли в своем намірениї щастя, чи не хотіли приліжное в промыслах военних приложити дбалости. А нам здается, же если им не лучилося военное орды нигде постигнути, з которое бы могли набрати языков, то можно было так великой купою людей под город Очаков ударити, як тепер чуем в Очакові мало людей ест, поневаж всю езду на войну за ханом выгнано. Где если не языков, то принамній бы добычей конских или овечих стад на свой поратунок придобули. Жаль теды и нам тщого их труда. А що пишеш в. мсть, просячи о задане оброков и яринных борошен, о том мы посылаем лист наш до пна полковника лубенского, приказуючи жебы той потребі сталося досит. При том звыклое наше рейментарское засылаем в. мс. поздоровлене.

З Батурина ноеврия 14 року 1691.

В. мсти. зычливый приятел Иван Мазепа гетман В[ойска] их царского пресв[ітл ого] велич[ества] Запороз[кого]».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14772. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою)

№ 12

1692, липня 2 (червня 22). - Батурин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонный о[хотницкий].

Лист в. мсти до нас писаный дойшол рук нашых, в котором же питаешъся в. мс. нас, где маеш з полком своїм до боку нашого прибувати. Теды мы на тое в. мсти питане (...)*, засылаем таковый наш указ: найдуйся [...] з полком своїм до далшого указу нашого на том [містцу, где] тепер зостаеш, а и о лист и на яком власне містцу [в. мс. з пол]ком своїм к нам стягатися, засылаем наш о [том] до в. мсти указ. А тепер зычим в. мсти доброго от Гсда Бга здоровя.

З Батурина июня 22 1692 року.

В. мсти зычливый приятел Иван Мазепа, гетман, В[ойска] их црского пресв[ітл ого] велич[ества] З[апорозкого]».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14779. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою)

№ 13

1693, січня 9 (1692, грудня 30). - Батурин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонный.

За повіншованье свят хвалебных Рождества Гспдня велце в. мсти дякуем и зычим, жебыс и в. мс. сие урочистости опровадивши, в пришлие літа в добром здоровю и при радостных повоженьях дожидати сподобился. О ділах войсковых на се час потребных, як перед сим писано до в. мсти, так и тепер тие ж писма наши сим листом поновляем, для которих то діл и ехати на зезд сюда, в Батурин, в. мсти не велимо. Тое в. мсти ознаймивши, его ж в сохранение Гсду Бгу поручаем.

З Батурина декаврия 30 д. року 1692.

В. мсти зычливый приятел Иван Мазепа, гетман, рукою власною».

(НБУВ. - ІР - Ф. ІІ. - № 14762. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою)

№14

1693, січня 30 (20). - Батурин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонний.

Небожчика Коваленка двох сынов отпускаем до (,..)*полку вашого, которим в. мсть за прибитем их яко [...] станциї подавайте. А тое для того мы чинимо, же их [... небо]жчик отц на услузі войсковой от нас в певную дорогу посланий будучи, умер. О тое в. мсти жадаючи, ему ж рейментарское наше засилаем поздоровлене.

З Батурина генваря 20 року 1693.

В. мсти во всем зичливий во всем приятел Иван Мазепа гетман рукою власною».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14812. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою. Запис: «Подан через Леонтия в Снітині февраля 1693 року»)

№ 15

1693, лютого 1 (січня 22). - Батурин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонный.

Яко тепер з листу в. мстиного до нас писаного досконале есть нам відомо о недоброхотстві ку в. мсти полковника лубенского, так и перед сим днем оного распру з в. мс., о що он не ест доброхотен до в. мсти. Але тепер широце о всем не выписуючи до в. мсти, откладаем тое все до зезду сего пришлого о стех рождественских и того часу будем ему, полковникови, устне ганити, о чом и в. мс. будет відомо. О готовости всего товариства в. мстиного до отпору неприятелем хоти в. мсти при чулости своей быти исправителем яко потом в першом нашым листі выразылисмо, тое и тепер поновляем в. мсти и при сем зычливе наш засілаем в. мсти поздоровлене.

З Батурина генвария 22 1693.

В. мсти зичливий пртел Иван Мазепа, гетман, рукою власною».

(НБУВ. -ІР - Ф. ІІ. - № 14766. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою)

№ 16

1693, лютого 8 (січня 29). - Прилуки.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику ком[онный].

Два листи от в. мсти еден 26 д. генваря, другий 28 генв[ара...]ние дойшли рук нашых, в которих щоколвек в[...] відомо нам о всем том зостало. Що выражаеш в[...] нашое собі науки: як маеш з полком своїм поступи[ти...]сие тривожливые времена. Теды так на тое мы отвітствем в. мсти: найдуйся в. мс. там з скупленым полком своїм, где и тепер найдуешъся, нікуди не двигаючися. А мы ознаймуем в. мсти, же дня завтрашнего понеділкового старатися будем з Прилуки прибыти з войсками при боку нашом б[удучи]ми в Лубні, где [...] в. мс. з нами повидавшися, посовітував[...], що будет належ[ати] до военного діла. Тое в. мсти наменивши, ему ж зычим здоровя доброго.

З Прилуки 29 генвара 1693 року.

В. мсти зычливый пртел Иван Мазепа, гетман, рукою власною».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14810. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи)

№ 17

1693, лютого 10 (січня 31). - Пирятин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комо[нный].

Был тут у нас писар полковый Дмитро и щоколвек он в писмі [напи]сал, о всем том зостало нам відомо. О поворотах бесурманских може до сих часов уже и без нашого увідомленя [...] відомо, кгдыж и языки татарские поймание у в. мсти найдовалися. З тим теды в. мсти писара назад отпустивши, зычим доброго от Гсда Бга здоровя.

З Ператина 31 генвара 1693 року.

В. мсти зычливый приятел Иван Мазепа, гетман, рукою власною».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14811. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи)

№ 18

1693, березня 1 (лютого 19). - Батурин. - Лист гетьмана Івана Мазепи до ніжинського полковника Степана Забіли.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику ніжинский.

Добрую в. мс. ознаймуеш відомост, кгди виражаєш, же жадних тривог там на побережю не чувати. Однак ми прекладаем в. мс., же донесено нам з Киева відати, что посланние пна Семена Палія, повернувшися з Бучаку, повідают, же буджацкие и білогородские орди всі в поготовости до походу военного знайдуются, а куда б власне бил им поганский поход, того не відомо. За чим вперше засланих нших до в. мсти листах виражений указ сим ншим листом поновляем, жадаючи в. мс. пилно, абис там на побережью Дніпровом будучи, вшелякую заховал чулост, осторожност и до отпору военного належитую готовост. О якую и повторе жадаючи пилно, засилаем в. мсти нше рейментарское поздоровлене.

З Батурина февр[уария] 19 року 1693.

В. мсти зычливий во всем приятел Иван Мазепа, гетман Войска их црского пресв. велич(ества) Запор[озким]».

(НБУВ. -ІР - Ф. І. - № 14471.- Тогочасна копія)

№ 19

1693, липня 13 (3). - Батурин.

«Мой ласкавий приятелю пне полковнику охотниц[кий].

Донесена нам есть суппліка от пна Григория Гамалії дн[...] войскового и от подданих его хоружовщан, в которой своей [суппліці ускаржал]ся пн Гамалія на едного товариша полку в. мстиного именно[...], в Хоружовце на станциї будучи многие починил людям обиди [...], а других забиваючи, яко то недавними часи мірочника старого, его пна [...]счиного, збил тиранско и двох молодиков и музику розбил; в дру[...] ка хоружовця, в Смілом, в торгу будучого, шкапу отнял и не відат [.где] поділ, якому отняттю вже немалий час ведется. При яком своем на его [...] Каленика ускарженню, просил от нас себі з него справедливости. Да с чим [...] видячи оного Каленика нестатечниї поступки, нескромност и людям хоруж[о]вским подданим пна Гамаліїним, многиї починение досадителства, а принявши суплічное ускарженне от пна Гамалії и от подданих его хоружовщан, слушне до нас занесенное, пишем до в. мсти сей лист наш, пилно жадаючи, жебыс в. мст. Каленика того, полчанина своего, за такие его досадителниї людям поступили и починение обиди, сурово на помяну приказавши,абы он взятую шкапу у хоружовщанина отдал немедля.

хоружовской кажите в. мст. его звести, жебы и иниї якиеколвек в сел[...] станції міючиї товариство от таких шатостей своїх и нескромнос[тей] удержовалися. И повторе о данне справедливости з того Каленика пну Гамалії и подданим хоружощанам в.мсти жадаючи, Бгу поручаем.

З Батурина июля 3 д. року 1693

В. мсти зичливий приятел Иван Мазепа гетман рукою власною»

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14813. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи. Запис: «Подан в Снітині генвария 21 дня 1693 року сторони не[...] Павла Кованкового[...]»)

№ 20

1693, жовтня 12 (2). - Лубни. - Лист гетьмана Івана Мазепи до лубенського полковника Леонтія Свічки.

«Их црского пресвітлого величества Войска Запорозского гетман Иван Мазепа.

Пну полковнику лубенскому и старшині полковой, сотником, атаманам и всему старшому и меншому товариству сим нашим ознаймуем писанем, иж докладал нам пн. Илия Новицкий, полковник комонный охотницкий, же товариству его полку харчи, якая им на два містці была выдана, не стает. А вже термін тых мсцей близко приходит, пилно теды сим листом нашим приказуем, абысте зараз подле устави нашое вам данное, веліли знову на мсце для (?) харче грошовое выстатчити не (?) их час тот прийдет, якого им тые гроши даются, отсилали до полку. А жебы тие гроши місячние вскорі держат (?)кого ведлуг (?) из волоки были зобрани, о тое стараня пилного своего старшина городовая прикладити повинни. А именно маете им вы товариству комонному вистатчити грошей на мсць по полпята золотого.

Дан з Лубен февраля 12 1693.

Звышменованний гетман рука власна».

(НБУВ. -ІР - Ф. І. - № 14469. - Тогочасна копія)

№ 21

1693, листопада 26 (16).- Кам'янський монастир.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонный.

Дано нам знати з Новабогородицкого города, же орда в немо(...)*рех Дніпра килка ден под Казикерменом переправлялас [,..]годі Дніпра для (...)*тего своего бесурманского промислу. Пилно теды жадаемо в. мсти, абыс зехал, скупивши щоколвек полку свого товариства и шол до Дніпрового берега и там станувши, провідовал о обороті того неприятеля, куда он удався. А та[...], завзявши неякую о том відомост, старайся в. мст. при помощи Бжой того неприятеля, кгди он назад восвояси поворочати будет, громити, знесшися з паном полковником лубенским и з паном полковником переясловским, до которих зослали по нашу [...пересто]рогу, о том же особливе неприятелском намірениї (?). Що предложивши, зычим в. мсти доброго здоровя.

З манастира Каменского ноеврия 16 року 1693.

В. мсти зычливый пртел Иван Мазепа, гетман, рукою власною».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14809. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи)

№ 22

1695, января 23 (13). - Батурин. - Лист гетьмана Івана Мазепи до лубенського полковника Леонтія Свічки.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику лубенский.

Відомо нам з листа в. м. о вистю вашом з Пирятина до Яблунева и о расположеню сотен полку своего по слушних містцах на отпор неприятелем. Яко тое выстя вше похваляем, так жадаем пилно, жебы в всіх полку вашого сотнях всякая захована была чулость и осторожность, ижбы от неприятеля жадная в людях не учинилася шкода. При том зычим в. м. доброго здоровя.

З Батурина генвар[я] 13 1693 року.

В.мсти зичливый пртел Иван Мазепа гетман Войска их цр. пр. величества Запор[озким]».

(НБУВ. -ІР - Ф. І. - № 14476. - Тогочасна копія. Запис: «Список листа панского»)

№ 23

1695 лютий (?). - Лист гетьмана Івана Мазепи до полковників Леонтія Свічки та Іллі Новицького.

«Мої ласкавиї приятелі пнове полковники лубенский и комонный.

Пишете в. м. до нас, же радибысте з горливости своей ити з полками своїми в полк Миргородский, где указ наш гетманский вам ординовал, тилко уважаете, же не міете, ані от пна полковника миргородского, ані теж от п. Рубана відомости, задержалистеся в Лубнях. Нічого теды было таковых відомостей в. мстем уважати. Кгдыж не все то правда, що п. Рубан писал до вас, бо было тое в писмі его, що неприятелі Кереберду зовсім збурили, а тепер з Полтавы міем відомост певную, же хвала Бгу Кереберда ціла, тилко подварки спалени. Докладал он и тое, же орда білогородская у Крукова переправуется через Днепр, але и тое не здалося нам за слушност, бо тая орда инъде показалася. А що от пна полковника миргородского будто не міете відомости на сих днях, то до рушеня вам была незабара, бо неуставичне и он писати может. А у нас вчора был сторож миргородский з листом пна полковника полтавского, в котором тое доложено, же он, пан полковник полтавский, и пан полковник гадяцкий з пном полковником миргородским, полками своїми зкупилис, слушній бы теды и в. м. учинили, кгдыбысте по указу нашом рушилися туди, куди вам ити велено. Бо часом в докладах и розваженях значне діло теряется. Але поневаж тогды по указу нашому в назначоную дорогу не пошлисте, тепер теды в Лубнях цале задержтеся, кгдыж маемо відомост певную от полковника переяславского, же білогородские орды против Бубнова через Дніпр переправуются чили уже переправилися. Коториї может схочут з кримскими ордами в сполную совокупитися силу. А чинити свої поганские межи городами нашими малоросийскими промисли. А так если бы міли тие неприятели межи городи україниї усунутися, теды ми туда ж з войском поспішати будем. А если бы білогородские орды с кримскими ордами злучившиеся и кошем станувши, похотіли внутр городов полку Ніжинского и полку Черніговского чати свої выправляти, теды повінен будет и в. мст. з полками своїми тягнути до нас. Яко ж и українним полковником, яко то полтавскому, миргородскому и гадяцкому приказалисмо в той час к себі прибувати, так же и черниговскому пну полковникові, тепер будучому в полку Переяславском и пну полковникові переяславскому, полковником киевским приказалисмо в належности поготовыми быти. А писалисмо и до пна Палія, жебы в час потребн(ый) з полком своїм прибывал до нас, абысмо собравшися (...)*но ополчение, всі обще при Бжой помочи могли над тими неприятелями чинити промисл и дати им належитий з прол(...)* отпор. Тое предложивши, Гпду Бгу в сохранение поручаем

в. мсти зичливий приятель Иван Мазепа, гетман Войска Запорозкого их црского пресвітлого влчства».

(НБУВ. -ІР - Ф. ІІ. - № 14472.-Тогочасна копія. Запис: «Список з листу реїментарского»)

№ 24

1695, березня 18 (8). - Батурин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонный.

Поневаж тое вже время наступу, же на Дніпрі люды слабуют и річки инные малые роспущают. Теды мы позволяем в. мти оттол з товариством зыйти в доми и по станцию належитую им роспорядити. А и сам в. м. бесурманское их обикновение відаеш, же звыкли оны поганці по роспущенью вже річок весною малыми своїми чатами бывати около пасік на том боку Дніпра знайдуючихся для облову своего поганского. Теды слушне то в. мть учинил, кгды выборного товариства свого сотце (?) якое з товариства полку Лубенского виправиш на той бок. Которие бы през час певный около Тікичов або (?) з около пасік на их поганские тые малые чати попилновали и при помочи Бжой упилновавши, громили и языка достали. Якая их праца была б им з значною прислугою. При сем зичливое наше засылаем в. мти поздоровлене.

З Батурина марта 8 року 1695.

В.мсти зычливый приятел Иван Мазепа гетман Вой[ска] их царского пресв[ітлого] вел[и чества] Запор[озкого]».

(НБУВ. -ІР - Ф. ІІ. - № 14676.- Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою)

№ 25

1695, серпня 20 (10). - Батурин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонный.

Відомо нам учинилося з листу в. мстиного о повороте вашом з тамтое стороны Днепра на сей бок. Але зле учинил асаул полку Лубенского, же з полецоными собі полчаны в значной личбе не потрвал там на овых місцах, бо орду тую, которой триста коней под Білую Церковь подпавши и шкоды людям починивши, тим шляхом як Торговица положене свое мает, виборне (?) могли бы при Бжой помочи громити повертаючую. А тепер и собі и вам славу потерал и жадной монархом прсвтлішом и нам реиментарови не учинили прислуги. О том предложивши, в. мсти зичим от Гсда Бга доброго здоровя.

З Батурина 1 августа 1695.

А стояти бы вам зо всіми людми належало на сем боку Днепра, на таковом місцу от Днепра ж недалеком, яковое бы уважилося быти не (...)* при зачный и тое до того из всякую готовость до указу ншого так заховати.

В. мсти зичливий приятел Иван Мазепа гетман Вой[ска] их црского пресв. величества».

(НБУВ. -ІР - Ф. ІІ. - № 14677.- Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою)

№ 26

1698, листопада 16 (6).- Батурин.

«Мой ласкавый приятелю пне полковнику комонный.

Пишеш в. мсти до нас, прекладаючи о товариству полку своего комонном, которые знайдовалися в полю, на яких станциях их роспорадити міете. Теды мы в. мсти позволяем, абысте оных на зімовлю на тих місцах порозстановляли, на яких оные и прошлой зіми міли станцию. За відомости нам от в.мст прислане, велце дякуем и дай Бже, жеби на ліпшие и потішнійшие товариство оное, которое за промыслом военным в полю знайдуться, здобувалися, жебы з обловом добрым и при Бжой помощи з здобычю расною оттоль повернулися. Потым зичливое наше рейментарское засылаем в. мсти поздоровлене.

З Батурина ноеврия 6 д. року 1698

В. мсти зычливый приятел Иван Мазепа гетман В. их царского пресв. вел. Запор.»

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - № 14691)

№ 27

90-рр. ХУІІ ст. - Фрагменти листів гетьмана Івана Мазепи до полковника Іллі Новицького.

I

«Писал в. мс. до нас особливим листом, просячи о внесене причини до их црского пресвітлого влчства, жебы в. мс. грамоту жаловалну[ю] за сеею оказиею поновлено для того, же в ней літери з якой пригоди нарушени золотие. Теды мы яко во всіх жаданях в. мс. нікогда не отмовлялисмо, так и в том помощи нашой висвідчити не отмовилибисмося. Кгдибис в. мс. самую тую грамоту, а не список, прислал до нас, кгдиж відаем певне, же не дано б спискови віри там, але цале б доправлялися истной, хоч наверженой грамоти оригиналной. За чим если бы хоч золотие слова через що отмінилися, еднак быле тая річ, котрая в. мс. ку пожитку стоїт, не позатиралася, то радилибысмо в. мс. оную держати и того певным быти, же такого ж валиовру будет оная, що и новая б була».

II

«Тут же пилно жадаем в. мс., абы переписати веліл увес тот ясир отгромленый з неволі бесурманъской, колко его будет и хто по имени, як зовется, из якого города взят и колко в неволі найдовался. Так же и тих имена всіх небожчиков, котрие судом Бжиим в бою очаковском з полков наших зостали побити. Переписавши имена, реестр з собою в. мс. привозіте для досконалого увірения».

III

«А що в. мс. о войту киевском нам доносиш, теды мы обіцуем, даст Бг, пришлых свят рождественных при бытности в.м. оного гаразд пошановати.

IV

«Любо на той стороні з полку пана Павловского Стеблива (?) з товариства в.мс. найдуется и найдовалется через певное время, еднак еще в. мс. доброго товариства измисливши злотце (?) зупол[не] на придате ему, пану Рубанови, котрому мы вже обовом далисмо словесную науку як мает справоватися».

(НБУВ. - ІР. - Ф. ІІ. - «Архів Новицького».- Том 6.- С. 192-194. - Тогочасні копії)

1689, квітня 7 (березня 28). - Батурин. - Універсал гетьмана Івана Мазепи.

«Его царского пресвітлого величества Войска Запорозкого гетман Иван Мазепа.

Вам Федору и Петру Кулябченкам, обывателям лубенским, сим універсалом нашим відомо чиним, иж писал до нас превелебний в Богу отец Ипатий Горбачевский, игумен монастира Мгарского общежителного з братиею, утискуючи на вас за тое, же ви, міючи млини свои на греблі Лисогорской, на реці Сулі, под Лубнями построении, посполу з монастирскими, не хочети помочи, але в весь той тяжар на кошт монастирский складаете, от которого гаченя тоей греблі великую они через вас поносят утрату. Що яко неслушне тое діется, же ви з млинов своих пожитки отбіраючи, не есте до гаченя греблі монастиреві тамошнему помочними, так пилно и сурово вам приказуем сим універсалом нашим, абысте половину тоей греблі Лисогорской, коли тилко потреба указувати будет, гатили як належит.

Дан в Батурині, марта 28, року 1689.

В подлинном подпис таков:

Звишменованний гетман рукою власною.

Місто печати».

(НБУВ. -ІР. - Ф. ІІ, № 27660. - Копія кінця ХІХ ст. Запис копіїста: «Акты Мгарского Лубенского м-ря, л. 74»)

№ 2

1701, березня 22 (11). - Батурин. - Лист гетьмана Івана Мазепи до призрен- ського митрополита, ігумена Макошинського монастиря Никодима.

«Ясне в Бгу преосвященний метрополито призрінский, мой велце ласкавий отче и приятелю.

Відомо з листу вашей стині, до мене писаного, учинилося, же ваша стиня склоняешъся до учиненя згоды з паном сотником сосницким, абы он на реці Убеди вышей Сосницы, а нижей Маслачевских млынов занял греблю и построил млыны по зможности воды, поступивши вашей стині з братиею того ж мнстра половину всяких приходов. Зачим ма волі тоей вашой стині з братиею даю, если не будет обители стой от того занятя греблі и строения млинов трудности и людям инним перешкоды в кгрунтах и угодиях. Тое вашей стині предложивши, отдаюся навсегда млтвам стим.

З Батурина марта 11 року 1701.

Вашей стині всего добра зичливий приятел Иван Мазепа, гетман Войск его царского пресв. велич. Запор.»

Адреса: «Ясне в Бгу преосвященному метрополиту призрінскому отцу Никодиму, моему велце ласкавому гспдну отцу и приятелеві».

(ЦДІАУК. - Ф. 146. - Оп.1. - № 148. - Оригінал, завірений особистим підписом Мазепи і печаткою. Тогочасний запис: «С паном сотником Мазепа до ронен (?) дается (...)*мая о млині ковом (?) о воли обытели»)

Размещено на Allbest.ru