Радянсько-польські військово-політичні відносини напередодні та в умовах Другої світової війни
Причини та наслідки радянсько-польського протистояння, події воєнного періода. Доля військовополонених обох сторін, міждержавні військово-політичні контакти та співпраця у боротьбі зі спільним ворогом. Формування частин і з'єднань Війська Польського.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 05.12.2018 |
Размер файла | 57,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Повідомлялось і про те, що в 5-й піхотній дивізії «определилась пронемецкая группа, которую возглавляет командир 2-го батальона 14-го пехотного полка майор Кривко. Ее участники ведут антисоветскую агитацию, доказывая, что восстановление Польши возможно только с помощью Германии... В некоторых случаях антисоветские элементы идут на активные действия. Например, полковник Берлинг и подполковник Дудзинский, открыто ориентирующиеся на СССР, получили анонимные письма с сообщением, что за просоветскую деятельность они «приговорены к смертной казни» и будут уничтожены. Капитану Розен-Заварскому и поручику Щиперскому, известным своими симпатиями к Советскому Союзу, анонимщики неоднократно угрожали расправой при выходе частей на фронт».
Судячи з обсягу, характеру і різнобічності отримуваних даних, інформатори, а також прорадянськи налаштовані солдати і офіцери польських частин, що формувалися, без роботи особливі відділи не залишали. Активно «працювали» і «чорні кабінети», в яких ішла перлюстрація листів, інших повідомлень, які отримувались і надсилались особовим складом армії. Результати, за даними Берії, були маловтішні, бо, як зазначалося в тій самій доповіді, «антисоветские реваншистские настроения имеют место также среди солдат, особенно среди той их части, которая прибыла в армию из тюрем и лагерей. Обычная тема их разговоров - воспоминания о лишениях и связанных с ними переживаниях. «Обиды» не забыты. Морально-политический облик прибывающего пополнения - отрицательный. Есть случаи, когда они у своих же товарищей воруют хлеб, продают казенное обмундирование, пьянствуют, занимаются кражами у советских граждан. По данным польского военного прокурора, у него в производстве до 500 следственных дел по кражам, хищениям и дезертирству». Заспокоював Сталіна Берія своєрідно, зазначаючи, що «многие письма, которые солдаты пишут родным, насыщены антисоветским содержанием. Однако для настроений большинства характерной является ярко выражаемая ненависть к немцам» [21, 90-91].
Уже впродовж формування польських військових частин і з'єднань між радянським і лондонським міграційними урядами виникли суперечності. Мали вони перш за все характер політичного протистояння, різних підходів і поглядів на проблеми, які виникли. Як результат, 31 серпня 1942 р. у ході останньої радянсько-польської військової конференції було ухвалено рішення про евакуацію польської армії. На 1 вересня межі СРСР полишило біля 80 тис. військовослужбовців і більше 37 тис. членів їх родин. З них 12 тис., головним чином моряки, льотчики, танкісти, вирушили до Англії, а більша частина армії - 69 917 осіб - виїхали до Ірану. Невеличка група польських офіцерів на чолі з полковником Зиґмундом Берлінґом лишилася у Радянському Союзі. Влітку 1943 р. на підставі постанови ДКО СРСР почалося формування польської піхотної дивізії ім. Тадеуша Костюшка. Очолив її полковник Берлінґ. У липні 1944 р. бойовий шлях у складі 1-го Білоруського фронту розпочала 1-ша польська армія, яка в подальшому брала активну участь у звільненні Польщі [16, 98].
У цілому військово-політична угода між СРСР і польським емігрантським урядом очікуваного успіху не досягла. Для обох сторін це мало негативні наслідки: у надзвичайно складний період не вдалося створити міцної воєнної спілки. Як результат, суперечності між СРСР і Польщею ускладнилися ще більше. Останнє, безперечно, у багатьох рисах визначило як долю майбутньої Польської держави в цілому, так і конкретних людей, серед них С. Сікорського, В. Андерса, багатьох рядових польських громадян, зокрема військовополонених та інтернованих.
Без оперативної уваги польська армія не лишилась і після передислокації до Ірану. Замість НКВС її стали «опікати» представники щойно створеного Наркомату держбезпеки, зокрема перше його управління. У червні 1944 р. начальник останнього комісар ДБ 3-го рангу Фітін у доповіді ЦК ВКП(б) «Про діяльність представників польської армії на Середньому Сході» детально висвітлював антирадянську діяльність поляків, роботу польської розвідки в Палестині, загальні відомості про польську армію на Середньому Сході тощо.
Додамо, що після виводу армії до Ірану протистояння між С.Сікорським і В. Андерсом посилилося. У січні 1943 р. останній навіть вимагав відставки прем'єр-міністра. Політичні нуртування почались і в армії. 4 червня 1943 р. під час інспекційної поїздки по її з'єднаннях і частинах (дислокувалися від Тель-Авіва до Єгипту) літак, на якому летіли Сікорський і його оточення, у тому числі донька, упав у море відразу після злету. Причини катастрофи не з'ясовані і досі.
За наполяганнями У Черчілля армія була реорганізована у 2-й польський корпус (приблизно 50 тис. осіб). У січні - лютому 1944 р. останній був переміщений до Італії та включений до складу союзних військ. Брав участь у боях проти гітлерівців. Війну закінчив 21 квітня 1945 р. у Болоньї [21, 132].
Ще одним подразником у радянсько- польських стосунках воєнного періоду стали події, пов'язані з повстанням в окупованій німецько-фашистськими військами Варшаві, яке було організоване й розпочате керівниками АК у рамках розробленого еміграційним урядом плану захоплення влади до звільнення польської столиці радянськими військами.
Не вдаючись до подробиць, зауважимо, що у цьому випадку наміри мали виключно політичний підтекст, і в разі успіху передбачалось забезпечити умови для прибуття до столиці Польщі та розгортання діяльності лондонського еміграційного уряду. Останній сподівався стати на перешкоді до владного Олімпу Польському комітету національного визволення (ПКНВ) У грудні 1943 р. не без участі радянської, який співпрацював з СРСР.
Рішення про початок повстання керівництво АК ухвалило без погодження не лише з командуванням радянських військ і ПКНВ, але й з варшавськими антифашистськими підпільними організаціями та АЛ, очільником яких виступала Польська робітнича партія. Не були враховані і реалії, що склалися на радянсько-німецькому фронті. Здолавши влітку 1944 р. з боями 700 кілометрів фронтових доріг, зустрівши на підступах до Варшави шалений опір противника, війська 1-го Українського і 1-го Білоруського фронтів змушені були перейти до тривалої оборони.
Не належним виявилося й військово-технічне забезпечення повстання. Із близько 40 тис. повстанців озброєння мали лише 10%, а боєприпасів вистачило на декілька днів запеклого протистояння [3, 120-121].
В охоплене повстанням місто гітлерівці ввели війська СС, задіяли танки і артилерію. Незважаючи на допомогу радянської авіації (було здійснено понад 5 тис. літако-вильотів, переважно зі зброєю і боєприпасами), 2 жовтня 1944 р. повстанці капітулювали. Жертвами нацистів стали понад 200 тис. поляків. Столицю Польщі в ході запеклих боїв Червона армія змогла звільнити лише 17 січня 1945 р.
На Східному фронті все ще продовжувалися активні бойові дії, а вже у жовтні 1944 р. було покладено початок «великому переселенню народів». Весною і влітку 1944 р. в Москві за участю Сталіна і його найближчого оточення, а також керівників Крайової Ради.
Народової відбулися інтенсивні переговори з широкого кола питань радянсько-польських стосунків. Одним із них стала проблема національних меншин у Польщі (українців, білорусів, литовців) і в Україні (поляків). Аби надати їй міжнародно-правового характеру, 9 вересня 1944 р. між урядами УРСР і ПКНС було підписано угоду про взаємне переселення українців і поляків відповідно з Польщі до України і навпаки. Переселенню підлягало 100% українського населення. Підписи під документом для історії залишили голова РНК УРСР М. Хрущов і Е. Осубка-Моравський. Згідно із затвердженим обома сторонами планом переселення передбачалось завершити до 15 червня 1946 р. [22, 184-185]. Причини такої поспішності багато у чому пояснювались військово-політичною ситуацією, зокрема різним баченням ролі і місця звільненої від німецької окупації Польщі у європейському співтоваристві, не- затухаючою ворожнечею між найбільш радикальними частинами польського і західноукраїнського населення, що породжувало труднощі для дій Червоної армії та правоохоронних органів і особливо для нового польського режиму, бажанням радянської сторони, з одного боку, зміцнити авторитет останнього, з другого - закріпити його у фарватері своєї зовнішньої політики. Дана акція закінчилася у повоєнний період у ході відомої операції «Вісла».
Зазначені кроки у майбутньому послугували одним із каталізаторів до посилення протистояння у міждержавних відносинах між СРСР і Польщею та непорозуміння у 'їх суспільствах.
Загалом радянсько-польські стосунки 20-40-х років XX ст. характеризувалися напруженістю та непослідовністю.
На них впливали різні чинники, зокрема і суб'єктивні. Найбільш важливим із них була міжнародна ситуація, яка склалася в Європі, головним чином прихід до влади у ряді країн, насамперед у Німеччині, фашистських урядів. Не менш подразнюючим фактором, передусім для СРСР, стало і те, що у зовнішній політиці Англія і Франція намагалися вирішити власні проблеми за рахунок інших народів. Польща ж у цих умовах зайняла не лише вичікувальну, але й достатньо агресивну позицію. Не спонукали до порозуміння й заходи Радянського Союзу у частині підписання таємної угоди з Німеччиною, що нехтувала інтересами польської сторони. Далося взнаки й історичне протистояння між східними і західними слов'янами, яке посилилось неприхованою ворожнечею, зокрема між поляками, з іншого боку - росіянами, українцями і білорусами. Загострення взаємин відбулося і внаслідок наявності протилежних за своїм змістом та спрямованістю суспільно-політичних систем, а також різного віросповідання, а в цілому - грубих помилок у зовнішній політиці, допущених обома сторонами. Все разом не дало належних можливостей для більш активної спільної боротьби з наці-фашизмом та заклало фундамент для непорозуміння й конфліктів у майбутньому.
Список абревіатур
АА - Армія Андерса
АК - Армія Крайова
ВГК - Верховне Головнокомандування
ВТТ - Виправно-трудовий табір
ГУТАБ - Головне управління таборів
ДБ - Державна безпека (СРСР)
ДКО - Державний комітет оборони НКВС - Народний комісаріат внутрішніх справ
РВА - Революційна військова рада РКП(б) - Російська комуністична партія (більшовиків)
РНК - Рада народних комісарів РСЧА - Робітничо-селянська червона армія СД - Служба безпеки (Німеччини)
УПВІ - Управління у справах військовополонених і інтернованих ЧА - Червона армія
Література
1. Антосяк А.В. Освобождение Западной Украины и Западной Белоруссии // Военно-исторический журнал. - 1989. - №9. - С. 51-60.
2. Б.Х. Лиддел Гарт. Стратегия непрямых действий: пер. с английского. - М.: Изд-во иностранной литературы, 1957. - С. 302. - 534 с.
3. Великая Отечественная война. 1941-1945: энциклопедия. - М.: Советская энциклопедия, 1985. - С. 832.
4. ГУЛАГ: Главное управление лагерей. 1918-1980. - М.: МФД, 2002. - 888 с. (Россия. ХХ век. Документы).
5. Документы и материалы кануна Второй мировой войны. 1937-1939. - Т.1: Ноябрь 1937 г. - декабрь 1938 г. / Министерство иностранных дел СССР. - М.: Политиздат, 1981. - С. 302.
6. Документы и материалы кануна Второй мировой войны. 1937-1939. - Т.2: Январь - август 1939 г. / Министерство иностранных дел СССР. - М.: Политиздат, 1981. - С. 415.
7. Документы и материалы по истории советско-польских отношений. - М.: Наука, 1973. - Т. 7. - С. 178.
8. Документы внешней политики СССР. - М.: Политиздат, 1960. - Т. 4. - 426 с.
9. Кічий 1.1. Українсько-польські відносини в Західній Україні в роки Другої світової війни // Сторінки воєнної історії: збірник наукових статей. - Випуск 8, частина 1. - К., 2004. - С. 178-186.
10. Лубянка. Сталин и ВЧК - ГПУ - ОГПУ - НКВД. Архив Сталина. Документы высших органов партийной и государственной власти. Январь 1922 - декабрь 1936. - М.: МФД, 2003. - С. 912 (Документы).
11. Майоров А.М. На пороге войны // Военно-исторический журнал. - 1989. - №5. - С. 35.
12. Михутина И.В. Польско-советская война. - М.: Изд-во Института славяноведения и балканистики РАН, 1994. - 368 с.
13. Михутина И.В. СССР глазами польских дипломатов (1926 - 1931 гг.) // Вопросы истории. - 1993. - №9. - С. 45 - 58.
14. Мозохин О. ВЧК - ОГПУ Карающий меч диктатуры пролетариата. - М.: Яуза; Эксмо, 2004. - С. 444.
15. Прибылов В.И. «Захват» или «воссоединение» (Зарубежные историки о 17 сентября 1939 г.) // Военно-исторический журнал. - 1990. - №10. - С. 13-23.
16. Синявский А. С. Поляки в Красной армии в 1944 г.: Социально-психологические проблемы // Военно-исторический архив. - 2002 - №1. - С. 97-109.
17. Скродзинский Богдан. Красные кацапы и польские паны // Новая Польша (на русском языке). - Варшава, 2000. - №11. - С. 46-68.
18. Судоплатов П.А. Разведка и Кремль: Записки нежелательного свидетеля. - М.: ТОО «Гея», 1996. - С. 508.
19. Топтыгин А. В. Неизвестный Берия. - СПб.: Издательский Дом «Нева»; М.: ОЛМА- ПРЕСС, 2002. - С. 480.
20. Филимошин М.В. «Десятками стрелял людей только за то, что... выглядели как большевики» // Военно-исторический журнал. - 2001. - №2. - С. 43-48.
21. Чайковский А. С. Плен. За чужие и свои грехи (Военнопленные и интернированные в Украине 1939-1945 гг.). - К.: Парламентское изд-во, 2005. - С. 972.
22. Чайковський А. С. Круті стежки на різні землі і переселення українців з Польщі (1944-1946 рр.) // Над Дніпром і Віслою (Nad Wista i Dnieprem): матеріали міжнародної наукової конференції «Україна і Польща у визвольних змаганнях ХІХ - початку ХХ ст.». - К., 2004. - С. 184-203.
23. Чернушев Н.С. 1937 год: Элита Красной Армии на голгофе. - М.: Вече, 2003. - 544 с.
References
1. Antosyak A.V. Osvobozhdenie Zapadnoy Ukrainy i Zapadnoy Belorussii // Voenno- istoricheskiy zhurnal. - 1989. - № 9. - S. 51-60.
2. B.Kh. Liddel Gart. Strategiya nepryamikh deystviy: per. s angliyskogo. - M.: Izd-vo Inostrannoy literatury, 1957. - S. 302. - 534 s.
3. Velikaya Otechestvennaya voyna. 19411945. Entsiklopediya. - M.: Entsiklopediya, 1985. - S. 832.
4. GULAG: Glavnoe upravlenie lagerey. 1918 - 1980. - M.: MFD, 2002 - 888 s. (Rossiya. XX vek. Dokumenty).
5. Dokumenty i materialy kanuna Vtoroy mirovoy voyny. 1937-1939. - T.1: Noyabr 1937g. - dekabr 1938g. / Ministerstvo inostrannykh del SSSR. - M.: Politizdat, 1981. - S. 302.
6. Dokumenty i materialy kanuna Vtoroy mirovoy voyny. 1937-1939. - T.2: Yanvar - avgust 1939g. / Ministerstvo inostrannykh del SSSR. - M.: Politizdat, 1981. - S. 415.
7. Dokumenty i materialy po istorii sovetsko-polskikh otnosheniy. - M.: Nauka, 1973. - T. 7. - S. 178.
8. Dokumenty vneshney politiki SSSR. - M.: Politizdat, 1960. - T. 4. - 426 s.
9. Kichyi I.I. Ukrainsko-polski vidnosyny v Zakhidnii Ukraini v roky Druhoi svitovoi viiny // Storinky voiennoi istorii: zbirnyk naukovykh statei. - Vypusk 8, chastyna 1. - K., 2004. - S. 178-186.
10. Lubyanka. Stalin i VChK - GPU - OGPU - NKVD. Arkhiv Stalina. Dokumenty vysshikh organov partiynoy i gosudarstvennoy vlasti. Yanvar 1922 - dekabr 1936. - M.: MFD, 2002 - S. 912 (Dokumenty).
11. Mayorov A.M. Na poroge voyny // Voenno- istoricheskiy zhurnal. - 1989. - №5. - S. 35.
12. Mikhutina I.V. Polsko-sovetskaya voyna. - M.: Izd-vo Instituta slavyanovedeniya i balkanistiki RAN, 1994. - 368 s.
13. Mikhutina I.V. SSSR glazami polskikh diplomatov (1926 - 1931 gg.) // Voprosy istorii. - 1993. - №9. - S. 45 - 58.
14. Mozokhin O. VChK - OGPU. Karayushchiy mech diktatury proletariata. - M.: Yauza; Eksmo, 2004. - S. 444.
15. Pribylov V.I. «Zakhvat» ili «voss oedi- nenie» (Zarubezhnye istoriki o 17 sentyabrya 1939 g.) // Voenno-istoricheskiy zhurnal. - 1990. - №10. - S. 13-23.
16. Sinyavskiy A. S. Polyaki v Krasnoy armii v 1944 g.: Sotsialno-psikhologicheskie prob- lemy // Voenno-istoricheskiy arkhiv. - 2002. - №1. - S. 97-109.
17. Skrodzinskiy Bogdan. Krasnye katsapy i polskie pany // Novaya Polsha (na russkom yazyke). - Varshava, 2000. - №11. - S. 46-68.
18. Sudoplatov P.A. Razvedka i Kreml: Zapiski nezhelatelnogo svidetelya. - M.: TOO «Geya», 1996. - S. 508.
19. Toptygin A. V Neizvestnyy Beriya. - SPb.: Izdatelskiy Dom «Neva»; M.: OLMA- PRESS, 2002. - S. 480.
20. Filimoshin M.V. «Desyatkami strelyal lyudey tolko za to, chto... vyglyadeli kak bolsheviki» // Voenno-istoricheskiy zhurnal. - 2001. - №2. - S. 43-48.
21. Chaykovskiy A. S. Plen. Za chuzhie i svoi grekhi (Voennoplennye i internirovannye v Ukraine 1939-1945 gg.). - K.: Parlamentskoe izd-vo, 2005. - S. 972.
22. Chaikovskyi A.S. Kruti stezhky na rizni zemli i pereselennia ukraintsiv z Polshchi (19441946 rr.) // Nad Dniprom i Visloiu (Nad Wista i Dnieprem): materialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii «Ukraina i Polshcha u vyzvolnykh zmahanniakh XIX - pochatku ХХ st.». - K., 2002 - S. 184-203.
23. Chernushev N.S. 1937 god: Elita Krasnoy Armii na golgofe. - M.: Veche, 2003. - 544 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Радянсько-польська війна: причини, стратегічні плани, хід війни. Російсько-українські відносини в ході війни 1920 р. Військово-політичні та економічні наслідки війни. Територіальні наслідки війни. Характеристика планів військово-політичних сил.
курсовая работа [67,7 K], добавлен 20.11.2008Етапи Другої Пунічної війни (війна Риму та Карфагену 218–202 рр. до н.е.). Постать Ганнібала як геніального полководця та політика. Аналіз причин перемог Ганнібала та причин провалу його планів. Фактори перемоги Риму. Наслідки війни для обох сторін.
курсовая работа [888,1 K], добавлен 18.09.2013Передісторія та причини одного з найбільш широкомасштабних збройних конфліктів в історії людства. Стратегічні плани учасників Першої світової війни, технічна модернізація збройних сил. Зникнення імперій та лідерство США як політичні наслідки війни.
презентация [897,0 K], добавлен 25.12.2013Підготовчі заходи та бойова діяльність військово-морського флоту Радянського Союзу на початковому етапі Другої світової війни та в умовах оборонних боїв з нацистською армією в 1941-1942 роках. Військові сили СРСР у наступальних операціях 1943-1945 років.
курсовая работа [115,8 K], добавлен 06.11.2010Польща як перша країна на шляху агресії гітлерівської Німеччини. Реакція польського народу, яка вилилась в рух опору, основні форми боротьби в початковий період окупації. Діяльність польського національно-визвольного руху під час війни. Ціна перемоги.
курсовая работа [35,0 K], добавлен 20.09.2010Дослідження і зв'язок у часовому і географічному просторі встановлення радянсько-польського кордону (український відтінок) і депортації з прикордонної смуги українського населення в УРСР. Ялтинська конференція і лінія Керзона. Евакуація південних районів.
статья [28,8 K], добавлен 16.03.2011Завоювання Росією Середньої Азії в 60-70-ті роки ХIX ст. Протиріччя між Росією і Англією. Персія напередодні Першої світової війни. Військові-політичні події на території Персії в ході Першої світової війни. Наслідки Першої світової війни для Персії.
реферат [43,9 K], добавлен 25.10.2013Аналіз військових дій на морських комунікаціях. Роль та місце допомоги Великій Британії американського військово-морського флоту в боротьбі із німецькими підводними човнами. Вплив американсько-британської співпраці на розвиток двосторонніх відносин.
статья [33,8 K], добавлен 11.09.2017Причини підводної війни у Атлантиці. Основні етапи морських битв, їх вплив на подальший хід Другої світової війни. Напад японської авіації на американську військово-морську базу Перл-Харбор у Тихому океані. Бойові дії Японії в Південно-Східній Азії.
реферат [22,9 K], добавлен 31.03.2014Загострення відносин між провідними державами світу напередодні другої світової війни. Етапи окупації України угорськими військами, стан Закарпаття в перший період військових дій. Пакт Ріббентропа – Молотова і подальша доля західноукраїнських земель.
контрольная работа [45,3 K], добавлен 25.03.2010Сучасне бачення та теорії причин розв’язання Другої Світової війни, її міфологічне підґрунтя. Плани Гітлера та етапи їх втілення, основні причини кінцевої поразки в боротьбі з Радянським Союзом. Процвітання нацизму та сили, що його підтримували.
реферат [17,8 K], добавлен 24.01.2010- Українське питання в політиціпольського еміграційного уряду та підпілля в роки Другої Світової війни
Політика польських урядів щодо українців напередодні війни. Україна та українці у стратегії і тактиці польського еміграційного уряду та підпілля, та його реакція на загострення польсько-українських стосунків. Реалізація політики в українському питанні.
диссертация [216,4 K], добавлен 21.08.2008 Багатовікова боротьба буковинців за возз'єднання з Україною. Хотинське повстання 1919 р. та його наслідки. Румунська й радянська окупації Буковини. Початок ІІ Світової війни, участь у ній буковинців. Причини створення ОУН–УПА, хід подій й наслідки.
реферат [27,3 K], добавлен 23.11.2007Події початку Другої світової війни та визначення долі України в ній. Основні причини поразок Червоної армії на початку війни. Стратегічне і політичне значення оборони Одеси. Входження західноукраїнських земель до складу СРСР. Діяльність Андрія Мельника.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 14.12.2010Початок Другої світової війни, шлях українського народу від початку війни до визволення від фашистських загарбників, причини, характер та періодизація війни. Окупація українських земель, партизанська боротьба, діяльність ОУН і УПА, визволення України.
контрольная работа [39,1 K], добавлен 01.08.2010Політичне та економічне положення Царства Польського. Підйом Національно-визвольного руху польського народу, його місце та роль в історії польського народу. Січневе повстання 1863-1864 рр. Створення Королівства Польського на Віденському конгресі.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 20.09.2010Особливості перебігу бойових дій на території України в роки Першої світової війни. Плани ворогуючих сторін щодо України, бойові дії на її території. Галицька битва, Карпатська та Горлицька операції, Брусилівський прорив. Втрати в Першій світовій війні.
курсовая работа [101,6 K], добавлен 12.09.2014Гонитва озброєнь напередодні Першої світової війни. Початок війни і розгортання військових дій на морі, аналіз тактики бойових дій противника. Сутність морської блокади Німеччини та вплив її на поразку останньої. Широкий опис картини Ютландського бою.
дипломная работа [3,4 M], добавлен 22.07.2011Дослідження з історії Першої світової війни. Передумови виникнення війни. Боротьба за новий переділ світу. Англо-німецький конфлікт. Розробка планів війни, створення протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни.
реферат [33,4 K], добавлен 10.04.2009Передумови виникнення першої світової війни і криза липня 1914. Боротьба за новий переділ світу. Плани війни та створення двох протиборчих блоків. Стан збройних сил напередодні війни, як показник підготовки до війни. Протиріччя між Англією й Німеччиною.
реферат [33,4 K], добавлен 04.04.2009