Етнологічний інститут Львівського університету: формування колективу та напрямів діяльності (1924-1939)

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕТНОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ФОРМУВАННЯ КОЛЕКТИВУ ТА НАПРЯМІВ ДІЯЛЬНОСТІ (1924-1939)

інститут етнологічний університет львівський

Роман ТАРНАВСЬКИЙ

Львівський національний університет імені Івана Франка,

кафедра етнології

вул. Університетська 1, Львів, 79000, Україна

Упродовж кінця ХІХ - першої третини ХХ ст. Львів був одним з найпотужніших етнологічних осередків Центрально-Східної Європи. З 1895 р. у місті діяло Народознавче товариство у Львові та Етнографічна комісія Наукового товариства імені Шевченка, з 1910 р. у Львівському університеті існували спеціалізовані етнологічні кафедри. Саме це наукове середовище вплинуло на становлення польського науковця Адама Фішера як професійного етнолога, який у 1924 р. заснував у Львівському університеті Етнологічний інститут. Асистенти цього наукового підрозділу впродовж 1924-1939 рр. стали ядром т. зв. Львівської етнологічної школи А. Фішера, зорієнтованої на дослідження слов'янської етнології завдяки польовій етнографії та порівняльно- історичному методу. До спектру їхніх наукових зацікавлень належала, насамаперед, ґенеза явищ матеріальної та духовної культури різних слов'янських народів, передовсім українців та поляків. Популяризації результатів досліджень цих науковців сприяли публікації у журналі “Lud” - друкованому органі Народознавчого товариства у Львові, наукову редакцію якого здійснювали саме в Етнологічному інституті Львівського університету.

Ключові слова: Етнологічний інститут, Львівський університет, Адам Фішер, етнологія, етнографія, польові дослідження, наукова школа.

THE INSTITUTE OF ETHNOLOGY OF LVIV UNIVERSITY: FORMATION OF THE STAFF AND AREAS OF ACTIVITY (1924-1939)

Roman TARNAVSKYI

The Ivan Franko National University of Lviv,

the Chair of Ethnology

1 Universytetska str., Lviv 79000, Ukraine

During the end of the 19 - the first third of the 20 centuries, Lviv was one of the strongest ethnological centers of the East Central Europe. From 1895 the city was home to the Ethnological Society of Lviv and The Ethnographic Commission of the Shevchenko Scientific Society; from 1910 there existed specialized chairs of ethnology at Lviv University. It was this scientific environment that encouraged the Polish scholar Adam Fischer to develop into a professional ethnologist, and in 1924 he founded the Institute of Ethnology of Lviv University. During 1924-1939 assistants of this scientific division formed the core of the so-called Adam Fischer Lviv Ethnological School, focused on studying Slavic ethnology by means of field ethnography and comparative historical method. These scholars' interests originally included the genesis of the phenomena of material and spiritual culture of various Slavic peoples, especially Ukrainians and Poles. Their research results were promoted by the journal “Lud”, the organ of the Ethnological Society of Lviv, edited by the Institute of Ethnology of Lviv University.

Key words: the Institute of Ethnology, Lviv University, Adam Fischer, ethnology, ethnography, field research, school of thought.

ЭТНОЛОГИЧЕСКИЙ ИНСТИТУТ ЛЬВОВСКОГО УНИВЕРСИТЕТА: ФОРМИРОВАНИЕ КОЛЛЕКТИВА И НАПРАВЛЕНИЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ (1924-1939)

Роман ТАРНАВСКИЙ

Львовский национальный университет имени Ивана Франко,

кафедра этнологии

ул. Университетская 1, Львов, 79000, Украина

В конце XIX - первой трети ХХ вв. Львов был одним из главных этнологических центров Центрально-Восточной Европы. С 1895 г. тут действовало Народоведческое общество во Львове и Этнографическая комиссия Научного общества имени Шевченко, с 1910 г. во Львовском университете существовали специализированные этнологические кафедры. Именно эта научная среда повлияла на становление польского ученого Адама Фишера как профессионального этнолога, который в 1924 г. основал во Львовском университете Этнологический институт. Ассистенты этого научного подразделения в 1924-1939 гг. стали ядром т. н. Львовской этнологической школы А. Фишера, ориентированной на исследование славянской этнологии благодаря полевой этнографии и сравнительно-историческому методу. К спектру их научных интересов принадлежал генезис явлений материальной и духовной культуры разных славянских народов, прежде всего - украинцев и поляков. Популяризации результатов исследований этих ученых способствовали публикации в журнале “Lud" - печатном издании Народоведческого общества во Львове, научную редакцию которого осуществляли именно в Этнологическом институте Львовского университета.

Ключевые слова: Этнологический институт, Львовский университет, Адам Фишер, этнология, этнография, полевые исследования, научная школа.

У 2014 р. виповнюється 90 років від створення у Львівському університеті третьої кафедри етнологічного спрямування - кафедри етнології під керівництвом Адама Фішера (першими були кафедра етнології на чолі із Станіславом Цішевським (1910-1912) і кафедра антропології та етнології (антропології), яку впродовж 1913-1941 рр. очолював Ян Чекановський*). Відомого польського етнолога А. Фішера номінували надзвичайним професором етнології 14 травня 1924 р., остаточно затвердивши 1 червня цього ж року (досі він був доцентом * Докладніше про ці кафедри див: Sарнавсь6ий Р. Станіслав Цішевський: життєпис, наукові праці та педагогічна діяльність / Роман Тарнавський // Народознавчі зошити. 2013. № 2. С. 279-288; Sарнавсь6ий Р. Кафедра антропології та етнології Львівського університету під керівництвом Яна Чекановського: створення та перші роки діяльності / Роман Тарнавський // Вісник Інституту археології. Львівський національний університет імені Івана Франка. 2013. Вип. 8. С. 105-120; Sарнавсь6ий Р. Антропологічно-етнологічний інститут Львівського університету як основа формування наукової школи Яна Чекановського / Роман Тарнавський // Народознавчі зошити. 2014. № 1. С. 18-29; Sарнавсь6ий Р Катедра антропології Львівського університету “За перших * Докладніше див.: Тарнавський Р Габілітація Адама Фішера у Львівському університеті: передумови, перебіг, результати / Роман Тарнавський // Spheres of Culture. Journal of Philological, Historical, Social and Media Communication, Political Science and Cultural Studies (Maria Curie- Sklodovska University in Lublin). 2012. Vol. Ш. S. 346-354.

кафедри антропології та етнології*)1 Державний архів Львівської області (далі - ДАЛО), ф. 26, оп. 5, спр. 1956 (Личное дело профессора Фишера Адама), арк. 149 зв.. Саме ці дати можна вважати початком діяльності у Львівському університеті (у міжвоєнний період - Університеті Яна Казимира у Львові) окремої кафедри етнології, яка існувала під керівництвом А. Фішера до осені 1939 р.

Нагадаємо, що аж до радянської реорганізації Львівського університету, яка розпочалася восени 1939 р., університетську кафедру ототожнювали з професором, а її повноправними працівниками були лише особи, які пройшли процедуру габілітації - отримали право викладання в університеті (його давав ступінь габілітованого доктора та звання доцента). З метою допомоги студентам у набутті практичних умінь і навичок, а також організації цілеспрямованих наукових досліджень студентів і викладачів, при кафедрах існували спеціальні наукові інститути, очолені директорами - професорами університету. До складу інститутів належали також науково-допоміжні працівники: етатові (працювали на постійній основі) та контрактові (працювали за контрактом) заступники асистентів (демонстратори), молодші та старші асистенти, а також асистенти- волонтери, які працювали на безоплатній основі, за власним бажанням. Будучи у штаті відповідного інституту, вони вважалися, водночас, працівниками кафедри, при якій він діяв. Через це у науковій літературі подекуди навіть ототожнюють кафедри та інститути, хоча між ними існувала чітка різниця. Її можна чітко простежити на прикладі з 1930-х років: на гуманітарному факультеті Львівського університету існувала кафедра антропогеографії, очолювана Юзефом Вонсовичем, який так і не домігся відкриття окремого Інституту антропогеографії Крикун М. Львівський університет австрійського періоду (1784-1918) / Микола Крикун // Encyclopedia. Львівський національний університет імені Івана Франка: в 2 т. Т. І: А-К / Видавнича рада: І. О. Вакарчук (голова), М. В. Лозинський (заст. голови), Р. М. Шуст (заст. голови), В. М. Качмар (відп. секретар) та ін. Львів, 2011. C. 44-45; Statut Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie. Lwow, 1924. S. 13-14; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Program wykladow na rok akademicki 1931-1932 i sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1930/31 i 1931/32. Lwow, 1931. S. 151-157; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Program wykladow oraz sklad Uniwersytetu w roku akad. 1932/33. Lwow, 1932. S. 151; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akad. 1933/34 і 1934/35. Lwow, 1934. S. 65-71; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1935/36. Lwow, 1935. S. 64-70; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1936/37 і 1937/ 38. Lwow, 1937. S. 71-76; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1938/39. Lwow, 1938. S. 66-71..

За існування у Львівському університеті такої системи, саме у межах інститутів можна було організувати продуктивну наукову роботу. Тому одразу після створення окремої кафедри етнології під керівництвом А. Фішера, у тому ж 1924 р. при ній відкрили Етнологічний інститут Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1923/ 1924 i 1924/1925. Lwow, 1924. S. 41; Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie (1924-1934) / Jan Falkowski // Lud. Rok 1933. Serja П. T. XII (XXXII). S. 183..

У джерелах поряд співіснують такі назви цього структурного підрозділу, як “Zaklad etnologiczny” та “Instytut etnologiczny” Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie... sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1930/31 i 1931/32... S. 157; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie... sklad Uniwersytetu w roku akad. 1932/33... S. 151; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akad. 1933/ 34 і 1934/35... S. 71; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1935/36... S. 70; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1936/37 і 1937/38... S. 76; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1938/39... 1938. S. 71.. Оскільки в цьому випадку відповідником польського терміна “zaklad” може бути український “інститут” і, зважаючи на те, що цей структурний підрозділ належав до “Наукових інститутів Львівського університету”, вважаємо за можливе й навіть доцільне вживати на його означення саме словосполучення “Етнологічний інститут” (хоча в історіографії, зокрема й українській, частіше вживається термін “Етнологічний заклад” Див. Кирчів Р. Українська тема в народознавчій парадигмі Адама Фішера / Роман Кирчів // Народознавчі зошити. 2011. № 4. С. 561-575; ГлушкоМ. Етнологія у Львові / Михайло Глушко // Енциклопедія Львова / За ред А. Козицького. Львів, 2008. Т. ІІ: Д-Й. С. 248 та ін.).

У перші роки існування інститут знаходився у ХІІІ залі старої будівлі Львівського університету на вулиці св. Миколая, 4 (нині М. Грушевського, 4) Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie (1924-1934) / Jan Falkowski // Lud. Rok 1933. Serja II. T. XII (XXXII). S. 183., хоча у 1924 р., тобто у рік заснування, його розмістили в університетській будівлі на вулиці Длуґоша, 8 (нині - Кирила і Мефодія, 8) Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1923/ 1924 i 1924/1925... S. 41.. У “Хроніці Університету Яна Казимира у Львові за 1924/25 навчальний рік” про навчально-методичне та господарське забезпечення новоствореного підрозділу повідомлялося: “Бібліотека скромна, головно Народознавчого товариства. [...] Нові набутки: 143 томи, 20 крісел, три столи, одна книжкова полиця та драбина. Облаштування має великі недоліки” Kronika Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie za rok szkolny 1924/25, stanowi^ca sprawozdanie rektora i dziekanow. Zestawil rektor w roku szkolnym 1924/25 prof. dr. Wlodzimierz Sieradzki. Lwow, 1925. S. 125-126.. За твердженням Яна Фальковського, у 1928 р. Етнологічному інституту передали аудиторію в головному корпусі університету на вулиці Маршалковській, 1 (нині Університетська, 1) Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 183.

* Докладніше про діяльність А. Фішера у Львівському університеті див.: Тарнавський Р. Пам'яті Адама Фішера: Життєпис професора етнології Львівського університету / Роман Тарнавський // Народна творчість та етнологія. 2013. № 5. С. 40-53.. Проте у цьому вчений допустив певну неточність. Адже, принаймні з 1930 р. (і до 1939 р.), Етнологічний інститут під керівництвом А. Фішера* знаходився на другому поверсі університетської будівлі на вулиці Костюшка, 9 (не змінювала назву), хоча “у народі” її й нині сприймають, як головний корпус університету на вулиці Університетській, 1. Локалізувати аудиторію в будівлі сьогоднішніх біологічного та геологічного факультетів Львівського університету на вулиці М. Грушевського, 4, в якій Етнологічний інститут знаходився упродовж 19241928 рр., поки що не вдалося. Щодо його приміщення у будівлі на вулиці Костюшка, 9 маємо лише певні припущення. Справа в тому, що другий поверх міжвоєнного часу відповідає сьогоднішньому третьому поверху будівлі. Тобто, аудиторія, що нас цікавить, має знаходитися, найвірогідніше, на сьогоднішньому історичному факультеті Львівського університету. Додамо, що Етнологічний інститут повинен був мати принаймні дві кімнати, адже у джерелах постійно згадуються заняття в його робітні (лабораторії): саме у ній у 1930-х роках відбувалася переважна більшість занять, які забезпечувала кафедра етнології в особі професора А. Фішера Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie... sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1930/31 i 1931/32... S. 157; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie... sklad Uniwersytetu w roku akad. 1932/33... S. 151; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akad. 1933/ 34 і 1934/35... S. 71; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1935/36... S. 70; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1936/37 і 1937/38... S. 76; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1938/39... 1938. S. 71.

** Докладніше про Яна Фальковського див.: Тарнавський Р. Ян Фальковський: життєвий шлях та науково-педагогічна діяльність / Роман Тарнавський // Вісник Львівського університету. Серія історична. 2013. Вип. 48 / За ред. Руслана Сіромського. С. 410-431.. Можливо, у ній розміщувалася й збірка етнографічних експонатів, які використовували у навчальному процесі для наочності. Тому, найімовірніше, Етнологічний інститут Львівського університету знаходився у приміщеннях сьогоднішнього деканату історичного факультету, Археологічного музею або ж у з'єднаних внутрішніми дверима аудиторіях між ними.

За інформацією Я. Фальковського щодо працівників Етнологічного інституту, зважаючи на незначний бюджет підрозділу, в 1924 р. - на початку 1930-х років для нього (крім посади директора) передбачалася лише посада асистента, яку до 1931 р. обіймав Альфред Бахман (див. Додаток 1). З 1 січня 1931 р. асистентом інституту був сам Я. Фальковський** (на час його закордонного стажування упродовж квітня 1933 р. - березня 1934 р. цю посаду на півставки обіймали Леон Попель і Александер Яворчак (див. Додаток 1)). Після повернення зі стажування Я. Фальковського призначили старшим асистентом, а Л. Попель став асистентом-волонтером Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 183.. Натомість офіційні опубліковані дані про особовий склад Львівського університету міжвоєнного періоду, а також матеріали особових справ його працівників дозволяють внести певні корективи та доповнення до цієї інформації. Так, А. Бахман офіційно став працівником Етнологічного інституту лише в 1925 р.: на основі ухвали ради гуманітарного факультету від 23 червня 1925 р. його з 1 жовтня того ж року зарахували на посаду демонстратора (заступника асистента) цього структурного підрозділу. А з 1 листопада 1927 р. він обійняв посаду його контрактового молодшого асистента, на якій перебував до 30 вересня 1931 р. ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 76 (Личное дело ассистента Бахманна Альфреда), арк. 1-2, 8-11, 14, 17, 21-23, 25, 28-29, 32.

Щодо Я. Фальковського, то він, спершу, рік працював молодшим асистентом, згодом - старшим асистентом Етнологічного інституту. Згідно з ухвалою ради гуманітарного факультету від 3 грудня 1930 р., його з 1 січня 1931 р. зарахували на посаду контрактового молодшого асистента інституту, яку до того обіймав А. Бахман. Уже 1 березня 1932 р. Я. Фальковського призначили контрактовим старшим асистентом (згодом його декілька разів поновлювали на цій посаді). Лише 13 жовтня 1934 р. (офіційно - з 1 січня 1935 р.) Я. Фальковський став етатовим старшим асистентом. На цій посаді він перебував до 1939 р. включно Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie... sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1930/31 i 1931/32... S. 157; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie... sklad Uniwersytetu w roku akad. 1932/33... S. 151; ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 1939 (Личное дело доцента Фальковского Яна), арк. 3-4, 6-8, 11, 13, 17, 18 зв.-20, 22-23, 29-33 зв., 35, 36, 39, 45, 46, 79, 49, 53, 63, 67, 69-71, 131 зв., 135..

Натомість Л. Попель, який певний час заміняв Я. Фальковського, спершу став старшим асистентом-волонтером, а з 1 квітня 1933 р. - заступником асистента Етнологічного інституту. 1 січня 1935 р. його обрали молодшим асистентом цього підрозділу Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akad. 1933/34 і 1934/

35.. . S. 71; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1935/

36.. . S. 70; ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 1538 (Личное дело ассистента Попеля Леона), арк. 1,2, 4-7, 10-13,20-21,23-25, 30-32.. У 1936/1937 та 1937/1938 навчальних роках (на час відсутності Л. Попеля) в Етнологічному інституті на посаді заступника асистента працював студент Казімеж Журовський (див. Додаток 1) Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w latach akademickich 1936/37 і 1937/38... S. 76., а з 1 липня до 31 серпня 1937 р. та в 1938/1939 навчальному році - Владислав Яґелло (див. Додаток 1) (з 1 вересня 1939 р. він обійняв посаду молодшого асистента Етнологічного інституту) ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 2225 (Личное дело ассистента Ягелло Владыслава), арк. 1-22; Uniwersytet Jana Kazimierza we Lwowie. Sklad Uniwersytetu w roku akademickim 1938/39... 1938. S. 71.. На самому початку Другої світової війни, також з 1 вересня 1939 р., асистентом-волонтером Етнологічного інституту став Генрик Мушинський (див. Додаток 1), колишній студент гуманітарного факультету Львівського університету (1932-1937) Архів Львівського національного університету імені Івана Франка (далі - Архів ЛНУ ім. І. Франка), ф. Р-119, оп. 1, спр. 539а (Личный листок по учлту кадров и автобиография ассистента Мушинского Генрика Яновича), арк. 1-4..

Загалом, більшість працівників Етнологічного інституту були студентами навчального відділення “Антропологія, етнологія, праісторія” філософського (з 1924 р. - гуманітарного) факультету Львівського університету. Наприклад, А. Бахман навчався тут упродовж 1921-1925 рр., а Я. Фальковський - у 19251930 рр. Крім курсів етнологічного спрямування, які проводив А. Фішер, вони відвідували також заняття з антропології Я. Чекановського та з первісної історії Л. Козловського ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 76, арк. 3; спр. 1939, арк. 139, 144.. Саме ці три професори - А. Фішер, Я. Чекановський і Л. Козловський - найбільше впливали на формування наукового світогляду й решти працівників інституту.

Завдяки А. Фішеру, який тісно співпрацював з Народознавчим товариством у Львові (він був секретарем товариства та редактором його друкованого органу - журналу “Lud”), від початків своєї діяльності Етнологічний інститут Львівського університету став невід'ємною частиною народознавчого середовища Львова. Крім редакції журналу “Lud” і секретаріату Народознавчого товариства у Львові, в інституті містилися також редакції Бюро Польської комісії народного мистецтва і польських відділів німецьких видань “Volkskundliche Bibliographie” та “Handworterbuch des slavischen Volksglaubens und Volksbrauchs”, Секція охорони Батьківщини Товариства приятелів Гуцульщини Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 191..

Редагований А. Фішером “Lud” на початках існування Етнологічного інституту відіграв велику роль у виборі працівників для підрозділу, адже молодь, яка цікавилась етнологією, публікувала у ньому свої розвідки. А саме публікації засвідчували здібності до наукової діяльності, що й була основною метою інституту (наприклад, А. Бахман ще у студентські роки опублікував у цьому журналі низку рецензій на народознавчі праці Bachmann A. Prof. Dr. M. Haberlandt. Einfuhrungindie Volkskunde. (Volkstumliche Bucherei. Herausgegeben vom Vereinfur Volkskunde in Wien. 1. Band). Wieden, 1924. S. 75 z 10 rycinami i 6 tablicami / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1924. Serja П. T. Ш (ХХШ). S. 169-172; Bachmann A. Adam Ch^tnik. Kurpie. Bibljoteczka geograficzna “Orbis”. Serja Ш, tom 4. Krakow, 1924. S. 140 z 26 rycinami / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1924. Serja II. T. Ш (ХХШ). S. 172-173.). Наголосимо, що у 1924-1925 рр. А. Фішер підбирав працівників для роботи в новоствореному підрозділі, які б мали нахил до наукової діяльності в галузі етнології, зокрема, для ведення певних рубрик у “Ludzie”, який став, фактично, друкованим органом Етнологічного інституту Львівського університету.

Ще з 1909 р. А. Фішер розпочав друкувати у “Ludzie” огляди народознавчих видань, наприклад, “З французьких часописів”, “З німецьких часописів” Fischer A. Z czasopism francuskich / A. Fischer, T. Smol // Lud. Rok. 1909. T. XV S. 142-143; Fischer A. Z czasopism niemieckich / Adam Fischer // Lud. Rok. 1909. T. XV S. 143-146; Fischer A. Z czasopism niemieckich / Adam Fischer // Lud. Rok. 1910. T. XVI. S. 110-115., а в 1924 р. опублікував у цьому журналі працю “Десятиліття польського народознавства. 1914-1924 (Бібліографічний огляд)” Fischer A. Dziesi^ciolecie ludoznawstwa polskiego 1914-1924 (Zestawienie bibljograficzne) / Adam Fischer // Lud. Rok 1924. Serja П. T. Ш (ХХШ). S. 147-163.. Розуміючи важливість таких бібліографій для розвитку народознавства, в майбутньому А. Фішер доручав їхнє укладання саме асистентам Етнологічного інституту (хоча й сам також робив огляди народознавчих видань). У другій половині 1920-х - на початку 1930-х років за цю ділянку роботи відповідав безпосередньо А. Бахман. Працюючи в Етнологічному інституті, він, на основі перегляду найвідоміших тодішніх періодичних видань, де публікували статті з етнології, етнографії, фольклористики, народного мистецтва та суміжних з ними дисциплін, а також з урахуванням найбільш резонансних монографій і навчально-методичних посібників із цих галузей наукового знання, уклав бібліографії народознавчих праць за 1925-1929 рр. Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za rok 1925 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 140-144; Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za lata 1925-1927 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1927. Serja II. T. VI (XXVI). S. 140-155; Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za lata 1925-1928 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1928. Serja II. T. VII (XXVII). S. 161-175; Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za rok 1929 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1932. Serja II. T. XI (XXXI).

S. 163-175., а в другій половині 1930-х років, уже будучи працівником Львівської політехніки, опублікував у “Ludzie ” бібліографії праць з народознавства за 1930-1934 рр. Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za rok 1930 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1934-1935. Serja II. T. XIII (XXXIII). S. 147-159; Bachmann A. Bibljografja ludoznawcza za lata 1931 i 1932 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1936. Serja II. T. XIV (XXXIV). S. 291-303; Bachmann A. Bibljografja ludoznawcza za lata 1933 i 1934 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1937. Serja II. T. XV (XXXV). S. 172-189. Вони вийшли також окремими брошурами Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za lata 1925-1927 / Alfred Bachmann. Lwow, 1928; Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za lata 1925-1928 / Alfred Bachmann. Lwow, 1929; Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za rok 1929 / Alfred Bachmann. Lwow, 1933; Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za rok 1930 / Alfred Bachmann. Lwow, 1934; Bachmann A. Bibliografja ludoznawcza za lata 1933 i 1934 / Alfred Bachmann. Lwow, 1938.. Ці бібліографії й нині становлять значний інтерес і практичне значення для народознавців. Вони укладені за алфавітним принципом, а якщо мова йде про проміжок часу в декілька років, у них присутня рубрикація й за роками.

Крім укладання бібліографій, А. Бахман відповідав також за написання рецензій на найважливіші наукові дослідження з ділянки народознавчих дисциплін Bachmann A. Etnologischer Anzeiger. Jahresbibliographie und Bericht uber die volkerkundliche Literatur. Stuttgart. (E. Schweizerbart'sche Verlagsbuchhandlung G. m. b. H.) T. I. Zesz. 1 i 2. 1926. Str. 128 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 126-128; Bachmann A. Bastrzykowski Aleksander, ks. Monografja historyczna parafji Jankowice Koscielne Sandomierskie. Warszawa 1927. Nakladem autora. 4⁰, s. 296 + tabl. 62 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1926. Serja II.

T. V (XXV). S. 135; Bachmann A. Udziela Seweryn. Z podan i dziejow Ziemi bieckiej. Krakow. Nakladem ksi^garni geograficznej “Orbis” 1926, s. 26 + 2 nbl. z 4 ilustracjami / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1927. Serja II. T. VI (XXVI). S. 89; Bachmann A. Seweryn Tadeusz. O Chrystusie frasobliwym. Figurki, Legendy. Swi^tkarze. Nakladem ksi^garni “Orbis”. Krakow 1926, s. 49, z 8 ilustr. / Alfred

Bachmann // Lud. Rok 1927. Serja II. T. VI (XXVI). S. 89-90; Bachmann A. Stojanowski Karol. Rasowe podstawy eugeniki. Nakladem ksi^garni M. Arcta. Poznan 1927, 8-ka s. 76 / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 135-136; Bachmann A. Rogowski Jan. Mazurzy Pruscy. Wydawnictwo Zakladu Narodowego im. Ossolinskich. Lwow-Warszawa-Krakow 1926, str. 6 nlb. + 35 + 3 nlb. z ilustracjami / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1927. Serja II. T. VI (XXVI). S. 90; Bachmann A. Franciszek Persowski. Osady na prawie ruskiem, polskiem, niemieckiem i woloskiem w ziemi lwowskiej. Studjum z dziejow osadnictwa. Lwow 1927. Sklad glowny: Kasa im. Mianowskiego. S. 160 + 3 mapki (29 rycin w tekscie) / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1927. Serja II. T. VI (XXVI). S. 101-102., а також повідомлень про знакові події, які торкалися народознавства (наукові з'їзди, конгреси, конференції) Bachmann A. I Zjazd slowianskich filologow w Pradze / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1928. Serja II. T. VII (XXVII). S. 197-198; Bachmann A. I Mi?dzynarodowy Kongres Sztuki Ludowej w Pradze 1928 r. / Alfred Bachmann // Lud. Rok 1928. Serja II. T. VII (XXVII). S. 198-201.. За цю ділянку роботи на початках діяльності Етнологічного інституту відповідали також Михайло Івашків і Ґіза Френкель, згодом - Ян Фальковський, Іван Кухта та інші працівники інституту Falkowski J. Frankowski Eugenjusz, Sochy, radla, pluzyce i plugi w Polsce. Wyd. Instyt. Etnolog. Uniwersytetu Poznanskiego, Nr. 1. Poznan 1929. Str. 22, 33 fot. i 2 mapy / Jan Falkowski // Lud. Rok 1930. Serja II. T. IX (XXIX). S. 166-169; Falkowski J. Zeitschrift fur Rassenkunde und ihre Nachbargebtete, Band III. Jahrgang 1936, Stuttgart 1936. Wydaje: Egon Freiherr von Eickstedt. Naklad: Ferdinand Enke, Stuttgart. Cena tomu 22 RM / J. Falkowski // Lud. Rok 1936. Serja II. T. XIV (XXXIV). S. 290; Falkowski J. Zeitschrift fur Rassenkunde und ihre Nachbargebtete. Tom I. zesz. 1. Str. 112 z 39 ryc. w tekscie. Stuttgart 1935 / Jan Falkowski // Lud. Rok 1934-1935. Serja II. T. XIII (XXXIII). S. 144-145; Kuchta J. Szuman Stefan: Wplyw bajki na psychik? dziecka. Warszawa 1928 / Jan Kuchta // Lud. Rok 1929. Serja II. T. VIn (XXVHI). S. 101-102.. Значну кількість рецензій на народознавчі праці та повідомлень для журналу “Lud" написав і сам А. Фішер, публікуючи їх під своїм повним ім'ям, або під криптонімами A. F, F. чи f.

Біографічних відомостей про згаданого працівника Етнологічного інституту Львівського університету Михайла Івашківа (у польській транскрипції - Michal Iwaszkow) нам не вдалося виявити. Те, що він був українцем засвідчують, передусім, його наукові зацікавлення. М. Івашків рецензував, здебільшого, праці українських народознавців, зокрема Ксенофонта Сосенка, а також філолога- україніста Яна Янува IwaszkowM. Ksenofont Sosenko: Pro mistyku hajilok - studija z ukrajinskoji hlybyny, str. 23. Wyd. “Dobra Knyzka” - Lwow 1922 / Michal Iwaszkow // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 116-117; IwaszkowM. Ksenofont Sosenko: Prazerelo ukrajinskoho religijnoho svitohladu. Lwow 1923. Str. 80 + 4 tabl. Wyd. “Zyvi hrody” / Michal Iwaszkow // Lud. Rok 1927. Serja II. T. VI (XXVI). S. 113-114; Iwaszkow M. Jan Janow: Gwara maloruska Moszkowic i Siwki naddniestrzanskiej z uwzgl^dnieniem wsi okolicznych. Lwow 1926. Wyd. Tow. Naukowego / Michal Iwaszkow // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 117-120.. Серед інших його праць - низка рецензій Iwaszkow M. Slavia - Czasopis proslovanskou filologii. Red. O. Hujer i M. Murko. Rocznik I. Praha 1922-23. Zeszyt 1-4 / Michal Iwaszkow // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 120-123; IwaszkowM. Zeitschrift fur Slavische philologie, Red. Prof. Dr. Max Vasmer, Lipsk 1924. Tom I. - 1924 / Michal Iwaszkow // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 123-126. і стаття “Сліди південних слов'ян на північ від Дністра” Iwaszkow M. Slady pobytu poludniowych Slowian na polnoc od Dniestru / Michal Iwaszkow // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 94-96.. Найімовірніше, А. Фішер був зацікавлений у роботі М. Івашківа в інституті, зважаючи на його національність, адже саме українець міг найкраще опрацювати розвідки українських учених. Це ж стосується єврейки Ґізи Френкель, яка в Етнологічному інституті займалася дослідженням саме з єврейської етнографії. Більшість рецензій, написаних нею до журналу “Lud”, були на праці про традиційну культуру євреїв Franklowa G Mitteilungen zur Judischen volkskunde, wyd. Dr. M. Grunwald, rocznik 29-ty, Wieden 1926, (jako 10-ty numer “Menorah, judisches Familienblatt fur Wissenschaft, Kunst und Literatur” Wien- Frankfurt a. M.) “Der bose Blick” von Dr. Adolf Lowinger / Giza Franklowa // Lud. Rok 1926. Serja П. T. V (XXV). S. 132-135; Franklowa G. Regina Lilientalowa: Dziecko zydowskie. Krakow 1927. Naklad Akademji Umiej. (Prace komisji etnograficznej. nr. 3). 80 str. 97 + 3 tabl. / Giza Franklowa // Lud. Rok 1927. Serja П. T. VI (XXVI). S. 106-109; Fraenklowa G. Piotr Kontny: Oaza srebrnych kwiatow. (Sassow - osrodek szycharstwa aturowego). Lwow 1932 / Giza Fraenklowa // Lud. Rok 1932. Serja II. T. XI (XXXI). S. 160; Fraenklowa G. “Rosinkess mit Maundlen”. Aus der Volksliteratur der Ostjuden. Schwanke, Erzahlungen, Sprichworter und Ratsel. gesammelt von Dr. Immanuel Plsvanger. 2-te vollig veranderte und vermehrte Auflage. Basel 1931. Verlag der Schweizerischen Gesellschaft fur Volkskunde / Giza Fraenklowa // Lud. Rok 1934-1935. Serja II. T. XIII (XXXIII). S. 142-143., а головним науковим зацікавленням ученої було народне мистецтво євреїв Польщі, особливо витинанка Franklowa G Wycinanka zydowska w Polsce / Giza Franklowa // Lud. Rok 1929. Serja II. T. VIII (XXVIII). S. 40-57..

Відзначимо, що крім офіційних працівників Етнологічного інституту, до його співробітників Я. Фальковський справедливо зараховував і таких осіб, як уже згадані М. Івашків, Ґ. Френкель, І. Кухта, а також Кароль Кораний, Юзеф Ґаєк, Ксаверій Півоцький, Володимир Марків, Еустахій Васильковський Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 185-189. (див. Додаток 1). У 1930-х роках асистентом у підрозділі працював також учитель із Косова (нині - Івано-Франківської обл.) Вільгельм Табор Дмитрук І. Матеріальна культура гуцулів у польських етнографічних дослідженнях другої половини XIX - першої половини XX ст. / Ірина Дмитрук // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. 2008. Вип. 17. С. 529; Павлюк С. Унікальне дослідження і його автор / Степан Павлюк, Роман Кирчів // Роман Гарасимчук. Народні танці українців Карпат. Львів, 2008. Кн. 1: Гуцульські танці / Наук. ред. Р. Кирчів. С. 9.. Вказані особи працювали, здебільшого, на добровільній основі (волонтерами), не отримуючи платні. У цьому не було нічого дивного: саме робота в Етнологічному інституті (у вільний від основної роботи час) дозволяла ентузіастам етнологічної науки досліджувати теми з обраних ділянок народознавства, оскільки цей структурний підрозділ Львівського університету добре обладнали для наукової діяльності.

Ще на початку організації Етнологічного інституту А. Фішер подбав про його забезпечення необхідним технічним обладнанням: придбано друкарську машинку, низку приладів для виготовлення рисунків, фотоапарат і проектор, а також обладнано спеціальне темне приміщення для виготовлення фотографій. Формувалася наукова бібліотека інституту. Наприклад, на 1934 р. вона становила вже 942 томи. Крім цього, у січні 1925 р. у “вічний депозит” Етнологічному інституту передали бібліотеку Народознавчого товариства у Львові. Остаточно це рішення ухвалили на загальних зборах товариства 12 травня 1926 р. На 1934 р. ця книгозбірня налічувала 1 519 одиниць збереження, у тому числі, 346 номерів різноманітних часописів. До 1939 р. її постійно поповнювали завдяки обміну журналу “Lud” на інші видання, який здійснювали з багатьма польськими та закордонними народознавчими інституціями. Впродовж 1926-1929 рр. бібліотекарем Народознавчого товариства у Львові, а фактично - відповідальним за його бібліотеку в Етнологічному інституті, був Я. Фальковський. Натомість офіційним бібліотекарем підрозділу впродовж 1926-1930 рр. був студент гуманітарного факультету Генрик (Генах) Перльс (див. Додаток) Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 184-189; Historia Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego // Режим доступу: http://www.ptl.info.pl/?page_id=102 [6.03.2014]; Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 184; ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 1939, арк. 141; Архів ЛНУ ім. І. Франка, ф. Р-119, оп. 1, спр. 555 (Личное дело лаборанта Перльса Генриха Ионасовича), арк. 2..

В Етнологічному інституті була також збірка етнографічних експонатів - писанок, керамічних виробів, ікон на склі, зразків вишивок, моделей сільськогосподарських знарядь тощо - свого роду Етнографічний музей. Її використовували у навчальному процесі як наочність. На особливу увагу заслуговує також архів етнографічних матеріалів, який формувався при інституті. Його поповнювали польовими записами з теренів усієї Другої Речі Посполитої (включаючи й Західну Україну), а також фотографіями, рисунками, діафільмами. Матеріали архіву студенти кафедри етнології та працівники Етнологічного інституту використовували під час опрацювання різноманітних наукових тем з народної культури українців, поляків, інших слов'янських етносів Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 184..

Науково-дослідницька робота Етнологічного інституту відбувалася у двох напрямах: етнографічному й етнологічному. Перший полягав у зборі польових етнографічних матеріалів шляхом експедицій або надсилання спеціальних запитальників до представників сільської інтелігенції, передусім учителів. Завдяки цій кореспондентській мережі, наприклад, зібрали значну кількість матеріалів про ступу як знаряддя переробки злаків (близько 800 докладних описів і рисунків з різних теренів Другої Речі Посполитої), опрацювання яких доручили Л. Попелю. Саме на їхній основі молодий дослідник написав ґрунтовну розвідку “Ступа в Польщі” Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 190-191; PopelL. St^pa w Polsce / Leon Popel // Lud. Rok 1936. Serja П. T. XIV (XXXIV). S. 187-269; PopelL. St?pa w Polsce / Leon Popel. Lwow, 1937..

Польові етнографічні експедиції, організовані Етнологічним інститутом Львівського університету, поділялися на практики студентів та особисті виїзди викладачів, студентів та випускників, які працювали над магістерськими чи докторськими дослідженнями.

Характеризуючи польову діяльність Етнологічного інституту Львівського університету докладніше, варто розпочати з експедицій, проведених

Я. Фальковським наприкінці 1920-х - у 1930-х роках. Зокрема, цей учений побував на теренах Полісся, Опілля, Покуття ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 1939, арк. 140., але головно - Бойківщини, Лемківщини та Гуцульщини, узагальнивши зібраний матеріал у низці статей та монографій, зокрема: “На лемківсько-бойківському пограниччі. Етнографічний нарис” Falkowski J. Na pograniczu lemkowsko-bojkowskiem. Zarys etnograficzny / Jan Falkowski, Bazyli Pasznycki. Lwow, 1935., “Зі східного гуцульського пограниччя” Falkowski J. Ze wschodniego pogranicza huculskiego / Jan Falkowski // Lud. Rok 1936. Serja II. T. XIV (XXXIV). Zesz. I-IV. S. 142-156., “З бойківсько-гуцульського пограниччя” Фальковскі Я. З бойківсько-гуцульського пограниччя. Начерк етнічного розміщення / Ян Фальковскі // Літопис Бойківщини. 1937. Рік VII. Ч. 9. С. 116-120., “Західне пограниччя Гуцульщини. Долинами Пруту, Бистриці Надвірнянської, Бистриці Солотвинської та Лімниці” Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny. Dolinamy Prutu, Bystrzycy Nadwornianskiej, Bystrzycy Solotwienskiej i Lomnicy / Jan Falkowski. Lwow, 1937., “Північно-східне пограниччя Гуцульщини” Falkowski J. Polnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny / Jan Falkowski. Lwow, 1938..

З працівників Етнологічного інституту Львівського університету, які проводили польові етнографічні дослідження народної культури населення Українських Карпат, варто назвати також уже згаданого Вільгельма Табора та випускника кафедри етнології Романа Гарасимчука. У другій половині 1930-х років вони, за порадою А. Фішера, провели польове етнографічне дослідження “на теренах гуцульських полонин” з метою фіксації матеріалів про традиційне пастуше господарство Гуцульщини. Дослідники побували на 15 полонинах, в основному в тодішній ґміні Гринява (нині Верховинський р-н Івано-Франківської обл.) HarasymczukR. W. Etnografia polonin huculskich / Roman Wlodz. Harasymczuk, Wilhelm Tabor // Lud. Rok 1937. Serja II. T. XV (XXXV). S. 76.. На основі зібраних матеріалів вони написали працю “Етнографія гуцульських полонин”, опубліковану в “Ludzie”, а також окремою книжкою HarasymczukR. W Etnografia polonin huculskich / Roman Wlodz. Harasymczuk, Wilhelm Tabor // Lud. Rok 1937. Serja II. T. XV (XXXV). S. 76-161; HarasymczukR. W. Etnografia polonin huculskich / Roman Wlodz. Harasymczuk, Wilhelm Tabor. Lwow, 1938..

Народною культурою гуцулів (передусім, одягом) цікавився й А. Бахман Bachmann A. Uroda artystyczna Huculszczyzny. Stroj huculski / Alfred Bachmann // Teatr Ludowy. 1929. Rok XXI. S. 226-229.. Проте до його головних наукових інтересів, зокрема, й у межах польових досліджень, належало традиційне будівництво слов'янських народів, передусім питання, пов'язані з дахом. У 1927 р. учений опублікував спеціальний запитальник з цієї теми Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 186.. Згодом А. Бахман розпочав дослідження народних промислів (у тому числі, населення теренів Волині, Опілля та Західного Поділля) Bachmann A. Przemysl ludowy w wojewodztwie tarnopolskiem / Alfred Bachmann // Wojewodztwo Tarnopolskie. Tarnopol, 1931. S. 270-274..

Саме Західне Поділля було одним із головних напрямів польових етнографічних досліджень Етнологічного інституту Львівського університету. Найґрунтовніше його розробляв Ю. Ґаєк, який упродовж польових етнографічних експедицій (їхня основна частина припала на 1936 р.) на ці терени відвідав декілька десятків населених пунктів сучасної Тернопільської області. На основі зібраних матеріалів учений написав монографію “Етнографічний нарис Поділля”, яку мали опублікувати в Тернополі у вересні 1939 р. Klodnicki Z. Jozef Ludwik Franciszek Gajek / Zygmunt Klodnicki, Anna Kowalska-Lewicka // Etnografowie i ludoznawcy polscy. Sylwetki, szkice biograficzne. Krakow, 2002. Т. І / pod red. Ewy Frys-Pietraszkowej, Anny Kowalskiej-Lewickiej, Anny Spiss. S. 107; Клодницький З. Етнографічні матеріали, що стосуються Західного Поділля в архіві Польського народознавчого товариства та в архіві Юзефа Ґайка // Народознавчі зошити. 1997. № 3. С. 180-181.. Проте цьому перешкодив початок Другої світової війни. Лише після її закінчення, емігрувавши до Польщі, Ю. Ґаєк опублікував збережений коректорський відбиток частини своєї праці як монографію “Етнографічний нарис західної частини Поділля. Матеріальна культура” Gajek J. Zarys etnograficzny zachodniej cz^sci Podola. Kultura materialna / Jozef Gajek. Lublin, 1947.. Значний інтерес становлять рисунки, таблиці та картографування різноманітних явищ матеріальної культури (наприклад, “Поширення назв лопати”, “Поширення назв поперечних балок, які підтримують стелю” тощо), уміщені у цій праці. Так, Ю. Ґаєк одним із перших надав великого значення методу ареальної картографії, що у 1930-х роках лише утверджувався в етнологічній науці (наголосимо, що згодом, у другій половині 1940-х - на початку 1950-х років учений ініціював у Польщі створення “Польського етнографічного атласу” Мовна У. Причинки до окреслення місця Юзефа Ґайка (1907-1987) у системі етнокультурних координат України та Польщі / Уляна Мовна // Матеріали до української етнології: зб. наук. праць. Київ, 2008. Вип. 7 (10). С. 104.).

У контексті заторкнутої теми зазначимо, що картографування елементів традиційної культури етносів, які проживали у кордонах Другої Речі Посполитої, було важливою ділянкою роботи працівників Етнологічного інституту Львівського університету, пов'язаною як зі збиранням польових етнографічних матеріалів, так і з їхнім теоретичним опрацюванням. За час існування інституту його працівники виготовили низку мап, уміщених у різноманітних наукових розвідках А. Фішера та інших дослідників: мапи, присвячені історико-етнографічному районуванню (“Польські етнічні групи” (шість карт), “Етнічні групи на теренах Поморського воєводства”, “Руські (тобто українські. - Р. Т.) етнічні групи”, “Етнічні групи на теренах Карпат”), сільському господарству (“Територія культивування льону в Польщі”, “Територія культивування коноплі в Польщі”), будівництву (“Руські (тобто українські. - Р. Т.) хати: будівельний матеріал)”, “Форми встановлення крокв на хаті”), народному мистецтву (“Техніка та типи писанок у південно-східних воєводствах”), обрядам і віруванням (“Назви провідниці під час жнив”, “Обжинкові урочистості” (дві мапи), “Поширення назв сорочки для покійника”, “Поширення назв «strygon, stryga, wieszczy»”, “Кінь і ведмідь у віруваннях та обрядах”) тощо Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 190..

Багато уваги працівники Етнологічного інституту Львівського університету (у тому числі, Ю. Ґаєк, А. Яворчак) приділяли польовому етнографічному дослідженню польських етнічних земель, зокрема Помор'я GajekJ. Sklad etniczny Wielkiego Pomorza / Jozef Gajek // Teka Pomorska. Dwumiesi^cznik regionalny poswi^cony zagadnieniom kultury i sztuki. Torun, 1938. Rok Ш. N 1-2. Styczen - kwiecien. S. 8-12; 283; Gajek J. Stroja ludowe na Pomorzu / Jozef Gajek // Teka Pomorska. Dwumiesi^cznik regionalny poswi^cony zagadnieniom kultury i sztuki. Torun, 1938. Rok Ш. N 3. Maj - czerwiec. S. 86-88; Gajek J. Etniczne oblicze Wielkiego Pomorza / Jozef Gajek // Monografja Wielkiego Pomorza i Gdyni. Z okazji 20-lecia powrotu Ziemi Pomorskiej do macierzy. Torun, 1939. S. 187-194; Gajek J. Oblicze etniczno-etnograficzne Gdanska / Jozef Gajek // Wiadomosci Literackie. Tygodnik. 1939. Rok XVI. N 31-32 (823-824). 23-30 lipca. S. 30.. З праць А. Яворчака, написаних на основі польових матеріалів, назвемо його докторську роботу - “етнографічну монографію” “Село Домбрувки Ланцутського повіту”, опубліковану окремою книгою у 1936 р. ДАЛО, ф. 26, оп. 4, спр. 679 (Докторская диссертация Яворчака Александра на этнографическую тему “Село Домбрувки повета Ланьцут” / Jaworczak Aleksander. Wies D^browki (pow. Lancut). Monografja etnograficzna. Lwow, 1933); Jaworczak A. Wies D^browki. Powiat Lancut / Aleksander Jaworczak. Lwow, 1936..

Отже, саме польові етнографічні експедиції сприяли потужній науковій діяльності працівників Етнологічного інституту Львівського університету, спрямованій, передусім, на дослідження традиційної культури українців і поляків.

Етнологічний напрям діяльності інституту полягав, здебільшого, у дослідженні різноманітних елементів традиційної культури, з акцентом на “палеоетнологічних проблемах та на світовому поширенні досліджуваних елементів” Falkowski J. Dzialalnosc Zakladu Etnologicznego... S. 190-191.. Прикладом праць з цієї тематики може бути докторська робота Я. Фальковського “Сільськогосподарські знаряддя орного типу. Палеоетнологічне дослідження” Falkowski J. Narz^dzia rolnicze typu rylcowego. Studium paleo-etnologiczne / Jan Falkowski. Lwow, 1931..

У 1929 р. монографію “Дах у слов'янському народному будівництві” опублікував А. Бахман Persowski F Bachmann A. Dach w slowianskiem budownictwie ludowem. Lwow: Nakladem Towarzystwa Naukowego, 1929. - 205 s. / Franciszek Persowski // Ziemia. Dwutygodnik krajoznawczy ilustrowany. Organ Polskiego Towarzystwa Krajoznawczego. 1931. Rok XVI. N 12. S. 230-232.. У 1934 р. окремою книгою опубліковано докторську роботу Ю. Ґаєка “Півень у народних віруваннях” Gajek J. Kogut w wierzeniach ludowych / Jozef Gajek. Lwow; Krakow, 1934.. У ній дослідник намагався показати роль півня у традиційних уявленнях народів світу (Європи, Азії, Африки й Австралії) упродовж усієї історії людства - від найдавніших часів до ХХ ст. включно. Схожою за тематикою було й докторське дослідження Г. Перльса “Вуж у віруваннях польського народу”, в якому учений докладно проаналізував уявлення, пов'язані з вужем, у різних народів світу, з наголосом на поляках. Цю працю опублікували окремою книгою у 1937 р. ДАЛО, ф. 26, оп. 4, спр. 482 (Докторская диссертация Перльса Генрика на тему “Змеи в верованиях польского народа” / Perls Henryk. W^z w wierzeniach ludu polskiego. Lwow, 1932), 311 арк.; Perls H. W^z w wierzeniach ludu polskiego / Henryk Perls. Lwow, 1937.

Теоретичним опрацюванням питань, пов'язаних із народними віруваннями, займався І. Кухта. Головним об'єктом його наукових зацікавлень була постать польського чорнокнижника XVI ст., відомого у літературі, як “майстер Твардовський” або “пан Твардовський”. Цій темі повністю чи частково присвячена більшість етнологічних праць дослідника: статті “Польський фольклор про людину на Місяці” Kuchta J. Polskie podania ludowe o czlowieku na Ksi^zycu / Jan Kuchta // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 38-51., “Таємні науки в Польщі у XV та XVI століттях” Kuchta J. Nauki tajemne w Polsce w XV i XVI wieku / Jan Kuchta / Lud. Rok 1928. Serja II. T. VII (XXVII). S. 75-107., “Історичність постаті Твардовського у світлі джерел” Kuchta J. Historycznosc postaci Twardowskiego w swietle zrodel / Jan Kuchta // Lud. Rok 1928. Serja II. T. VII (XXVII). S. 112-124., “Мотив Матері Божої - утішительки грішних у народних легендах про чорнокнижника Твардовського” Kuchta J. Motyw Matki Boskiej - ucieczki grzesznych w podaniach ludowych o czarnoksi^zniku Twardowskim / Jan Kuchta // Lud. Rok 1932. Serja II. T. XI (XXXI). S. 100-109..

Схожим до І. Кухти у тематиці та методології етнологічних досліджень був К. Кораний. Наукові зацікавлення цього науковця визначав його фах юриста: він досліджував тему на межі етнології та юриспруденції, а саме - демонологічні уявлення поляків та українців за актовими матеріалами судових процесів XV- XVIII ст. у порівнянні з аналогічними віруваннями народів Західної Європи. Цій темі присвячені розвідки “Заклинання у судочинстві (Юридично-етнологічний нарис)” Koranyi K. Czary w post^powaniu s^dowem (Szkic prawno-etnologiczny) / Karol Koranyi // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 7-18., “Чи тортури є подальшим розвитком Божих судів?” Koranyi K. Czy tortury s^. dalszym ciagem s^dow Bozych? / Karol Koranyi // Lud. Rok 1926. Serja II. T. V (XXV). S. 96-97., “Заклинання та чаклунство перед церковними судами в Польщі у XV та першій половині XVI ст.” Koranyi K. Czary i gusla przed s^dami koscielnemi w Polsce w XV i w pierwszej polowie XVI wieku / Karol Koranyi // Lud. Rok 1927. Serja II. T. VI (XXVI). S. 1-25., “Лиса Гора (Дослідження з історії народних вірувань у Польщі XVII та XVIII століть)” Koranyi K. Lysa Gora (Studjum z dziejow wierzen ludowych w Polsce w XVII i XVIII wieku) / Karol Koranyi // Lud. Rok 1928. Serja II. T. VII (XXVII). S. 57-74. та ін.

Підсумовуючи викладений матеріал, можна стверджувати, що завдяки діяльності Етнологічного інституту під керівництвом А. Фішера, упродовж 19241939 рр. Львівський університет перетворився на один із найпотужніших народознавчих осередків. Саме на основі асистентів цього підрозділу було сформовано ядро Львівської етнологічної школи А. Фішера. Її представники, які досліджували, головно, етнологію слов'ян, застосовуючи матеріали польових етнографічних досліджень і широке порівняльне тло, намагалися встановити історичні джерела різноманітних явищ народної культури.

Додаток 1

Біографічні довідки асистентів Етнологічного інституту