Сучасні тенденції та проблеми історіографії діяльності радянських органів державної безпеки на Поділлі (1928-1938 рр.)

Чималий внесок у дослідження теми діяльності каральних органів на Поділлі та репресій загалом зробили викладачі Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серед них слід відзначити С. Калитка, П. Кравченка, І. Романюка, П. Григорчука, Ю. Зінька, С. Сергійчука, А. Лисого, праці з історії Поділля яких уміщено в університетському збірнику Див.: Наукові записки: Серія: Історія. - Вип. I^VIH. - Вінниця, 1999-2014.. Фахівці розглядали різноманітні проблеми взаємовідносин радянської влади та населення, висвітлювали питання колективізації, розкуркулювання, голоду та масових репресій.

Велику роль у вивченні проблеми діяльності органів держбезпеки на Поділлі відіграла науково-редакційна група з підготовки вінницьких томів серії книг «Реабілітовані історією». Області присвячено чотири книги, в яких уміщено статті фахівців з інтерпретації політичних репресій, а також повний перелік прізвищ репресованих подолян, архівні публікації, фотодокументи Реабілітовані історією: У 27 т.: Вінницька область. Кн. 1-4. - Вінниця, 2006-2012.. Видання характеризується новітнім науково-методичним апаратом, що є запорукою актуальності його використання в майбутніх дослідженнях.

Важливою тенденцією світової історичної науки останніх років у вивченні проблем діяльності радянських органів державної безпеки стала підготовка та випуск збірників документів і науково-документальних видань. Сьогодні у вільному доступі знаходяться чимало цікавих книг такого роду. Видання з російської науково-документальної серії містить документи щодо оперативної роботи органів держбезпеки, а також накази та розпорядження партійних органів, котрі стосувалися їхньої діяльності Лубянка: ВЧК-ОГПУ-НКВД-НКГБ-МГБ-МВД-КГБ 1917-1960: Справоч-ник / Сост., введ. и прим. А. И. Кокурина, Н. В. Петрова; науч. ред. Р. Г. Пи- хоя. - М.: МФД, 1997. - 352 с.; Лубянка: Органы ВЧК-ОГПУ-НКВД-НКГБ- МГБ-МВД-КГБ: 1917-1991: Справочник / Под. ред. акад. А. Н. Яковле-ва; авт.-сост.: А. И. Кокурин, Н. В. Петров. - М.: МФД, 2003. - 768 с..

Помітною подією стала публікація російськими дослідниками документів, де розкрито діяльність радянських органів державної безпеки на селі, перебіг політики колективізації та розкуркулення (у тому числі в Україні та на Поділлі) Советская деревня глазами ВЧК-ОГПУ-НКВД: 1918-1939: Документы и материалы: В 4 т. - М.: РОССПЭН, 2000-2005; Трагедия советской де-ревни: Коллективизация и раскулачивание: 1927-1939: Документы и материалы: В 5 т. - М.: РОССПЭН, 1999-2006.. Не можна залишити поза увагою семитомне документальне видання з історії сталінського ГУЛАГу. Перший том містить документи органів держбезпеки, керівних партійно-державних структур про планування, проведення та результати основних репресивних акцій. Опубліковані матеріали показали динаміку сталінського терору та виявили основні механізми його реалізації История сталинского ГУЛАГа: Конец 1920-х - первая половина 1950-х гг.: Соб. док. в 7 т. Т. 1: Массовые репрессии в СССР / Отв. ред. Н. Верт, С. В. Мироненко; отв. сост. И. А. Зюзина. - М.: РОССПЭН, 2004. - 728 с.. У другому томі вміщено матеріали про формування структур радянських каральних органів та їх кадровий склад. Матеріали дозволяють простежити основні етапи реорганізації апарату ОДПУ-НКВС на всесоюзному рівні та характеризують кадрову політику таких органів История сталинского ГУЛАГа: Конец 1920-х - первая половина 1950-х гг. - Т. 2: Карательная система: структура и кадры / Отв. ред. и сост. Н. В. Петров; отв. сост. Н. И. Владимирцев. - М.: РОССПЭН, 2004. - 696 с..

Серед українських публікацій слід відзначити збірник, підготовлений Ю. Шаповалом, В. Пристайком, В. Золотарьовим Шаповал Ю., Прыстайко В., Золотарьов В. ЧК-ГПУ-НКВД в Україні: особи, факти, документи. - К.: Абрис, 1997. - 608 с.. Тут уміщено раніше недоступні дослідникам матеріали, що розкривають невідомі сторони оперативної діяльності органів держбезпеки у 1920-1930-х рр. у Подільському регіоні. Перебіг політичних репресій у краї та роль органів державної безпеки в їх здійсненні відображено в документальних частинах уже згадуваних книг «Реабілітовані історією: Вінницька область».

Документи про репресії на території Поділля опубліковано у тематичних збірниках Політичні репресії на Поділлі (20-30-х рр. ХХ ст.). - Вінниця: Логос, 1999. - 248 с.; Настрої та поведінка населення Поділля в умовах сталін-ської революції «згори»: 1928-1940: Зб. док. та мат. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2013. - 528 с.. Матеріали свідчать про масовий спротив населення сталінській політиці. Особливо загрозливими для більшовиків були антиколективізаційні виступи селян у 1930 р., коли радянську владу вдалося ліквідувати у 73 подільських селах. Саме органи держбезпеки займалися відновленням комуністичного порядку та «вичищенням класово-ворожих елементів» у прикордонних із Польщею та Румунією районах. Опубліковані документи дозволили простежити механізм депортацій населення, практикованих органами ДПУ. Продемонстровано окремі аспекти репресій як проти різних верств суспільства, так і щодо партійно-радянських структур. Також можемо зрозуміти, як в очах пересічних громадян виглядали працівники держбезпеки та представники державно-партійної номенклатури. Матеріали демонструють динаміку реакції населення на різноманітні заходи радянської влади.

Об'єктом уваги дослідників стала мемуаристика колишніх співробітників «органів». Незважаючи на специфічність такого роду джерел, зокрема їх суб'єктивізм, у пригоді історикам стали спогади М. Шрейдера Шрейдер М.П. НКВД изнутри: записки чекиста. - М.: Возвращение, 1995. - 255 с., П. Судоплатова Судоплатов П.А. Спецоперации: Лубянка и Кремль: 1930-1950 гг. - М.: ОЛМА-Пресс, 2005. - 687 с., Г. Санникова Санников Г. Большая охота. - М.: ОЛМА-Пресс, 2002. - 510 с. та ін. У цих працях віддзеркалено ті процеси державного терору, в якому їх автори безпосередньо брали участь.

Таким чином, проаналізувавши основний історіографічний масив з проблематики діяльності радянських органів держбезпеки в Україні й на Поділлі, відзначимо, що даний напрям досліджень активно розвивається впродовж останніх років. На нашу думку, сучасний історіографічний процес має певні особливості. Першою характерною рисою стала тенденція посилення вивчення специфіки регіонів - поряд із фундаментальним студіюванням терору та репресій фахівці звертають погляд на регіональні аспекти проблеми. Друга особливість полягає у спрямованості досліджень на каральну практику проти окремих соціальних груп і категорій населення. Виокремлюється висвітлення заходів проти національних меншин, передовсім поляків, німців, румун, греків. Четверта ознака історіографічного дискурсу - дослідження способів державного терору, у тому числі політики голоду, арештів, депортацій, розстрілів. У цьому контексті найбільший масив становлять вивчення Голодомору 1932-1933 рр. та «Великого терору» 1937-1938 рр.

Однак наявна на сьогодні історіографія не охопила всього спектру проблем діяльності репресивних структур. Якщо функціонування органів ВНК-ДПУ-НКВС у республіканському масштабі досліджується доволі активно, то на регіональному рівні бачимо прогалини. Для прикладу, діяльність органів держбезпеки на території Поділля повністю не висвітлено, особливо період 1928-1938 рр. Наявний історіографічний доробок з цього відрізку тематично різноманітний і розрізнений. Найбільше досліджень, як уже зазначалося, припадає на тему Голодомору та «Великого терору», при цьому інші періоди залишаються без достатньої уваги. Більше того, основні хронологічно-тематичні студії часто розглядали репресії вже як наслідок діяльності репресивних органів або реалізації наказів Кремля, упускаючи, таким чином, сам процес та механізм реалізації державного терору. Специфіку Поділля в реалізації органами держбезпеки сталінської політики повністю не висвітлено, досі не з'ясовано механізм взаємодії їх із партійними структурами, іншими радянськими органами. Такий стан речей ставить на порядок денний продовження активних пошуків у цьому напрямі.

Джерелознавчий аспект нашої проблеми вимагає залучення найновіших опублікованих матеріалів, а також досі неопрацьо- ваних документів з архівних фондів. Актуальною залишається вимога кваліфікованого джерелознавчого підходу дослідника до роботи з матеріалами. Лише такий алгоритм забезпечить цінність майбутніх праць. Найбільш перспективним напрямом уважаємо подальше вивчення регіональних особливостей функціонування органів держбезпеки у вертикалі державного терору. Іншим серйозним та відкритим вектором майбутніх студій залишається написання синтетичної праці з проблем роботи органів держбезпеки, проте реалізація цієї наукової мети неможлива без певного етапу аналітико-синтетичного дослідження проблеми.

поділля дпу нквс кдб

Размещено на Allbest.ru