Одеські увертюра та епілог "опери СВУ": до історії чекістського сценарію знищення інтелектуальної еліти в УСРР у 1920-1930-х рр.
Вивчення підготовки та проведення органами держбезпеки УСРР репресивної акції проти інтелектуальної еліти в 1920-1930-х рр. у контексті "справи СВУ". Аналіз відносин більшовицького адміністративного й пропагандистського апаратів та наукової інтелігенції.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 08.04.2019 |
| Размер файла | 54,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Хворобливих явищ у вузах досить, кожний ректор не може не знати про них і через те повідомити НКО про політичний стан вуза необхідно періодично в таємному порядку два рази на рік (1/Х і 1/!V) і зокрема пропонуємо повідомляти про настрої лектури і студентства в окремих важливих випадках незалежно від встановленого терміну.
Заст[упник] НКО[Полоцький]
Завідувач] Упрофосвіти[Радченко]
Держархів Одеської обл., ф. Р-1650, оп. 2, спр. 6, арк. 1.
Машинопис. Копія
№ 2
Витяг із протоколу засідання правління Одеського інституту народної освіти щодо засудження антирадянського виступу академіка ВУАН С. Єфремова
1 лютого 1929 р.
П Р О Т О К О Л ч. 3
поширеного засідання Правління Одеського ІНО вкупі з членами літературно-лінгвістичної предметової комісії та з катедрою історії України від 1 лютого 1929 р.
ПРИСУТНІ: Ректор т. ВНУКОВ Т. М., Пом. Ректора т. Анов Й. Л.
Декани: Факпрофосу проф. Потапов, Соцвиху проф. Волков, Єввідділу т. Капович, німвідділу т. Мануляк, Рабфаку т. Трачевський, т. Гендрихов, від Профкому т. Зарвовський. Голова т. ВНУКОВ Т. М.Секретар т. СТОРОЖЕНКО Х.
С Л У Х А Л И:
І. Інформацію ректора т. ВНУКОВА з приводу постанови Президії ВУАН в справі засудження антирадянського виступу академіка С. ЄФРЕМОВА, якого засуджено всією радянською суспільностю. Од[еський] ІНО, як велика наукова установа, з великими науковими кадрами, що твердо стоять на радянському ґрунті, не може не реагувати на такий неприхований антирадянський виступ з боку буржуазного академіка, тим більш, що в складі Інституту є багато установ, які вивчають літературу та історію; тому Правління вкупі зі всіма організаціями Інституту мусить виступити з засудженням цього ганебного виступу академіка, що живе мріями про старе минуле, орієнтуючись на реставрацію Петлюрівщини. Засуджуючи виступ академіка ЄФРЕМОВА, Правління одноразово запевнено в тому, що професура та студентство Інституту в цілому дадуть відсіч тому, хто силкуватиметься виправдати Єфремова.
Проф. ВОЛКОВРоман Михайлович Волков (1885-1959) народився 1 жовтня в Новгороді-Сі- верському Чернігівської губернії в родині освітян. У 1912 р. закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут. Викладач (1920-1930) і ректор (19201923) Одеського інституту народної освіти. Декан філологічного факультету й завідувач кафедри російської літератури Одеського державного університету (1937-1941). Проректор і завідувач кафедри російської літератури Львівського (1945-1950) та Чернівецького (з 1950 р.) державних університетів. вважає, що засуджуюча постанова Президії ВУАН виступу та поведінки академ[іка] ЄФРЕМОВА цілком правильна. Останні статті та роботи взагалі підтвердили, що академік ЄФРЕМОВ є справжній ворог, який за останні часи дуже гарно себе з цього боку виявив, і тому Академія, засуджуючи виступ ЄФРЕМОВА, мала певну рацію. Я вважаю, що ІНО як велика культурна установа не може мовчати. Засуджуючи цей виступ академіка Єфремова, Правління мусить закликати всі організації Інституту до цього приєднатися.
Проф. СЛАБЧЕНКО каже, що приєднатись до засудження виступів академіка Єфремова ми можемо й то лише в першій частині, але це не дає повної картини, а те, що нам відомо з надрукованих видань, є недостатнім для того, щоб зараз можна було б свідомо і так рішуче виступати. Треба вивчити єфремовщину як таку, тим більш, що ми такого часопису, як «Діло», не читали й суті справи не знаємо. Щодо оцінки єфремовщини з того боку, чи він є ворог Радвлади, то тут не має певної ясності. У виступах та статтях є певна нісенітниця, непогодженість, немає повної договорености та ясності питання щодо оцінки Єфремовщини. Кожний оцінює по-свойому, прикладів чимало можна навести з тих же самих наших часописів та деяких видань. Тому зараз нам важко всебічно охарактеризувати єфремовщину. Останніх надрукованих праць ми не бачили, до Одеси дійшло лише всього дві книжки; таким чином, сказати зараз, що з себе уявляє єфремовщина з боку наукового та з боку методи, без вивчення ми не можемо, а для вивчення потрібно часу, хоча б місяць. Тому, на мою думку, ми можемо приєднатися лише в першій частині, а останнє слід студіювати, а то вистріл буде вхолосту. Проф. ПІПЕРЛеонід Орестович Піпер (1897-1938) народився 16 березня у с. Овсяник Балтського повіту Подільської губернії у дворянській родині. З вересня 1918 р. - член комуністичної партії. Вищу освіту здобув на юридичному факультеті Одеського інституту народного господарства в 1928 р. Професор одеських інститутів народної освіти (1925-1930), народного господарства (1925-1930), професійної освіти (1930-1931). Науковий співробітник Інституту філософії Ленінградського відділення Комуністичної академії. Розробляв проблеми історії російської філософської думки («Мировоззрение Герцена: историкофилософский очерк», 1935 р.). Заарештований 15 квітня 1937 р. Постановою Особливої наради при НКВС СРСР від 28 липня 1937 р. визначено міру покарання - 5 років виправно-трудових таборів. 3 лютого 1938 р. трійкою УНКВС «Дальбуду» засуджений до страти. 14 квітня 1938 р. розстріляний. Реабілітований 4 червня 1956 р. каже, що річ не в тому, щоб лише приєднатися, як це зазначив проф. СЛАБЧЕНКО, ми мусимо ці ворожі виступи по суті [засудити], а, по-друге, наше завдання - це з'ясувати студентству про виступ Єфремова, й тут з проф. СЛАБЧЕНКО я не погоджуюся, що в нас немає літератури й що ми характеру цих виступів Єфремова не знаємо. Це ж, по суті, не так, і література деяка в нас є. Приклад, ювілейний збірник, присвячений академіку Багалію, стаття «Проблема хліба», брошура т. Хвилі, промова генерального секретаря КП(б)У Косіора і др. І тому це буде не відповідати суті справи, коли ми погодимося з проф. Слабченко щодо виступу Єфремова, зазначивши, що ми характеру цих виступів не знаємо, тим більш, що і сам проф. Слабченко тут говорив про такі матеріали (треба гадати, що вони йому відомі), які яскраво характеризують виступ Єфремова.
Тов. СТОРОЖЕНКО Хрисанф Васильович Стороженко (1900-?) навчався в Одеському інституті народної освіти (1924-1926). Член правління (1926-1929) і проректор (1929) цього вишу. каже, що погодитись з проф. Слабченко - це значить сховати голову під крило, уникнути від справи по суті, підійти до політичного виступу ворога чисто з академічного боку; чи можемо ми зараз так ставитися - ясно, що ні. Єфремов нам відомий особливо за останні часи як справжній ворог Радвлади. Мотиви, висунені проф. Слабченком, що ми нічого не знаємо, немає певної літератури, є мотивами неправдивими тому, що тієї літератури, що навів в своїй промові проф. ПІ- ПЕР, [достатньо]. Для мене просто незрозуміла є постановка питання проф. Слабченком. Мотивувати тим, що ми не читали часопису «Діло» й тому не знаємо суті виступу Єфремова, є дуже дивним, тим більше, що цей часопис видається за кордоном і по суті є контрреволюційним.
Проф. СЛАБЧЕНКО каже, що єфремовщину треба розглядати як певну систему - науковий метод. Я не прихильник метода Єфремова, але скажу, що його метод особистий - метод соціальної естетики. Хочу відповісти тов. тов. (проф. Волкову та Стороженку), які зазначають, що у Єфремова свого особистого наукового методу, своєї наукової школи немає, то тоді на підставі яких даних ми йому довіряли, як академікові.
Тов. ВНУКОВ Тихон Митрофанович Внуков (1890-1937) народився в родині селян Орловської губернії. Із 1919 р. - член РКП(б). Ректор (1926-1930) і викладач (19271930) Одеського інституту народної освіти, в якому здобув вищу освіту (1930 р.). Директор Одеського історико-археологічного музею (1936-1937 рр.). Заарештований 26 червня 1937 р. 23 вересня виїзною сесією Військової колегії Верховного суду СРСР засуджений до вищої міри покарання (розстріляний 24 вересня 1937 р.). Реабілітований 9 липня 1957 р. зазначає, що Єфремов нам зараз відомий як справжній ворог. Зараз пронеслася волна засуджень виступу Єфремова. Матеріали, що маються, є цілком достатніми, щоб убачити, що із себе уявляє цей легальний ворог робітників та селян України. Тому ми зараз мусимо дати оцінку Єфремову по суті й закликати всі наші організації інституту до цього приєднатися.
У Х В А Л И Л И:
Констатувати, що відомий виступ академіка С. ЄФРЕМОВА є антирадянський і корисний лише для ворогів УСРР, як правильно визначає президія ВУАН: «Не можна бути академіком Радянської України, не захищаючи її від ворогів і не беручи активної участі в переведенні в життя заходів Радянської влади та її роботи в царині культурного та господарчого будівництва». Правління вкупі з членами літературно-лінгвістичної предметової комісії та кафедрою історії України поділяє ставлення Президії ВУАН до виступу Єфремова, вітає її постанову одноголосно. Правління певно в тому, що професура та студентство ІНО дадуть рішучу відсіч всім тим, хто робитиме спробу виправдання Єфремова, як солідарність з його антирадянським виступом.
Для вивчення з наукового боку - з боку методи, вважає за можливе влаштувати диспут з закликанням взяти участь професуру та студентство Інституту.
Держархів Одеської обл., ф. Р-1593, оп. 1, спр. 727, арк. 51-51 зв.
Машинопис. Копія
№ 3
Витяг із протоколу засідання правління Одеського інституту народної освіти щодо невиїзду М. Слабченка на Всесоюзний з'їзд істориків-марксистів
15 лютого 1929 р.
П Р О Т О К О Л № 4
засідання Правління Одеського Інституту Народної освіти від 15 лютого 1929 р.
ПРИСУТНІ: Ректор т. ВНУКОВ Т.М., Помректора т. Анов, декани: Профосу проф. Потапов, Соцвиху проф. Волков, Євсектор т. Капович, Німсектора т. Мануляк, Робітфаку т. Грінберг, Голова Профкому т. Зарвовський, Бухгалтер т. Гельман, військовий керівник тов. Генрихов.
Голова т. ВНУКОВ Т. М.Секретар т. СТОРОЖЕНКО Х.В.
СЛУХАЛИ:
ХХХ. Про згублення Одеським ІНО місця на Всесоюзному з'їзді істориків- марксистів з причин невід'їзду на з'їзд проф. СЛАБЧЕНКА.
ПОСТАНОВИЛИ:
ХХХ. 1) Приймаючи до уваги, що з'їзд істориків-марксистів за 12 років Жовтневої Революції відбувся вперше й що завданням з'їзду було підвести підсумки в царині внедрення марксистського світогляду на наших ідеологічних дільницях, себто школа, література, преса тощо, з одного боку, та, з другого боку, з'їзд істориків-марксистів поруч з підведеними підсумками намітив засоби дальнішого руху щодо охорони чистоти марксистських принципів на ідеологічних позиціях. Крім цього, з'їзд констатував, що у справі викладання історії мають місце немарксистські погляди, їх протягують під всякими ознаками т. зв. псевдомарксисти. Це має особливе відношення, як відзначено на самому з'їздові, до української історичної науки, де криза продовжується й в даний час тому, що основи старих буржуазних історичних концепцій, підірваних Жовтневою революцією, починають знову відроджуватися; з чим з'їзд закликав вести рішучу боротьбу в напрямку ідеологічному-методологічному.
2) Проф. СЛАБЧЕНКО в Одеському Інституті Нар[одної]. Освіти є представником основної історичної дисципліни, де методологія недосить розроблена. Посилаючи проф. СЛАБЧЕНКА на з'їзд істориків-марксистів, Правління було впевнено, що проф. СЛАБЧЕНКО виконає доручення Правління, з одного боку, й, з другого боку, буде поводирем висуне- них завдань з'їздом щодо боротьби з немарксистськими ухилами. Це тим більш вимагалося ще й з того, що на з'їзді було говорено, що проф. СЛАБЧЕНКО теж викладає так званий «економічний матеріалізм». Зараз більше, як коли, викладання, особливо в галузі історії, мусить провадитися марксистською методологією.
В цьому відношенні з'їзд мав особливе значіння, він дав певні напрямки в галузі марксистської методи. Але, на превеликий жаль, Правління констатує, що проф. СЛАБЧЕНКА на з'їзді не було, [він] завдання Правління не виконав з невідомих для Правління причин. Мотиви, висунені проф. СЛАБЧЕНКОМ, щодо, на його думку, пошкоджень йому поїхати на з'їзд, а саме відсутність грошей, Правління не може вважати за уважливе, тим більше, що проф. СЛАБЧЕНКУ було дано літер й авансом 50 крб. грошей.
Тим більш, для Правління є незрозумілим факт перебування проф. СЛАБ- ЧЕНКА у м. Києві в той час, коли в Москві провадився з'їзд істориків- марксистів.
Голова правління ректорТ. Внуков
СекретарХ. Стороженко
Держархів Одеської обл., ф. Р-1593, оп. 1, спр. 724, арк. 11, 14-14 зв.;
спр. 727, арк. 54, 57-57 зв. Машинопис. Оригінал.
№ 4
Розпорядження НКО УСРР ректорам та директорам педагогічних технікумів про надання характеристик професорсько-викладацькому складу
4 березня 1929 р.
Цілком таємно
НКО УСРР 4/ІІІ - 1929 р.
№ 338/Т
До всіх ректорів ІНО та директорів педагогічних технікумів
З метою вивчення кадрів підвідомчих установ пропонується протягом двох тижнів надіслати такі відомості:
1) Характеристики на всіх штатних професорів та викладачів.
2) Характеристики на всіх позаштатних професорів та викладачів.
3) Список педагогічного персоналу.
4) Список адміністративного персоналу.
Характеристики мусять відбити:
а)наукову та педагогічну кваліфікацію;
б)українізованість (в якій мірі);
в)політичний облік та громадська робота;
г)соціальне походження.
Відомості мусять бути складені Вами особисто, завірені Вами та надіслані таємним порядком до Облікрозподілу НКО.
Заступник народного комісара освіти [Приходько]
Держархів Одеської обл., ф. Р-1650, оп. 2, спр. 7, арк. 1.
Машинопис. Копія
№ 5
Указівка інспектури народної освіти Одеського окрвиконкому ректорові Одеського інституту народного господарства Арнаутову про надання характеристики на професорсько-викладацький склад
28 грудня 1929 р. Цілком таємно
Одеська інспектура народної освіти Одеського окрвиконкому 28/ХІІ - [19]29 р.
Ректору ОІНГ Арнаутову
Згідно з завданням Центральних органів, ми повинні скласти характеристики на деканів, професорів, викладачів, проректорів та аспірантуру. Центр вимагає не пізніше 15 лютого [19]30 р.
Характеристики надіслати до Таємної частини Окрнаросвіти не пізніше 20 січня 1930 р.
Секретар фракції спілки «Робос»[Величко]
За окрінспектора народної освіти[Чекунов]
Держархів Одеської обл., ф. Р-129, оп. 3, спр. 9, арк. 1.
Машинопис. Завірена копія
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Особенности социального устройства в Сибири в конце XIX - начале ХХ веков. Понятие "малый город" и Сибирский округ в 1920-1930-е гг. Исследование особенностей малых городов Сибири в 1920-1930–е годы: Бердск, Татарск, Куйбышев, Карасук и Барабинск.
курсовая работа [34,2 K], добавлен 15.10.2010Понятие тоталитарного режима и его признаки. Особенности его становления в Советском Союзе. Общественно-политическая жизнь в СССР в 1920-1930-е годы. Формирование авторитарного режима. Борьба за власть в партии. Репрессии 1930-х гг. История ГУЛага.
реферат [30,9 K], добавлен 25.03.2015Аналіз політичних переговорів Грузії, Польщі, Литви, Латвії й Естонії з УСРР, обставин досягнення ними домовленостей. Причини, що завадили радянським Білорусі, Вірменії, Азербайджану й Далекосхідній республіці досягти політичних домовленостей з УСРР.
статья [47,7 K], добавлен 11.09.2017Причина дерусифікація в УСРР більшовиками. Особливості її реалізації. Національний розвиток культури в Україні в 30-х рр. ХХ віку. Поняття "розстрiляне вiдродження". Історичний опис репресій інтелігенції. Аналіз творів та журналів, що виходили в цей час.
реферат [23,4 K], добавлен 26.12.2015Социально-экономические и политические изменения в России в 1920-1930 гг. Предпосылки формирования тоталитарной системы. Борьба за власть, возвышение И.В. Сталина. Смысл и цели массовых репрессий и террора 1928-1941 гг. Воздействие цензуры; система ГУЛАГ.
курсовая работа [228,5 K], добавлен 08.04.2014Основные направления и методы охраны культурных памятников в советской России в 1920-1930-е годы. Анализ политики государства в отношении церкви и культурных религиозных памятников, культурно-просветительская и законотворческая деятельность Луначарского.
контрольная работа [26,8 K], добавлен 05.03.2012Чеченский конфликт до установления советской власти. Из статьи Г.В. Марченко: "Антисоветское движение в Чечне в 1920 – 1930-е годы". Причины чеченского конфликта. Политика Советского Союза по отношению к горцам. Права чеченского народа.
статья [12,8 K], добавлен 18.02.2007События отечественной истории середины XIV века. Иван Грозный и укрепление централизованного государства. Реформы и опричнина. Достижения и противоречия в культурной жизни страны в 1920-1930-е годы. Различия в творческих позициях деятелей культуры.
контрольная работа [24,3 K], добавлен 16.06.2010Этапы становления института президентства в Республике Башкортостан. Анализ основных положений Конституции Башкортостана, установившей в республике президентскую форму власти. Общественно-политическая жизнь БАССР в 1920-1930 гг. Распространение ислама.
контрольная работа [36,9 K], добавлен 12.01.2011Советское общество в 1920-1930-е годы. Аграрная политика после окончания войны, ее роль в развитии всего общества. Кризис сельского хозяйства. Период восстановления народного хозяйства. Политика индустриализации, коллективизация сельского хозяйства.
курсовая работа [51,7 K], добавлен 27.11.2012Підходи до вивчення функціонування та значення Одеського порто-франко, які з'явились в українській історіографії 1920-х - середині 30-х pp. Вплив цього режиму на українське господарство зазначеної доби. Концепція О. Оглоблина щодо Одеського порто-франко.
доклад [24,4 K], добавлен 25.09.2010Характеристика отаманщини як явища у період української визвольної революції 1917-1920 років. Обмеженість суверенітету УСРР на початку 20-х років ХХ ст. Діяльність Українського таємного університету у Львові. Ініціатори створення дивізії "СС - Галичина".
контрольная работа [26,1 K], добавлен 13.06.2010Возникновение студенческих союзов в 1920-1925 гг. Центры российского зарубежного студенчества. Организационная структура и система управления студенческих организаций. Количественные и качественные характеристики студенческого мира российской эмиграции.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 18.03.2012Культурное строительство Беларуси после октября 1917 года. Создание системы образования и высшей школы Советской Беларуси. Достижение и противоречие национальной культурной политики в 1920-1940 гг. Разнообразные феномены социальной жизни общества.
реферат [29,3 K], добавлен 15.03.2014Правовий статус ревкомів як надзвичайних органів радянської влади. Діяльність ревкомів губернії, їх нормотворча діяльність. Значення наказів й розпоряджень місцевих ревкомів, їх відділів. Проведення спільних засідань вищестоящого й нижчестоящого ревкомів.
статья [30,3 K], добавлен 11.09.2017Начало русского масонства. Подготовка в Париже и открытие первых в ХХ веке масонских лож в России. Мировоззрение русских масонов начала ХХ века. Масоны и отречение Николая II. Ленинградские масоны 1920-х годов. Московское масонство 1920-1930-х гг.
курсовая работа [113,7 K], добавлен 24.11.2009Комплексний аналіз масових репресій проти населення України, в ході якого визначаються роль і місце терористичної політики тоталітарної держави у досягненні цілковитого контролю над суспільством. Різновиди сталінських репресій в Україні у 1930–і роки.
реферат [142,4 K], добавлен 08.01.2016Наддніпрянська Україна в першій половині XIX ст.: рух українських автономістів, масонов, декабристів та інтелігенції. Кирило-Мефодіївське братство в другій половині XIX ст. Особливості українського політичного руху. Біографія представників інтелігенції.
контрольная работа [43,7 K], добавлен 10.02.2011Политическая система в стране с середины 1930-х гг. Становление личной власти Сталина. Эволюция конституционного строя СССР в 1920-1930-е гг. Политический режим в последние годы жизни Сталина. Массовые репрессии, апогей сталинизма и его основные черты.
контрольная работа [34,5 K], добавлен 22.01.2017Аналіз наукових публікацій, присвячених складному і неоднозначному процесу встановлення та розвитку міждержавних відносин між Україною та Королівством Румунія у 1917-1920 рр. Характеристика та аналіз новітнього етапу досліджень розвитку цих взаємин.
статья [23,7 K], добавлен 17.08.2017
