Перше видання "Кобзаря" Т.Г. Шевченка 1840 р. у бібліотеках, музеях і приватних колекціях

Однак, на жаль, не можна однозначно пов'язати походження цього примірника "Кобзаря" з бібліотекою СПб. цензурного комітету, оскільки на ньому немає ніяких позначок, характерних для книг цієї бібліотеки - записів цензорів на титульному аркуші з вхідними / вихідними номерами і датами видачі квитків, прикріплених до оправи свідчень друкарів тощо (так, наприклад, видання "Гайдамаків" Т.Г. Шевченка. - СПб, 1841, яке розташоване поруч з "Кобзарем" з шифром Е I 4822, має на титульному аркуші запис: "№ 295. 21 марта 1842. Выдать билет "Цензор Корсаков".

У процесі збору матеріалів до теми ми натрапляли на цікаві факти про примірники першого видання "Кобзаря" 1840 р., які були в музеях і приватних колекціях, але сьогодні місце зберігання окремих з них невідоме, а про інші зовсім немає відомостей.

Примірники "Кобзаря" 1840р., доля яких невідома. Микола Маркевич

Найґрунтовнішим джерелом інформації про примірники "Кобзаря", які були у приватних бібліотеках чи колекціях видатних особистостей і доля яких на сьогодні невідома, є праця відомого шевченкознавця Василя Бородіна "Перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка", видана окремою брошурою у 1974 р. як передмова до факсимільного видання "Кобзаря" 1840 р. і поміщена у футлярі разом з факсиміле.

На основі архівних даних Пушкінського дому та історичного архіву Бородін подає відомості про надіслані видавцем Б. Мар- тосом примірники "Кобзаря" ще до появи всього тиражу. Першим із тих, кому він надіслав "Кобзар", був Микола Маркевич (1804- 1860) - відомий український і російський історик, етнограф, фольклорист, поет, композитор. Бородін вважає, що це був поза- цензурний примірник, бо надісланий ще 12 квітня, а квиток на друк цензор підписав 18 квітня. У супровідному листі до М. Маркевича, який цитує В. Бородін, Мартос писав: "Додаю при цьому видану мною книжку... Пропоную її вам як данину Вашому талантові, як любителю всього рідного, свого краю, своєї поезії" [5, с. 13]. Згодом, 23 квітня 1840 р., на вечорі у М. Маркевича на якому був присутній і Т. Шевченко, Н. Кукольник критикував Мартоса за видання "Кобзаря", вважаючи, що напрям "Кобзаря" шкідливий і небезпечний, що спонукало Мартоса зробити деякі вилучення у "Кобзарі".

М. Маркевичу Шевченко присвятив вірш "Н. Маркевичу" ("Бандуристе, орле сизий...", 1858 р.). Поет зустрічався з М. Маркевичем не лише на вечорах у Петербурзі. У 1843 р. Т. Шевченко зустрів його у Качанівці - помісті Григорія Тарновського. Про цю зустріч він згадував у листі із заслання від 22 квітня 1857 р. [46] до одного з синів М. Маркевича - Андрія Маркевича (1830-1907) - правника, етнографа, філантропа, який після смерті Шевченка сприяв поверненню рукописів поета з архіву III відділення до Музею українських старожитностей в Чернігові і, як вважають шевченкознавці, домігся дозволу на перше в Російській імперії повне видання творів Шевченка 1907 р. (в редакції В. Доманиць- кого). Повернувшись із заслання, Шевченко зустрічався з Андрієм Маркевичем у Москві.

Особиста бібліотека Миколи Маркевича після його смерті стала частиною бібліотеки колегії Павла Галагана у Києві, фонди якої у 1920 р. увійшли до складу Всенародної бібліотеки України (тепер - Національна бібліотека України імені В. І. Вернад- ського). На книгах М. Маркевича були екслібриси "Из библиотеки Н. Маркевича" і печатки з гербом роду Маркевичів. На примірнику "Кобзаря", який сьогодні зберігається у фондах НБУ ім. В.І. Вернадського, цих атрибутів немає. Отже, місце знаходження примірника "Кобзаря" з бібліотеки М. Маркевича залишається невідомим.

Тарас Шевченко і Григорій Квітка-Основ'яненко

В. Бородін вважає, що Т. Шевченко одержав від Мартоса примірник "Кобзаря" відразу після його виходу.

Відомий книгознавець Таїсія Ківшар у своєму дослідженні "Особисте книжкове зібрання Т.Г. Шевченка" [30] ґрунтовно вивчила історію особистої бібліотеки поета, здійснила реконструкцію складу книжкового зібрання Шевченка на основі різних даних, прослідкувала історіографію бібліотеки. В кінці статті подана публікація списку книг, які належали Шевченку, і які жандарм І. Грибовський відправив Григорію Честахівському до Канева. Серед них зареєстрований "Кобзар" лише 1860 р. Дослідниця вважає, що багато книг не зазначені, оскільки були конфісковані в ході арештів учасників Кирило-Мефодіївського братства, а частина могла загубитися. Деякі з них, правдоподібно, брали "на згадку" друзі чи знайомі. Згодом окремі видання виявилися в колекції П. Потоцького - засновника Музею України, зокрема "Гайдамаки" 1841 р. з автографом Миколі Маркевичу, "Чигиринський Кобзар і Гайдамаки" 1844 р. та ін., які він передав у 1927 р. до Музею України. Про перше видання "Кобзаря" 1840 р. у бібліотеці Шевченка Т. Ківшар у статті не згадує.

Відомо, що Т. Шевченко посилав "Кобзар" 1840 р. Г. Квітці-Основ'яненку, про що той писав у листі до Т. Шевченка від 23 жовтня 1840 р. Докладні відомості про примірник "Кобзаря", який надіслав Т. Шевченко Г. Квітці-Основ'яненку, знаходимо у статті Ланевського в журналі "Червоний Шлях" за 1926 р. [34а]. Автор описує придбане у Сумах на базарі видання "Гайдамаків" 1841 р. і "Кобзаря" 1840 р., об'єднаних в одній оправі: "На внутрішньому рожевому боці оправи наліплено картку білого паперця в золотому обідку з написом: "Г: Федоровичу Квитки Т: Шевченко", правопис залишаємо згідно з оригіналом. Гарна оправа книжки з золотим тисненням, а також золота обвідка навколо картки з написом яскраво свідчать про те велике поважання, з яким ставився молодий майбутній велетень і володар думок українського громадянства до другого відомого всій країні письменника, який вже був на схилі літ" [34а, с. 162].

Ланевський вважає, що це вже другий примірник, надісланий Г. Квітці-Основ'яненку. Перший Шевченко передав через якогось приятеля, але той листа загубив, а зачитану книгу передав через П. Мартоса. Г. Квітка-Основ'яненко в листі до Шевченка від 23 жовтня 1840 р. писав: "А книжку, як розгорнув, дивлюсь - "Кобзар", та вже дуже вичитаний. Дарма! Я його притулив до серця, бо дуже шаную Вас, і Ваші думки кріпко лягають на душу" [29, с. 187].

Як тільки вийшли з друку "Гайдамаки", Т. Шевченко вирішив послати поему Квітці-Основ'яненку, але пам'ятаючи, що "Кобзар", переданий раніше, був "дуже вичитаний", разом з "Гайдамаками" оправив і "Кобзар" 1840 р. Ланевський не зміг з'ясувати, як примірник "достався до нашого сумського базару" [34а, с. 165].

У згаданій статті Ланевський публікує як лист відоме Шев- ченкове звернення "Панове субскрибенти!": "На попередньому білому аркушикові дрібненько, але старанно і чітко, набрав він своїм гусячим пером 25 рядочків. З кожного рядочку блищить відомий Шевченківський гумор, молодий, дзвінкий, задиркуватий". Автор зазначає, що в листі Шевченка немає ні дати, ні підпису. Примірник, очевидно, був надісланий в кінці 1842 р. - початку 1843 р., оскільки в серпні 1843 р. Г. Квітка-Основ'яненко помер. Ланевський також згадує, що Шевченко ще в листі до Квітки-Основ'яненка від 8 грудня 1841 р. просив роздати спеціальні квитки для передплати "Гайдамаків".

Для з'ясування долі цього примірника необхідно було б встановити особу Ланевського (імені у журналі не зазначено), проте наші розшуки поки що не дали результатів.

В. Бородін у згаданій праці зазначив, що тоді ж Мартос надіслав примірники "Кобзаря" Євгену Гребінці, Нестору Кукольнику, можливо, Карлу Брюллову, Михайлові Глінці. Звичайно, наївно було б сподіватися, що через стільки років після виходу "Кобзаря" вдасться знайти хоч би один із цих примірників, якщо навіть Ю. Меженко жодного з них не віднайшов, хоча все життя збирав відомості про видання "Кобзаря". Крім того, немає документальних підтверджень про те, що П. Мартос справді надіслав "Кобзар" саме цим особам.

Чи мав примірник "Кобзаря" Нестор Кукольник?

Ми спробували знайти хоча б якісь сліди "Кобзаря" в особистій бібліотеці Нестора Кукольника як одного з тих, хто був знайомий як з П. Мартосом (по Ніжинській гімназії), так і з Т. Шевченком (зустрічався з ним на вечорах у М. Маркевича та на зібраннях у власному домі).

Нестор Кукольник (1808-1868) - доволі відома особа у тогочасних літературних і мистецьких колах Петербурга. Серед вихідців з України Н. Кукольник (батько його був родом із Закарпаття) поруч з М. Гоголем, М. Гнєдичем та іншими зробив певний внесок у російську літературу. Завсідник петербурзьких літературно-мистецьких салонів, поет, драматург, у рік видання "Кобзаря" був доволі популярною фігурою. Вивченню життя і діяльності Нестора Кукольника багато років присвятив історик і краєзнавець Олександр Ніколаєнко (1934-2009) у Таганрозі, де провів останні роки свого життя Кукольник. Стосункам Кукольника з Шевченком присвячена його стаття "Кукольник и Шевченко", поміщена в літературно-мистецькому журналі "Склянка часу = Zeitglas", який виходить у Каневі як спільне українсько- російсько-німецьке видання [38]. У цій статті О. Ніколаєнко, опираючись на "Дневник" А. Мокрицького (М., 1975), намагається довести, що до викупу Шевченка був причетний також Кукольник, внісши, ймовірно, певну суму грошей на лотерею [38, с. 38-39]. Негативний відгук Кукольника на вечорі у М. Маркевича 24 квітня 1840 р. про "Кобзар" 1840 р., який, на думку дослідників, спонукав видавця П. Мартоса зробити деякі вилучення і переверстати наклад, Ніколаєнко пояснює різницею в поглядах Шевченка і Кукольника. Однак Ніколаєнко не згадує, що Кукольник одержав "Кобзар" від Мартоса. Він схильний думати, що Кукольника міг ознайомити з текстом "Кобзаря" ще у рукописі цензор П. Корсаков, який був у дружніх стосунках з літературно-мистецькою елітою Петербурга. Аргументом, на думку О. Ніколаєнка, є той фактор, що цензор не володів українською мовою, не читав віршів Шевченка, а підписав квиток на видання. Навіть, якщо погодитись з цією думкою, то виникає інше запитання: а чому ж він не попередив цензора, а зробив свою заяву після того, як П. Мартос надіслав перший примірник М. Маркевичу? В одній із своїх праць О. Ніколаєнко порушує історію особистої бібліотеки Нестора Кукольника [60]. Він вважав, що власна бібліотека Н. Кукольника сьогодні не існує як цілість. Частина її розійшлась по всій Росії, частина зберігається у фондах Центральної міської публічної бібліотеки ім. А.П. Чехова у Таганрозі та в Таганрозькому державному літературному та історико-архітектурному музеї-заповіднику. Ми звернулися до бібліотеки і одержали відповідь від Єлизавети Олексіївни Шапочки - завідувача відділу дореволюційних і цінних видань Центральної міської публічної бібліотеки ім. А.П. Чехова в Таганрозі, що "Кобзаря" 1840 р. у фондах бібліотеки немає. Натомість від бібліотеки одержали цінні відомості про святкування у Таганрозі 200-річчя від дня народження Т. Шевченка. Так чи інакше, але слідів "Кобзаря" у колекції Кукольника ми не знайшли.

Василь Штернберг

Василь Штернберг - автор офорту "Кобзар з хлопчиком-поводирем", поміщеного на фронтиспісі у першому виданні "Кобзаря" 1840 р. З Т. Шевченком художник В. Штернберг (1818-1845) познайомився у 1838 р. і став його приятелем. Тарас Шевченко присвятив В. Штернбергу поему "Іван Підкова", яка була надрукована у "Кобзарі" 1840 р. Дослідникам Шевченка відомо, що перед від'їздом Штернберга до Італії у 1840 р. поет подарував йому примірник першого видання "Кобзаря" з віршем-присвятою "На незабудь Штернбергові". Вперше історію цього примірника оприлюднив бібліограф і літературознавець Степан Пономарьов у рубриці "Документы, извістія и замітки" журналу "Кіевская Старина" (1902 р.):

"Много літ тому назад случайно куплен М. Левченкомъ в Петербургі на толкучкі экземпляръ "Кобзаря" первого изданія, подаренный Шевченкомъ Штернбергу, извістному художнику, ум. 1845, съ автографомъ поэта:

"На незабудь Штернбергови

Пойидешъ далеко,

Побачишъ багато,

Задывышся, зажурышся -

Згадай мене, брате!

Тарасъ Шевченко".

Конечно, послі смерти Штернберга, книжка Кобзаря попала на толкучку и лежала тамъ літ 35, пока случайно попалась на глаза пріезжему украинолюбцу" [20, с. 73].

Відомості про особу українолюбця М. Левченка знайдемо у цьому ж джерелі. Відразу після повідомлення про примірник Штернберга поміщена невелика стаття С. Пономарьова "Памяти Михаила Михайловича Левченка", присвячена 10-річчю від дня смерті М. Левченка [40]. М. Левченко, син потомственного дворянина, народився у Конотопі в 1830 р., виховувався в Петровсько-Полтавському кадетському корпусі і служив у Дворянському полку в Петербурзі, брав участь у поході російської армії в Угорщину в 1849 р. Після відставки жив у своєму маєтку в Херсонській губернії. У 1869 р. переїхав на Київщину, у 1870-х рр. разом з Л.В. Ільницьким у Києві відкрив книжковий магазин (у 1874 р. виданий каталог цього магазину). Повернувся до свого маєтку, де й помер у 1891 р. Був щирим українцем, вивчав історію України, народні пісні, збирав українські книжки. Очевидно, що архіви Левченка, як і придбаний ним "Кобзар" 1840 р. з автографом Т. Шевченка, потрапили до С. Пономарьова.

Степан Іванович Пономарьов (1828-1913) - вчений, бібліограф, літературознавець, бібліофіл. Докладні відомості про нього знаходимо у статті Валерія Авдєєнка і Жанни Іванової "Степан Пономарьов:"Я книгу паче хліба і солі приємлю" [1], за якою ми їх і подаємо. Уродженець Конотопа, випускник Київського університету св. Володимира, він у пошуках роботи побував у Києві, Москві, Петербурзі. Друкувався у періодичних виданнях під багатьма псевдонімами (до речі, "Словник українських псевдонімів та криптонімів XVI-XX ст." О. І. Дея (Київ, 1969, с. 520) налічує їх 42). Бібліотека Пономарьова під кінець його життя мала до 15 тисяч томів. Автори статті звертають увагу, що в журналі "Новое время" він надрукував літературно-бібліографічну бесіду про "Кобзар" Шевченка. В "Кіевской Старине" (1883, № 2) опублікував вісім листів Шевченка до різних осіб. Помер у Конотопі. Ще за життя у 1905 р. подарував бібліотеку Конотопському земству, яке не знало, що з нею робити. Основна частина була звалена в сараї земства і розкрадена. "Серед багатьох бібліографічних раритетів загинув, здається, і той примірник "Кобзаря" 1840 року, де було рукою поета написано "На незабудь Штернбергові" [1, с. 153]. Проте примірник існує. Подальший його шлях простежила Н. Ча- мата у гаслі "На незабудь Штернбергові" у "Шевченківській енциклопедії" [45]. Автор гасла посилається на свідчення багаторічної співробітниці Національного музею Тараса Шевченка Л. Зінчук. У статті "Про деякі прорахунки в основному тексті та коментарях останнього академічного видання творів Шевченка" [25] Людмила Зінчук розповіла майже детективну історію про те, як їй пощастило побачити примірник "Кобзаря" з дарчим написом Т. Шевченка В. Штернбергу. У лютому 2005 р. двоє молодиків прийшли до Національного музею Шевченка і попросили ідентифікувати напис на книзі. Коли Зінчук сказала, що це автограф Шевченка і музей купить цю книгу, їй не дозволили ні сфотографувати напис, ні взяти книгу до рук. Натомість молодики дзвонили до власника книги. Їхня обіцянка надіслати до музею фото напису залишилась не виконаною. Після опублікованої у газетах інформації про вилучення українськими митниками раритетних "Кобзарів" та інших видань Т. Шевченка, Л. Зінчук звернулася до прес-секретаря Харківського прикордонного загону, проте відповіді не одержала. Хоча сьогоднішнє місце його знаходження невідоме, проте є надія, що примірник зберігся.

Канівський національний заповідник (Канів)

На території Канівського заповідника у 1991 р. була відтворена Тарасова світлиця - перший народний музей Кобзаря. Поблизу могили Шевченка стояла хата, в одній половині якої у 1884 р. викладач Канівського двокласного училища Василь Гнилосиров разом з членами Київської Старої Громади створив народний музей Шевченка - Тарасову світлицю. Як стверджують дослідники [57], першим експонатом цього музею став "Кобзар" Шевченка 1840 р. видання. Його приніс Василь Гнилосиров у 1888 р. Хатину розібрали у 1930-х рр., а із здобуттям незалежності України відновили. На сайті музею "Шевченківський національний заповідник" на головній сторінці є фото титульного аркуша "Кобзаря" 1840 р. у "Діючій експозиції". На наш запит заступник директора з наукової роботи заповідника Світлана Анатоліївна Брижицька відповіла, що у Музеї є лише фототипічне видання першодруку "Кобзаря", здійснене у 1914 р. На жаль, вияснити долю примірника В. Гнилосирова не вдалось. Василь Гнилосиров був непересічною особистістю. Будучи студентом, у 1860 р. звернувся до Шевченка з листом [24, с. 144] і попросив його прислати для молоді свої книжки. В. Гнилосиров нібито розповсюдив (за сприяння Т. Шевченка) три тисячі примірників "Кобзаря" 1860 р. (наклад становив десять тисяч) серед харківських недільних шкіл.

Білоцерківський державний краєзнавчий музей (Біла Церква)

Про існування у 1927 р. першого видання "Кобзаря" 1840 р. у Білоцерківському археологічно-етнографічному музеї (тепер - Білоцерківський державний краєзнавчий музей) ми довідалися зі статті відомого історика і книгознавця Сергія Білоконя "Генерал Павло Потоцький - фундатор Музею України" [4]. У джерелі, на яке він покликується, поміщена коротка стаття про музей тодішнього його директора Степана Леонтійовича Дроздова, в якій читаємо, що в музеї "є Шевченківський куток, де зібрані твори Шевченка: 19 "Кобзарів" різних видань, починаючи з 1840 року" [19, с. 247]. Відомо, що майже всі експонати музею в Білій Церкві, організованого як археологічний музей у 1918 р., а відкритого як окружний музей старожитностей у 1924 р., подарував його перший директор і засновник С.Л. Дроздов або вони були зібрані за його участю. У статті А. Геппенера "С.Л. Дроздов-Мишківський" йдеться і про бібліотеку С. Дроздова: "Бібліотека тов. Дроздова (мало не 4 000 томів) складається з книг з історії та красного письменства України, археології й мистецтва, в тому числі майже всі видання українських письменників, починаючи з "Енеїди" Котляревського 1808 р. до 1905 року включно. Є також стародруки..." [9, с. 138]. Чи був це примірник з бібліотеки Дроздова, можна лише припускати. Музей був пограбований під час Другої світової війни. Сьогодні книжкова колекція Білоцерківського державного краєзнавчого музею, за даними Інтернет-джерел, налічує 1 420 одиниць зберігання, зокрема й рідкісних видань. Про перше видання "Кобзаря" Т. Шевченка 1840 р. у колекції Музею не зазначено.

Бібліотека Академії наук Росії (Санкт-Петербург)

У працях деяких дослідників натрапляємо на твердження, що у Слов'янському фонді БАН Росії є перше видання "Кобзаря" Т. Шевченка. Так, у статті Л. І. Горенко "Діяльність українців у структурі Академії наук Росії XVIII-XIX ст." [11] зазначено, що "у Слов'янському фонді БАН (м. Санкт-Петербург) зберігаються декілька сотень видань творів Шевченка (українською, російською мовами та ін.), серед них: перше, друге та третє видання "Кобзаря" (1840 видання Мартоса, 1844, 1860), "Гайдамаки" (1841)". Факт наявності першого видання, за свідченням джерел, подає також О. Гусєва у статті "Творчество Т.Г. Шевченко и коллекция украинской книги в Славянском фонде Библиотеки Российской Академии наук" [14]. Ми звернулися із запитом до Слов'янського фонду БАН Росії, проте одержали негативну відповідь. За свідченням бібліотекаря Слов'янського фонду М.В. Колмакової, у фонді є лише фототипічне видання першодруку "Кобзаря" 1840 р., здійснене НТШ у Львові 1914 р. Залишається хіба думати, що вчені помилково прийняли за перше видання фототипію, але тоді бібліотека мала би внести ясність у це питання.

Російська національна бібліотека (Санкт-Петербург)

Для згаданого на початку статті "Каталога русскихъ иллюстрированныхъ изданій, 1725-1860 гг." (М., 1915) укладач Н. Обольянінов описав перше видання "Кобзаря" Т. Шевченка 1840 р. за примірником Публічної бібліотеки у Санкт-Петербурзі (тепер - Російська національна бібліотека), про що зазначено в каталозі в кінці бібліографічного опису скорочено (п. б.), тобто "Публичная библиотека". Теперішній генеральний каталог бібліотеки (електронна версія) не реєструє видання "Кобзаря" 1840 р. у фондах Російської національної бібліотеки. Чи був такий примірник у бібліотеці - вияснити не вдалося.

Дім антикварної книги в Нікітськом (Москва)

На сайті "Дома антикварной книги в Никитском" в "Каталозі аукціонів" під гаслом "Аукцион № 7, Лот 57" зазначений повний опис першодруку "Кобзаря" Т. Шевченка, копія титульного аркуша та подана доволі цікава інформація про видання: "Шевченко Т. Кобзарь. СПб.: в Тип. Е. Фишера, 1840. 114 с. 17,4 X 11 см. В составном картонаже эпохи. В хорошем состоянии, надрывы, утраты по корешку, выпадение авантитула и с. 11-12, временные пятна. Владельческая надпись на форзаце принадлежит Григорию Степановичу Тарновскому, хозяину села Качановка на Украине, близкому другу и меценату Тараса Шевченко. Офорт в начале книги (народный певец - кобзарь с мальчиком-поводырем) выполнен по рисунку Василия Штернберга. Выход этого "Кобзаря", даже урезанного царской цензурой, - событие огромного литературного и национального значения. В мире сохранилось всего несколько экземпляров "Кобзаря" Т.Г. Шевченко 1840 года. Большая редкость" [55]. Зазначені бібліографічні джерела, в яких зареєстроване видання: Обольянинов № 2925, Верещагин В.А. Русские иллюстрированные издания. Спб., 1898, № 952. Ціна продажу: 7 500 000 рублів. Аукціон відбувся 25 жовтня 2012 р. Про нього йшлося також у повідомленні на сайті "Rarus's Gallery" (у Топ-25 виставлених на продаж книг "Кобзар" посів сьоме місце). Кому дістався примірник, звичайно, вияснити неможливо, оскільки інформація про учасників аукціонів, як правило, закрита. Не виключено, що його купив хтось із багатих колекціонерів. Важко також встановити, від кого одержав книгу Григорій Тарновський (1788-1853), адже він був однаково близький як з Т. Шевченком, так і з автором офорту на книзі - художником В. Штернбергом. Серед друзів власника Качанівки, крім Шевченка, з яким він знався ще з 1830 р., були В. Жуковський, К. Брюллов, М. Глінка та ін. Г. Тарновський був власником величезної бібліотеки й картинної галереї, покровителем як Шевченка, так і Штернберга. У 1842 р. Шевченко подарував йому картину "Катерина", а в 1843 р. і 1845 р. не раз бував у маєтку Г. Тарновського в Качанівці. Наступний з покоління Тарновських - Василь Васильович (старший) (18101866), український етнограф, громадський діяч, одержав Качанівку у спадок від дядька Григорія, у якого не було дітей. Його син Василь Васильович (молодший) - громадський і культурний діяч, меценат, став фундатором Музею українських старожитностей (тепер - Чернігівський державний історичний музей), з яким пов'язана історія одного з примірників Д. Мордовця в Інституті літератури ім. Т.Г. Шевченка. Цей примірник був зареєстрований у рукописному каталозі "Печатных книг Музея украинских древностей В.В. Тарновского", який уклали Борис і Марія Грінченки у 1901 р., як повідомив нам директор Чернігівського державного історичного музею Сергій Лаєвський, і переданий за актом 7/1 35 р. № 1 до Інституту. Жодних позначок на ньому не описано. Ця дата відрізняється від тієї, що на листку обліку Інституту, де зазначено: акт - від 1933 р.

Приватна колекція Олександра Прогнімака

Про наявність примірника першого видання "Кобзаря" 1840 р. в колекції Олександра Прогнімака ми дізналися з його інтерв'ю для тижневика "События и люди" з нагоди виставки його колекції ікон та раритетних видань [41]. Біографічні дані О. Прогнімака викладені в численних, іноді доволі контроверсійних, інтернет-публікаціях. О. Прогнімак родом з Донецька, військовий за фахом, згодом - підприємець, політичний і громадський діяч, письменник, один із найбагатших колекціонерів України. В його інтерв'ю читаємо: "В моей коллекции есть и первый "Кобзарь" Тараса Шевченка и его "Чигиринский Кобзарь", изданный в те далекие времена, когда Тарас Григорьевич еще не был широко известен" [41]. У колекції О. Прогнімака зберігаються ікони, рідкісні видання, карти. З десяти тисяч книг колекції вісім тисяч - рідкісні видання, деякі - єдині у світі. Докладний ілюстрований опис колекції подано у згаданому тижневику "События и люди". О. Прогнімак збудував культурно-просвітницький центр Alex Art House, в якому є музей рідкісної книги. У цьому центрі в 2010 р. експонувалися українські видання "Русалка Дністрова" (1837), "Чигиринський Кобзар і Гайдамаки" (1844). Про експозицію на цій виставці "Кобзаря" 1840 р. ми не знайшли відомостей. На персональному сайті О. Прогнімака у розділі "Антикварные книги" виставлені фото понад 60 видань, зокрема й "Чигиринський Кобзар і Гайдамаки". Першого видання "Кобзаря" 1840 р. серед цих видань немає.

На наш запит адміністрація культурно-просвітницького центру не відповіла. Як виявили співробітники НБУ ім. В.І. Вернадського, про що нам повідомила завідувач відділу стародруків та рідкісних видань п. Галина Ковальчук, такий центр тепер не існує, а місце перебування О. Прогнімака невідоме.

Нещодавно до автора статті звернулася молода пара з невеличкого містечка на Львівщині з проханням оглянути родинну реліквію, за їхнім переконанням, - перше видання "Кобзаря" 1840 р. Видання було настільки пошкоджене, а сторінки затерті, що знайти насамперед друкарські позначки, характерні для першодруку "Кобзаря", було неможливо. Фронтиспіс у книзі відсутній, що також ускладнювало атрибуцію видання. Ми із завідувачем відділу рідкісної книги О.М. Колосовською схильні до думки, що це фототипічне видання "Кобзаря" 1914 р., однак не взяли на себе відповідальності бути експертами.

Отже, мусимо констатувати, що проблема атрибуції першодруку "Кобзаря" Т. Шевченка, виданого в Санкт-Петербурзі 1840 р., залишається актуальною до сьогодні. Тому досліджувати першодрук "Кобзаря" 1840 р. необхідно на рівні кожного примірника.

Література

1. Авдєєнко В. Пономарьов: "Я книгу паче хліба і солі приємлю" / В. Ав- дєєнко, Ж. Іванова // Пам'ять століть. - 2000. - №. 3. - С. 149-153.

2. Арошенко М. Деньги в жизни Тараса Шевченко / Михаил Арошенко // Деньги Плюс. - 2014. - 3 марта.

3. [Бжеський Р.]. Чи маємо в ужитку автентичний текст "Кобзаря"? / Р. Задеснянський // Альманах "Гомону України" на рік 1964: у 150-річчя народження Великого Кобзаря України Т. Шевченка, 1814-1964. - Торонто, [1964]. - С. 7-96.

4. Білокінь С. Генерал Павло Потоцький - фундатор Музею України / Сергій Білокінь // Скарбниця української культури: зб. наук. праць. - Чернігів, 2007. - Вип. 8. - С. 12-34.

5. Бородін В.С. Перше видання "Кобзаря" 1840 року: Передмова до факсимільного видання "Кобзаря" 1840 р. / Бородін В.С. - Київ: Дніпро, 1974. - 34 с. - Видано окремою брошурою, поміщеною у футлярі разом із факсимільним виданням "Кобзаря" 1840 р.

6. Бородін В.С. Післямова: [Позацензурний примірник першого видання "Кобзаря"] / В.С. Бородін // Шевченко Т.Г. Кобзар: фототипія поза- цензурного примірника видання 1840 року / Т.Г. Шевченко. - Київ, 1962. - С. 116-121.

7. Видання Тараса Шевченка в Україні (1840-1923) : наук.-допом. покажчик / [уклад. І.О. Негрейчук]. - Київ, 2010. - 72 с.

8. Гальченко С. Доля Шевченкових раритетів [передмова] / Сергій Гальченко // Повернені Шевченківські раритети / [упорядкув., наук. опис колекції та примітки: С. Гальченко, Н. Лисенко] ; Ін-т л-ри ім. Т.Г. Шевченка, УВАН у США та ін. - Дніпродзержинськ: Андрій, 2010. - С. 4-8.

9. Геппенер А.С. Л. Дроздов-Мишківський / А. Геппенер // Бібліологічні вісті. - 1928. - № 1. - С. 137-138.

10. Глоба Н. Фототипічні, факсимільні та репринтні видання творів Т.Г. Шевченка у колекції Музею книги і друкарства України / Глоба Наталія // Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві : матеріали 1-ї і 2-ї наук.-практ. конф., 10-11 листоп. 2010 р., 9 листоп. 2011 р. / Музей книги і друкарства України. - Київ, 2012. - С. 167-172.

11. Горенко Л.І. Діяльність українців у структурі Академії наук Росії XVIII-XIX ст. / Л.І. Горенко // IX культурологічні читання пам'яті Володимира Подкопаєва "Концептуальні проблеми розвитку української культури у світлі підготовки і проведення 2012 року як року культури та відродження музеїв в Україні" : матеріали наук.-практ. конф., 2-3 черв. 2011, Київ. - Київ: НАКККіМ, 2011. - Т. 1.

12. Грушевський М. Лист до К. Студинського 25 серп. 1924 р. / М. Гру- шевський // Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894-1932). - Львів; Нью-Йорк, 1998. - С. 158.

13. Гумен Ю.Є. Шевченкіана у документах та матеріалах Державного архіву Тернопільської області / Ю.Є. Гумен, О.Я. Сулима // Архіви України. - 2014. - Вип. 3. - С. 42-52.

14. Гусева О. Творчество Т.Г. Шевченко и коллекция украинской книги в Славянском фонде Библиотеки Российской Академии наук / О. Гусева // Т.Г. Шевченко и мировая культура: материалы VI Междунар. семинара (10-14 мая 2006 г.). - СПб., 2007. - С. 36-43.

15. Дашкевич Я. Лист до Ю. Меженка, 10 верес. 1961, Львів / Яр. Дашк. // Листування Юра Меженка з Ярославом Дашкевичем (1945-1969) / [упоряд.: Роман Дзюбан, Галина Сварник] ; ЛННБУ ім. В. Стефаника. - Львів, 2009. - С. 206-207.

16. Дашкевич Я.Р. Роман Бжеський. Життя й історико-публіцистична діяльність / Я.Р. Дашкевич // Українські проблеми. - 1998. - № 1. - С. 122-127.

17. Дзьобан О.О. Меморіальна бібліотека Олександра Кониського в НТШ / О.О. Дзьобан // Бібліотека Наукового Товариства ім. Шевченка: Книги і люди: матеріали круглого столу / НАН України, ЛНБ ім. В. Стефаника, НТШ у Львові. - Львів, 1996. - С. 29-35.

18. Дорошенко В. Бібліотека Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (Короткий історичний нарис) / Володимир Дорошенко // Записки НТШ. - Нью-Йорк; Париж. - 1961. - Т. 171. - С. 7-58. - (Збірник філологічної секції ; т. 30).

19. Дроздов С. Білоцерківський археолого-етнографічний музей / С. Дроздов // Український музей / Управління науковими установами УСРР. - Київ, 1927. - Зб. 1. - С. 246-247.

20. Ещё строки Шевченка (Из бумаг Левченка) // Кіевская Старина. - 1902. - Т. 76, февр. - С. 73.

21. Жемчужников Л. Воспоминаніе о ШевченкЬ, его смерть и погребете / Жемчужниковъ Левъ // Основа (СПб.). - 1861. - Март (№ 3). - С. 1-21.

22. Жемчужников Л. Листи до О.Л. Кониського: від 17 жовтня 1898 р. м. Погорільці; Від 18 жовтня 1897 р., м. Погорільці / Жемчужников Лев // Спогади про Тараса Шевченка. - Київ: Держлітвидав, 1958. - С. 518-519; 519-521.

23. Жемчужников Л. Мои воспоминания из прошлого / Лев Жемчужников; вступ. ст. и общая ред. А.Г. Верещагиной. - Ленинград: Искусство, Ленинград, отд-ние. - 1971. - 446 с.

24. Житецький Г.П. Шевченко і харківська молодь / подав Ігн. П. Жи- тецький // Україна. - 1925. - № 1. - С. 143-148.

25. Зінчук Л. Про деякі прорахунки в основному тексті та коментарях останнього академічного видання творів Шевченка / Л. Зінчук // Слово Час. - 2010. - № 5. - С. 23-25.

26. Ільницька Л. "Русалка Дністровая" (1837) у бібліотеках і музеях світу: іст.-книгозн. дослідж. / Луїза Ільницька; НАН України, ЛНБ ім. В. Сте- фаника. - Львів, 2007. - 247 с.

27. КалічахЮ. Педагогічна діяльність Аркадія Животка на Поділлі [1921- 1923] / Юрій Калічак // Людинознавчі студії. Сер.: Педагогіка. - Дрогобич, 2010. - Вип. 21. - С. 139-151.

28. Каталогъ русскихъ иллюстрированныхъ изданій, 1725-1860 гг. : в т. / сост. Н. Обольяниновъ. - Москва, 1915. - Т. 2. - 686 с.

29. Квітка-Основ'яненко Г. Лист до Шевченка 23 жовтня 1840 р. / Г. Квітка-Основ'яненко // Листи до Тараса Шевченка. - Київ: Наук. думка, 1993. - С. 187.

30. Ківшар Т. Особисте книжкове зібрання Т.Г. Шевченка / Таїсія Ківшар // Українська біографістика: зб. наук. праць Ін-ту біографічних досліджень / НАН України, НБУВ. - Київ, 2009. - С. 102-129.

31. Кониський О. Ранком в Алупці: Присвячую Льву Мих. Жемчужникову // Кониський О. Вибрані твори / Олександр Кониський. - Київ: Дніпро, 1986. - С. 307-311. - Вперше опубл.: Літературно-науковий вісник. - 1898. - Т. 1, кн. 1. - С. 135-193 під назвою "В тумані (Дійсність і галюцинації)".

32. Кониський О.Я. Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя / О.Я. Кониський. - Львів, 1898. - Т. 1. - 254 c., портр. - (Збірник філологічної секції НТШ ; т. 1).

33. Корнійчук М. Про атрибутування окремих видань творів Т. Шевченка у колекції Музею книги і друкарства України / Корнійчук Марія // Українська писемність та мова в манускриптах і друкарстві : матеріали 1-ї і 2-ї наук.-практ. конф., 10-11 листоп. 2010 р., 9 листоп. 2011 р. / Музей книги і друкарства України. - Київ, 2012. - С. 153-157.

34. Кравс Є. Раритетний "Кобзар" і Шевченко різними мовами: фотоштрих / Євген Кравс // День. - 2014. - 18 берез. - С. 2.

35. Ланевський. Знаходка нового листа Т.Г. Шевченка / Ланевський // Червоний Шлях. - 1926. - № 2. - С. 162-165.

36. [Мартос П.]. Эпизоды из жизни Шевченка / М.П. // Вестник ЮгоЗападной и Западной России. - 1863. - № 4. - С. 34-35.

37. Мордовець Д. З минулого та пережитого (Про батька Тараса та ще про дещо) : Спомини Данила Мордовия / Д. Мордовець // Літературно- науковий вісник. - 1902. - № 6. - С. 243-252.

38. Неживий О. Великий Кобзар і Луганщина / Олексій Неживий // Слово Просвіти. - 2013. - 3-9 жовт. - С. 9.

39. Николаенко А. Кукольник и Шевченко / Александр Николаенко // Склянка часу (Канів). - 2004. - № 32. - С. 61-72.

40. Пекарська Л. Ювілей Української бібліотеки в Лондоні / Людмила Пекарська // Купола: іст. альманах. - Київ, 2007. - Вип. 4.

41. Пономарев С. Памяти Михаила Михайловича Левченка / Пономаревъ С. // Кіевская Старина. - 1902. - Т. 76, февр. - С. 77-81. - (Документы, извістія и замітки).

42. Сметанская О. Коллекционер Александр Прогнимак / Сметанская Ольга // События и люди. - 2008. - 18-25 авг. (№ 23).

43. Смирнов-Сокольский Н.П. Моя библиотека: библиографическое описание: в 2 т. / Смирнов-Сокольский Н.П. - Москва: Книга, 1969. - Т. 1. - 531 с.

44. Стебницький П. З архива Д.Л. Мордовцева / Стебницький П. // Україна. - 1907. - Т. 3, сент. - С. 285-310.

45. Хом'як О. Перший "Кобзар" показали вперше / Орися Хом'як // Високий Замок. - 2014. - 17 берез. - С. 5.

46. Чамата Н. "На незабудь Штернбергові" / Ніна Чамата // Шевченківська енциклопедія. - Київ, 2013. - Т. 4. - С. 396-397.

47. Шевченко Т.Г. Лист до А.М. Маркевича 22 квітня 1857 р. // Шевченко Т.Г. Зібрання творів: у 6 т. / Т.Г. Шевченко. - Київ, 2003. - Т. 6: Листи. - С. 124.

48. Щурат В. "Кобзар" Шевченка (СПб. 1840, в типографії Е. Фішера, 116 сторінок малої 16-ки) / В. Щурат // Діло. - 1914. - 10 берез. (чис. 53). - С. 5.

49. Ю.К. У світі таких книжок дві / Ю.К. // Експрес. Львівські новини. - 2014. - 13-20 берез. - С. 3.

50. Якимович Б. Закоханий в Україну / Богдан Якимович, Мирослава Яки- мович // Лев Жемчужников - ювілейна сильветка (до 175-річчя від дня народження) / ідея, упорядкув., пер. та прим. Б. Якимовича. - Львів, 2003. - С. 8-21.

51. Biblioteka Pawlikowskich // Publiczne biblioteki lwowskie: Zarys dziejow. - Lwow, 1926. - S. 24-28.

52. Tyrowicz M. Pawlikowski Jozef Gwalbert / Marian Tyrowicz // Polski Slownik Biografzny. - Wroclaw, 1980. - T. 35/3, zesz. 106. - S. 434-437.

53. Вертиклимов Н. Доступен ли читателям настоящий Тарас Шевченко? [Електронний ресурс] / Вертиклимов Н. - Режим доступу: http://alternatio. org/articles/articles/item/7298. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 17 берез. 2014 р.

54. Вертиклимов Н. Подлинны ли прижизненные издания "Кобзаря" Т.Г. Шевченко? [Електронний ресурс] / Вертиклимов Н. - Режим доступу: http://anti-myth.freevar.com/lit/podlinnost-izdanij-kobzara.htm. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 24 листоп. 2014 р.

55. Державна духовна православна семінарія в Крем'янці 1919-1939 рр. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vpba.org/istorija/127- derzhavm-duhovna-pravoslavna-seminarija-v-kremjantsi-1919-1939-rr.html. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 17 берез. 2014 р.

56. Дом антикварной книги в Никитском [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.vnikitskom.rU/ru/antique/auction/8/2397. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 17 берез. 2014 р.

57. Іванущенко Г. Перше видання "Кобзаря" Тараса Шевченка 1840 р. [Електронний ресурс] / Геннадій Іванущенко. - Режим доступу: http://history.sumynews.com/xix/1840-1900-ukrajinske-natsionalne- vidrodzhennya-na-zemlyakh-sumshchini/item/420-pershe-vydannia- qkobzariaq-tarasa-shevchenka-1840-r.html. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 17 берез. 2014 р.

58. Карпов В. Збереження культурної спадщини та музеєфікація пам'ятних місць Тараса Григоровича Шевченка [Електронний ресурс] / Карпов Віктор. - Режим доступу: http://novasich.org.ua. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 24 листоп. 2014 р.

59. Керзюк О. Перший "Кобзар" Шевченка [Електронний ресурс] / Ольга Керзюк. - Режим доступу: http://uk.mfa.gov.ua/ua/press-center/publications/ 1909-first-kobzar. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 23 черв. 2014 р.

60. Музей "Кобзаря" Т.Г. Шевченка в Черкасах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: cit.ckipo.edu.ua/wiki/index.php/ Музей_"Кобзаря"_ Т.Г. Шевченка_в_Черкасах. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 24 листоп. 2014 р.

61. Николаенко А. По следам библиотеки Кукольника [Електронний ресурс] / Александр Николаенко. - Режим доступу: http://taglib.ru/po_sledam_ kukolnika.html. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 10 січ. 2015 р.

62. Новини Чернівців: Від і до [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/do_chernivciv_privezli_origina l_ne_sankt-peterburz_ke_vidannja_kobzarja_184. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 24 листоп. 2014 р.

63. Пакош І. У Львові відкрилась виставка першого видання "Кобзаря" Шевченка 12 березня 2014 р. [Електронний ресурс] / Пакош Ірина. - Режим доступу: http://zaxid.net/news/showNews.do7u_lvovi_vidkrilas_ vistavka_pershogo_vidannya_kobzarya_shevchenka&objectId=1304423. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 24 листоп. 2014 р.

64. "Перше видання "Кобзаря" Т.Г. Шевченка, 1840 р." [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://library.lnu.edu.ua/bibl/index.php?option= com_content&view=article&id=752:pershe-vydannja-kobzarja-t-g- shevchenka-1840-r&catid=1:latest-news&Itemid=1. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 3 листоп. 2014 р.

65. Редкие издания Кобзаря 1840 Т.Г. Шевченко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sellbook.com.ua/viewtopic.php?f=153&t=2174&st= 0&sk=t&sd=a&start=80. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 15 січ. 2015 р.

66. У Львові відкрилася виставка однієї книги - перше видання "Кобзаря" 1840 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://galinfo.com.ua/ news/156781.html. - Назва з екрана. - Дата перегляду: 24 листоп. 2014 р.

Размещено на Allbest.ru