Історичний феномен "самообкладання" селян (1927-1929): фіскально-класове походження надподатку
Процедура нарахування, організаційного оформлення та адміністративно-примусового стягнення самообкладання селян. Висвітлення персон ініціаторів та ідеологів впровадження нової системи оподаткування. Правові аспекти впровадження додаткового надподатку.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.04.2020 |
| Размер файла | 67,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Голова Київського окрвиконкому Ю. Войцехівський, звітуючи про підсумки хлібозаготівлі у першій половині 1928 р., визнав частковий вплив самооподаткування на 35-50% “...одним із методів, що примусило заможне селянство викинути на ринок певну кількість хліба” Там само, 82.. Однак зауважив, що “. значні хлібні запаси залишилися або у куркуля, або в близьких до нього елемента”, тому використовували “засоби бойкоту” та економічного натиску. Селяни Могилів-Подільської округи не продавали масово зернові культури через дефіцит на ринку промислових товарів, а з іншого боку, через нерівномірність заготівельних і ринкових цін, тому податки не стимулювали зростання товарної частини зернових культур. Тому заяви центральних і місцевих органів влади стосовно стимулюючої ролі самообкладання в частині збільшення вивозу хліба на ринок більш впливали на громадську думку, ніж на темпи хлібозаготівлі.
Державні органи з метою приборкання “куркульсько-спекулянтських елементів” винайшли значно ефективнішу форму позбавлення їх хліба. Постанова ВУЦВК і РНК УСРР “Про заходи щодо розкуркулення селян” від 3 липня 1929 р. передбачала штраф у розмірі п'ятикратної вартості хліба подвірного планового завдання, якщо селянське господарство ухилятиметься від виконання “розверстного завдання”, ухваленого “порядком самозобов'язання всім селом хлібозаготівельного плану” Вісті ВУЦВК, 3 липня (1929).. Отже, враховуючи недостатній вплив системи самообкладання та інших фінансово-економічних факторів на “утримувачів хліба”, держава остаточно вдалася до карально-репресивних методів. Тому ідея стимулювання хлібозаготівлі через впровадження пропорційного оподаткування єдиного сільськогосподарського податку, а самообкладання саме так виглядає, виявилася недостатньо обґрунтованою і практично не спрацювала.
Фінансово-фіскальна сутність самооподаткування не могла виконувати стимулюючу функцію, особливо в частині виконання натуральної повинності, якою став хлібозаготівельний план до двору. Між двома повинностями -- грошовою та натуральною, якщо проаналізувати закон про єдиний сільськогосподарський податок та про самообкладання, не було створено механізму еквівалентного взаємозаліку. Грошова повинність, яку подвоїли через систему самооподаткування, не була порожньою страшилкою для селян, але вона не могла вплинути на свідоме виконання плану до двору. Податкові органи через районні фінансові відділи та сільські податкові комісії виконували власні зобов'язання, а хлібозаготівельні діяли окремо. Інколи спостерігалося дублювання повноважень сільських податкових комісій, які одночасно стягували грошовий податок та розверстку. Подібна ситуація склалася довкола справи селянина М.Р. Белікова з хутора Богданівна Ізюмської округи на Харківщині, що викладена у його скарзі від 14 серпня 1929 р. Він зазначив, що “...25 травня комісія з самообкладання, не рахуючись із тим, що я всі лишки вивіз, запропонувала мені вивезти ще 280 пуд. у триденний термін, а згодом збільшила цю кількість до 600 пуд.” Колективізація і голод на Україні..., 110.. Очевидно це була сільська податкова комісія, яка займалася не лише оподаткуванням, але і хлібозаготівлею, адже вона діяла при сільраді. Принцип самооподаткування тут не мав значення, тому що переважала пряма адміністративно- репресивна дія місцевого органу влади.
Отже, впровадження системи самооподаткування (самообкладання) в Україні 1928-1929 рр. демонструє ознаки відвертого фіскально-адміністративного стягнення додаткових коштів за так званим класовим принципом. Останній виявився завуальованим розподілом платників сільськогосподарського податку за реальними джерелами доходів, відтак і фінансових надходжень. Додаткова форма пропорційного оподаткування існуючого сільськогосподарського податку, якщо розглядати її в контексті класичної, а не класової моралі, мала ознаки відвертого пограбування заможних селян. Самообкладання, оцінюючи його структурно- функціональний компонент, вирізнялося організаційною самобутністю. Його впровадження виконувало функцію економічно-фінансового обмеження так званих куркульських господарств, але не обмежувалося ними, тому належало до цілеспрямованої політично-економічної кампанії держави, спрямованої на “мобілізацію коштів” сільського населення.
Курс на індустріалізацію країни та реорганізацію виробничих і соціально-економічних відносин в сільському господарстві вимагав значних коштів. Держава вирішила взяти їх у населення, бо зовнішні кредити становили мізерну долю в інвестиціях економіки, а також купувати імпортне обладнання для новобудов першої п'ятирічки. Не випадково сільськогосподарський податок і самообкладання посіли 28% річного плану “мобілізації коштів” на 1929/30 р. ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 20. Спр. 2755. Арк. 65. Банальне і відверте пограбування селян, хоча і математично витончене через ставки, пропорції, паї. Останні лише засвідчували номенклатурну здатність податкових органів до оперативної роботи у надзвичайних умовах.
Ідеологічне обґрунтування класового спрямування самообкладання, на мою думку, виглядає політичним фарисейством вищої ланки партійної номенклатури. Основним завданням податкових органів було максимальне стягнення селянських коштів, а соціально-економічні ознаки класовості лише дозволяли чинити свавілля проти заможних селян, накладаючи сумнозвісне самообкладання. Подібного надподатку не існувало в історії українського селянства. Вони (їх було безліч) вирізнялися непосильним тягарем, але ніхто не дублював однотипний податок.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Причини голодомору на Дніпропетровщині. Становище селян в 1932 р. та посилення голодомору в 1933 р.. Спогади очевидців та національні аспекти. "Сталінський стрибок" в індустріалізації та колективізації. Тотальне вилучення продовольства у селян державою.
реферат [34,5 K], добавлен 10.05.2009Історії української селянської кооперації, причини недовіри та наслідки упередженого ставлення до кооперативного керівництва. Вироблення правильного розуміння роботи керівних органів кооперації та відношення селян до управлінської роботи в кооперативі.
реферат [25,3 K], добавлен 12.06.2010Роль радянської держави в змінах складу селянства в період форсованої індустріалізації та суцільної насильницької колективізації сільського господарства 1927-1933 рр. Розкуркулення і ліквідація селянських господарств як передумови голодомору 1932-1933 рр.
реферат [26,5 K], добавлен 20.09.2010Перехід до прискореної колективізації, невдоволення селян та короткострокові поступки Й. Сталіна. Мета та форми боротьби з куркульським класом. Прискорення колективізації та її крах у січні – березні 1930 року. Особливості голоду 1932–1933 років.
курсовая работа [44,2 K], добавлен 14.11.2010Становище України після світової війни та впровадження нової економічної політики. Розвиток промисловості, науки і техніки в 20-30-ті роки. Впровадження єдиного сільськогосподарського податку в грошовій формі та забезпечення держави товарним хлібом.
реферат [28,6 K], добавлен 13.03.2011Ідеологічна основа репресій. Політика "Червоного терору". Жертви "антикапиталистической революції" на початку 30-х років. Протести селян проти колективізації та примусового вилучення "надлишків" зерна. Смерть Йосипа Сталіна та ослаблення репресій.
реферат [562,1 K], добавлен 25.11.2014Історико-психологічні риси головних ініціаторів, ідеологів і практиків радянського терору. Характеристика ленінсько-сталінської системи побудови комунізму. Психотип Сталіна як тоталітарного державця. Проведення масових вбивств в сталінській політиці.
статья [32,8 K], добавлен 11.09.2017Селянські громади в Україні. Громадське життя і його форми дозвіллєвої діяльності в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Сутність українських громад у селі. Звичаєві норми спілкування й дозвілля селян. Колективна взаємодопомога і колективне дозвілля.
курсовая работа [59,5 K], добавлен 27.03.2014Вплив структури розселення на спосіб життя, зростання добробуту родини і суспільства. Вивчення повсякденного життя українських селян під час зміни сільської поселенської структури в 1950-1960 рр. Політика планових переселень та укрупнення колгоспів.
статья [24,6 K], добавлен 20.08.2013Аналіз основних архівних джерел, що містять докази штучного походження голоду в Україні. Основні причини даного явища: колективізація селянських господарств, пограбування чи розкуркулювання українських селян, хлібозаготівлі за принципом продрозкладки.
реферат [33,1 K], добавлен 04.12.2010Збитки господарств України за роки громадянської війни. Впровадження нової економічної політики в 1921 році: заміна продрозкладки продподатком на селі. Основні заходи НЕПу: децентралізація системи управління, розвиток підприємництва та кооперації.
презентация [5,9 M], добавлен 26.02.2014Поняття та загальна характеристика, а також хронологія впровадження нової економічної політики на території СРСР, передумови, оцінка результатів. Об'єктивні та суб’єктивні причини голоду 1921-1923 рр. в Україні. НЕП як альтернатива "воєнного комунізму".
презентация [1,7 M], добавлен 04.06.2015Передумови проведення реформи 1861 року, її правова база, основний зміст, політичні й соціально-економічні наслідки. Селянський рух на Україні в дореформений період, юридичні акти та умови звільнення селян і наділення їх землею, ліквідація кріпацтва.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 24.11.2010Державний лад України в умовах нової економічної політики. Конституція УРСР 1929 р. Адміністративно-територіальний поділ українських земель у складі Російської та Австро-Угорської імперії. Наслідки революційних подій 1905-1907 рр. в Росії та в Україні.
контрольная работа [25,3 K], добавлен 28.10.2010Передумови прийняття християнства в Київській Русі. Історичний нарис з історії формування давньоруської державності. Розгляд язичництва як системи світогляду. Особливості історичного вибору князя Володимира. Ствердження християнства як панівної релігії.
курсовая работа [38,3 K], добавлен 27.09.2011Передумови і впровадження нової економічної політики. Суть реформування в галузі торгівлі, фінансів, сільському господарстві. Позитивні та негативні результати проведення НЕП. Причини відмови від засад нової економічної політики. Історичне значення НЕП.
реферат [23,2 K], добавлен 28.10.2010Історія та існуючі теорії походження слов'ян, етапи формування окремих груп слов'янських мов. Створення та перші правителі Київської Русі, становлення та завоювання нової держави. Процвітання металургійної промисловості та основні ремесла пращурів.
реферат [19,5 K], добавлен 25.03.2010Нова економічна політика. Голодомор 1921-1922 рр. Становище в Україні після завершення громадянської війни було надзвичайно важким. Виступи робітників, повстання селян. Розправи з незадоволеними більшовицькою політикою.
доклад [7,5 K], добавлен 21.05.2003Дослідження проблеми співвідношення здійснення політики українізації і нової економічної політики. Вплив суб'єктивних чинників на хід апаратної українізації. Впровадження політики суцільної колективізації в країні, її наслідки та особливості проведення.
статья [27,7 K], добавлен 29.08.2013Направления британской конституционной политики в Индии в 1929-1935 годах. Декларация лорда Ирвина 1929 года. Разногласия консерваторов по индийскому вопросу в 1929-1931 гг. Причины сопротивления Черчилля правительственному курсу в Индии в 1929-1935 гг.
дипломная работа [95,0 K], добавлен 08.03.2011
