Матеріальне становище населення України за життя П. Куліша

Загальна картина матеріального становища сільського населення була б не повною якщо не згадати про житло. Так, згідно даних І. Фундуклєєва, селянські будівлі складалися з хати для проживання, стодоли, хліву та клуні. Так, згідно кошторису витрати на будівництво селянської хати становили 20,95 руб. Якщо додати витрати на перевезення матеріалів сума без врахування вартості перевезеного лісу, становитиме 32,99 руб. Загалом вартість спорудження всіх господарських будівель тяглого селянського господарства становила 91,21 руб.

Надзвичайно складно визначити доходність селянських господарств. Однак за допомогою статистичних даних та побічних джерел спробуємо реконструювати загальну картину. Перш за все, слід відзначити, що різні види сільськогосподарських робіт мали різну вартість. Крім того, визначення доходів селян ускладнюється ще й тим, що левова частина розрахунків за виконані роботи здійснювалась натуральними продуктами.

Так, за даними І. Фундуклєєва в Київській губернії в 1846 р. один день роботи коштував: чоловіка з парою волів або конем влітку -- 23 коп., а взимку -- 18 коп.; жіночої влітку -- 9 коп., а взимку -- 7 коп. Вартість обробітку 1 десятини зерна разом із збиранням та обмолотом становила 5 руб. 54,5 коп. У середньому по губернії витрати на обробіток 1 десятини становили 17,81 руб. У період проведення реформи 1861 р. на Київщині вартість обробітку 1 десятини озимого хліба становила 13,41 руб., а ярового -- 7,35 коп. Чистий доход з 1 десятини озимої пшениці становив 11,5 руб., ярової -- 3 руб., а жита -- 2,5 руб.

Загалом, ті селяни, які наймалися працювати до господаря отримували близько 15 руб. сріблом на рік. З цієї суми 5 руб. йшло на податки, а відкладаючи 10 руб. сріблом щороку селянин пропрацювавши 7 років міг обзавестись власним господарством.

Представляє значний інтерес вартість різних сільськогосподарських робіт. Приміром, день роботи пішого сіяча коштував 20-30 коп.; косаря -- 40; молотника -- 20 взимку і 40 влітку. Жіноча робота цінилася нижче. Так, один жіночий день виполювання бур'янів цінився в 15-30 коп.; жати зернові -- 40; в'язати снопи -- 3 0. Робота пасічника по обслуговуванню 200 колод крім натурального утримання та харчів цінилася в 10 руб. сріблом на рік.

Загалом за 60 літніх днів чоловічої роботи піший селянин міг заробити 18 руб., а за 90 зимових -- 16,2 руб. Селянка за 100 літніх днів могла заробити 25 руб., а за 50 зимових -- 7,5 руб. Таким чином, селянська сім'я з двох працездатних осіб протягом року в середині ХІХ ст. могла заробити 62,7 руб.

Узагальнюючи вищенаведені дані по життєзабезпеченню українських селян за часів П. Куліша слід сказати, що ціни на продукти харчування поступово зростали, але раціон харчування сільського населення значною мірою урізноманітнювався. Вартість предметів широкого вжитку та товарів довгострокового використання поступово знижувалась. Річ у тім, що саме в цей період в Україні відбувся технічний переворот який зумовив зростання використання у промисловості машин і запровадження масового фабричного виробництва що своєю чергою призвело до поступового здешевлення фабричних товарів. Аналіз житлового забезпечення сільського населення свідчить, що сільське житло не було занадто дорогим, проте будувалося воно досить довго, адже крім хати ще зводились господарські будівлі.

Загальна картина життєзабезпечення була б не повною, якщо не згадати про транспортне забезпечення. У цьому плані слід вказати, що за часів П. Куліша між містами здійснюється регулярне диліжансне сполучення. Так, у другій половині ХІХ ст. вартість проїзду у диліжансі сполученням Київ-Чернігів у І класі становила 4 руб., у ІІ -- 3 руб., а за кожний пуд поклажі треба було платити 50 коп. Аналогічне сполучення було встановлено і м. Києва з м. Житомиром. За цим маршрутом вартість проїзду у І класі була 3 руб. 50 коп., у ІІ -- 2 руб. 50 коп. та за поклажу треба було платити по 40 коп. за 1 пуд. Значною пільгою у диліжансному сполученні було безкоштовне провезення / пуда поклажі на кожний куплений білет.

З другої половини ХІХ ст. розпочинається будівництво залізничної мережі. Разом з її розвитком зростало і забезпечення споживачів у потребах пересування між містами та країнами. Залізничний транспорт відразу почав набувати популярності серед пасажирів, оскільки він був більш швидким, ефективним і дешевшим порівняно з гужовим. Наприкінці ХІХ ст. у містах з'являється трамвайне сполучення. Зі зростанням його ролі суттєво покращується ситуація із забезпеченням населення транспортними послугами.

Свої інформаційні потреби за часів П. Куліша споживачі задовольняли переважно друкованою продукцією. Її ринок поступово зростав і розширювався. На першому місці в цьому плані перебували газети, адже їх кількість і обсяги їх тиражів протягом ХІХ ст. зростала високими темпами. Разом з розвитком книгодрукування і зростанням пропозиції ринок друкованих видань самого різноманітного ґатунку поступово насичувався.

Недосконалими залишалися санітарний стан, забезпечення предметами гігієни та медичне обслуговування.

Разом з тим покращувалась ситуація у сфері задоволення культурних потреб. Зростала кількість різних театрів, музеїв, виставок, цирків та ін. Ціни на їх відвідування були доступними.

Висновки

Підсумовуючи вищевикладене, можна виділити наступні моменти. По-перше, матеріальне становище П. Куліша протягом його життя було різним. За нашим переконанням, коли мислитель переживав матеріальну скруту, йому доводилось скорочувати обсяги свого споживання. Проте після зайняття ним високих посад в управлінському апараті Російської імперії в Польщі рівень його доходів істотно зріс, що дозволило йому не лише поступово розрахуватися зі своїми кредиторами, а й вийти на достатній рівень споживання.

По-друге, детальне вивчення матеріального становища студентів та лікарів за життя П. Куліша засвідчує ту закономірність, що представники студентської молоді нерідко проживали у доволі скрутних матеріальних умовах. Утім благодійні організації та адміністрація навчальних закладів намагалися поліпшити їх життєзабезпечення. У галузі оплати праці медичних працівників спостерігались істотні зрушення. Річ у тім, що диференціація заробітної плати була доволі значною, адже утримання вищого персоналу медичних установ у сотні разів перевищувало доходи допоміжного персоналу. Крім основного грошового жалування вони в залежності від обійманої посади отримували доплати у вигляді столових грошей. Поступово, разом з розвитком медичного забезпечення заробітна плата всіх категорій медперсоналу зростає.

По-третє, ретельний аналіз матеріального становища сільського населення засвідчує, що разом із зростанням ринкових відносин ситуація помітно покращувалась. Поступово вдосконалювалось харчування. Зростало споживання цукру, картоплі, делікатесів, приправ та ін. Разом із соціальними та економічними змінами, які були спричинені промисловим переворотом, відбувалось поліпшення споживаного одягу та взуття. Ціни на ці вироби були прийнятними, оскільки розвиток машинного виробництва спричинив до впровадження великих масштабів випуску товарів масового споживання.

Разом із зростанням науково-технічного прогресу у галузі транспортного забезпечення відбувалася заміна гужових пересувних засобів на механічні, а користування ними було більш дешевим і якісним.

куліш матеріальний студент медичний

References

1. Egunov, A. N. (1855). O tsenakh na khleb v Rossii i ikh znachenii v sfere otechestvennoipromyshlennosti. Moscow. [in Russian].

2. Fundukleev, I. (1852). Statisticheskoe opisanie Kievskoi gubernii (Ch. 2). St. Petersburg. [in Russian].

3. Gurzhii, I. O. (1961). Selskie i gorodskie bazary na Ukraine v kontse XVin -- pervoi polovine XIX vv. i ikh rol v razvitii tovarnogo proizvodstva. In Voprosy istorii selskogo khoziaistva i revoliutsionnogo dvizheniia v Rossii (Sbornik statei k 75-letiiu ak. N. M. Druzhinina). Moscow. [in Russian].

4. Ignatovich, I. I. (1910). Pomeshchichi krestiane nakanune osvobozhdeniia. Moscow. [in Russian].

5. Kashkarov, I. (1880). Nuzhdy russkogo naroda. St. Petersburg. [in Russian].

6. Korduba, M. (n. d.). Prychyny do uriadnychoi sluzhby Kulisha (vid huberns'koho sekretaria do nadvornoho radnyka). [in Ukrainian].

7. Kovalenko, N. D., & Milov, L. V. (1974). Vserosiiskii agrarnyi rynok XVIII -- nachaloXXveka (opyt kolichestvennogo analiza). Moscow. [in Russian].

8. Nikolai-on. (1893). Ocherki nashego poreformennogo obshchestvennogo khoziaistva. St. Petersburg. [in Russian].

9. Voeikov, D., & Zagoskin, V. (1867). Kievskaia guberniia. Statisticheskie svedeniia o raspredelenii zemlevladenii o tsennosti imenii i o krestianskom dele. St. Petersburg. [in Russian].

10. Yakovlev, A. F. (1955). Ekonomicheskie krizisy v Rossii. Moscow. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru