Більшовизація студентів педагогічних закладів національних меншин в УСРР/УРСР 1920-1930-х роках.: мета, засоби, завдання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Більшовизація студентів педагогічних закладів національних меншин в УСРР/УРСР 1920-1930-х роках.: мета, засоби, завдання

Олександр Комарніцький - доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України, Кам'янець-Подільський національний університет ім. І.Огієнка (Кам'янець-Подільський, Україна),

Ірина Недошитко - кандидатка історичних наук, доцентка кафедри інформаційної та соціокультурної діяльності, Західноукраїнський національний університет (Тернопіль, Україна)

Abstract

Bolshevization of Students of Pedagogical Education Institutions of National Minorities in Ukrainian SSR in the 1920s -- 1930s: Purpose, Means, Tasks

Oleksandr KomarnitskyI - Doctor of Historical Sciences (Dr. Hab. in History), Docent, Professor at Department of History of Ukraine, Kamianets-Podilskyi I.Ohiienko National University (Kamianets-Podilskyi,

Iryna Nedoshytko - Candidate of Historical Sciences (Ph. D. in History), Docent at Department of Information and Socio-Cultural Activity,

West Ukrainian National University (Ternopil, Ukraine)

The purpose of the study is to clarify the purpose, means and objectives of Bolshevization students of pedagogical educational institutions of national minorities in the 1920s and 1930s, coverage of socio-political and educational activities of student youth, purposeful and controlled by party and Komsomol cells in pedagogical colleges and institutes, in general, party-state structures, as well as manifestations of opposition among her. Research methods. The authors used a set of general scientific (analysis, synthesis, method of comparison, dialectical) and special scientific (historical- genetic, historical-comparative, historical-typological, problem-chronological) methods of historical cognition. Scientific novelty. The social and political life of the students of pedagogical educational institutions through the prism of its Bolshevization, subordination to the means and tasks of the Soviet-Stalinist leadership in the interwar period is analyzed. Conclusions. For the Bolshevization of student youth, the imposition of Soviet-Stalinist ideology and the model of society, party and Komsomol cells in the educational institutions of national minorities practiced the organization of political circles, circles of “current politics”, political and Komsomol schools, “political battles”, “socialist competition”, propaganda of atheistic ideas, celebration of state holidays, honoring the memory of Bolshevik leaders, etc. In practice, such events, and in fact the party and Komsomol committees themselves, did not enjoy the proper authority among students. Instead, various debates and discussions on political topics with a free exchange of views were popular among young people, which, according to the authorities, posed a threat to the development of a “Marxist worldview”. The socio-political and educational activities of students were subordinated to the political and ideological guidelines of the Bolshevik Party and the Komsomol. In particular, they were involved in work in trade unions, public organizations, clubs, in various national campaigns, boss work in villages, urban enterprises, workers' clubs, units of the Red Army, the elimination of illiteracy and more. In general, students of pedagogical colleges and institutes were less active in social work, especially in rural areas, than their colleagues from purely Ukrainian universities. Some students did not accept the Bolshevik model of society, which strengthened their opposition, which inevitably led to repression in their environment.

Keywords: students, pedagogical institute, technical school, Bolshevik ideology, committee, social competition.

Анотація

студентський більшовизація освіта

Мета дослідження полягає у з'ясуванні мети, засобів і завдань більшовизації студентства закладів педагогічної освіти національних меншин у 1920-1930-х рр., висвітленні громадсько-політичної і просвітницької діяльності студентської молоді, цілеспрямованої та контрольованої партійними й комсомольськими осередками в педтехнікумах, інститутах, у цілому партійно-державницькими структурами, а також проявів в її середовищі опозиційних настроїв.

Методологія. Використано комплекс загальнонаукових (аналіз, синтез, порівняння, діалектичний) та спеціально-наукових (історико-генетичний, історико-порівняльний, історико-типологічний, проблемно-хронологічний) методів історичного пізнання. Наукова новизна. Проаналізовано громадсько-політичне життя студентства педагогічних навчальних закладів крізь призму його більшовизації. Висновки. Для більшовизації студентської молоді, нав'язування їй радянсько-сталінської ідеології й моделі суспільства партійні та комсомольські осередки у закладах педагогічної освіти національних меншин практикували організацію політичних гуртків, гуртків «поточної політики», політичних і комсомольських шкіл, «політбоїв», «соціалістичного змагання», поширення атеїстичних ідей, відзначення державних свят та ін. На практиці такі заходи, як і самі партійні та комсомольські комітети, належним авторитетом серед студентів здебільшого не користувалися. Натомість у молодіжному середовищі популярними були різні диспути та дискусії на політичні теми з вільним обміном думками, що, на думку влади, несло загрозу виробленню «марксистського світогляду». Політико-ідеологічним настановам більшовицької партії й комсомолу було підпорядковано громадсько-політичну та просвітницьку діяльність студентів. Зокрема їх залучали до роботи у складі профспілок, громадських організацій, гуртків, до участі в різних загальнодержавних кампаніях, шефській роботі на селі, на підприємствах у містах, у робітничих клубах, підрозділах Червоної армії та ін. Загалом студенти педагогічних технікумів й інститутів були менш активними у суспільній роботі, особливо у селах, ніж їхні ровесники з суто українських вишів. Частина студентів не сприйняла більшовицької моделі суспільства, проявляла опозиційні настрої, що неминуче призводило до репресій в їхньому середовищі.

Ключові слова: студентство, педагогічний інститут, технікум, більшовицька ідеологія, комітет, соцзмагання.

З утвердженням більшовицької влади навчання та виховання молоді були одним із пріоритетних напрямів внутрішньої політики радянської держави. Систему освіти використовували як засіб цілеспрямованого впливу на свідомість населення. Тому особлива увага приділялася виробленню ідеологічного світогляду майбутніх учителів, які мали формувати політичну свідомість підростаючого покоління за комуністичними лекалами. Головною метою відповідних навчальних закладів було визначено виховання студентів у «марксистсько-ленінському дусі», формування «свідомого» й «політично грамотного» громадянина. Окремі аспекти цієї проблеми, насамперед теоретичні, містяться у працях Г.Шевчука Шевчук Г.М. Культурне будівництво на Україні у 1921-1925 рр. - К., 1963. - 436 с., І.Паніотова Паніотов І.І. Комуністична партія України в боротьбі за розвиток народної освіти (1931-1941 рр.). - Х., 1973. - 188 с., О.Рябченко Рябченко О. Студенти радянської України 1920-1930-х рр.: практики повсякденності та конфлікти ідентифікації. - Х., 2012. - С.95-217., О.Лаврут Лаврут О.О. Діяльність студентів у гуртках // Наукові праці. - Т.115. - Вип.102: Історія. - Миколаїв, 2009. - С.27-35., І.Кліцакова Кліцаков І.О. Педагогічні кадри України (1917-1937 рр.). - Донецьк, 1997. - 310 с., К.Двірної Двірна К. Створення і ліквідація Польського педагогічного інституту в м. Києві в 30-х рр. XX ст. (архівна розвідка) // Волинські історичні записки. - Т.6. - Житомир, 2011. - С.152-153. та ін. Громадсько-політичне життя студентства педагогічних вишів радянської України вказаного періоду було предметом монографічного дослідження О.Комарніцького Комарніцький О.Б. Студенти-педагоги у модернізації вищої освіти радянської України у 1920-1930-х рр. - Кам'янець-Подільський, 2017. - С.322-564.. Поза увагою фахівців залишилося питання більшовизації студентів-педагогів національних меншин. Нижче ця проблема в такому формулюванні розглядатиметься вперше.

Визначальним фактором в організації ідеологічної роботи серед студентства закладів педагогічної освіти була робота осередків КП(б)У і ЛКСМУ, які чисельно зростали. Так, парторганізація Київського російського педтехнікуму зросла з 3 осіб у 1932/1933 навч. р. до 12 в наступному Державний архів (далі - Держархів) м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.66. - Арк.22; Спр.67. - Арк.83.; у Преславському болгарському у грудні 1929 р. числилося 5 комуністів, 2 з яких були студентами Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (далі - ЦДАВО України). - Ф.166. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.152.. Комсомольські осередки були більш чисельними. Зокрема в тому ж Преславському педагогічному технікумі в 1929/1930 навч. р. 72 студенти були комсомольцями Там само.; у Житомирському єврейському наприкінці 1925/1926 навч. р. - 35 Держархів Житомирської обл. - Ф.Р.266. - Оп.1. - Спр.142. - Арк.11 зв., а в березні 1927 р. - уже 54 Там само. - Ф.П.211. - Оп.1. - Спр.10. - Арк.40.; у Вінницькому єврейському в 1930 р. - 90 Держархів Вінницької обл. - Ф.П.29. - Оп.1. - Спр.620. - Арк.166.; у Київському російському в 1932/1933 навч. р. - 22 Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.83., на початку 1933/1934 навч. р. - 44, а вже наприкінці того року - 73 Там само. - Спр.66. - Арк.23.; у Київському польському в 1931/1932 навч. р. - 60 ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.34..

Природно, що більш активну роботу в молодіжному середовищі провадили чисельні комсомольські осередки, які організаційно та ідейно підпорядковувалися більшовицькій партії. Разом вони були складовою політичного, ідеологічно-пропаґандист- ського й репресивно-карального механізмів.

Поточну роботу в комсомольських осередках педзакладів вели бюро. У Житомирському єврейському педтехнікумі в березні 1927 р. воно складалося з 5 членів і 2 кандидатів, які працювали в піонерській та аґітаційно-пропаґандистській комісіях Держархів Житомирської обл. - Ф.П.211. - Оп.1. - Спр.10. - Арк.40.. Усіх їх зобов'язували брати участь у загальних зборах, де розглядалися різноманітні питання (наприклад, із і вересня 1935 по і лютого 1936 рр. такі: «Рішення ХІ пленуму ЦК ЛКСМ і завдання нашої комсомольської організації», «Про виховання жіночої молоді», «Про академуспішність комсомольців та студентів», «Про передплату газет комсомольцями», «Про італо-абіссінську війну», «Про культурно-побутові умови студентів», «Про XVni-річчя Жовтня», «Про стаханівський рух» тощо) Там само. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.10..

Комсомольців, які своїми діями дискредитували організацію, виключали з ЛКСМУ. Так, у лютому 1935 р. за крадіжки в гуртожитку було виключено комсомольця Проскурівського польського педагогічного технікуму Малішевського. Крім того, у протоколі засідання комітету комсомолу цього закладу від 15 лютого 1931 р. зазначалося, що він проявив «явно шкідницьку ідеологію»: ухилявся від виконання завдань комітету, зривав політнавчання, задавав одному з пропаґандистів питання «контрреволюційного змісту» Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.18. - Арк.99 зв..

Серед заходів, якими опікувалися компартійні та комсомольські осередки з метою виховання у студентів «марксистсько-ленінського світогляду», особливе значення надавалося організації політичних («марксистських», «ленінських») гуртків. Вони мали «доповнити академічну працю соціальних дисциплін у напрямкові пристосування академічних здобутків до масової політосвітньої роботи на селі і серед робітничих та селянських мас» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.6. - Спр.415. - Арк.40.. Такі гуртки працювали у Вінницькому (у 1931/1932 навч. р. тут було 13 політгуртків Там само. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.68.), Житомирському Держархів Житомирської обл. - Ф.П.211. - Оп.1. - Спр.10. - Арк.40., Одеському ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.71 зв., Харківському єврейських (у 1925/1926 навч. р. - 4 політгуртки) Там само. - Арк.29., Дніпропетровському Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.1489. - Арк.2. та Київському російських педтехнікумах ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.51.. Робота деяких із них була кволою, приміром, у Житомирському єврейському педагогічному технікумі - через слабку підготовку керівника гуртка Держархів Житомирської обл. - Ф.П.211. - Оп.1. - Спр.10. - Арк.40.. Натомість у Проскурівському польському в першому семестрі 1934/1935 навч. р. незадовільною вважалася робота гуртка марксизму-ленінізму, який практично не функціонував Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.154..

Упродовж другої половини 1920 - початку 1930-х рр. поряд із політгуртками функціонували гуртки поточної політики (як у Вінницькому єврейському педтехнікумі) Там само. - Ф.П.29. - Оп.1. - Спр.620. - Арк.165..

У 1930-х рр. в навчальних педзакладах організовувалися політичні школи. Так, у Київському російському педагогічному технікумі в 1933/1934 навч. р. їх було 7 Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.66. - Арк.23 зв.. Політшколи функціонували також у Житомирському єврейському закладі Центральний державний архів громадських об'єднань України (далі - ЦДАГО України). - Ф.7. - Оп.1. - Спр.1079. - Арк.255.. У них студенти вивчали праці «класиків марксизму-ленінізму», історію ВКП(б) і профспілкового руху, у цілому займалися «політграмотою» Морозан О.О. Позанавчальна діяльність майбутніх педагогічних працівників на Миколаївщині у 20-30-ті рр. ХХ ст. // Науковий вісник Миколаївського державного університету ім. В.О.Сухомлинського: Іст. науки. - Вип.21. - Миколаїв, 2008 [Електронний ресурс]: http://www.nbuv.gov.ua/old_jm/Soc_Gum/Nvmdu/Ist/2008_21/Morozan.pdf. Заняття проводилися переважно лекційним методом. Слухачі вчилися не надто охоче, тож навчальні показники були не найкращими. Наприклад, у політшколах Київського російського педтехнікуму в І933/І934 навч. р. на «добре» навчалося 27,2%, «задовільно» - 44,2%, а «незадовільно» - аж 28,6% студентів Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.66. - Арк.23 зв..

Поряд із політичними працювали ще й комсомольські школи, в яких молодь «підвищувала» свій «ідейний рівень». Так, у Житомирському єврейському педтехнікумі в 1932 р. розпочали роботу 4 таких навчальних осередки ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.9. - Спр.1796. - Арк.8.. У 1935 р. тут діяли 3 школи, які охопили іо8 осіб, у тому числі 71 комсомольця та 37 безпартійних. Того року було проведено 15 політзанять Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.12. - Арк.5, 7, 9 зв..

Активізації ідеологічної роботи серед студентства слугувала організація марксистсько-ленінських і комсомольських семінарів (працювали, наприклад, у Вінницькому єврейському ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.68. й Київському російському педтехнікумах Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.27. - Арк.7.), аґітаційно-пропаґандист- ських комісій (колективів), основу яких становили студенти (як у випадку з Житомирським єврейським закладом) Держархів Житомирської обл. - Ф.П.211. - Оп.1. - Спр.10. - Арк.40..

Функціонували гуртки з вивчення окремих ідеологічних проблем. У Дніпропетровському російському педагогічному технікумі в І928/І929 навч. р. працював суспільствознавчий гурток Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.1489. - Арк.2.; у Житомирському єврейському в 1937 р. - школа з вивчення Конституцій СРСР та УРСР Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.12. - Арк.10.. У Польському педінституті в 1933/1934 навч. р. діяли політекономічні гуртки Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.6, 75 зв..

Між окремими групами студентів організовувалися змагання («політбої», «по- літвікторини»), під час яких перевірялося, наскільки вони засвоїли матеріали партійних з'їздів, пленумів ЦК Бабко Ю.В. Партійне будівництво на Україні у 1933-1937 рр. - Л., 1971.- С.84.. Так, у Київському російському педтехнікумі в першому семестрі 1932/1933 навч. р. провели «політбій» за рішеннями пленумів ЦК ВКП(б). Найкращі показники мали І3 студентів, котрі відповіли на І4 із І5 питань, за що їх пре- міювали Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.69. - Арк.4.. «Політбої» проводилися також у Вінницькому єврейському педагогічному технікумі ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.68.. Відбувалися вони й між навчальними закладами, як, наприклад, у 1931 р. у Житомирі між сільськогосподарським інститутом та єврейським педтехнікумом Держархів Житомирської обл. - Ф.П.211. - Оп.1. - Спр.36. - Арк.24; Спр.40. - Арк.42.. Київський російський у першому семестрі І932/І933 навч. р. посів 2-ге місце на загальноміській «політвікторині» Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.69. - Арк.4..

Індоктринацію молоді влада намагалася здійснювати засобами, популярними серед студентів. Зокрема проводилися різні диспути та дискусії на політичні теми. 28 грудня І922 р. ЦК КП(б)У направив циркулярного листа бюро партосередків навчальних закладів на предмет важливості організації диспутів із питань марксизму. Доповідачами були безпартійні професори, які інколи вносили «поправки» до вчення К.Маркса. Серед слухачів фіксувалися ті студенти, котрі великої ваги надавали таким словам, що ставило, на думку керівництва партосередку, під загрозу вироблення «правильного марксистського світогляду» ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.1448. - Арк.229.. Із Дніпропетровського російського педтехнікуму повідомлялося, що в 1928/1929 навч. р. партійний і комсомольський

осередки авторитетом у студентства не користувалися. Провину покладали на «реакційну» частину викладачів, які розповідали молоді про «таємні студентські організації», «шпигунські функції комсомольців» Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.1489. - Арк.126..

У педтехнікумах для виховання «комуністичного ставлення до праці» організовували «соціалістичне змагання». За розрахунками керівництва, це мало активізувати навчальну та ідеологічну роботу. Уважалося, що «соцзмагання» було добровільним виявом ініціативи викладачів і студентів, але насправді його організовували за наказами згори. Напередодні змагання кожен заклад брав на себе зобов'язання. Так, у вересні 1933 р. серед педтехнікумів УСРР найкращим виявився Хортицький німецький ЦДАГО України. - Ф.7. - Оп.1. - Спр.906. - Арк.44..

Суперництво відбувалося, як правило, між окремими педтехнікумами. Наприклад, у 1931/1932 навч. р. Житомирський єврейський змагався зі своїми коле- ґами з Вінниці та Одеси ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.9. - Спр.1796. - Арк.9.. У 1933/1934 навч. р. Проскурівський польський вступив у «соцзмагання» з місцевим українським технікумом Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.2 зв.. У першій половині 1930-х рр. Київський російський щорічно змагався з польським ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.34, 50; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.7; Спр.66.- Арк.23; Спр.67. - Арк.95; Спр.135. - Арк.17., а Вінницький український - з єврейським педагогічним технікумом Держархів Вінницької обл. - Ф.П.249. - Оп.1. - Спр.15. - Арк.26; Ф.Р.1179. - Оп.1. - Спр.13. - Арк.45 зв. - 46, 70 зв..

Подекуди угоди на «соціалістичне змагання» укладали навчальні заклади різного рівня. Так, Вінницький єврейський педтехнікум у 1929/1930 навч. р. змагався з єврейським відділом молодшого концентру Одеського інституту народної освіти Там само. - Ф.П.29. - Оп.1. - Спр.620. - Арк.164.. Крім того, угоди на «соцзмагання» укладалися між закладами різного відомчого підпорядкування. Наприклад, у січні 1930 р. профком Вінницького єврейського педтехнікуму викликав на змагання сільськогосподарський технікум по лінії ліквідації неписьменності. Перший із них брав на себе зобов'язання навчити читати й писати 400 осіб і закликав підтримати їхню ініціативу колеґ з агротехнікуму Там само. - Ф.Р.3510. - Оп.2. - Спр.7. - Арк.159.. Житомирський єврейський педтехнікум у 1932/1933 навч. р. уклав угоду на змагання з садово-городнім технікумом, запросивши арбітром редакцію газети «Радянська Волинь» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.9. - Спр.1796. - Арк.9..

Підсумки змагань між навчальними закладами ґрунтувалися на показниках колективного суперництва між факультетами й курсами, що відбувалося безпосередньо в технікумах. Переможців нагороджували перехідним червоним прапором у різних номінаціях: найкращі курс, група, кімната в гуртожитку ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.70; Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.442. - Арк.10; Спр.444. - Арк.159 зв.; Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.302. - Оп.1. - Спр.2097. - Арк.27; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.95. (як це було, наприклад, у Хортицькому німецькому педтехнікумі) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.39.. Водночас запроваджувалися відзнаки і для аутсайдерів «соцзмагань». Наприклад, у Вінницькому єврейському педагогічному технікумі в 1931/1932 навч. р. один із курсів отримав «рогожку» Там само. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.70..

Важливим ідеологічним прийомом «соцзмагання» було «ударництво», коли частина студентів, що «включалися» в індивідуальне змагання, оголошували себе «ударниками», тобто мали бути першими в усьому Паніотов І.І. Комуністична партія України в боротьбі за розвиток народної освіти (1931-1941 рр.). - С.63.. Наприклад, у Дніпропетровському російському педтехнікумі зі 123 студентів, які брали участь у змаганні, ударниками себе оголосили 103 (8з,7%) Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.Р.1506. - Оп.1. - Спр.8. - Арк.45.. Щодо інших закладів, то маємо неповні дані. Так, у Польському педінституті у 2-му семестрі 1933/1934 навч. р. було 394 Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.9., у Житомирському єврейському педтехнікумі в 1935/1936 навч. р. - 180 Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.7., у Київському польському в 1934/1935 навч. р. - 40 Держархів м. Києва. - Ф.Р.807. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.13., у Проскурівському польському в 1933/1934 навч. р. - 30 ударників Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.2 зв.. У Київському російському педагогічному технікумі в 1930/1931 навч. р. таких виявилося 75% студентів, у і-му семестрі 1931/1932 навч. р. - 72%, а у 2-му - 8о% ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк. 50; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.8; Спр.27. - Арк.4..

Найкращих студентів-ударників матеріально та морально стимулювали. Як правило, їх ушановували на врочистих зборах, приурочених до Міжнародного дня солідарності трудящих, чергової річниці більшовицької революції ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.149. - Арк.54. чи на вечорах ударника Там само. - Спр.150. - Арк.6.. Так, у Польському педінституті у 2-му семестрі 1933/1934 навч. р. матеріально заохотили 58 ударників Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.9.. Премії отримали також студенти-ударники Вінницького єврейського (у і-му семестрі 1931/1932 навч. р. - 23) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.70., Дніпропетровського російського (у 2-му семестрі 1932/1933 навч. р. - 40) Там само. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.31., Житомирського єврейського (у 2-му семестрі 1932/1933 навч. р. - 36) Там само. - Арк.94., київських польського (в 1934/1935 навч. р. - 20) Держархів м. Києва. - Ф.Р.807. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.13. і російського педтехнікумів (у 1930/1931 навч. р. - 6 Там само. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.8., у 1934/1935 навч. р. - 34) Там само. - Спр.135. - Арк.17..

У педагогічних навчальних закладах мала місце фальсифікація результатів індивідуального суперництва («псевдоударництво»). У травні 1933 р. на зльоті ударників Житомирського єврейського педагогічного технікуму після обговорення відповідного питання число таких «ударників» зменшилося зі 150 до 140 ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.94..

Для того, щоб успішно виконати всі зобов'язання, окремі місяці у закладах оголошували «штурмовими» («ударні місячники»). Організовувалися «походи» щодо ліквідації академічної заборгованості. Для практичної реалізації «штурмівщини» діяли «штурмові», «буксирні» бриґади Вища школа Української РСР за 50 років. - К., 1967. - С.216.. Наприклад, у Дніпропетровському російському педтехнікумі проводили «бойові декади ліквідації академпрориву» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.30..

Період 1920-1930-х рр. позначений процесами суцільної атеїзації, які були складовою ідеологічної політики більшовизації студентства. Особлива увага приділялася поширенню антирелігійних поглядів. Наявні документи вказують, що студенти педагогічних освітніх закладів нацменшин у 1920-х рр. були менш активними у цьому питанні, ніж їхні українські колеґи. Нам удалося виявити скупі дані про функціонування осередку Спілки войовничих безбожників (у деяких джерелах - Спілки войовничих безвірників, СВБ) у Вінницькому єврейському Держархів Вінницької обл. - Ф.П.29. - Оп.1. - Спр.430. - Арк.24., гуртка «безвірників» у Дніпропетровському російському Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.1489. - Арк.10., а також про запровадження у 1928/1929 навч. р.

«обов'язкового» антирелігійного семінару для третьокурсників Київського польського педтехнікумів ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.2930. - Арк.31.. Однак ідеї атеїзму, пропаґовані більшовиками, не здобували широкого відгуку серед молоді. Зафіксовано випадки, коли студенти підтримували педагогів, котрі мали релігійні переконання. Наприклад, викладачі Дніпропетровського російського педагогічного технікуму Є.Добровольський, П.Левітов, В.Левітов, Чер- нявський у лютому 1929 р. відмовилися підписати петицію про закриття місцевої церкви й хоральної синагоги. Їхній приклад наслідували 10 студентів ІІІ курсу Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.1489. - Арк.2, 41.. 5 березня цей інцидент був на порядку денному загальних зборів закладу, де присутні під тиском влади «затаврували» дії викладачів. Серед виступальників були студенти Опалатенко, Мустяца, Тисячник, Шкляр, Промікс, Табунов. Мустяца, зокрема, зазначив: «У радянській владі не примушують, вірити чи не вірити, але в Конституції сказано, що церква відокремлена від держави чи школи. Коли випускають з педтехнікуму педагога з релігійними поглядами - це злочин, справжнього педагога не може бути при наявності релігійних викладачів». Представник Окружного бюро пролетарського студентства Циплаков звернув увагу на небезпеку поширення релігійних вірувань серед молоді: «Педагоги повинні бути марксистами, педагогіка і релігійність ніяк не в'яжуться [...] Треба поставити завдання, аби в наших школах виховувалися студенти в антирелігійному дусі; ви знаєте, яку велику роль відіграє релігія» Там само. - Арк.70-71..

У 1930-х рр. антирелігійну роботу було активізовано. Осередки СВБ виникли в Польському педінституті Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.75 зв., Житомирському єврейському Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.7. та Київському російському педтехнікумах Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.27. - Арк.6; Спр.67. - Арк.40, 96.. У цих закладах, окрім осередку спілки, діяли ще й атеїстичні гуртки «Безвірник» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.51; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.27. - Арк.7; Спр.67. - Арк.96; Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.8.. Такі самі гуртки працювали у Проскурівському Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.5 зв., Київському польському педагогічних технікумах ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.35..

Влада мобілізовувала студентів до участі у загальнодержавних заходах. Вони брали участь у святах, зокрема річницях більшовицької революції, Міжнародному дні солідарності трудящих Держархів Вінницької обл. - Ф.П.249. - Оп.1. - Спр.15. - Арк.14-15. (наприклад, в Одеському німецькому педінституті Держархів Одеської обл. - Ф.Р.1561. - Оп.1. - Спр.36. - Арк.24 зв., Київському російському педтехнікумі Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.135. - Арк.20.). Проводилися «Ленінські дні» (Київський польський педагогічний технікум ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.35.), дні пам'яті К.Маркса. Щодо останнього, то у Вінницькому єврейському педтехнікумі 14 березня 1933 р. цій події приурочили теоретичну «одноденку» на теми: «Діалектичний матеріалізм у вченні Карла Маркса», «Карл Маркс про диктатуру пролетаріату», «К.Маркс і єврейське питання». Того ж дня відбулися врочисті збори, на які прибули й учителі єврейських шкіл. Було організовано виставку літератури, присвячену мислителю. Викладачів і студентів зобов'язували брати участь в урочистостях на підшефних місцевих підприємствах, у колгоспах Там само. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.91.. Аналогічні врочистості відбулися в Київському російському педтехнікумі Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.69. - Арк.7..

Ідеологічним настановам партії було підпорядковано всю громадську діяльність студентської молоді, що значною мірою заважало їй критично оцінювати реальний стан речей. Поступово охоплюваність студентства громадською роботою зростала. У Польському педінституті у 2-му семестрі 1933/1934 навч. р. в ній брали участь 87,5% слухачів Там само. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.7., у Київському російському педтехнікумі в 1930/1931 навч. р. - 70% Там само. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.8..

Виконання різних доручень призводило до перевантаження громадською роботою, що, своєю чергою, позначалося на суто навчальних показниках. Це спонукало по- літбюро ЦК КП(б)У в постанові від 28 січня 1928 р. зауважити: «Враховуючи, що надмірне громадське навантаження студентів негативно впливає на успішне навчання, дати директиву як по лінії партії, так і по лінії наркомосу про те, щоб громадські, партійні та комсомольські доручення, котрі покладалися на студентів, не були б на шкоду основним заняттям студентів й успішності навчальної роботи» Див.: Кліцаков І.О. Педагогічні кадри України (1917-1937 рр.). - С.103.. Наявні факти свідчать, що це розпорядження не завжди бралося до уваги. У Польському педінституті у 2-му семестрі 1933/1934 навч. р. по одному навантаженню мали 82,4%, по два - 4,9%. Окремі активісти мали ще більше навантажень Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.7..

Водночас в деяких педтехнікумах громадська робота була менш популярною. Наприклад, із Дніпропетровського російського повідомлялося, що в 1928/1929 навч. р. студентство її майже не проводило Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.1489. - Арк.126..

У 1920-1930-х рр. створювалися студентські організації, зокрема профспілкові, які насправді керувалися інтересами не студентів, а Наркомату освіти республіки та адміністрацій закладів. Профкоми приділяли увагу «політичному вихованню», ідеологічній роботі, а не відстоюванню прав молоді. Відсоток студентів, членів профспілок, невпинно зростав. Так, у Дніпропетровському російському педтехнікумі в 1928/1929 навч. р. членством у профспілці «Робос» і комітеті незаможних селян (своєрідна профспілка для студентів - вихідців із села) загалом було охоплено 53,1% студентів Там само. - Арк.47., у Преславському болгарському в 1929/1930 навч. р. - 3б,9% ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10 - Спр.825.- Арк.150., у Київському російському в 1933/1934 навч. р. - 83,9% Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.83..

Партійне керівництво створювало й підтримувало (організаційно та фінансово) лояльні, підконтрольні громадські організації. Найбільш масовими були осередки Тсоавіахім, які функціонували, зокрема, у Польському педінституті Там само. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.8., Житомирському єврейському (в 1926/1927 навч. р. - 100 членів) Держархів Житомирської обл. - Ф.П.211. - Оп.1. - Спр.10. - Арк.40; Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.7; Ф.Р.266. - Оп.1. - Спр.167. - Арк.221., Київському російському ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.51; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.27. - Арк.6; Спр.67. - Арк.96., Преславському болгарському (на початку 1930 р. - 198 членів) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.50, 150., Про- скурівському польському педтехнікумах Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.5 зв.. При них діяли стрілецькі гуртки, членів яких готували до складання нормативів. У Житомирському єврейському педагогічному технікумі впродовж вересня - грудня 1935 р. нормативи на отримання значка «Ворошиловський стрілець» виконали 7 осіб, «Готовий до праці й оборони» - 30 Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.7.. У 1933А934 навч. р. 45 гуртківців Проскурівського польського педтехнікуму здобули третю стрілецьку категорію Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.252, 262.. У 1-му семестрі 1934/1935 навч. р. нормативи складали 35 чоловіків і 15 жінок, з яких третю категорію присвоїли, відповідно, 20 та 2 особам Там само. - Спр.10. - Арк.10.. У Польському педінституті в 1933/1934 навч. р. гуртківці втягнули до підготовки зі складання нормативів усіх 355 студентів вишу. Із них 120 виконали нормативи «во- рошиловського стрільця», а 143 - на значок «ГПО» Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.8, 79 зв..

Складали нормативи і члени фізкультурних гуртків. Наприклад, у 1933/1934 навч. р. 40 гуртківців Проскурівського польського педтехнікуму виконали нормативи на значок «ГПО» Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.62.. Гуртки функціонували також у Дніпропетровському російському Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.1489. - Арк.126., Житомирському єврейському Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.7., Київському російському (в 1933/1934 навч. р. - 17 членів) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.51; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.27. - Арк.7; Спр.67. - Арк.40, 96., Преславському болгарському закладах ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.50.. Усіх гуртківців і негуртківців в обов'язковому порядку зобов'язували брати участь у фізкультурних парадах. 31 травня 1936 р. директор Одеського німецького педінституту насмілився скасувати це правило, зауваживши, що участь у них мала бути добровільною Держархів Одеської обл. - Ф.Р.1561. - Оп.1. - Спр.15. - Арк.48..

Свої результати члени гуртків демонстрували на змаганнях, у конкурсах-оглядах. Так, у 1933/1934 навч. р. Польський педінститут у конкурсі-огляді на найкращу фіз- культроботу серед вишів республіки було визнано одним із зразкових Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.8, 79 зв..

У педтехнікумах нацменшин діяли осередки Міжнародної організації допомоги робітникам, зокрема у Житомирському Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.7; Ф.Р.266. - Оп.1. - Спр.167. - Арк.221. й Одеському єврейських ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.44., Київському російському Там само. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.51; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.27. - Арк.6; Спр.67. - Арк.96., Преславському болгарському (в 1929/1930 навч. р. - 63 члени) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.50, 150., Проскурівському польському (в 1934/1935 навч. р. - 69) Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.5 зв.. Поточна їх робота зводилася головним чином до збору коштів на допомогу переслідуваним за кордоном трудящим. Так, у Київському польському педтехнікумі в 1931/1932 навч. р. створювали бриґади для організації зборів коштів на допомогу політв'язням у Польщі ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.34.. Проводилися тематичні вечори та «інтернаціональні дні» (Житомирський єврейський педагогічний технікум Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.2. - Арк.7.).

Для боротьби з дитячою безпритульністю створювалися осередки громадської організації «Друзі дітей» (наприклад, у Преславському болгарському педтехнікумі в 1929/1930 навч. р. - 74 члени) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.50, 150.. Діяли філії Товариства Червоного Хреста, зокрема, у Житомирському єврейському Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.7., Преславському болгарському (в 1929/1930 навч. р. - 78 членів) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.50, 150., Проскурівському польському педагогічному технікумі (в 1934/1935 навч. р. - 58). Що стосується останнього, то тут працював також гурток із надання першої медичної допомоги (30 осіб) Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.5 зв..

У навчальних закладах педагогічного профілю діяли осередки Всеукраїнського товариства по земельному облаштуванню трудящих євреїв «Озет». Логічно, що «озетівці» працювали і в єврейських педтехнікумах, зокрема в Одеському ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.44. та Житомирському. У 1935 р. останній за зразкову роботу по лінії товариства «Озет» отримав перехідний Червоний прапор, подяку від спілки «Робос» і відділу народної освіти. У цьому ж закладі функціонував осередок товариства «Євкульт» ЦДАГО України. - Ф.7. - Оп.1. - Спр.1079. - Арк.255; Держархів Житомирської обл. - Ф.Р.266. - Оп.1. - Спр.167. - Арк.221.. У 1931/1932 навч. р. 10 озетівців Одеського єврейського педагогічного технікуму «самомобілізувалися» до Біробіджана (центр Єврейської автономної області РСФРР) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.798. - Арк.20.. Цікаво, що осередки «Озет» діяли й у педтехнікумах інших національних меншин, наприклад у Київському російському Там само. - Спр.1490. - Арк.5., Проскурівському польському Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.5 зв..

У педагогічних закладах працювали осередки організації «Друзів радіо» (радіо- гуртки), зокрема у Житомирському єврейському, який у 1935 р. за зразкову роботу отримав від радіовузла преміювання у вигляді радіоустановки ЦДАГО України. - Ф.7. - Оп.1. - Спр.1079. - Арк.255.. У Польському педінституті у 2-му семестрі 1933/1934 навч. р. діяв гурток із вивчення авіамотору, до якого входили 17 осіб Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.79 зв..

Процеси розбудови вищої школи в комуністичному дусі, побут та настрій студентів, їхня участь в ідеологічній роботі серед населення відображалися в періодичній пресі навчальних закладів. Так, видавався «Польський журнал Київського польського педтехнікуму» Лаврут О. Студентська преса в УСРР періоду 20-х рр. ХХ ст. // Ґілея. - Вип.28. - К., 2009. - С.50.. Натомість Польський педінститут Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.9., Вінницький ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.68. і Житомирський єврейські Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.6., Київський російський Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.4, 96., Проскурівський польський педагогічні технікуми Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.253зв., 262; Спр.6. - Арк.3 зв. обмежувалися випуском стінгазет. У першому з цих закладів за 2-й семестр І933/І934 навч. р. було підготовлено 9 загальноінститутських, 14 факультетських, 10 гуртожитських стінних газет, а також 9 бюлетенів Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.9.. У Проскурівському польському педтехнікумі в 1933/1934 навч. р. створено 16 загальнотехнікумівських газет, двічі на місяць публікувалися курсові Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.253 зв., 262; Спр.6. - Арк.3 зв.. У Київському російському педагогічному технікумі в 1934/1935 навч. р. видрукували 86 чисел загальнотехнікумівської, курсових і групових газет Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.4, 96.. У вересні - грудні 1936 р. у Житомирському єврейському педтехнікумі вийшли 4 загальнотехнікумівських і 26 курсових газет Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.6..

Навколо газет гуртувався актив студентських кореспондентів (студкорів), які об'єднувалися у студкорівські гуртки. Такий невеличкий осередок діяв у 1933/1934 навч. р. в Київському російському педтехнікумі, який об'єднував 5 членів Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.40..

Студентів зобов'язували передплачувати пресу - як загальносоюзну, так і республіканську. Зокрема в Київському російському педтехнікумі в 1931/1932 навч. р. молодь передплачувала 158 примірників газет і журналів, з яких 20% мали педагогічний профіль, по 10% - технічний та військовий, решта - партійні й комсомольські видання ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.52.. У 1933/1934 навч. р. було вже 350 примірників Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.96.. Передплачували пресу також у Проскурівському польському Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.155., Житомирському єврейському педагогічних технікумах ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.9. - Спр.1796. - Арк.8.. Крім того, житомирські студенти в 1935 р. виписали ще 200 примірників шеститомника праць В.Леніна та 55 примірників однотомного зібрання В.Леніна і Й.Сталіна Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.5.. Студентів зобов'язували щоденно читати газети ЦДАГО України. - Ф.7. - Оп.1. - Спр.1079. - Арк.255..

Молодь залучали до участі в різних загальнодержавних кампаніях, зокрема зі збору коштів на господарські потреби загальнодержавного значення. Студенти Вінницького єврейського педтехнікуму в 1931/1932 навч. р. збирали гроші серед жителів міста, які передбачалося спрямувати на виконання першої п'ятирічки ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.69.. Вихованці Преславського болгарського реалізували позику «П'ятирічка за чотири роки» Там само. - Спр.825. - Арк.152.. Таку ж роботу проводила й молодь Житомирського єврейського Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.5. - Арк.9; Колектив педтехнікуму виконав завдання IV кварталу // За більшовицьку молодь (Житомир). - 1933. - 21 жовтня. - №9. - С.2., Проскурівського польського педагогічних технікумів Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.155.. Студентство, зокрема Київського польського закладу, брало участь у зборах коштів на потреби оборони ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.34..

Залучалася студентська молодь і до інших видів робіт. Комсомольці Київського польського педтехнікуму в 1934/1935 навч. р. після постанови ЦК партії про ліквідацію карткової системи на хліб брали участь у перевірці роботи хлібних магазинів Держархів м. Києва. - Ф.Р.807. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.13.. Слухачі Вінницького єврейського закладу допомагали у проведенні товариством «Озет» переселенської кампанії ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.69.. Вихованці Проскурівського польського педагогічного технікуму складали списки виборців, організовували аґітбриґади, створювали інформаційні куточки у приміщеннях, де проходили вибори. У 1933/1934 навч. р. одного зі студентів цього закладу обрали депутатом міської ради Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.5..

Важливим напрямом громадської діяльності студентів була їхня робота у селах для реалізації так званої «культзмички міста й села». Студенти Вінницького єврейського педтехнікуму працювали в підшефному с. Юзвин ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.69; Держархів Вінницької обл. - Ф.П.29. - Оп.1. - Спр.620. - Арк.165., Преславського болгарського - у с. Данівка та радгоспі «Вільний» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.50., Проскурівського польського - у с. Шаровечка Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.155; Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.148, 253; Спр.6. - Арк.262., Хортицького німецького - у сільськогосподарській комуні «Майбуття» с. Хортиці Держархів Запорізької обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.130. - Арк.27..

Для підготовки студентської молоді до роботи на селі проводилися відповідні заняття й семінари. Наприклад, у Вінницькому єврейському педагогічному технікумі в 1930 р. на курсових зборах обговорювалися питання «Чергові завдання політики партії на селі», директиви РНК УСРР та місцевих органів про весняну посівну кампанію. Випускалися стінгазети, в яких висвітлювалася робота у селах, уміщувалися новини з сільської місцевості. Студенти облаштували куточок посівної кампанії з гаслами, вирізками з газет із постановами уряду, планами участі в посівній кампанії Держархів Вінницької обл. - Ф.Р.3510. - Оп.1. - Спр.5. - Арк.43..

Особливо широко влада залучала молодь до хлібозаготівель. Для проведення практичної роботи студентів об'єднували у бриґади. Так, у 1932/1933 навч. р. у відповідних заходах узяли участь 29 бриґад Дніпропетровського російського педтехнікуму ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.30..

Більшість фактів указують на те, що пріоритетною формою роботи у сільській місцевості було надання допомоги селянам під час весняної посівної кампанії. Зокрема в 1931/1932 навч. р. 2 бриґади студентів Одеського єврейського педагогічного технікуму трудилися в підшефному колгоспі «Сільхозар» Там само. - Оп.10. - Спр.798. - Арк.20.. У 1934/1935 навч. р. 8 студентських бриґад Проскурівського польського проводили шефську роботу у с. Шаровечка Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.155; Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.148, 253; Спр.6. - Арк.262..

Завершували річний цикл осіння збиральна й посівна кампанії. У 1931/1932 навч. р. до Калініндорфського району було відряджено на місяць 50 студентів Вінницького єврейського педтехнікуму - для «ліквідації прориву у копанні буряків, м'ясозаготівлі, сінозаготівлі». Крім того, усі вихованці закладу впродовж 5 днів копали буряки у с. Стадниця ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.69.. Одночасно у селах трудилися 15 студентів Одеського єврейського педагогічного технікуму Там само. - Спр.798. - Арк.20.. Виконувала молодь у селах і ряд інших робіт. Так, слухачі Харківського єврейського в єврейських колоніях Херсонщини й Маріупольщини провели кампанії зі збору продподатку та організації землеустрою ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.29..

Студентів залучали до організації у селах політико-освітньої роботи. Найпоширенішими формами було виголошення доповідей (Проскурівський польський) Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.155; Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.148, 253; Спр.6. - Арк.262., організація державних і «революційних» свят, залучення селян до гурткової роботи (Житомирський єврейський педтехнікуми) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.87..

Одним із напрямів роботи у сільській місцевості була також антирелігійна пропаґанда. Студенти використовували різні форми. Наприклад, молодь Житомирського єврейського педагогічного технікуму випускала антирелігійну газету в колгоспі «Друкар». За дорученням міського бюро СВБ тут було організовано експозицію й фотовиставку на тему «Класова роль та шляхи її відмирання». Слухачі Проскурівського польського педтехнікуму в 1934/1935 навч. р. провели антирелігійний вечір у с. Шаровечка Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.155; Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.148, 253; Спр.6. - Арк.262..

На селі студенти опікувалися також роботою осередків різних громадських організацій. Так, молодь Харківського єврейського педагогічного технікуму започаткувала в підшефних селах організаційні структури Доброхіму та Міжнародної організації допомоги борцям революції (МОДР) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.29..

Більшу частину свого часу студенти приділяли культурно-освітній роботі серед селян. Зокрема вони обслуговували хати-читальні, дбали про поповнення фондів сільських бібліотек (вихованці Одеського Там само. - Арк.44 зв. та Харківського єврейських педтехнікумів надсилали літературу Там само. - Арк.29.), видавали чи допомагали видавати стінні, «польові» газети (Житомирський єврейський) Там само. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.87., ставили вистави (Хортицький німецький) Держархів Запорізької обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.130. - Арк.26.. Однією з найбільш поширених форм масової політроботи були вечори. Так, слухачі грецького відділення Маріупольського педагогічного технікуму навесні 1930 р. у 5 грецьких селах організували вечори національної культури Там само. - Ф.Р.3674. - Оп.1. - Спр.114. - Арк.63.. У 1935 р. Київський російський заклад провів випускний вечір, в якому взяли участь передовики-колгоспники та члени парт- осередку підшефного колгоспу Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.135. - Арк.19..

Із різних місцевостей надходили схвальні відгуки про роботу студентів на селі, частину з них заохотили. Наприклад, восени 1931 р. за збір урожаю в Калініндорфському районі премію отримали 27 вихованців Вінницького єврейського педтехнікуму ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.69.. Водночас 17 березня 1935 р. на відкритих партійних зборах цього ж закладу йшлося про те, що молодь відмовлялася їхати на роботу у села Держархів Вінницької обл. - Ф.П.136. - Оп.6. - Спр.608. - Арк.11..

Студенти-педагоги брали шефство й над робітниками місцевих підприємств. Так, Вінницький єврейський технікум проводив роботу у клубах будівельників, кравців, на макаронній фабриці ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.69., Київський російський - на кабельному заводі Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.8., Проскурівський польський - у польському робітничому клубі Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.262; Спр.6. - Арк.3 зв..

Основною формою роботи було виголошення доповідей. Викладачі та студенти Житомирського єврейського педтехнікуму систематично виступали на місцевих підприємствах, зокрема ім. і Травня, «Червоний чоботар», «Промкоопдерево», «Кустшвей», у колгоспі «Друкар», у клубі «Древо» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.92; Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.8.

Певна увага приділялася проведенню на заводах і фабриках антирелігійної роботи. Наприклад, студенти Житомирського єврейського педтехнікуму в 1933 р. на фабриці ім. і Травня випустили відповідну газету, на підприємствах «Промкоопдерево», «Кустшвей» організували два гуртки «войовничих безвірників», провели радіомітинґ «2-га п'ятирічка та релігія» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.92.. У вересні - грудні 1935 р. силами викладачів і студентів цього закладу було реалізовано 25 антирелігійних вечорів на підприємствах та у школах, а також один загальноміський Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.6. - Арк.8.. Вихованці Київського польського педагогічного технікуму восени 1931 р. організували антирелігійний вечір на заводі ім. М.Томського, облаштували тут пересувну польську бібліотеку, а також постійний лікнеп ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.35..