Більшовизація студентів педагогічних закладів національних меншин в УСРР/УРСР 1920-1930-х роках.: мета, засоби, завдання

Студентів залучали до шефства над підрозділами Червоної армії. Молодь Київського російського педтехнікуму працювала у полку зв'язку Там само. - Арк.51; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.8; Спр.27. - Арк.6.. Опікувалися чер- воноармійцями також студенти Вінницького ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1495. - Арк.69; Держархів Вінницької обл. - Ф.П.29. - Оп.1. - Спр.620. - Арк.165. й Житомирського єврейських Держархів Житомирської обл. - Ф.Р.266. - Оп.1. - Спр.142. - Арк.31., Проскурівського польського закладів Держархів Вінницької обл. - Ф.П.457. - Оп.1. - Спр.444. - Арк.155..

Майбутні педагоги читали для бійців і командирів лекції, доповіді на наукові та політичні теми. Студенти Одеського єврейського технікуму в 1926/1927 навч. р. виступали перед матросами Чорноморського флоту ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.71.. Слухачі Харківського єврейського закладу восени 1925 р. проводили політосвітню роботу серед дружин військовослужбовців командного складу підшефного полку, а також у «ленінських кутках» серед червоноармійців. Третьокурсники працювали як викладачі у загальноосвітній полковій школі Там само. - Арк.29..

Студенти організовували відзначення революційних і державних свят, під час чого читалися доповіді, проводилися концерти, ставилися п'єси (Київський російський педтехнікум Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.4), відбувалися спільні культурно-масові заходи (вечори «змички») (Одеський єврейський ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.71.).

Молодь допомагала військовослужбовцям створювати гуртки (Одеський єврейський педагогічний технікум Там само. - Арк.44.), випускати стінгазети, передплачували для них газети, налагодили обмін пресою (Житомирський Держархів Житомирської обл. - Ф.Р.266. - Оп.1. - Спр.167. - Арк.220. та Одеський єврейські ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.44, 71., Проскурівський польський Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.262; Спр.6. - Арк.3 зв.).

Хлопці й дівчата збирали кошти для різних потреб червоноармійців, постачали їх літературою (Одеський єврейський педтехнікум ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.71.). У Проскурівському польському молодь організувала збір коштів для преміювання найкращих бійців Держархів Хмельницької обл. - Ф.Р.2597. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.262; Спр.6. - Арк.3 зв..

Установлювалося шефство над різними місцевими установами та культурно-освітніми закладами, наприклад Хортицький німецький педтехнікум - над 7-річною трудовою і профтехнічною школами Держархів Запорізької обл. - Ф.П.7. - Оп.1. - Спр.131. - Арк.12.. Слухачі Харківського єврейського восени 1925 р. брали участь у роботу міського клубу ім. ІІІ Інтернаціоналу. Вони опікувалися роботою культшефської комісії, юнацької секції, учителювали у вечірній школі ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.29.. У клубі під такою ж назвою в 1925/1926 навч. р. працювали студенти Одеського єврейського педагогічного технікуму - вони організовували вечори, випускали стінгазети тощо Там само. - Арк.44..

Звичайно, вихованців педзакладів мобілізовували для роботи серед піонерів. Наприклад, слухачі Житомирського єврейського технікуму в 1933 р. провели змагання серед осередків «юних безвірників» єврейських шкіл щодо найкращого проведення антирелігійної кампанії. Крім того, вони організували бесіди на антирелігійні теми в піонерському клубі Там само. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.92..

Під час кампанії з ліквідації неписьменності серед дорослого населення студентство працювало в лікнепах як пропаґандисти, аґітатори та «ліквідатори». У боротьбі з неписьменністю брала участь молодь Житомирського Держархів Житомирської обл. - Ф.Р.266. - Оп.1. - Спр.167. - Арк.221. й Одеського єврейських ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.5. - Спр.264. - Арк.44., Дніпропетровського Держархів Дніпропетровської обл. - Ф.Р.1506. - Оп.1. - Спр.8. - Арк.45., Київського російських педтехнікумів ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1490. - Арк.51; Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.8; Спр.27. - Арк.6.. Найбільш активних студентів-«ліквідаторів» було нагороджено значком «Геть неписьменність!». Добре працювала молодь Житомирського єврейського закладу, за що технікум у 1935 р. відзначили відповідною грамотою ЦДАГО України. - Ф.7. - Оп.1. - Спр.1079. - Арк.255..

Дехто з майбутніх педагогів не підтримували «лінію партії», «ударні темпи будівництва соціалізму», скорочення термінів навчання, неґативно ставилися до вивчення ідеологічних дисциплін. Так, у 1933/1934 навч. р. студент ІІІ курсу хімічного відділення Польського педінституту Опико в гуртожитку висміював гасла радянської пропа- ґанди, висловлювався про злиденне життя молоді тощо Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.35.. Деякі студенти сприймали смерть того чи іншого керівника держави, більшовицького діяча як сподівання на подальші позитивні зміни в державі. Так, 27 січня 1935 р. студент І курсу Вінницького єврейського педтехнікуму Штілерман говорив: «Якщо впродовж 1-го року померло два керівника партії, то скільки ж помре протягом 4-х років?» Держархів Вінницької обл. - Ф.П.136. - Оп.6. - Спр.608. - Арк.11, 13; Настрої та поведінка населення Поділля в умовах сталінської революції «згори»: 1928-1940: Зб. док. та мат. / Упор.: Р.Подкур, В.Васильєв, П.Кравченко, В.Петренко. - К., 2013. - С.333.. У наказі по Одеському німецькому педінституту №42 від 10 жовтня 1934 р. йшлося про «антирадянську та контрреволюційну роботу» серед студентів, яку проводив І.Ланц, за що його відрахували з вишу. Щоправда, у чому конкретна провина цієї людини, у документі не повідомлялося Держархів Одеської обл. - Ф.Р.1561. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.36 зв.. У Польському педінституті «ворогами народу» оголосили студентів Шліфершгейна, який проходив у судово-слідчих документах як перебіжчик із Польщі, і Вацхевиха (нібито мав зв'язок зі «шпигунами» та допомагав касирові Філіповському перейти на польську територію) Двірна К. Створення і ліквідація Польського педагогічного інституту... - С.152-153..

Деякі джерела свідчать про опозиційні настрої студентів, спричинені іноземним чинником. На початку 1930-х рр., зокрема в Польському педінституті, почала з'являтися свастика («хрестики») та гасла на зразок: «Хай живе фашизм!» ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.6451. - Арк.3; Рябченко О. Студенти радянської України 1920-1930-х рр. ... - С.214..

Серед студентства визрівало невдоволення економічною політикою влади. Молодь відверто заявляла про помилки у сільському господарстві, що призвело до Голодомору 1932-1933 рр. Наприклад, у 1933 р. студенти Хортицького німецького педтехнікуму, повернувшись із канікул, поширювали «нездорові» відомості про те, що «колгоспи не зможуть посіяти свою землю», «коні в колгоспі всі здохли», «колгоспники не мають хліба» ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.39.. Думки цих молодих людей підтверджує низка архівних джерел, в яких ідеться про бідування студентів. Узимку 1932-1933 рр. слухачі Преславського болгарського педагогічного технікуму отримували по 150 г хліба. Цієї мізерної пайки вони чекали по 2-3 Там само. - Оп.10. - Спр.825. - Арк.8., а студенти Маріупольського грецького закладу - навіть 4 дні Там само. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.9.. У Калініндорфському єврейському педтехнікумі на весь день видавалося лише по 100-180 г крупи на кожного вихованця Там само. - Арк.1.. Надзвичайно низькою була калорійність їжі в Польському педінституті Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.77.. Натомість у Хортицькому німецькому педагогічному технікумі наприкінці 1932 р. студентам відпускали по 400 г хліба Чирко Б.В. Національні меншини в Україні (20-30 рр. ХХ ст.). - К., 1995. - С.108..

У 1932-1933 рр. зросла вартість харчування, зокрема слухачі Житомирського єврейського педтехнікуму харчувалися за 1 руб. 30 коп. у день ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.11. - Спр.326. - Арк.69.. Дефіцит їжі штовхав молодь на відчайдушні вчинки. Так, частина студентів Проскурівського польського педтехнікуму підхарчовувалися у саду військкомату, що знаходився поряд із закладом. Кількох крадіїв передали до райвідділу міліції Гринько А.І. Діяльність закладів середньо-спеціальної, професійно-технічної та партійної освіти Хмельниччини під час голодомору 1932-1933 рр. // Освіта, наука і культура на Поділлі / [О.М.Завальнюк (відп. ред.), Л.В.Баженов та ін.]. - Т.10. - Кам'янець-Подільський, 2007. - С.315..

У декількох навчальних педзакладах нацменшин мали місце прояви антисемітизму. У Київському російському педагогічному технікумі в 1930/1931 навч. р. один зі студентів заявив, що не хоче працювати у складі бриґади, де «самі жиди» Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.11. - Арк.7.. У Київському польському в 1929 р. на комсомольських зборах, коли обговорювали антисемітські «вибрики» студента інституту народного господарства Голубцова, комсомолець Бега виступив на його захист. У цьому ж закладі відзначалися прояви «польського націоналізму» і «шляхетського гонору» ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.2930. - Арк.32; Мірошніченко. Уславлений технікум (Ще про польпедтехнікум у Київі) // Студент революції (Харків). - 1929. - №5/6. - С.30.. В антисемітизмі звинувачували також студентів Польського педінституту ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1529. - Арк.17, 33; ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.6641. - Арк.140..

Водночас серед поодиноких студентів-євреїв мав місце «нездоровий націоналістичний настрій». У листопаді 1934 р. вихованка Житомирського єврейського педтехнікуму Остайгер у загальноміському розподільнику хліба звернулася до одновірців: «Підемо, поки ці “арейлім” (образливий вислів щодо неєвреїв - Авт.) не одержали хліба, ми нічого не доб'ємося» Держархів Житомирської обл. - Ф.П.215. - Оп.1. - Спр.2. - Арк.8..

Частина молоді «викривала» наставників - «ворогів народу». У 1936 р. студенти Одеського німецького педінституту Б.Тичинський, В.Пельцер, О.Вольф, А.Нік- келеш, Лейнер, проявивши «політичну пильність», «сиґналізували» про викладача Політкинша, котрий «протягував контрреволюційно-троцькістські» ідеї Держархів Одеської обл. - Ф.Р.1561. - Оп.1. - Спр.15. - Арк.46..

«Антирадянських», «соціально чужих» студентів відраховували, а згодом і репресували. Так, у Польському інституті соціального виховання у 1931/1932 навч. р. заарештували 10 слухачів (Панька, Корицького, Мулька, Гожкова, Павліковського та ін.) ЦДАВО України. - Ф.166. - Оп.10. - Спр.1529. - Арк.17, 24.. У березні 1933 р. Польський педінститут залишили 40 осіб Горбуров К. Переддень «Великого терору» у Польському педагогічному інституті у Києві // Політичні репресії в Українській РСР 1937-1938 рр.: дослідницькі рефлексії та інтерпретації: До 75-річчя «Великого терору» в СРСР: Мат. Всеукр. наук. конф. - К., 2013. - С.93.. Восени 1933 р., за повідомленням віце-консула ІІ Речіпосполитої в Києві П.Курніцького, із цього закладу та Київського польського педтехнікуму було виключено 150 студентів старших курсів Там само. - С.95.. У 1934/1935 навч. р. із 512 студентів 84 були визнані «контрреволюціонерами» Двірна К. Створення і ліквідація Польського педагогічного інституту... - С.152; Єфіменко Г.Г. Національно- культурна політика ВКП(б) щодо радянської України (1932-1938). - К., 2001. - С.190.. У Київському російському педагогічному технікумі в 1933/1934 навч. р. як «класово чужий елемент» «виявили себе» 4 Держархів м. Києва. - Ф.Р.359. - Оп.1. - Спр.67. - Арк.84., а в 1-му семестрі 1934/1935 навч. р. - 2 вихованців Там само. - Спр.137. - Арк.5.. У Київському польському закладі в 1934/1935 навч. р. до такої категорії було віднесено 7 студентів Держархів м. Києва. - Ф.Р.807. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.1.. Одеський німецький педінститут у 1934-1936 рр. не з власної волі залишили Г.Гейдек, М.Кіфель Держархів Одеської обл. - Ф.Р.1561. - Оп.1. - Спр.36. - Арк.37 зв., Улітін Там само - Спр.569. - Арк.17., Л.Лерх, Р.Крейс Там само. - Арк.62.. Чимало студентів-заоч- ників цього ж вишу відрахували як таких, що не забезпечили «комуністичного виховання дітей». Серед них - О.Греклер, Р.Кох, С.Кольба Держархів Одеської обл. - Ф.Р.1561. - Оп.1. - Спр.1. - Арк.154., Ф.Тальнер Там само. - Спр.15. - Арк.41., Вебер, Вейланд, Д.Рейсмер Там само. - Спр.569. - Арк.62., А.Брендель Там само. - Арк.74. та ін. Як правило, відрахування «одноголосно» ухвалювали загальні збори колективів.

Карали студентську молодь і за те, що, знаючи про роботу «ворогів народу», своєчасно не доповіли про це в органи держбезпеки. іо жовтня 1934 р. сувору догану оголосили студентові Одеського німецького педінституту А.Нікелю, котрий не доніс на свого товариша І.Ланца Там само. - Спр.1. - Арк.36 зв..

Механізм репресій мав спланований характер. Спущені згори інструкції про створення та наступний розгром «контрреволюційних організацій» були чіткими, а самі ці «об'єднання», за задумом слідчих та їхніх керівників, мали свою ієрархію. У квітні 1934 р. відбувся «процес Польської організації військової», метою якої було нібито «відірвання» від СРСР України, Білорусії та долучення їх до федерації з Польщею Реабілітовані історією: У 27 т.: Хмельницька область. - Кн.5. - Хмельницький, 2014. - С.60.. У розд. 6 обвинувального висновку стверджувалося, що основною «бойовою та організаційною базою» став Польський педінститут, який «за завданням московського керівництва ПОВ повинен був зайнятися підготовкою організаторських, пропаґандист- ських і військових кадрів для повстання». У документі констатувалася «шкідницька робота» у закладі щодо комплектування його студентством: «Керований ставлениками ПОВ, особливо Сохацьким, інститут перетворився на розсадник польського націоналізму на Україні, що підготовляв націоналістичні кадри учителів для польських шкіл» Горбуров К. Переддень «Великого терору» у Польському педагогічному інституті у Києві. - С.97-98; Справа «Польської Організації Військової» в Україні: 1920-1938 рр.: Зб. док. і мат. / Упор.: С.А.Кокін, Р.Ю.Подкур, О.С.Рубльов. - К., 2011. - С.287..

Точних даних стосовно персонального складу учасників цієї фіктивної «контрреволюційної організації» немає, однак можемо констатувати, що серед них було багато студентів, зважаючи на те, що впродовж 2-го семестру 1933/1934 навч. р. число вихованців вишу зменшилося з 278 до 160 Держархів м. Києва. - Ф.Р.920. - Оп.11. - Спр.18. - Арк.2.. У 1933 р. заарештували Мулька, Повніковську, Тожкову, які, на думку «чекістів», були «активними контрреволюціонерами» ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.6222. - Арк.97.. У 1935 р. із навчального закладу відрахували Валевського, Венцевича, Лісовського, Чухлевську, котрі нібито «мали зв'язки» з ПОВ та іншими «контрреволюційними організаціями». Шліферштейна звинуватили в тому, що він був польським «леґіонером» Там само. - Спр.6641. - Арк.139-140..

Співробітники держбезпеки «виявили», що на початку і932 р. «осередок ПОВ» було створено у Проскурівському польському педтехнікумі, який очолили директор закладу І.Струтинський і завідувач навчальної частини П.Дума. До його складу ввійшли іі осіб, у тому числі студенти Й.Зайонц, Й.Кшивановський, М.Шостак Реабілітовані історією: Хмельницька область. - Кн.5. - С.90, 116.. Вони вступили до організації в і933 р. і нібито проводили «обробку» слухачів із метою «вербовки» їх у ПОВ Там само. - С.126.. У справі проходили також вихованці Польського педінституту П.Шклярук Там само. - С.128., Київського польського педагогічного технікуму Ясницький і Добржанський Там само. - С.122.. 23 лютого 1934 р. в обвинувальному висновку зазначалося, що М.Шостака засудили на 5 років позбавлення волі в таборі, Й.Зайонця та Й.Кшивановського мали вислати за межі республіки на 5, а П.Шклярука - на 3 роки Там само. - С.129-131..

Студентів активно залучали до обговорення сфабрикованих гучних політичних справ, де вони засуджували «ганебні виступи» проти радянської влади. Так, у червні 1934 р. учасники загальних зборів студентів, аспірантів, викладачів і співробітників Польського педінституту подякували ЦК КП(б)У за «розгром контрреволюційного націоналізму і його аґентури» на чолі зі М.Скрипником, а також за поразку «контрреволюційної школи польського фашизму» у виші ЦДАГО України. - Ф.1. - Оп.20. - Спр.6591. - Арк.62..

Таким чином, у 1920-1930-х рр. для радянізації молоді, нав'язування їй більшовицької ідеології використовували різні засоби. Партійні та комсомольські осередки закладів педагогічної освіти національних меншин практикували організацію політгуртків, політичних і комсомольських шкіл, «політбоїв», «соціалістичного змагання», пропагування атеїстичних ідей, відзначення державних і революційних свят, ушанування пам'яті вождів тощо. Усе ж ці заходи, а, власне, і самі осередки, авторитетом серед студентів здебільшого не користувалися. Натомість у молодіжному середовищі популярними були різноманітні диспути та дискусії на політичні теми з вільним обміном думками, що, на думку влади, несло загрозу «марксистському світогляду». Громадську діяльність студентів було підпорядковано ідеологічним настановам партії. Зокрема їх залучали до роботи у складі профспілок, громадських організацій, гуртків, до участі у загальнодержавних кампаніях, шефській роботі у селах, на підприємствах міст, у робітничих клубах, підрозділах Червоної армії, до ліквідації неписьменності тощо. Загалом студенти педагогічних освітніх закладів нацменшин були менш активними у громадській роботі, особливо на селі, ніж їхні колеги з українських вишів. Частина вихованців не сприйняли більшовицьку модель суспільства, наслідком чого стали репресії у студентському середовищі.

References

студентський більшовизація освіта

1. Altukhova, O.I. (1999). Pro polskyi pedahohichnyi tekhnikum v m. Proskurovi. Poliaky na Khmelnychchyni:pohliad kriz viky, 347-350. Khmelnytskyi. [in Ukrainian].

2. Babko, Yu. (1971). Partiine budivnytstvo na Ukraini u 1933-1937rr. Lviv. [in Ukrainian].

3. Chyrko, B. (1995). Natsionalni menshyny v Ukraini (20-30 rr. ХХst.). Kyiv. [in Ukrainian].

4. Dvirna, K. (2011). Stvorennia i likvidatsiia Polskoho pedahohichnoho instytutu v m. Kyievi v 30-kh rr. XX st. (arkhivna rozvidka). Volynskiistorychnizapysky, 6, 149-155. Zhytomyr. [in Ukrainian].

5. Horburov, K. (2013). Peredden „Velykoho teroru” u Polskomu pedahohichnomu instytuti u Kyievi. Politychni represii v Ukrainskii RSR 1937-1938rr.: doslidnytski refleksii ta interpretatsii: Do 75-richchia „Velykoho teroru”v SRSR, 90-106. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Klitsakov, I. (1997). Pedahohichnikadry Ukrainy (1917-1937rr.). Donetsk. [in Ukrainian].

7. Komarnitskyi, O. (2017). Studenty-pedahohy u modernizatsii vyshchoi osvity radianskoi Ukrainy u 1920-1930-kh rr. Kamianets- Podilskyi. [in Ukrainian].

8. Kulchytskyi, S. (Ed.). (2012). Ukrainske radianskesuspilstvo 30-kh rr. XXst.: narysypovsiakdennoho zhyttia. Kyiv. [in Ukrainian].

9. Lavrut, O. (2009). Studentska presa v USRR periodu 20-kh rr. XX st. Gilda, 28, 45-56. Kyiv. [in Ukrainian].

10. Morozan, O. (2019). Derzhavna polityka shchodo studentskoi molodi u 20-30-ti rr. XX st.: sutnist ta osnovni tendentsii. Naukovyi visnykMykolaivskoho derzhavnoho universytetu im. V.O.Sukhomlynskoho:Ist. nauky, 1(47), 5-10. Mykolaiv. [in Ukrainian].

11. Paniotov, I. (1973). Komunistychna partiia Ukrainy v borotbiza rozvytok narodnoiosvity (1931-1941 rr.). Kharkiv. [in Ukrainian].

12. Riabchenko, O. (2012). Studenty radianskoi Ukrainy 1920-1930-kh rr.: praktyky povsiakdennosti ta konflikty identyfikatsii. Kharkiv. [in Ukrainian].

13. Shevchuk, H. (1963). Kulturne budivnytstvo na Ukraini u 1921-1925 rr. Kyiv. [in Ukrainian].

14. Yefimenko, H. (2001). Natsionalno-kulturnapolityka VKP(b)shchodo radianskoi Ukrainy (1932-1938). Kyiv. [in Ukrainian].

15. Размещено на Allbest.ru