Любор Нідерле і розвиток чеської славістики та археології у контексті українського національного поступу
Висвітлення діяльності чеських вчених кінця XVIII-XIX ст. щодо вивчення слов’янських народів, справу яких продовжив видатний чеський славіст, археолог, історик, етнограф, філолог Л. Нідерле. Монографія про людство на землях, заселених слов’янами.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 17.08.2021 |
| Размер файла | 58,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
У вересні 1925 р. в Чехословацькій республіці відбулося урочисте відзначення 60-річного ювілею професора Любора Нідерле. З нагоди цієї події Ярослав Пастернак підготував до наукового збірника на пошану вченого наукову статтю [Pastermak, 1925]. До збірника ввійшли також статті Миколи Макаренка, Яна Бьома, Яна Кніса (Jan Knies, 1860-1937), Йозефа Шраніла (Jozef Schranil, 1883-1940), Ніко Жупаніча (1876-1961), Йована Ердельяновича (1874-1944), Войтеха Бірнбаума, Антоніна Матейчака (Antonin Matлjcek, 1889-1950) та інших авторів.
10 жовтня 1923 р. на засіданні Виділу Наукового товариства ім. Шевченка у Львові Любор Нідерле обраний дійсним членом Історико-філософської секції [Хроніка, 1926, с. 50]. Питання обрання чеського науковця дійсним членом Товариства обговорювалося досить вимогливо. Зокрема, Степан Смаль-Стоцький у своєму листі до Кирила Студинського від 16 жовтня 1923 р. з Праги критично поставився до цієї пропозиції: “Безперечно - це дуже поважний учений, але до нашої народної справи відноситься негативно і з тої причини не повинні ми за нього розпинати ся. Так не роблять інші народи. Нашими іменуваннями повинні ми зазначувати завсіди, що ми шануємо наших приятелів" [У півстолітніх..., 1993, c. 400]. Празькі часописи встигли поширити повідомлення про дане відзначення, але диплому на підтвердження він не отримав. З цього приводу Вадим Щербаківський, який тісно співпрацював з Любором Нідерле в Народному музеї у Празі, звернувся до керівництва НТШ у
Львові з питанням, чи не вийшло якої помилки у газеті чи на пошті. У листі від 6 лютого 1925 р. він згадав про учасників чеської державної археологічної експедиції (Ярослава Пастернака і Івана Борковського), підтвердив прихильне ставлення його до українців, особливо в тяжкий час еміґрації, і зазначив, що лекції професора “високо об'єктивні, необычайно корисні як раз для розвитку нашої археологічної науки.
Вагомою працею та науковими звершеннями у сфері дослідження слов'янського світу в Центральній та Східній Европі Любор Нідерле здобув міжнародне визнання. Чимало своїх праць надсилав до закордонних наукових часописів, вважаючи, що чеська наука потребує ширшого розголосу та утвердження як самодостатня галузь досліджень. Його було обрано членом ряду національних Академії наук (Беоґрад, Санкт-Петербурґ, Прага, Софія, Заґреб), він входив до складу численних наукових інституцій Зокрема, Слов'янського інституту в Парижі (Institut des йtudes slaves) та Школи слов'янський і східноевропейських досліджень у Лондоні (School of Slavonic and East European studies). та цілої низки археологічних, етнологічних, антропологічних товариств (Братіслава, Вашінґтон, Вільнюс, Гельсінки, Київ, Константинополь, Лондон, Львів, Москва, Новий Сад, Одеса, Париж, Познань, Прага, Софія). У своєму викладі основних положень слов'янської етногенези Любор Нідерле досить чітко і послідовно притримувався існуючих у чеському науковому середовищі поглядів, що зорувалися на російську історіографію. Відповідно появу нової історичної школи дослідників у Львові сприймав з певним упередженням, допускаючи у своїх публікаціях термінологічне іґнорування у визначенні територіяльних, етнографічних чи політичних аспектів історії України та українського народу. І все ж його прагнення з'єднати в одну струнку лінію історичні, археологічні і мовні арґументи розвитку слов'янських народів залишається гідним уваги та належної оцінки.
ЛІТЕРАТУРА
чеський славіст нідерле
Бтляшевскій Н. (1899). Археологическій съезд въ Кіеве // Кіевская старина. - Ч. 10. - С. 278.
Брик І. (1925). Йосиф Добровський і українознавство. Причинки до історії словянської фільольоґії // Записки НТШ. - Львів. - Т. CXLI-CXLIII. - С. 1-35.
Бузук П. (1925). [Рецензія] Niederle L. Slovanskй starozitnosti. Pыvoda a pocatku slavanы Vychodnich: Oddfl I. Svazek IV. Praha, 1924. 286 s. // Україна. - К. - Кн. 6 (15). - С. 130-134.
В.А[нтонович] (1898). [Рецензія] Д-ръ Люборъ Нидерле. Человечество въ доисторическія времена. Переводъ съ чешскаго 0.К. Волкова; подъ редакціею Д.Н. Анучина. С-Петербург, 1898 // Кіевская старина. - К. - Т. LX. - С. 105-108. - (Библіографія).
Валашкова Н. (1992). Україністика та найстарший чеський етнографічний часопис “Cesky lid” (До сторіччя його заснування) // Від Наукового Товариства ім. Шевченка до Українського Вільного Університету. Метеріали міжнародної наукової конференції (Пряшів-Свидин, 12-15 червня 1991 р.). - Київ-Львів-Пряшів. - С. 344-349.
Волков Ф. (1912). Об организации антропологических исследований славянских племен. - СПб. - 4 с.
Гнатюк В. (1901). Словаки чи русини? Причинок до вияснення спору про національність західних русинів // Записки НТШ. - Львів. - Т. XLII. - Кн. IV. - С. 1-81.
Грушевський М. (1897). [Рецензія] Dr. Lubor Niederle. O pыvodu Slovanы. Studie ku slovanskym starozitnostem. Praha, 1896. 149+2 s. // Записки НТШ. - Львів. - Т. ХХ.
Грушевський М. (1898). [Рецензія] Др. Люборъ Нидерле. Человечество въ доисторическіе времена. Доисторическая археологія Европы и въ частности славянскихъ земель / Переводъ съ чешскаго Ф. К. Волкова; подъ редакціей Д. Н. Анучина. Санктъ-Петербургъ, 1898. Ст. XXVII+655 // Записки НТШ. - Львів. - Т. XXVI.
Грушевський М. (1899). [Рецензія] Vлstnпk slovanskй starozitnosti. Praha, 1898. Т. I. 135 s. // Записки НТШ. - Львів. - Т. XXVII.
Грушевський М. (1901). [Рецензія] Vлstnlk slovanskй filologie a starozitnostп, vydavaji L. Niederle, F. Pastrnek, J. Polivka, J. Zubaty. P. I. Praha,. 262 s. P. II. 1902 // Записки НТШ. - Львів. - Т. LIII.
Грушевський М. (1924). [Рецензія] Niederle L. Manuel de l'antiquitй slave. T 1: l'histoire. Paris, 1923. VIII+246 p. // Україна. - К. - Кн. 1-2.
Грушевський М. (1925). [Рецензія] Niederle L. Slovanskй starozitnosti. Pыvoda a pocatku slavanы Vychodnich: Oddfl I. Svazek IV. Praha, 1924. 286 s. // Україна. - К. - Кн. 6(15). - С. 134-138.
Дорошенко Д. (1922). Славянский світ в його минулому й сучасному. - Т. І. - Берлін. - 210 с.
Е.К. (1924). М. Грушевский противъ Л. Нидерле // Возрожденіе. - Париж. - 17 серп.
Записки Наукового товариства ім. Шевченка (1899). - Львів. - Т. ХХХІ-ХХХІІ. Перша половина: археольоґія, істория, етноґрафія.
Записки Наукового товариства ім. Шевченка (1900). - Львів. - Т. ХХХ^-ХХХУ. Друга половина: язик і істория літератури.
Зв'язки Івана Франка з чехами та словаками (1957). / Упорядкували М. Мольнар та М. Мундяк. - Братіслава.
Кордуба М. (1923). [Рецензія] Дорошенко Д. Славянский світ в його минулому й сучасному. Том І- Ш. Берлін: Вид-во “Укр. слово”, 1922. 210+258+264 с. // Літературно-науковий вістник. - Львів. - Т. LXXX. - Кн. VI.
Коцан О. (2004). Розвиток етнологічних вчень (чеська традиція) // Народна творчість та етнографія. - К. - Ч. 6. - C. 84-89.
Листи Михайла Грушевського до Кирила Студинського (1894-1932 рр.). (1998). - Львів-Нью Йорк.
Наріжний С. (1929). Ucrainica в Чеському Історичному Часописі (Cesky Casopis Historicky) // Записки НТШ. - Львів. - Т. CL. - С. 445-458.
Наулко В. (2003). Листування Любора Нідерле з Федором Вовком (Нові віднайдені листи) // Вісник Київського славістичного університету. - К. - Вип. 14. - С. 283-300.
Наулко В. (2006). Листи Любора Нідерле до Михайла Грушевського // Український археографічний щорічник. - К. - Вип. 10/11. - С. 631-639.
Нидерле Л. (1898). Человечество въ доисторическіе времена. Доисторическая археологія Европы и въ частности славянскихъ земель / Переводъ съ чешскаго Ф. К. Волкова; подъ редакціей Д. Н. Анучина. - Санктъ-Петербургъ.
Нидерле Л. (1904). Славянскія древности. Перевод с чешскаго Антонины Скриленко. Т. І. Происхожденіе и начало славянскаго народа. - К. - ХХ+36 с.
Нидерле Л. (1924). Бытъ и культура древнихъ славянъ. Введение. - Прага.
Нидерле Л. (1956). Славянские древности / Перевод с чешского Т. Ковалевой и М. Хазанова; предисловие проф. П.Н. Третьякова; редакция А.Л. Монгайта. - М.: Издательство Иностранной литературы. Редакция литературы по историческим наукам. - 450 с.
Пастернак Я. (1978). Мої зустрічі зі старовиною // Український історик. - Нью Йорк-Торонто- Мюнхен. - Ч. 1-3.
Пеняк П. (2008). Із історії археологічних з'їздів // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. - Львів. - Вип. 12. - С. 436-438.
Погодин А. (1906). Две эпохи в изучениии славянских древностей // Временникъ ставропигійскаго Института съ месяцесловомъ на год 1907. - Львов.
Смаль-Стоцький С. (1925). Розвиток поглядів на семю словянських мов і їх взаємоспоріднення // Записки НТШ. - Львів. - Т. CXLI-CXLIII. - C. 1-42.
Третьяков П. (1956). Любор Нидерле и его “Славянские древности” // В кн.: Нидерле Л. Славянские древности. - М.
У півстолітніх змаганнях. Вибрані листи до Кирила Студинського (1891-1941). (1993). - К.
Франко І. (1985). З гостювання у Празі // Зібрання творів у п'ятдесяти томах. - К. - Т. 46. - Кн. 2. -
С. 231-232.
Франко О. (1998). Федір Вовк у Чехії // Визвольний шлях. - Лондон-К. - Ч. 5. - С. 570-572.
Франко О. (2000). Федір Вовк - вчений і громадський діяч. - К. - 378 с.
Франко О. (2006). Наукові міжнародні зв'язки Федора Вовка: погляд через століття // Етнічна культура українців. - Львів.
Хроніка Наукового товариства ім. Шевченка у Львові (1926). - Львів. - Ч. 67/68.
Чапек К. (2010). Бесіди з Томашем Масариком / Переклад з чеської Лідія Кіцила. - Львів.
ЦДІАЛ України. - Ф. 309. - Оп. 1. - Спр. 220.
Birnbaum V. (1942). Jan Erazпm Vocel, zakladatel nasich dлjin umлnп. - Praha. - 31 s.
Congres International d'Anthropologie et d'Archйologie prйhistorique Compte rendu de la 12-me Session (1900). - Paris. - P. 401-404.
Cechura M. (2010). Pocatky archeologickйho badanп na severnпm Plzensku // Vlastvйdny sbornпk. Ctvrtletnпk pro regionalnп dлjiny severnпho Plzenska. - Plzen. - C. 3.
D-r I. Fr. (1895). Z gosciny w Pradze // Kurjer Lwowski. - Lwow. - № 210. - 31 jul. - S. 1; № 212. - 2 ser. - S. 1; № 213. - 3 ser. - S. 1-2; № 215. - 5 ser. - S. 1.
Florik J. (2005). 80 let archeologickйho vyzkumu Prazzkйho hradu // Akademicky Bulletin. - Praha. -
Nr. 6.
Musinka M. (1967). Volodymyr Hnat'uk a Cechy (Prispлvek k ukrajinsko-ceskym kulturnim stykwm) // Prace z Filosofickй fakulty university P. J. Safarikav Presovл. - Presov.
Narodopisna Vystava Ceskoslovanska v Praze 1895. (1895). Porвdajп: Karel Klusacek, Emanuel Kovar, Lubor Niederle, Frantisek Schlaffer a Frantisek Adolf Subert. - Praha.
Niederle L. (1893-1894). Lidstvo v dobл predhistorickй se zvlвstnпm zretelem na zemл slovanskй. - Praha. - XXXIX+760 s.
Niederle L. (1896). Prыvodce po Narodopisnйm Museu Ceskoslovanskйm. - Praga. - 56 s.
Niederle L. (1900). Narodopisna mapa uherskych Slovaku. - Praha. - 206 s.
Niederle L. (1900-1902, 1904, 1906). Ludzkosc w dobie przeddziejowej z szczegolnym uwzglзdnieniem ziem slowianskich. (Streszczenie Ksawery Chamiec // Swiatowit. - Warszawa. - T. II. - S. 188-221; T. III. - S. 171-199; T. IV. - S. 163-193; Т. V. - S. 187-203; Т. VII. - S. 3-39.
Niederle L. (1907, 1910). Starozytnosci slowianskie. - T. 1. Pochodzenie i pocz^tki narodu slowianskiego / Przelozyl z czeskiego i wydal Ksawery Chamiec. - Warszawa. - Z. 1-2.
Pasternak J. (1925). Podkarpatska Rus v mladsп dobл kamennй // Niederlыv Sbornik. - Praha. - S. 150-155.
Penyak P. (1998). Cesti ucastnici archeologickeho deni v Rusku // Casopis spolecnosti pratel starozitnosti. - № 4. - Rocnik 106. - S. 228-231.
Prыvodce sbпrkami Nвrodnпho musea v Praze. I. Sbпrka v hlavni budove Nвrodnпho musea v Praze (1932) Vaclavskй nвmлstп. - Praha. - II.
Sklenвr K. (1981). Jan Erazim Vocel: zakladatel ceskй archeologie. - Praha.
Smoltk J. (1880). Kdo psali o nalezech z doby predhistorickй v Cechach ve stoletп XVI. Az XVIII? // Pamatky archaelogickй a mпstopisnй. - Praha. - C. 11. - S. 337-354.
Volkov T. (1896). Le traоneau dans les rites funйraires de l'Ukraine // Revue des traditions populaires. - Paris. - T. XI. - Nr. 5.
REFERENCES
Biliashevskii, N. (1899). Arkheolohycheskii siezd v Kievi. Kievskaia staryna, 10, pp. 278 (in Ukrainian). Bryk, I. (1925). Yosyf Dobrovskyi i ukrainoznavstvo. Prychynky do istorii slovianskoi filologii. Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 141-143, Lviv, 1-35 (in Ukrainian).
Buzuk, P. (Review). (1925). Niederle L. Slovanskй starozitnosti. Pыvoda a pocatku slavanы Vychodnich: Oddfl I. Svazek IV. Praha, 1924. 286 s. Ukraina, 6(15). Kyiv, 130-134 (in Ukrainian).
V.A[ntonovych]. (Review). (1898). D-r Ljubor Niderle. Chelovєchestvo v doistoricheskija vremena. O.K., Volkova (Translation from Czech). D.N., Anuchina. (Ed.). S-Peterburg, 1898. Kievskaja starina, 60. Kiev, 105-108 (in Russian).
Valashkova, N. (1992). Ukrainistyka ta naistarshyi cheskyi etnohrafichnyi chasopys “Cesky lid” (Do storichchia yoho zasnuvannia). Vid Naukovoho Tovarystva im. Shevchenka do Ukrainskoho Vilnoho Universytetu. Meterialy mizhnarodnoi naukovoi konferentsii (Priashiv-Svydyn, 12-15 chervnia 1991 r.). Kyiv- Lviv-Priashiv, 344-349 (in Ukrainian).
Volkov, F. (1912). Ob organizacii antropologicheskih issledovanij slavjanskihplemen. SPb., 4 pp. (in Russian). Hnatiuk, V. (1901). Slovaky chy rusyny? Prychynok do vyiasnennia sporu pro natsionalnist zakhidnykh rusyniv. Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 42(4). Lviv, 1-81 (in Ukrainian).
Hrushevskyi, M. (Review). (1897). Dr. Lubor Niederle. O pыvodu Slovanы. Studie ku slovanskym starozitnostem. Praha. 1896, 149+2 pp. Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 20 (in Ukrainian), (in Czech).
Hrushevskyi, M. (Review). (1898). Dr. Ljubor Niderle. Chelovєchestvo v doistoricheskie vremena. Doistoricheskaja arheologija Evropy i v chastnosti slavjanskih zemel'. O.K., Volkova (Translation from Czech).
D. N., Anuchina. (Ed.). S-Peterburg, 1898, 27+655. Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 27. Lviv (in Russian).
Hrushevskyi, M. (Review). (1899). Vиstnоk slovanskй starozitnosti, 1. Praha, 1898, 135 pp. Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 27 (in Ukrainian).
Hrushevskyi, M. (Review). (1901). Vлstnik slovanskй filologie a starozitnosti, vydavaji L. Niederle, F. Pastrnek, J. Polivka, J. Zubaty. P. I. Praha, 1902, P. II., 262 pp. Zapysky naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 53 (in Ukrainian), (in Czech).
Hrushevskyi, M. (Review). (1924). Niederle L. Manuel de l'antiquitй slave, 1: l'histoire. Paris, 1923. VIII+246 p. Ukraina, 1-2. Kyiv (in Ukrainian).
Hrushevskyi, M. (Review). (1925). Niederle L. Slovanskй starozitnosti. Pыvoda a pocatku slavanы Vychodnich: Oddll I. Svazek IV. Praha, 1924, 286 pp. Ukraina, 6(15), 134-138 (in Ukrainian), (in Czech).
Doroshenko, D. (1922). Slavianskyi svit vyoho mynulomu i suchasnomu, 1. Berlin, 210 pp. (in Ukrainian).
E. K. (1924). M. Grushevskij protiv L. Niderle. Vozrozhdenie. Parizh, 17 serp. (in Russian).
Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka (1899). 31-32. Lviv. Persha polovyna: arkheologiia, istoryia, etnografiia (in Ukrainian).
Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka (1900). 34-35. Lviv. Druha polovyna: yazyk i istoryia literatury (in Ukrainian).
Molnar, M., & Mundiak, M. (Ed.) (1957). Zv'iazky Ivana Franka z chekhamy ta slovakamy Uporiadkuvaly. Bratislava (in Ukrainian).
Korduba, M. (Review). (1923). Doroshenko, D. Slavianskyi svit v yoho mynulomu i suchasnomu, 1-3. Berlin: Vyd-vo “Ukr. slovo”, 1922. 210+258+264 pp. Literaturno-naukovyi vistnyk, 80(6). Lviv (in Ukrainian).
Kotsan, O. (2004). Rozvytok etnolohichnykh vchen (cheska tradytsiia). Narodna tvorchist ta etnohrafiia, 6. Kyiv, 84-89 (in Ukrainian).
Lysty Mykhaila Hrushevskoho do Kyryla Studynskoho (1894-1932 rr.). (1998). Lviv-New York (in Ukrainian). Narizhnyi, S. (1929). Ucrainica v Cheskomu Istorychnomu Chasopysi (Cesky Casopis Historicky). Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 150. Lviv, 445-458 (in Ukrainian).
Naulko, V. (2003). Lystuvannia Liubora Niderle z Fedorom Vovkom (Novi vidnaideni lysty). Visnyk Kyivskoho slavistychnoho universytetu, 14. Kyiv, 283-300 (in Ukrainian).
Naulko, V. (2006). Lysty Liubora Niderle do Mykhaila Hrushevskoho. Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, 10(11). Kyiv, 631-639 (in Ukrainian).
Niderle, L. (1898). V doistoricheskie vremena. Doistoricheskaja arheologija Evropy i v chastnosti slavjanskih zemel'. O.K., Volkova (Translation from Czech). D.N., Anuchina. (Ed.). S-Peterburg. (in Russian).
Niderle, L. (1904). Slavjanskija drevnosti, 1. Proishozhdenie i nachalo slavjanskago naroda. Skrilenko A. (Translation from Czech). Kiev, 20+36 pp. (in Russian).
Niderle, L. (1924). Byt i kul'tura drevnih slavjan. Vvedenie. Praga (in Russian).
Niderle, L. (1956). Slavjanskie drevnosti. Kovalevoj, T., & Hazanova, M. (Translation from Czech). Tret'jakov, P.N. (preface), Mongajta, A.L. (Ed.). Moskva, 450 pp. (in Russian).
Pasternak, Ia. (1978). Moi zustrichi zi starovynoiu. Ukrainskyi istoryk, 1-3. New York-Toronto- Miunkhen (in Ukrainian).
Peniak, P. (2008). Iz istorii arkheolohichnykh z'izdiv. Materials and studies on archaeology of Sub- Carpathian and Volhynian area, 12. Lviv, 436-438 (in Ukrainian).
Pogodin, A. (1906). Dve jepohi v izucheniii slavjanskih drevnostej. Vremennik' stavropigijskago Instituta s m sjaceslovom na god 1907. Lvov (in Russian).
Smal-Stotskyi, S. (1925). Rozvytok pohliadiv na semiu slovianskykh mov i yikh vzaiemosporidnennia. Zapysky Naukovoho tovarystva im. Shevchenka, 141-143. Lviv, 1-42 (in Ukrainian).
Tret'jakov, P. (1956). Ljubor Niderle i ego “Slavjanskie drevnosti”. Niderle, L. Slavjanskie drevnosti. Moskva. (in Russian).
U pivstolitnikh zmahanniakh. Vybrani lysty do Kyryla Studynskoho (1891-1941). (1993). Kyiv. (in Ukrainian). Franko, I. (1985). Z hostiuvannia u Prazi. Zibrannia tvoriv u p'iatdesiaty tomakh, 46(2). Kyiv, 231-232 (in Ukrainian).
Franko, O. (1998). Fedir Vovk u Chekhii. Vyzvolnyi shliakh, 5. London-Kyiv, 570-572 (in Ukrainian). Franko, O. (2000). Fedir Vovk - vchenyi i hromadskyi diiach. Kyiv, 378 pp. (in Ukrainian).
Franko, O. (2006). Naukovi mizhnarodni zv'iazky Fedora Vovka: pohliad cherez stolittia. Etnichna kultura ukraintsiv, Lviv (in Ukrainian).
Khronika Naukovoho tovarystva im. Shevchenka u Lvovi (1926). 67(68). Lviv (in Ukrainian).
Chapek, K. (2010). Besidy z Tomashem Masarykom. Kitsyla, L. (Translation from Czech). Lviv. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv mista Lvova. F. 309. Op. 1. Spr. 220.
Birnbaum, V. (1942). Jan Erazim Vocel, zakladatel nasich dиjin umиni. Praha, 31 pp. (in Czech).
Cechura, M. (2010). Pocatky archeologickйho badani na severnim Plzensku. Vlastvйdny sborntk. Ctvrtletnikpro regionвlnidиjiny severniho Plzenska. Plzen, 3 (in Czech).
D-r I. Fr. (1895). Z gosciny w Pradze. Kurjer Lwowski, 210, 31 jul. Lwow, 1; 212, 2 ser., 1; 213, 3 ser., 12; 215, 5 ser., 1. (in Polish).
Florik, J. (2005). 80 let archeologickйho vyzkumu Prazzkйho hradu. Akademicky Bulletin, 6. Praha. (in Czech).
Musinka, M. (1967). Volodymyr Hnat'uk a Cechy (Prispлvek k ukrajinsko-ceskym kulturnim stykыm). Prвce z Filosofickй fakulty university P. J. Safarikav Presovи. Presov. (in Czech).
Nвrodopisnв Vystava Ceskoslovanskв v Praze 1895. (1895). Porвdaji: Karel Klusвcek, Emanuel Kovвr, Lubor Niederle, Frantisek Schlaffer a Frantisek Adolf Subert. Praha (in Czech).
Niederle, L. (1893-1894). Lidstvo v dobи predhistorickй se zvlвstnim zretelem na zemи slovanskй. Praha, 39+760 pp. (in Czech).
Niederle, L. (1896). Prыvodcepo Nвrodopisnйm Museu Ceskoslovanskйm. Praga, 56 pp. (in Czech). Niederle, L. (1900). Narodopisna mapa uherskych Slovвku. Praha, 206 pp. (in Czech).
Niederle, L. (1900-1902, 1904, 1906). Ludzkosc w dobie przeddziejowej z szczegolnym uwzglзdnieniem ziem slowianskich. (Streszczenie Ksawery Chamiec. Swiatowit, 2. Warszawa, 188-221; 3, 171-199; 4, 163-193; 5, 187-203; 7, 3-39 (in Czech).
Niederle, L. (1907, 1910). Starozytnosci slowianskie, 1(1-2). Pochodzenie i pocz^tki narodu slowianskiego. Ksawery Chamiec (Translation from Czech). Warszawa (in Czech).
Pasternak, J. (1925). Podkarpatska Rus v mladsi dobл kamennй. Niederlыv Sbornik. Praha, 150-155 (in Czech). Penyak P. (1998). Cesti ucastnici archeologickeho deni v Rusku. Casopis spolecnosti pratel starozitnosti, 4(106), 228-231 (in Czech).
Prыvodce sbirkami Nвrodntho musea v Praze. (1932). I. Sbirka v hlavni budove Nвrodntho musea v Praze II. Vвclavskй nвmиsti. Praha (in Czech).
Sklenar, K. (1981). Jan Erazim Vocel: zakladatel ceskй archeologie. Praha (in Czech).
Smolik, J. (1880). Kdo psali o nalezech z doby predhistorickй v Cechach ve stoleti XVI. Az XVIII? Pamвtky archaelogickй a mistopisnй, 11. Praha, 337-354 (in Czech).
Volkov T. (1896). Le traоneau dans les rites funйraires de l'Ukraine. Revue des traditions populaires, 9(5). Paris (in French).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення передумов і наслідків революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії, яка внесла докорінні зміни не лише в політичний, економічний, культурний розвиток Австрійської імперії, а й змінила всю тодішню Європу. Участь слов'янських народів в революції.
курсовая работа [46,6 K], добавлен 19.09.2010Дослов'янські народи на території сучасної України. Продуктивні форми господарства слов'янських племен - землеробство і скотарство. Походження, розселення та устрій. Культури східних слов'ян. Християнізація слов'янських князів. Становлення державності.
контрольная работа [43,6 K], добавлен 27.03.2011Прабатьківщина слов’ян. Розселення слов’ян на землях сучасної Європи. Життя східних слов’ян: утворення поселень, розвиток ремесел, виникнення вірувань і традицій. Слов’янські племена: поляни, сіверяни, деревляни, уличі і тиверці, дуліби, хорвати.
реферат [28,0 K], добавлен 05.11.2007Аналіз зародження теорій етногенезу в працях античних та середньовічних авторів. Порівняння поглядів дореволюційних вітчизняних істориків; вчених радянського періоду; зарубіжних істориків, переважно чеських і польських на походження слов'янських племен.
курсовая работа [91,8 K], добавлен 22.07.2013Слов’яни в історичному контексті. Концепції щодо території формування та походження слов’ян. Склавини та анти – предки українського народу. Економічний розвиток, суспільний устрій та культура східних слов’ян напередодні об’єднання їх у феодальну державу.
реферат [27,5 K], добавлен 28.12.2008Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013Життя Григорія Сковороди, який вийшов з козацького роду. Юнацькі роки Юрія Дрогобича. Справа відродження української культури Олени Теліги. Володимир Антонович як видатний історик, етнограф, археолог, публіцист. Загадкова постать Устима Кармелюка.
доклад [32,3 K], добавлен 21.04.2011Життєвий шлях Бориса Мозолевського, українського археолога, керівника експедиції, яка дослідила скіфський курган Товсту Могилу та відкрила славнозвісну пектораль. Його діяльність в Інституті археології АН УРСР. Видання поетичної спадщини Мозолевського.
реферат [158,3 K], добавлен 12.04.2019Характеристика процесу становлення в ранньофеодальних слов’янських державах суспільно-економічних відносин, виникнення міст та місцевого самоврядування. Особливості розвитку законодавства у ранньофеодальних слов’янських державах та головні його засади.
контрольная работа [42,0 K], добавлен 28.10.2010Точки зору на час, місце зародження й етногенез різних гілок слов'ян й їх належності до праслов'янського світу найдавнішого населення Європи: концепції Київської школи археології, теорія походження українського народу археолога й мовознавця В. Петрова.
реферат [25,2 K], добавлен 25.03.2010Причини антифеодальних повстань південнослов’янських народів, які потрапили до складу Османської імперії і були позбавленні усіх політичних прав. Селянство, як головна рушійна сила повстань. Аналіз ґрунту для розвитку визвольного руху пригнічених народів.
контрольная работа [36,7 K], добавлен 20.09.2010Життєвий шлях М. Маркевича, його перші збірки віршів. Основна наукова праця українського діяча - 5-томна "История Малороссии", в якій викладено історію України від найдавніших часів до кінця XVIII ст. Етнографічні дослідження і художні твори М. Маркевича.
реферат [15,8 K], добавлен 04.11.2013Вивчення біографії видатного українського історика, політика, державного діяча В'ячеслава Липинського. Ідеологія Липинського у гімназичні часи, військова служба в російському війську. Історичні монографії, організація Українського військового товариства.
реферат [31,1 K], добавлен 26.09.2010Історія та існуючі теорії походження слов'ян, етапи формування окремих груп слов'янських мов. Створення та перші правителі Київської Русі, становлення та завоювання нової держави. Процвітання металургійної промисловості та основні ремесла пращурів.
реферат [19,5 K], добавлен 25.03.2010Історія двох великих етнополітичних об'єднань: східних слов'ян і Хозарського каганату. Аналіз особливостей початкового етапу слов’яно-кочівницьких стосунків. Взаємини східних слов’ян і Хозарського каганату (сер. VIII-IX ст.). Слов’яно-хозарські стосунки.
курсовая работа [1,9 M], добавлен 07.05.2011Життя та діяльність Костянтина (Кирила) та Мефодія, місце їх місіонерської діяльності в культурному процесі та вплив на подальший розвиток історії слов'янського народу. Походження слов'янського письма та абетки. Боротьба за богослужіння живою мовою.
реферат [56,2 K], добавлен 29.09.2009Передумови виникнення, діяльність та ліквідація Кирило-Мефодіївського товариства. Детальний аналіз програмної документації. Розкриття панславістської ідеї. Характеристика етапів становлення республіканської форми правління серед слов'янських народів.
реферат [43,1 K], добавлен 23.11.2010Вплив російсько–турецькіх війн ХVІІІ століття на посилення визвольного руху на болгарських землях. Партизанський характер боротьби сербських гайдуків та ускоків проти Османської імперії, їх підтримка військових операцій російської і австрійської армій.
реферат [11,5 K], добавлен 29.11.2009Національний рух у Галичині та наддніпрянській Україні. Пробудження соціальної активності українського селянства як одне з найхарактерніших проявів національного життя в країні. Досвід українського національного відродження кінця XVIII - початку XX ст.
статья [11,9 K], добавлен 20.05.2009Господарське життя первісної доби. Трипільська культура на землях України. Господарство скіфів. Економічний лад грецьких та римських колоній Північного Причорномор’я. Економічне життя слов’янських племен часів розселення на території України.
реферат [30,1 K], добавлен 28.11.2007
