Рятівні археологічні дослідження в Жовківському передмісті Львова
Макітри - типовий посуд для пізнього Середньовіччя. Реконструкція храму Святого Миколая в 1925 році - одне з перших археологічних досліджень у Жовківському передмісті. Фрагменти будівельної кераміки XV-XVI століть що були знайдені на цій території.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.08.2021 |
| Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Рятівні археологічні дослідження в Жовківському передмісті Львова
Назарій Войтович, Марія Войтович, Януш Ковальський-Білокрилий
Науково-дослідний центр “Рятівна археологічна служба” Інституту археології НАН України, Інститут українознавства ім. І Крип'якевича НАН України.
Опубліковано результати археологічних досліджень у м. Львові по вул. Підмурна, 5, які здійснювала експедиція Науково-дослідного центру (НДЦ) “Рятівна археологічна служба” Інституту археології Національної академії наук України (ІА НАН України) під керівництвом Н. Войтовича. Територія, де відбувалися дослідження, розміщена в північній частині історичного ареалу Львова. У північній частині ділянки закладена траншея розмірами 10x2,6 м. По всій її площі верхній шар представлений будівельним сміттям, який залягав на глибину 2,5 м. Максимальна глибина залягання культурних нашарувань становить 6,0 м. Найпотужніший шар XV-ХУІ ст. мав товщину 1,8 м. На глибині 2,5 м та 3,0-3,2 м виявлено коронки фундаменту будинку австрійського часу. Під час досліджень на глибині 3,55 м зафіксовано дерев'яний водогін XVII ст. Зверху його щільно накривала кришка, виготовлена з дерев'яної дошки. Загальна довжина відкритого в межах траншеї водогону сягає 7,9 м. У південно-західній частині траншеї частково відкрито одну (північну) сторону дерев'яної споруди каркасно-стовпової конструкції, яка датується не раніше ХУІІ ст. На рівні материка, який залягає на глибині 5,3-6,0 м, зафіксовано шість різночасових об'єктів ХІУ-ХУІ ст. Найбільш насиченим артефактами виявився об'єкт 1.
У його заповненні виявлено дві керамічні труби та керамічний посуд XV ст.
Загалом у межах траншеї виявлено численний рухомий матеріал ХІІІ-ХІХ ст., представлений металевими, шкіряними, скляними, кам'яними та керамічними виробами. Основна його частина припадає на XV-ХУІ ст., зокрема варто виділити шкіряне взуття, металеві знаряддя (свердло, сокиру, ножі, цвяхи) та керамічний посуд.
Ключові слова:. Львів, вул. Підмурна, археологічні дослідження, мур, водогін, об'єкт, кераміка, шкіряне взуття, металеві вироби.
RESCUING ARCHAEOLOGICAL RESEARCHES IN ZHOVKVA SUBURB OF LVIV
Nazariy VOITOVYCH, Maria VOITOVYCH, Janush KOWALSKI-BILOKRYLYJ
Scientific-research center “Rescuing archaeological service” of the Institute of archaeology of NAS of Ukraine, Ivan Krypiakevych Institute of Ukrainian Studies of NAS of Ukraine.
Results of archaeological researches in Lviv, Pidmurna st. 5, conducted by expedition of Scientific- research center “Rescuing archaeological service” of the Institute of archaeology of NAS of Ukraine led by N. Voitovych. Territory under researches is situated in north part of historical area of Lviv. In north part of this locality trench is dug out 10x2,6 m by size. Throughout whole area upper layer is represented by constructional garbage, which is deposited on the depth of 2,5 m. Maximal depth of location of cultural layers is about 6,0 m. The widest layer from XV-XVI centuries has thickness about 1,8 m. On the depth of 2,5 m and 3,0-3,2 m foundation of the building from Austrian period was found. During researches on depth of 3,55 m wooden pipe from XVII century was discovered. It was tightly covered by cap, made of wooden plank. General length of water pipe, uncovered within the trench, is about 7,9 m. In north-western part of the trench one (northern) side of wooden building of carcass-pillar construction was partially discovered. It can be dated back not earlier than to XVII century. On the level of mainland, which is situated on depth of 5,3-6,0 m, six objects from different chronological periods - XIV-XVI centuries - were found. Object 1 contains the largest amount of artifacts. Two ceramic pipes and ceramic ware from XV century were collected there. In general numerous mobile archaeological material from ХІІІ-ХІХ centuries was discovered within the trench. It is represented by metal, leather, glass, stone and ceramic products. Most of them is dated back to XV-XVI centuries. In particular, leather shoes, metal tools (drill, axe, knife, nails) and ceramic ware deserve special attention.
Key words. Lviv, Pidmurna st., archeological researches, defensive wall, water pipe, object, ceramic ware, leather shoes, metal products.
Вступ
У жовтні-листопаді 2012 р. експедиція НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України під керівництвом Н. Войтовича проводила рятівні дослідження у м. Львові по вул. Підмурна, 5, на відведеній під будівництво приватної лікарні ділянці [Войтович, Войтович, Ковальський-Білокрилий, 2013], розміщеній у північній частині середмістя Львова, що належить до найстарішої частини міста. Із північного боку до неї примикає вул. Сянська, із півдня - пл. Ярослава Осмомисла, зі сходу - будинок № 15 вул. Б. Хмельницького, із заходу - будинок № 5 вул. Підмурної, від якого і походить назва ділянки “вул. Підмурна, 5” (рис. 1). Коротка історія досліджуваної ділянки.
Первісно ця територія входила до давньоруського пригороддя, яке розташовувалося на правому березі р. Полтви, охоплюючи північні та південні схили Княжої гори, від сучасної вул. Б. Хмельницького попри вул. Руську, доходячи до сучасної вул. Личаківської [Степанів, 1992, с. 8]. Окрім цього, ділянка розміщена за декілька десятків метрів від початку вул. Б. Хмельницького - однієї з найстаріших вулиць Львова. Вона фігурує від ХІІІ ст. під назвою Волинський шлях, який був однією з основних торгових магістралей міста та з'єднував Львів із Литвою та Білоруссю [Мельник, 2002, с. 218]. Після надання Львову магдебурзького права король Казимир ІІІ залишив колишні землі давньоруського града в підпорядкуванні королівській владі, об'єднавши їх у так звану Замкову дільницю. На цю територію не поширювалася юрисдикція міських радників. Замкова дільниця разом з іншими належала до Краківського передмістя [Качор, Качор, 2004, с. 64]. Згодом ця частина сучасного Львова одержала назву Жовківського передмістя (так названо з кінця XVIII ст. Волинський шлях). Після утворення “міста в мурах” життя в цій частині не припинялося. Первісно в Жовківському передмісті проживали українські ремісники, які своєю продукцією створювали конкуренцію ремісникам міста. З часом його заселили євреї, на яких не діяли національні обмеження, характерні для інших частин міста [Шишка, 2002, с. 43]. На другу половину XIV ст. у Львові були сформовані дві єврейські громади - міська та передміська (на Жовківському передмісті), що є винятком для європейських міст, які мали єдиний осередок [Бойко, 2008, с. 15]. Такі умови призвели до того, що на 1774 р. тут існувало 171 єврейський та 188 християнських будинків. А за переписом 1900 р. юдеї становили 53,5 % населення Жовківської дільниці, греко-католики - 16,5 %, римо-католики - 30 % [Енциклопедія Львова, 2008, с. 334]. Тому особливістю Жовківського передмістя стало львівське “гетто”, щорозташовувалося неподалік середмістя на сучасній вул. Підмурній. Варто зазначити, що воно не мало доброї слави серед тогочасних львів'ян [Мельник, 2010, с. 10-11; Krajewski, 1909, s. 4547].
Рис. 1. План центральної частини Львова з місцезнаходженням досліджуваної ділянки
Рис. 2. Стратиграфічний перетин А-Аі північної стінки траншеї 1: 1 - шар будівельного сміття світло-сірого кольору, який складається із значної кількості каміння вапняку, розчину та цегли; 2 - супісок сірого кольору із вкрапленнями шматків цегли, каміння та деревного вугілля; 3 - сірий супісок, який утворений з жовтого піску, уламків цегли та каміння; 4- пісок темно-жовтого кольору; 5- шар будівельного сміття, що складається з шматків цегли; 6 - сірий супісок із вкрапленнями шматків цегли, каміння та деревного вугілля; 7 - пісок жовто-зеленого кольору із вкрапленнями цегли; 8 - сірий супісок із вмістом цегли та каміння вапняку і пісковику; 9 - темно-жовтий пісок; 10 - пісок сірого кольору із камінням пісковику та вапняку; 11 - жовто-сірий пісок з фрагментами цегли; 12 - пісок сірого кольору із вмістом шматків цегли; 13 - мергель білого кольору із вкрапленнями дрібного каміння вапняку; 14 - світло-сірий мергель із вмістом каміння вапняку; 15 - сіро-коричневий супісок із вкрапленнями розчину та деревного вугілля; 16 - світло-сірий суглинок із вкрапленнями дрібних шматків каменю вапняку та цегли; 17 - суглинок чорного кольору з вмістом значної кількості деревного вугілля, кісток тварин, шматків цегли та фрагментів керамічного посуду XV-XVIст.; 18 - горілий шар деревного вугілля чорного кольору; 19 - сірий суглинок великою кількістю шматків цегли та каміння вапняку; 20 - суглинок сірого кольору зі вкрапленнями мергелю, цегли, деревного вугілля та рухомих артефактів XV-XVIст.; 21 - суглинок темно-сірого кольору із вмістом значної кількості фрагментів цегли, деревного вугілля та керамічного посуду XV-XVIст.; 22 - лінза суглинку темно-сірого кольору із вмістом значної кількості каміння вапняку та деревного вугілля; 23 - світло-сірий супісок із вкрапленнями деревного вугілля
Рис. 3. Стратиграфічний перетин Б-Бі південної стінки траншеї 1: 1 - шар будівельного сміття світло-сірого кольору, який складається із значної кількості каміння вапняку, розчину та цегли; 2 - бетонна труба; 3 - світло- коричневий супісок із розчином жовтого кольору та каміння вапняку; 4-мергель білого кольору; 5- світло-сірий супісок із вмістом деревного вугілля та шматків цегли; 6 - суглинок чорного кольору із включеннями значної кількості деревного вугілля, кісток тварин та фрагментів керамічного посуду XV-XVIст.; 7 - сірий супісок із вмістом каміння вапняку; 8- сірий супісок; 9- суглинок темно-сірого кольору із включеннями значної кількості фрагментів цегли, деревного вугілля та керамічного посуду XV-XVIст.; 10 - суглинок чорного кольору із вмістом значної кількості деревного тліну, шматків цегли, кісток тварин та фрагментів керамічного посуду XV-XVIст.; 11 - світло-сірий супісок із значною кількістю шматків цегли; 12- світло-сірий супісок зі вкрапленнями деревного вугілля; 13 - темно-сірий суглинок із вмістом значної кількості деревного вугілля; 14 - суглинок коричневого кольору із вмістом незначної кількості деревного вугілля; 15 - темно-коричневий шар струхлявілого дерева; 16 - прошарок струхлявілого дерева темно-коричневого кольору; 17- темно-сірий суглинок із вмістом значної кількості фрагментів цегли, деревного вугілля та керамічного посуду XV-XVI ст.
Рис. 4. Стратиграфічний перетин В-Ві східної стінки траншеї 1: 1 - суглинок чорного кольору із вмістом значної кількості деревного тліну, кісток тварин та фрагментів керамічного посуду XV-XVIст.; 2 - суглинок темно-сірого кольору із вмістом значної кількості фрагментів цегли, деревного вугілля та керамічного посуду XV-XVIст.; 3 - світло-сірий супісок; 4 - чорний горілий прошарок деревного вугілля і фрагментів керамічного посуду XV-XVI ст.
Рис. 5. План траншеї 1 з об'єктами на рівні виявлення
Рис. 6. План траншеї 1 з об'єктами на рівні вибирання заповнення та перетини об'єктів 1-5
Рис. 7. Керамічний посуд із заповнення об'єкта 1
Доволі часто в Жовківському передмісті відбувалися єврейські погроми. Зокрема, один із перших зафіксований у 1664 р. [Крип'якевич, 1991, с. 19]. Натомість один з останніх відбувся наприкінці листопада 1918 р., коли українські вояки залишили місто, а польське військо остаточно укріпило свої позиції. Серед військових і цивільного населення відчувалися сильні антиєврейські настрої, що зумовило бойові сутички. За підрахунками, тоді загинули 72 особи, 433 були важкопоранені. Основні події відбувалися у єврейському тем- пелі, що розміщувався в Жовківському передмісті. Там знищено й пограбовано значну частину єврейських святинь, зокрема підпалено темпель (синагогу прогресистів) [Шишка, 2005, с. 90-91].
Рис. 8. Фрагменти керамічного посуду (1-4) та металевий виріб (5) із заповнення об'єкта 1
Вулиця Підмурна була центром гетто. Вона впродовж останніх століть зазнала низки перейменувань. До 1871 р. мала назву вул. Св. Теодора, хоча водночас побутувала і довша - вулиця з пляцу Краківського на пляц Св. Теодора. Після 1871 р. - вул. Смоча. Трактування назви знаходимо в путівнику Францішка Бараньського: “Свою назву вул Смоча отримала жартівливо. Вона мала означати: все, що потрапить до рук тутешніх гендлярів (перекупників), гине, як у пащі смока-дракона” [Мельник, 2010, с. 80]. Сучасна назва з'явилася в 1950 р. [Мельник, 2001, с. 48].
Рис. 9. Фрагменти вінець керамічних посудин із культурного шару
Історія археологічних досліджень
Одні з перших археологічних досліджень у Жовківському передмісті пов'язані з реконструкцією храму Святого Миколая в 1925 р. [Терський, 2004, с. 332]. Подальші археологічні роботи з дослідження церкви проведенні в 1977 р. Тоді ж встановлено, що храм споруджений не пізніше другої половини ХІІІ ст. [Малевская, Иоаннисян, Могитич, Бучко, 1978, с. 352]. Цінні дослідження, пов'язані з реконструкцією ще однієї сакральної пам'ятки, здійснив Р. Багрій у середині 1980-х років. Роботи велися всередині костелу Святого Йоана Хрестителя, де виявлено поховання ХІІІ ст., що дали змогу встановити час спорудження храму [Багрій, 1985, с. 13; 1986, с. 212].
Рис. 10. Фрагменти вінець макітер XIV-XVI ст.
Неподалік досліджуваної ділянки на місці сучасного ринку “Добробут” у 1992 р. проводили масштабні археологічні роботи на площі приблизно в 1 000 м2. Під час цих робіт виявлено культурні нашарування та об'єкти V-XVIIIст. [Івановський, 1993, с. 74-75]. У південному напрямку від сучасної ділянки у 2009 р. Львівська експедиція НДЦ “Рятівна археологічна служба” ІА НАН України на чолі з О. Лазурком проводила дослідження на пл. Я. Осмомисла, де виявлено залишки дерев'яної дороги та рухомий матеріал ХІІ-ХІП ст. [Лазурко, Ткач, Шніцар, Войтович, 2011, с. 215].
Рис. 11. Керамічний посуд XV-XVI ст.
Дослідження в межах Жовківського передмістя та неподалік вул. Підмурної здійснені на пл. Старий Ринок - головній площі княжого міста [Крип'якевич, 1991, с. 15-16]. Проведені тут розкопки в 1997 р. були зумовлені будівельними роботами. На дослідженій площі понад 500 м2 виявлені культурні нашарування потужністю до 5 м, які датуються часом від ХІІІ до ХІХ ст. зокрема. Крім цього, на місці робіт зафіксовано залишки чинбарного комплексу XIV-XVIст., зібрано різноманітний рухомий матеріал (із кераміки, металу, шкіри, кістки тощо) [Терський, Войнаровський, Овчінніков, 2007, с. 295-314].
На основі даних, отриманих під час попередніх археологічних досліджень, проведених безпосередньо поряд із ділянкою за адресою вул. Підмурна, 5, можна стверджувати, що один з основних результатів - виявлення матеріалів давньоруського часу (ХІІ-ХІП ст.). Археологічні дослідження Площу ділянки дослідження розділено на сітку квадратів, розмірами 2x2 м. Північна сторона одержала цифрові позначення (112), західна - літерні (А-Т). За умовний “0,00” взято північно-західний кут будинку № 15 по вул. Б. Хмельницького, що дорівнює 280,20 м у топогеодезичній системі міста. Рухомий археологічний матеріал фіксувався поглибинно, а в окремих випадках - пошарово. Виявленим мурам та об'єктам надано нумерацію в порядку їх розкриття.
Рис. 12. Фрагменти вінець горщиків XV-XVI ст.
Підчас археологічних досліджень на території здійснено нагляд за земляними роботами. У ході будівельних робіт вибрано котлован, який на окремих ділянках сягав глибини 3 м, та залито бетонні сваї під фундаменти медичного центру. На всій площі верхній шар складало будівельне сміття, яке залягало на глибину 2,5 м. Шар будівельного сміття утворився в результаті розбирання будинків у ХІХ ст. Під час нагляду встановлено, що в південній частині ділянки залишки колишніх будинків збереглися на рівні підвальних приміщень із цегляним перекриттям стелі. Натомість фундаменти будинку, розміщені в північній частині ділянки, практично повністю розібрані, а їхні залишки зафіксовані на рівні підошви. Наглядаючи за забурюванням паль під фундаменти, вдалося встановити, що від рівня дна котловану і нижче залягають непорушні культурні нашарування потужністю 2-3 м (до 6 м від рівня умовного “0,00”). Такі спостереження дають змогу зробити висновки, що нижче рівня будівництва будинків XIX ст. збереглися більш ранні культурні нашарування, не зруйновані австрійською забудовою. Окрім цього, під час забурювання паль встановлено, що по периметру досліджуваної площі материк представлений у вигляді мергелю сіро-молочного кольору.
Рис. 13
Рис. 14
Рис. 15
Траншея 1 закладена в північній частині ділянки у кв. 6- 10/В-Г, розмірами 10x2,6 м. Рівень поверхні під траншею 1 залягав нерівномірно на глибині 1,95-2,6 м від рівня умовного “0,00”. Такі коливання утворилися під час земляних робіт будівельників (вибирання котловану). А отже, культурний шар XIX ст. був повністю зруйнований.
Рис. 16. Фрагменти мисок XV-XVI ст.
Нашарування ґрунту в межах усієї траншеї простежено до материка, який виступив на глибину 5,3 м у східній частині траншеї і на 6,0 м-у західній. Верхній шар представлений завалом будівельного сміття, що утворився під час розбирання будинку (рис. 2, шар 1). Нижче залягали шари, пов'язані зі спорудженням фундаментів будинку (рис. 2, шар 3-7). За ними - малопотужні XVII-XVIIIст. (рис. 2, шар 8-15). Найпотужніші культурні нашарування датуються XV-XVIст. Завтовшки вони до 1,8 м і найкраще зафіксовані в північному стратиграфічному профілі (рис. 2, шар 16-23).
Ділянка розташована на правому березі р. Полтви, що спричинило сильну вологість ґрунтів, починаючи з глибини 3,5 м. Це сприяло й тому, що виявлені вироби зі шкіри та металеві речі добре збереглися. Окрім цього, шари XV-XVIст. насичені значною кількістю кісток свійських тварин. Стратиграфічні шари XV-XVI ст. не однорідні - різняться структурою, присутністю чи відсутністю певних вкраплень. Верхній шар XVI ст. характеризується вмістом значної кількості перегною та гілок дерев (переважно берези) (рис. 2, шар 17; фото 12). На глибині 5,3-5,5 м зафіксований локальний шар, що залягав у західній частині траншеї та характеризувався вмістом жирного суглинку зі значною кількістю артефактів (рис. 2, шар 20). Тут, зокрема, виявлено розвали декількох посудин XV-XVIст., шкіряне взуття та кілька фрагментів цегли-пальчатки. Нижні культурні шари відзначаються зменшенням кількості рухомих артефактів і переходом від суглинків до супісків, які перекривали материк, представлений мергелем сірого кольору.
Рис. 17. Фрагменти кахель XV-XVI ст.
Муровані субстанції
На глибині 2,5 м і 3-3,2 м виявлено коронки двох вертикальних мурів (№ 1, 2) австрійського будинку, збудовані паралельно вул. Підмурній.
Мур 1 - поперечний мур будинку ХІХ ст., виявлений на глибині 2,5-2,7 м у кв. 10/В. Виготовлений із різноформатного каміння-пісковику та вапняку, покладений на піщано-вапняний сіро-кремовий міцний розчин. Кладка порядова (рис. 4). Верхня частина муру виготовлена відкритим способом, свідчення чого - траншея завширшки 0,8 м, добре помітна в північній стінці та залягає на глибину 3,9 м. Нижня частина муру збудована закритим способом. Ширина відкритого в межах траншеї сягає 1,35 м. Його підошва лежить на глибині 4,2-4,3 м, на рівні шару чорного суглинку із вмістом шматків дерева та кераміки XV-XVIст.
Мур 2 - поперечний мур будинку, виявлений на глибині 3-3,2 м у кв. 7/В-Г. Виготовлений із різноформатного каміння пісковику та вапняку. Розчин піщано-вапняний сіро-кремового кольору, слабо міцний. Кладка порядова. Товщина муру - 1,9 м. Мур 2 розібраний практично до підошви, яка залягає на глибину 3,8 м. Всього від муру 2 збереглося дві нижні верстви. Його підошва лежить на культурному шарі, ідентичному муру 1. Для дослідження нижніх культурних нашарувань у межах траншеї мур 2 було розібрано.
У північній стінці траншеї, в її західній частині, на одній глибині з муром 2 виявлено декілька масивних грубо оброблених каменів пісковику та вапняку, які могли належати підошві повздовжнього муру австрійського будинку або ж становити залишки після його розбирання (рис. 2). Окрім цього, один із каменів лежав на дерев'яній дошці, яка могла залишитися тут від спорудження фундаменту будинку.
На площі від південно-східного кута муру 1 до північно-західного кута траншеї на глибині 3,55 м (у східній частині траншеї) та 4,3 м (у західній) виявлено дерев'яний водогін, виготовлений із прямокутних колод твердого дерева (можливо, дуб). Середина колоди видовбана, прямокутної форми. Розмір отвору сягає 15x17 см. Товщина стовбура - 28 см, висота - 24 см. Зверху дерев'яний водогін щільно накривала покришка, виготовлена із дошки розмірами 27-29x4 см. Найкраще збережена покришка у кв. 8-9/Г мала загальну довжину 2,28 м. Натомість на всій іншій площі водогону була або сильно пошкоджена, або ж відсутня взагалі. Загальна довжина відкритого в межах траншеї водогону сягає 8,2 м (фото 10). У кв. 9/Г виявлено місце стику між двома дерев'яними трубами, з'єднаними між собою у пазову конструкцію. Нижній паз однієї труби завдовжки 20 см, завширшки 20 см, товщина стінок - 2 см. Він щільно примикає до кінця іншої (фото 11). Така конструкція кріплення забезпечувала добру фіксацію між собою двох труб й унеможливлювала протікання води. Всередині водогону рухомого матеріалу не виявлено.
Мур 1 перерізає водогін у південно-західному куті траншеї, а мур 2 лежить вище від нього. Це свідчить про те, що він функціонував тут раніше від забудови ділянки в XVIII-XIXст. У західній частині траншеї він врізається в культурні шари XV-XVIст. Тому його варто датувати не раніше XVII ст. Подібний водогін виявлено під час досліджень на пл. Старий Ринок. Він залягав на глибину 3,3-3,5 м відносно сучасної поверхні. Така глибина залягання наближена до нашого. Крім цього, виявлений там керамічний матеріал датований першою половиною XVII ст. [Терський, Войнаровський, Овчінніков, 2007, с. 296-297].
У південно-західній частині траншеї у кв. 6/Г та частково 7/Г відкрито одну (північну) сторону дерев'яної споруди каркасно-стовпової конструкції (рис. 3), збудованої на зрубній основі - підошві. Нижні колоди входили у зруб прямокутної форми. Товщина поперечної колоди становила 18 см, висота - 14 см. Висота повздовжньої сягала 20 см. Зверху на зрубній основі лежали два ряди дощок, які зі середини опиралися на вертикальний стовп прямокутної форми розмірами 10x8 см, верх якого виявлений на глибині 3,57 м і виступав вище від верхньої дошки на 20 см. Верхня дошка залягала на глибині 3,76 м, натомість нижня - 4,01 м. Їхні розміри: висота - 20 см, товщина - 6,5 см. Дерев'яна конструкція виготовлена з дерева твердої породи (можливо, дуб). Загальна довжина відкритої дерев'яної конструкції по лінії захід-схід сягає 3,75 м (фото 13). Верхні нашарування споруди складаються із сіро-коричневого шару будівельного сміття. У середині рухомого матеріалу не виявлено. З огляду на те, що дерев'яна споруда та водогін перебувають у межах одних культурних нашарувань і збудовані на одній осі (південний схід - північний захід), це може свідчити про їхню одночасовість і датуватись XVII ст.
Рис. 18. Фрагменти будівельної кераміки XV-XVI ст.
археологічний кераміка середньовіччя жовківський
Археологічні об'єкти
У межах траншеї 1 виявлено шість заглиблених об'єктів, що добре виділялися на рівні материка (фото 14). Материк виступав на глибину 5,3-6 м із пониженням у західному напрямку. Частина зафіксованих об'єктів виходить за межі траншеї, що унеможливило їхнє повне відкриття, оскільки траншея із трьох сторін обмежена попередньо встановленими будівельниками залізобетонними сваями. До них належать об'єкти № 1, 2, 4, 5, 6.
Об'єкт 1 виявлений у кв. 8-9/В-Г на глибині 5,66-5,75 м (рис. 5). Перш ніж його контури чітко окреслилися, на рівні виявлення над ним знайдено один великий горщик, покришку, дрібні фрагменти керамічного посуду та дві практично повністю збережені керамічні водогінні труби (рис. 7, 2, 4-6). Усі ці знахідки сконцентровані в центральній та південно-західній частині об'єкта. Об'єкт 1 - це підпрямокутної форми яма, південна стінка якої виходить за межі траншеї. Північно-західний кут своїм заповненням дещо відрізнявся від іншої частини відкритого об'єкта. Як згодом виявилося, це більш ранній об'єкт (яма 2), перерізаний об'єктом 1. Отже, початкова форма об'єкта 1 - видовжено-овальна, яка наклалася на інший об'єкт. Це і надало йому неправильної прямокутної форми.
Заповнення об'єкта на рівні виявлення представлене суглинком сірого кольору із вкрапленням кісток свійських тварин і дрібних фрагментів керамічного посуду, який становив основну масу заповнення ями (рис. 6). Нерівномірно на різних глибинах залягали лінзи світло- сірих і темно-сірих суглинків із вмістом дрібних шматків вугликів чи мергелю. Однак ці лінзи не охоплювали всієї глибини заповнення об'єкта, а були сконцентровані в північній та південній частині. Натомість центральна частина об'єкта 1 представлена однорідним сірим суглинком (фото 15).
Після вибирання заповнення об'єкта встановлено, що він мав неправильно овальну форму розмірами 2,65x2,40 м, пологі стінки та досить рівне дно. На рівні дна в північно-східній частині розміщена наближена до овальної форми яма 1, видовжена по лінії північ-південь, розмірами 1,75x1,30 м із пологими стінками та нерівним дном, завглибшки 0,35 м від рівня дна об'єкта (рис. 6). Дно об'єкта залягало нерівномірно на глибину 0,6-0,9 м від рівня виявлення. Уздовж східної стінки об'єкта 1 на рівні материка зафіксовано на відстані 0,36 м та 0,55 м три струхлявілі кілки прямокутної форми розмірами 5x4, 3x3 і 3x3 см. Найімовірніше, виявлені сліди від кілків були залишками огорожі, що оточувала об'єкт 1. На відміну від східної стінки, контури західної були розмитими та зливалися з об'єктом 2.
Яма 2 виявлена у кв. 8/В на глибині 5,75 м (рис. 6). На рівні виявлення вона слабо виділялася із контурів об'єкта 1 більш світлішим забарвленням заповнення. Частково перерізана об'єктом 1 зі східної сторони, а з західної до неї примикає східна стінка об'єкта 2. Яма 2 у плані видовженої овальної форми, розмірами 1,3x0,6 м, із прямими стінками та пологим дном, завглибшки 0,27 м, що понижується у південному напрямку. Заповнення однорідне, складається із суглинку сірого кольору.
У заповненні ями на глибині 0,1 м від рівня виявлення об'єкта 1 зафіксовано розвал горщика світло-коричневого кольору випукло-яйцеподібної форми (рис. 7, 1). Виявлений горщик за формою та виконанням вінець подібний до знайденого в об'єкті 1. Відмінність між ними в тому, що виріб із ями 2 значно менших розмірів, а також на його тілі збереглася стрічкова ручка, відсутня на іншому виробі. Можна припустити, що яма 2 дещо раніша за об'єкт 1, який згодом частково перерізав її заповнення. Виявлений у ямі матеріал дозволяє датувати об'єкт кінцем XIV - першою половиною XV ст. і функціонально визначити його призначення як господарське.
У заповненні об'єкта 1 виявлено значну кількість рухомого матеріалу, представленого керамічними та металевими виробами. Перші складаються із будівельної кераміки (згаданих двох труб) і посуду. Дві глиняні труби світло-коричневого кольору циліндричної форми, із дещо розширеною однією стороною та вертикально зрізаними краями. У двох випадках протилежна сторона пошкоджена, що не дозволяє визначити первісну довжину виробів (рис. 7, 4, 6). Хоча на основі повністю збережених виробів із вул. Б. Хмельницького можна припустити, що їхня довжина становила 35-36 см [Войтович, Войтович, 2014, с. 145-146, рис. 48-49]. Зовнішня поверхня труб старанно загладжена, внутрішня - із добре помітними кругами, що утворилися під час формування виробів. Діаметр керамічних труб - 9,4-11,2 см і 11-14 см із загальною довжиною 27,8 см і 29 см.
Рис. 19. Металеві вироби
З усіх виявлених у заповненні знахідок найкраще представлений посуд, який складався із фрагментів горщиків, амфор, макітер і покришок. Зафіксовано горщик, форму якого вдалося повністю реконструювати, та 19 уламків від інших посудин. Посуд виготовлений із добре відмуленої керамічної маси з домішкою значної кількості середньозернистого піску. Випал добрий. Поверхня знахідок світло-коричневого, сірого та чорного кольорів. Повністю збережений горщик світло-коричневого кольору випукло-яйцеподібної форми із прямими вінцями, краї яких дещо відхилені назовні та горизонтально зрізані, добре виділеною увігнутою шийкою та невеликим плоским дном (рис. 7, 5). На переході шийки у тулуб зовнішня поверхня орнаментована п'ятьма заглибленими горизонтальними смугами. Крім збереженого горщика, привертає увагу орнамент ще одного виробу, де верхня частина плічок декорована у верхній частині горизонтальною смугою штампованих косих ліній, перехрещених між собою. Нижче на максимальній опуклості тіла посудини нанесено дев'ять заглиблених горизонтальних смуг (рис. 7, 3).
Із загальної кількості виявлених фрагментів горщиків виділяються декілька уламків (одне денце та боковина), керамічна маса яких відповідає виробам давньоруського часу (рис. 8, 2). А також два фрагменти вінець, які за керамічною масою та виглядом виконання датуються кінцем ХІІІ - першої половини XIV ст. (рис. 8, 4).
Окрім горщиків, найкраще представлені покришки (дві одиниці). Для них спільною ознакою є масивна округла ручка з піднятими вгору, горизонтально зрізаними чи заокругленими бортиками, внаслідок чого всередині формується заглиблення (рис. 8, 1).
Повністю збережена миска такої форми: масивне денце на кільцевому піддоні кріпилося до стінок конічної форми, а її вінця, підняті вгору, прямі із заокругленими краями. Внутрішня поверхня виробу вкрита зеленою поливою та орнаментована заглибленим мотивом у вигляді квітки із п'ятьма пелюстками (рис. 7, 2). Подібна миска на кільцевому піддоні з повністю збереженим профілем виявлена неподалік досліджуваної ділянки у шурфі 4 на вул. Б. Хмельницького у Львові та датується XIV-XVст. [Войтович, Войтович, 2014, рис. 41]. Такі ж часто знаходять під час археологічних досліджень на Півдні України, зокрема у Криму, їх функціонування припадає на XIV - початок XV ст. [Гаврилов, Майко, Семенов, 2014, рис. 1, 3; Яшаева, 2012, с. 146, рис. 4].
Доволі складно говорити про форму амфор і макітер (рис. 8, 3), оскільки вони збережені фрагментовано. Відзначимо, що керамічна маса виявлених частин амфор відзначається добре відмуленою, із домішкою ледь помітного дрібнозернистого піску, глиною та поверхнею цеглястого кольору.
Металеві вироби, порівняно з керамікою, становлять нечисленну групу речей і представлені трьома добре збереженими предметами, виготовленими з чорного металу. Це - цвях прямокутної в перетині форми, фрагмент пластини і штир у перетині прямокутної форми, із звуженими кінцями, один з яких овальний у перетині (рис. 8, 5).
Зважаючи на особливості об'єкта 1 та рухомий матеріал, його можна інтерпретувати як яму господарського призначення, що датується першою половиною XV ст. Оскільки виявлений рухомий матеріал, зокрема кераміка, побутував упродовж кінця XIV-XVст., чітким індикатором тут стали керамічні водогінні труби, які з'явились у вжитку на початку XV ст. (1407). Про час спорудження водогонів залишено згадку у “Хроніці міста Львова” Дениса Зубрицького: “1407 - ... Цього року бурмистр Петро Штехер вперше провів воду до міста глиняними трубами з джерела, що було на шпитальному ґрунті” [Зубрицький, 2002, с. 66]. Ймовірно, керамічні водогони були споруджені у Львові на декілька років раніше, проте не утвердилися у водогінній справі й досить швидко їх замінили на дерев'яні труби, які функціонально виявилися значно надійнішими та дешевшими [Charewiczowa, 1934, s. 7-8, 14]. А отже, досліджений об'єкт датуємо першою половиною XV ст., тобто часом побутування керамічних водогонів.
Рис. 20. Металеві вироби
Об'єкт простежено у кв. 7-8/В-Г на глибині 5,8 м (рис. 5). У плані форма об'єкта видовжено-прямокутна. Південна частина виходить за межі траншеї, східна - примикає до об'єкта 1, західна - до об'єкта 4, північно-західна розміщена на відстані 0,03-0,10 м від об'єкта 3. Розміри становлять 2,3х1,2-1,5 м, завглибшки 0,3-0,6 м. Стінки пологі, дно нерівне, завглибшки 0,3 м. На рівні дна виявлено чотири овальні ямки різної величини (рис. 6).
Яма 1виявлена на межі з об'єктом 1, при східній стінці об'єкта 2. Форма - неправильно овальна, розміри - 0,3х0,2 м, із пологими стінками та нерівним дном, що залягало на глибині 0,1 м відносно дна об'єкта 2.
Яма 2 виявлена на відстані 0,06-0,10 м у західному напрямку відносно ями 1. Вона овальної форми, діаметром 0,7 м, стінки пологі, дно рівне, завглибшки 0,1-0,15 м відносно дна об'єкта.
Яма 3 виявлена у кв. 8/Г у південно-східній частині об'єкта 2, на межі при східній стінці. Форма - наближена до овальної, розміри - 0,28x0,34 м, стінки та дно пологі, завглибшки 0,13 м від дна об'єкта 2.
Яма 4 розташована у кв. 7/Г у південній частині об'єкта. На відміну від трьох попередніх, досліджена частково, оскільки її південна частина виходить за межі траншеї. Вона неправильно овальної форми, із прямими стінками та рівним дном. Розмірами 1,4x0,8 м, завглибшки 0,4 м відносно дна об'єкта 2.
У заповненні об'єкта виявлено незначну кількість рухомого матеріалу (дев'ять одиниць), представленого дрібними уламками керамічного посуду та фрагментом залізного цвяха. Уламки посуду належать боковинам амфор і горщиків. Амфори виготовлені з добре відмуленого керамічного тіста із домішкою дрібнозернистого піску. Випал фрагментів добрий, поверхня цеглястого кольору. На одній з боковин нанесено орнамент у вигляді горизонтальних заглиблених смуг. Натомість поверхня фрагментів боковин горщиків (чотири одиниці) сірих відтінків, рідше - світло-коричневих. На основі характеристик керамічної маси та зовнішніх ознак уламків посуду виявлений матеріал датуємо XIV-XVст. Об'єкт 2 інтерпретуємо як об'єкт господарського призначення.
Об'єкт3 зафіксований у кв. 7/В на глибині 5,83-5,88 м відносно умовного “0,00”, на відстані 0,1 м на північний схід від об'єкта 2 та 0,2 м на північ від об'єкта 4 (рис. 5). На рівні виявлення його форма була наближена до овальної. Після вибирання заповнення встановлено, що вона дещо розширилась у північно-східному напрямку, розміри - 1,1х0,5-0,6 м. Стінки пологі, дно нерівне, завглибшки 0,1 м. Заповнення об'єкта неоднорідне: південно-західна частина заповнена суглинком сірого кольору із вкрапленням каменю пісковику, північно- східна - рихлим мергелем світло-сірого та світло-молочного кольорів (рис. 6).
У заповненні знайдено два фрагменти боковин амфор цеглястого кольору, завтовшки 0,4-0,5 см та 1,2-1,3 см, подібні до виявлених в об'єкті 2. Зважаючи на фрагменти посуду, виявлений об'єкт датуємо XIV-XVст.
Об'єкт 4 залягав у кв. 7/В-Г на глибині 5,9 м (рис. 5). На рівні виявлення форма об'єкта видовжено-прямокутна, довшою стороною по лінії північ-південь. Західна стінка перерізана об'єктом 2, південна - виходить за межі траншеї, східна розміщена на відстані 0,05-0,3 м від об'єкта 5. Після вибирання заповнення встановлено, що об'єкт понижувався в північному напрямку. Його розміри - 1,5х0,4-0,7 м, стінки пологі, дно рівне, завглибшки 0,1 м. У північній частині об'єкта на рівні дна виявлено овальної форми яму діаметром 0,6 м, із пологими стінками та нерівним дном, завглибшки 0,15 м від рівня дна об'єкта 4. Заповнення об'єкта складалося з шару суглинку сірого кольору із дрібними шматками мергелю (рис. 6). У заповненні рухомого матеріалу не виявлено.
Об'єкт 5 виявлений у кв. 6-7/В-Г на глибині 5,9-5,95 м (рис. 5). Зі східного боку межує з об'єктами 3, 4, із західного на відстані 0,1-0,5 м розташований об'єкт 6. Його південна та північна стінки виходять за межі траншеї. Він наближений до овальної форми, видовжений по лінії північ-південь, із незначним розширенням у південній частині, розмірами 2,1-2,6х1,6- 2,2 м. Стінки пологі, дно рівне, завглибшки 0,5 м. Заповнення об'єкта одношарове, представлене масним суглинком чорного кольору, в якому чітко простежуються намивні лінзи (рис. 6; фото 16).
У заповненні виявлено три дрібні уламки кераміки та фрагмент металевого цвяха. Залізний цвях прямокутний у перетині, шапочка масивна, прямокутної форми. Кераміка представлена двома боковинами амфор цеглястого кольору, завтовшки 0,85-0,9 см та 1,151,25 см, і фрагментом покришки. Покришка світло-коричневого кольору конічної форми, із добре виділеними та горизонтально зрізаними краями. Рухомий матеріал характерний для XV ст. Отже, об'єкт 5 також датуємо XV ст. Найімовірніше, його використовували як своєрідний рів (фото 17). Підтвердження цього - значна кількість лінзоподібних утворень в однорідному суглинку, що виникають у результаті потрапляння води упродовж тривалого часу.
Об'єкт зафіксований при західній стінці траншеї у кв. 6/В на глибині 5,95 м, неподалік об'єкта 5 (рис. 5). Досліджений частково, оскільки зафіксований у північно-західному куті траншеї. Форма вивченої частини об'єкта овальна, стінки пологі, дно рівне, завглибшки 0,3 м. Розміри відкритої частини становлять 1,0х0,3 м. Заповнення неоднорідне. Зверху на глибину 0,2 м залягав темно-коричневий суглинок із значною кількістю органіки (можливо, перегній). Нижче - рихлий (перевідкладений) світло-сірий мергель (рис. 6).
У верхній частині заповнення об'єкта в темно-коричневому шарі виявлено фрагмент денця горщика сірого кольору. На зовнішній поверхні денця помітні невеликі втиснення від підставки (можливо, тканини). За своїм виглядом і керамічною масою виріб характерний для XV ст. На основі цього досліджений об'єкт трактуємо як яму господарського призначення XV ст.
У результаті дослідження нерухомих об'єктів встановлено, що активне залюднення цієї частини ділянки відбулося у XIV-XVст., на що вказує рухомий матеріал. Натомість культурні нашарування давньоруського часу в межах траншеї не виявлені, а зафіксований керамічний матеріал ХІІ-ХІП ст. перевідкладений і залягав у пізніших культурних шарах.
Рухомий археологічний матеріал
У процесі досліджень виявлено значну кількість артефактів. Залежно від матеріалу, з якого вони виготовлені, знахідки поділено на керамічні, металеві, скляні, кістяні, кам'яні та шкіряні. Хронологічно вони датуються від ІІІ до ХІХ ст. зокрема.
Найбільш ранній матеріал належить черняхівській культурі, знахідки якої представлені фрагментами посуду. Виявлений матеріал нечисленний - всього вісім одиниць. Кераміка переважно сірих або чорних кольорів, доброго випалу. Зовнішня поверхня деяких виробів старанно залощена. Найтиповіша знахідка цієї культури - фрагмент вінця невеликої мініатюрної миски (можливо, кубка), діаметр якої становить 10 см, а товщина стінок - 0,3 см. Миска конічної форми із відхиленими назовні заокругленими вінцями та добре вираженою косо зігнутою шийкою, відділеною від тіла ребристим плечиком (рис. 9, 1). Відповідно до класифікації Б. Строценя, описаний фрагмент вінець належить до групи ІІІ, до якої входять відкриті миски S-подібної форми [Строцень, 2008, с. 117].
Виявлений матеріал черняхівської культури не становив окремого культурного шару, а був виявлений у пізніших культурних нашаруваннях. Його перевідкладені рештки зафіксовано в середньовічних шарах. Це може свідчити про існування поблизу черняхівського поселення. Підтверджує таке припущення й дослідження 1992 р. на сусідній ділянці, на місці сучасного ринку “Добробут”. Тут виявлено матеріали та наземну споруду черняхівської культури [Ісаєвич, 1996, с. 14; Петегирич, Филипчук, 1996, с. 27-28].
Керамічні вироби давньоруського часу складають незначну групу знахідок (13 одиниць). Усі вони, як і матеріали черняхівської культури, не становили окремого культурного шару. Посуд виготовлений із керамічної маси з домішкою значної кількості грубозернистого піску. Фрагменти посуду переважно товстостінні сіро-коричневого, рідше цеглястого кольорів. Вони належать до одного виду - горщиків. Вінця переважно відігнуті назовні, краї заокруглені та потовщені з невеликою виїмкою для покришки із внутрішньої сторони (рис. 9, 7, 8). Загалом такий тип вінець - один із найпоширеніших на теренах Галицько-Волинського князівства у ХІІ-ХІІІ ст. [Малевская, 1969, с. 6]. Такого ж типу горщики становлять більшість виробів, виявлених під час досліджень на вул. Краківській у 2010 р. [Назар, Войтович, Войтович, 2012, рис. 43-45].
Рис. 21. Фрагменти скляних посудин (1-7), вироби з гіпсу (8) та каменю (9-10)
Ще одне вінце давньоруського часу відрізняється від описаних відсутністю заокраїнки для покришки та наявністю нанесеного на верхню частину плічок горизонтального орнаменту у вигляді заглибленої хвильки.
Керамічний матеріал другої половини ХШ-XIVст. знайдений у дуже фрагментованому стані (всього 12 одиниць), представлений уламками вінець і денець горщиків. Кераміка коричнево-сірого та сірого кольорів. Усі горщики із відхиленими назовні вінцями та добре виділеною заокругленою шийкою, що плавно переходить у корпус. Товщина стінок коливається в межах 0,3-0,7 см, діаметр вінець - 16-20 см. Від посуду попереднього часу виявлені вироби відрізняються процесом подальшого ускладнення профілю вінець. Хоча трапляються вироби з типовими для давньоруського часу піднятими вгору, заокругленими краями вінець (рис. 9, 2). Більшість складнопрофільовані, з невеликою виїмкою із внутрішньої сторони (рис. 9, 5, 6). Зазвичай поверхня неорнаментована. Виняток - одне вінце горщика, яке по краях орнаментоване нігтьовими горизонтальними насічками (рис. 9, 9). Ще один фрагмент на шийці прикрашений горизонтальними заглибленими смугами. Інколи поверхня вкрита білою фарбою. Описаний тип вінець характерний для керамічних комплексів кінця ХІІІ - першої половини XIV ст. [Гупало, 1994, с. 186, рис. 1].
У межах траншеї виявлено колекцію виробів XIV-XVст., що нараховує понад 50 одиниць. Усі знахідки представлені фрагментами керамічних посудин, які належать горщикам, мискам, макітрам, глекам, покришкам та амфорам.
Амфори представлені дев'ятьма боковинами та двома ручками. Поверхня здебільша цеглястого кольору, добре загладжена. Боковини масивні, злегка випуклої форми. Ручки стрічкові, у перетині близькі до овальної форми.
Серед керамічних виробів XIV-XVст. найбільше уламків горщиків. За профілем вінець можна виділити декілька груп.
До першої, найчисельнішої, належать вироби, вінця яких злегка відхилені назовні, краї горизонтально зрізані. Часто до країв вінець кріпилася плоска стрічкова ручка. До цієї групи належать два повністю збережені горщики, виявлені в об'єкті 1. Вони світло-коричневого кольору, випукло-яйцеподібної форми (рис. 7, 1, 5). Відрізняються посудини висотою (16 см та 24,2 см). Ці вироби знайдені разом із керамічною водопровідною трубою першої половини XV ст., що й допомогло встановити більш точний час побутування цієї групи виробів.
До другої належать вироби, вінця яких відхилені назовні, краї горизонтально зрізані (рис. 9, 10). Зовнішня поверхня одного з вінець орнаментована під шийкою горизонтальними заглибленими смугами (рис. 9, 4).
Третя група - вироби, вінця яких відхилені назовні, краї заокруглені із широкою виїмкою для покришки (рис. 9, 3). До рідкісної форми горщиків належить вінце світло-сірого кольору, циліндричної форми із заокругленими краями, зовнішня поверхня якого орнаментована двома горизонтальними заглибленими смугами. Такої ж форми горщики виявлені на вул. Краківській [Войтович, Войтович, Назар, 2012, рис. 6, 7]. Один із зафіксованих фрагментів вінець горщиків виконаний із незвично потовщеними краями, зовнішня поверхня яких орнаментована горизонтальною смугою, утвореною з косих штампованих насічок.
Виявлені макітри XIV-XVст. у дуже фрагментованому стані (чотири одиниці). Вони належали масивним виробам темно-сірих кольорів конічної форми, з добре виділеною шийкою, відхиленими назовні вінцями, під якими із зовнішньої сторони сформований горизонтальний валик (рис. 10, 6). Деякі вироби у верхній частині тіла орнаментовані горизонтальною штампованою смугою у вигляді меандроподібних насічок (рис. 10, 5).
Миски разом із глеками та покришками становлять найменшу групу виробів XIV-XVст. Усього цим часом датується один фрагмент вінця миски та цілий виріб з об'єкта 1 (рис. 7, 2).
Глеки XIV-XVст. представлені одним прямим вінцем цеглястого кольору, краї якого заокруглені, під ними нанесено горизонтальний валик. Внутрішня поверхня вінець вкрита коричневою поливою, зовнішня - зеленою.
Покришки ХУ ст. представлені одним виробом, виявленим в об'єкті 5. Покришка світло- коричневого кольору конічної форми з добре виділеними, горизонтально зрізаними краями. Вона досить масивна, завтовшки 0,6-0,7 см та діаметром у 14 см. Культурні нашарування XV-XVIст. на досліджуваній ділянці становлять найпотужніші антропогенні утворення. Тому зрозуміло, що виявлений речовий матеріал, зокрема кераміка, наймасовіший. Загалом керамічні вироби XV-XVIст., представлені фрагментами посуду та будівельної кераміки, становлять 2/3 загальної кількості виявленого матеріалу. Керамічний посуд переважно чорних, темно-сірих, сірих кольорів доброго випалу і складається із фрагментів горщиків, глеків, мисок, макітер, сковорідок, друшляків та покришок.
...
Подобные документы
Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.
реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012Середньовічні держави на території Казахстану. Юсуф Баласагунскій як відомий представником тюркомовної літератури X-XII століть. Формування в XIV-XV ст. цілісного економічного регіону на базі природної інтеграції областей зі змішаною економікою.
реферат [18,7 K], добавлен 17.11.2010Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008Загальна характеристика еволюції господарства на етапі ранніх цивілізацій та європейської цивілізації середньовіччя. Опис головних особливостей європейської цивілізації ХХ – початку ХХІ століть. Аналіз ідей та досягнень основних нобелівських лауреатів.
тест [13,8 K], добавлен 06.10.2010Письмові джерела та археологічні матеріали. Монетні системи середньовіччя і Нового часу. Період каролінзького денарія. Єдині правила, норми щодо зовнішнього оформлення монет, впорядкування грошового господарства країн Європи та нові економічні відносини.
реферат [27,3 K], добавлен 20.05.2009Дослідження життєвого шляху Герасима Кондрат’єва. Аналіз аспектів діяльності та політичного світогляду полковника. Історичний спадок його роду. Висвітлення внеску роду перших переселенців в освоєння та протекцію земель в важких умовах XVII-XVIII століть.
реферат [24,8 K], добавлен 14.03.2013Писемні та археологічні пам'ятки як джерело вивчення проблеми походження поселень на території Давнього Межиріччя. Вивчення проблеми розселення населення на території Південної Месопотамії. Особливості становлення та розвитку шумерської цивілізації.
реферат [38,6 K], добавлен 28.10.2010Антропологія як шлях в історію первісного суспільства: ретроспективна реконструкція динамічного ряду археологічних і етнографічних явищ культури; інформативність і достовірність матеріальних і письмових джерел, їх значення в дослідженні первісності.
реферат [71,2 K], добавлен 01.02.2012Поняття "архів" і "архівний документ". Аналіз та узагальнення міжнародного й українського досвіду у застосуванні традиційних форм використання документної інформації в архівах. Специфіка роботи архівів міста. Центральний державний історичний архів Львова.
контрольная работа [69,7 K], добавлен 01.03.2011Ареал пшеворської культури. Перші слов’янські племена на території Польщі. Гуни і готи на території Польщі. Племінний союз віслян. Сучасний вид історичного центру міста Каліш. Перша письмова згадка про віслян у рукописі "Житіє святого Мефодія".
презентация [1,9 M], добавлен 19.07.2011Дослідження особливостей соціальних трансформацій у середовищі селян Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX століть. Нещадна експлуатація та закріпачення українського селянства після входження Правобережжя до складу Російської імперії.
статья [25,2 K], добавлен 14.08.2017Дослідження часів правлення руських князів: Святослава Ігоревича, Володимира Святославича та Ярослава Володимировича. Археологічний пошук місця розташування Новгорода на території Східної Європи. Історія перших "новгородських" князів в Гольмґарді.
статья [87,6 K], добавлен 18.08.2017Дитинство і юність Ріхарда Зорге. Початок Першої світової війни, Зорге записується добровольцем в діючу армію. Вступ до Комуністичної партії Німеччини. В 1925 році Зорге стає громадянином СРСР, займається військовою справою, стає військовим розвідником.
реферат [28,0 K], добавлен 01.05.2009Утворення та розвиток Скандинавських країн. Природно-географічні умови Скандинавії. Суспільний та державний лад на Скандинавському півострові. Причини слабкості бюргерства. Вільне селянство феодальної Норвегії. Норвезьке суспільство в раннє середньовіччя.
реферат [22,7 K], добавлен 04.09.2010Правління князя Володимира та його хрещення у Херсонесі. Хрещення Русі у 988 році та значення даної події для держави. Заснування Києва Ярославом Мудрим у 1037 році. З'їзд князів у місті Любечі в 1097 році, боротьба князя Мономаха з половцями.
презентация [3,4 M], добавлен 03.02.2011Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.
реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012Розгляд перших еміграційних потоків з України на межі ХІХ-ХХ століть. Умови формування діаспори як засобу буттєвого вкорінення емігрантів на новому культурно-історичному ґрунті. Внесок українців у розвиток економіки і культури канадського суспільства.
статья [24,6 K], добавлен 11.09.2017Звільненна Англії від вікінгів та звнішня політика перших британських королів на початку XI ст. Державний устрій та зміцнення могутності країни. Генріх II - засновник династії Плантагенетів. Соціально-економічний розвиток Англії. Династія Тюдорів-Йорків.
реферат [25,4 K], добавлен 27.07.2008Проблема походження германських племен як одна з ключових проблем історичного розвитку давнього населення Європи. Історія давніх германців за відомостями письмових джерел та археологічних матеріалів. Розселення германських племен на території Європи.
реферат [18,5 K], добавлен 18.05.2012Аналіз палітычнай і грамадскай дзейнасці Надзвычайнай місіі Беларускай Народнай Рэспублікі (БНР) ў Германіі у (1919-1925 гг.). Дакументы Надзвычайнай місіі БНР у Германіі як гістарычная крыніца па гісторыі беларускай эміграцыі ў 1919-1925 гг. у Германіі.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 20.06.2012
