Рятівні археологічні дослідження в Жовківському передмісті Львова
Макітри - типовий посуд для пізнього Середньовіччя. Реконструкція храму Святого Миколая в 1925 році - одне з перших археологічних досліджень у Жовківському передмісті. Фрагменти будівельної кераміки XV-XVI століть що були знайдені на цій території.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.08.2021 |
| Размер файла | 2,7 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Рис. 22. Фрагменти керамічного посуду ХУІІ-ХУШ ст.
Найбільшу групу посуду становлять горщики, більшість з яких виявлені в уламках (понад 350 одиниць), невеликих розмірів, переважно яйцеподібної форми. До країв вінець і максимальної опуклості тіла кріпилася стрічкова ручка з вертикальним рівчаком посередині. Три горщики збережені повністю (рис. 11, 2-4). Вони невеликих розмірів, заввишки 16-20 см. Найчастіше зовнішня поверхня виробів орнаментована горизонтальним рифленням (рис. 11, 2, 4-5; 12, 1, 3, 4 6). Окрім горизонтального рифлення, незначна частина виробів на шийці декорована заглибленими смугами (рис. 14, 11), смугою косих чи овальних насічок (рис. 11, 3). Більшість горщиків чорного та сірих кольорів. Проте зафіксовано вироби, виготовлені з білої каолінової глини, та посуд коричнево-цеглястих кольорів, внутрішня поверхня яких вкрита переважно зеленою поливою.
Вони відрізняються способом виконання завершення вінець і поділені на декілька типів. Найчисленніші в колекції знахідок горщики, вінця яких відхилені назовні, краї заокруглені, а під ними нанесений із зовнішньої сторони горизонтальний валик (рис. 11, 2-4; 12, 1, 3-6). За допомогою защипів на валику чи на краях у деяких вінцях утворено хвилю (рис. 13, 1) або вони декоровані овальними вдавленнями (рис. 13, 4). Знайдено вінця, валик яких орнаментований косими заглибленими насічками (рис. 13, 2). Горщики першого типу становлять найбільш масовий матеріал XV-XVIст., виявлений під час досліджень у м. Львові. Вони зафіксовані на пл. Старий ринок [Терський, Войнаровський, Овчинніков, 2007, с. 304], на пл. Ринок, 1 [Войтович, Войтович, 2012, с. 17] та інших ділянках.
До другого типу належать фрагменти, вінця яких злегка відхилені назовні, краї горизонтально зрізані, під якими нанесений із зовнішньої сторони горизонтальний валик (рис. 12, 2; 13, 5). На відміну від першого типу, вінця другого виявлені в незначній кількості. Досить розповсюджений вид - горщики із прямими, злегка відхиленими назовні вінцями та заокругленими краями (рис. 14, 1, 3, 5, 7). Найчастіше такого типу горщики виготовлені з білої каолінової глини, а на краях вінець червоною фарбою нанесена горизонтальна смуга (рис. 14, 9).
Четвертий тип горщиків становлять вироби із відхиленими назовні потоншеними краями та заокраїнкою для покришки (рис. 14, 2, 4, 6, 10, 12, 13). В усіх випадках шийка виробів добре виділена й заокруглена, а верхня частина тіла посудин орнаментована горизонтальним рифленням. Ці горщики мають численні аналогії. Зокрема, під час досліджень церкви Святої Параскеви в м. Белзі виявленні такого ж вигляду вінця горщиків [Лазурко, 2007, рис. 4, 3-5]. Загалом цей тип вінець трапляється у керамічних комплексах від XIV до XVI ст. зокрема [Оногда, 2008, с. 56-57, рис. 1].
П'ятий тип - вироби, вінця яких подібні до попереднього типу, проте відрізняються заокругленими краями та відсутністю виїмки для покришки (рис. 13, 8; 14, 11). Незначна кількість виявлених горщиків має рідкісне закінчення вінець із виїмкою з внутрішньої сторони (рис. 14, 8).
Найчисельнішу групу посуду після горщиків займають фрагменти глеків (46 одиниць). Вони, як і більшість інших видів посуду, сильно фрагментовані, найчастіше чорних та сірих кольорів. Переважно це посудини із прямими вінцями, високою увігнутою шийкою, яка плавно переходить у випуклий корпус посудини, та корпусом, що сильно звужується у нижній частині (рис. 15, 10). Крім цього, до країв вінець і максимальної опуклості тіла кріпилася масивна стрічкова ручка із двома-трьома вертикальними заглибленнями посередині (рис. 15, 2, 3, 6 8, 11).Здебільша вінця глеків прямі, краї заокруглені чи злегка нахилені всередину, під якими нанесений горизонтальний валик (рис. 15). Зовнішня поверхня деяких вінець, окрім валика, має нанесені горизонтальні заглиблені лінії (рис. 15, 4). Тіло посудин переважно неорнаментоване. Домінантний орнамент - горизонтальна заглиблена смуга, розміщена на переході шийки посудини в корпус (рис. 15, 10).
Рис. 23. Фрагменти керамічного посуду ХУІІ-ХУШ ст.
Серед виявлених глеків виділяється верхня частина одного з них. Це - посудина цеглястого кольору із випуклим корпусом. Зовнішня поверхня вкрита зеленою поливою (фото 12). Вінця глека типові - прямі, краї заокруглені. Зовнішня поверхня вінець орнаментована трьома горизонтальними заглибленими смугами. Шийка добре виражена, увігнута дугою, плавно переходить у випуклий корпус посудини. На переході шийки у плечика нанесений орнамент у вигляді смуги косих заглиблених насічок, обмежених із двох сторін горизонтальними смугами. Під ними навхрест прикріплені чотири овальних наліпи у вигляді шипів, від яких до низу відходять три вертикальних заглиблених жолобки. Один із них вкритий жовтою поливою, інший - темно-сірою. До країв вінець і верхньої частини плічок прикріплена ручка у вигляді спіралі (рис. 15, 9).
Миски XV-XVIст. належать до досить розповсюдженого виду посуду (30 фрагментів). Вони сіро-коричневого чи чорного кольорів доброго випалу. Внутрішня поверхня частини мисок вкрита тьмяною зеленою поливою. З огляду на форму та завершення мисок, їх можна поділити на три групи.
До першої належить більша частина фрагментів. Вони з конічно-випуклим тілом і добре виділеними вінцями, які відділені від тіла внутрішнім заломом (рис. 16, 1, 3, 5, 7). Із цієї групи виділяється одна, до країв вінець та нижньої частини тіла якої прикріплена стрічкова петельчаста ручка (рис. 16, 6).
До другої - вироби з конічним тілом і невиділеною шийкою (рис. 16, 4). Миски цієї групи переважно декоровані овальними пальцевими втисненнями по краях вінець чи подвійними горизонтальними хвильками.
До третьої - масивні посудини із прямими чи злегка відхиленими назовні стінками та невираженими вінцями, краї яких зазвичай горизонтально зрізані. Діаметр таких мисок коливається в межах 38-44 см, а товщина стінок сягає 1,1 см.
Макітри - типовий посуд для пізнього Середньовіччя. У кількісному співвідношенні вони побутують нарівні з мисками (36 фрагментів). Здебільша макітри чорного та сірого кольорів доброго випалу. Зрідка трапляються вироби, виготовлені з білої каолінової глини, краї вінець яких орнаментовані із внутрішньої сторони мальованими червоного кольору горизонтальними смугами. Всі вироби конічної форми, із плоским масивним дном. На окремих денцях збереглися сліди від ужитку. Зовнішня поверхня макітер переважно орнаментована горизонтальними заглибленими смугами (рис. 10, 3, 4). Хоча трапляються горизонтальні рельєфні мотиви у вигляді одної чи двох хвильок (рис. 10,1 2). Окрім орнаменту, макітри відрізняються профілем вінець, які бувають сильно відтягнуті назовні та горизонтально зрізані, відхилені назовні із піднятими вгору краями чи нанесеним горизонтальним валиком зі зовнішньої сторони (рис. 10, 1-5).
Нечисленну групу посуду становлять сковорідки (шість фрагментів). Виявлено один виріб із повністю збереженим профілем. Вона коричневого кольору, поверхня частково задимлена, випуклої форми. Внутрішня поверхня вкрита зеленою поливою. Вінця відхилені назовні, краї заокруглені, із відступом для покришки. Шийка виробу добре виділена, увігнута дугою. Денце злегка випукле, невиділене. Збереглася одна неправильно овальна ніжка, прикріплена до краю денця (рис. 11, 1).
Серед керамічних виробів цього часу виокремлюється три фрагменти друшляка. Вони належать одному виробу. Боковина цеглястого кольору випуклої форми. Внутрішня поверхня вкрита світло-зеленою поливою, наскрізні отвори 0,5 см у діаметрі.
Значна частина посуду - покришки (52 фрагменти). Вони переважно чорного та сірого кольорів. Форма виробів конічна з добре виділеними заокругленими краями (рис. 17). Залежно від форми ручки покришок можна поділити на два види: округлі в перетині невеликі (рис. 17, 1 5 6 9) та масивні з горизонтально зрізаними чи піднятими догори краями (рис. 17, 7).
Рис. 24. Фрагменти кахель XVII-XIX ст.
Будівельно-декоративна кераміка XV-XVIст. представлена кахлями, цеглою, плитками та черепицею. Зазначимо, що перших - більшість.
Усі кахлі виготовлені з керамічної маси, в якій є значна домішка піску. Випал добрий. Серед них найбільш ранню хронологічну позицію займають горщикоподібні вироби з плоским округлим дном і квадратним отвором. Кахлі з округлим дном вмонтовували в середину опалювальних пристроїв. Свідчення чого - наявність на деяких із них збереженого глиняного розчину. Колекція виявлених горщикоподібних кахелів нараховує 13 фрагментів (рис. 18 1, 2). Вони переважно коричнево-сірих кольорів, проте трапляються вироби, поверхня яких чорного кольору. Зовнішня поверхня однієї із них орнаментована вертикальними заглибленими смугами (рис. 18, 5) Загалом горщикоподібні кахлі були у вжитку до XVI ст. зокрема [Терський, Войнаровський, Овчінніков, 2007, с. 304]. Такий тип досить часто трапляється у шарах XV-XVIст. Декілька цілих виробів виявлено під час досліджень на вул. Федорова, 23-25 [Скарби підземного Львова, 2011, с. 56].
Дещо пізнішу хронологічну позицію займають плиткові кахлі, які у вжитку з'являються від другої половини XV ст. [Колупаєва, 2006, с. 40]. Виявлені в нижніх шарах розкопу кахлі такого типу належать до ранніх зразків. Зовнішня поверхня кожного виробу орнаментована рельєфною композицією, розміщеною посередині виробу, навколо якого зроблено прямокутну рамку. У XVI ст. на місці рамки з'явився середньої товщини валик [Лінинський, 1998, с. 11]. На одній із таких кахель частково зберігся рослинний орнамент у вигляді гілки. Їх характерна ознака - висока румпа, прикріплена до країв виробів (рис. 18, 6). На частині рамкових кахлів збережена опукла основа, розміщена посередині виробу (рис. 18, 4). Такий тип називається кахлі “з пуклею” [Колупаєва, 2006, с. 102]. Широкого розповсюдження вироби набули з другої половини XVI ст. Вони відомі з археологічних досліджень міст, зокрема Львова та Дубно [Гупало, Кіндій, Лосик, 2002, с. 14].
Плитки становлять невелику групу будівельної кераміки (три фрагменти). Всі різняться між собою формою та розмірами. З усіх плиток виділяється один фрагмент, зовнішня поверхня якого вкрита зеленою поливою та орнаментована рельєфним мотивом у вигляді гілки рослини і вертикальною смугою (рис. 19, 2). Товщина плитки (4,2 см) вказує на те, що виріб - це саме плитка, а не фрагмент кахлі. Найімовірніше, її використовували як декоративну деталь. Фрагмент другої плитки прямокутної форми виготовлений із керамічної маси з домішкою шамоту, розчину й піску. З однієї сторони зберігся піщано-вапняний розчин сіро- молочного кольору. Товщина плитки - 2,6 см, ширина - 17,5 см, довжина збереженої частини - 9,5 см (рис. 19, 3). Інша плитка подібна до попередньої, проте одна сторона її сформована півовалом (рис. 19, 5). Розміри виробу - 16x16x4,5 см.
У культурних шарах XV-XVIст. часто траплялися фрагменти цегли-пальчатки. Один із фрагментів цеглястого кольору прямокутної форми (рис. 19, 7). Керамічна маса із вмістом вапна та шамоту. З однієї сторони нанесені невеликі заглиблення - пальцеві вдавлення. Розміри виробу - 8,2x14,2 см, довжина збереженої частини - 16,7 см.
Дуже рідко під час археологічних розкопок у містах знаходять елементи, пов'язані з покрівлею дахів. Натомість завжди вдосталь фундаментів будинків і будівельної кераміки (цегли, плиток тощо). Проте на місці досліджень у нашаруваннях XV-XVIст. виявлено досить масивні фрагменти черепиці (дев'ять). Усі вони коричневого кольору, у зламі - сірого, увігнутої форми із двома збереженими вертикальними потовщеннями (рис. 19, 6). На одному шматку зберігся піщано-вапняний розчин світло-кремового кольору із вмістом шматків цегли (рис. 19, 1). Товщина стінок черепиці становить 1,1-1,7 см. Про покривання дахів керамічною черепицею уже з кінця XV ст. дізнаємося у Д. Зубрицького, який пише, що в 1491 р. рада міста домовилася з гончарем Миколою про виготовлення черепиці, якою мали вкрити ратушу та будинки. За тисячу цілих виробів вона оплачувала гончареві суму в розмірі однієї копи та шість грошів [Зубрицький, 2002, с. 113]. А пожежа 1527 р. остаточно довела перевагу черепиці над дерев'яним гонтом, оскільки не постраждали будівлі, перекриті саме керамічною черепицею (ратуша, катедра та будинок Яна Броди) [Гранкін, 1999, с. 38].
Після кераміки друге місце за кількістю займають металеві вироби (168 одиниць). Вони представлені цвяхами, пластинами (рис. 20, 19), прутами (рис. 20, 15), бляхами та предметами невизначеного призначення (рис. 21, 2).
Найчисленніші предмети - цвяхи (145 одиниць). Їхня ніжка завжди прямокутна в перетині. Проте відрізняються вони формою шапочки, яка буває прямокутною, дашкоподібною, овальною тощо (рис. 20, 8, 11-13,16-18). Частина цвяхів має масивну випуклу овальну шапочку, натомість інші - розклепану та зігнуту у сторону (рис. 20, 9). Усі металеві речі виявлені в культурних шарах XV-XVIст., що пояснює добра консервація середовища. Натомість металеві вироби, виявлені вище, практично повністю знищила корозія.
Знайдено незначну кількість виробів із каменю. Вони представлені фрагментами трьох плиток, виготовлених із каміння твердої породи, лицьова поверхня яких вкривалася сірою поливою (рис. 19, 4). Усі виявлені плитки зазнали дії високої температури, що призвело до зміни структури сировини. Їх датуємо XV-XVIст.
Кістяні вироби представлені фрагментом рогу оленя, який виявлений у шарі XV-XVIст. На розі збереглися сліди від первинної обробки - надрізи.
Шкіряні вироби становлять невелику групу знахідок (14 одиниць), що представлені відходами виробництва, підошвами та деталями взуття. Серед шкіряних виробів найпрезентабельніша підошва від дитячого черевика з гострим носиком, звуженою середньою частиною та заокругленою ступнею. По краях збереглися сліди від прошиття. Загалом такого типу підошви характерні для взуття готичного типу, що побутували у XIV-XVст. [Drзzkowska, 2011, ryc. 90]. На основі того, що наша знахідка виявлена з керамічним матеріалом XV ст., датуємо її не раніше XV ст. Окрім шматків підошов та елементів взуття, на ділянці знайдено й окремі обрізки шкіри, що опосередковано вказує на те, що поряд могла існувати майстерня.
Скляні вироби XV-XVIст. представлені одним денцем кубка зі сильно вгнутою всередину основою та фрагментом денця. Вони виготовлені з гутного скла жовтого та темно- сірого кольорів, поверхня яких сильно патинована, а скло дуже крихке. Денце пляшки, на відміну від кубка, збережене краще. Його тіло циліндричної форми (рис. 22, 7).
Керамічні вироби Нового часу, порівняно з матеріалом пізнього Середньовіччя, знайдені у відносно незначній кількості. Це зумовлено тим, що верхні культурні шари будівельники зняли під котлован медичного центру. Посуд представлений горщиками, мисками, макітрами, сковорідками та покришками. Окрему групу кераміки становлять кахлі.
Кольорова гама посуду значно розширюється. Посуд виготовлений із добре відмуленої глини. Випал добрий. Як і для попереднього періоду, домінантною формою залишаються горщики. Вони переважно випукло-яйцеподібної форми, у деяких виробів поверхня вкрита жовтою та зеленою поливами. Горщики відрізняються між собою кольором, орнаментом і формою вінець. Найпоширеніший тип - посудини, вінця яких прямі чи злегка відхилені назовні, із заокругленими краями (рис. 23, 3, 5). Трапляються вироби із відхиленими назовні вінцями та заокругленими краями. Тіло посудин слабо випукле, а шийка увігнута дугою (рис. 23, 1). Часто до країв вінець горщиків і максимальної опуклості тіла кріпилася стрічкова ручка (рис. 23, 1, 2). У більшості верхня частина горщиків орнаментована. Серед домінантних мотивів орнаменту - горизонтальні заглиблені смуги (рис. 23, 4, 5). Проте трапляється й заглиблена коса сітка, утворена з перехресних ліній (рис. 23, 3), горизонтальних штампованих хвиль (рис. 23, 1) та овальних насічок. Окремі посудини, крім заглибленого орнаменту, декоровані залощеними вертикальними смугами.
Макітри цього часу продовжують попередні традиції. Для них характерні значні розміри та масивні стінки виробів. Вінця макітер сильно відхилені назовні, краї переважно заокруглені (рис. 24, 3). Зовнішня поверхня здебільша орнаментована у верхній частині посудин горизонтальними заглибленими смугами.
Рис. 25. Шкіряне взуття XV-XVIст.
Миски цього часу виявлені в невеликій кількості. Посудини коричневого та цеглястого кольорів. За формою поділяються на випуклі та конічні. Найчастіше вінця мисок прямі чи відхилені назовні, із заокругленими краями (рис. 24, 1, 2).
Внутрішню і частково зовнішню поверхню виробів вкривали, найчастіше, коричневою та білою поливами.
Зовнішня поверхня деяких знахідок орнаментована пролощеними чи заглибленими горизонтальними смугами. Крім зовнішньої поверхні, часто декорували і внутрішню.
Зокрема, два вироби орнаментовані поліхромними поливами у вигляді риб'ячої луски (рис. 24, 4) та рослинно-геометричним мотивом (рис. 24, 5).
Рис. 26. Металеві вироби
Колекція сковорідок ХУП-ХУШ ст. представлена двома одиницями. Вона складається із фрагмента вінець і ручки сковорідки. Покришок ХУІІ-ХУШ ст. виявлено три фрагменти. Всі сірого чи темно-сірого кольорів, конічної форми з добре виділеними заокругленими краями.
Колекція кахель представлена 16 фрагментами. Більшість належить виповнювальним виробам прямокутної форми. Зовнішня поверхня переважно орнаментована рослинним мотивом у вигляді гілок чи квітів (рис. 25, 1-4, 6). Поверхню вкривали переважно коричневою чи цеглястою поливами. Часто рельєфний орнамент, окрім фонової, покривали жовтою, блакитною, білою чи іншого кольору поливами. Один частково збережений виріб належить до кахлів коронкового типу. Його поверхня також орнаментована рельєфним рослинним орнаментом і вкрита кольоровими поливами (рис. 25, 5). Серед кахель окремої уваги заслуговують два повністю збережених вироби, які стосувалися оформлення однієї печі ХІХ ст. За місцем розміщення ці знахідки належать до виповнювально-кутової (рис. 25, 7) та карнизної (рис. 25, 8). Обидві вкриті коричневою поливою, проте, крім форми, відрізняються мотивом орнаменту.
Вироби зі скла ХУП-ХУШ ст. виготовлені з гутної сировини переважно світло-зеленого відтінку, поверхня вкрита патиною світло-блакитного кольору. Горловини пляшок із низькою шийкою та відхиленими назовні заокругленими краями вінець і випуклим тілом (рис. 22, 4 6). Денця із вгнутою середньою частиною (рис. 22, 3). Посудини для пиття представлені ніжкою келиха з рельєфною балясиною (рис. 22, 5). Єдиний повністю збережений скляний виріб представлений корком від пляшки, виготовленим із безбарвного скла (рис. 22, 1).
Колекція індивідуальних знахідок складається із 54 предметів. Це металеві, шкіряні, кам'яні, кістяні та керамічні знахідки.
У межах траншеї виявлено три практично цілих черевики в доброму стані. Два належать до одного типу взуття та виготовлені за однаковою технологією. Це невисокі вироби (жіночий і дитячий) із заокругленим носком, невисокими бортиками та вирізом з язичком, з'єднані між собою з однієї сторони системою зав'язок (рис. 26, 1, 2). Натомість інша сторона язичка пришита до черевика. Ідентичну систему зав'язок, де одна сторона язичка пришивалася, а інша зав'язувалася, виявлено під час досліджень чинбарського комплексу на пл. Старий Ринок [Терський, Войнаровський, Овчінніков, 2007, с. 307] та рятівних археологічних досліджень на вул. Б. Хмельницького в 2013 р. у Львові [Войтович, Войтович, 2014, рис. 54]. Черевики мають три частини: підошву, поясок і верхню частину, виготовлену з цільного шматка шкіри. Підошва жіночого черевика зі злегка заокругленим носком, що вказує на перехідність знахідок: від готичного типу до ренесансного. Підошва дитячого черевика не збереглася. Виявлені знахідки датуємо ХУ-ХУІ ст.
Зовсім іншої форми чоловічий черевик. Він, як і попередні знахідки, виготовлений із твердої добре вичиненої шкіри, проте відрізняється формою. Черевик виготовлений з двох шарів шкіри. Підошва і передня частина виробу дуже широка, прямокутної форми із заокругленими кутами. Щоб надати передній масивнішого вигляду, між двох шарів шкіри вміщена шкіряна спресована стружка. Носик знахідки орнаментований вертикальними тисненими смугами (рис. 26, 3). У середній частині черевика зверху зроблені надрізи для кріплення ремінця, який фіксував ногу у взутті. Такий тип взуття пов'язаний зі зміною готичної моди на ренесансну. Для черевиків Ренесансу притаманною стала масивна горизонтально зрізана передня частина [Drзzkowska, 2011, s. 156, ryc. 106; 111]. А отже, описаний черевик датуємо ХУІ ст.
Окрім описаних шкіряних черевиків, знайдено ще декілька предметів, пов'язаних із шевською справою. Йдеться про дві типові металеві підківки до чобіт і виготовлену із заліза наклепку на каблук. Залізні підківки дугоподібної форми з піднятими вгору краями, одна погнута (рис. 20, 10). Інша збереглася значно краще (рис. 20, 14). Знахідки датуються ХУІІ-ХУШ ст. Підківки до взуття досить часто трапляються серед металевих знахідок. Зокрема, значну кількість таких виробів знайдено на місці битви під Берестечком [Свєшніков, 1993, с. 172, рис. 31, 1-4]. Натомість металева наклепка на каблук виявлена в культурному шарі XV-XVIст. Нижня частина наклепки трапецієподібної форми сильно стерта, верхня - у вигляді штиря, який забивався всередину каблука (рис. 20, 4).
Найбільша кількість індивідуальних виробів виготовлена з металу (чорного та кольорового), представлена знаряддями праці, побутовими й особистого призначення речами, зброєю, прикрасами тощо.
Основну кількість предметів становлять знаряддя праці. Серед них можна виділити ножі, сокиру, свердло, пінцет, рибальські гачки та відходи виробництва. Останні представлені злитком металу білого кольору, на якому чітко помітні сліди від обробки (пиляння, рубання тощо), та невеличким шматком кольорового металу невизначеної форми.
Серед знарядь праці кількісно найкраще представлені ножі (шість одиниць), виготовлені з чорного металу та є одночасовими знахідками, на що вказує їхнє залягання у шарах XV-XVIст. Для виявлених ножів характерне пряме лезо, підтрикутної у січенні форми із прямою спинкою. Відрізняються вони формою ручки. В одному предметі вона виконана у вигляді черешка, відокремленого від леза (рис. 27, 6). У двох випадках спинка леза прямо переходить у ручку, проте нижня частина її дещо звужена від самого леза (рис. 27, 8, 9). Ручка одного виробу не відділена від леза (рис. 27, 10). На двох краще збережених ножах збереглися і дерев'яні накладки на ручку, які кріпилися за допомогою декількох заклепок, виготовлених із скрученої у трубочку бляхи (рис. 27, 9, 10). Ножі зі збереженими дерев'яними накладками у Львові виявлені не вперше, зокрема аналогічні були на пл. Старий Ринок [Терський, Войнаровський, Овчінніков, 2007, рис. 9, 5]. На частині виробів можна зрозуміти й технологію виготовлення. Йдеться про те, що на лезі помітні до трьох окремих смужок, відділених одна від одної ледь помітним швом. Такі спостереження свідчать про те, що ножі виготовляли не з однієї пластини металу, а з декількох.
Пінцет прямокутної в перетині форми, зігнутої посередині, та з розвернутими один до одного краями (рис. 27, 3). Виявлені два цвяхи із зігнутою нижньою частиною, що надає їм форми рибальських гачків (рис. 20, 5; 28, 14).
Ще одне знаряддя праці представлене свердлом, виготовленим із металу, виявлене в шарі XV-XVIст. Воно доволі масивне, довжиною 30 см із чотирикутним у перетині держаком, петельчастою ручкою, в яку вставлявся дерев'яний держак, та з широкими двообертовими лопатями (рис. 21,6). Свердла як інструменти праці найчастіше використовували у деревообробній справі. У Львові, крім описаного виробу, відомо вже декілька. Проте з найбільш подібною формою походить із пл. А. Міцкевича, 10 [Скарби підземного Львова, 2011, с. 97, рис. 189].
Із шевським ремеслом пов'язуємо плоску черешкову сокиру з місяцеподібної форми лезом, яке зверху сильно пошкоджене корозією (рис. 21, 3). Найімовірніше, черешок сокири вбивався у дерев'яне руків'я. Часто такі сокири інтерпретують як зброю типу бердишів [Терський, 2006, с. 181]. Вони мають східні, монгольські, коріння [Kita, Kokowski, 2003, s. 357; Swiзtoslawski, 1996, s. 37-38].
До знарядь праці належить скребачка для коня Т-подібної форми, що мала дерев'яну ручку навколо металевої основи (дерев'яну накладку не вдалося зберегти) та вигнуту робочу поверхню, на краях якої були зроблені невеликі зубчики. Близький за формою виріб виявлений у давньоруському Звенигороді й також інтерпретований як скребачка [Гупало, 2014, с. 237, рис. 99, 7].
Слюсарські інструменти представлені калібровкою (рис. 21, 4). Вона виготовлена на пластині прямокутної форми, всередині якої зроблено в один ряд шість округлих отворів. Подібний предмет, але зі збереженою ручкою, виявлений на місці Берестецької битви [Свєшніков, 1993, с. 210, рис. 46, 10].
До предметів побуту належить фрагмент ніжки підсвічника, виявленого під час здійснення нагляду за викопуванням котловану під фундамент, та мисочки від підсвічника, знайденої безпосередньо у траншеї 1. Ніжка підсвічника виготовлена з жовтого металу із пустотілою нижньою основою, рельєфної форми. Вона залягала у верхньому культурному шарі ХІХ ст. (рис. 20, б)- Інша знахідка - мисочка - також виготовлена з кольорового металу, округлої форми із випуклою основою (рис. 20, 7). Такі вироби використовували для збирання воску під час горіння свічок. Мисочка виявлена на цеглі-пальчатці, яка лежала на черевику ренесансного зразка, що датується XVI ст. Отже, мисочку від підсвічника датуємо не раніше XVI ст.
До побутових речей також зараховуємо частину ключа XV-XVIст. (рис. 27, 1). Подібної форми ключ, проте зі збереженою верхньою частиною, виявлений під час досліджень на пл. Старий Ринок, який також датується пізнім Середньовіччям [Терський, Войнаровський, Овчінніков, 2007, рис. 15, 5]. Цієї категорії стосується й металева завіса до дверей (рис. 27, 7) та дюбель. Останній своєю формою нагадує наконечник, верхня частина якого прямокутної форми, натомість нижня - овальна. На бічних гранях виробу зроблені неглибокі косі надрізи, які забезпечували додаткову фіксацію під час його кріплення. Кінчик дюбеля затуплений, що може свідчити про його активне використання (рис. 27, 5).
Серед усіх металевих виробів дві знахідки представлені спорядженням коня - підковами. Одна підкова збережена частково (рис. 21, 5). Вироби масивні, з широкими краями та виступами по краях, що були опертям для копита. Із двох сторін по зовнішніх краях підкови зроблено три прямокутні отвори, у які забивали цвяхи - вухналі. У повністю збереженої підкови таких вухналів два (рис. 21, 1). Знахідки датуються XV-XVIст.
Незначна кількість предметів пов'язана зі зброєю та елементами захисного обладунку воїна. Одна знахідка репрезентує використану свинцеву кулю циліндричної форми зі слідами по боках, які залишилися після її проходження через дуло зброї (рис. 20, 1). Ще одна знахідка, пов'язана із вогнепальною зброєю, представлена крем'яним скребком. Він виконував функцію так званого “оружейного кременя” (рис. 28, 6). До речей, пов'язаних з обладунками воїна, зараховуємо трапецієподібної форми нашивку з двома отворами з однієї сторони й одним з іншої (рис. 27, 4), а також невелике кільце, яке може бути ланкою кольчуги (рис. 28, 1), виявлені в культурному шарі XV-XVIст.
З елементів одягу, виготовлених з металу, відзначимо фрагмент ґудзика, зробленого з кольорового металу (рис. 28, 12), та три залізні пряжки. Останні відрізняються між собою формою. Виокремлюємо три типи: D-подібної форми із прикріпленим до прямої основи язичком (рис. 28, 15); овальної з перегородкою по центру виробу, до якої кріпився язичок (рис. 28, 11); прямокутна, язичок якої не зберігся (рис. 28, 9).
Прикраси представлені фрагментом сережки з жовтого металу. Застібка відламана. Сережка місяцеподібної форми з найбільшим потовщенням у нижній частині (рис. 28, 8). Крім цього, на місці досліджень виявлено дрібні предмети, виготовлені з жовтого металу: нашивки (рис. 20, 3), скручений у кільце дріт (рис. 20, 2), накладки (рис. 28, 3) й інші предмети (рис. 28, 2, 4 5).
Одну знахідку можна пов'язати із ткацтвом. Це - фрагмент керамічного пряслиця, виготовленого на стінці посудини (рис. 28, 13). Пряслице збережене частково, цеглясто- коричневого кольору, керамічна маса із вмістом значної кількості середньозернистого піску. Діаметр виробу становить 6,1 см, отвору - 1 см. Датуємо його XIV-XVст.
Вироби з кістки представлені однією знахідкою - гральною шашкою, виявленою серед матеріалу XV-XVIст. Вона округлої форми із плоскою нижньою основою. Поверхня старанно зашліфована. Зверху шашка декорована трьома заглибленими кільцями, а в центрі - округлим заглибленням. На бічній стороні також нанесений декор у вигляді горизонтальних, злегка заглиблених смуг (рис. 28, 7). Ідентичний виріб виявлений на вул. А. Міцкевича, 10, проте ця знахідка датується дещо пізнішим періодом XVHXVH ст. [Скарби підземного Львова, 2011, с. 103, рис. 213]. Такої ж форми й орнаментації знахідки походять із замку в Луцьку та датуються ХІІІ-XVст. [Баюк, 2016, фото 33].
Кам'яні вироби представлені ремісничими знаряддями - точильними брусками (три знахідки).
Два бруски збереглися частково. Вони прямокутної форми, виготовлені з каменю-пісковику дрібнозернистої структури, на поверхні яких добре помітні сліди від використання (рис. 22, 9, 10). Натомість третя знахідка виготовлена на річковій гальці.
Брусок у плані підпрямокутної форми зі загладженою від використання до блиску поверхнею (рис. 28, 10).
Рис. 27. Індивідуальні знахідки із культурного шару: 1-5, 7, 9,11,12,14,15 - метал; 6 - кремінь; 7- кістка; 10- камінь; 13- кераміка
Одну знахідку інтерпретуємо як річ культового призначення. Вона виготовлена з гіпсу, зображає реалістично виконане ягня із поверненою у сторону головою, що стоїть на масивній підставці (рис. 22, 8). Статуетка виявлена під час проведення нагляду за земляними роботами будівельників у культурному шарі ХІХ ст. У нижній частині статуетки між передньою та задньою ногою тварини зроблено округлої форми отвір, у який мав вставлятися прапорець. У католицькому світі баранець із поверненою у сторону головою та прапорцем - це символом воскресіння Ісуса Христа.
Нумізматичний матеріал представлений однією монетою з траншеї 1, - денарієм галицько-руського 1353-1370 рр. карбування. Такі виготовляв монетний двір у Львові, наявність якого у Львові визначають часом від 1351 до 1414 рр., що збігається з часом правління Казимира ІІІ (Великого), короля Людовіка Угорського та Владислава Ягайла. 1414 р. емісію монет було закінчено, що означало ліквідацію львівського монетного двору [Смірнов, 2001, с. 14]. Денарій галицько-руський виготовляли з міді, що є невідомим явищем для Польщі та Центральної і Західної Європи XIV ст. загалом. Натомість мідні монети широко побутували на території Візантії та Золотої Орди як розмінна монета. Карбування мідних галицько- руських денаріїв нарівні зі срібними грошиками підтверджує автономний статус галицьких земель у Польській державі на початковому етапі [Крижанівський, 2007, с. 63, 64]. Денарій нараховував 19 різновидів, які відрізнялися особливістю своїх легенд. Виявлений екземпляр належить до відміни 2“а”. Ці монети карбували в 1353, 1356-1360 рр. [Крижанівський, 2007, с. 64, 180].
Отже, у результаті проведених археологічних досліджень на вул. Підмурній, 5 у 2012 р. виявлено шість різночасових археологічних об'єктів, які частково відображають життя мешканців дільниці до XVI ст. Окрім цього, знайдено залишки одночасових дерев'яних конструкцій XVII ст. - водогін і споруду господарського призначення. Також у межах траншеї виявлено залишки двох повздовжніх мурів будинку ХІХ ст. У стінках розкриття простежено культурні нашарування, що утворилися тут упродовж XIV-ХІХ ст. Речовий матеріал на вул. Підмурній, 5 засвідчує активне використання ділянки впродовж тривалого часу. Найкраще збережені матеріали пізнього Середньовіччя, які свідчать про значний розвиток усіх дільниць міста як нового “в мурах”, так і старих дільниць поза ними.
Література
1. Багрій Р (1985). Звіт про археологічні дослідження у 1984 р. - Львів. - 21 с.
2. Багрий Р (1986). Исследования во Львове // АО 1984 года. - Москва. - С. 212.
3. Баюк В. (2016). Фондова група “Археологія” Державного історико-культурного заповідника у м. Луцьку // МДАПВ. - Вип. 20. - Львів. - С. 387-393.
4. Бойко О. (2008). Синагоги Львова. - Львів. - 204 с.
5. Войтович Н, Войтович М. (2012). Звіт про результати археологічних розвідок на території пл. Ринок, 1 у м. Львові у 2011 р. // Наук. архів НДЦ РАС ІА НАН України. - 99 с.
6. Войтович Н, Войтович М. (2014). Звіт про результати пам'ятко-охоронних робіт (археологічного нагляду) // Наук. архів НДЦ РАС ІА НАН України. - 378 с.
7. Войтович Н, Войтович М, Ковальський-Білокрилий Я. (2013). Звіт про результати археологічних досліджень на вул. Підмурній, 5 у м. Львові // Наук. архів НДЦ РАС ІА НАН України. - 288 с.
8. Войтович Н, Войтович М, НазарІ (2012). Археологічні дослідження у середмісті Львова на вулиці Краківській, 6-12 у 2010 році // АДЛУ. - Вип. 14-15. - Львів. - С. 255-273.
9. Гаврилов О., Майко В, Семенов В. (2014). Розвідки у середньовічному Солхаті // Археологічні дослідження в Україні 2013. - Київ. - С. 29-31.
10. Гранкін О. (1999). З історії львівських дахів (XV-ХІХ ст.) // Будуємо інакше. - № 3-4. - С. 38-39.
11. Гупало В. (1994). Трансформация древнерусских традиций моделирования керамики во II пол. ХШ-XVв.в. // Gancarstwo i kaflarstwo na ziemiach polskich od poznegosredniowiecza doczasow wspolczesnych. Materialy z konferencji, Rzeszow, 21-23. IX. 1993. - Rzeszow. - S. 185-190.
12. Гупало В.(2014). Звенигороді Звенигородська земля у ХІ-ХІІІ століттях (соціоісторична реконструкція). - Львів. - 532 с.
13. Гупало В, Кіндій О, Лосик М. (2002). Давні кахлі з Дубна і Львова (за археологічними матеріалами) // Український керамологічний журнал. - № 2(4). - С. 11-21.
14. Енциклопедія Львова. (2008). - Т. 2. / За ред. А. Козицького. - Львів. - 608 с.
15. Зубрицький Д (2002). Хроніка міста Львова. - Львів. - 640 с.
16. Івановський В. (1993). Археологічні дослідження Львова у 1992 році // Studia Archeologica. - Львів. - Вип. І. - С. 74-75.
17. Ісаєвич Я (1996). Як виникло місто під назвою Львів // Львів. Історичні нариси. - Львів. - С. 14-23.
18. КачорІ, КачорЛ. (2004). Львів крізь віки. - Львів. - 240 с.
19. Колупаєва А. (2006). Українські кахлі XIV - початку ХХ ст. Історія. Типологія. Іконографія. Ансамблевість. - Львів. - 384 с.
20. КрижанівськийА. (2007). Львівський монетний двір у XIV-XV століттях. - Львів. - 222 с.
21. КрипякевичІ (1991). Історичні походи по Львові. - Львів. - 168 с.
22. Лазурко О. (2007). Датування церкви Параскеви в Белзі за матеріалами археологічних досліджень // АДЛУ. - Вип. 11. - Львів. - С. 287-294.
23. Лазурко О., Ткач Є, Шніцар М, ВойтовичМ.(2011). Дослідження в м. Львів на пл. Кн. Осмомисла // АДУ. - Київ-Полтава. - С. 215-216.
24. Лінинський П(1998). Повернення з небуття. Виникнення та розвиток рельєфної кахлі в Галичині. - Львів. - 47 с.
25. Малевская М. (1969). К вопросу о керамике Галицкой земли XII-XIII вв. // КСИА.- Москва. - Вып. 120. - С. 3-14.
26. Малевская М, Иоаннисян О, Могитич И, Бучко Р. (1978). Исследования памятников архитектуры в Львове и Львовской области // АО 1977 года. - Москва. - С. 352-353.
27. Мельник Б. (2001). Довідник перейменування вулиць і площ Львова. ХІІІ-ХХ ст. - Львів. - 128 с.
28. Мельник Б. (2002). Вулицями старовинного Львова. - Львів. - 272 с.
29. Мельник І (2010). Довкола Високого Замку шляхами й вулицями Жовківського передмістя та північних околиць міста Львова. - Львів. - 288 с.
30. Назар І, Войтович Н, ВойтовичМ. (2012). Звіт про результати археологічних досліджень ділянки втраченої забудови на вул. Краківська, 6-12 у м. Львові у 2010 р. // Наук. архів НДЦ РАС ІА НАН України. - 306 с.
31. Оногда О. (2008). Основні типи кераміки Середньої Наддніпрянщини другої половини XV - початку XV! ст. // Археологія. - Київ. - № 4. - С. 55-63.
32. Петегирич В, Филипчук М. (1996). Город під Золотим Левом. Нотатки археологів // Львів. Історичні нариси. - Львів. - С. 24-28.
33. СвєшніковІ (1993). Битва під Берестечком. - Львів. - 304 с.
34. Скарби підземного Львова. (2011). Каталог виставки археологічних знахідок із досліджень Рятівної археологічної служби у середмісті Львова / Уклад. Т. Милян, О. Лазурко, М. Шніцар, Н. Войтович, В. Шишак. - Львів. - 132 с.
35. Смірнов Ю. (2001). Львівські гроші XIV століття // Галицька брама. - № 4(76). - Львів. -С. 14.
36. Степанів О. (1992). Сучасний Львів. - Львів. - 144 с.
37. Строцень Б. (2008). Черняхівська культура Західного Поділля. - Тернопіль. - 272 с.
38. Терський С (2004). Старий ринок у Львові (Деякі підсумки археологічного вивчення) // АДЛУ. - Вип. 7. - Львів. - С. 332-338.
39. Терський С (2006). Лучеськ X-XV ст. - Львів. - 252 с.
40. Терський С, Войнаровський В, Овчінніков О. (2007). Чинбарський спеціалізований комплекс XV-XVI ст. з розкопок на площі Старий Ринок у Львові 1997 року // МДАПВ. - Львів. - Вип. 11. - С. 295-314.
41. Шишка О. (2002). Наше місто - Львів. - Вип. І. - Львів. - 192 с.
42. Шишка О. (2005). Наше місто - Львів. - Вип. ІІ. - Львів. - 173 с.
43. Яшаева Т (2012). Исследования у мыса Виноградного // Археологічні дослідження в Україні 2011. - Київ. - С. 146-149.
44. Charewiczowa L. (1934). Wodocigi starego Lwowa. - Lwow. - 72 s.
45. Drqzkowska A. (2011). Historia obuwia na ziemiach polskich od IX do konca XVIII wieku. - Torun. - 365 s.
46. Kita A, Kokowski A. (2003). Znalezisko ze “Starego Sanu” w Przemyslu // MSROA. - Rzeszow. - T. XXIV. - S. 355-357.
47. Krajewski A. (1909). Lwowskie przedmiescia: Obrazki i szkice z przed pol wieku. - Lwow. - 71 s.
48. Swiзtoslawski W (1996). Uzbrojenie koczownikow Wielkiego Stepu w czasach ekspansji Mongolow. - Lodz. - 114 s.
References
1. Bagri R (1985). Report on archaeological research in 1984-Lviv. - 21 P.
2. Bagri R (1986). Research in Lviv / / JSC 1984. - Moscow. - P. 212.
3. Bayuk V. (2016). Stock group “Archeology " of the state historical and Cultural Reserve in Lutsk // MDAPV. - Issue 20. - Lviv. - P. 387-393.
4. Boyko O. (2008). Synagogues Of Lviv. - Lviv. - 204 P.
5. Voitovich N., Voitovich M. (2012). Report on the results of archaeological research on the territory of Rynok Square, 1 in Lviv in 2011. - 99 p.
6. Voitovich N., Voitovich M. (2014). Report on the results of monument-protection works (archaeological supervision) // Nauk. archive of the research center of the Russian Academy of Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine. - 378 P.
7. Voitovich N, Voitovich M, Kovalsky-Belokriliy Ya. (2013). Report on the results of archaeological research at 5 Podmurnaya Street in Lviv. - 288 P.
8. Voitovich N, Voitovich M, Nazari (2012). Archaeological research in the center of Lviv on Krakovskaya Street, 6-12 in 2010 // ADLU. - Issue 14-15. - Lviv. - P. 255-273.
9. Gavrilov O., Maiko V., Semenov V. (2014). Research in the medieval Solkhat / / Archaeological Research in Ukraine 2013. - Kiev. - P. 29-31.
10. Grankin O. (1999). From the history of Lviv roofs (XV-XIX centuries) // we build differently. - №3-4. - P.38-39.
11. Gupalo V. (1994). Transformation of ancient Russian traditions of modeling ceramics in the II sex. XH-xvv.V. / / Gancarstwo I kaflarstwo na ziemiach polskich od poznegosredniowiecza doczasow wspolczesnych. Materialy z konferencji, Rzeszow, 21-23. IX. 1993. - Rzeszow. - S. 185-190.
12. Gupalo V.(2014). Zvenigorod Zvenigorod land in the XI-XIII centuries (sociohistorical reconstruction). - Lviv. - 532 P.
13. Gupalo V, Kindiy O, Losik M. (2002). Ancient tiles from Dubna and Lviv (based on archaeological materials) // Ukrainian ceramic Journal. - № 2(4). - P. 11-21.
14. Encyclopedia Of Lviv. (2008). - Vol. 2. / edited by A. Kozitsky. - Lviv. - 608 P.
15. Zubritsky D (2002). Chronicle of the city of Lviv. - Lviv. - 640 P.
16. Ivanovsky V. (1993). Archaeological research of Lviv in 1992 / / Studia Archeologica. - Lviv. - VIP. I. - Pp. 74-75.
17.Isaevich Ya (1996). How the city called Lviv came about // Lviv. Historical essays. - Lviv. - P. 14-23.
18.Kachori, Kachorl. (2004). Lviv through the ages. - Lviv. - 240 P.
19. Kolupaeva A. (2006). Ukrainian tiles of the XIV-early XX centuries history. Typology. Iconography. Ensemble status. - Lviv. - 384 P.
20.Kryzhanovsky. (2007). Lviv mint in the XIV-XV centuries. - Lviv. - 222 P.
21.Kripyakevichi (1991). Historical hikes in Lviv. - Lviv. - 168 P.
22. Lazurko O. (2007). Dating of the Church of Paraskeva in Belz based on the materials of archaeological research // ADLU. - Issue 11. - Lviv. - P. 287-294.
23. Lazurko O., Tkach E., Shnitsar M., Voitovich.(2011). Research in Lviv on the square of the book Osmomysl / / ADU. - Kiev-Poltava. - P. 215-216.
24.Lininsky P(1998). Return from oblivion. The emergence and development of relief tiles in Galicia. - Lviv. - 47 p.
25. Malevskaya M. (1969). To the question of ceramics of the Galician land of the XII-XIII centuries. // Xia.- Moscow. - VIP. 120. - P. 3-14.
26. Malevskaya M., Ioannisyan O., Mogitich I., Buchko R. (1978). Research of architectural monuments in Lviv and the Lviv region // JSC 1977. - Moscow. - P. 352-353.
27. Melnik B. (2001). Directory of renaming streets and squares in Lviv. XIII-XX centuries-Lviv. - 128 P.
28. Melnik B. (2002). Streets of ancient Lviv. - Lviv. - 272 P.
29. Melnik I (2010). Around the High Castle along the paths and streets of the Zhovkovsky suburb and the northern outskirts of the city of Lviv. - Lviv. - 288 P.
30.Nazar I, Voitovich N, Voitovich. (2012). Report on the results of archaeological research of the lost development site at 6-12 Krakovskaya Street in Lviv in 2010. - 306 P.
31. Onogda O. (2008). The main types of ceramics of the Middle Dnieper region of the second half of the XV - beginning of the XV! art. / / Archeology. - Kiev. - №4. - pp. 55-63.
32. Petegirich V., Filipchuk M. (1996). Vegetable garden under the Golden Lion. Notes of archaeologists / / Lviv. Historical essays. - Lviv. - P. 24-28.
33.Sveshnikov (1993). Battle of Berestechk. - Lviv. - 304 P.
34. Treasures of underground Lviv. (2011). Catalog of the exhibition of archaeological finds from the research of the Rescue Archaeological Service in the center of Lviv / comp. T. Milyan, O. Lazurko, M. Shnitsar, N. Voitovich, V. Shishak. - Lviv. - 132 P.
35. Smirnov Yu. (2001). Lviv money of the XIV century / / Galician gate. - № 4(76). - Lviv. - P. 14.
36. Stepanov O. (1992). Modern Lviv. - Lviv. - 144 P.
37. Strozen B. (2008). Chernyakhovskaya culture of Western Podillia. - Ternopil. - 272 P.
38. Tersky S (2004). Old market in Lviv (some results of archaeological research) // ADLU. - Issue 7. - Lviv. - P. 332-338.
39. Tersky S (2006). Luchesk X - XV centuries-Lviv. - 252 P.
40. Tersky S., Voynarovsky V., Ovchinnikov O. (2007). Chinbar specialized complex of the XV-XVI centuries on excavations on the Old Market Square in Lviv in 1997 // MDAPV. - Lviv. - Issue 11. - Pp. 295-314.
41. Shishka O. (2002). Our city is Lviv. - VIP. I. - Lviv. - 192 P.
42. Shishka O. (2005). Our city is Lviv. - Issue II. - Lviv. - 173 P.
43. Yashaeva T (2012). Research at Mrs. Vinogradny // Archaeological Research in Ukraine 2011. - Kiev. - P. 146-149.
44. Charewiczowa L. (1934). Wodocigi starego Lwowa. - Lwow. - 72 s.
45. Drqzkowska A. (2011). Historia obuwia na ziemiach polskich od IX do konca XVIII wieku. - Torun. - 365 s.
46. Kita A, Kokowski A. (2003). Znalezisko ze “Starego Sanu” w Przemyslu // MSROA. - Rzeszow. - T. XXIV. - S. 355-357.
47. Krajewski A. (1909). Lwowskie przedmiescia: Obrazki i szkice z przed pol wieku. - Lwow. - 71 s.
48. Swiзtoslawski W (1996). Uzbrojenie koczownikow Wielkiego Stepu w czasach ekspansji Mongolow. - Lodz. - 114 s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Перспективи використання підводного простору в археологічних дослідженнях на теренах України. Підводні археологічні експедиції на початку XX ст. Діяльність Р.А. Орбелі в галузі підводної археології. Відкриття затоплених портових кварталів Херсонеса.
реферат [38,9 K], добавлен 18.05.2012Середньовічні держави на території Казахстану. Юсуф Баласагунскій як відомий представником тюркомовної літератури X-XII століть. Формування в XIV-XV ст. цілісного економічного регіону на базі природної інтеграції областей зі змішаною економікою.
реферат [18,7 K], добавлен 17.11.2010Золоте коріння народу - в його минувшині. Чимало археологічних пам'яток починаючи від кам'яного віку і закінчуючи середньовіччям, знаходиться на території Рівненської області. Історія пам’яток за писемними джерелами. Типологічна характеристика пам’яток.
курсовая работа [33,1 K], добавлен 09.07.2008Загальна характеристика еволюції господарства на етапі ранніх цивілізацій та європейської цивілізації середньовіччя. Опис головних особливостей європейської цивілізації ХХ – початку ХХІ століть. Аналіз ідей та досягнень основних нобелівських лауреатів.
тест [13,8 K], добавлен 06.10.2010Письмові джерела та археологічні матеріали. Монетні системи середньовіччя і Нового часу. Період каролінзького денарія. Єдині правила, норми щодо зовнішнього оформлення монет, впорядкування грошового господарства країн Європи та нові економічні відносини.
реферат [27,3 K], добавлен 20.05.2009Дослідження життєвого шляху Герасима Кондрат’єва. Аналіз аспектів діяльності та політичного світогляду полковника. Історичний спадок його роду. Висвітлення внеску роду перших переселенців в освоєння та протекцію земель в важких умовах XVII-XVIII століть.
реферат [24,8 K], добавлен 14.03.2013Писемні та археологічні пам'ятки як джерело вивчення проблеми походження поселень на території Давнього Межиріччя. Вивчення проблеми розселення населення на території Південної Месопотамії. Особливості становлення та розвитку шумерської цивілізації.
реферат [38,6 K], добавлен 28.10.2010Антропологія як шлях в історію первісного суспільства: ретроспективна реконструкція динамічного ряду археологічних і етнографічних явищ культури; інформативність і достовірність матеріальних і письмових джерел, їх значення в дослідженні первісності.
реферат [71,2 K], добавлен 01.02.2012Поняття "архів" і "архівний документ". Аналіз та узагальнення міжнародного й українського досвіду у застосуванні традиційних форм використання документної інформації в архівах. Специфіка роботи архівів міста. Центральний державний історичний архів Львова.
контрольная работа [69,7 K], добавлен 01.03.2011Ареал пшеворської культури. Перші слов’янські племена на території Польщі. Гуни і готи на території Польщі. Племінний союз віслян. Сучасний вид історичного центру міста Каліш. Перша письмова згадка про віслян у рукописі "Житіє святого Мефодія".
презентация [1,9 M], добавлен 19.07.2011Дослідження особливостей соціальних трансформацій у середовищі селян Правобережної України наприкінці XVIII - середині XIX століть. Нещадна експлуатація та закріпачення українського селянства після входження Правобережжя до складу Російської імперії.
статья [25,2 K], добавлен 14.08.2017Дослідження часів правлення руських князів: Святослава Ігоревича, Володимира Святославича та Ярослава Володимировича. Археологічний пошук місця розташування Новгорода на території Східної Європи. Історія перших "новгородських" князів в Гольмґарді.
статья [87,6 K], добавлен 18.08.2017Дитинство і юність Ріхарда Зорге. Початок Першої світової війни, Зорге записується добровольцем в діючу армію. Вступ до Комуністичної партії Німеччини. В 1925 році Зорге стає громадянином СРСР, займається військовою справою, стає військовим розвідником.
реферат [28,0 K], добавлен 01.05.2009Утворення та розвиток Скандинавських країн. Природно-географічні умови Скандинавії. Суспільний та державний лад на Скандинавському півострові. Причини слабкості бюргерства. Вільне селянство феодальної Норвегії. Норвезьке суспільство в раннє середньовіччя.
реферат [22,7 K], добавлен 04.09.2010Правління князя Володимира та його хрещення у Херсонесі. Хрещення Русі у 988 році та значення даної події для держави. Заснування Києва Ярославом Мудрим у 1037 році. З'їзд князів у місті Любечі в 1097 році, боротьба князя Мономаха з половцями.
презентация [3,4 M], добавлен 03.02.2011Автохтонна теорія походження катакомбної культури з ямної та її критика. Синтез двох культур. Міграційна теорія походження катакомбної спільноти. Західні і близькосхідні елементи в ідеології катакомбного населення. Результати археологічних досліджень.
реферат [22,9 K], добавлен 18.05.2012Розгляд перших еміграційних потоків з України на межі ХІХ-ХХ століть. Умови формування діаспори як засобу буттєвого вкорінення емігрантів на новому культурно-історичному ґрунті. Внесок українців у розвиток економіки і культури канадського суспільства.
статья [24,6 K], добавлен 11.09.2017Звільненна Англії від вікінгів та звнішня політика перших британських королів на початку XI ст. Державний устрій та зміцнення могутності країни. Генріх II - засновник династії Плантагенетів. Соціально-економічний розвиток Англії. Династія Тюдорів-Йорків.
реферат [25,4 K], добавлен 27.07.2008Проблема походження германських племен як одна з ключових проблем історичного розвитку давнього населення Європи. Історія давніх германців за відомостями письмових джерел та археологічних матеріалів. Розселення германських племен на території Європи.
реферат [18,5 K], добавлен 18.05.2012Аналіз палітычнай і грамадскай дзейнасці Надзвычайнай місіі Беларускай Народнай Рэспублікі (БНР) ў Германіі у (1919-1925 гг.). Дакументы Надзвычайнай місіі БНР у Германіі як гістарычная крыніца па гісторыі беларускай эміграцыі ў 1919-1925 гг. у Германіі.
курсовая работа [56,6 K], добавлен 20.06.2012
