Повсякденне життя на Дрогобиччині (1946 р.): нове документальне свідчення

Борислав: 4 нафтопромисли, газолінярня, три пекарні, 2 тартаки, восковня, різня, фабрика дерев'яних виробів; артілі шевський і кравецький.

Східниця: нафтопромисл, тартак, пекарня.

Трускавець: пекарня, фабрика мінеральних вод і нафтовий шиб, артілі шевський і кравецький.

Стебник: калійний промкомбінат, бувша «Саліна», водяний млин, пекарня, кравецький і шевський артілі.

Умови і організація праці.

Праця робітника проходила за обліком. Кожний має визначену згори норму, виконання якої вимагає доброго напруження м'язів у робочий день. Загально норми дуже високі. При постійному перевиконуванні норми підвищують. Норми звичайно не виконують, хоч завжди записують їхню 100% -ову виконність. Згори є визначене, яка повинна бути успішність у виконанні згори наміченого плану, скільки має бути стахановців, ударників і т.д.

В пригоді стають «номеровщики», що без викидів сумління пишуть кому і скількість захочуть. Правдивих стахановців не має. Число стахановців не може зменшуватися і навпаки. Якщо нема передбаченої кількості стахановців, відповідає за це бригадир, або «номеровщик» /мовляв, не організували належно праці/. Перед завідуючими кадрами і парторгом/ вони організують стахановський рух. Стахановський рух піддержується всякими способами: а/ сильна пропаганда за підвищення робочих осягів, пов'язуючи це з любов'ю до радянської батьківщини і громадською честю та льояльністю перед державою; невиконування планів є претекстом для поліційних інсенуацій, стягає на робітника опінію саботажника, ворога народу, бандьори, б/ перевиконуючих норму виписують на дошці «пошани», виголошують на мітингах, в/ бригада, що виконувала норму на 180% дістає для шани червоний прапорець, зроблений часто з американських консервних пушок, г/ бригади, що виконують на 200% норму дістають червону, бляшану зірку, д/ в деяких цехах проводиться облік успішності праці і виписується на стіні; не виконуючих норму п'ятнується у формі «виговору» в директора, чи не мітингу або через вивішення з габльотці директора, е/ всюди заведене соцзмагання /індивідуальне, бригадне, цехове, заводське/, є/ завод, що виграє соцзмагання дістає перехідний прапор з наркомату СССР та /нпр. завод «Галіція» має перехідний прапор з наркомату СССР та облкому КП/б/У, и/ стахановцям давали подвійний харчевий пайок, але тепер вже не дають, й/ щораз більше загострюється дисципліна в праці /нпр. щодо прогулів/. Робочий день 8 годин, крім того кожний робітник повинен відробити 50 годин при направі доріг, залізниці, на присадибних господарствах заводів і т.п. /т.зв. «недільники»/. Найменшою робочою одиницею є бригада, від 3 до 8 чоловік, дві -три бригадице вже цех. Бригадирами і майстрами є спеціалісти, яких звичайно намагається втягнути в партію, або в комсомол. У більших підприємствах є спецвідділи і «участковий уполномочений нквд». До них належать секретні справи, допити, арештування, поліційне слідження і «сповідь». Робітники ніччю тероризовані вже кожний перейшов «сповідь» /докладний звіт з цілого життя/. Сітка сексотів начислює там по 40 осіб, між ними 5 справді ідейних, решта шантажовані. Партійні по підприємствах зорганізовані в паркомітет. Членами партії є переважно переїзджі, що займають керівні пости. З місцевих втягують лише авторитетних підлизників.

Життєва стопа і настрої робітників.

Рівень життя робітника найкраще представити, порівнявши висоту зарплати з цінами харчових та інших необхідних артикулів.

Зарплата: робітники поділені відповідно до степення кваліфікації на 7 розрядів /до першого зачисляються ученики, до 7 спеціалісти - їх дуже мало/. Опачуються вироблені години. Члени управлінь та службовці мають сталу ставку за штатами плюс всякого-рода нагороди премії і т.п.

Робітники. Зарплата в місяць загально 180-450 карб.

Інженерно-технічний персонал:

Бригадир - 600 карб. інженер1200 карб.

Майстер - 800 гол.мех.1400 -"-

нач.цеху - 1000 гол.інженер1500 -"

Службовці:

економісти500-600 карб. бухгалтервід 400 до 700 нач.відд.900

Дир.заводу: ставка1800 карб. плюс премії -

разом: від 6000 до 9000 карб.

Нач.спецвідд.: 600 карб.

із зарплати відчисляються різнородні стягування, що доходять часом до 30% всієї зарплати.

Харчевий пайок:

Робітники/звичайні картки/:

2,20 кг. м'яса 0,50 -"хліба /денно/

0, 60 -"товщу /літра оливи 15 карб., масло 28,30 карб./

1,50 -"круп /1 кг3 карб./

0, 5 -"цукру /-"-5-6 карб./ місто м'яса дають часом зіпсуту рибу.

0,5 цукру 0,90 -"товщу Службовці:

0,50 кг хліба /денно/

1,20 -"м'яса 0,30 -"товщу

1,21 0,50 -"хліба /денно/

Родина робітника:

0,20 кг цукру

1,20 -"круп

0,30 кг хліба /для дорослих/ 0,40 кг хліба /для дітей/

0,60 -"круп 0,20 -"цукру

Стахоновці, тяжко працюючі:

3,0 кг м'яса 2,00 кг круп

3,1 0,50 -"цукру Картка ЛОБ: 5 -"м'яса 6,00 -"хлібних виробів 0,80 -"товщу

Начальство: /директор, заступники, парторг, інженер, спецвідд., зав.кадрамиі т.д./, дістає додаткові харчові картки т.зв. СП /сухий пайок/ і ЛОБ /літерні обіди/.

Картки СП: 2,20 кг м'яса 3 кг круп /або біла мука/

0,60 -"товщу

4,50 -"муки /біла/

10 шт. яєць

2 л молока /фактично беруть зі столовки скільки хотять/.

В загальному начальство дістає:

10-15 кг. білої муки 0,70 кг. хліба білого /денно/

3-4 -"товщу 6,00 -"спец.печива

2-3 -"цукру 12»13 -"м'яса

В крамницях для робітників можна купити, крім пайковихартикулів:

папіроси: від 16-50 карб. /100 шт/.

цигари: 30-35 -"-"-

тютюн: 10-80 -"/пачка/

горілка: 113 карб. одна літра.

Для робітника кількість закупу обнижена, начальство бере скільки захоче. Часом можна купити блаватні товари /суконка 550 карб., на паску 150 карб./, паперові матеріали /1 м. 7-8 карб./. Раз в рік дали приділ на матерію /16 м. на 50 людей/.

Примітка: дані зі нафтоперегінного заводу н. 2 в Млинках. Поставки ЮНРА:

Харчеві, поставки, консерви, індивідуальні пакетидають на картки місто товщу, цукор, м'яса - як власні товарі. Інших поставок робітники не одержують. Прийшло раз богато мануфактури, яку розібрали самі директори, частину їхні жінки повимінювали за старі речі /мешти з діравими сподами/ і це виміняне діставалось робітникам/. До речі таких «щасливців» мало.

Начальство розібрало порядні менти, шкіряні плащі, мужеські гарнітури і в найкращому гатунку білизну. Багато кудись вивезли. По якомусь часі після згаданої поставки прийшло із наркомату нафтової промисловості запитання: де поставки із ЮНРА, хто їх дістав і розпорядження прислати негайно списки получивших із власноручними підписами. Списки вислали, підписи фальшовані.

Пасок:

100-100 карб. 45-60 180-190 -"

10,0 -"

25,0 -"

2,50 -"-

Паскові ціни: масло180 карб курка120 -"м'ясо35 карб. сметана60 -"/літра/ олива120 -"дріжджі300-500 карб. бульба5 карб.

цибуля5 карб. /1 головка/ часник3-4 -"оселедці10 -"/штука/ зшиток12 -"-"чоботи4000-5000 карб. жито1400 /100 кг./ ячмінь, овес1200 -"-"пшениця1900 -"-"костюм4000-5000 карб. черевики м.2000-2500 -"плащ м. 6000 -"капелюх500 -"олівець хім. 30 -"- убрання мужс.6000 карб. мешти жін.2500 -"плащ жін.4000 -"сорочка300 -"панчохи ж.500 -"олівець звич.10 -"Загальна зарплата і харчовий пайок не вистачають абсолютно на виживлення. Робітники радять собі у всякій спосіб: ось деякі джерела прибутку: а/ крадіж всього, що лиш дасться /«заіванити»/ з місця праці. Крадуть очевидно найбільше самі «главні» /великі кількості, нпр.: тони нафти/. Робітників при виході із заводу контролюють, зловлених із «корпус делікті» карають залежно від кількості недалої «операції», але не так строго як колись /в 1939-41 рр./. Директори /не всі/ беруть під увагу оплаканий стан робітників /матеріяльний і факт частого розконспірування власними «сдєлками». Останньо «режим» загострюється. Розбазарювання «управляючих» доходить часто поважних масштабів. Мин. року зав. облспоживспілки «обміжурив» державу на суму близько пів. міль. карб. б/ спекуляція, що найчастіше пов'язується з першою категорією засобів здобуття середників екзестенції. Спекуляцію толерує державна, щораз менше. в/ Випродування речей з хати і особистого комфорту. г/ побічна праця в дома /ремесло і т.д./, д/ доходи з домашнього господарства /поле, город/, е/ праця других членів родини на недержавній роботі /жінки, діти/, є/ старі запаси.

Пересічний робітник, крім спритніших і вислужницьких елементів, що мають «непередбачені доходи»,живе незвичайно бідно, без всяких мрій на комфорт та задоволення культурних, гігієнічних чи інших потреб. Обдертий та прибитий морально. Зарплата вистарчає якраз на папіроски. Режимний терор зроджує то безнадійність, то зрозигнованість, то знову містичні надії на несподівану, скору переміну. Настрої хитаються поміж полюсом великих сподівань, а полюсом песимістичної безнадійності, але абсолютно ворожі до окупантів. Деякі через терор, шантаж пішли на співпрацю з окупантом. Від селянства різниться робітництво більшим політичними виробленням та більшою політичною ментальністю, більше цікавиться політподіями, менше загуменкове.

Клас сталінської буржуазії:

До нього зачисляються всі приїзджі і «свої хруні» - члени управлінь і т.д. Свобідні у всіх комбінаціях для забезпеченням всім чого лиш забажають. Крім додаткового пайків СП і ЛОБ, дістають кращі штати та розряди. /слова парторга в заводі «Галіція» тов. Лобка: «Нє нада йому жодного розряда он здешний»/. Можуть користати вновні з усіх посилок ЮНРА із спецстоловок, крамниць... В їх кармани йдуть всі премії за перевиконання плану. Навчилися ходити в «шляпах», краватках, мештах, з лисами на шиї... хоч часом дорогоцінне футро зтоваризовується з «галошами » без іншого взуття. Дуже вдоволені коли кликати їх «пан» «пані». Часом протестують проти заблизького товаришування. Різниця поміж большевиками «вельможами», а поміж простими видно на кожному кроці. Створена на тому тлі ненавість посилюється за кожним актом насилля над працюючими.

Шкільництво:

На території басейну є такі школи: Дрогобич: 7 середніх шкіл /в тому числі 2 рос./, нафтовий технікум, електро-механічний технікум, учительський інститут, неповно-середня залізничодорожна школа, школа ФЗН. У всіх цих школах викладає около 160 педагогічних сил. З того числа тільки коло 20 українців /місцевих/, більше як 50 русских, решта українці з СУЗ. Директорами по всіх школах не місцеві, переважно партійні. Загально учеників та студентів 3500 /з того більше як 1000 учнів русскихлиш в середніх школах/. Демобілізованих в школах майже не має. Русскі вчаться в технікумах та інституті. Висота оплати за навчання: у вищих класах середніх шкіл 150 в місяць. Стипендії дають у вищих заведеннях різної висоти: нпр. в нафтовому технікумі, на першому курсі виносить 220 карб. на другому 250 на третьому 300. В учительському інституті стипендія на підготовчому курсі 120 карб. На першому, другому, третьому курсах - 160. Борислав: дві середні школи, одна вечірня середня школа, 7 неповносередніх та одна педшкола. Трускавець: одна середня школа /учнів около 200/. Стебник: одна середня школа, викладачів 14 /з того 5 місцевих, учнів около 500/. По селах школи неповносередні 6 кл. або 7 кл. Багато вчителів зі сходу. Вчителі неповносередніх та середніх шкіл дістають таку зарплату:

Вчителі від 1-4 класів 350-400 крб.

-”-”-”-”5-8 -”- - 400-500 -”-

-”-”-”-”8-10 -”- - 420-525 -”-

Викладачі технікумів та вчительського інституту оплачували у відповідності від кількості годин /за годину від 8-12 крб./. Директорам платять від 600-1000 карб.

Вчителі східняки стараються додержуватися програми та вдають 100% радянських патріотів. Багато із них чесні українці, симпатизують з рев-рухом та не навидять большевицьку владу. Місцеве вчительство живе надією на швидку заміну рад. влади. Рівень навчання не високий. Натискають сильніше на навчання математики, хімії та фізики. Викладають з конспектів часто «загинаються». Такі науки: укр. мова, література, географія та історія України викладають з большевицьким насвітленням з точки імперіалістичної політики Москви. Де-не-де по школах більше годин рос. мови чим укр. мови. Політробота серед шкільної молоді головно концентрується біля пропаганди за вступ до піонерів та комсомолу, а також за вщіплення молоді т. зв. «радянського патріотизму». Настрої серед молоді в більшості або стримані, або ворожі до большевицької влади. Проти режимні написи на шкільних лавках, по стінах, рисування тризубів, кпини з портретів «Любих вождів» іронізування із большецько -пропагандиво-виховних брехонь, злосливий натяк, що мають місце майже всюди, особливо по нищих класах,свідчать про абсолютне необхоплення большевицькою агітацією нашого молодого покоління.

Виготовив: У Л А С.

Центр досліджень визвольного руху, 1-8 арк.

(у стадії формування)

Размещено на Allbest.ru