Сакральні графіті з розкопок В.В. Лапіна в Борисфені
Дослідження окремих сакральних графіті на східному березі в районі розкопу В.В. Лапіна. Перспективність науково-обґрунтованого вивчення всієї колекції написів із цієї колекції в контексті релігіозної тематики апсидного храму і святилища в Борисфені.
Рубрика | История и исторические личности |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.10.2021 |
Размер файла | 174,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
За різними даними, апсидний храм датують то першою половиною V, то загалом V ст. до н. е. Давньогрецькі культові споруди із сирцевими стінами на кам'яному цоколі і саманною покрівлею через штормові вітри і зливи, особливо поблизу берега, а також температурні коливання не могли бути довговічними. За спостереженнями В. В. Лапіна, близько середини VI ст. до н. е. на досліджуваній ділянці сталися стихійні руйнації. Конкретніше сліди великої пожежі в останній чверті цього століття зафіксував Д. Є. Чистов на значній відстані від неї -- на тій території, де наприкінці VI -- у першій чверті V ст. розміщувались імовірні пізньоар- хаїчні теменоси (2012а, с. 72). При розгляді будівельних залишків цоколя апсидного храму В. В. Лапін відзначив використання вапняку, каміння твердих вулканічних порід і невеликих плескатих булижників (1978, с. 199). У цьому контексті цікаво відзначити, що складовою фундаментів окремих будівель теменосів, відкритих Д. Є. Чистовим, також було обкатане каміння вулканічних порід різних розмірів, яке потрапило на Березань як корабельний баласт (Чистов 2012а, с. 88--90). Але чи може це свідчити хоча б про відносну синхронність різних за плануванням сакральних споруд у Борисфені, сказати складно. Відмінність між ними найперше полягає в тому, що на розкопі В. В. Лапіна знайдено значну кількість різних типів і варіантів графіті, яких поки що немає на останньому.
За роки досліджень залишків апсидного храму (1962--1964, частково 1966) знайдено близько 65 графіті, опублікованих В. П. Яй- ленком (здебільшого V ст. до н. е.), з них 30 віднесено до різного типу сакральних. Усі вони потребуть уточнень щодо датування і визначення конкретного місця вияву. Однак і нині можна помітити, що серед них переважають графіті з іменем Ахілла (Яйленко 1982, с. 290, № 101--103; с. 294, № 124--129; 1987, № 1--4). Як уже вказувалося, лише одне з них на денці чорнолакової сільнички останньої чверті V ст. до н. е. збереглося повністю і є свідченням його священної власності. На основі сакральних графіті з іменем Ахілла, які синхронні апсид- ному храму, можна припускати, що він належав цьому обожненому герою, своєрідністю та оригінальністю запровадженого культу якого, ймовірно, пояснюється і структура храму. Підтвердженням цього певною мірою може бути і його розташування на східному березі із залишками мису, який він займав, що, звісно, був тоді значно більший. Давно відомо, що святилища Ахілла найчастіше будували на островах, півостровах і мисах (див. з літературою: Русяева 2005, с. 97--124, 459-- 478; Нире 2006).
Завважимо також, що досліджені культові комплекси на всіх ольвійських теменосах свідчать про те, що переважно фрагментовані присвяти одним і тим же божествам на уламках посуду найчастіше знаходились у різних місцях унаслідок руйнувань і стихійних розрух, поетапних перебудов і переміщення культурних шарів у результаті їхнього планування, вибірок кам'яних плит і грабіжницьких пошуків у різні часи цілих речей. Ще більші руйнації зафіксовано і на розкопі В. В. Лапіна, який неодноразово відзначав різні порушення культурних нашарувань і надзвачайно погане збереження навіть залишків нижніх частин будівель.
Виходячи з того, що в VI--V ст. до н. е., як уже наголошувалося, мис на східному березі в районі розкопу В.В. Лапіна був значно більший і навряд чи забудований над краєм біля моря, можна припускати, що тут збиралися борисфенці при проведенні релігійних свят. Сказане, ясна річ, не означає, що цим «вторгненням» у релігійну проблематику Борисфена ми успішно вирішили поставлені тут питання. Одначе сподіваємось, що викладені тут міркування сприятимуть комплексному вивченню матеріалів з розкопок В. В. Лапіна, що, безперечно, заслуговують на монографічне видання, яке він не встиг здійснити.
Література
сакральний графіті розкоп лапіна храм борисфен
1. Буйских, А. В. 2015. Южный теменос Ольвии Понтийской (предварительные итоги изучения). Вестник древней истории, 2, с. 6-21.
2. Буйских, А. В. 2017. Клазоменский чернофигурный кратер из Борисфена. Stratumplus,3, с. 155179.
3. Виноградов, Ю. Г., Русяєва, А. С. 1980. Культ Аполлона и календарь в Ольвии. Исследования по античной археологии Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 19-64.
4. Карасев, А. Н. 1964. Монументальные памятники ольвийского теменоса. В: Гайдукевич, В. Ф. (ред.). Ольвия. Теменос и агора. Москва; Ленинград: Наука, с. 27-130.
5. Копейкина, Л. В. 1979. Развитие чернофигурного стиля в клазоменской керамике (по материалам из раскопок на о. Березань). В: Горбунова, К. С. (ред.). Из истории Северного Причерноморья в античную эпоху. Ленинград: Аврора, с. 7-25.
6. Крыжицкий, С. Д. 1993. архитектура античных государств Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка.
7. Крыжицкий, С. Д. 2012. архитектура Ольвийского полиса в графических реконструкциях. Симферополь; Керчь: б. и. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, Supplementum11.
8. Лапин, В. В. 1961. Раскопки поселения на острове Березань 1960 г. Краткие сообщения ИА Ан УССР, 11, с. 43-52.
9. Лапин, В. В. 1966. Греческая колонизация Северного Причерноморья (критический очерк отечественных теорий колонизации). Киев: Наукова думка.
10. Лапин, В. В. 1967. Раскопки древнегреческого поселения на острове Березань. археологические исследования на Украине в 1965--1966гг., I, с. 145149.
11. Лапин, В. В. 1968. Исследование древнегреческого поселения на о. Березань. археологические исследования на Украине в 1967г., II, с. 150-155.
12. Лапін, В. В. 1971. Релігія. В: Тереножкін, О. I. (ред.). археологія Української РСР.Київ: Наукова думка, II: Скіфо-сарматська та антична археологія,
13. ч.З, р. III, гл. 4, с. 482-489.
14. Лапін, В. В. 1972. Дослідження на о. Березані в 1969 р. археологічні дослідження на Україні в 1969р, IV, с. 157-160.
15. Лапин, В. В. 1975. Отчет о раскопках древнегреческого поселения на о. Березань в 1975 г. НА ІА НАНУ, 1975/114.
16. Лапин, В. В. 1978. Березань и проблемы генезиса античной северопричерноморской цивилизации. НА ІА НАНУ, ф. 24, спр. 1.
17. Леви, Е. И. 1964. Материалы ольвийского теменоса. В: Гайдукевич, В. Ф. (ред.). Ольвия. Теменос и агора. Москва; Ленинград: Наука, с. 131-174.
18. Леви, Е. И. 1985. Ольвия. Город эпохи эллинизма. Ленинград: Наука.
19. Назаров, В. В. 1997. В. В. Лапін як дослідник античної Березані. археологія, 4, с. 134-140.
20. Назаров, В. В. 2001. Святилище Афродиты в Бо- рисфене. Вестник древней истории, 1, с. 154-165.
21. Назаров, В. В. 2006. Культовая жизнь Березани. В: Доманский, Я. В., Зуев, В. Ю., Ильина, Ю. И., Марченко, К. К. Материалы Березанской (Ниж- небугской) античной археологической экспедиции. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, 1, с. 139-170.
22. Русяєва, А. С. 1984. Терракоты с Березанского поселения (из раскопок В. В. Лапина). В: Крыжицкий,
23. С.Д. (ред.). античная, культура Северного Причерноморья. Киев: Наукова думка, с. 129-147.
24. Русяєва, А. С. 1986. Милет -- Дидимы -- Борис- фен -- Ольвия. Проблемы колонизации Нижнего Побужья. Вестник древней истории, 2, с. 25-64.
25. Русяєва, А. С. 1987. Эпиграфические памятники. В: Крыжицкий, С. Д. (ред.). Культура населения Ольвии и ее округи в архаическое время. Киев: Наукова думка, гл. 4, п. 1, с. 134-154.
26. Русяєва, А. С. 1992. Религия и культы античной Ольвии. Киев: Наукова думка.
27. Русяєва, А. С. 2005. Религия понтийских эллинов в античную эпоху. Киев: Стилос.
28. Русяєва, А. С. 2006а. Святилища и их структура. В: Зинько, В. Н. (ред.). Древнейший теменос Ольвии Понтийской. Симферополь: б. и., с. 16-31. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, Supplementum2.
29. Русяєва, А. С. 2006b. Эпиграфические памятники. В: Зинько, В. Н. (ред.). Древнейший теменос Ольвии Понтийской. Симферополь: б. и., с. 117-136. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, Supplementum2.
30. Русяєва, А. С. 2010. Граффити Ольвии Понтийской. Симферополь: б. и. Материалы по археологии, истории и этнографии Таврии, Supplementum8.
31. Толстой, И. И. 1953. Греческие граффити древних городов Северного Причерноморья. Москва; Ленинград: ан ссСр.
32. Тохтасьев, С. Р. 2005. Граффити. Письмо. Лапидарные надписи. В: Борисфен -- Березань. Начало античной эпохи в Северном Причерноморье. К 120- летию археологических раскопок на острове Березань. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, с. 136-149.
33. Чистов, Д. Е. 2011. Новый комплекс построек общественного назначения на Березанском поселении: традиция сакральных пиров в Северном Причерноморье? Боспорские чтения, XII: Боспор Киммерийский и варварский мир в период античности и средневековья. Взаимовлияние культур, с. 412-420.
34. Чистов, Д. Е. 2012а. Введение. В: Чистов, Д. Е., Зуев, В. Ю., Ильина, Ю. И., Каспаров, А. К. Материалы Березанской (Нижнебугской) античной археологической экспедиции. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, 2: Исследования на острове Березань в 20о5--2009 гг., гл. ІІ-В2, с. 4-7.
35. Чистов, Д. Е. 2012b. Античный город на Березани в конце VI -- первой четверти V в. до н. э. В: Чистов, Д. Е., Зуев, В. Ю., Ильина, Ю. И., Каспаров, А. К. Материалы Березанской (Нижнебугской) античной археологической экспедиции. Санкт-Петербург: Государственный Эрмитаж, 2: Исследования на острове Березань в 2005--2009 гг., гл. II-B2, с. 81105.
36. Яйленко, В. П. 1979. Несколько ольвийских и Березанских граффити (по материалам Одесского археологического музея). Краткие сообщения ИА АН СССР, 159, с. 53-60.
37. Яйленко, В. П. 1980. Граффити Левки, Березани и Ольвии. Вестник древней истории, 2, с. 72-99.
38. Яйленко, В. П. 1982. Эпиграфические источники по колонизации, религиозной и культурной жизни Березанского поселения. В: Яйленко, В. П. Греческая колонизация VII--III вв. до н. э. По данным эпиграфических источников. Москва: Наука, с. 258-309.
39. Яйленко, В. П. 1987. Несколько греческих граффити и «сарматская» надпись с Березани. В: Гиндин, Л. А. (ред.). античная балканистика. Москва: Наука, с. 147-156.
40. Hupe, J. (Hrsg). 2006. Der Achilleus-Kult im nordlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischenKolonisation bis in die romischeKaiserzeit; Beitrage zur Akkulturationsforschung. Rahden; Westfalie: Leidorf. Internationale Archaologie, 94.
41. Dubois, L. 1996. Inscriptions Grecques dialectales d'Olbia du Pont. Geneve: Librairie Droz S. A., 11, rue Massot, 1211.
42. Herda, A. 2006. Der Apollon-Delphinios -- Kult in Milet und die Neujahrsprozession nach Didyma. Ein neuer Kommentar der sog. Molpoi-Satzung. Mainz-am- Rhein: Philipp von Zabern Verlag.
43. Jeffery, L. H. 1961. The Local Scripts of Archaic Greece. A Study of the Origin of the Greek Alphabet and its Development from the Eighth to the Fifth Centuries BC. Oxford: At the Clarendon Press.
44. Vinogradov, Ju. G. 1997. Pontische Studien. Kleine Schriften zur Geschichte und Epigraphik des Schwarzmeerraumes. Mainz: von Zabern.
REFERENCES
1. Buiskikh, A. V. 2015. Yuzhnyi temenos Olvii Pontiiskoi (predvaritelnye itogi izucheniia). Vestnik drevnei istorii, 2, p. 6-21.
2. Buiskikh, A. V. 2017. Klazomenskii chernofigurnyi krater iz Borisfena. Stratum plus, 3, p. 155-179.
3. Vinogradov, Yu. G., Rusiaeva, A. S. 1980. Kult Apollona і kalendar v Olvii. Issledovaniia po antichnoi arkheologii Sev- ernogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka, p. 19-64.
4. Karasev, A. N. 1964. Monumentalnye pamiatniki olviisko- go temenosa. In: Gaidukevich, V. F. (ed.). Olviia. Temenos i agora. Moskva; Leningrad: Nauka, p. 27-130.
5. Kopeikina, L. V. 1979. Razvitie chernofigurnogo stilia v klazomenskoi keramike (po materialam iz raskopok na o. Be- rezan). In: Gorbunova, K. S. (ed.). Iz istorii Severnogo Prichernomoria v antichnuiu epokhu. Leningrad: Avrora, p. 7-25.
6. Kryzhiczkii, S. D. 1993. Arkhitektura antichnykh gos- udarstv Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka.
7. Kryzhiczkii, S. D. 2012. Arkhitektura Olviiskogo polisa v graficheskikh rekonstrukcziiakh. Simferopol; Kerch: b. i. Ma- terialy po arkheologii, istorii і etnografii Tavrii, Supplemen- tum 11.
8. Lapin, V. V. 1961. Raskopki poseleniia na ostrove Berezan 1960 g. Kratkie soobshheniia IA AN USSR, 11, p. 43-52.
9. Lapin, V. V. 1966. Grecheskaia kolonizacziia Severnogo Prichernomoria (kriticheskii ocherk otechestvennyh teorii kol- onizatsii). Kyiv: Naukova dumka.
10. Lapin, V. V. 1967. Raskopki drevnegrecheskogo poseleniia na ostrove Berezan. Arkheologicheskie issledovaniia na Ukraine v 1965--1966 gg., I, p. 145-149.
11. Lapin, V. V. 1968. Issledovanie drevnegrecheskogo poseleniia na o. Berezan. Arkheologicheskie issledovaniia na Ukraine v 1967g., II, p. 150-155.
12. Lapin, V. V. 1971. Relihiia. In: Terenozhkin, О. I. (ed.). Arkheolohiia Ukrainskoi RSR. Kyiv: Naukova dumka, II:
13. Skifo-sarmatska ta antychna arkheolohiia, ch. 3, ch. Ill, p. 4, p. 482-489.
14. Lapin, V. V. 1972. Doslidzhennia na o. Berezani v 1969 r. Arkheolohichni doslidzhennia na Ukraini v 1969 r., IV, p. 157160.
15. Lapin, V. V. 1975. Otchet o raskopkakh drevnegrecheskogo poseleniia na o. Berezan v 1975 g. NA IA NANU, 1975/114.
16. Lapin, V. V. 1978. Berezan i problemy genezisa antichnoi severoprichernomorskoi tsivilizatsii. Naukovyi arkhiv IA NANU, f. 24, spr. 1.
17. Levi, E. I. 1964. Materialy olviiskogo temenosa. In: Gaidukevich, V. F. (ed.). Olviia. Temenos i agora. Moskva; Leningrad: Nauka, p. 131-174.
18. Levi, E. I. 1985. Olviia. Gorod epokhi ellinizma. Leningrad: Nauka.
19. Nazarov, V. V. 1997. V. V. Lapin yak doslidnyk antychnoi Berezani. Arkheolohiia, 4, p. 134-140.
20. Nazarov, V. V. 2001. Sviatilishche Afrodity v Borisfene. Vestnik drevnei istorii, 1, p. 154-165.
21. Nazarov, V. V. 2006. Kultovaia zhizn Berezani. In: Doman- skii, Ya. V., Zuev, V. Yu., Ilina, Yu. I., Marchenko, K. K. Mate- rialy Berezanskoi (Nizhnebugskoi) antichnoi arheologicheskoi ekspeditsii. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, 1, p. 139-170.
22. Rusiaeva, A. S. 1984. Terrakoty s Berezanskogo poseleniia (iz raskopok V. V. Lapina). In: Kryzhitskii, S. D. (ed.). An- tichnaia kultura Severnogo Prichernomoria. Kyiv: Naukova dumka, p. 129-147.
23. Rusiaeva, A. S. 1986. Milet -- Didimy -- Borisfen -- Olviia. Problemy kolonizatsii Nizhnego Pobuzhia. Vestnik drevnei istorii, 2, p. 25-64.
24. Rusiaeva, A. S. 1987. Epigraficheskie pamiatniki. In: Kryzhitskii, S. D. (ed.). Kultura naseleniia Olvii i ee okrugi v arkhaicheskoe vremia. Kyiv: Naukova dumka, gl. 4, p. 1, p. 134-154.
25. Rusiaeva, A. S. 1992. Religiia i kulty antichnoy Olvii. Kyiv: Naukova dumka.
26. Rusiaeva, A. S. 2005. Religiia pontiiskikh ellinov v antichnuiu epokhu. Kyiv: Stilos.
27. Rusiaeva, A. S. 2006a. Sviatilishcha і ikh struktura. In: Zinko, V. N. (ed.). Drevneishii temenos Olvii Pontiiskoi. Simferopol: b. i., p. 16-31. Materialy po arkheologii, istorii і etnografii Tavrii, Supplementum 2.
28. Rusiaeva, A. S. 2006b. Epigraficheskie pamiatniki. In: Zinko, V. N. (ed.). Drevneishii temenos Olvii Pontiiskoi. Simferopol: b. i., p. 117-136. Materialy po arkheologii, istorii і etnografii Tavrii, Supplementum 2.
29. Rusiaeva, A. S. 2010. Graffiti Olvii Pontiiskoi. Simferopol: b. i. Materialy po arkheologii, istorii і etnografii Tavrii, Supplementum 8.
30. Tolstoi, I. I. 1953. Grecheskie graffiti drevnikh gorodov Severnogo Prichernomoria. Moskva; Leningrad: AN SSSR.
31. Tokhtasev, S. R. 2005. Graffiti. Pismo. Lapidarnye nadpisi. In: Borisfen -- Berezan. Nachalo antichnoi epokhi v Severnom Prichernomore. K 120-letiyu arkheologicheskikh raskopok na ostrove Berezan. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, p. 136-149.
32. Chistov, D. E. 2011. Novyi kompleks postroek obshchest- vennogo naznacheniia na Berezanskom poselenii: tradicziia sakralnykh pirov v Severnom Prichernomore? Bosporskie chte- niia, XII: Bospor Kimmeriiskii і varvarskii mir v period antich- nosti і srednevekovia. Vzaimovliianie kultur, p. 412-420.
33. Chistov, D. E. 2012a. Vvedenie. In: Chistov, D. E., Zuev, V. Yu., Ilina, Yu. I., Kasparov, A. K. Materialy Berezanskoi (Nizhnebugskoi) antichnoi arkheologicheskoi ekspeditsii. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, 2: Issledovaniia na ostrove Berezan v 2005--2009 gg., gl. II-B2, p. 4-7.
34. Chistov, D. E. 2012b. Antichnyi gorod na Berezani v kon- cze VI -- pervoi chetverti V v. do n. e. In: Chistov, D. E., Zuev, V. Yu., Ilina, Yu. I., Kasparov, A. K. Materialy Berezanskoi (Nizhnebugskoi) antichnoi arkheologicheskoi ekspeditsii. Sankt-Peterburg: Gosudarstvennyi Ermitazh, 2: Issledovaniia na ostrove Berezan v 2005--2009 gg., gl. II-B2, p. 81-105.
35. Yailenko, V. P. 1979. Neskolko olviiskikh і berezanskikh graffiti (po materialam Odesskogo arkheologicheskogo muz- eia). Kratkie soobshheniia IA AN SSSR, 159, p. 53-60.
36. Yailenko, V. P. 1980. Graffiti Levki, Berezani і Olvii. Vestnik drevnei istorii, 2, p. 72-99.
37. Yailenko, V. Р. 1982. Epigraficheskieistochnikiро koloni- zatsii, religioznoiі kulturnoizhizniBerezanskogoposeleniia. In: Yailenko, V. P. (ed.). Grecheskaia kolonizatsiia VII--III vv. do n. e. Po dannym epigraficheskikh istochnikov. Moskva: Nauka, p. 258-309.
38. Yailenko, V. P. 1987. Neskolko grecheskikh graffiti і «sarmatskaia» nadpis s Berezani. In: Gindin, L. A. (ed.). An- tichnaia balkanistika. Moskva: Nauka, p. 147-156.
39. Hupe, J. (Hrsg). 2006. Der Achilleus-Kult im nordlichen Schwarzmeerraum vom Beginn der griechischen Kolonisation bis in die romische Kaiserzeit; Beitrage zur Akkulturationsfor- schung. Rahden; Westfalie: Leidorf. Internationale Archaolo- gie, 94.
40. Dubois, L. 1996. Inscriptions Grecques dialectales dOlbia du Pont. Geneve: Librairie Droz S. A., 11, rue Massot, 1211.
41. Herda, A. 2006. Der Apollon-Delphinios -- Kult in Milet und die Neujahrsprozession nach Didyma. Ein neuer Kom- mentar der sog. Molpoi-Satzung. Mainz-am-Rhein: Philipp von Zabern Verlag.
42. Jeffery, L. H. 1961. The Local Scripts of Archaic Greece. A Study of the Origin of the Greek Alphabet and its Development from the Eighth to the Fifth Centuries BC. Oxford: At the Clarendon Press.
43. Vinogradov, Ju. G. 1997. Pontische Studien. Kleine Schrif- ten zur Geschichte und Epigraphik des Schwarzmeerraumes. Mainz: von Zabern.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Аналіз колекції матеріалів про життя та діяльність української діаспори в США та Канаді. Дослідження ролі української діаспори у процесах демократизації та трансформації України, передачі позитивного досвіду в розбудові громадянського суспільства.
статья [22,3 K], добавлен 11.09.2017Характеристика писемної культури Київської Русі. Археологічні розкопки та знахідки виробів з написами. Феномен берестяних грамот. Аналіз церковних графіті. Стан розвитку освіти в Київській Русі. Науково-природні знання та література Київської Русі.
реферат [36,8 K], добавлен 10.08.2010Поняття та особливості фонодокументів, їх зберігання та загальна характеристика. Колекції фонодокументів в фондах бібліотек та філіалів, використання для збереження інформації. Розвиток і сучасна діяльність звукозаписувальної компанії "Virgin Records".
курсовая работа [73,2 K], добавлен 14.10.2015Мікростратиграфічні підходи у знятті та фіксації культурних нашарувань під час вивчення слов'янських могильників. Дослідження еволюції слов'янських поховань та переходу до християнських обрядів на прикладі матеріалів Пліснеського археологічного комплексу.
реферат [5,6 M], добавлен 15.08.2013Створивши такі музеї, стане можливим прямо в них проводити уроки "Історії України", де педагогам зможуть допомагати, за бажанням, і самі колекціонери. І тоді діти зрозуміють "Чиїх батьків ми діти", і не продадуть за кордон ікону своєї бабусі.
реферат [8,9 K], добавлен 07.06.2006Основні події та етапи життєвого шляху М. Костомарова. Науково-громадська діяльність історика. Дослідження М. Костомарова, присвячені українському козацтву. Вклад вченого в історичну науку. Дослідження найважливіших проблем української історії.
курсовая работа [33,0 K], добавлен 03.06.2009Дослідження історії заснування науково-технічної бібліотеки на базі книжкового фонду Дніпропетровського Гірничого інституту. Опис організації філії бібліотеки, де повноцінно функціонує абонемент та читальна зала. Профіль комплектування книжкового фонду.
презентация [808,9 K], добавлен 02.12.2014Зародження та етапи розвитку епіграфіки як спеціальної історичної дисципліни. Дослідження епіграфічних колекцій в Україні, їх значення в історії держави. Методи та інструменти дослідження епіграфічних колекцій за кордоном, оцінка їх ефективності.
контрольная работа [25,3 K], добавлен 23.11.2010Вивчення й аналіз особливостей публікацій Віднянського, які є сучасним історіографічним нарисом, де піднімаються питання вивчення історії українсько-сербської співпраці. Дослідження аспектів діяльності Київського Слов’янського благодійного комітету.
статья [26,5 K], добавлен 17.08.2017Особливості сходознавчих студій у контексті вивчення біобібліографії істориків-кримознавців. Аналіз самобутнього внеску головних представників російської тюркологічної школи ХІХ ст. І.М. Березіна, В.В. Григор'єва у розвиток історичного краєзнавства Криму.
статья [27,9 K], добавлен 20.09.2010Історичні джерела як носії інформації, яка є основою для реконструкції минулого людства, методи отримання, аналізу та зберігання. Археологія та оцінка її значення для вивчення історії стародавнього світу. Етапи дослідження історії Стародавнього Єгипту.
реферат [28,1 K], добавлен 22.09.2010Особливість школи "Анналів" як явища феноменального і багатовимірного. Труди багатьох представників цієї школи як дослідження людини. Характерна особливість істориків-анналістів - це прагнення до нового в історіософських поглядах і в методології.
реферат [18,5 K], добавлен 23.05.2010Вивчення життєвого шляху Ф. Прокоповича. Київський та петербурзький періоди творчої діяльності Феофана Прокоповича, філософські погляди на світобудову. Прокопович як автор теорії просвіченого абсолютизму та основний ідеолог реформ Петра Першого.
реферат [33,5 K], добавлен 08.02.2013Розгляд науково-організаційної діяльності Південного відділення Всесоюзної академії сільськогосподарських наук імені Леніна спрямованої на координацію наукової роботи у науково-дослідних установах та вузах, розташованих у різних кліматичних умовах УРСР.
статья [19,2 K], добавлен 24.04.2018Дослідження причин, які привели до появи інженерної професії. Хто такий інженер та походження цієї назви. Вимоги, щодо спеціалістів сучасного індивідуального виробництва. Фактори, які сприяли визріванню професії. Поява креслення - засобу інженерної праці.
реферат [27,1 K], добавлен 18.04.2011Зародження наукових засад української національної біографії. Бібліографознавці та формування історичної бібліографії в радянській Україні. Історико-бібліографічні дослідження української еміграції. Функції науково-дослідної комісії бібліотекознавства.
курсовая работа [49,6 K], добавлен 06.01.2011Вивчення біографії Петра Петровича Курінного - відомого українського історика, археолога, етнографа, фундатора та першого директора Уманського краєзнавчого музею. Його наукова робота та діяльність у справі розбудови вітчизняної історичної науки.
статья [25,6 K], добавлен 21.09.2017Життєвий шлях визначного археолога Говарда Картера. Проведення ним розкопок в Долині Царів. Відкриття гробниці Тутанхамона. Його значення для подальшого розвитку археології, єгиптології і наукових знань. Участь лорда Карнарвона в ролі мецената експедиції.
реферат [16,4 K], добавлен 06.10.2013Аналіз на основі дипломатичних документів та літератури головних напрямків американської політики Чорноморському регіоні та Східному Середземномор’ї в період Першої світової війни. Активна дипломатична діяльність Сполучених Штатів Америки у регіоні.
статья [29,7 K], добавлен 11.09.2017Історіографія Слобідської України - Слобожанщини, яка розташовувалась на лівому березі Дніпра. Передумови створення міст Охтирка, Суми, Харьків. Особливості політичного та єкономічною устрою, звичаї у владі та побуті. Причини втрати автономності.
реферат [35,8 K], добавлен 12.09.2008