Сторінки історії: бібліотека Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька (1820-1832 роки)

Надзвичайно цінний подарунок гімназії з нагоди відкриття зробив уродженець Ніжина, видатний український мореплавець і вчений Ю. Ф. Лисянський, який надіслав до гімназійної бібліотеки кілька примірників своєї книги про першу російську навколосвітню подорож, здійснену ним разом з І. Ф. Крузенштерном у 1803-1806 рр. [64]. Пізніше, у 1824-1827 роках, Юрій Федорович надіслав у бібліотеку гімназії комплект малюнків і карт, зроблених ним під час навколосвітньої подорожі. У бібліотеці зберігаються подаровані ним книги: "Движение флотов" Джона Клерка (СПб., 1803), переклад з англійської мови Ю. Лисянського, з автографом його брата Івана Федоровича;

"Путешествие вокруг света в 1803-1806 годах, по повелению его императорскаго величества Александра Перваго, на корабле Неве, под начальством флота капитан-лейтенанта, ныне капитана 1-го ранга и кавалера Юрия Лисянскаго" (СПб., 1812); "Собрание карт и рисунков, принадлежащих к Путешествию флота капитана 1-го ранга и кавалера Юрия Лисянского на корабле "Неве" (СПб., 1812).

До дарування бібліотеці долучалися і студенти гімназії. Так, відомий у майбутньому доктор права, ректор Санкт-Петербурзького університету Петро Рєдкін (1808-1891 рр.), тоді ще учень сьомого класу, приносить у дарунок бібліотеці у 1823 році книгу під назвою "Подлинные анекдоты о Петре Великом, слышанные из уст знаменитых особ в Москве и С. Петербурге и извлеченные из забвения, Яковом фон Штелиным ныне вновь переведены с него на российский язык из прибавления многих других на российском языке неизданных анекдотов с присовокуплением гравированных фигур" 1800 року видання [65]. Згодом він дарує ще дві книги у трьох томах німецькою мовою: лейпцизьке видання 1786 р. у двох томах і ще одну книгу 1792 р. Конференція гімназії 30 травня 1825 р. на своєму засіданні, розглянувши питання про цей подарунок бібліотеці, ухвалила: "Оные книги препроводить (и препровождены под росписку) к г. библиотекарю Аману для приобщения к библиотеке, а г. дарителю объявить от гимназии благодарность" [66, с. 286].

Бібліотека мала велике значення у навчальному процесі та формуванні поглядів гімназистів. "Знакомство с рукописями и старопечатными книгами служило не только умножению и воспитанию чувства любви к отечеству - это был также путь к эстетическому обогащению лицеистов. Знакомство с примерами письма четким красивым уставом, полууставом, с заставками в тексте в виде орнаментов из стилизованных цветов и листьев, разнообразных по цвету, - красных, розовых, светло-зеленых, золотых, темно-синих, коричневых, киновари - развивало чувство линии и цвета. Оформление рукописных и старопечатных книг развивало также чувство формы и фактуры переплета. Известно, что в рукописных фондах лицея находились книги в деревянных переплетах обтянутые холстом, с металлическими застежками, оформленные кожей с тиснением, художественным металлом и драгоценными камнями. Книги были самые различные по размеру, среди них и миниатюрные (Илиада и Одиссея, 1743 г., изданные в Амстердаме):), и книги-великаны" [67].

Досить цікавим фактом були деякі "дароприношения", які б зараз здавалися зовсім неприйнятними для бібліотеки. Так, бібліотекар І. Я. Ландражин прийняв на зберігання у бібліотеку уламок слонового ікла та одну штуку гірського кришталю від пансіонера Леопольда Ланга [68]. Три китайські дамські черевики, привезені флігель- ад'ютантом графом Олександром Антонович де Бальнан з острова Святої Олени, китайська люлька, подарована І. Орлаєм, були передані у кабінет рідкісних речей [69]. Перегляд архівних матеріалів дає змогу відтворити деякі важливі факти з історії бібліотеки та можливість простежити формування книжкового зібрання бібліотеки, починаючи з 1820 року.

"Для гимназии в дар принесено:

В 1820 г.

правительством - 28 книг разных;

почетным попечителем сей гимназии - 2 610 томов [раз]ных сочинений и 20 тыс. руб. на физический кабинет и первоначальное обзаведение.

В 1821 г. гимназии в дар принесено: правительством -

частными лицами - 513 книг разных.

В 1822 г. гимназии в дар принесено: правительством - 46 книг разных;

частными лицами - серебряная большая медаль на заключение мира России с Оттоманскою Портою 1791 г. - 1,90 книг разных.

В 1823 г. гимназии в дар принесено: правительством - 19 книг разных [сочи]нений; почетным попечителем сей гимназии - 34 книги разных сочинений], 5 географических карт, 8 хронологических исторических таблиц, 78 оригиналов для рисования, 1 серебряная медаль на открытие торговли по Балтийскому м[орю] и разные отл[ивки] греческих дре[вних] сосудов из Ольвии, минералогический кабинет из 642 минеральных штуфов;

разными лицами - 154 книги разных сочинений.

В 1824 г. в дар гимназии принесено: правительством - 17 книг разных сочинений; частными лицами - 55 книг разных сочинений и 13 географических карт.

В 1825 г. в дар гимназии принесено: правительством - 6 книг разных сочинений; частными разными лицами - 15 книг, 1 географический атлас и несколько китайских вещей.

В 1826 г. в дар принесено гимназии: правительством - 3 книги; частными лицами - 1 книга.

В 1827 г. в дар принесено гимназии:

правительством - 32 книги; частными лицами - 32 книги.

В 1828 г. гимназии в дар принесено: правительством - 10 книг разных; разными лицами - 3 книги" [70].

Тож з 1820 до 1829 року до бібліотеки надійшло всього 3 668 томів, з яких від приватних осіб передано 3 507 томів, тоді як від уряду - всього 161 том. Наведені факти переконливо свідчать, що поповнення книжкових фондів відбувалося безсистемно, мало випадковий характер і залежало, в основному, від добровільних пожертвувань, що було важливим джерелом комплектування бібліотеки в перші роки її існування. Бібліотека Гімназії вищих наук князя Безбородька, як і в інших університетах, перебувала на державному бюджеті і поповнювалася за рахунок безкоштовних надходжень від Міністерства духовних справ та народної освіти Російської імперії. Сума на утримання книгозбірні була явно недостатньою, бібліотека відчувала гостру нестачу грошових коштів, що негативно відбивалося на комплектуванні книжкових фондів. Гімназія була позбавлена можливості своєчасно і в необхідній кількості купувати поточну наукову літературу та періодичні видання. Істотно стримували процес поповнення бібліотеки цензурні обмеження в галузі народної освіти, що існували в Російській імперії.

1 липня 1822 року рішенням Конференції на посаду бібліотекаря призначено професора французької словесності Івана Яковича Ландражина (1794-?) [71]. Іван Якович Ландражин народився 1794 року в Шампані арденського департаменту в місті Ретель. Початкову освіту отримав на батьківщині. В 1804 році вступив до Ретельської колегії, де вивчав французьку та латинську мови, словесність, історію, географію, арифметику, геометрію. Також навчався в Філотехнічному училищі в Парижі. Юнаком проходив службу в наполеонівській армії та брав участь у військових діях Наполеона проти Росії. Після поранення залишився в Росії. У 1812 році в Мінській губернії викладав французьку мову в приватних домівках, одночасно сам вивчив російську та польську мови. В 1813 році обіймав посаду вчителя французької мови в Любешівському повітовому училищі. У 1814 році прийняв російське підданство. 6 лютого1816 року вступив на службу в Мінське губернське правління помічником перекладача з чином канцеляриста. З 17 серпня 1818 р., після іспиту в Віленському університеті, був направлений до Київської губернської гімназії вчителем французької мови. 17 травня 1822 року затверджений на посаді молодшого професора французької словесності Гімназії вищих наук князя Безбородька, де продовжув викдадати до 1830 року [72, с. 276]. Бібліотекою гімназії завідував з 1 липня 1822 р. до 14 березня 1824 р. [73]. Француз за походженням, він був одним з найулюбленіших професорів гімназії. Призначення його бібліотекарем, за спога-дами одного з перших випускників гімназії письменника Нестора Кукольника, сприяло ще найтіснішому спілкуванню гімназистів з добрим та освіченим наставником. На цей час "библиотека не походила на многие другие училищные библиотеки, не составляла запретной сокровищницы, доступной только для библиотекаря и для наглядного любопытства посетителей при торжественных актах. Нет, мы там учились; пополняли сведения наши; иногда приобретали их с корня, когда профессор соответственной кафедры не удовлетворил нашей любознательности... Моим профессором эстетики, политической экономии и некоторых других наук - была библиотека Г имназии Высших Наук Князя Безбородко" [74, с. 19-20]. Літератор Василь Толбін також пізніше писав: "Доступ до бібліотеки був узагалі вільним". Своїм помічником професор Ландражин узяв одного з кращих вихованців гімназії Петра Рєдкіна [75, с. 120]. Вільним доступом до книжкових скарбів нагороджувалися гімназисти за особливу старанність та успіхи в навчанні. 17 березня 1823 року конференція розглядала питання про придбання книги творів пані Гіон "Короткий і найлегший спосіб молитися" для нагородження учнів "за благонравное их поведение и успехах в науках" після проведення піврічних випробувань [76]. Крім того, кращі учні користувалися книгами з особистих бібліотек директора гімназії та деяких професорів.

Але вже у листопаді 1826 року почесним попечителем було видано наказ, "що на конференції лежить особливий обов'язок, щоб ніякі книги ні рукописи не досягали вихованців гімназії, не будучи попередньо розглянуті професором, вчителем або гувернером. Всім учням було оголошено "щоб вони ні в якому разі ніяких книг крім підручників не читали без дозволу своїх наставників". Цією ж конференцією було наказано терміново відібрати у всіх тих учнів, що мали вільне відвідування, твори пані Гіон "Короткий і найлегший спосіб молитися", Г. Ансільйона "Про посаду людини і громадянина", "Естетичні міркування", "Повчальну філософію Якоба", деякі рукописи романтичних віршів [77].

Незважаючи на це, у гімназії панував дух книги, творчості, знань. Допитливі юнаки постійно відчували потребу в читанні. Фундаментальна (професорська) бібліотека не зовсім задовольняла їх. Виховані у кращих традиціях поваги до книги, читання, творчості, науки, гімназисти у складчину розпочали формувати свою приватну бібліотеку шляхом придбання книг, журналів за власні кошти. Завідував цією приватною бібліотекою Микола Гоголь. Він вимагав від своїх товаришів дбайливого ставлення до книг, перевіряв руки перед тим, як видати книгу [78, с. 197]. У цьому контексті треба зазначити, що коло читацьких інтересів Гоголя ніжинського періоду, на думку дослідників, було досить широким. У зв'язку з тим, що читацькі формуляри з того далекого часу не збереглися, важко сказати, які книги гімназійної бібліотеки брав М. Гоголь. Але архівні матеріали зберігають рапорт від 20 листопада 1828 року бібліотекаря гімназії Августа Амана до директора гімназії Д. О. Ясновського про неповернення випускником М. В. Гоголем бібліотечних книг: "Имею честь донести Вашему высокоблагородию, что воспитанник Яновский, окончивший курс учения в сем заведении, имеет из библиотеки под своею распискою книги "Записки и труды Московского общества древностей русских", 2 части и первая часть "Русских достопамятностей", данные ему бывшим библиотекарем профессором Ландражиным при сдаче им мне библиотеки. А как таковой воспитанник, окончив курс, выбывает из гимназии, то покорно прошу Вашего высокоблагородия ему не выдавать атестата, доколе не возвратит в библиотеку вышеупомянутых книг" [79]. Наразі немає можливості встановити, з якої причини майбутній геніальний письменник затримав бібліотечні книги. Припускаємо, що згадані книги були здані в бібліотеку, адже атестат він отримав. Цікаво, що ці книги, які були вказані в рапорті бібліотекаря А. Амана, до цього часу зберігаються у книжкових зібраннях бібліотеки. Оскільки неможливо достеменно встановити кількість примірників книги, але можливо припустити, що саме ці книги і були у користуванні відомого випускника Гімназії вищих наук князя Безбородька. Між іншим, М. В. Гоголь вже в зрілі роки, ознайомившись з найбільшими бібліотеками Російської імперії та за кордоном, захоплено згадував "про величезну кількість і цінність книг Ніжинської Гімназії" [80, с. 110].

У січні 1824 р. бібліотекар І. Ландражин склав список підручників студентської бібліотеки. Її фонд був досить значним (1 538 прим., 54 назви, з них 2 картини, подаровані почесним попечителем). У листопаді цього ж року Департамент народної освіти направив до гімназії ще 20 назв підручників загальною кількістю 701 прим. І. Ландражин на посаді бібліотекаря намагався підтримувати неабиякий порядок у книгозбірні. У звіті бібліотеки за 1824 рік, поряд з наявністю навчальної літератури, вперше знаходимо відомості про видачу книг пансіонерам, яка склала - 896 прим. за рік. Але якщо врахувати, що станом на 1 лютого 1825 р. у гімназії навчалося 206 учнів, а кількість професорського складу і службовців також була невеликою, то видача літератури була не досить значною. Також бачимо, що в обов'язки бібліотекаря входив і продаж навчальної літератури гімназистам, що мали вільне відвідування [81]. І хоча ще у 1822 році професорам К. Шапалинському і М. Білевичу було наказано "освидетельствовать" бібліотеку, цей припис так і залишався не виконаним [82]. У 1825 році бібліотекар Ландражин надав конференції відомості про надходження всіх навчальних посібників з часу вступу на посаду директора гімназії та відомості про книги, що були продані, та отримані кошти, про наявність книг у професорів та ін. [83].

14 березня бібліотекар 1825 р. І. Ландражин звернувся до конференції з проханням звільнити його з посади за сімейними обставинами. І вже 21 березня конференція затвердила на його місце Августа Івановича Амана з призначенням платні в розмірі 300 руб. на рік [84]. Августа Івановича Амана, француза за походженням, запросив у гімназію перший директор В. Кукольник ще 15 листопада 1820 року на посаду вчителя французької мови і наглядача за вихованцями. З 24 січня до 1 травня 1822 року без платні викладав арифметику в трьох перших класах. За дорученням конференції з 24 січня 1822 року до 30 листопада 1825 року був на посаді наглядача над "вольноприходящими" учнями. За пропозицією почесного попечителя з 6 липня 1824 до 2 грудня 1825 року обіймав посаду екзекутора. За власним проханням був звільнений з наглядацької посади і залишений тільки на одній посаді бібліотекаря [85]. Звіт про бібліотеку гімназії з дня вступу Амана на посаду бібліотекаря на 1 січня 1826 року зберігається в Центральному державному історичному архіві України у м. Київ. Згідно з відомостями, бібліотекар Аман прийняв книги, подаровані графом О. Г. Кушельовим-Безбородьком, в кількості

2 878 екземплярові книги, подаровані Платоном Кукольником в кількості 516 томів, навчальні посібники в кількості 27 назв, які складали 55 томів. Крім цього, книги від "вищого начальства", продавців та дарунків кількістю 477 томів. Усього в бібліотеці нараховувалося

3 926 томів. А також журнали: "Хроника Сибирского Вестника" поміщеного в число 3 926 томів, "Христианского чтения" в 24 книгах, 43 номери періодичних творів наукової народної освіти, "Журналы Департамента народного просвещения" в 2-х примірниках, 72 номери "Северного архиву", 6 номерів "Журналу изящных искусств", 24 номери "Литературных листков", дев'ять перших номерів, "Известия о библейских обществах", 12 номерів за 1824 рік і перший номер за 1825 рік "Нового магазина естественной истории и пр.", повне видання (24 номери) за 1824 рік "Украинский журнал". Були також прийняті газети від почесного попечителя: "Санкт-Петербургские сенатские ведомости", "Русский инвалид", "Северная почта" та ін. Окремо передані карти, таблиці, малюнки, картини, дві срібні медалі, глобуси, п'ятнадцять уламків стародавніх грецьких посудин з написами, уламок слонячого ікла, одна штука гірського кришталю і т. д. Професор гімназії К. А. Мойсеєв та вчитель Ф. І. Чекієв надали розписки про прийняття навчальних посібників гімназії. При цьому бібліотекарю Аману було наказано: у разі, якщо деякі книги були пропущені під час передачі, зробити опис цих книг та належно упорядкувати бібліотеку за класифікацією; на професора К. Мойсеєва покладалося завдання надати в бібліотеку відомості про книги, прийняті ним від колишнього інспектора Ф. І. Чекієва та скласти відомість про книги, які перебували у колишнього наглядача вчителя К. С. Павлова. Після цього інспектора К. Мойсеєва зобов'язували роздати книги вихованцям [86].

Зауважимо, що після 1826 року рішення Конференції "каса-тельно освидительствования библиотеки оставлены без всякого рассмотрения". Хоча ще 11 грудня 1826 року члени конференції були згодні навіть щомісяця проводити перевірки бібліотеки для того, щоб книги не могли бути видані учням без всякого розбору, так і особливо для збереження книжок в цілісності", але це зроблено так і не було [87]. Розпочатий, за приписом конференції, огляд бібліотеки в І827 році "було призупинено за хворобою Амана, ураженого паралічем" [88].

Тож впродовж шести років, з 1826 до 1831 року, в бібліотеці майже нічого не було зроблено щодо упорядкування обліку бібліотечного фонду. Фактично з часу організації бібліотеки не інвентаризувалися фонди, отже, неможливо було встановити їх точний обсяг. Численні розпорядження Конференції гімназії про проведення переобліку фондів не виконувалися протягом 1822-1827 рр. Так і не була розпочата робота зі складання каталогу.

Нагадаємо, що після повстання декабристів розпочалася смуга різких цензурних утисків. Згодом надійшло розпорядження про відсторонення "незрілого розуму вихованців від хибних видань". Інспектор Бєлоусов склав список всіх власних і позичених книг. У своєму донесенні на ім'я попечителя Харківського навчального округу О. Петровського від 14 жовтня 1829 р. він писав, що "... знищив я в самому пансіоні бібліотеку вільного читання, зібрану вихованцями найрізноманітніших книг без розбору, саме існування якої доводить уже, що пансіонери не мали найменшого нагляду, будучи залишеними самим собі, і припинив укладання й видання самими ж учнями літературних журналів та альманахів, де вміщувалися безглузді й невідповідні благородному вихованню статті. Їх було на час вступу мого на посаду інспектора більше десяти" [89]. Доволі спокійний ритм життя гімназії був нагально порушений сумнозвісною "справою про вільнодумство". Рішенням конференції був обмежений доступ до бібліотеки.

Архівні дані свідчать, що після пожежі в Абовському університеті з Ніжина до Фінляндії у 1828 р. була організована відправка дублетних примірників у новостворений Олександрівський (надалі - Гельсінг- форський) університет. Оскільки бібліотекар хворів, цією роботою за дорученням директора займалися професори П. Нікольський і І. Ландражин [90].

5 жовтня 1827 року гімназію очолив Данило Омелянович Яснов- ський (1767-1840). Після приїзду новопризначений директор з-поміж інших справ просить надати письмові відомості про гімназійну бібліотеку і в якому вона нині перебуває стані. Професорам М. Біле- вичу, Ф. Зінгеру і П. Нікольському доручили негайно розпочати огляд гімназійної бібліотеки належним чином. Після закінчення роботи комісія повинна була надати директору письмовий рапорт з додатком каталогу книг. Із рапорту вченого секретаря С. М. Андрущен- ка [91] та професора Ф. Зінгера [92] відомо, що призначена комісія огляд бібліотеки розпочала 24 лютого 1828 року, про що і повідомили директора. Але оскільки в бібліотеці не було ні інвертарної книги, ні реєстрів, ні будь-якого обліку книг і посібників, то перед початком перевірки був поданий план, за яким передбачалося: в алфавітному порядку скласти опис усіх книг, які були в наявності у бібліотеці, та книг, які знаходилися у читачів, скласти другий список книг, які надходили в бібліотеку на підставі записів у журналах конференції, куди заносилися назви всіх книг з дня заснування гімназії. Потім порівняти між собою ці два описи, щоб виявити нестачу в бібліотеці. Професор Ф. Зінгер взявся скласти опис усіх творів різними мовами, включаючи російську і грецьку. Секретар конференції С. М. Андрущенко підготував виписку з журналів конференції та відомості про книги, які надійшли в бібліотеку з часу заснування Гімназії. З усіх членів комісії для "великотрудної і довготривалої" роботи відгукнувся проф. Ф. Зін- гер, який протягом шести місяців постійно працював для закінчення справи. Бібліотекар Август Аман через хворобу не міг увесь час бути присутнім під час перевірки і просив дозволити передавати іноді ключі від бібліотеки своєму братові Адольфу Аману [93]. Нарешті Конференції був представлений каталог "по вложной, з 1670 листочків" книг з часу існування гімназії до 15 вересня 1828 року. У цих списках зазначався рік, журнал і номер, під яким книги записані, потім назва книги і ціна [94]. Принаймні бібліотекар Аман детально рапортує про кількість книг у бібліотеці, подає список нестачі: 66 прим. у назвах, 470 прим. у томах [95, с. 38], але комісія виявила велику нестачу на суму 870 руб. 26 коп. У справах Центрального державного історичного архіву України м. Києва зберігається справа "Про стягнення грошей за відсутні книги з бібліотекаря Амана" на 57 аркушах. У цій справі знаходиться реєстр загублених книг, звіт комітету про розгляд книг і навчальних посібників, що надійшли з бібліотеки до інспекторів пансіону для вихованців гімназії, донесення попечителю Харківського навчального округу, свідоцтво з конференції колишньому бібліотекарю Августу Аману та інше. І хоча бібліотекар ще декілька разів звертався до Конференції з проханням розглянути справу знову, але "не отримавши від нього розписок, ні ясних доказів", був звільнений з посади бібліотекаря як "не способный к оной должности" [96]. При цьому Конференція дала доручення, щоб на ранок 27 лютого 1831 року бібліотекар А. Аман чи будь-хто із його родичів або службовців при гімназії доставили директору ключі від бібліотеки і бібліотечних шаф для передачі бібліотеки новопризначеному бібліотекарю професору Соловйову. Чиновники гімназії повинні були пред'явити всі книги, які були у них на руках, для огляду в присутності всіх членів конференції. Професору Соловйову доручити книги за описом та від конференції забезпечити його інструкцією про утримання бібліотеки [97]. І хоча вже був призначений новий бібліотекар, але справа про стягнення грошей з А. Амана затягнулася. 8 серпня 1831 року нарешті Августу Аману було видано атестат з додатком про стягнення за розтрачені книги [98]. 13 серпня 1831 року конференція ухвалила наступне рішення: повідомити міську Ніжинську поліцію, щоб вона посприяла примусити А. Амана внести гроші за відсутні книги законними засобами, повідомити про цю справу ніжинський повітовий суд з проханням про накладення заборони на будинок Амана в м. Ніжині [99]. Згодом правління гімназії сповіщає попечителя Харківського навчального округу про внесення грошей за бібліотечні книги А. Аманом [100].

Отже, за таких обставин на посаду бібліотекаря 27 лютого 1831 р. призначено професора природничих наук Микиту Федоро-вича Соловйова (1810-1837) без платні, його помічником - вчителя французької мови Якова Клавдійовича Воаргарда (1824-1832) [101]. М. Ф. Соловйов навчався на фізико-математичному факультеті Петербурзького університету. 6 травня 1825 р. його призначено молодшим професором природничих наук Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька. Викладав ботаніку, мінералогію, зоологію, технології і фізику. У 1831-1833 роках завідував бібліотекою гімназії, а потім Фізико-математичного ліцею, був членом Ради ліцею. У 1832-1837 роках викладав у Фізико-математичному ліцеї князя Безбородька [102].

За описом 1830 р. фонд бібліотеки, включаючи журнали, становив 5 019 прим. у томах та 1 318 прим. у назвах. З них 806 назв у 3 312 томах за латинським алфавітом та 512 назв у 1717 томах за російським і грецьким алфавітом. За вісім років було придбано 2 419 томів [103]. Серед них - художня література, видання офіційних документів, підручники та посібники, словники, журнали, газети, атласи, карти, естампи, таблиці, малюнки. У кінці реєстру були внесені деякі музейні речі. Реєстр книг свідчить, що в бібліотеці була література зі словесності, філософії, логіки, історії, політекономії, економіки, дипломатії, юриспруденції, богослов'я, медицини, географії, статистики, фізики, хімії, садівництва і сільського господарства. Через відсутність інвентарних книг бібліотекар прийняв книги гімназійної бібліотеки у присутності членів конференції за списком літератури бібліотеки гімназії. Цей список, "шнуром протягнутий, при друку в кількості 66 листів", підписаний професорами Білевичем, Ніколь- ським і колишнім професором Зінгером. Список представляє собою зошит великого формату, який погано зберігся, - з обгорілими по краях аркушами і змитим на деяких сторінках текстом, через що час-тина позицій не прочитується [104]. Зазначимо, що на той час у бібліотеці велася ще й розписна бібліотечна книга, зошити і розписки чиновників про взяття книг [105].

Праця бібліотекаря залишалася додатковим навантаженням для викладачів. У той же час не вистачало кваліфікованого бібліо-текаря, який зміг би зайнятися каталогізацією, продумати внутрішню структуру розміщення бібліотечного фонду.

Конференція ухвалила рішення видати бібліотекарю дві шнурові книги, з яких в одну внести докладний опис всіх прийнятих книг, а в іншу вносити книги, які видавалися читачам з розписками. Бібліотекарю було наказано зберігати при справах правління рапорт з реєстром книг і речей, які надійшли до гімназійної бібліотеки за 1830 рік та показані в шнуровій книзі приходу, та надалі самостійно подавати до правління реєстри придбаних книг і речей [106]. Також було прийнято важливе рішення щодо складання нового каталогу та розташування його за системою, запропонованою Конференцією. Це завдання по-кладалося на бібліотекаря і його помічника [107]. Можна припустити, що робота зі складання каталогу була розпочата, адже, на прохання бібліотекаря, були виписані папір, пір'я, чорнило, свічки [108]. Ново- призначений бібліотекар М. Ф. Соловйов намагався стежити за порядком видачі книг та періодичних видань із фондів книгозбірні. Про це свідчить його звернення до конференції з проханням заборонити чиновникам гімназії виносити із бібліотеки цінні і рідкісні книги. На що Конференція ухвалила відповідне рішення [109].

Гімназію чекали складні часи. Після сумнозвісної "справи про вільнодумство", у 1832 році, Гімназію вищих наук було реформовано у Фізико-математичний ліцей. Першоосновою бібліотеки ліцею були фонди гімназійної книгозбірні, які в подальшому становили вагоме наукове, історико-культурне надбання. Цікаво, що досі в бібліотеці зберігаються книги, принесені в дарунок бібліотеці її першими бібліотекарями: К. Шапалинським та А. Аманом.

Підводячи підсумки, слід зазначити, що бібліотека Ніжинської гімназії мала важливе значення не лише за змістом і складом книг, передусім вона акумулювала досвід людської думки і була неоціненним скарбом для культури України. Незважаючи на недоліки, які мали місце, зокрема в питаннях зберігання та використання бібліотечних фондів, у цілому бібліотека намагалася бути важливою інформаційно-документальною складовою навчального процесу Гімназії вищих наук князя Безбородька.



Література

1. Лицей князя Безбородко / изд. гр. Г. А. Кушелев-Безбородко. Санкт-Петербург: Тип. ИАН, 1859. 208 с.: рис., портр.

2. Лавровский Н. А. Г имназия высших наук кн. Безбородко в Нежине (1820-1832). Киев: Типогр. М. П. Фрица, 1879. 158 с.

3. Петухов Е. В. Гимназия высших наук кн. Безбородко в Нежине. 1820-1832 (к 75-летию со дня основания): исторический очерк. Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. Нежин, 1895. Т. XV. 1895. С. 1-64.

4. Михальский Е. Н., Самойленко Г. В. Основание Гимназии высших наук князя Безбородко в Нежине. Література та культура Полісся. Ніжин, 1990. Вип. 1. Ніжинська вища школа (1820-1990). С. 6-35.

5. Самойленко Г. В. Библиотека Г имназии высших наук князя Безбородко в Нежине и читательские интересы Н. Гоголя-студента. Література та культура Полісся. Ніжин, 2007. Вип. 38. Регіональна історія та культура в сучасних дослідженнях. С. 21-33.

6. Мозгова В. П. Фонди бібліотеки Ніжинського ліцею (1832-1875). Бібліотечний вісник. 2000. № 2. С. 37-40.

7. Супрунюк О. К. Лектура вихованців Ніжинської гімназії вищих наук князя Безбородька у 20-х роках ХІХ ст. Бібліотечний вісник. 1996. № 2. С. 17-21.

8. О заведении в Нежине Г имназии высших наук, Князя Безбородко. Полное собрание законов Российской империи. Санкт-Петербург, 1830. Т. 28. 1328, 24 с.

9. Толбин В. Граф И. А. Безбородко. Гимназия высших наук и Лицей князя Безбородко. Изд. 2-е., испр. и доп. Санкт-Петербург, 1881. С. 154-157.

10. Петухов Е. В. Гимназия высших наук ... . С. 7.

11. Сперанский М. Н. Гимназия высших наук и нежинский период жизни Н. В. Гоголя. Киев: Лито-типография т-ва И. Н. Кушнерев и Ко, 1902. 30 с.

12. Аристов Н. Состояние образования России в царствование Олександра I. Известия Историко-филологического института кн. Безбородко в Нежине. Нежин, 1879. Т. 3. С. 57-101.

13. Михальский Е. Н., Самойленко Г. В. Основание Гимназии высших наук ... . С. 12.

14. Аристов В. В., Ермолаева Н. В. История научной библиотеки им. Н. И. Лобачевского (1804-1850). Казань: Изд-во Казанского ун-та, 1995. 150 с.

15. Балкова И. В. История библиотечного дела: курс лекций. Москва: Пашков дом, 2013. 415 с.

16. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко. С. 18.

17. Михальский Е. Н., Самойленко Г. В. Основание Гимназии высших наук . С. 33-34.

18. ЦДІАК України (Центральний державний історичний архів України, м. Київ). Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 27. Арк. 10.

19. Маслійчук В. Л. Проект Ніжинської гімназії вищих наук професора Афанасія Стойковича 1805 року. Дриновський збірник. 2016. Т. 9. С. 392-412. URL https://doi.org/10.7546/DS.2016.09.41 (дата звернення: 07.07.2020).

20. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 27. Арк. 4 зв.

21. Сребницкий И. А. Очерки из истории лицея князя Безбородко. (1832-1875). Нежин: Типо-Литография Е. Ф. Венгера, 1895. 39 с.

22. Петухов Е. В. Г имназия высших наук ... С. 8

23. Там само. С .10.

24. Шилов Л. А. Кушелев-Безбородко Александр. Сотрудники РНБ - деятели науки и культуры: биографический словарь Т. 1-4. URL: http://nlr.ru/nlr_history/persons/info.php?id=91 (дата звернення: 7.07.2020).

25. Кукольник Н. Лицей князя Безбородко. Лицей князя Безбородко . . С. 9-24.

26. Бурзи Б. Неизданные штемпеля на ручках греческих амфор. Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. Нежин, 1906. Т. ХХІІ. С. 1-29.

27. Сребницкий А. И. Материалы для биографии Н. В. Гоголя из Архива Гимназии высших наук. Киев, 1902. 141 с.

28. Устав Гимназии высших наук князя Безбородко. Дополнение. к сб. постановлений по Министерству народного просвещения, 1803-1864. Санкт-Петербург, 1867. С. 208- 226.

29. Штаты и приложения. Дополнение. к сб. постановлений ... С. 1-9.

30. Об учреждении в Нежине Г имназии высших наук князя Безбородко. Журнал Департамента народного просвещения. 1821. № 7. С. 290-300.

31. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко ... С. 90.

32. Там само. С. 134.

33. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 454. Арк. 14-20.

34. Михальский Е. Н., Самойленко Г. В. Основание Гимназии высших наук ... . С. 21.

35. Кукольник Н. Лицей князя Безбородко. Лицей князя Безбородко .

С. 15.

36. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 365. Арк. 17.

37. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 267. Арк. 67-67 зв.

38. Гордеева Т. В. К истории родовой библиотеки графов Кушелевых- Безбородко. Материалы II Боголюбовских чтений. URL: http://ogis.sgu. ru/ogis/ bogo/mat2/mat2-8.html (дата звернення: 2.07.2020).

39. Решетнева А. Тайна одной монограммы. Порцеляна. 2017. № 2. С. 28-32.

40. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 336. Арк. 155.

41. Литвиненко Л. На відстані часу. Іван Орлай і бібліотека (до 240- річчя від дня народження). Альма Матер. 2011. Травень. С. 6.

42. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 336. Арк. 26 зв.-27.

43. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа: сторінки історії. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя; Аспект-Поліграф, 2005. 420 с.

44. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 775. Арк. 20-26 зв.

45. Добиаш А. В. Заметка об основной библиотеке Историко-филологического института князя Безбородко, составленная по случаю реорганизации библиотеки. Известия Историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. Нежин, 1895. Т. 15. С. 1-39.

46. Пляшко Л. А. Город, писатель, время: Нежинский период жизни Н. В. Гоголя: литературная критика. Киев: Наукова думка, 1985. 112 с.

47. ІР НБУВ (Інститут рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського). Ф. 324. № 459. Арк. 37-43.

48. Там само. Арк. 46 зв.-47.

49. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 253. Арк. 6-6 зв.

50. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 267. Арк. 5-5 зв.

51. ЦДІАК. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 336. Арк. 6-13.

52. ІР НБУВ. Ф. 324. № 86. Арк. 3-4.

53. Редкин П. К. В. Шапалинский. Гимназия высших наук и лицей князя Безбородко. Санкт-Петербург, 1881. С. 315-318.

54. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко ... С. 133.

55. ІР НБУВ. Ф. 324. Спр. 86. Арк. 14 зв.-15.

56. Байцура Т. Иван Семенович Орлай. Жизнь и деятельность. Братислава: Словац. пед. изд-во. Пряшев, 1977. 235 с.

57. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 267. Арк. 85.

58. Михальский Е. Н. Назначение И. С. Орлая директором Гимназии высших наук князя Безбородко в Нежине. Література та культура Полісся. Ніжин, 2003. Вип. 23. Українсько-російські та білоруські мовно-літературні та культурні зв'язки. С. 139-179.

59. ВДАЧОН (Відділ Державного архіву Чернігівської області в м. Ніжині). Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 162. Арк. 53-79.

60. Гоголевский Сборник (1852-1902): изданный при историко-филологическом институте кн. Безбородко Гоголевской Комиссией 1852-1902 / под ред. проф. М. Сперанского. Киев: Типография С. В. Кульженко, 1902. 445 с.

61. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко ... С. 27.

62. Два письма графа Н. П. Румянцева к И. С. Орлаю. Известия историко-филологического института князя Безбородко в Нежине. Нежин, 1895. Т. XV. Приложение. С. 59-61.

63. Рукавіцина Є. В. Проект каталогу книг з автографами з колекції видань гражданського друку Відділу стародруків та рідкісних видань Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. Рукописна та книжкова спадщина України. Київ, 2007. Вип. 12. С. 400-405.

64. ІР НБУВ. Ф. 310. Спр. 134 (VIII). Арк. 113-113 зв.

65. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 155. Арк. 17.

66. Моціяка О. П., Моціяка П. П. Петро Рєдкін і Гімназія вищих наук князя Безбородька. Література та культура Полісся. Ніжин, 2013. Вип. 72. Історія та культура: загальноукраїнський та провінційний вимір. С. 278-294.

67. Пляшко Л. А. Город, писатель, время ... С. 38-39.

68. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 201. Арк. 42.

69. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 422. Арк. 73 зв.

70. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 31. Арк. 1-5.

71. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко. С. 61-62.

72. Кукольник Н. И. Я. Ландражин. Лицей князя Безбородко. С. 276-277.

73. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 422. Арк. 67 зв-68.

74. Кукольник Н. Лицей князя Безбородко. Лицей князя Безбородко. С. 9-24.

75. Толбин В. П. Г. Редкин. Лицей князя Безбородко. С. 119-125.

76. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 336. Арк. 37.

77. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 490. Арк. 104 зв.-105.

78. [Кулиш П. А.] Несколько черт для биографии Николая Васильевича Гоголя. Отечественные записки. 1852. № 4. Отд. VIII. С. 189-201.

79. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 181. Арк. 92.

80. Ленченко Н., Литвиненко Л. Етапи розвитку і становлення бібліотеки Ніжинського педагогічного інституту. Нові технології навчання. Київ, 1996. Вип. 16. С. 109-118.

81. Гоголевский сборник... С. 423.

82. Там само. С. 133.

83. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 422. Арк. 3 зв.-10 зв.

84. Там само. Арк. 69.

85. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 837. Арк. 44-44 зв.

86. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 454. Арк. 14-20.

87. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 639. Арк. 139.

88. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко . С. 134.

89. Самойленко Г. В., Самойленко О. Г. Ніжинська вища школа. С. 68.

90. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 181. Арк. 7.

91. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 206. Арк. 4-48 зв.

92. Там само. Арк. 30-30 зв.

93. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 181. Арк. 10.

94. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 206. Арк. 47-48 зв.

95. Мозгова В. Фонди бібліотеки Ніжинського ліцею (1832-1875). Бібліотечна планета. 2000. № 2. С. 37-40.

96. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 211. Арк. 9-9 зв.

97. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 210. Арк. 8.

98. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 637. Арк. 43-43 зв.

99. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 639. Арк. 174-179.

100. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 637. Арк. 54.

101. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 637. Арк. 181 зв.

102. Кукольник Н. В. Н. Ф. Соловьев. Гимназия высших наук... С. 303-304.

103. Лавровский Н. А. Гимназия высших наук кн. Безбородко. С. 134.

104. ВДАЧОН. Ф. 1104. Оп. 1. Спр. 208. Арк. 1-18.

105. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 637. Арк. 20.

106. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 639. Арк. 55 зв.

107. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 637. Арк. 26.

108. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 1. Спр. 639. Арк. 203 зв.

109. ЦДІАК України. Ф. 2162. Оп. 3. Спр. 3. Арк. 209 зв.



References

гімназійний бібліотека навчальний

1. Litsey knjazja Bezborodko [Lyceum of Prince Bezborodko]. Saint Petersburg : IAN printing house, 1859. 208 p.

2. Lavrovsky N. A. Gymnazija vysshykh nauk knjazja Bezborodko v Nezhyne [Grammar School of Higher Sciences Bezborodno in Nezhin]. Kiev : Printing house M. P. Fritz, 1879. 158 p.

3. Petuhov Ye. V. Grammar School of Higher Sciences Bezborodko in Nezhin. Izvestija istoriko-fiioiogicheskogo instituta knjazja Bezborodko v Nezhyne - News of the Historical and Phiioiogicai institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1895, Vol. 15, p. 1-64. (In Russian).

4. Mikhalsky Ye. N., Samoilenko G. V. The foundation of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko in Nezhin. Literatura i kuijtura Poiisya - L'terature and cuiture of Poiisya, 1990, no. 1, pp. 6-35. (In Russian).

5. Samoilenko G. V. Library of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko in Nezhin and the reading interests of N. Gogol the student. Literatura i kuijtura Poiisya - L'terature and cuiture of Poiisya, 2007, no. 38, pp. 21-33. (In Russian).

6. Mozgova V. P. Funds of the library of Nizhyn Lyceum. Bibiiotechny visnyk- Library Buiietin, 2000, no. 2, pp. 37-40. (In Ukrainian).

7. Suprunjuk O. K. Lecture by students of the Nizhyn Gymnasium of Higher Sciences of Prince Bezborodko in the 20s of the XIX century. Bibiiotechny visnyk - Library Buiietin, 1996, no. 2, pp. 17-21. (In Ukrainian).

8. O zavedenii v Nezhyne Gimnazii vysshykh nauk, knjazja Bezborodko. Polnoe sobranije zakonov Rossijskoj imperii [About the establishment of the Gymnasium of Higher Sciences in Nezhin, Prince Bezborodko. Complete collection of laws of the Russian Empire]. Saint Petersburg, 1830, vol. 28. 24 p.

9. Tolbin V. Graf I. A. Bezborodko. Gimnazija vysshykh nauk i Litsey knjazja Bezborodko [Count I. A. Bezborodko. Grammar School of Higher Sciences and the Lyceum of Prince Bezborodko]. Saint Petersburg, 1881. pp. 154-157.

10. Petuhov Ye. V. Grammar School of Higher Sciences Bezborodko in Nezhin. izvestija istoriko-fiioiogicheskogo instituta knjazja Bezborodko v Nezhyne - News of the Historicai and Phiioiogicai institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1895, vol. 15, p. 7. (In Russian).

11. Speransky M. N. Gimnazija vysshykh nauk i nrzhinskiy period zhyzni N. V. Gogolja [Grammar school of higher sciences and Nezhin period of life of N. V. Gogol]. Kiev: Litho-printing house of the partnership I. N. Kushnerev and Co, 1902. 30 p.

12. Aristov N. The state of education of Russia in the reign of Alexander I. Izvestija Istoriko-filologicheskogo instituta knjazja Bezborodko v Nezhyne - News of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1879, vol. 3, pp. 57-101. (In Russian).

13. Mikhalsky Ye. N., Samoilenko G. V. The foundation of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko in Nezhin. Literatura i kuljtura Polisya - Literature and culture of Polisya, 1990, no. 1, p. 12. (In Russian).

14. Aristov V. V., Yermolayeva N. V. Istorija nauchnoj biblioteky im. N. I. Lobachevskogo (1804-1850) [History of the Scientific Library of N. I. Lobachevsky]. Kazanj : Publishing house of Kazan University, 1995. 150 p.

15. Balkova I. V. Istorija bibliotechnogo dela: kurs lektsij [History of Librarianship: Lecture Course]. Moscow : Pashkov house, 2013. 415 p.

16. Lavrovsky N. A. Gymnazija vysshykh nauk knjazja Bezborodko v Nezhyne [Grammar School of Higher Sciences Bezborodno in Nezhin]. Kiev: Printing house M. P. Fritz, 1879. P. 18.

17. Mikhalsky Ye. N., Samoilenko G. V. The foundation of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko in Nezhin. Literatura i kuljtura Polisya - Literature and culture of Polisya, 1990, no. 1, pp. 33-34. (In Russian).

18. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 27, p. 10.

19. Masliichuk V. L. The project of Nizhyn Gymnasium of Higher Sciences by Professor Athanasius Stoykovych in 1805. Drynovsky zbirnyk - Drinovsky collection, 2016, vol. 9, pp. 392-412. URL: https://doi.org/10.7546/DS.2016.09.41 (accesed 7 July 2020).

20. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 27, p. 4.

21. Srebnitsky I. A. Ocherki iz istorii litseja knjazja Bezborodko. (1832-1875) [Essays on the history of the lyceum of Prince Bezborodko. (1832-1875)]. Nezhin: Typo-Lithography by E. F. Wenger, 1895. 39 p.

22. Petuhov Ye. V. Grammar School of Higher Sciences Bezborodko in

Nezhin. Izvestija Istoriko-filologicheskogo instituta knjazja Bezborodko v

Nezhyne - News of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1895, vol. 15, p. 8. (In Russian).

23. Petuhov Ye. V. Grammar School of Higher Sciences Bezborodko in

Nezhin. Izvestija Istoriko-filologicheskogo instituta knjazja Bezborodko v

Nezhyne - News of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1895, vol. 15, p. 10. (In Russian).

24. Shylov L. A. Kushelev-Bezborodko Aleksandr. Sotrudniki RNB - dejateli nauki i kulturi: biografichesky slovar [Kushelev-Bezborodko Alexander. RNB employees - figures of science and culture: Biographical dictionary], vol. 1-4. URL: http://nlr.ru/nlr_history/persons/info.php?id=91 (accesed 7 July 2020).

25. Kukolnik N. V. Litsey knjazja Bezborodko [The Lyceum of Prince Bezborodko]. pp. 9-24.

26. Burzi B. Unpublished stamps on the handles of Greek amphorae. Izvestija Istoriko-Hlologicheskogo instituta knjazja Bezborodko v Nezhyne - News of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1906, vol. 22, pp. 1-29. (In Russian).

27. Srebnitsky A. I. Materialy dlja biografii N. V. Cogolja iz Arkhiva Gimnazii vysshykh nauk [Materials for the biography of N. V. Gogol from the Archive of the Grammar School of Higher Sciences]. Kiev, 1902. 141 p.

28. Ustav Gimnazii vysshykh nauk knjazja Bezborodko. Dopolnenije k sb. postanovlenij po Ministerstvu narodnogo prosveshchenija, 1803-1864 [The charter of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko. Addition. Sat Resolutions of the Ministry of Education, 1803-1864]. Saint Petersburg, 1867. pp. 208- 226.

29. Shtaty i prilozhenija. Dopolnenije k sb. postanovlenij po Ministerstvu narodnogo prosveshchenija, 1803-1864 [States and applications. Addition. Sat Resolutions of the Ministry of Education, 1803-1864]. Saint Petersburg, 1867. pp. 1 - 9.

30. On the establishment in Nizhyn of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko. Zhurnal Departamenta narodnogo prosveshchenija - Department of Education Magazine, 1821, no. 7, pp. 290-300. (In Russian).

31. Lavrovsky N. A. Gymnazija vysshykh nauk knjazja Bezborodko v Nezhyne [Grammar School of Higher Sciences Bezborodno in Nezhin]. Kiev: Printing house M. P. Fritz, 1879. P. 90.

32. Lavrovsky N. A. Gymnazija vysshykh nauk knjazja Bezborodko v Nezhyne [Grammar School of Higher Sciences Bezborodno in Nezhin]. Kiev: Printing house M. P. Fritz, 1879. P. 134.

33. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 454, pp. 14-20.

34. Mikhalsky Ye. N., Samoilenko G. V. The foundation of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko in Nezhin. Literatura i kuljtura Polisya - L'terature and culture of Polisya, 1990, no. 1, p. 21. (In Russian).

35. Kukolnik N. V. Litsey knjazja Bezborodko [The Lyceum of Prince Bezborodko]. p. 15.

36. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 365, p. 17.

37. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 267, p. 67.

38. Gordeeva T. V. K istorii rodovoj biblioteki grafov Kushelevykh- Bezborodko. Materialy II Bogoljubovskih chtenij [To the history of the family library of Counts Kushelev-Bezborodko. Materials of the II Bogolyubov readings]. URL: http://ogis.sgu.ru/ogis/bogo/mat2/mat2-8.html (accesed 2 July 2020).

39. Reshetneva A. The mystery of one monogram. Portseljana - Porcelain, 2017, no. 2, pp. 28-32. (In Russian).

40. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 336, p. 155.

41. Lytvynenko L. At a distance of time. Ivan Orlay and the library (to the 240th anniversary of his birth). Alma Mater - Alma Mater, 2011, May, p. 6. (In Ukrainian).

42. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 336, pp. 26-27.

43. Samoilenko G. V., Samoilenko O. G. Nizhynska vyshcha shkola: storinky istorii [Nizhyn Higher School: pages of history]. Nizhyn : NDU named after

M. Gogol. Aspect-Polygraph, 2005. 420 p.

44. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 775,

pp. 20-26.

45. Dobiash A. V. A note on the main library of the Prince Bezborodko Historical and Philological Institute, compiled on the occasion of the reorganization of the library. Izvestija Istoriko-filologicheskogo instituta knjazja Bezborodko v Nezhyne - News of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1895, vol. 15, pp. 1-39. (In Russian).

46. Pljashko L. A. Gorod, pisatelj, vremja: Nezhinsky period zhyzni

N. V. Gogolja: literaturnaja kritika [City, writer, time: Nezhinsky period of life of N. V. Gogol: literary criticism]. Kiev : Scientific thought, 1985. 112 p.

47. IR NBUV (Institut rukopysu Natsionalnoji biblioteky Ukrajiny imeni V. I. Vernadskogo) [Manuscript Institute of the VI Vernadsky National Library of Ukraine], coll. 324, № 459, pp. 37-43.

48. IR NBUV (Institut rukopysu Natsionalnoji biblioteky Ukrajiny imeni V. I. Vernadskogo) [Manuscript Institute of the VI Vernadsky National Library of Ukraine], coll. 324, aids. 459, p. 47.

49. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 253, p. 6.

50. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 253, p. 5.

51. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 253, p. 6-13.

52. IR NBUV (Institut rukopysu Natsionalnoji biblioteky Ukrajiny imeni V. I. Vernadskogo) [Manuscript Institute of the VI Vernadsky National Library of Ukraine], coll. 324, aids. 86, p. 3-4.

53. Redkin P. G. K. V. Shapalinsky. Gymnazija vysshykh nauk [K. V. Shapalinsky. Grammar School of Higher Sciences]. Pp. 315-318.

54. Lavrovsky N. A. Gymnazija vysshykh nauk knjazja Bezborodko v Nezhyne [Grammar School of Higher Sciences Bezborodno in Nezhin]. Kiev: Printing house M. P. Fritz, 1879. p. 133.

55. IR NBUV (Institut rukopysu Natsionalnoji biblioteky Ukrajiny imeni V. I. Vernadskogo) [Manuscript Institute of the VI Vernadsky National Library of Ukraine], coll. 324, aids. 86, p. 14-15.

56. Baitsura T. Ivan Semenovich Orlay. Zhyznj i deyateljnost [Ivan Semenovich Orlai. Life and Activities]. Bratislava : Slovak ped publishing house, 1977. 235 p.

57. TsDIAK Ukrajiny (Tsentralny derzhavny istorychny arkhiv Ukrajiny) [Central State Historical Archive of Ukraine, Kyiv], coll. 2162, aids. 1, fol. 267, p. 85.

58. Mikhalsky Ye. N. Appointment of I. S. Orlay as the Director of the Grammar School of Higher Sciences of Prince Bezborodko in Nezhin. Literatura i kuljtura Polisya - Literature and culture of Polisya, 2003, no. 23, pp. 139-179. (In Russian).

59. VDAChON (Viddil derzhavnogo arhivu Chernigivskoji oblasti v m. Nizhyni) [Department of the State Archives of the Chernihiv Region in Nizhyn], coll. 1104, aids. 1, fol. 162, p. 53-79.

60. Gogolevsky Sbornik (1852-1902): izdanny pri istoriko-filologicheskom institute knjazja Bezborodko Gogolevskoj Komissijej 1852-1902 [Gogolevsky Collection (1852-1902): published at the Institute of History and Philology Prince. Bezborodko Gogolev Commission 1852-1902]. Kiev: Typography S. V. Kulzhenko, 1902. 445 p.

61. Lavrovsky N. A. Gymnazija vysshykh nauk knjazja Bezborodko v Nezhyne [Grammar School of Higher Sciences Bezborodno in Nezhin]. Kiev: Printing house M. P. Fritz, 1879. p. 27.

62. Two letters of Count N.P. Rumyantsev to I. S. Orly. Izvestija Istoriko- filologicheskogo instituta knjazja Bezborodko v Nezhyne - News of the Historical and Philological Institute of Prince Bezborodko in Nezhin, 1895, vol. 15, pp. 5961. (In Russian).

63. Rukavitsina Ye. V. Draft catalog of books with autographs from the collection of civil publications of the Department of Antiquities and Rare Publications of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky. Rukopysna ta knyzhkova spadshchyna Ukrajiny - Manuscript and book heritage of Ukraine, 2007, no. 12, pp. 400-405. (In Ukrainian).

64. IR NBUV (Institut rukopysu Natsionalnoji biblioteky Ukrajiny imeni V. I. Vernadskogo) [Manuscript Institute of the VI Vernadsky National Library of Ukraine], coll. 310, aids. 134 (VIII), p. 113.

...