Проблема добровільності у комплектуванні римського війська (V-II ст. до н. е.)

До кінця ІІ ст. до н. е. набір у військо вояків-добровольців здебільшого був вимушеним кроком, адже ними, в основній своїй масі, незаможними громадянами, керувала, переважно, принада здобичі. Як ми бачимо, його застосовували лише в особливих випадках, зокрема, коли для успішного ведення війни вимагало - ся набрати досвідчених вояків або набір проводився у більш широких, ніж звичайно масштабах [2, 123; 7, 65; 17, 147-148]. Про винятковість застосування такого принципу свідчать спеціальні поправки в сенатусконсультах (Liv. 31.8.6, 32.3.3).

У республіканський період, а особливо, в І ст. до н. е., vo- luntarii стають затребуваними у частих політичних розбірках, які переростали в громадянські війни [12, 113]. Полководці починають послуговувалися численними добровольцями задля досягнення своїх амбітних планів стосовно приходу до влади. Але й ті, хто розраховував на довіру свого воєначальника, залюбки брали участь у військових конфліктах на руїнах республіки, адже любов до зброї і війни також була складовою їхньої системи цінностей та способу життя. Можна говорити про своєрідну тяглість традиції, адже не лише у добу Республіки, але, як зазначає О. Петречко, і у період принципату: «...у римському війську служили добровольці (voluntarii) та по набору (lecti)» [4, 70]. Таким чином, навіть на початку ІІ ст. н. е. існував як набір добровольців, так і традиційний вербунок - delectus, коли рекрутували військовозобов'язаних римських громадян, як і в республіканський період, примусовим записом на службу.

Висновки

Спорадичні прояви добровільності, які ми спостерігали протягом республіканського періоду історії Риму, демонстрували нам не тільки проблеми, передовсім системи комплектування війська, з якими зіштовхувалася держава на шляху свого розвитку до найбільшої міліарної потуги в античній історії.

Адже протягом століть ми не відзначали якихось суттєвих змін в організації збройних сил ранньореспубліканського Риму (500-300 рр. до н. е.), чи еволюції у порядку набору періоду Середньої Республіки (300-88 рр. до н. е.).

Звернення до такої нетрадиційної форми рекрутування, як добровільний набір, переважно був вимушеним кроком який, проте, не порушував усталених норм функціонування тогочасного війська, пов'язаного з соціально-політичними інститутами Риму. Voluntarii стають більше затребуваними тоді, коли Рим починає опановувати Серед - земномор'я. Традиційний delectus вже не задовольняв потреб у вояках для гарнізонів на завойованих територіях.

Друга Пунічна війна, яка стала каталізатором для появи професійного війська, змінила його характер через потребу у постійній армії. Легіони, які воюють далеко за межами Італії і набрані традиційним способом, починають доповнюватися добровольцями, - не завжди заможними, зате досвідченими воїнами, готовими служити довше визначеного законом терміну.

Завдяки цьому військо стає більш гнучким і мобільним, пристосованішим до викликів того часу та тієї ситуації, що склалася навколо агресивної зовнішньої політики, пов'язаної з експансією Риму в ІІ ст. до н. е. Та це, повторимось, не порушувало норм усталеного вербунку і про повну професіоналізацію говорити було ще зарано.

Але з появою добровольців починає формуватися, поки що нечисленний прошарок напівпрофесійних вояків, переважно ветеранів, які бачать себе вже не селянами чи міським плебсом, а більше товаришами по службі (commilitones - аитратіштаг), а не просто вояками (miles) (Plut. Fab. Max. 13; Liv. 22.59.10, 24.30.8, 25.7.3, 25.38.6, 28.19.8, 29.26.8, 42.34.14).

Визначальна для римської конституції триєдність «громадянин - власник - воїн» поступово розкладається, і саме voluntarium miles вносить у цей розклад чи не першочерговий вклад. Таким чином, добровільність у римському війську була нечастим, але в деяких випадках вирішальним фактором, однією з ланок у ланцюгу перетворень міліційної армії Риму на професійну.

Перспективним напрямом є вивчення причин реформування римського війська наприкінці ІІ ст. до н. е. та перегляд звичних поглядів на комплекс реформ Гая Марія із залученням новітньої історіографії з означеної проблематики.

Література

1. Дельбрюк Г. История военного искусства. Античный мир. Германцы / Ганс Дельбрюк. - Смоленск : Русич, 2003. - 480 с.

2. Игнатенко А.В. Армия в государственном механизме рабовладельческого Рима эпохи Республики: историко-правовое исследование / Аргира Игнатенко. - Свердловск : Сред.-Уральск. кн. изд-во, 1976. - 208 с.

3. Олійник М. Внесок Гая Марія у професіоналізацію римського війська / Микола Олійник // Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Історія». - 2016. - Вип. 38. - С. 191-218.

4. Петречко О. Суспільно-політичний розвиток Римської Імперії в І - на поч. ІІІ ст. н. е.: від «відновленої» Республіки до сенатської монархії : монографія / Олег Петречко. - Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. - 396 с.

5. Пількевич А. Деструктивні процеси в системі військової орга - нізації Риму та формування ранніх елементів професіоналізації армії в ІІ ст. до Р.Х. / Андрій Пількевич // Етнічна історія народів Європи. - 2015. - Вип. 45. - С. 17-20.

6. Токмаков В.Н. Военная организация Рима ранней республики (VI - IV вв. до н. э.) / Валерий Токмаков. - М. : Изд-во Института всеобщей истории РАН, 1998. - 300 с.

7. Тянава М. К вопросу об изменении социального состава рим - ской армии (ІІ в. до н. э.) / Мярт Тянава // Studia Orientalia Et Antiqua II. - Учёные записки Тартуского государственного университета. - 1977. - Вып. 416. - С. 58-73.

8. Тянава М. К вопросу о возникновении постоянной армии в Римской Республике / Мярт Тянава // Uldajaloo kateedri taid I. - Tartu Riiklik Ulikool. - 1970. - С. 50-75.

9. Тянава М. О наборе солдат в Римской республике / Мярт Тянава // Uldajaloo kateedri laid I. - Tartu Riiklik Ulikool. - 1970. - С. 76-92.

10. Утченко С.Л. Цицерон и его время / Сергей Утченко. - М. : Мысль, 1986. - 352 с.

11. Akar P. Les uolones de la bataille de Benevent (214 av. J.C.): autorite du magistrat et integration des normes du comportement civique / Philippe Akar // Children, Apprentices, Slaves. Forms of dependence, from the Antiquity to our days. Call for papers. - Paris, 4-5 february 2016. - Режим доступу : https://www.academia.edu/19756743/Les uolones de la bataille de B%C3%A9n%C3%A9vent 214 av. J.C. autorit%C3%A9 du magistrat et int%C3%A9gration des normes du comportement civique.

12. Alfoldy G. Historia spoleczna Starozytnego Rzymu / Geza Alfoldy. - Poznan : Wydawnictwo Poznanskie, 2003. - 442 s.

13. Bringmann K. Historia Republiki Rzymskiej. Od poczqtkow do czasow Augusta / Klaus Bringmann. - Poznan : Wydawnictwo Poznanskie, 2010. - 332 s.

14. Cadiou F. A propos du service militaire dans l 'armee romaine au

IIe siecle av. J.-C.: le cas de Spurius Ligustinus (Tite-Live, 42, 34) / Francois Cadiou // Hommages a Carl Deroux, II. Prose et linguistique, Medecine, (Collection Latomus, 267). - 2002. - P. 76-90. - Режим доступу :

http://www.academia.edu/8279393/A propos du service militaire dans l arm%C3%A9e romaine au IIe si%C3%A8cle av. J.C. le cas de Spuriu s Ligustinus Tite-Live 42 34 .

15. Cadiou F. Le dilectus de l'annee 151 et les guerres celtibero- lusitaniennes : remarques sur la question de la reticence face au service militaire dans la Rome du IIe s. av. J. -C. / Francois Cadiou // Transforming Historical Landscapes in the Ancient Empires : Proceedings of the First Workshop of the Area of Research in Studies from Antiquity, Barcelona, december 16- 19^th 2007 / eds. B. Antela-Bernardez and T. Naco del Hoyo. - Oxford, 2009. - P. 23-32. - (BAR, International Series 1986). - Режим доступу : https://www.academia.edu/8279634/Le dilectus de l ann%C3%A9e 151 et les guerres celtib%C3%A9ro-lusitaniennes remarques sur la question

de la r%C3%A9ticence face au service militaire dans la Rome du II e s. av. J.-C.

16. Faszcza M.N. Bunty w poznorepublikanskich armiach rzymskich (88-30 przed Chr.) : rozprawa doktorska napisana pod kierunkiem prof, zw. dr. hab. Adama Ziolkowskiego / Michal Norbert Faszcza. - Warszawa : Uniwersytet Warszawski, wydzial historyczny, 2014. - 270 s.

17. Miller M.C.J. The professionalization of the Roman army in the second century B.C. : A Dissertation Submitted to the Faculty of the Graduate School of Loyola University of Chicago in Partial Fulfillment of the Requirements for the Degree of Doctor of Philosophy / Martin C.J. Miller. - Loyola University Chicago, 1988. - 172 s.

18. Woolf C. Les volontaires dans l'armee romaine jusqu'a Marius / Catherine Woolf // Latomus. - 2010. - № 69. - Р. 18-28. - Режим доступу : https://www.academia.edu/1546784/Les voluntaries dans larm%C3%A9e

romaine jusqu%C3%A0 Marius.

References

1. Delbriuk, G. (2003). Istoriia voennogo iskusstva. Antichnyi mir. Germantcy [History of military art. Ancient world. The Germans]. Smolensk: Rusich [in Russian].

2. Ignatenko, A.V. (1976). Armiia v gosudarstvennom mekhanizme rabovladelcheskogo Rima epokhi Respubliki: istoriko-pravovoe issledovanie [Army in the state mechanism of the slave-owning Rome of the epoch of the Republic: Historical and legal research]. Sverdlovsk: Sredne-Uralskoe knizhnoe izdatelstvo [in Russian].

3. Oliinyk, M. (2016). Vnesok Haia Mariia u profesionalizatsiiu rymskoho viiska [Contribution of Gaius Marius to professionalization of the Roman Army]. Problemy humanitarnykh nauk. Seriia «Istoriia» - Problems of humanities. «History» Series, 38, 191-218 [in Ukrainian].

4. Petrechko, O. (2009). Suspilno-politychnyi rozvytok Rymskoi Imperii v І - na poch. ІІІ st. n. e.: vid «vidnovlenoi» Respubliky do senatskoi monarkhii [Socio-political development of the Roman Empire in the first century - at the beginning of the third century A.D.: from «restored» Republic to the Senate monarchy]. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka [in Ukrainian].

5. Pilkevych, A.L. (2015). Destruktyvni protsesy v systemi viisko- voi orhanizatsii Rymu ta formuvannia rannikh elementiv profesionalizatsii armii v II st. do R.Kh. [Destructive processes in the system of military organizations in Rome and the formation of early elements of professional activity of army in the II BC]. Etnichna istoriia narodiv Yevropy - The ethnic history of the peoples of Europe, 45, 17-20 [in Ukrainian].

6. Tokmakov, V.N. (1998). Voennaia organizatciia Rima rannei respubliki (VI - IV vv. do n. e.) [The military organization of Rome of the early Republic (VI - IV BC)]. Moskva: Izd-vo Instituta vseobshchei istorii RAN [in Russian].

7. Tianava, M. (1977). K voprosu ob izmenenii sotcialnogo sostava rimskoi armii (ІІ v. do n. e.) [On the issue of changing the social composition of the Roman army (2nd century BC)]. Studia Orientalia Et Antiqua II. Uchenye zapiski Tartuskogo gosudarstvennogo universiteta - Studia Orientalia Et Antiqua II. Scientific notes Tartu State University, 416, 58-73. Tartu [in Russian].

8. Tianava, M. (1970a). K voprosu o vozniknovenii postoiannoi armii v Rimskoi Respublike [On the question of the emergence of a standing army in the Roman Republic]. Uldajaloo kateedri taid. Tartu Riiklik Ulikool - Works of the Department of World History. Tartu State University, 1, 50-75. Tartu [in Russian].

9. Tianava, M. (1970b). O nabore soldat v Rimskoi respublike [On the recruitment of soldiers in the Roman Republic]. Uldajaloo kateedri taid. Tartu Riiklik Ulikool - Works of the Department of World History. Tartu State University, 1, 76-92. Tartu [in Russian].

10. Utchenko, S.L. (1986). Tcitceron i ego vremia [Cicero and his time]. Moskva: Mysl [in Russian].

11. Akar, P. (2016). Les uolones de la bataille de Benevent (214 av. J.C.): autorite du magistrat et integration des normes du comportement civique [The uolones of the battle of Benevent (214 BC): authority of the magistrate and integration of norms of civic behavior]. Children, Apprentices, Slaves. Forms of dependence, from the Antiquity to our days. Call for papers, Paris, February 4-5, 2016. Retrieved from https://www.academia. edu/19756743/Les uolones de la bataille de B%C3%A9n%C3%A9vent 214 av. J.C. autorit%C3%A9 du magistrat et int%C3%A9gration des n ormes du comportement civique [in French].

12. Alfoldy, G. (2003). Historia spoleezna Starozytnego Rzymu [So- cial history of Ancient Rome]. Poznan: Wydawnictwo Poznanskie [in Polish].

13. Bringmann, K. (2010). Historia Republiki Rzymskiej. Odpoezqt- kow do czasow Augusta [History of the Roman Republic. From the beginning to the time of Augustus]. Poznan: Wydawnictwo Poznanskie [in Polish].

14. Cadiou, F. (2002). A propos du service militaire dans l 'armee romaine au lie siecle av. J.-C.: le cas de Spurius Ligustinus (Tite-Live, 42, 34) [About military service in the Roman army in the 2nd century BC: the case of Spurius Ligustinus (Titus Livius, 42, 34)]. Hommages a Carl Deroux, II. Prose et linguistique, Medecine, Bruxelles - Tribute to Carl Deroux, II. Prose and linguistics, medicine (Collection Latomus, 267) (pp. 76-90). Brussels. Retrieved from http://www.academia.edu/8279393/A propos du service militaire dans l arm%C3%A9e romaine au lie si%C3%A8cle a v. J.-C. le cas de Spurius Ligustinus Tite-Live 42 34 [in French].

15. Cadiou, F. (2009). Le dilectus de l'annee 151 et les guerres celtibero- lusitaniennes : remarques sur la question de la reticence face au service militaire dans la Rome du lie s. av. J.-C. [The dilectus of the year 151 and the Celtibero-Lusitanian wars: remarks on the question of the reluctance towards the military service in the Rome of the 2^nd BC]. In B. Antela-Ber- nardez, & T. Naco del Hoyo (Eds.), Transforming Historical Landscapes in the Ancient Empires: Proceedings of the First Workshop of the Area of Research in Studies from Antiquity, Barcelona, December 16-19, 2007. (pp. 23-32). Oxford. Retrieved from https://www.academia.edu/8279634/ Le dilectus de l ann%C3%A9e 151 et les guerres celtib%C3%A9ro-lu sitaniennes remarques sur la question de la r%C3%A9ticence face au service militaire dans la Rome du IIe s. av. J.-C [in French].

16. Faszcza, M.N. (2014). Bunty w poznorepublikahskich armiach rzymskich (88-30 przed Chr.) [Rebellions in the late Republican Roman armies (88-30BC)]. (Doctor's thesis). Warsaw [in Polish].

17. Miller, M.C.J. (1988). The professionalization of the Roman army in the second century BC. (Doctor's thesis). Chicago.

18. Woolf, C. (2010). Les volontaires dans l'armee romaine jusqu'a Marius [The volunteers in the Roman army until Marius]. Latomus: Revue d'etudes latines, 69, 18-28. Retrieved from https ://www. academia. edu/1546 784/Les voluntaries dans larm%C3%A9e romaine jusqu%C3%A0 Marius [in French].

Abstract

The problem of voluntariness in recruting the Roman army (V-II centuries b.c.)

Oliynyk M., Cand. of Hist. Sci., Assoc. Prof., Ukr. Academy of Printing

The purpose of this research is comprehensive analysis of the cases of voluntariness (uoluntariorum) in Roman troops starting from the period of the Early Republic to involvement of voluntarii by Marius in 107 B.C. In ancient sources, the principle of voluntariness is mentioned only in cases when it was necessary to describe some extraordinary events that required resorting to such unorthodox type of recruitment. It was used the most frequently only in the threatening periods for the Romans or during wars outside the territory of the Republic, in particular, in the II century B.C. And, since dilectus, in most cases, was regarded as a compulsory phenomenon, the voluntarii enlisted more willingly. It occurred due to various causes: existence of political motivation, confidence in the commander in Chief, possibility of enrichment through the spoils of war, and simply passion for military service. The Second Punic war that catalyzed the emergence of the professional army changed its nature due to the need for the regular army. Legions carrying on war far beyond the borders of Italy and recruited by traditional means started filling with volun teers that were ready to serve longer term than provided for by the law. In this way, the troops became more flexible and mobile, more adapted to the challenges of the time and the situation that existed with the foreign policy related to expansion of Rome in the II century B. C. However, it did not violate the established standards of recruitment, and even in the first century B.C. formation of legions still relied on the traditionnal compulsory dilectus.

Key words: army, volunteers, Rome, dilectus, voluntarii, volunt.

Размещено на Allbest.ru