Діяльність філії товариства "Просвіта" у м. Коломия наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст.

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Діяльність філії товариства «Просвіта» у м. Коломия наприкінці ХІХ на початку ХХ ст.

Андрій Королько

Державний вищий навчальний заклад «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», кафедра історії України і методики викладання історії, Івано-Франківськ, Україна

У статті досліджується діяльність філії товариства «Просвіта» у м. Коломия наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Проаналізовано статути «Просвіти» щодо організації діяльності філій і читалень культурно-просвітницького товариства. Простежено форми роботи і практичні кроки діяльності філії «Просвіти» в м. Коломия у досліджуваний період. Звернуто увагу на труднощі у роботі осередку товариства у зв'язку з діяльністю читалень Товариства імені М. Качковського та «Коломийського товариства «Народних спілок»«, які знаходилися у фарватері впливу москвофілів та радикалів. Висвітлено діяльність двох читалень «Просвіти» у м. Коломия на «кутському передмісті» та ім. Тараса Шевченка. Відзначається, що філія «Просвіти» наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. стала основним засобом впливу на суспільну думку та підняття культурного рівня жителів краю. її члени виявляли в міському і сільському середовищі людей, здатних до розумової праці, залучали до суспільно-політичної діяльності з перетворенням у подальшому на провідників української нації.

Ключові слова: філія, «Просвіта», читальня, Покуття, культурно-просвітницька робота, бібліотека.

ACTIVITIES AFFILIATE OF THE «PROSVITA» IN THE TOWN KOLOMYIA (late XIXth early XXth centuries). Andrii KOROLKO State Higher Educational Institution «Vasyl Stefanyk Precarpathian National University", Department of History of Ukraine and methods of teaching history, Ivano-Frankivsk

Summary

The article analyzes the activities affiliate of the «Prosvita " in Kolomyia (late XIXth early XXth centuries).

The statutes of «Prosvita " concerning organization of activity affiliates and reading rooms of the company are analyzed. Affiliates and reading rooms of «Prosvita" were to become centers of cultural revival for Ukranians of the Austro-Hungarian Empire.

Forms of work and practical steps of activity affiliate of the «Prosvita " in Kolomyia in the investigated period are traced. The affiliate of the «Prosvita " was formed on the foundations of the Ukrainian literary and drama society and the local reading room. The center of the society was opened on February 27, 1877. Its first chairman was Ivan Levitsky. For the first decade, the affiliate did not show much activity in the development of national and cultural life of Ukrainians in the region.

The rise of the society dates back to the last decade of the XIXth century. The affiliate regularly organized cultural, educational and artistic events and prepared reports on its work.

The practical work of the society became more active at the beginning of the XXth century. Members of the affiliate organized educational and economic councils, organized concerts in honor of the memory of T. Shevchenko and M. Shashkevich, gave scientific and educational lectures, opened new reading rooms of the «Prosvita» in the region. However, there were difficulties in the work of the society in connection with the activities of the reading rooms of the M. Kachkovskyi Society and the «Kolomyia society of People's Unions», which were in the path of influence of muscovites and radicals.

The activity of two reading rooms of the «Prosvita» in Kolomyia in the «Kutsky suburb» and named after Taras Shevchenko is covered.

The affiliate of the «Prosvita» in Kolomyia has become the main means of influencing public opinion and raising the cultural level of the region's residents. Its members found in the urban and rural environment people capable of intellectual work, involved in socio-political activities with the subsequent transformation into leaders of the Ukrainian nation.

Keywords: affiliate, «Prosvita», reading room, Pokuttia, cultural and educational work, library.

Постановка проблеми

Заснована в 1868 р. громадська організація «Просвіта» ставила за мету посилення культурного розвитку та піднесення національної свідомості українського народу. З початком ХХ ст. «Просвіта» поширила діяльність на всі українські землі. Створена в останній чверті ХІХ ст. організаційна структура на місцях (філія читальні) підпорядковувалася головному осередку товариства у м. Львів. Саме на філії «Просвіти» в умовах політизації національного руху покладалася велика надія в культурному пробудженні українців Австро-Угорської імперії.

Мета статті комплексне дослідження діяльності філії товариства «Просвіта» у м. Коломия наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. Її досягнення передбачає вирішення таких завдань: проаналізувати статути «Просвіти» щодо організації діяльності філій і читалень культурно-просвітницького товариства; простежити форми і практичні кроки філії «Просвіти» в м. Коломия у досліджуваний період; звернути увагу на труднощі у роботі осередку товариства у зв'язку з діяльністю читалень Товариства імені М. Качковського та «Коломийського товариства «Народних спілок», які знаходилися у фарватері впливу москвофілів та радикалів; висвітлити діяльність двох читалень «Просвіти» у м. Коломия на «кутському передмісті» та імені Тараса Шевченка.

Аналіз останніх досліджень

Ця проблема ще не стала предметом вивчення в історіографії. Окремі аспекти з досліджуваної проблеми знайшли своє відображення в наукових працях дослідників П. Арсенича Арсенич П. Філія “Просвіти” в Коломиї. Бюлетень Івано-Франківського ОО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. 1997. № 10. С. 7., В. Бойцана Бойцан В. Читальня. Енциклопедія Коломийщини. Зшиток 12, літера Ч. Коломия: Вік, 2001. С. 38-45., Р. Гарата Гарат Р. М. Філія “Просвіти” в Коломиї в документах Центрального державного історичного архіву в Львові. Питання історії України. Чернівці: Золоті литаври, 2000. Т. 4. С. 377-382., І. Зуляка Зуляк І. Роль “Просвіти” у поширенні економічних знань у Східній Галичині (кінець ХІХ початок ХХ ст.). Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2010. Вип. 19. С. 151-160., І. Монолатія Монолатій І. Цісарська Коломия. 1772-1918. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2010. 312 с., А. Середяк Середяк А. Діяльність товариства “Просвіта” в 1868-1914 рр. Нарис історії “Просвіти”. Краків ; Париж ; Львів, 1993. С. 18-42. та автора статті

Важливим джерелом для вивчення проблеми є неопубліковані матеріали, які зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у м. Львів. Нами опрацьовано окремі архівні справи фонду 348 «Товариство «Просвіта», м. Львів», зокрема листування, протоколи зборів, списки, звіти та різні документи про діяльність філії «Просвіти» у м. Коломия, а також читалень товариства на «кутському передмісті» та імені Тараса Шевченка Королько А. Статути “Просвіти” головний чинник організації діяльності філій і читалень українських культурно-просвітніх товариств в Галичині (остання третина ХІХ початок ХХ ст.). Калуські історичні студії. Т. 3: Збірник наукових статей, документів і матеріалів, присвячений 150-річчю створення товариства “Просвіта”. Івано-Франківськ, 2019. С. 29-41; Королько А. Діяльність осередків товариства “Просвіта” на Покутті наприкінці ХІХ початку ХХ ст. (за матеріалами часопису “Діло”). Покуття колиска українського національного державотворення. Івано-Франківськ, 2018. С. 237-266. Центральний державний історичний архів України, м. Львів (далі ЦДІАЛ України). Ф. 348. Товариство “Просвіта”, м. Львів. Оп. 1. Спр. 2941: Списки членів філіалу в м. Коломия. 1880-1916 рр. 68 арк.; Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942: Листування з філіалом в м. Коломия про проведення зборів, нарад, затвердження статутів та інші організаційні питання. 1889-1913 рр. 223 арк.; Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2943: Протоколи засідань і загальних зборів членів філіалу в м. Коломия. 1897-1938 рр. 115 арк.; Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944: Звіти про діяльність філіалу в м. Коломия. 1899-1939 рр. 140 арк.; Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2959: Звіти, протоколи, листування та інші матеріали про діяльність читальні ім. Т. Шевченка в м. Коломия. 1899-1937 рр. 76 арк..

Ще одна група використаних джерел українські часописи кінця ХІХ початку ХХ ст. («Діло», «Батьківщина», «Свобода», «Читальня. Письмо з Просвіти», «Ілюстрований календар товариства «Просвіта»). Тогочасна газетно-журнальна періодика пильну увагу приділяла культурно-просвітницькому становищу українців в Східній Галичині. Часописи друкували звіти про діяльність товариства, представлені й обговорені на щорічних загальних зборах чи спеціальних нарадах. Вони ознайомлювали загал із даними про кількість членів філій і читалень, змінами керівного складу інституції, пропозиції щодо корегування окремих статутних положень, із розвитком відносин з іншими українськими товариствами, заснування при читальнях крамниць і позичкових кас, видавничою діяльністю тощо. На сторінках тогочасних часописів у рубриках «Новинки», «Новини», «Новинки і всячина», «Всячина і новинки», «Письма з краю», «Вісті з краю», «Рух в руських товариствах», «Рух політичний, просвітний і економічний руського народу», «Вісті просвітні», «Дописи Діла», «Дописи», «Обходи в пам'ять Т. Шевченка», «З ювілейних обходів у краї», «Конкурси бурс», «Конкурси бурс і інститутів», «Оповістки» в різних за змістом і за формою статтях подавалася інформація про діяльність філії «Просвіти» в м. Коломия, читалень Коломийського філіального округу. Загалом, джерелознавча цінність публікацій періодики досліджуваного періодики полягає в тому, що тут поміщувалися доволі цінні інформативні матеріали з питань культурно-просвітницького та громадського життя краю, практичної праці осередків «Просвіти» на місцях.

Діяльність товариства «Просвіта» від часу заснування в 1868 р. до початку Першої світової війни регулювалася статутами 1868, 1873, 1876, 1891, 1906 рр. Перший статут надавав «Просвіті» характер наукового товариства, яке мало за мету не тільки ширити просвітні ідеї серед українського народу, але й пізнавати, збирати й видавати твори народної словесності тощо. Другий статут 1873 р. обмежив діяльність товариства через поширення просвіти серед народу. До 1876 р. «Просвіта» займалася не тільки виданням популярних книжечок для народу, але й сприяло виходу у світ шкільних підручників для руських (українських) гімназій. Статут 1876 р. відкрив дорогу для членства в товаристві не тільки для інтелігенції, але й для селян. Головним завданням нового статуту 1891 р. стало поширення просвіти серед всіх верств українського населення краю. Для кристалізації організаційних форм роботи і посилення діяльності головного осередку «Просвіти» у м. Львів потрібно було відкривати нові філії і читальні товариства Новый статут Товариства “Просвіта”. Батьк0вщина. 1891. 22 марта (3 цвітня). Ч. 12. С. 72.. А тому перші читальні на власних статутах «Просвіта» почала закладати на початку 1890-х рр. Сорок лїт дїяльности “Просьвіти”. Дїло. 1908. 8 грудня (25 падолиста). Ч. 276. С. 1.. Згідно нового статуту, автором якого був О. Колесса, читальні «Просвіти» за допомогою керівного осередку у м. Львів та філій на місцях мали створювати рільничо-господарські і промислово-торгівельні спілки, щадничі і позичкові товариства, шпихліри та крамниці, влаштовувати відкриті лекції, вечорниці, організовувати господарські і промислові виставки, навчати правильному веденню сільськогосподарських робіт, відкривати господарські і промислові школи Загальны Зборы товар. Просвіта. (Конець). Дтло. 1890. 13 (25) серпня. Ч. 182. С. 2..

Координуючим центром діяльності низки осередків «Просвіти» на місцях були філії, які знаходились у повітових містах. Їм підпорядковувалася робота читалень товариства, які зосереджувались по селах і містечках краю. 24 січня 1894 р. керівництвом культурно-просвітницького товариства був прийнятий перший устав (статут) для читалень «Просвіти» Першій уставъ для Читалень “Просвітьі” ухваленый Головнымъ Ввділомь товариства “Просвіта” у Львові дня 24 н. ст. січня 1894 р. Дтло. 1894. 19 (31) січня. Ч. 14. С. 1-2..

На початку 1898 р. на загальних зборах «Просвіти» у м. Львові її голова Юліан Романчук заявив, що в організації діяльності осередків товариства на місцях має бути певна децентралізація. Нагляд за культурно-просвітницькою працею читалень має здійснювати не головний осередок «Просвіти» у м. Львів, а відповідні філії товариства на місцях. Тому з плином часу філія «Просвіти» повинна знаходитися не тільки в центрі адміністративно політичного повіту, але й в центрі судового повіту Промова головы товариства “Просвіт” Юл. Романчука на загальныхъ зборахъ. Дтло. 1898. 22 січня (3 лютого). Ч. 17. С. 1. Регулямін і інструкция для видїлу філії “Просьвіти”. Дїло. 1908. 5 червня (23 мая). Ч. 124. С. 2-3..

В 1908 р. головним осередком «Просвіти» у м. Львів підготовлені збірник правил (реґулямін) та інструкція щодо діяльності філій товариства. Керівний осередок філії, передусім його голова, є керманичем читалень «Просвіти» у своїй окрузі. У свою чергу, читальні това риства повинні бути вогнищем праці для просвіщення народних мас. Для організації і регу лювання такої роботи мають створюватись спеціальні читальняні комісії. Провідники читальняної роботи по селах краю зобов'язані звертати увагу на такі ділянки праці: загальнопрос вітню, економічно-господарську і суспільно-правничу. Представники читальняної комісії філії «Просвіти» зобов'язані щомісячно відвідувати збори читальні та хоча б раз в рік проводити люстрацію (перевірку) читальні. Щонайменше тричі на рік голова філії «Просвіти» повинен скликати збори голів або обраних відпоручників читалень та всіх мужів довір'я на спільну нараду, на яких мають подаватися методичні поради щодо подальшого ведення читальняної роботи. На останньому календарному засіданні заслуховується генеральний звіт про стан діяльності читалень у повіті. Після цього голова філії має відредагувати всі звіти місцевих осередків і загальний звіт про роботу читалень у повіті та надіслати цей матеріал головному осередку «Просвіти» у м. Львів. Окрім цього, голова філії (відпоручник філії) повинен контролювати касове діловодство філії, збір членських внесків, приймати відповідні рішення та надсилати дані до керівного ядра товариства у м. Львів. Визначені як відпоручники філії мужі довір'я зобов'язані опікуватися роботою читалень, здійснювати їх перевірку, виголошувати звіти, долучатися до створення нових осередків товариства .

Осередок «Просвіти» у м. Коломия формувався на підвалинах Руського (Українського) літературно-драматичного товариства, заснованого 30 листопада 1879 р., і місцевої читальні (1878). Руське літературно-драматичне товариство у своєму розвитку ставило такі завдання: представляти театральні аматорські вистави; дбати про розвиток і збагачення руської (української) драматичної літератури шляхом видання творів вітчизняних і іноземних драматургів; сприяти заснуванню Народного дому в м. Коломия. Протягом 1879-1882 рр. товариство поставило 24 театральні вистави Товариства для шддержки товариского и народного житя. І. Перше руске літературно-драматичне товариство въ КоломьгЬ. Илюстрованый калєндарь товариства “Просвтта” на р0къ звычайный 1886. Львовъ, 1885. С. 84-85..

Філія «Просвіти» у м. Коломия відкрита 27 лютого 1877 р. Першим її головою був о. Іван Левицький, його заступником обрано о. Миколу Лепкого, а секретарем Ісидора Трембіцького. Перше десятиліття осередок товариства, як засвідчує тогочасна українська газетна періодика, не проявляв особливої активності у розвої національно-культурного життя українства краю. У 1880 р. до складу коломийської філії «Просвіти» входило 60 членів, переважно це були вчителі і священики краю. Кожен п'ятий з них був коломиянином: видавець, редактор і журналіст Михайло Білоус (1838-1913), учитель Амброзій Галицький, священики о. Іван Коблянський, о. Антоній Волянський, Йосиф Кульчицький, гімназійний катехит о. Микола Лепкий, Клим Лукашевич, М. Остафійчук, судовий ад'юнкт А. Решетилович, Віктор Слазинський, учитель Ісидор Трембіцький, гімназійний професор Теофіл Грушкевич ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2941. Арк. 1-2..

Піднесення діяльності культурно-просвітницького осередку пов'язане з обранням у 1889 р. на посади заступника голови філії проф. Т. Грушкевича і секретаря І. Гарасимовича, які регулярно влаштовували культурно-освітні і мистецькі заходи та готували звіти про свою роботу, направляли своїх членів з виступами до читалень сіл краю і для заснування нових осередків «Просвіти» Філїї “Просьвіти”. 7. Філїя в Коломиї ... Справозданє з дїяльности Товариства “Просьвіта” за час від 1. сїчня 1898 до 31. грудня 1899. Львів: З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка, 1900. С. 13-14; ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 7-8.. У звіті філії за 1889 р. зазначалося: «На основі рішення нашого Виділу (керівництва осередку. А. К.) з дня 26 липня с. р. і рішення загальних зборів Товариства в Станиславові з дня 29 серпня зайнялася наша філія долею сільських читалень» Там само. Арк. 7 зв.. Члени філії відвідували читальні з лекціями, допомагали в створенні нових читалень, розповсюджували українські книжки Гарат Р. М. Філія “Просвіти” в Коломиї в документах Центрального державного історичного архіву в Львові... С. 377.. Філія «Просвіти» у м. Коломия 25 березня 1889 р. однією з перших у Східній Галичині організувала поминальне богослужіння з нагоди річниці смерті громадсько-політичного діяча, члена-засновника «Просвіти», Товариства ім. Шевченка, Народного дому, Народної ради, «Руського товариства педагогічного» Степана Качали (1815-1888) ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 1-2..

Знаковою подією національно-культурного пробудження українців краю стало про ведення загальних зборів керівного осередку «Просвіти» в м. Коломиї 28 серпня 1890 р., яку організувала місцева філія культурно -просвітницького товариства Там само. Арк. 12 зв. ; До Русин0в зъ повЪтовъ: Коломыйского, Снятиньского, Кос0вского, Городеньского и сусЬдныхъ. Дтло. 1890. 3 (15) серпня. Ч. 175. С. 1; Савчук М. Просвітяни Галичини з'їхалися до Коломиї. Слово Просвіти. 2018. 6 грудня. URL: http://slovoprosvity.org/2018/12/06/prosvityany-halychynyzjihalysya-do-kolomyji.. Це були тільки другі збори з 1868 р., проведені не в м. Львів. Перший подібний захід організований у м. Станиславові в 1889 р. На загальних зборах «Просвіти» в головному місті Покуття мали розглядати два основні питання: будівництво власного будинку товариства в м. Львів та розгляд проекту Олександра Колесси про зміну статуту щодо розширення діяльності читалень «Просвіти» Загальны Зборы товар. Просвіта. Дпло. 1890. 11 (23) серпня. Ч. 181. С. 1.. Після цього повинні були відбутися «селянські вечорниці», влаштовані коломийською філією «Просвіти», де хорові колективи і окремі виконавці з м. Коломия і м. Снятин та сіл Воскресінці, Балинці (нині село входить до складу Снятинського району Івано -Франківської обл.) Коломийського повіту, Іллінці Снятинського повіту, Космач Печеніжинського повіту (нині село у складі Косівського району Івано-Франківської обл.), Тишківці Городенківського повіту, Ворохти Надвірнянського повіту мали виконати музичні твори М. Лисенка, М. Вербицького, А. Вахнянина, С. Воробкевича, В. Матюка та виголосити поезії Т. Шевченка Загальны Зборы товар. Просвіта. (Конець). Дпло. 1890. 13 (25) серпня. Ч. 182. С. 1-2..

На збори товариства прибуло близько 1 500 учасників. Серед поважних гостей були присутніми депутати австрійського парламенту і Галицького крайового сейму Т. Окуневський, К. Гаморак. Й. Гурик, Д. Савчак. Розпочалося урочисте дійство 28 серпня 1890 р. о 8 год з богослужіння у місцевій церкві, яку відправив о. І. Коблянський. Він також відкрив загальні збори «Просвіти» ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 13.. Після цього сформовано секретаріат засідань, до складу якого ввійшли нотаріус В. Левицький та депутат Т. Окуневський. Із привітальним словом виступив голова «Просвіти» Омелян Огоновський. Однак після цього місцева влада на годину перервала роботу загальних зборів, мотивуючи тим, що в канцелярію коломийського староства не надійшло відповідне повідомлення про організацію українцями проведення даного заходу (до речі, 21 серпня, за тиждень до початку проведення загальних зборів, секретар коломийської філії «Просвіти» І. Гарасимович у листі до керівного осередку товариства у Львові бідкався, що під розділ військової частини, за погодженням бурмистра, «запакував» 24 вози на місці, де мав відбутися просвітянський захід Там само. Арк. 16, 16 зв.). Тому депутація просвітянських зборів (О. Огоновський, Д. Савчак, Т. Окуневський, В. Лаврівський, І. Гарасимович) звернулася зі скаргою до комісара коломийського староства Крушинського, який дозволив проводити цей захід (з приводу цього інциденту у стінах Галицького крайового сейму 18 жовтня 1890 р. розглядалася інтерпеляція (звернення) Т. Окуневського Справы соймовй Батьк0вщина. 1890. 24 жовтня (5 листопада). Ч. 43, 44. С. 542-543.) ВыдЬлъ товариства “Просвіта” заразъ по Загальныхъ Зборахъ товариства въ Коломыи зажадавъ одъ уряду почтового розслідженя... Дпло. 1890. 28 серпня (9 вересня). Ч. 194. С. 1..

Після відновлення роботи головою зборів обрано Д. Савчака, а його заступником Й. Гурика. Вибраний новий склад головного осередку «Просвіти» у м. Львів на чолі з О. Огоновським. За заслуги в розвитку українського національного просвітництва в лави товариства прийняті нові почесні члени це відомі громадські діячі з Наддніпрянщини і Галичини В. Антонович, О. Кониський, І. Нечуй-Левицький, П. Житецький, В. Федорович, С. Дубравський, а також чеський науковець Ф. Ржегорж. У часописі «Діло» і «Батьк0вщина» поданий детальний звіт про проведення даного заходу. На ньому виступили В. Лаврівський, В. Шухевич, Т. Окуневський, О. Барвінський, О. Колесса, К. Трильовський, Я. Невестюк та інші. Особливе зацікавлення серед учасників зборів мав виступ Олександра Колесси про новий проект статуту «Просвіти» щодо створення на місцях читалень товариства. Після цього відбулися святкові вечорниці, де виступили хорові колективи краю. Завершився святковий захід співом національного гімну «Ще не вмерла Україна» Загальны Зборы товариства “Просвіта” въ Коломыи. Дпло. 1890. 18 (30) серпня. Ч. 186. С. 1-3; 20 серпня (1 вересня). Ч. 187. С. 1-2; Загальны Зборы товариства “Просвіта” въ Коломыи. Батьк0вщина. 1890. 24 серпня (5 вересня). Ч. 34 и 35. С. 435-441; 7 (19) вересня. Ч. 37. С. 466-469; 21 вересня (3 жовтня). Ч. 38 и 39. С. 482-484.. Загальні витрати на проведення урочистостей становили 81,58 зр. ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 19..

Коломийська філія «Просвіти» на початку 1890-х рр. підтримувала розвиток українського шкільництва краю. Так, після відкриття української гімназії в м. Коломиї в 1892 р. культурно-просвітницький осередок пожертвував місцевому відділенню товариства «Шкільна поміч» матеріальну допомогу в сумі 25 зр. для утримання учнів першого класу новоствореного навчального закладу: «Поміч для учеників тої кляси потрібна, бо родичі мусять купувати другий раз книжки, а біднїйшим се за трудно» Видїл товариства “Просьвіти” на послїднім своїм засїданю ухвалив пожертвувати на руки “Шкільної Помочи” в Коломиї ... Батьківщина. 1892. 4 (16) вересня. Ч. 36. С. 180. Рубр.: Всячина і новинки..

Протягом 1890-х рр. мистецькі заходи філія «Просвіти» у Коломиї проводила спільно з іншими українськими товариствами («Коломийський Боян», Руське літературно-драматичне товариство та ін.), які функціонували в місті. Тогочасні газетні дописи засвідчують, що вони були присвячені, передусім, вшануванню пам'яті Т. Шевченка і М. Шашкевича. Зокрема, вечір вшанування пам'яті Кобзаря був проведений у Коломиї 17 березня 1898 р. Декламувалися поезії Т. Шевченка, на його слова лунали пісні Зъ Коломьіі пишуть намь. Дпло. 1898. 7 (19) марта. Ч. 53. С. 2. Рубр.: Новинки..

Все ж, зі звіту представника головного осередку «Просвіти» у м. Львів про діяльність філії товариства протягом 1 січня 1892 р. 31 грудня 1893 р. вказувалося, що коломийський осередок проявив слабшу діяльність з причини «некорисних відносин між нашою інтелігенцією в Коломиї». В наступному загальному звіті керівного осередку «Просвіти» за час від 1 січня 1894 р. до 31 грудня 1895 р. вказувалося, що «новий філіяльний виділ не розвинув ширшої діяльності у своєму повіті». Діловодство провадив виключно заступник голови філії професор місцевої української гімназії о. Микола Лепкий Справозданье зь деятельности Товариства “Просвіта” за чась в0дь 1 січня 1892 до 31 грудня 1893 року. Дпло. 1894. 15 (27) січня. Ч. 11. С. 1; Справозданє зь діяльности товариства “Просвіта” за чась в0дь 1 січня 1894 р. до 31 грудня 1895 р. Дпло. 1896. 5 (17) січня. Ч. 4. С. 2..

12 червня 1894 р. коломийська філія «Просвіти» провела загальні збори, на яких обрано новий керівний склад осередку товариства: голова директор місцевої школи Григорій Кульчицький, заступник голови і касир о. Микола Лепкий, секретар радник суду і адвокат Павло Ільницький, контролер і завідувач книжного складу о. Клим Кульчицький, заступники гімназійний професор Михайло Пачовський, катехит о. Олександр Русин і господар з с. Корнич Петро Ганущак, а також радник суду Тит Заячківський, парох у м. Печеніжин о. Іван Шмериковський, гімназійний професор Юліан Кобилянський ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 25.. Також було заслухано дві доповіді про розвиток просвітництва у краї та про користь ведення пасічництва Загальны зборы коломыйскои філіи “Просвітьі”. Дпло. 1894. 30 мая (11 червня). Ч. 120. С. 3. Рубр.: Новинки.. Новообраний голова Григорій Кульчицький в листі від 8 квітня 1894 р. до керівництва «Просвіти» у м. Львів писав: «Вибраний Загальним Збором дня 20 червня 1894 р. виділ занявся передовсім упорядкуванням справ філії і оживленням її, так як від п'яти літ філія не проявляла ніякого життя. Діяльність філії ледве з часом буде могти належно розвинутись і обняти справді ціле Покутє а то з тої причини що через довголітню безчинність (бездіяльність. А. К.) вплив і значення єї в окресности зовсім зникли і треба направляти і поборювати багато злого» ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 29, 29 зв..

8 грудня 1894 р. філія товариства у м. Коломия, незважаючи на перешкоди місцевих москвофілів, організувала поминальне богослужіння з нагоди вшанування пам'яті відомого українського вченого-філолога, громадського діяча, голови «Просвіти» (1877-1894) Омеляна Огоновського (1833-1894). На заході виступили не тільки члени місцевого осередку «Просвіти», але й представники товариства сусідніх покутських повітів. Зокрема, «кульмінаційною точкою богослужіння» стала патріотична проповідь одного з керівників «Просвіти» Городенківського повіту, священика з с. Торговиця пільна (нині с. Торговиця Городенківського району Івано-Франківської обл.) Алоїзія Олесницького. Після літургії члени «Просвіти», викладачі місцевої гімназії і близько ста селян зібралися у приміщенні товариства «Родина». Під час дружньої бесіди обговорювалися питання про потребу заснування крамниць і громадських шпихлірів (зерносховищ) та активного ведення культурно -просвітницької роботи Азь Буки. Зь Коломьі пишуть намь. Дпло. 1894. 2 (14) грудня. Ч. 270. С. 3-4. Рубр.: Новинки.. У вересні 1896 р. керівництво читальні «Просвіти» в с. Іспас Коломийського повіту висловило щиру подяку філії товариства в м. Коломиї за подаровані книги В0дь вьділу. Вьіділь читальні вь Испасі поб0чь Коломыи складає. Дпло. 1896. 30 серпня (11 вересня). Ч. 195. С. 3. Рубр.: Новинки..

19 листопада 1897 р. на загальних зборах філії «Просвіти» обране нове керівництво: голова судовий радник Тит Заячківський, заступник голови гімназійний професор Остап Макарушка, секретар Іван Гомик, касир о. Олександр Русин, контролер о. Іван Шмериковський, «виділові» о. Тит Войнаровський і селянин Василь Клапчук ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2943. Арк. 2 зв.. Самовіддана праця членів філії «Просвіти» дала свої результати. За один рік були відкриті читальні у селах Острівець (нині село Городенківського району Івано-Франківської обл.), Мишин, Семаківці Коломийського повіту та містечко Кути Косівського повіту, керівництво осередку посилало делегатів на збори у с. Яблунів (нині село Косівського району Івано-Франківської обл.), с. Балинці, м. Печеніжин. Члени філії вбачали причини недостатнього розвитку «Просвіти» в тому, що велика частина священиків, учителів і місцевої інтелігенції трималися осторонь просвітни цької роботи. Інтелігенція робила багато корисних справ тільки у політичній сфері діяльності, а на економічно-просвітницьку роботу «треба побудити священство і учительство взагалі» Там само. Арк. 1-2 зв.. Для залучення більшої кількості селян до «Просвіти» і для того, щоб вони мали не тільки моральну, але й матеріальну зацікавленість, було вирішено: «старатися о достарчення доброго і дешевого насіння для селян; машини господарські будуть могли доставати члени за готівку з опустом (знижкою. А. К.) 20%; товариство асекураційне (страхове. А. К.) «Дністер» буде давати для членів 10 % опусту» Там само. Арк. 2..

Початок нової хвилі піднесення осередку товариства припадає на 1899 р. завдяки діяльності новообраного керівного осередку «Просвіти» (голова Василь Глинський, заступник голови Леонтій Кузьма, секретар Іван Гомик) Там само. Спр. 2941. Арк. 12.. На філію товариства було поставлене непросте завдання: «... не лишень розбудити тяженьке, напівдрімуче тїло тутешної народної суспільносте, але по змозі влити в него тої привотворної сили, щоб, розбудившись, жило, кріпшало, дїлало, розвивалось» Там само. Спр. 2944. Арк. 5. Там само. Арк. 43.. Його члени задекларували три напрямки культурно-просвітницької роботи: створення нових читалень «Просвіти»; сприяння у відкритті крамниць і позичкових кас; ведення просвітницько-економічної діяльності серед ширших верств населення .

Уже в перший рік за підтримки керівництва філії відкрито дві нові читальні «Просвіти» в с. Шепарівці і с. Турка (нині с. Годи-Добровідка Коломийського району Івано-Франківської обл.), три підготовлені для відкриття (загалом, на початок 1900 р. під орудою філії «Просвіти» діяла 21 читальня, в яких налічувалося понад 500 членів Там само. Арк. 43 зв.) Філії “Просьвіти”. 7. Філїя в Коломиї. Справозданє з дїяльности Товариства “Просьвіта” за час від 1. сїчня 1898 до 31. грудня 1899. Львів: З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка, 1900. С. 13-14; Въ коломыйсшмъ повіті. Свобода. Письмо політичне, просвттне и господарске для народу. 1899. 18 (6) мая. Ч. 19. С. 150. Рубр.: Рухъ політичньш, просвітньш и економічньш руского народу ; В коломийскім повітї: Загальні збори філїї товариства “Просьвіта” в Коломиї відбули ся. Свобода. Письмо політичне, просвттне и господарске для народу. 1899. 25 червня (7 липня). Ч. 26. С. 206. Рубр.: Рухъ політичньш, просвітньш и економічньш руского народу. ПДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 67, 70. . 6 червня 1899 р. філія «Просвіти» спільно з іншими українськими культурно-просвітницькими товариствами міста організувала концерт з нагоди вшанування 38-х роковин смерті Тараса Шевченка. Зібрані кошти з проведеного дійства мали бути передані для потреб знедолених школярів української гімназії в м. Коломиї Зъ Коломьіи пишуть нам. Свобода. Письмо політичне, просвптне и господарске для народу. 1899.

21 мая (1 червня). Ч. 21. С. 166. Рубр.: Новиньї..

Реалізуючи третій напрям роботи, 8 грудня 1899 р. філія влаштувала просвітно-економічне віче в м. Коломия Віче въ Коломьіи. Свобода. Письмо політичне, просвптне и господарске для народу. 1899. 11 (23) падолиста. Ч. 46. С. 367. Рубр.: Новиньї; ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 70 зв., в якому взяло участь понад 500 людей (за іншими даними 400 людей Письмо зъ Коломьгі. [Просвітно-економічне віче коломьійскои філіи “Просвітьі”]. Дпло. 1899.

22 грудня (3 січня 1900). Ч. 286. С. 2.). На думку її організаторів, це була «перша проба в ширеню просьвіти і почутя солїдарности між ширшими масами нашого народу через віча» ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 1.. Після церковного богослужіння в головному українському храмі міста учасники віча зібралися в залі магістрату, де обра ли голову засідання о. Т. Войнаровського. На зібранні виступили: М. Коцюба з Станиславова про організацію ремісничих і рільничих навчальних закладів, згадавши про діяльність шкіл гончарного і деревного промислу в м. Коломия та школи рільництва в м. Городенці, наголосивши про вступ селянських дітей на торгівельні курси, які організовує українське кооперативне товариство «Народна торгівля»; доктор медицини З. Левицький про охорону здоров'я краян; селяни І. Драґан з с. Балинці і В. Дутчак з с. Коршів Коломийського повіту про заснування і діяльність українських крамниць; проф. О. Колодницький про потребу заснування позичкових кас; проф. П. Мостович про забезпечення сільських громад краю худобою. На завершення культурно-просвітницького заходу його учасники заспівали гімн «Ще не вмерла Україна» Письмо зъ КоломьгЬ. [Просвітно-економічне віче коломыйскои філіи “Просветы”]. Дпло. 1899. 22 грудня (3 січня 1900). Ч. 286. С. 2; Філії “Просьвіти”. 7. Філїя в Коломиї... Справозданє з дїяльности Товариства “Просьвіта” за час від 1. сїчня 1898 до 31. грудня 1899. Львів: З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка, 1900. С. 13-14; Справозданє Народного Комітету. (Дальше). Дпло. 1900. 28 червня (11 липня). Ч. 144. С. 2; ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 1-4..

Оживленням роботи читалень «Просвіти» на Коломийщині у цей час займався пере дусім заступник місцевої філії (з 1900 р. її голова) Леонтій Кузьма. Лише в 1899 р. він здійснив 14 поїздок по селах краю, намагаючись піднести рівень роботи осередків товариства ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 5 зв. Кригулець М. Огляд народної роботи в Коломийщинї (Допись). Дпло. 1902. 15 (28) марта. Ч. 61. С. 2.. Українська преса краю початку ХХ ст. високо оцінювала його діяльність. Л. Кузьма організовував просвітницькі віча у м. Коломиї та навколишніх селах з добірно підготовленими програмами і виголошеними рефератами: «Вже інтелїґенция не цураєсь вихилити голову по за брами міста і їхати на село, щоб нести лучі справдїшного сьвітла до менших братів, під сїльску, курну хату» .

Щотижня в 1900 р. філія «Просвіти» запровадила читання проф. І. Раковським науковопізнавальних лекцій на природничі теми: «Хвороби заразливі і їх причини» (11 березня), «Море і його чудеса» (18 березня), «Вороги людського здоров'я» (25 березня), «Будова людського тіла» (1 квітня). Даний сегмент культурно-просвітницької роботи осередку товариства був спря мований в адрес українського селянства і був своєрідною відповіддю проти подібної праці польських культурно-освітніх кіл (діяльності т. зв. людового університету): вони будуть «кращою поживою», ніж «неясні ремінісценції зі «szkoly ludowej» про «zaczarowanych kro lewnach i spicych krolach»« Олегъ Сатиръ. Зъ Коломьі [Популярно-науковы выклады коломыйскои філіи “Просвітьі”]. Дпло. 1900. 3 (16) марта. Ч. 51. С. 2. Рубр.: Письма зъ краю; Справозданє Народного Комітету. (Дальше). Дтло. 1900. 28 червня (11 липня). Ч. 144. С. 2..

12 і 22 березня 1900 р. філія «Просвіти» в м. Коломия спільно з музично-хоровим товариством «Коломийський Боян» організували величне свято з нагоди 39 -х роковин смерті Тараса Шевченка А. Л. Зъ Коломиі пишуть нам. Дпло. 1900. 3 (16) марта. Ч. 51. С. 2-3. Рубр.: Обходы въ память Т. Шевченка.. Філія товариства вимагала від кожної читальні Коломийського повіту підготувати «відчит» (реферат) про життя і творчість Кобзаря. Для цього в кожен населений пункт краю були розіслані відповідні відозви Філїя “Просьвіти” в Коломиї, устроює дня 22 н. ст. марта с. р. великий сьвяточний обхід в честь Тараса Шевченка. Свобода. Політичне, просьвітне і господарске письмо для народу. 1900. 24 лютого (8 марта). Ч. 8. С. 4. Рубр.: Новини..

1 квітня 1901 р. у Коломиї відбулися загальні збори філії товариства та святковий вечір з нагоди 40-х роковин смерті Т. Шевченка Зъ Коломык Выдъ коломыйскои філіи “Просвіта” оповіщує. Дпло. 1901. 3 (16) марта. Ч. 50. С. 3. Рубр.: Новинки.. У загальному звіті про діяльність керівного осередку товариства вказувалося, що, попри перешкоди москвофілів і окремих радикалів, у 1900 р. вдалося відкрити три нові читальні на Коломийщині. Обраний новий керівний склад філії товариства, до якого ввійшли Леонтій Кузьма, Олекса Печерський, о. Н. Гриньовський, Іван Гомик, Олександр Кульчицький, Іван Раковський, Василь Дутчак з с. Коршів, Олекса Верстюк з с. Бучачки Коломийського повіту (нині село Снятинського району Івано -Франківської обл.), Лев Посацький і Омелян Колодницький ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 9.. Кожен з учасників зборів отримав видану коштом філії товариства книжечку, в якій містився календар, заклик для вступу в лави «Прос віти». Після цього о 7 год. вечора у приміщенні каси ощадності відбулися шевченківські вечор ниці. Програма заходу складалася з таких частин: вступне слово проф. О. Колодницького та завершальне О. Кульчицького; промова селянина з с. Балинці І. Каралаша про життя і діяльність Т. Шевченка; виступи музично-хорового товариства «Коломийський Боян» та чоловічого хору читальні «Просвіта» с. Балинці під орудою В. Барнича; декламування поезій Т. Шевченка, І. Франка та С. Руданського просвітянами Ю. Мочернюком з с. Ковалівки («Катерина» Т. Шевченка) і Ф. Боднаренком з м. Печеніжин («На святоюрській горі» І. Франка, сміховинки С. Руданського). Леонтій Кузьма подбав про прикрашення сцени вісьмома художніми кліше з життя Кобзаря: хата, де народився письменник; його портрет у віці 28 років; Т. Шевченко у солдатському засланні, в тюрмі, сидить на кріслі, в шапці; портрет Кобзаря та хрест, які висять на його могилі в м. Каневі. Завершувалися урочисті заходи у приміщенні Руського (Українського) народного дому (суч. вул. Театральна, 25), де «при співах і бесідах забавляли ся зібрані до пізна в ночи». Кошти з проведеного вечора мали піти на спорудження пам'ятника Т. Шевченку в Коломиї З Коломиї. Свобода. Політичне, просьвітне і господарске письмо для народу. 1901. 9 мая (26 цьвітня). Ч. 17. С. 2-3. Рубр.: Дописи..

Щотижня, з 28 квітня до кінця червня 1901 р., у приміщенні Руського (Українського) народного дому члени філії товариства проводили популярно -наукові «відчити» на історичну, літературну та гігієнічну теми ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 9.. 30 травня 1901 р. місцева «Просвіта», спільно з іншими українськими культурно-мистецькими товариствами, влаштувала концерт на честь Кобзаря. Зібрані кошти з проведеного дійства мали піти на розвиток товариств «Шкільна поміч» та «Народний дім» в Коломиї Зъ КоломьгЬ. Програма концерту Шевченка устроюваного заходомъ всЬхъ рускихъ товариствъ дня 30 мая... Дпло. 1901. 15 (28) мая. Ч. 107. С. 3. Рубр.: Новинки..

Своєрідним проміжним підсумком праці осередку товариства стало організація в м. Коломия 1 листопада 1901 р. просвітно-господарського віча з нагоди 25-річчя діяльності філії «Просвіти» ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 106; ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 9 зв.. Напередодні його проведення у спеціально підготовленій відозві «Браття Земляки покутської Руси-України» вказувалося: «Не нам самих себе судити! Нехай нас судить істория та безсторонна критика своїх і чужих. Наша філїя Просьвіти вижидає спокійно того суду, бо через цїлих 25 лїт она по змозї, але совісно сповняла свою цїль і свою задачу; а що плоди сего нашого спільного труду може не такі сьвітлі, як-би ми собі сего бажали, що овочі сеї нашої чвертьстолїтної діяльности може не дорівнують тому, що собі здобули за той час сусїдні народи, то винні тому тяжкі обставини, серед яких проживав в сїм часї весь наш руско-український народ» Братя Земляки покутскоі Руси-України! Дпло. 1901. 8 (21) жовтня. Ч. 225, 226. С. 3.. На вічі планувалося представити «велику бібліотеку», в якій селяни отримали б книги для своїх сільських читалень «Просвіти».

Святкове дійство розпочалося з богослужіння в головному греко -католицькому храмі міста. Після цього урочисті збори продовжилися в залі міського магістрату, які відкрив керівник філії «Просвіти» Л. Кузьма. Головою президії обрано одного з перших очільників товариства о. М. Лепкого (за іншими даними першого голову коломийської «Просвіти» о. І. Левицького Народне сьвято Покутскоі Руси. Свобода. Політичне, просьвітне і господарске письмо для народу. 1901. 7 падолиста (25 жовтня). Ч. 43. С. 2.). Директор Борковський виголосив доповідь про важливість навчання і просвіти для українського народу та про значення в цій ділянці роботи «Просвіти». Проф. І. Раковський виступив з повідомленням про витоки становлення та історичний розвиток коломийської філії «Просвіти». о. А. Олесницький з с. Торговиці пільної Городенківського повіту промовив про важливість відкриття в краї різноманітних економічних спілок і товариств. Урочисті збори закрив голова філії Л. Кузьма, після чого всі присутні заспівали гімн «Ще не вмерла Україна». Після обіду в просторій залі щадничої каси відбувся урочистий концерт, на якому заспівали чоловічий хор «Коломийського Бояна» та змішаний хор с. Балинці, декламували поезії діти з с. Пилипи та м. Печеніжин, виступили зі вступною та прикінцевою промовами проф. О. Макарушка і проф. Масляк. Невідомий автор розлогого допису в газеті «Свобода» підсумував проведення цього святкового дійства так: «Цїлий обхід випав величаво і дає надію, що рух народний на Покутю піде тепер значно горою... котрого спомин загрівати буде наших борцїв на Покутю до дальшої витрівалої боротьби за нашу правду і волю!...» Народне сьвято Покутскоі Руси. Свобода. Політичне, просьвітне і господарске письмо для народу. 1901. 7 падолиста (25 жовтня). Ч. 43. С. 2; Коломыйске свято. Дтло. 1901. 20 жовтня (2 падолиста). Ч. 287. С. 2-3. Рубр.: Новинки.

6 травня 1902 р. філія товариства «Просвіта» під час Зелених свят влаштувала просвітно-економічне віче, вечір пам'яті Т. Шевченка Філїя “Просьвіти” в Коломиї. Дїло. 1902. 11 (24) мая. Ч. 105. С. 2. Рубр.: Рухъ в рускихъ товариствахъ. та аматорську виставу «Наталка Полтавка» І. Котляревського за участю членів товариства с. Балинці Коломийського повіту. Керівним осередком коломийської філії підготовлено відозву про вшанування пам'яті Т. Шевченка. Подібний вечір пам'яті Кобзаря філія коломийської «Просвіти» організувала наступного року 25 березня у приміщенні Руського (Українського) народного дому (за іншими даними міського магістрату ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 12.) Видїл коломийскої філїї “Просьвіти” повідомляє. Дїло. 1903. 5 (18) марта. Ч. 52. С. 2. Рубр.: Новинки; ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 120, 120 зв.; ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 11-12.. Тоді ж скликані загальні збори товариства за участю понад 200 членів, переважно селян. Обрано новий керівний склад філії «Просвіти»: головою став Омелян Колод ницький, його заступником Лесь Кульчицький. Цікаво, що О. Колодницький брав участь у відновленні читальні товариства сусіднього Косівського повіту в м. Кути. Однак вже наприкінці 1903 р. він переїхав до польського міста Дембіца («перенесений на мазури до Дем біци» ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2943. Арк. 14.), тому деякий час обов'язки голови філії «Просвіта» виконував О. Кульчицький Там само. Спр. 2942. Арк. 133..

Подібний шевченківський вечір відбувся 25 березня 1904 р. після проведених загальних зборів філії «Просвіти» у великому залі Руського (Українського) народного дому, на якому були присутні 350 жителів краю. Про життя і діяльність Генія українського народу виголосив реферат проф. Іван Раковський, з музичними творами виступили хорові колективи села Балинці під орудою В. Барнича і містечка Печеніжин під керівництвом Недільського, поезії Т. Шевченка декламували Ганна Ткачук з с. Кийданч та Боднаренко з м. Печеніжин Там само. Спр. 2943. Арк. 16. Філїї “Просьвіти”. 10. Філїя “Просьвіти” в Коломиї. Звіт з дїяльности Товариства “Просьвіта” за час від 1. сїчня 1902 до 31. грудня 1903. Львів: З друкарнї Наукового Товариства імени Шевченка, 1903. С. 16-17; Товариство “Просьвіта” в роках 1902 і 1903. ІІ. Філїї “Просьвіти”. Дїло. 1904. 12 (25) мая. Ч. 105. С. 1-2..

Станом на кінець 1903 р., на Коломийщині функціонували 28 читалень «Просвіти», з них за останні два роки відкрито сім осередків .

Регулярне вшанування творчості Т. Шевченка та І. Котляревського коломийськими просвітянами на початку ХХ ст. набуло своєрідних форм і пов'язане зі співпрацею з наддніпрянськими культурно-просвітницькими діячами. Так, восени 1903 р. полтавчани подарували Руському (Українському) народному дому і філії товариства «Просвіта» у м. Коломия 19 образків до скіоптікону (проекційний пристрій, де подавалися різноманітні зображення форми «latema magica»), присвячені життю і творчості Івана Котляревського та побуту наддніп рянських українців («Пам'ятник І. Котляревського на могилі в місті Полтаві», «Сцена в селянській хаті (хазяй і хазяйка)», «Забава з танцями на Україні», «Хазяйка б'є мужа», «Дівчина і вислужений салдат за деревом хазяїн підслухує», «Салдат в селянській хаті», «Перестрашений козак з мітлою в руках», «Плачучі селяни перед дівчиною» та ін.) ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2942. Арк. 128-131..

Однак саме в цей час філія коломийської «Просвіти», попри ініціативність окремих діячів у розбудові товариства, за спостереженнями окремих громадських активістів, займала слабке становище через засилля діяльності в місті українських радикальних, москвофільських та польських культурно-просвітницьких організацій: «... справа «Просьвіти» щойно в починї, бо і тут нема нїякої програми нї орґанїзациї» Занепад Покутя. (Допись з Коломиї). Дїло. 1903. 10 (23) сїчня. Ч. 7. С. 2..

Безумовно, українські радикали, завдячуючи енергійній праці Кирила Трильовського та його однодумців, наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. займали перші позиції в громадсько-політичному житті краю, сформувавши серйозну мережу осередків економічно-просвітнього «Коломийського товариства Народних Спілок» і пожежно-гімнастичного товариства «Січ». До того ж в культурно-просвітній роботі «Коломийське товариство Народних Спілок» мала замінити діяльність осередків «Просвіти», які в кінці ХІХ ст. в переважній більшості не мали популярності серед українських селян Покуття і Галицької Гуцульщини. Громадський діяч, один з керівників «Просвіти», О. Колесса вбачав такі недоліки діяльності читалень «Просвіти»: по -перше, на відміну від польських національно-культурних товариств («Kolka rolnicze»), українські читальні не займалися наданням соціально-економічної допомоги своїм членам, не створювали позичкові і щадничі каси, промислові і торгівельні спілки, шпихліри, крамниці тощо; по-друге, місцеві осередки «Просвіти» діяли відокремлено одна від одної, не мали впливу на організацію роботи філії товариства; по-третє, не була налагоджена справа звітності товариств Колесса О. Перестрій руских читалень на підставі зміни статута тов. “Просвіти”. Народ. 1890. 15 серпня. Ч. 16. С. 238-239; Чого хотять такъ зв. радикалы? Дпло. 1891. 17 (29) червня. Ч. 135. С. 1-2.. На думку українських радикалів Коломийщини, діяльність читалень «Просвіти» і товариства ім. М. Качковського не підлягали будь-якій критиці. Їх праця підпорядковувалася партійно-політичній заангажованості керівників народовців і русофілів Р. Я. Селяне на зборах “Просвіти” й “Общества Качковского”. Народ. 1890. 1 жовтня. Ч. 19. С. 285-286.. На початку ХХ ст. у населених пунктах краю діяло більше 90 осередків «Коломийського товариства Народних Спілок», переважно у Коломийському, Снятинському, Косівському і Надвірнянському повітах Королько А. “Коломийське товариство Народних Спілок”: ідеологічні засади і практична діяльність її осередків на Покутті (кінець ХІХ початок ХХ ст.). Питання історії України. Збірник наукових праць кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Чернівці: Технодрук, 2014. Т. 17. С. 68-82..

«Батько» українського січового руху та «вічний кандидат» до австрійського парламенту Кирило Трильовський неодноразово намагався втрутитися у роботу філії «Просвіти» у м. Коломия, намагаючись змінити ідеологеми культурно-просвітницької праці товариства. Так, 1 квітня 1901 р. на загальних зборах філії «батько» українського січового руху «став анонсувати свої «Спілки» і «Сїчи», а відтак поставив внесок, щоби «Просьвіта» підпирала їх дїяльність і закладанєм Сїчий ...». Проте більшість членів філії «Просвіти» не підтримали його пропозицію щодо залучення просвітян в організації відкриття на територію краю нових осередків товариства «Січ» ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2943. Арк. 10 зв..

Проте особливо небезпечною виявилася культурно-просвітницька робота з поширення в 1902-1903 р. у краї москвофільських ідей священика о. М. Семьонова, який «... дуже ворожо відноситься до руских (українських. А. К.) інституций як і до рускої (української. А. К.) інтелїгенциї взагалї, визиваючи єї в невідповідний спосіб підчас проповідий церковних» Там само. Спр. 2942. Арк. 119..

Тому в 1902-1903 р. філія «Просвіти» здійснювала ґрунтовну перевірку (люстрацію) чи талень та була на відкритті низки читалень товариства не тільки Коломийського філіального округу, але й сусідніх повітів. Зокрема, у квітні-червні 1902 р. члени філії товариства здійснили низку поїздок у населені пункти краю для піднесення просвітянського руху: у квітні О. Колодницький перебував у м. Кути Косівського повіту на відкритті відновленої читальні «Просвіти»; у травні-червні Л. Кузьма, О. Колодницький, Л. Кульчицький, І. Раковський і О. Печерський неодноразово перебували в с. Березів нижній, займаючись організацією створення нового осе редку товариства; 5 червня Л. Кузьма, Є. Винницький і І. Михалевський здійснювали перевірку читальні в с. Матіївці, а о. Гриньовський перебував з робочою поїздкою у м. Снятин; 15 червня Л. Кузьма, Іванець, Франчук і Кендзерський були на відкритті читальні у с. Молодятин; 19 травня у м. Коломиї для членів читалень товариства краю організовано просвітницько-господарське віче ЦДІАЛ України. Ф. 348. Оп. 1. Спр. 2944. Арк. 13, 13 зв., 14.. Станом на кінець 1902 р. під орудою філії товариства перебувало 32 читальні Коломийського філіального округу, в яких налічувалося 700 членів Там само. Арк. 14..

У червні 1903 р. О. Колодницький здійснив люстрацію читальні в с. Шепарівці, Л. Кузьма, І. Михалевський і Є. Винницький перевіряли роботу просвітянського осередку в с. Молодятин, відпоручник о. А. Олесницький перебував на відкритті читальні «Просвіти» в містечку Гвіздець Там само. Спр. 2943. Арк. 13 зв., 14.. Однак ця робота ревізійного змісту була перервана у зв'язку з несподіваним переїздом голови філії товариства О. Колодницького до польського міста Дембіца: «Будучи отже занятий своєю справою, не міг він як слїд заниматись справою товариства, а тим самим і Видїл остався, так би сказати, без проводу. Втім настав час ферий (канікул. А. К.), коли то майже всї видїлові роз'їхались, а вслїд за тим і робота Видїлу мусїла перерватись» Там само. Арк. 14.. Все ж за сприяння інших членів філії О. Кульчицького, Л. Кузьми, Є. Винницького і Н. Гриньовського за період жовтня 1903 р. березня 1904 р. були відкриті нові читальні «Просвіти» в селах Воскресінці, Тростянка і Рунгури, відновлено роботу просвітянської «клітини» в с. Турка, з ревізійною метою організовані поїздки в села Корнич, Іспас та містечко Печеніжин Там само. Арк. 14, 14 зв..