Первинні документи українських архівів як головне джерело для встановлення кількості втрат під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років

'Включено і населення Білої Церкви, якого тоді нараховувалося 46,6 тисячі осіб.

“Включено і населення Житомира, якого тоді нараховувало 77,1 тисячі осіб.

“Включено і населення Києва, якого тоді нараховувало 612,9 тисячі осіб.

****Включено і населення Умані, якого тоді нараховувало 40,5 тисячі осіб.

У Київській області, як бачимо, абсолютні втрати в 1932-1933 роках - щонайменше 1.489.709 осіб (не здано в 1933 р. 1677 місячних звітів з окремих сільрад, що значно применшило смертність). Розрахунки наших опонентів, послідовності наукового пошуку яких ми не бачимо, щодо втрат Київщини сягають лише 1.110,8 тис'""""'Включено і населення Черкас, якого тоді нараховувало 39,9 тисячі осіб.

...... Зві_ТНИх даних про природний рух населення в Ярунському районі за 1933 рік не виявлено. - В. С. О. Воловина, С. Плохій, “Регіональні відмінності втрат від голоду 1932 -1934 рр. в Україні”, Український історичний журнал, № 2, (2017): 95..

Коли більшовицька влада усвідомила масштаб Голодомору, то вона почала ховати первинні документи. Так, 13 квітня 1934 р. Одеський облвиконком ухвалив рішення вилучити книги актових записів за 1932-1933 рік і передачу їх на зберігання до таємних частин райвиконкомів, “зі злочинним обліком народження та смертей в сільрадах в результаті роботи “чужих елементів” Державний архів Одеської області (далі “ ДАОО), ф. Р-2009, оп. 1, спр. 4, арк. 64..

Подібну директиву до міськрайвиконкомів 20 квітня 1934 р. також розіслала влада Харківської области, яка вимагала “очистить сельсоветы от классововраждебных и чуждых элементов, установив регулярное наблюдение за делом регистрации актов” ДАХО, ф. Р-3683, оп. 2, спр.2, арк. 52..

Цей документ гласив: “Все книги регистрации смертей за 1933 год и за 1932 год, начиная с ноября месяца Областной исполнительный комитет требует изъять из сельсоветов и передать для хранения в секретную часть райисполкомов” Там само, арк. 52..

У квітні 1934 р. сільрадам Вінниччини також надійшла подібна вказівка: “Негайно відберіть книжки ЗАГС про смерть за 1932 та 1933 роки і надішліть такі до спецчастини міськради...” Вінниччина, (1993)..

Що це дало яскраво свідчать факти по Красноградському району Харківської области - ця передача призвела до того, що багато документів просто зникла. Про абсолютно незадовільне збереження документів про реєстрацію руху людности під час Голодомору 1932-1933 років можемо переконатися з аналізу матеріялів органів ЗАГСу, які були нещодавно передані до Державного архіву Полтавської области. Наприклад, в Шершнівці Лубенського району свідоцтва про народження за всі передвоєнні роки є ДАПО, ф. Р-9126, оп. 8, спр. 45-98., а документів про смерть за 19321933 - жодного. Така ж картина і з матеріялами про рух населення села Яблунівка Лохвицького району. Тут є всі документи про народжених у 1930-х роках, а от документи про смерть залишилися лише з 1936 р. ДАПО, ф. Р-9126, оп. 10, спр. 119.

Про який належний облік руху населення можна говорити, якщо в Бабшинській сільраді Кам'янець-Подільського району нинішньої Хмельницької області реєстрацію смертей у 1933 р. розпочали лише 28 липня. Якщо хтось залишався з родичів, то смерть людини фіксувалася зі слів, хоч і заднім числом. Але чи могла пам'ять уцілілих та й реєстратора адекватно сприймати ситуацію, коли окремі смерті датувалися. 31 квітнем 1933 р. ДАХмО, ф. Р-6449, оп. 1, спр. 21, арк. 4.

Та московську владу менше за все турбувала втрата власне корінних хліборобів - для цього вона перекине у вимерлі українські села вихідців з російської глибинки й Білорусі, на збирання врожаю залучить армію й городян. Тим паче, що заступник наркома робітничо-селянської інстпекції СРСР Верменичев повідомляв 15 січня 1933 р. про досить цікаву тенденцію: “Из колхозов Западной области участились случаи самовольного переселения колхозников на Украину, чем в значительной степени способствуют местные и областные колхозные и зем. организации Украины. Так, коммуна им. Ленина (Шумячского района Запад. обл.), не вошедшая в план переселения, самовольно отправила ходаков в Донецкую область и там заручилась ходатайством Донецкого Обл. ЗУ Буденновской МТС о переселении к ним коммуны.

Ровнянские организации (Одесская обл.) способствуют переселению группы колхозников деревни Воронцы (Смоленский район Запад. обл.). Нововасильевское РайЗО Днепропетровской обл. 22. Х сообщило Зап. ОблЗУ, что колхоз “Краском” Ельнинского района Зап. обл. ими приписан в колхоз “Гигант” их района” ЦДАВО, ф. 539, оп. 19, спр. 219, арк. 92..

Чому на цьому аспекті наголошуємо? Та тому що всі оті переселенці 19321936 років з-поза меж УСРР разом зі своїми родинами будуть записані в січні 1937 р. до населення УСРР, відтак воно і збільшиться до 26. 812 тисяч. Це збільшення буде також і за рахунок тих голодних українських селян, які намагалися через поліські болота, Збруч і Дністер дістатися до Польщі й Румунії, але їх розстріляли радянські прикордонники, абовони не допливли до рятівного берега, де сподівалися дістати так бажаного хліба.

Російські дослідники наводять дані, що за 1932 р. прикордонники ДПУ УСРР розстріляли 5.450 осіб И. Чигирин, Миф и правда о сталинском голодоморе, доступ отримано 6 червня 2020 р. http://you-books.com/book/I-Chigirin/Mif-i-pravda-o-Stalinskom-golodomore-Ob-ukrainskoj..Скільки цих нещасних поглинули хвилі Дністра чи Збруча - невідомо. Як не знаємо і про тих, хто помер від застудних хвороб. Поки що не встановлено жодних конкретних цифр втрат у 1933 р. Знаємо лише, що тоді при переході кордону з СРСР затримано 1.902 особи ЦДАГО, ф. 1, оп. 20, спр. 6582, арк. 49..

Згадані переселенці до УСРР у 1937 р. будуть також записані на місці тих, хто лежить у братських могилах біля залізничних станцій, трупи яких скидали в загальні ями без належної реєстрації. Таких поховань в Україні щонайменше 837 - і жодне не досліджене. Знаємо лише, що біля станції Булацелівка на Харківщині, наприклад, від грудня 1932 до травня 1933 виявилося до десяти тисяч трупів Голодомор 1932--1933 років в Україні, 571..

А хто порахував тих українців, котрі пішли за хлібом до Росії чи Білорусі і там померли? Секретар Кантемирівського райкому ВКП(б) Центрально- Чорноземної області Журилов писал секретареві обкому Варейкісові ще 1-го квітня 1932 р., що в Кантемирівці “только за последние дни похоронено 12 человек пришедших за хлебом с украинских соседних районов” ЦДАГО, ф. 1, оп. 20, спр. 5255, арк. 16..

Мешканка Слободи Мозирського району Білорусі П. Жильська згадувала: “Был сильный голод. К нам шли украинцы. Хотелось им дать. Украинцы приходили и умирали под забором. Падали и умирали” И. Романова, “Голод в БССР”, Міжнародна конференція “Штучні голоди в Україні ХХстоліття”. Київ, 16 травня 2018року. Матеріали. (Київ, 2018): 554..

Подібно свідчить і В. Буйновець з цього ж села: “Украинцы приходили, прямо под забором умирали”. Така ж картина закарбувалася і В. Дулуб з села Малі Автюки: “...много украинцев умирало. Просили хлеба, а потом падали и умирали” Там само..

Російський дослідник Віктор Кондрашин стверджує, що в 1932 р. “сам факт голода на Украине был шоком для русских крестьян. Показательна в этом плане реакция белорусов. Летом 1932 г. Белоруссия оказалась заполнена голодающими сельскими жителями с Украины. Изумленные белорусские рабочие писали в “Правду” и высшему руководству страны, что они не помнят, чтобы когда бы то ни было “Белоруссия кормила Украину” В. Кондрашин, Голод 1932"1933 годов. (Москва, 2008), 180..

Заанґажована на цифру втрат у 3,9 млн осіб, названа українсько-американська група відкидає й інші пропозиції підрахунку, які можуть допомогти встановити реальні втрати. Зокрема, вона не звертає уваги на відповідність прийому до перших класів дітей 8-річного віку, починаючи від 1-го вересня 1933 р., з кількістю народжених свого часу в конкретних населених пунктах. Чому, скажімо, вказаних демографів та істориків не насторожив той факт, що 1 вересня 1932 р. до перших класів Петриківського району Дніпропетровської области влилося 1737 дітей, а через рік до другого класу перейшло лише 911. Така ж тенденція виявилася і щодо другокласників і третьокласників: відповідно 1275 і 749, 1126 і 759 ДАДО, ф. П-19, оп. 1, спр. 483, арк. 154..

Якщо вона була такою повсюдно, то принаймні мільйон дітей не дорахувалася українська школа 1 вересня 1933 р. лише в цих трьох початкових класах.

Недобір першокласників давав про себе знати і в наступних роках, що бачимо на конкретних фактах. Так, 1 вересня 1935 р., скажімо, в перші класи початкових (п), неповносередніх (нс) і середніх (с) шкіл Плисківського і Погребищенського районів, що входили тоді до Київської области, прийшло набагато менше дітей, ніж їх народилося 1927 р. ДАВО, ф. 6129, оп. 4, спр. 11, 15, 17, 18, 19, 21,22, 23, 24, 25, 26,30, 31,32,33, 34, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 47, 48,49, 50, 51, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65. Наприклад, за парти Адамівської початкової Плисківського району сіло 34 першаки, а в 1927 у цьому населеному пункті на світ з'явилося 68 дітей, у Андрушівській (нс) ці показники були відповідно 41 і 135, Обозівській (п) - 17 і 57, Паріївській (п) - 18 і 37, Попівській (п) - 14 і 42 ДАКО, ф. Р-144, оп. 1, спр. 1866, арк. 1-65..

Подібна ситуація склалася і в сусідньому, Погребищенському районі. Скажімо, показники Ординецької (нс) - 30 і 76, Борщагівської (нс) - 29 і 93, Круподеринецької (нс) - 63 і 78, Павлівської (нс) - 66 і 100, Білешківської (нс) - 37 і 106, Гопчицької (нс) - 78 і 108, Старостинецької (нс) - 36 і 106, Люлинецької (п) - 19 і 42, Кулешівській (п) - 11 і 25, Іваньківській (п) - 19 і 25 ДАКО, ф. Р-144, оп. 1, спр. 1882, арк. 1-48..

Не менш наочною є картина і щодо наповнення початкових класів Баришівського району Київської області станом на 1-го вересня 1940 р. (неповні дані про народження за відповідний рік). З цієї таблиці, до речі, можна переконатися, що найбільших втрат зазнала саме вікова група 1932 р., тобто народжені перед Голодомором, а відтак найменш зміцнілі перед таким суворим випробуванням ДАКО, ф. Р-144, оп. 1, спр. 2538, арк. 1-26..

І навіть у такому поліському районі Київщини, як Іванківський, де, здавалося, багатства лісів і річок мали б зарадити масовому Голодоморові, школи прийняли в 1940 р. також набагато менше першокласників. А в багатьох селах тут узагалі не набрали перших класів, хоч 8 років перед тим там народилося достатня кількість дітей для їх відкриття. Як і перед тим, що давало можливість мати перші класи в 1937-1939 роках ДАКО, ф. Р-5634, оп. 1, спр. 421,422; ф. Р-144, оп. 1, спр. 2541, арк.1-41..

А як вижили народжені в 1932 р. і в колишньому Іркліївському районі Полтавської області, який входить тепер до складу Чорнобаївського на Черкащині, можна бачити з наступної таблиці, хоч у документах відсутні дані про вік першокласників. Але знову ж таки найбільших втрат зазнали найменші, якщо врахувати, що народжуваність в українському селі на помежів'ї 1920-х років була приблизно однаковою⁸⁹.

Отже, картина з наповненням перших класів сільських загальноосвітніх шкіл України після 1933 р. складається майже скрізь однаковою - 30-40 відсотків дітей, народжених у 1924-1932 роках в УСРР, не сіли за парти. Якщо врахувати, що за 1924-1932 роки на світ появилося близько 10 мільйонів осіб Природний рух людности України в 1929 р. (Харків: Господарство України, 1932), 13; ЦДАГО, ф. 1, оп. 20, спр. 7163, арк. 16. (скажімо, 1924-1.162,9, 1925 - 1.196,8, 1926 - 1.207,9, 1927 - 1.184,4 тисячі, 1928 - 1.139,3, 1929 - 1.080,0, 1930 - 1.023,0, 1931- 975,3, 1932-782,0 - цей приріст відбувався головно за рахунок села), то цілком вірогідним є втрата у 1932-1933 роках щонайменше 3-х мільйонів першокласників і майбутніх школярів початкових класів. А якщо додати до цих жертв Голодомору і тих, хто в 1933 належав до середнього і старшого шкільного віку, то матимемо ще мінімум півмільйона жертв.

Виходячи з того, що втрати тільки дітей дошкільного і шкільного віку становили щонайменше 3,5 мільйона осіб, вважаємо цілком реальним, що мінімум 7 мільйонів населення УСРР стали жертвами Голодомору-геноциду 1932-1933 років.

Докторка економічних наук Н. Левчук дорікає мені на сторінках “УІЖ” за те, що я пропоную “розрити кожну безіменну могилу на території країни”, що видається їй неможливим. Так, дослідити кожне з відомих на сьогодні 837 поховань - це величезна праця. Як і встановлення кількости похованих голодних українців у Росії й Білорусі, розстріляних на кордоні чи потопельців у Дністрі й Збручі, жертв канібалів, а то й зовсім не похованих, кістки яких розтягнули здичавілі собаки. Але без цих даних ми не можемо встановити реальну кількість втрат від Голодомору 1932-1933 років. І ніякі кабінетні формули наших демографів тут не допоможуть - лише сумлінне вивчення первинних документів українських архівів, що має стати обов'язком кожного, хто досліджує Голодомор-геноцид 1932-1933 років в Україні.

References

1. Arkhivni materialy Karkivski Kharkivskoi oblasnoi orhanizatsii “lemorial” zHolodomoru.

2. Bohorad, D. Raionnaiaplanirovka Donetskoho, (Ryiv: Hostekhizdat, 1947).

3. Chigirin, I. Mif ipravda o stalinskom golodomore otrymano dustup 06.06.2020 http://you- books.com/book/I-Chigirin/Mif-i-pravda-o-Stalinskom-golodomore-Ob-ukrainskoj.

4. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoyi oblasti, f. B-2071, op. 1, spr. 348, ark. 50.

5. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoyi oblasti, f. B-2071, op. 1, spr. 355, ark. 78.

6. Derzhavnyi arkhiv Vinnytskoyi oblasti, f. 6129, op. 4, spr. 11, 15, 17, 18, 19, 21, 22, 23, 24, 25,

7. 26,30, 31, 32,33, 34, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 47, 48,49, 50, 51, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65.

8. Derzhavnyi arkhiv Dnipropetrovskoyi oblasti, f. П-19, op.1, spr. 525, ark. 49 zv.

9. Derzhavnyi arkhiv Dnipropetrovskoyi oblasti, F. П-19, op.1, spr. 529, ark. 123 zv.

10. Derzhavnyi arkhiv Dnipropetrovskoyi oblasti, f. П-19, op. 1, spr. 483, ark. 154.

11. Derzhavnyi arkhiv Zaporiz'koi oblasti, f. 5593, op. 13, spr. 276, 313-317, 321.

12. Derzhavnyi arkhiv Zaporiz'koi oblasti, f. B-5593, op. 16, spr. 110, ark. 39-42, 49, 51, 61-65, 67, 77-79, 86-87, 91.

13. Derzhavnyi arkhiv Zaporiz'koi oblasti, f. B-5593, op. 20, spr. 148, ark. 100-102, 105-106, 108, 111-112, 114-119, 122, 125.

14. Derzhavnyi arkhiv Zaporiz'koi oblasti, f. B-5593, op. 20, spr. 149, ark. 181-191, 193, 196-198, 200.

15. Derzhavnyi arkhiv Zaporiz'koi oblasti, f. B-5593, op. 21, spr. 207, ark. 152-153.

16. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti, f. P-144, op. 1, spr. 58, ark. 155-156.

17. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti, f. B-144, op. 1, spr. 1866, ark. 1-65.

18. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti, f. B-144, op. 1, spr. 1882, ark. 1-48.

19. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti, f. B-144, op. 1, spr. 2538, ark. 1-26.

20. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti, f. B-144,op. 1, spr. 2541, ark.1-41.

21. Derzhavnyi arkhiv Kyivskoi oblasti, f. B-5634, op. 1, spr. 421, 422.

22. Derzhavnyi arkhiv Poltavskoi oblasti, f. 3938, op. 1, spr. 195, ark. 69-72.

23. Derzhavnyi arkhiv Poltavskoi oblasti, f. B-9126, op. 8, spr. 45-98.

24. Derzhavnyi arkhiv Poltavskoi oblasti, f. B-9126, op. 10, spr. 119.

25. Derzhavnyi arkhiv Mykolaivskoi oblasti, f. B-5950, op. 18, spr. 156, ark. 1-453.

26. Derzhavnyi arkhiv Odeskoyi oblasti, f. B-2009, op. 1, spr. 4, ark. 64.

27. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti, f. B-5231, op. 2, spr. 2, ark. 5-5 zv.; spr. 10, ark. 1-1 zv.; spr. 18, ark. 7-7 zv.; spr. 27, ark. 7-7 zv.

28. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti, f. B-3683, op 2, spr. 2, ark. 52.

29. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti, f. B-6531, op. 101, spr. 4, ark. 24-26.

30. Derzhavnyi arkhiv Kharkivskoi oblasti, f. B-6531, op. 106, spr. 7, ark. 74.

31. Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti, f. B-4069, op. 7, spr. 142.

32. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. B-6449, op. 1, spr. 21, ark. 4.

33. Derzhavnyi arkhiv Khmelnytskoi oblasti, f. 6452, op. 1, spr. 210, ark. 151.

34. Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi oblasti, f. B-5899, op. 20, spr. 72, ark. 1-25.

35. Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi oblasti, f. B-5899, op. 23, spr. 1, 2, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 25, 26, 51, 52, 59, 60, 63, 67.

36. Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi oblasti, f. B-5899, op. 24, spr. 73, ark. 1-30.

37. Derzhavnyi arkhiv Cherkaskoi oblasti, f. B-5899, op. 24, spr. 185, ark. 138-140, 151-153, 155, 176, 180, 181, 192.

38. Dovidnyk z osnovnykh statystychno-ekonomichnykh pokaznykiv hospodarstva rayoniv Kyivskoi oblasty USRR. (Kharkiv: Vydannia Upravlinnia spravamy Rady narodnykh komisariv USRR, 1933), 6.

39. Holodomor 1932-1933: zaporiz 'kyi vymir. (Zaporizhzhia: Prosvita, 2008).

40. Holodomor 1932-1933 rokiv. (Zhytomyr: Volyn, 2008).

41. Eondrashyn, V. Holod 1932"1933 hodov. (loskva, 2008).

42. 17. Kropachov, S. “Mashtaby demohraficheskikh poter' SSSR, Nachalo 1930-kh - seredina 1940-kh hodov”, Problemy otechestvennoy istorii, (Krasnodar: Ekoinvest, 2010).

43. Levchuk, N., Boriak, T., Volovyna, O., Rudnytskyi, O., Kovbasiuk, A. “Vtraty miskoho I silskoho naselennia Ukrainy vnaslidok Holodomoru v 1932-1934 rr.”, Ukrayinskyy istorychnyyi zhurnal No. 4, (2015).

44. Levchuk, N. “Do pytannia pro “stari” ta “novi” pidkhody do otsinky vtrat naselenn Ukrainy vnaslidok Holodomoru 1932 - 1933 rr.”, Ukrayinskyyi istorychnyyi zhurnal, No. 2, (2018).

45. Romanova, I. “Holod v BSSR”, Mizhnarodna konferentsiia “Shtuchni holody v Ukraini XXstolittia”. Kyiv, 16 travnia 2018 roku. Materialy. (Eyiv, 2018).

46. Pravda, (1939).

47. Pryrodnyi rukh ludnosty Ukrainy v 1929 r (Kharkiv: Hospodarstvo Ukrainy, 1932).

48. Stalin i Kahanovych. Perepiska. 1931-1936. (loskva, 2001).

49. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 2, op. 12, spr. 1, ark. 143-147.

50. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 2, op. 12, spr. 70, ark. 5, 7.

51. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 539, op. 10, spr. 80, ark. 185

52. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv vyshykh orhaniv vlady ta upravlinnia Ukrainy, f. 539, op. 19, spr. 219, ark. 92.

53. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 6, spr. 323, ark. 269. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 16, spr. 19, ark. 72-72 zv. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 5255, ark. 16. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 5313, ark. 84. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 5315, ark. 91. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 5326, ark. 8-9. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 5588, ark. 5. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 5599, ark. 5. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 6237, ark. 33. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 6241, ark. 33. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 6243, ark. 71. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 6276, ark. 2. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1,op. 20, spr. 6582, ark. 49. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 1, op. 20, spr. 7163, ark. 24-46. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan' Ukrainy, f. 539, op. 10, spr. 73, ark. 24. Ukrainski visti, Ch. 11, (Novyi Ulm, 1950).

54. Vinnychchyna, (1993).

55. Volovyna O., Plokhiy S., Levchuk N., Rudnytskyi O., Kovbasiuk A., Shevchuk P “Rehionalni vidminnosti vtrat vid holodu 1932-1934 rr. v Ukraini”, Ukrayinskyyi istorychnyy zhurnal, No. 2, (2017): 76-116.

56. Vsesoiuznaia perepisnaselenia 1937hoda. Kratkie itohi. (loskva: Institut istorii SSSR, 1991).

Размещено на Allbest.ru