Академік М. Грушевський і нарком освіти М. Скрипник у контексті комунізації ВУАН (1927-1931 рр.)

Отже після чотирирічного перетинання шляхи М. Грушевського і М. Скрипника розійшлися назавжди. Хоч якийсь час вони ще стелилися паралельно. Перший, академік ВУАН, опинився у фактичній ізоляції, був підданий ідеологічному цькуванню, приречений на московське вигнання, після смерті удостоївся некрологічного титулу "найбільшого буржуазного історика України"Правда. - 1934. - 28 ноября. та залишався в республіці носієм "зоологічного націоналізму" й навіть "фашизму". Другий ще перебував у колі компартійної верхівки, згодом ставши свідком крутого зламу національної політики Кремля, згортання свого дітища - українізації, застав страхіття Голодомору. Зрештою був звинувачений у "націонал-ухильництві", зазнав ідейно-психологічного тиску з боку "товаришів" по політбюро ЦК та вчинив самогубство, що його головна партійна газета СРСР оцінила як "акт малодушності"Там же. - 1933. - 8 июля.. У такий спосіб сталінський режим привів до одного знаменника "нацдемівця" М. Грушевського й "націонал-ухильника" М. Скрипника. Реабілітаційні хвилі по смерті "вождя" не зачепили ані першого, ані другого, оскільки їх не було офіційно репресовано. У 1962 та 1972 рр. із дозволу ЦК КПРС відзначення ювілейних дат партійно-державного діяча проходило в рамках постанов ЦК КПУ - це стало певними кроками на шляху його реабілітації. Однак найголовніші звинувачення - у "націонал-ухильництві" - переоцінено не було. І тільки 29 березня 1990 р. ЦК Компартії України виправдав М. Скрипника "у партійному відношенні"СолДатенко В. Незламний: Життя і смерть Миколи Скрипника. - С.269. Автор книги був одним з ініціаторів обґрунтування необхідності реабілітації М.Скрипника, а також входив до редколеґії видання його вибраних творів.. У 1966 р. в УРСР відбулася спроба наукової, а почасти й політичної реабілітації М. Грушевського - ідеться про відому статтю Ф. ШевченкаШевченко Ф.П. Чому Михайло Грушевський повернувся в Радянську Україну? // Український історичний журнал. - 1966. - №11. - С.13-31.. Проте не санкціонований ЦК КПУ цей виступ не міг вплинути на тривалу табуїзацію постаті академіка. Навіть у 1988 р. публікації про нього в газеті "Літературна Україна" та журналі "Київ" викликали традиційно неґативну реакцію ЦК. Щоправда стрімкий процес суспільного визнання видатного історика усунув ці ідеологічні перепони. 5 квітня 1991 р. КДБ УРСР припинив кримінальну справу стосовно М. Грушевського "за відсутності складу злочину"Пристайко В., Шаповал Ю. Михайло Грушевський і ГПУ-НКВД: Трагічне десятиліття: 1924-1934. - С.303-306. Постанову виніс начальник слідчого відділу КДБ УРСР полковник юстиції В.Пристайко..

Таким чином, із призначенням у березні 1927 р. наркомом освіти члена политбюро ЦК КП(б)У М. Скрипника розпочалася чергова кампанія реорганізації ВУАН. Було поставлено за мету змінити склад президії, неприхильної до радянської влади, шляхом ухвалення нового статуту. Реалізація цих завдань значною мірою залежала від позиції майбутнього президента ВУАН. Політбюро ЦК після певних вагань зупинило вибір на кандидатурі М. Грушевського. Новий нарком вступив у контакт із ним і намагався використати його конфронтацію з фактичними керівниками академії С. Єфремовим і А. Кримським для ослаблення їхніх позицій, а потім й усунення з посад. На якийсь час М. Скрипник та М. Грушевський стали ситуативними попутниками в боротьбі за зміну президії ВУАН. Хоч кожен діяв із власних позицій: нарком - для "знешкодження" принципових ворогів радянської влади, а академік, користуючись прихильністю тієї ж влади, - для реалізації своїх прагматичних наукових інтересів. Після тривалого більшовицького "штурму" на десятому році існування академічний "бастіон" було взято. Вдалося домогтися зміни керівництва академії, провести в дійсні члени представників влади, створити фракцію академіків-комуністів, поставити ВУАН на "радянські рейки". Провідну роль у цьому відіграв народний комісар освіти УСРР М. Скрипник - людина, в якій дивовижним чином переплелося національне з комуністичним, витворюючи оригінальний тип більшовицького лідера, несумісний із системою зрілого тоталітаризму. Певне місце у процесі більшовицького "завоювання" академії займав і М. Грушевський. Намагання республіканської верхівки використати його для усунення групи Єфремова - Кримського від керівництва інституцією повністю не справдилися. Хоч внутрішнє групове протиборство об'єктивно ослаблювало академічний загал, створювало враження застарілої чвари, давало владі підстави для "оздоровлення" атмосфери. Наступні події навколо ВУАН довели, що коли б М. Грушевський і не брав участі у клановій боротьбі, зберегти монолітність та позапартійну стерильність академії не вдалося б. Об'єктивні умови функціонування політичної системи, утвердження комуністичної ідеології, командної ролі більшовицької партії, поява нової Генерації вчених-марксистів однаково призвели б до ідеологічного "завоювання" ВУАН. Водночас, повернувшись в Україну, М. Грушевський максимально використав свій авторитет ученого, поточну політичну кон'юнктуру для розвитку наукових досліджень, відстоювання власної схеми українського історичного процесу, не сприйняв комуністичної ідеології, "марксо-ленінської методології" висвітлення історичного минулого.

Драматичний фінал життя М. Грушевського в умовах сталінського тоталітаризму був неминучим, а з погляду на його минуле й наукові погляди - цілком закономірним. Не виглядає парадоксальною і трагедія заслуженого більшовика М. Скрипника з його фанатично-утопічними намаганнями поєднати комуністичне з національним.

References

1. Prystaiko, V., Shapoval, Yu. (1995). Sprava "Spilky vyzvolennia Ukrainy": nevidomidokumenty i fakty. Kyiv. [in Ukrainian].

2. Prystaiko, V., Shapoval, Yu. (1996). MykhailoHrushevskyiіHPU-NKVD: Trahichnedesiatylittia: 1924-1934. Kyiv. [in Ukrainian].

3. Putro, O. (ed.) (1997). YefremovS. Shchodennyky, 1923-1929. Kyiv. [in Ukrainian].

4. Pyrih, R. (1993). ZhyttiaMykhailaHrushevskoho:ostanniedesiatylittia (1924-1934). Kyiv. [in Ukrainian].

5. Pyrih, R. (ed.) (1997). Mykhailo Hrushevskyi: mizh istoriieiu іpolitykoiu (1920-1930-ti roky): Zbirnyk dokumentiv і materialiv. Kyiv. [in Ukrainian].

6. Pyrih, R., Telvak, V. (2021). MykhailoHrushevskyi: zhyttiepys na tli doby. Kherson. [in Ukrainian].

7. Shapoval, Yu. (2002). Oleksandr Shumskyi: "Zhyttia bez borotby ya ne vvazhav za zhyttia'. Kyiv. [in Ukrainian].

8. Shapoval, Yu., Verba, I. (2018). MykhailoHrushevskyi: "Ia sampryishov dopolityky cherez istoriiu...". Kyiv. [in Ukrainian].

9. Sokhan, P., Ulianovskyi, V., Kirzhaiev, S. (1993). M.S. Hrushevskyi і Academia: ideia, zmahannia, diialnist. Kyiv. [in Ukrainian].

10. Soldatenko, V. (2002). Nezlamnyi: Zhyttia i smert Mykoly Skrypnyka. Kyiv. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru