Творення "пам’яті" про Хотин-1621 у київських церковних текстах і козацьких літописах XVII - початку XVIII ст.
Боротьба за визнання королем висвяченої єрусалимським патріархом Феофаном у 1620 р. православної ієрархії. Уславлення козацької звитяги під Хотином. Козацькі морські походи на османські землі в XVII ст. Героїчні діяння гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.
| Рубрика | История и исторические личности |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 02.10.2022 |
| Размер файла | 52,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Як бачимо, Величко у своєму повідомленні злив обидві згадки воєдино, вирішивши, що згаданих Титлевським козаків на Чорному морі очолював саме Богдан Хмельницький, і в гаданому королівському листі повторив цю саму тезу заради виопуклення ролі Хмельницького у «Хотинській звитязі». Така стратегія була цілком доречною з перспективи подальшого конструювання наративу. Вигаданий внесок Хмельницького в перемогу над османцями під Хотином разом з обіцянкою короля шанувати права й вольності, Гарантовані ще Стефаном Баторієм, увиразнювали кривди, що їх пізніше зазнав Хмельницький і ціле Військо Запорозьке за правління Владислава IV.
У згадуваній вище «відповіді» Сагайдачного, датованій 15 лютого 1622 р., той нібито дякував королю за ласку й надіслані гроші, віддзеркалюючи ремарку про «козаків під Хотином» і «козаків на Чорному морі», щоправда, не згадуючи прямо про Хмельницького, натомість зазначаючи, що гроші розподілено згідно з королівським наказом. Далі він скаржився монархові на свавілля королівських старост Величко С. Літопис. - С.59-60., але жодним словом не прохоплювався про визнання православної ієрархії - одну з головних справ свого життя. Варто нагадати, що, прохаючи підтримати визнання нововисвяченої ієрархії, лише трьома тижнями раніше він писав литовському польному гетьманові Криштофові Радзивіллу Документи українського козацтва XVI - першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги. - С.228-229.. Автентичність листа до останнього не викликає застережень, адже зберігся його оригінал, і цей лист підтверджує, що на смертному одрі Сагайдачний не припиняв клопотатися про «захист грецької віри». Отож він не змарнував би нагоди згадати про це й у листі до короля, якби такий лист справді було написано.
З огляду на сказане не випадає вірити й в автентичність другого листа Сагайдачного до короля, датованого у Величка останніми числами березня 1622 р. У ньому гетьман Сагайдачний, нібито розуміючи наближення смерті, писав, що відпускає королівського лікаря, присланого королевичем Владиславом для його лікування, а далі просив захистити козаків від королівських старост і ліквідувати унію Величко С. Літопис. - С.61-62.. З усіх трьох згаданих листів саме цей здобув найбільше дослідницьке визнання, ба навіть його включили до поважної збірки Документи українського козацтва XVI - першої половини XVII ст.: універсали, листування, угоди, присяги. - С.233-234.. Тим часом оригінал цього (як і двох попередніх) листа невідомий, а у вказаній збірці, так само, як і в іншій Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. - Т.П: 1599-1637. - Санкт-Петербург, 1865. - С.72-73., джерелом запозичення вказано публікацію М.Максимовича Див.: Киевлянин / Изд. М.Максимович. - Москва, 1850. - С.165-171.. Останній натомість точно назвав своє джерело - літопис Величка, звідки він і передрукував весь комплект із трьох «листів». Зважаючи на сказане, важко не погодитись із висновком М.Грушевського, що «листування» між королем та Сагайдачним після Хотинської війни має апокрифічний характер На те, що С.Величко не раз «грішив» цим прийомом, указує й чимало інших листів такого роду. Див. приклади та аналіз: Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. - К., 2005. - С.442-444.. Змалювання королівської вдячності, щедрих дарів і турботи про здоров'я хворого гетьмана, з одного боку, підкреслювало козацький внесок у «Хотинську перемогу», а з іншого - увиразнювало утиски, що їх зазнали козаки за правління Владислава IV, та які призвели до вибуху війни під проводом Б.Хмельницького, тобто одного з центральних сюжетів літопису С.Величка.
У підсумку козаки - третя (коли не ключова) - сторона-учасник Хотинської баталії небезпідставно сподівалися на дивіденди за перемогу над османцями, проте не отримали з Варшави очікуваного визнання. Ситуативний союз Війська Запорозького як недовизнаного «лицарського» стану з невизнаною православною церквою, завдяки якому кілька років поспіль фіксувалися спроби нагадати королю про козацькі заслуги, призвів до появи низки текстів, де козакам творили поважну репутацію воїнства з прадавнім історичним корінням і достойним шляхти набором чеснот. Серед іншого, у переліку значилася оборона Вітчизни та захист віри предків, найяскравішим проявом чого стала участь козаків у війні 1621 р. Однак після визнання православної церкви та утвердження на київській митрополії Петра (Могили) київські церковні еліти втратили мотивацію підтримувати козацький образ доброчесного війська, отож з їхніх текстів зникла ґлорифікація хотинської звитяги. Ситуація змінилася аж через півстоліття, коли Феодосія (Софоновича) - талановитого представника київських ієрархів, могилянського інтелектуала другого покоління - повторно привабив блиск козацьких шабель під Хотином. Він використав цей сюжет, протиставляючи леґендарного Сагайдачного, який боронив Батьківщину проти мусульман, теперішньому очільникові козаків гетьманові Петрові Дорошенку, що визнав османську протекцію над козацькою Україною. При цьому характерно, що текст Софоновича аж ніяк не спирався на київські твори 1620-х рр. Проте важливо, що, схоже, саме під його впливом історія Хотина приверне увагу козацького середовища, як це бачимо вже з перших козацьких історичних наративів. Огляд їх свідчить про інтерес до подій Хотинської війни та до звитяжної ролі козацтва передусім за рахунок описів нічних атак. Сам цей сюжет, хоч як парадоксально на вояцькі звичаї, стане предметом особливої уваги у творах ерудованих представників Війська Запорозького та буде проголошений визначальним фактором успіху оборони Хотинської фортеці в 1621 р.
References
1. Berezhna, L. (2014-2015). Dary Mazepy: Kultura podarunkiv ukrainskykh hetmaniv u systemi dyplomatychnoi komunikatsii druhoi polovyny XVII st. Kyivska Akademiia, 12. Kyiv. [in Ukrainian].
2. Bevzo, O. (1970). “Lvivskyilitopys ”i“ Ostrozkyilitopysets”: Dzhereloznavche doslidzhennia. Kyiv. [in Ukrainian].
3. Bovhyria, A. (2018). Uiavlennia pro “inshykh” v istorychnykh naratyvakh Hetmanshchyny (kinets XVII-XVIII st.). Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi, 18. [in Ukrainian].
4. Dokumenty ukrainskoho kozatstva XVI - pershoi polovyny XVII st.: universaly, lystuvannia, uhody, prysiahy. (2016) (Eds. V.Brekhunenko, Yu.Mytsyk, V.Shcherbak). Kyiv. [in Ukrainian].
5. Kohut, Z. (2010). Vplyv polityky na Inokentiia Gizelia ta vydannia kyivskoho “Synopsysu”: nove osmyslennia. Inokentii Gizel. Vybrani tvory, III. Kyiv; Lviv. [in Ukrainian].
6. Murphey, R. (1999). Ottoman Warfare 1500-1700. Rutgers University Press.
7. Mytsyk, Yu. (1984). “Letopisets Dvoretskikh” - pamyatnik ukrainskogo letopisaniya XVII v. Letopisi i khroniki 1984g. Moskva. [in Russian].
8. Mytsyk, Yu. (1996). Chernihivskyi litopys. Siverianskyilitopys, 4(10). [in Ukrainian].
9. Ostapchuk, V. (2001). The Human Landscape of the Ottoman Black Sea in the Face of the Cossack Naval Raids. Oriente Moderno: Nuova Serie, 81/1.
10. Plokhii, S. (2005). Nalyvaikova vira: kozatstvo i relihiia v rannomodernii Ukraini. Kyiv. [in Ukrainian].
11. Plokhii, S. (2015). Pokhodzhennia slovianskykh natsii. Domoderni identychnostiv Ukraini, Rosii ta Bilorusi. Kyiv. [in Ukrainian].
12. Sas, P.M. (2012). Khotynska viina 1621 r. Bila Tserkva. [in Ukrainian].
13. Sinkevych, N. (2013) “Paterykon” Sylvestra Kosova: pereklad ta doslidzhennia pamiatky. Kyiv. [in Ukrainian].
14. Sysyn, F. (1988). History, Culture, and Nation: An Examination of Seventeenth-Century Ukrainian History Writing. Cambridge.
15. Velychko, S. (2020). Litopys (Eds. T.Tairova-Yakovleva, H.Boriak). Kyiv. [in Old-Ukrainian].
16. Yakovenko, N. (2005). Narys istorii Ukrainy z naidavnishykh chasivdokintsia XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
17. Yakovenko, N. (2012). Dzerkala identychnosti. Doslidzhennia z istorii uiavlen ta idei v UkrainiXVI - pochatku XVIII st. Kyiv. [in Ukrainian].
18. Zatyliuk, YaV. (2011). Predky “kozatskoho malorosiiskoho narodu” i kyievo-ruska spadshchyna v uiavlenni elity chasiv Pylypa Orlyka. Pylyp Orlyk: zhyttia, polityka, teksty: Mat. Mizhnar. nauk. konf. “Ad fontes” do 300-richchia Benderskoi Konstytutsii 1710 r., Kyiv, NaUKMA, 14-16zhovt. 2010 r. (Ed. N.Yakovenko). Kyiv. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Короткий нарис життя, політичної та соціальної діяльності гетьмана Петра Конашевича Сагайдачного. Годи вчення та особистісного становлення майбутнього гетьмана, витоки його ідей та переконань. Умови, що Сагайдачний висунув перед поляками, їх результати.
реферат [24,2 K], добавлен 09.11.2010Аналіз наслідків турецько-татарських нападів в кінці XVI – першій половині XVII ст. на Українські землі. Загальна характеристика сухопутних та морських сил Османської імперії. Історичні відомості про походи козаків проти турецько-татарських нападників.
реферат [28,6 K], добавлен 18.11.2010Козацтво в середині XVI-XVII ст.; заслуга гетьмана П. Сагайдачного в організації українського війська: переможні Московський і Османський походи, Куруківська війна, здобуття Кафи. Внутрішні протиріччя в козаччині як причина поразки у боротьбі з поляками.
реферат [40,8 K], добавлен 21.12.2010Державне життя Китаю в XVII–XVIII ст. Опіумні війни та утворення тайпінської держави. Китай після занепаду держави тайпінів. Китай на початку ХХ ст.: Синкхайська революція. Загострення суперечностей та народна боротьба проти маньчжурських завойовників.
реферат [21,9 K], добавлен 25.11.2009Організація, техніка, технологія та обсяги виварки солі, управління промислами. Ринки збуту та прибутки від реалізації солі. Становище і робочі кадри солеварень. Участь солеварів і місцевого населення у козацьких повстаннях XVII-початку XVIIІ ст.
научная работа [178,0 K], добавлен 20.09.2010Українська держава за гетьмана І. Мазепи. Підписання з російським урядом Коломацьких статтей. Обмеження прав гетьмана та гетьманського уряду, як слухняного знаряддя для здійснення в Україні царської політики. Зовнішня політика Мазепи: спілка з Москвою.
реферат [25,0 K], добавлен 29.04.2009Характеристика морських походів Сагайдачного і всього Війська Запорозького. Дослідження постаті Петра Конашевича як дипломата, культурного діяча і реформатора козацького війська. Готовність гетьмана воювати проти Речі Посполитої спільно з Москвою.
контрольная работа [25,0 K], добавлен 12.11.2011Цінність літописі Самовидця - одного з фундаментальних джерел з історії Східної Європи XVII - початку XVIII ст., зокрема періоду Хмельниччини і Руїни в Україні, написаної очевидцем подій, вихідцем з старшини Війська Запорозького. Стиль і мова оповідача.
эссе [18,0 K], добавлен 22.05.2014Організація і діяльність братств для захисту прав українського народу. Найважливіші чинники піднесення національної самосвідомості. Культурне життя в Києві на початку XVII ст. Реформи П.Могили та їх наслідки. Роль у відродженні Києва П.Сагайдачного.
контрольная работа [40,3 K], добавлен 14.02.2009Утварэнне Рэчы Паспалітай. Войны сярэдзіны XVII - пачатка XVIII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх земляў у другой палове XVI - першай палове XVII ст. Гаспадарчае развіццё беларускіх зямель у XVII-XVIII ст. Эканамічны ўздым на Беларусі ў XVIII ст.
курсовая работа [96,9 K], добавлен 21.01.2011Історія та особливості створення літописів Самовидця, Григорія Грабянки та Самійла Величка. Характеристика ролі Богдана Хмельницького в історії України. Відображення його постаті в козацьких літописах. Оцінка в них подій Національно-визвольної війни.
курсовая работа [63,0 K], добавлен 10.11.2017Міждержавні відносини України з Росією кінця XVII ст. Устрій та суспільні стосунки Гетьманщини. Північна війна та її вплив на Україну. Українсько-шведська угода на початку XVIII ст. та її умови. Антимосковський виступ І. Мазепи та його наслідки.
контрольная работа [37,6 K], добавлен 19.10.2012Научные открытия Ломоносова - великого учёного-энциклопедиста. Технические изобретения Кулибина и Нартова. Система образования в XVII-XVIII вв. Открытие кунсткамеры - первого музея. Математические, астрономические и географические знания XVII-XVIII вв.
презентация [685,1 K], добавлен 21.03.2011Зміцнення Київської держави за часів правління Володимира Великого: боротьба з печенігами, об'єднання східно-слов'янських земель; введення християнства на Русі. Запорізька Січ наприкінці XVII–XVIII ст.: початок, занепад і ліквідація запорізького козацтва.
контрольная работа [67,9 K], добавлен 13.09.2012Аналіз питання про сухопутні та морські походи козаків Українського гетьманату у Північне Причорномор’я та Крим у 1684-1699 рр., роль в організації та здійснені цих походів гетьмана І. Мазепи. Роль козаків в російсько-турецькій війні 1686-1700 рр.
статья [39,9 K], добавлен 07.08.2017Сутність та наслідки Люблінської та Берестейської церковної уній. Аналіз соціально-економічного розвитку України в XVI-XVII ст. Громадсько-політичний устрій Запорізької Січі. Характеристика козацько-селянських повстань наприкінці XVI – на початку XVII ст.
реферат [25,0 K], добавлен 18.05.2010Боротьба ірландського народу проти англійського колоніалізму: повстання 1641-1652, становище ірландської держави після реставрації Стюартів. Політизація національно-визвольного руху. Завершальний етап антиколоніальної боротьби. Причини, хід та наслідки.
дипломная работа [80,9 K], добавлен 10.07.2012Прычыны глыбокага эканамічнага заняпаду Беларусі ў XVII-XVIII ст. Рэзкае скарачэнне колькасці насельніцтва. Развіццё сельскай гаспадаркі, гарадоў. Эканамічны ўздым у Беларусі ў другой палове XVIII ст., сацыяльна-эканамічнае значэнне яе далучэння да Расіі.
реферат [20,0 K], добавлен 21.01.2011Войны Речи Посполитой с Турцией. Северная война. Экономический упадок Речи Посполитой во второй половине XVII-первой половине XVIII века. Реформы 60-х годов XVIII века. Политический строй Речи Посполитой XVII-XVIII веков. Разделы Речи Посполитой.
дипломная работа [94,5 K], добавлен 16.11.2008Послаблення боротьби за збереження національно-релігійних традицій, перехід в католицизм і спольщування правобережної православної шляхти в другій половині XVII ст. Утиски православ'я та міжконфесійні негаразди. Стан Київської митрополії у XVII ст.
реферат [42,7 K], добавлен 06.11.2011
