Подолання кризи в трикутнику (ЧСР – КСХС - СПЦ) та призначення делегата для Підкарпатської Русі в грудні 1926 р.

Наступним кроком чехословацького посла стала особиста зустріч із синкелом Дамаскіним. Він справив на дипломата надзвичайно позитивне враження, «дуже розумної і скромної людини». У розмові кандидат висловив побоювання, що він не справиться з покладеними на нього організаційними обов'язками та не вважає себе достатньо кваліфікованим для посади єпископа. Я. Шеба не намагався переконати о. Дамаскіна змінити свою думку. Водночас, було домовлено, що він обдумає пропозицію й дасть відповідь упродовж 10 днів. Пізніше чехословацький посол дізнався, «що Дамаскін також відчув негативного впливу Досифея чи його друзів». Дипломат зазначав, що якщо Грданічка відмовиться від пропозиції, то посольство буде наполягати на кандидатурі Бітольського єпископа Йосифа (Цвійовича). Значний інтерес викликає інформація про допомогу з боку сербських чиновників, котрі лобіювали у Белграді призначення чехословацьких кандидатів. Зокрема, у звіт згадується доктор Йован Радоніч, голова фінансового комітету Скупщини, «брат якого є високопоставленим духовним сановником, який має великий вплив в оточенні патріарха» [NA Praha 9; AMZV Praha 14].

У середині вересня того ж року свою позицію щодо становища православної церкви висловив єпископ Горазд (Павлік). У листі до о. Д. Белякова він писав, що якби СПЦ виконала прохання уряду ЧСР і направила на Підкарпатську Русь архієрея, то «Савватій нічого не міг зробити, бо уряд заступився б за сербського єпископа». Владика стояв на позиції, що без згоди влади нічого не вдасться зробити, а уряд підтримає тільки того архієрея, який буде призначений за його згодою [AUEROBE Olomouc 4]. Днем пізніше, у листі до архімандрита Олексія (Кабалюка), архієрей прогнозував, що церковне питання повинно розв'язатися упродовж шести місяців [AUEROBE Olomouc 5].

Можна стверджувати, що після травневого рішення Собору СПЦ та листа єпископа Досифея владика Горазд не виявляв особливої активності щодо православної церкви на Підкарпатській Русі. Однак, 1 4 жовтня 1926 р. він надіслав до белградського Синоду 9-ти сторінковий звіт, у якому детально розкрив своє ставлення на події, котрі відбувалися в останній період у ЧСР у церковному середовищі. Документ зберігся в оригіналі на сербській мові в Архіві СПЦ у Белграді, а його машинописна копія - чеською, в єпархіальному архіві в Оломоуці [АСПЦ 1, арк. 1-9; AUEROBE Olomouc 10]. Лейтмотивом звіту була спроба переконати Синод у помилковості рішення щодо призначення вихідця із місцевого чернецтва помічником-адміністратором єпископа Досифея для Підкарпатській Русі. Автор звіту вважав, що складне завдання організації Карпаторуської Церкви може бути під силу тільки комусь із сербських церковних діячів. Архієрей пропонував скористатися доброю волею чехословацького уряду та врахувати його прохання щодо призначення відповідної особи. Тільки після кінцевого затвердження кандидата з боку влади він допускав належну підтримку уряду процесу організації церкви. Разом із тим, Горазд вказував на нагальність ухвалення рішення, повідомляючи про деморалізацію, недисциплінованість та конфлікти серед духовенства, що призводило до відходу вірників із Православної Церкви до різних протестантських деномінацій. Ще одним недоліком, котрий гальмував церковну організацію, владика вважав втягування її в політичні протистояння. Він пропонував віддаляти від Церкви тих осіб, котрі своєю діяльністю кидали тінь на Православ'я. Очевидно, у цьому випадку, мова йшла про О. Геровського [АСПЦ 1, арк. 1-9; AUEROBE Olomouc 10].

Для порятунку ситуації єпископ Горазд пропонував реалізувати низку пунктів програми: 1) скасувати призначення архімандрита Матфея (Вакарова) помічником єпископа Досифея для Підкарпатській Русі й замість нього призначити когось із сербських церковних діячів. Останній повинен мати належну освіту, знати законодавство Чехословацької Республіки, володіти відповідною тактовністю та практичними навичками; 2) нову кандидатуру помічника Синод повинен попередньо погодити з урядом ЧСР; 3) про призначення помічника потрібно повідомити чехословацький уряд офіційним актом; 4) усі окреслені кроки необхідно здійснити в найкоротші строки [АСПЦ 1, арк. 1-9; AUEROBE Olomouc 10].

На нашу думку, викладений у листі єпископа Горазда план був найбільш прийнятним для розвитку місцевої Православної Церкви. Оцінюючи його із перспективи можна стверджувати, що керівництво СПЦ взяло на озброєння більшість його положень і реалізувало їх вже в наступні місяці.

Напередодні засідання Собору в Сремських Карловцях події на Підкарпатській Русі почали набувати критичного становища. Причому, у звітах влади часто наводилася досить суперечлива інформація. Наприклад, віцегубернатор повідомляв про проведення 26 жовтня 1926 р. зборів духовенства сербської юрисдикції в с. Іза під керівництвом архімандрита Олексія (Кабалюка). Присутні нібито виступили проти ініціативи О. Геровского призначити на Карпаторуську кафедру сербського єпископа, наполягаючи виключно на кандидатурі Кабалюка та вирішили відправити до Сербії чергову делегацію з протестом [Archiv KPR 1; ДАЗО, ф. 16, оп. 1, спр. 241, арк. 16]. Натомість, у листі до єпископа Горазда архімандрит Олексій висловлював докорінно відмінну позицію. Він висловлював сподівання, що Собор ухвалить рішення, яке задовольнить усі сторони. «Мы все только и ожидаемъ назначенія и прибьітія къ намъ постояннаго Владыки, ибо если бы и еще не прибылъ епископъ, то тЬмъ боліе состояніе плохо будетъ, - зазначав Кабалюк. - .. .Духовенство и міряне требуютъ хотяй временно сюда Епископа изъ Сербіи, при которомъ бы состоялось и общее собраніе о вопросЬ постояннаго епископа у насъ... Мы надеемся, что только юрисдикція Сербской Церкви останется признаной державой» [AUEROBE Olomouc 6, list 3].

24 листопада 1926 р. в Сремських Карловцях під керівництвом патріарха Димитрія засідав Синод СПЦ, на який було запрошено делегатів із Підкарпатської Русі О. Геровського, о. Д. Белякова та прот. І. Ілечка, який не згадується в чеських документах. На Синоді був присутній також єпископ Досифей, який заявив, що чехословацький уряд відмовляється видавати візу для нього та єпископа Митрофана [ДАЗО, ф. 117. оп. 1, спр. 88, арк. 74]. У зв'язку з цим, він просив Синод і Собор призначити для Підкарпатської Русі іншого делегата. Таким чином, єпископ фактично склав із себе повноваження. Патріарх запропонував представникам Карпаторуської Православної Церкви висловити свої прохання в письмовій формі, обіцяючи розглянути документ на засіданні Собору, котрий розпочинав роботу уже наступного дня [АСПЦ 16, арк. 1-2]. Звернення, яке підписали О. Геровський та о. Д. Беляков збереглося в архіві СПЦ. У ньому, від імені учасників зборів, клопоталося залишити «высшее руководство православной Церковью въ Карпатской Руси. за Преосвященнымъ Досифеемъ, какъ делегатомъ Св. Архіерейскаго Собора и Экзархомъ Карпаторусскимъ...». Відсторонення єпископа, на думку авторів звернення, «могло бы быть истолковано и использовано какъ побЬда враговъ православія» [АСПЦ 15]. Таким чином, навіть попри заяву єпископа Досифея про відмову від посади, делегати і далі продовжували наполягати на його керівництві Православною Церквою. 25 листопада 1926 р. Собор СПЦ прийняв відставку Досифея та обговорив відмову єпископа Йосифа від поїздки [АСПЦ 14].

Після засідання Собору, 26 листопада 1926 р., чехословацький посол у Белграді Я. Шеба повідомив до Праги про добровільну відставку Досифея з посади делегата СПЦ на Підкарпатській Русі. Посилаючись на свідчення єпископа Горазда, дипломат писав, що Йосиф (Цвійович) також відкинув пропозицію й називав нового кандидата - владику Новосадського та Бачкського Іринея (Чирича) Єпископ Іриней (Чирич) канонізований СПЦ 23 травня 2022 р.. У телеграмі до МЗС також йшлося, що серби погодилися на пропозицію про два варіанти визначення претендентів на посаду Карпаторуського єпископа. Відповідно, перший полягав у самостійному обранні Собором трьох кандидатів на кафедру, другий - надавав це право чехословацькому уряду [AMZV Praha 1]. Зважаючи на завершення сесії Собору, посол просив від керівництва негайно надіслати інструкції щодо вирішення ситуації. Працівники МЗС переслали депешу Я. Шеби до МШіНО, яке підтримало думку про доцільність формування списку сербським Собором та вказало на необхідність лобіювання лояльних до ЧСР кандидатів [NA Praha 10].

Хоча в аналізованому вище документі й не згадувався єпископ Іриней (Чирич), у черговому листі чехословацького посла до МЗС від 2 грудня 1926 р. його названо «найбільш підходящим кандидатом». З цього робимо висновок, що освітнє відомство разом із МЗС дійшли згоди та поставили ставку на названого архієрея. Для реалізації наміченого плану чехословацька влада діяла в кількох напрямах. Підготовчу роботу через членів Собору мусив провести єпископ Горазд (Павлік). Посол дістав завдання обстоювати інтерес ЧСР та її кандидата в середовищі белградських урядовців. Переговори з радником МЗС Константином Фотічем були невдалими, позаяк дипломат мусив виїхати на конференцію до Парижу. Отримавши відмову щодо негайного обговорення справи, Я. Шеба попередив К. Фотіча, «що якщо зі сторони міністерства не виявлять більшої зацікавленості до справи на нашу користь, ми будемо змушені вдатися до прямих переговорів із патріархатом» [NA Praha 8].

За словами посла, імпульс до зустрічі дав сам патріарх Димитрій, який повідомив до дипломатичного представництва ЧСР у Белграді, що має намір його відвідати. Зважаючи на поважний вік глави СПЦ, Я. Шеба вирішив сам поїхати на аудієнцію та викласти позицію уряду щодо процедури обрання кандидата для Підкарпатської Русі. Посол переконував першосвяти- теля та його секретаря в доцільності надати змогу Празі вибрати власного кандидата зі списку сербських архієреїв. «Я наголосив, що саме тому, що кандидата буде обрано нами, він матиме іншу позицію з боку влади, ніж кандидат, якого би нам нав'язали», - писав Я. Шеба у звіті до Праги. Патріарх не заперечував проти висунутої пропозиції та позитивно відгукувався про єпископа Іринея та синкела Дамаскіна. Протиріччя виникли лише під час обговорення термінів майбутньої місії. Керівник СПЦ обстоював позицію, що необхідно делегувати єпископа тимчасово (на строк від 6 до 12 місяців), водночас, Я. Шеба наполягав на більш тривалому або ж постійному перебуванню архієрея на Підкарпатській Русі [NA Praha 8].

Під час зустрічі також йшлося про повернення храмів греко-католикам, необхідність забезпечення культовими приміщеннями православних, перспективи утворення автокефальної православної церкви в

ЧСР. Врешті-решт, було домовлено, що Я. Шеба підготує ноту до МЗС КСХС, у якій запропонує скласти список кандидатів на обрання на посаду єпископа для Підкарпатської Русі, а патріарх, у свою чергу, буде намагатися отримати згоду архієреїв та сформує остаточний перелік [NA Praha 8].

Наприкінці звіту чехословацький посол детально пише про єпископа Іринея, вкотре спираючись на характеристики депутата Скупщини о. Валеріана (Прибичевича) та співредактора «Політики» Йована Тановича. Зокрема, Я. Шеба наголошував на високій освіченості архієрея (докторат із філософії та теології), знання іноземних мов (німецької, російської, словацької, угорської), організаторські та дипломатичні здібності (працював на мирній конференції в Парижі) тощо [NA Praha 8; Marek, Lupco, 2013, s. 198].

Після повернення із КСХС єпископ Горазд відвідав культовий відділ МШіНО та прозвітував про зроблені ним кроки під час роботи Собору. Виявилося, що намічений план щодо формування списку із трьох осіб із боку СПЦ не був реалізований, тому що серби просто не змогли підібрати відповідних кандидатів [Marek, 2019, s. 423]. Натомість чехословацьке посольство звернуло увагу патріархії конкретно на особу єпископа Іринея (Чирича), вважаючи його найбільш спроможним для проведення місії на Підкарпатській Русі. У внутрішньому листуванні освітнього відомства йдеться, що головним козирем названого архієрея є належність до колишньої Карловацької митрополії. Відповідно, він добре знав церковно-правові умови колишньої Австро-Угорщини та міг застосувати їх на практиці. Під час зустріч Горазд переказав прохання єпископа Досифея про можливість прибути на Підкарпатську Русь разом з Іринеєм та формально передати йому повноваження. В. Мюллер не заперечував проти цього, однак вважав за необхідне, щоби чеський архієрей супроводжував сербських церковних сановників під час поїздки. Його завдання мало полягати в тому, щоби «за необхідності паралізувати там діяльність Досифея» [NA Praha 7]. Звісно, останнє слово в цьому питанні повинно було залишитися за МЗС, до якого єпископ Горазд мав намір звернутися з окремим клопотанням.

Преосвященний Горазд усвідомлював, що незважаючи на добровільну відмову єпископа Досифея від посади Карпаторуського архієрея, від його позиції багато в чому залежить питання, як швидко новий делегат опиниться в Хусті. У листі від 6 грудня 1926 р. Горазд писав до Досифея, що Церква має бути зацікавлена в негайному відрядженні делегата на Підкарпатську Русь. Він пояснював свої слова як економічними так і церковними причинами (необхідність затвердження договорів купівлі-продажу земель для будівництва храмів, організація навчання Закону Божого в школах, призначення конгруа та фінансової підтримки для духовенства, котра буде анульована, якщо не приїде архієрей до кінця грудня того ж року, врегулювання спорів на рівні окремих православних громад і т. ін.). «Я закликаю Вас, в інтересах Церкви, люб'язно продовжувати цю справу», - підсумовував Горазд [AUEROBE Olomouc 7].

З поверненням делегатів із КСХС - ігумена Амфілохія (Кеміня) та Василя Гайду, можна пов'язувати поширення інформації на Підкарпатській Русі про призначення єпископа Іринея (Чирича). Хустський окружний начальник у звіті до Президії жупанатського уряду в Мукачеві повідомляв, що архієрей повинен прибути до с. Іза «на руські Миколи 19 грудня 1926 р.» та тимчасово поселитися на церковній фарі [ДАЗО, ф. 16, оп. 1, спр. 241, арк. 25]. Як головнослужний, так і пізніше віцегубернатор переконували, що єпископ має намір перенести свою резиденцію до Мукачева [Archiv KPR 2]. Місцева преса також розмістила на своїх шпальтах невеличкі за об'ємом повідомлення про нового сербського делегата. Газета «Русская земля» повідомляла, що призначення є наслідком візиту карпаторуської делегації до Синоду СПЦ та патріарха. «Новый Карпаторусскій епископъ по національности сербъ, имкетъ русское воспитаніе и владкетъ всеми европейскими языками», - резюмувала редакція [Православный Карпаторусскій Епископъ, 1926, с. 2]. Цитована замітка, очевидно, послужила основою для публікацій у газетах «Slovenski narod» [Biskup Irenej, 1926, s. 4], «Novoje vremja» [Novyj pravoslavnyj episkop, 1926, s. 3], «Podkarpatske hlasy» [Novy pravoslavny biskup, 1926, s. 2], «Народная газета» [Православный епископъ, 1926, с. 2].

Значно повнішу за змістом характеристику нового Карпаторуського архієрея знаходимо в листі секретаря єпископа Горазда (Павліка) - Франтішка Шімека на ім'я православного священника о. Павла Войтовича в с. Великі Лучки від 9 грудня 1926 р. Адресант, зокрема, наголошував, що новопризначений владика буде працювати на Підкарпатській Русі не менше як пів року. «Це є один із найкращих сербських єпископів, - писав Ф. Шімек. - Він є чудовим організатором, раніше був професором у богословській семінарії в Сремських Карловцях... Він точно наведе на Підкарпатській Русі лад» [AUEROBE Olomouc 8]. Таким чином, позитивні оцінки єпископа Іринея не могли не вселяти надію на місцеве духовенство.

Результати наполегливої праці чехословацького посла Я. Шеби, які були спрямовані на обстоювання інтересів своєї країни в Белграді, не минули марно. У звіті від 17 грудня 1926 р. він повідомив до МЗС про підсумки та наслідки переговорів з очільниками СПЦ і представниками уряду КСХС. Зі слів посла стає зрозуміло, що чиновники королівського МЗС та Міністерства віросповідань вирішили піти на поступки чехословацькому уряду в питанні щодо вибору лояльного до Праги кандидата. Проблеми розпочалися на засіданнях Синоду СПЦ, який проводив роботу безпосередньо після Собору. Зі слів Я. Шеби, єпископу Досифею та О. Геровському вдалося переконати синодалів, що визначення списку кандидатів, із якого Прага хоче обирати собі єпископа, не відповідає церковним канонам. У зв'язку з цим, порадившись із виконувачем обов'язки міністра закордонних справа КСХС Й. Марковичем, чехословацький посол вирішив узяти участь у засіданні Синоду. сербський православна церква делегат

Безпосередня зустріч із сербськими архієреями відбулася 15 грудня 1926 р. Від імені членів Синоду слово взяв митрополит Скоплянський Варнава (Росич), майбутній патріарх. Він запевнив посла, що СПЦ має чітку програму щодо Підкарпатської Русі та прагне якомога швидше надати православним у ЧСР автокефалію. Водночас, Церква не може йти на дії, які компрометують її церковні закони та авторитет. У відповідь на це Я. Шеба прослідкував відносини зі СПЦ упродовж усієї місії єпископа Досифея та зазначив, що чехословацький уряд виконав усі зобов'язання, взяті на себе під час угоди в 1924 р. Зокрема, він навів документ, згідно з яким у країні не визнавалася Празька архієпископія та архієпископ Савватій. Водночас, дипломат закидав церковним можновладцям порушення обіцянок, наданих раніше міністром віросповідань Воїславом Яничем. Вони полягали в наступному: «Сербська Православна Церква не буде діяти знову без домовленості з урядом Чехословаччини». У доповіді посла згадувалася також античехословацька агітація О. Геровського та єпископа Досифея, непропорційна реакція з боку СПЦ на дружні прояви Праги тощо. Загалом виступ Я. Шеби тривав 40 хв та справив на присутніх позитивне враження. Члени Синоду погодилися на пропозиції чехословацького уряду щодо призначення на Підкарпаття в перспективі синкела Дамаскіна (Грданічкі), однак, відкладали це питання на розгляд Собору СПЦ. Як компроміс було ухвалено рішення делегувати на Підкарпатську Русь єпископа Новосадського Іринея (Чирича), а його помічником призначити о. Дамаскіна. Таким чином, синкел міг здобути можливість ознайомитися з нагальними справами православ'я в регіоні, набути відповідного досвіду та після відповідних кроків СПЦ отримати єпископську хіротонію [AMZV Praha 12].

Очевидно, уже після зустрічі з Я. Шебою, члени Синоду СПЦ звернулися до єпископа Іринея в Новий Сад. Владику просили дати відповідь упродовж двох днів, чи він згідний прийняти на себе відповідальну функцію делегата на Підкарпатській Русі. Одночасно з цим, Синод поставив до відома королівське МЗС про ситуацію з призначенням свого церковного сановника до ЧСР [АСПЦ 17]. Через два дні Я. Шеба повідомив патріархію про згоду чехословацького уряду на запропоновану Синодом комбінацію, але просив прибути обох делегатів спочатку до Праги для отримання інструкцій [AMZV Praha 12].

Уже 19 грудня 1926 р. чехословацький посол вручив королівському МЗС вербальну ноту, у якій йшлося про домовленості з патріархом і членами Синоду та принципову згоду уряду в Празі на духовну місію єпископа Іринея й синкела Дамаскіна на Підкарпатській Русі. У документі вказувалося, що присутність єпископа Іренея на Підкарпатській Русі матиме на меті вивчення ситуації та введення «Дамаскіна до церковно-адміністративних питань». Після виконання цього завдання, через кілька місяців, єпископ Іреней мав повернутися на батьківщину. О. Дамаскін повинен був залишитися в ЧСР та продовжити місію організації Православної Церкви на Підкарпатській Русі. «Місцеві церковні кола вживатимуть заходів, щоби доктор Дамаскін був Сербською православною церквою висвячений на єпископа» [AMZV Praha 16; ДАЗО, ф. 2, оп. 2, спр. 91, арк. 40].

Надсилаючи до Праги переклад ноти Я. Шеба зауважував, що точна дата приїзду сербських сановників буде попередньо повідомлена посольству. Окремо чехословацький дипломат звертав увагу міністерства на необхідність надання знижки на пересування в транспорті та допомогу делегатам СПЦ під час перебування в Празі [AMZV Praha 17].

Однак поїздка була відкладена. Лише 27 грудня 1926 р. Синоду СПЦ прийняв відповідну ухвалу, за якою призначив делегатом на Підкарпатську Русь єпископа Іринея (Чирича), його помічником синкела Дамаскіна (Грданічкі) та секретарем протодиякона Дамаскіна (Давидовича) [АСПЦ 18]. Додатково Синод звернувся до королівського МЗС із клопотанням про видачу закордонних паспортів з візами названим особам, забезпечення їхньої поїздки фінансовими ресурсами тощо [АСПЦ 11].

Хустський окружний начальник, спираючись на інформацію із сіл, повідомляв про перенесення візиту архієрея через спір з приводу розміщення резиденції (с. Іза чи в м. Мукачево) [ДАЗО, ф. 16, оп. 1, спр. 241, арк. 26]. Віцегубернатор, звітуючи до Канцелярії Президента Республіки, Президії Міністерської Ради, МВС, МШіНО та МЗС взагалі переконував про відстрочення візиту єпископа на невизначений час. «Серед православних поширюються тут дуже суперечливі новини щодо прибуття єпископа до Ізи», - резюмував А. Розсипал [Archiv KPR 3]. Однак, прогнози місцевих урядників не підтвердилися. 29 грудня 1926 р. посол Я. Шеба вислав до МЗС телеграму, у якій повідомлялося про приїзд єпископа Іринея (Чирича) Про діяльність єпископа Іринея (Чирича) на Підкарпатській Русі дет. див.: [Данилець, 2006; Данилец, 2014]. у супроводі секретаря протодиякона Дамаскіна (Давидовича) до Праги в суботу - 1 січня 1926 р. Прибуття синкела Дамаскіна (Грданічкі) очікувалося також у найближчі дні [AMZV Praha 18].



Висновки

Таким чином, унаслідок складних дипломатичних переговорів між ЧСР та КСХС вдалося досягнути домовленостей щодо делегування на Підкарпатську Русь офіційного представника СПЦ. Чехословацький уряд, наслідуючи австро-угорську політику, прагнув поставити під свій контроль право вибору кандидатур та затвердження керівників єпархій. Це призвело до неприхованої незгоди СПЦ та різких висловлювань у бік чехословацького уряду окремих архієреїв і громадсько-політичних діячів. Необхідно визнати, що радикалізація у відносинах Праги зі СПЦ лише шкодила інституційному впорядкуванню православних парафій на Підкарпатській Русі. Після призначення на посаду делегата Собору СПЦ єпископа Новосадського й Бачського Іринея (Чирича) розпочалася планомірна робота над єпархіальним статутом, покращилася ситуація з матеріальним та освітнім рівнем духовенства, а головне, за сприяння уряду було майже подолано розділення між православними. Наступники владики Іринея - єпископи Серафим (Йованович) та Йосиф (Цвійович) завершили інституційний процес - підготувавши основи до створення Мукачівсько- Пряшівської єпархії наприкінці 1931 р.



Список використаних джерел

Архівні документи

1. Archiv Ministerstva zahranicrnch ved, Praha (AMZV Praha)

2. AMZV Praha 1 - AMZV Praha, f 35, 1926, Evid. j. 45. Dosle c. 1109/26. Телеграма Я. Шеби до МЗС, 26.11.1926.

3. AMZV Praha 2 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c.j. 71747. Протокол спільної наради МЗС та МШіНО, 5.05.1926.

4. AMZV Praha 3 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c.j. 55150. Звіт єпископа Горазда до МШіНО, 10.05.1926.

5. AMZV Praha 4 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c.j. 83941. Лист МШіНО до МЗС, 22.05.1926.

6. AMZV Praha 5 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c. j. 9560. Звіт чехословацького посольства до МЗС, 15.06.1926.

7. AMZV Praha 6 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c. j. 102873. Лист МШіНО до МЗС, 26.06.1926.

8. AMZV Praha 7 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c. j. 109470. Звіт Я. Шеби до МЗС, 13.07.1926.

9. AMZV Praha 8 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c. 894/І/26. Звіт Я. Шеби до МЗС, 27.07.1926.

10. AMZV Praha 9 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c.j. 142653. Листування МШіНО з МЗС, 18.09.1926.

11. AMZV Praha 10 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c.j. 148083. Лист Я. Шеби до МЗС, 30.09.1926.

12. AMZV Praha 11 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c.j. 148093. Лист Я. Шеби до МЗС, 2.10.1926.

13. AMZV Praha 12 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c. 2088. Я. Шеба до МЗС, 17.12.1926.

14. AMZV Praha 13 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c. 180879. Я. Шеба до МЗС, 2.12.1926.

15. AMZV Praha 14 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», c.j. 171026. Лист Я. Шеби до МЗС, 16.11.1926.

16. AMZV Praha 15 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavnд clrkev ceskoslovenska», c.j. 77309. Звіт Я. Шеби до МЗС, 11.05.1926.

17. AMZV Praha 16 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», Я. Шеба. Вербальна нота до МЗС КСХС, 19.12.1926.

18. AMZV Praha 17 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», Я. Шеба до МЗС, c. 193009. 19.12.1926.

19. AMZV Praha 18 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavna clrkev ceskoslovenska», Я. Шеба. Телеграма до МЗС, c. 192968, 29.12.1926.

Archiv Kancelare prezidenta republiky, Praha (Archiv KPR)

20. Archiv KPR 1 - Archiv KPR, f. KPR - protokol PR (Podkarpatska Rus), (1919), sign. PR 713, inv. c. 895, PR 717/26. Звіт віцегубернатора А. Розсипала до Канцелярії Президента, 25.11.1926.

21. Archiv KPR 2 - Archiv KPR, f. KPR - protokol PR (Podkarpatska Rus), (1919), sign. PR 713, inv. c. 895, Віцегубернатор А. Розсипал до KPR, PR 738/26, 15.12.1926.

22. Archiv KPR 3 - Archiv KPR, f. KPR - protokol PR (Podkarpatska Rus), (1919), sign. PR 713, inv. c. 895, Віцегубернатор А. Розсипал до KPR, Президії PMR, Президії МВС, МШіНО та МЗС, PR 750/26, 28.12.1926.

Archiv ьradu eparchmlni rady olomoucko-brnenske eparchie Pravoslavne ci'rkve v ceskych zemi'ch a na Slovensku, Olomouc (AUEROBE Olomouc)

23. AUEROBE Olomouc 1 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Звіт єпископа Горазда до МШіНО, 10.05.1926.

24. AUEROBE Olomouc 2 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Лист єпископа Досифея (Васича) до єпископа Горазда (Павліка), б.д., приблизно кін. травня-поч. червня 1926.

25. AUEROBE Olomouc 3 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Лист єпископа Горазда до о. Д. Белякова, 14.07.1926.

26. AUEROBE Olomouc 4 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Лист єпископа Горазда (Павліка) до о. Д. Белякова, 17.09.1926.

27. AUEROBE Olomouc 5 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Лист єпископа Горазда (Павліка) до архімандрита Олексія (Кабалюка), 18.09.1926.

28. AUEROBE Olomouc 6 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Лист архімандрита Олексія (Кабалюка) до єпископа Горазда (Павліка), 25.10.1926.

29. AUEROBE Olomouc 7 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Лист єпископа Горазда до єпископа Досифея, 6.12.1926.

30. AUEROBE Olomouc 8 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Лист Ф. Шімека до о. П. Войтовича, 9.12.1926.

31. AUEROBE Olomouc 9 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Srbska clrkev». Лист єпископа Горазда (Павліка) до єпископа Досифея (Васича), 19.07.1926.

32. AUEROBE Olomouc 10 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Srbska clrkev». Звіт єпископа Горазда (Павліка) до Синоду СПЦ (чеськ.).

Nдrodnf archiv, Praha (NA Praha)

33. NA Praha 1 - NA Praha, f. Prez^dшm ministerske rady (PMR), sign. 263, kart. 143, sv. 4. Звіт єпископа Горазда до МШіНО, 10.05.1926.

34. NA Praha 2 - NA Praha, f. PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 4, c. 670-І. Звіт чехословацького посольства до МЗС, 15.06.1926. NA Praha 3 - NA Praha, f PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 4, c. j. 3856/26. Лист МЗС до МШіНО, 21.06.1926.

35. NA Praha 4 - NA Praha, f PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 5, c. j. 129778. Лист МЗС до Я. Шеби, 7.09.1926.

36. NA Praha 5 - NA Praha, f. PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 5, c. j. 4950/26. Звіт віцегубернатора А. Розсипала до Канцелярії Президента, МШіНО, Президії Ради Міністрів та МВС, 13.08.1926.

37. NA Praha 6 - NA Praha, f PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 5, Лист МЗС до МШіНО, 11.08.1926.

38. NA Praha 7 - NA Praha, f. Ministerstvo skolstvl (MS), sign. 47 VII, kart. 3907, c. j. 141.584-26. Внутрішнє листування МШіНО, 7.12.1926

39. NA Praha 8 - NA Praha, f MS, sign. 47 VII, kart. 3907, c. j. 1465/І/26. Я. Шеба до МЗС, 2.12.1926.

40. NA Praha 9 - NA Praha, f MS, sign. 47 VII, kart. 3907, c. 1214/І/26. Лист Я. Шеби до МЗС, 16.11.1926.

41. NA Praha 10 - NA Praha, f. MS, sign. 47 VII, kart. 3907, Внутрішнє листування МШіНО, 27.11.1926.

42. NA Praha 11 - NA Praha, f. MS, sign. 47 VII, kart. 3907, Звіт єпископа Горазда до МШіНО, 10.05.1926.

Архив Српске православне Цркве, Београд (АСПЦ)

43. АСПЦ 1 - АСПЦ. Звіт єпископа Горазда (Павліка) до Синоду СПЦ (серб.), 14.10.1926.

44. АСПЦ 2 - АСПЦ. Звіт єпископа Серафима (Йовановича) до Синоду СПЦ, 14.05.1926.

45. АСПЦ 3 - АСПЦ. Лист єпископа Досифея (Васича) до Синоду СПЦ, 10.07.1926.

46. АСПЦ 4 - АСПЦ. Лист єпископа Досифея (Васича) до Синоду СПЦ, 21.07.1926.

47. АСПЦ 5 - АСПЦ. Лист єпископа Серафима (Йовановича) до Архієрейського Собору СПЦ, 27.05.1926.

48. АСПЦ 6 - АСПЦ. Лист єпископів Серафима (Йовановича), Михаїла (Шиляка), Данила (Пантелич) до Архієрейського Собору СПЦ, 28.05.1926.

49. АСПЦ 7 - АСПЦ. Лист М. Влатковича до патріарха Димитрія (Павловича), 21.05.1926.

50. АСПЦ 8 - АСПЦ. Лист міністра закордонних справ М. Нінчіча до Синоду СПЦ 20.07.1926.

51. АСПЦ 9 - АСПЦ. Лист О. Геровського до Архієрейського Собору СПЦ, 25.05.1926.

52. АСПЦ 10 - АСПЦ. Лист О. Геровського до Архієрейського Собору СПЦ, 26.05.1926.

53. АСПЦ 11 - АСПЦ. Лист Синоду СПЦ до МЗС КСХС від 27.12.1926.

54. АСПЦ 12 - АСПЦ. Лист Синоду СПЦ до міністра закордонних справ М. Нінчіча, 15.07.1926.

55. АСПЦ 13 - АСПЦ. Лист Синоду СПЦ до міністра закордонних справ М. Нінчіча, 21.07.1926.

56. АСПЦ 14 - АСПЦ. Лист Собору до Синоду СПЦ, 25.11.1926.

57. АСПЦ 15 - АСПЦ. О. Геровський, о. Д. Беляков. Звернення до Синоду СПЦ, 25.11.1926.

58. АСПЦ 16 - АСПЦ. Протокол Сесії Синоду СПЦ, 24.11.1926.

59. АСПЦ 17 - АСПЦ. Рішення Синоду СПЦ, синбр. 2255, 15.12.1926.

60. АСПЦ 18 - АСПЦ. Рішення Синоду СПЦ, синбр. 2322, 27.12.1926.

61. АСПЦ 19 - АСПЦ. Рішення Синоду СПЦ, синбр. 1386, 15.07.1926.

62. АСПЦ 20 - АСПЦ. Рішення Синоду СПЦ, синбр. 1442, 21.07.1926.

63. АСПЦ 21 - АСПЦ. Рішення Синоду СПЦ, синбр. 1448, 21.07.1926.

Державний архів Закарпатської області, Берегово (ДАЗО)

64. ДАЗО, ф. 2. Президія Крайового управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород, оп. 2, спр. 91, на 202 арк.

65. ДАЗО, ф. 16. Мукачівське жупанське управління, м. Мукачеве, оп. 1, спр. 241, на 126 арк.

66. ДАЗО, ф. 29. Президія Цивільного Управління Підкарпатської Русі, м. Ужгород, оп. 3, спр. 550, на 90 арк.

67. ДАЗО, ф. 117. Хустське окружне управління, м. Хуст, оп. 1, спр. 88, на 301 арк.

Література

68. Biskup Irenej na Podkarpatsku Rus, 1926, Slovenski narod, 16 decembra, s. 4.

69. Danilec, J., Marek, P., 2019. Success, or Defeat? On the Orthodox Mission of the Serbian Bishop Dositheus (Vasic) in Czechoslovakia in 1920 - 1926, Kultьrne dejiny / Cultural History, №2, p. 233-263.

70. Danilec, J., Marek, P., 2021. K roli Alexeje Gerovskeho v pravoslavnem hnuti v Ceskoslovensku na pocatku 20. let 20. Stoleti, Historia Ecclesiastica, XII, 1, s. 152-172.

71. Marek, P., 2019. Biskup Gorazd (PavHk): zivotm pnbeh Medan idealrn arkve pro 20. Stoleti, Olomouc Univerzita Palackeho v Olomouci, 698 s.

72. Marek, P., 2020. «Obtizny cizinec». Vladyka srbske pravoslavne arkve Dositej a mezivalecne Ceskoslovensko (1920 - 1939), Olomouc: UP v Olomouci, 390 s.

73. Marek, P., Lupco, M., 2013. Nastin dejin pravoslavne cvrkve v 19. a 20. stoleti, Olomouc: Centrum pro studium demokracie a kultury, 592 s.

74. Novy pravoslavny biskup P. Rusi, 1926, Podkarpatske hlasy, 14 prosince, s. 2.

75. Novyj pravoslavnyj episkop Podk. Rusi, 1926, Novoje vremja, 11 decembra, s. 3.

76. Гавриил (Кризина), игумен, 1999. Православная Церковь в Закарпатье (век ХХ), Киев, 200 с.

77. Данилец, Ю., 2014. Миссионерская деятельность епископов Иринея (Чирича) и Серафима (Иоановича) на Подкарпатской Руси (1927 - 1930 гг.) (на материалах Закарпатья), Саборност VIII, Пожаревац, с. 101-116.

78. Данилец, Ю., Марек, П., 2019. О миссионерской деятельности владыки Досифея (Васича) на Подкарпатской Руси в 20-х годах XX века, Rocznik Teologiczny, №3, с. 445-477.

79. Данилець, Ю., 2006. Діяльність єпископа Новосадсько-Бачкського Іринея (Чирича) на Підкарпатській Русі в 1927 - 1928 рр., Carpatica-Карпатика, вип. 35. Європейські цінності та конфесійно-національна ідентичність населення Українських Карпат, Ужгород, с. 161-166.

80. Данилець, Ю., 2021. Візит єпископа Серафима (Йовановича) на Підкарпатську Русь в 1926 р., Pravoslavie a sucasnost ХІІІ. Zbom^kprispevkov zo VIII medzinarodnej vedeckej konferencie studentov, absolventov a mladych vedeckych pracovmkov (Presov, 20. april 2021) / ThDr Vladimir Kocvar, PhD. (ed.), Presov, s. 5-17.

81. Поп, Д., Волошин, Т., 2010. История Подкарпатской Руси через призму христианских идей, Ужгород, 296 с. Православный епископъ на Подкарпатской Руси, 1926, Народная газета, 23 декабря, с. 2.

82. Православный Карпаторусскій Епископъ, 1926, Русская земля, 9 декабря, с. 2.

83. Свети Архиjереjски Сабор Српске Цркве, 1926, Вестник Српске Цркве, MHj, с. 361-362.



References

Arkhivni dokumenty

1. AMZV Praha 1 - AMZV Praha, f 35, 1926, Evid. j. 45. Dosle c. 1109/26. Teleghrama Ja. Sheby do MZS, 26.11.1926. (in Czech). AMZV Praha 2 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 71747. Protokol spiljnoji narady MZS ta MShiNO, 5.05.1926. (in Czech).

2. AMZV Praha 3 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 55150. Zvit jepyskopa Ghorazda do MShiNO, 10.05.1926. (in Czech).

3. AMZV Praha 4 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 83941. Lyst MShiNO do MZS, 22.05.1926. (in Czech).

4. AMZV Praha 5 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c. j. 9560. Zvit chekhoslovacjkogho posoljstva do MZS, 15.06.1926. (in Czech).

5. AMZV Praha 6 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c. j. 102873. Lyst MShiNO do MZS, 26.06.1926. (in Czech).

6. AMZV Praha 7 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c. j. 109470. Zvit Ja. Sheby do MZS, 13.07.1926. (in Czech).

7. AMZV Praha 8 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c. 894/І/26. Zvit Ja. Sheby do MZS, 27.07.1926. (in Czech).

8. AMZV Praha 9 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 142653. Lystuvannja MShiNO z MZS, 18.09.1926. (in Czech).

9. AMZV Praha 10 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 148083. Lyst Ja. Sheby do MZS, 30.09.1926. (in Czech).

10. AMZV Praha 11 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 148093. Lyst Ja. Sheby do MZS, 2.10.1926. (in Czech).

11. AMZV Praha 12 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c. 2088. Ja. Sheba do MZS, 17.12.1926. (in Czech).

12. AMZV Praha 13 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c. 180879. Ja. Sheba do MZS, 2.12.1926. (in Czech).

13. AMZV Praha 14 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 61, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 171026. Lyst Ja. Sheby do MZS, 16.11.1926. (in Czech).

14. AMZV Praha 15 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», c.j. 77309. Zvit Ja. Sheby do MZS, 11.05.1926. (in Czech).

15. AMZV Praha 16 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», Ja. Sheba. Verbaljna nota do MZS KSKhS, 19.12.1926. (in Czech).

16. AMZV Praha 17 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», Ja. Sheba do MZS, c. 193009. 19.12.1926. (in Czech).

17. AMZV Praha 18 - AMZV Praha, f. Sekce II (1919 - 1939), kart. 64, slozka «Pravoslavna cirkev ceskoslovenska», Ja. Sheba. Teleghrama do MZS, c. 192968, 29.12.1926. (in Czech).

Archiv Kancelafe prezidenta republiky, Praha (Archiv KPR)

18. Archiv KPR 1 - Archiv KPR, f. KPR - protokol PR (Podkarpatska Rus), (1919), sign. PR 713, inv. c. 895, PR 717/26. Zvit viceghubernatora A. Rozsypala do Kanceljariji Prezydenta, 25.11.1926. (in Czech).

19. Archiv KPR 2 - Archiv KPR, f. KPR - protokol PR (Podkarpatska Rus), (1919), sign. PR 713, inv. c. 895, Viceghubernator A. Rozsypal do KPR, PR 738/26, 15.12.1926. (in Czech).

20. Archiv KPR 3 - Archiv KPR, f. KPR - protokol PR (Podkarpatska Rus), (1919), sign. PR 713, inv. c. 895, Viceghubernator A. Rozsypal do KPR, Prezydiji PMR, Prezydiji MVS, MShiNO ta MZS, PR 750/26, 28.12.1926. (in Czech).

21. Archiv ьfadu eparchmlrn rady olomoucko-brnenske eparchie Pravoslavne ci'rkve v ceskych zemi'ch a na

Slovensku, Olomouc (AUEROBE Olomouc)

22. AUEROBE Olomouc 1 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Zvit jepyskopa Ghorazda do MShiNO, 10.05.1926. (in Czech).

23. AUEROBE Olomouc 2 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Lyst jepyskopa Dosyfeja (Vasycha) do jepyskopa Ghorazda (Pavlika), b.z., pryblyzno kin. travnja-poch. chervnja 1926. (in Serbian).

24. AUEROBE Olomouc 3 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Lyst jepyskopa Ghorazda do o. D. Beljakova, 14.07.1926. (in Czech).

25. AUEROBE Olomouc 4 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Lyst jepyskopa Ghorazda (Pavlika) do o. D. Beljakova, 17.09.1926. (in Czech).

26. AUEROBE Olomouc 5 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Lyst jepyskopa Ghorazda (Pavlika) do arkhimandryta Oleksija (Kabaljuka), 18.09.1926. (in Czech).

27. AUEROBE Olomouc 6 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Lyst arkhimandryta Oleksija (Kabaljuka) do jepyskopa Ghorazda (Pavlika), 25.10.1926. (in Russian).

28. AUEROBE Olomouc 7 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Lyst jepyskopa Ghorazda do jepyskopa Dosyfeja, 6.12.1926. (in Serbian).

29. AUEROBE Olomouc 8 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Podkarpatska Rus». Lyst F. Shimeka do o. P. Vojtovycha, 9.12.1926. (in Czech).

30. AUEROBE Olomouc 9 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Srbska cirkev». Lyst jepyskopa Ghorazda (Pavlika) do jepyskopa Dosyfeja (Vasycha), 19.07.1926. (in Serbian).

31. AUEROBE Olomouc 10 - AUEROBE Olomouc, f. Matej Pavllk-Gorazd, slozka «Korespondence Srbska cirkev». Zvit jepyskopa Ghorazda (Pavlika) do Synodu SPC (chesjk.). (in Czech).

Narodrn archiv, Praha (NA Praha)

32. NA Praha 1 - NA Praha, f. Prezidium ministerske rady (PMR), sign. 263, kart. 143, sv. 4. Zvit jepyskopa Ghorazda do MShiNO, 1926 (in Czech).

33. NA Praha 2 - NA Praha, f. PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 4, c. 670-І. Zvit chekhoslovacjkogho posoljstva do MZS, 15.06.1926. (in Czech).

34. NA Praha 3 - NA Praha, f PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 4, c. j. 3856/26. Lyst MZS do MShiNO, 21.06.1926. (in Czech).

35. NA Praha 4 - NA Praha, f PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 5, c. j. 129778. Lyst MZS do Ja. Sheby, 7.09.1926. (in Czech).

36. NA Praha 5 - NA Praha, f. PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 5, c. j. 4950/26. Zvit viceghubernatora A. Rozsypala do Kanceljariji Prezydenta, MShiNO, Prezydiji Rady Ministriv ta MVS, 13.08.1926. (in Czech).

37. NA Praha 6 - NA Praha, f PMR, sign. 263, kart. 143, sv. 5, Lyst MZS do MShiNO, 11.08.1926. (in Czech).

38. NA Praha 7 - NA Praha, f. Ministerstvo skolstvi (MS), sign. 47 VII, kart. 3907, c. j. 141.584-26. Vnutrishnje lystuvannja MShiNO, 1926 (in Czech).

39. NA Praha 8 - NA Praha, f MS, sign. 47 VII, kart. 3907, c. j. 1465/І/26. Ja. Sheba do MZS, 2.12.1926. (in Czech).

40. NA Praha 9 - NA Praha, f MS, sign. 47 VII, kart. 3907, c. 1214/І/26. Lyst Ja. Sheby do MZS, 16.11.1926. (in Czech).

41. NA Praha 10 - NA Praha, f. MS, sign. 47 VII, kart. 3907, Vnutrishnje lystuvannja MShiNO, 27.11.1926. (in Czech).

42. NA Praha 11 - NA Praha, f. MS, sign. 47 VII, kart. 3907, Zvit jepyskopa Ghorazda do MShiNO, 10.05.1926. (in Czech).

Arkhyv Srpske pravoslavne Crkve, Beoghrad (ASPC)

43. ASPC 1 - ASPC. Zvit jepyskopa Ghorazda (Pavlika) do Synodu SPC (serb.), 14.10.1926. (in Serbian).

44. ASPC 2 - ASPC. Zvit jepyskopa Serafyma (Jovanovycha) do Synodu SPC, 14.05.1926. (in Serbian).

45. ASPC 3 - ASPC. Lyst jepyskopa Dosyfeja (Vasycha) do Synodu SPC, 10.07.1926. (in Serbian).

46. ASPC 4 - ASPC. Lyst jepyskopa Dosyfeja (Vasycha) do Synodu SPC, 21.07.1926. (in Serbian).

47. ASPC 5 - ASPC. Lyst jepyskopa Serafyma (Jovanovycha) do Arkhijerejsjkogho Soboru SPC, 27.05.1926. (in Serbian).

48. ASPC 6 - ASPC. Lyst jepyskopiv Serafyma (Jovanovycha), Mykhajila (Shyljaka), Danyla (Pantelych) do Arkhijerejsjkogho Soboru SPC, 28.05.1926. (in Serbian).

49. ASPC 7 - ASPC. Lyst M. Vlatkovych do patriarkha Dymytrija (Pavlovycha), 21.05.1926. (in Serbian).

50. ASPC 8 - ASPC. Lyst ministra zakordonnykh sprav M. Ninchicha do Synodu SPC 20.07.1926. (in Serbian).

51. ASPC 9 - ASPC. Lyst O. Gherovsjkogho do Arkhijerejsjkogho Soboru SPC, 25.05.1926. (in Russian).

52. ASPC 10 - ASPC. Lyst O. Gherovsjkogho do Arkhijerejsjkogho Soboru SPC, 26.05.1926. (in Russian).

53. ASPC 11 - ASPC. Lyst Synodu SPC do MZS KSKhS vid 27.12.1926. (in Serbian).

54. ASPC 12 - ASPC. Lyst Synodu SPC do ministra zakordonnykh sprav M. Ninchicha, 15.07.1926. (in Serbian).

55. ASPC 13 - ASPC. Lyst Synodu SPC do ministra zakordonnykh sprav M. Ninchicha, 21.07.1926. (in Serbian).

56. ASPC 14 - ASPC. Lyst Soboru do Synodu SPC, 25.11.1926. (in Serbian).

57. ASPC 15 - ASPC. O. Gherovsjkyj, o. D. Beljakov. Zvernennja do Synodu SPC, 25.11.1926. (in Russian).

58. ASPC 16 - ASPC. Protokol Sesiji Synodu SPC, 24.11.1926. (in Serbian).

59. ASPC 17 - ASPC. Rishennja Synodu SPC, synbr. 2255, 15.12.1926. (in Serbian).

60. ASPC 18 - ASPC. Rishennja Synodu SPC, synbr. 2322, 27.12.1926. (in Serbian).

61. ASPC 19 - ASPC. Rishennja Synodu SPC, synbr. 1386, 15.07.1926. (in Serbian).

62. ASPC 20 - ASPC. Rishennja Synodu SPC, synbr. 1442, 21.07.1926. (in Serbian).

63. ASPC 21 - ASPC. Rishennja Synodu SPC, synbr. 1448, 21.07.1926. (in Serbian).

Derzhavnyj arkhiv Zakarpatsjkoji oblasti, Bereghovo (DAZO)

64. DAZO, f. 2. Prezydija Krajovogho upravlinnja Pidkarpatsjkoji Rusi, m. Uzhghorod, op. 2, spr. 91, na 202 ark. (in Czech).

65. DAZO, f. 16. Mukachivsjke zhupansjke upravlinnja, m. Mukacheve, op. 1, spr. 241, na 126 ark. (in Czech).

66. DAZO, f. 29. Prezydija Cyviljnogho Upravlinnja Pidkarpatsjkoji Rusi, m. Uzhghorod, op. 3, spr. 550, na 90 ark. (in Czech). DAZO, f. 117. Khustsjke okruzhne upravlinnja, m. Khust, op. 1, spr. 88, na 301 ark. (in Czech).

Literatura

67. Biskup Irenej na Podkarpatsku Rus, 1926, Slovenski narod, 16 decembra, s. 4. (in Slovak).

68. Danilec, J., Marek, P., 2019. Success, or Defeat? On the Orthodox Mission of the Serbian Bishop Dositheus (Vasic) in Czechoslovakia in 1920 - 1926, Kultьrne dejiny / Cultural History, №2, p. 233-263. (in Czech).

69. Danilec, J., Marek, P., 2021. K roli Alexeje Gerovskeho v pravoslavnem hnuti v Ceskoslovensku na pocatku 20. let 20. Stoleti, Historia Ecclesiastica, XII, 1, s. 152-172. (in Czech).

70. Danilec, Ju., 2014, Missionerskaja dejatel'nost' episkopov Irineja (Chiricha) i Serafima (Ioanovicha) na Podkarpatskoj Rusi (1927 - 1930 gg.) (na materialah Zakarpat'ja) [Missionary activity of Bishops Irinei (Chirich) and Seraphim (Ioanovich) in Subcarpathian Rus (1927 - 1930) (on the materials of Transcarpathia)], Sabornost VIU, Pozharevac, s. 101-116. (in Russian).

71. Danilec, Ju., Marek, P., 2019. O missionerskoj dejatel'nosti vladyki Dosifeja (Vasicha) na Podkarpatskoj Rusi v 20-h godah XX veka [The Orthodox Mission of Bishop Dositheus (Vasic) in Subcarpathian Ruthenia in the 1920s], Rocznik Teologiczny, №3, s. 445477. (in Russian).

72. Danylecj, Ju., 2006. Dijaljnistj jepyskopa Novosadsjko-Bachksjkogho Iryneja (Chyrycha) na Pidkarpatsjkij Rusi v 1927 - 1928 it. [ The activity of the bishop of Novosad-Bachk Irinej (Chirich) in Subcarpathian Russia in 1927 - 1928], Carpatica-Karpatyka, vyp. 35. Jevropejsjki cinnosti ta konfesijno-nacionaljna identychnistj naselennja Ukrajinsjkykh Karpat, Uzhghorod, s. 161-166. (in Ukrainian).

73. Danylecj, Ju., 2021. Vizyt yepyskopa Serafyma (Yovanovycha) na Pidkarpatsku Rus v 1926 r. [Visit of Bishop Seraphim (Jovanovich) to Subcarpathian Russia in 1926], Pravoslavie a sьcasnost' ХІІІ. Zbornik prispevkov zo VIII medzinarodnej vedeckej konferencie studentov, absolventov a mladych vedeckych pracovnikov (Presov, 20. april 2021) / ThDr Vladimir Kocvar, PhD. (ed.), Presov, s. 5-17. (in Ukrainian).

74. Gavriil (Krizina), igumen, 1999. Pravoslavnaja Cerkov'v Zakarpat'e (vekXX) [Orthodox Church in Transcarpathia (XX century)], Kiev, 200 s. (in Russian).

75. Marek, P., 2019, Biskup Gorazd (Pavlik): zivotnipribeh hledani idealni cirkve pro 20. Stoleti, Olomouc Univerzita Palackeho v Olomouci, 698 s. (in Czech).

76. Marek, P., 2020. «Obtizny cizinec». Vladyka srbske pravoslavne cirkve Dositej a mezivalecne Ceskoslovensko (1920 - 1939), Olomouc: UP v Olomouci, 390 s. (in Czech).

77. Marek, P., Lupco, M., 2013. Nastin dejin pravoslavne cirkve v 19. a 20. stoleti, Olomouc: Centrum pro studium demokracie a kultury, 592 s. (in Czech).

78. Novy pravoslavny biskup P. Rusi, 1926, Podkarpatske hlasy, 14 prosince, s. 2. (in Czech).

79. Novyj pravoslavnyj episkop Podk. Rusi [Orthodox Carpatho-Russian Bishop], 1926, Novoje vremja, 11 decembra, s. 3. (in Russian).

80. Pop, D., Voloshin, T., 2010. Istorija PodkarpatskojRusi cherezprizmu hristianskih idej [History of Subcarpathian Rus through the prism of Christian ideas], Uzhgorod, 296 s. (in Russian).

81. Pravoslavnyj episkop na Podkarpatskoj Rusi [Orthodox Bishop in Subcarpathian Rus], 1926, Narodnaja gazeta, 23 dekabrja, s. 2. (in Russian).

82. Sveti Arhijerejski Sabor Srpske Crkve [Holy Synod of Bishops of the Serbian Church], 1926, VestnikSrpske Crkve, maj, s. 361362. (in Serbian).

Размещено на Allbest.ru

...