Головні засади організації мистецтвознавчої науки у Львові 1960 - 1980-х рр. ХХ століття

Написання важливих колективних монографічних праць з мистецтва відбувалося під пильним наглядом ЦК КПУ Рішення про їх написання приймали не наукові установи, а партійні органи, які також виступали організаторами або контролерами обговорень проміжних та остаточних варіантів тих чи інших наукових праць, затверджували остаточні варіанти текстів. Інколи жорсткий партійний контроль значно затримував вихід у світ окремих праць. Зокрема, справжні «баталії» точилися навколо написання науковими співробітниками Інституту суспільних наук АН УРСР із залученням окремих мистецтвознавців, наприклад П. Жолтовського, І. Сеніва, Р. Гарасимчука, А. Будзана, фундаментальної синтетичної праці «Торжество історичної справедливості. Закономірність возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі» (1968). Під час підготовки до написання відповідних розділів дирекція МЕХП неодноразово вказувала на необхідність висвітлення у роботі «зв'язків західноукраїнського мистецтва з мистецтвом Східної України», а також «критики ворожих конспірацій і теорій», з метою «дати відсіч буржуазній історичній науці». Врешті, робота була опублікована після санкції Львівського обкому КПУ (Галайчак, 2000).

Поширеною формою контролю над розвитком науки була практика призначення партійними інстанціями керівників установ та редакторів часописів. Так, у доповідній записці ЦК КПУ від Львівського обкому КПУ про ідейно-виховну роботу серед інтелігенції Львівської області від 14 жовтня 1970 р. йшлося про те, що перед затвердженням на керівні посади митці обов'язково зустрічаються з секретарями обкому КПУ В. Куцеволом, Ю. Єльченком та ін. (Культурне життя, 2006). Головним критерієм для підбору керівних кадрів для управління мистецтвознавчими осередками була їхня здатність втілювати в життя поточну політику партії у цій гуманітарній галузі та абсолютна покора владі. Кандидати на посади обов'язково повинні були мати партійний квиток, що слугував своєрідною перепусткою на «конкурс» щодо заміщення вакантних посад. Наприклад, ректори Львівської державної консерваторії М. Колесса та З. Дашак були членами партійного бюро, що мало підтверджувати нібито «єдність думки» партійного та адміністративного керівництва. В лексиці обґрунтування певних рішень завжди звучали слова «в порозумінні», «за рішенням» партбюро чи парторганізації. (Мазепа, 2003). мистецтвознавчий львів інтелігенція влада

Втрата партквитка тягнула за собою суворі покарання науковцям з боку партійної організації. Так, після загублення свого партквитка у червні 1981 р. О. Ріпко звільнили від обов'язків секретаря парторганізації ЛКГ і винесли сувору догану із занесенням в облікову картку. Таке ж покарання отримав 17 вересня 1969 р. на партзборах ЛМУМ В. Полянський через загублений ним партквиток, що розцінювалось як «втрата політичної пильності».

Підставою для ротації кадрів був їхній відхід від офіційного політичного курсу або ж його зміна в межах державно-політичної системи. Відтак директорами провідних мистецтвознавчих осередків у Львові часто ставали особи, які пройшли добрий вишкіл у вищих ешелонах партійно-державного апарату, але принаймні до призначення їх на ці посади не мали великого досвіду наукової діяльності. Маловідомим як вчений-мистецтвознавець на час призначення директором ЛМУМ у 1962 р. був Г. Якущенко. До свого призначення очолював Львівську студію телебачення (1957-1962 рр.). (Пам'яті Георгія Якущенка, 2001). Його ж наступник на посаді директора з 1980 р., О. Хохулін, теж мав досвід партійної роботи в Ленінському райкомі КПУ. Директорами «Олеського замку» були послідовно: І. Вайда, який до того працював на партійних посадах (секретар сільської ради, інструктор, завідувач відділу Брюховецького, Олеського, Буського, Бродівського райкомів КП України) (Федорів, 1976); Роксолана Карпчук партійий діяч і, крім того, хімік за освітою.

Поряд із цим керівні посади в системі мистецтвознавчих осередків чи у структурах, які впливали на розвиток мистецтвознавчої науки у Львові, часто займали видатні діячі української науки і культури, кваліфіковані фахівці у своїй спеціальності, моральні авторитети, такі як, наприклад, Е. Мисько, який упродовж 1964-1981 рр. очолював правління ЛО Спілки художників УРСР, чи Я. Запаско завідувач кафедри теорії та історії мистецтва ЛІПДМ у 1971-1999 рр. На час призначення завідувачем Я. Запаско був визнаним мистецтвознавцем, адже опублікував ґрунтовні монографії «Орнаментальне оформлення української рукописної книги» (1960), «Першодрукар Іван Федоров» (1964), в яких, використовуючи новий погляд на дослідження давньої книги, доведено вплив української національної культури XVI ст. на розвиток мистецтва книги у Центральній і Східній Європі доби Відродження. (Голод, 1998). Р. Захарчук-Чугай згадує, що при постійних пошуках втілення у життя нових задумів щодо влаштування експозицій, фондових приміщень, виставок у ЛМУМ завжди проводилися диспути, обговорення, на які приходив Е. Мисько, через що «для нас, працівників музею, радості не було меж. Бо ж знали ми, що буде високий науковий рівень висвітлення визначених тем і емоційно-душевний, святковий мистецький настрій» (Захарчук-Чугай, 1999). Е. Мисько намагався відстоювати специфіку розвитку мистецтва у західному регіоні УРСР на офіційному рівні і ставився лояльно до нових форм виставкової діяльності митців у 1960-1980-х рр. (Голубець, 2002). Авторитет цих людей влада використовувала з метою формування легітимності режиму і його народної підтримки або щонайменше задля стримування нонконформістських настроїв. Натомість ці люди змушені були вміло маневрувати між службовим становищем і власним сумлінням. Якщо для керівників мистецтвознавчих установ партійний квиток був необхідним для того, аби втриматись на своїй посаді, то велика частина рядових науковців намагалася здобути його з метою кар'єрного росту, отримання певних привілеїв або ж задля здобуття певного «імунітету», що дозволяв більш-менш спокійно займатись науковими дослідженнями. Бажання науковців вступити до лав членів КПРС часто використовувалося з метою психологічного тиску на них. Зокрема, це стосується Ф. Петрякової, яка протягом кількох років намагалася отримати партійний квиток, тому й охоче і сумлінно виконувала всі партійні доручення. Кандидатом у члени КПРС Ф. Петрякова стала у 1964 р. 30 травня 1965 р. вона подала заяву на вступ до партії, будучи на той час фаховим мистецтвознавцем, позаштатним кореспондентом журналу «Декоративное искусство». Однак 30 листопада 1965 р. партзбори відмовили у задоволенні її прохання через її особисті непорозуміння з одним із працівників музею. Після кількох наступних негативних для Ф. Петрякової рішень партзборів вона безпосередньо звернулась до Ленінського райкому КПУ. Як наслідок, на чергове голосування 11 березня 1966 р. прийшов секретар райкому П. Буряк. Однак частина працівників музею на чолі з директором продовжували чинити опір Ф. Петряковій, написавши відповідний лист у ЦК КПРС. У серпні 1966 р. Ф. Петряковій знову видали кандидатську картку, вона продовжувала активну громадсько-політичну роботу, зокрема, брала участь в діяльності комсомольської організації, за 1966 р. прочитала четверту частину всіх лекцій із прочитаних працівниками МЕХП протягом цього року в рамках товариства «Знання». Однак це не вплинуло на позитивне рішення партзборів музею, які 1 грудня 1967 р. критикували Ф. Петрякову за «ігнорування партійного статуту» і парторганізації у зв'язку з намаганням вирішити своє питання через райком КПУ. У 1967 р. Ф. Петрякова остаточно вибула з кандидатів у члени КПРС через протермінований кандидатський стаж. Поширеним явищем того часу було те, що багато комуністів працівників музеїв не могли похвалитись вагомими здобутками у галузі мистецтвознавства. Місцева влада всіляко сприяла їхньому працевлаштуванню, позаяк покладала на них цілком визначені функції, які часто зводились до стеження за роботою неблагонадійних з точки зору влади мистецтвознавців. Так, Мирослав Откович, який працював реставратором у ЛМУМ, згадує: «До роботи музею під різними приводами залучали дивних людей, які до того, як переступити поріг установи, мали приблизну уяву, що таке музей. Це були переважно відставні офіцери радянської армії, солісти військового ансамблю, партійні функціонери, в яких не склалася кар'єра, дружини відповідальних працівників, вчителі, моральний статус яких не дозволяв працювати з дітьми, кар'єристи-інструктори райкомів партії, які навіть «доростали» до керівництва музеєм, та багато інших «фахівців» музейної справи. Завершували цей контингент партприкріплені комуністи з великим стажем ідеологічної роботи». (Откович, 2006).

Таким чином, радянська наукова політика у галузі мистецтвознавства проявлялась в укріпленні (кількісно і якісно) мистецтвознавчих осередків Львова, в законодавчій і матеріально-технічній підтримці пам'ятко-охоронного руху, а також у розвиткові науково-допоміжної інфраструктури мистецтвознавчої науки у Львові, центральне місце в якій посідали реставраційні осередки.

Однак недовіра до львівських мистецтвознавців, як і до всього населення західних областей України, яке через високу національну свідомість вважалось неблагонадійним, проявлялась у тому, що влада не дозволяла створити профільний факультет з підготовки мистецтвознавців на базі ЛДІПДМ, не сприяла випуску спеціалізованого місцевого наукового часопису з питань мистецтвознавства, виходу серійних видань мистецтвознавчих осередків Львова або установ, яким вони підпорядковувалися. Ще одним важелем первинного контролю над розвитком наукових досліджень стало цілеспрямоване введення до складу наукових колективів мистецтвознавчих центрів Львова партійних активістів, які не мали вагомих здобутків у науковій сфері, головним їх завданням був контроль за дотриманням партійної лінії у діяльності наукового осередку.

1. Національній академії наук України 90 років. Математичні методи та фізико-хімічні поля. 2008. № 4. С. 13.

2. Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки (26, 28 квітня, 7-24 травня 1971 року). Київ: Політвидав, 1971. С. 3-8.

3. Дзвонкова Г. Л. Академічна наука України: організація діяльності (1918-2008 роки). Вісник Дніпропетровського університету. Серія «Історія і філософія науки і техніки». 2011. Вип. 19. С. 97.

4. Історія Львова / [редкол.: В. В. Секретарюк (відп. ред.) А. В. Борзенко, М. В. Брик та ін.]. Київ: Наукова думка, 1984. С. 376.

5. Гошко Ю. Державний музей етнографії та художнього промислу у Львові. Народна творчість та етнографія. 1974. № 3. С. 68.

6. Павлюк С., Чмелик Р. Скарби Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України. Львів, 2005. C. 24.

7. Романюк С. Відділення «Палац мистецтв» ім. Тетяни та Омеляна Антоновичів Записки Львівської національної наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Львів, 2010. № 2. С. 14.

8. Костюк С. До історії відділу мистецтва ЛНБ ім. В. Стефаника НАН України. Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника. Львів, 2005. Вип. 13. С. 246.

9. Гузьо Г Півстоліття серед книжок. Високий замок. 2002. 30 верес.

10. Бадяк В. Фундатори. Львівська національна академія мистецтв. 1946-1953 рр. Львів: ЛНАМ, 2007. C. 31.

11. Факультет теорії та історії мистецтв Львівської академії мистецтв: навч.-метод. посіб. / [за ред. Р Шмагала]. Львів: Українські технології, 2001. C. 9.

12. Стасенко В. Українській академії друкарства 90! Образотворче мистецтво. 2008. № 4. С. 87.

13. Стасенко В. Спадкоємці першодрукаря: словник митців, випускників та викладачів кафедри графіки Української академії друкарства. Львів: НВЕД УАД, 2010. C. 8.

14. Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові: у 2 т. Львів: Сполом, 2003. Т. 2: Від Консерваторії до Академії (1939-2003). C. 152.

15. Батіг М. Білі сторінки в історії Національного музею у Львові 1952-1962 рр. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2001. № 2(7). С. 6.

16. Островский Г. Художественные музеи Львова. Ленинград: Искусство, 1978. C. 13.

17. Мітюков О. Г. Радянське архівне будівництво на Україні (1917-1973). Київ: Наук. думка, 1975. C. 184-185.

18. Сварник І. Передмова. Центральний державний історичний архів України, м. Львів: путівник/ [авт.-упоряд.: О. Гнєвишева, У Єдлінська, Д. Пельц та ін.] / Державний комітет архівів України. Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Львів; Київ, 2001. С. 7-15.

19. Кислий В. Державний архів Львівської області у 1939-2009 рр.: етапи становлення. Вісник Львівського університету. 2010. Вип. 5. С. 301.

20. Христова Н. Основні етапи розвитку науково-довідкового апарату державних архівів в Україні за радянської доби. Архіви України. 2008. № 1-2. С. 175.

21. Пельц Д. Переднє слово. Центральний державний історичний архів України, м. Львів: путівник / авт.упоряд.: О. Гнєвишева, У Єдлінська, Д. Пельц та ін. Львів; Київ, 2001. С. 5-6.

22. Нариси історії архівної справи в Україні / [за заг ред. І. Матяш та К. Климової]. Київ: КМ Академія, 2002. C. 439.

23. Коць-Григорчук Л. Віра Свєнціцька життя, присвячене музеєві. Львів: Стрім, 1995. C. 14.

24. Свєнціцька В. З нових архівних джерел про жовківську школу художників. ІІ. Василь Петранович та жовківські малярі першої половини XVIII ст. Архіви України. 1965. № 1. С. 38-41.

25. Бойко О., Слободян В. Дослідник мистецької спадщини Володимир Степанович Вуйцик. Галицька брама. 2004. № 7-12. С. 26.

26. Дорофієнко І., Козинкевич О., Пашина В. Історія реставрації в Україні. 50-річчя Укрреставрації. Історія корпорації. Київ; Львів, 1996. С. 10.

27. Пашина В. Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація». 50-річчя Укрреставрації. Історія корпорації. Київ; Львів, 1996. С. 17.

28. Вуйцик В., Пашкова В. Львівська міжобласна спеціальна науково-реставраційна виробнича майстерня. 50-річчя Укрреставрації. Історія корпорації. Київ; Львів, 1996. С. 43.

29. Лозицький В. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918-1991. Київ: Ґенеза, 2005. С. 138-143.

30. Горинь Б. Не тільки про себе: докум. роман-колаж: у 3 кн. Київ: Пульсари, 2008. Кн. 2 (1965-1985). С. 564.

31. Высшая школа: сборник основных постановлений, приказов и инструкций; [под ред. Е. И. Войленко]: в 2 ч. Москва: Высшая школа, 1978. Ч. 2. С. 27-28.

32. Культурне життя в Україні. Західні землі: док. і матеріали / [упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький]; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України. Львів: Місіонер, 1996. Т. 2: 1953-1966. С. 576-578.

33. Культурне життя в Україні. Західні землі: док. і матеріали / [упоряд.: Т Галайчак, О. Луцький]; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України, 2006. Т. 3: 1966-1971. С. 321-322.

34. Врублевський Б. Обговорення журналу. Народна творчість та етнографія. 1975. № 5. С. 106.

35. Івашків Г. Збірка кераміки Петра Лінинського. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2010. С. 6.

36. Ювілей видатного вченого. Народна творчість та етнографія. 1971. №5. С. 110.

37. Художньо-меморіальний музей Олени Кульчицької у Львові: путівник / [уклад. В. В. Рожко]. Львів: Каменяр, 1978. С. 66.

38. Олесский замок: путеводитель / сост. Е. А. Рипко; худож. П. Н. Гейдек; фотосъемка Б. А. Шевчука. Львів: Каменяр, 1981. С. 19.

39. Откович М. Пам'яті музейника Миколи Батога. Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. 2008. № 10. С. 240.

40. Крупник Л. Музеї УРСР як засоби радянської ідеологічної політики у 70-і роки ХХ століття. http://archive. nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nzzpmv/ 2009_19_2/Krupnyk.pdf.

41. Дашкевич Я. Фаїна Петрякова. Дашкевич Я. Постаті: нариси про діячів історії, політики, культури. Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ; ЛА «Піраміда», 2007. С. 725.

42. «У житті я часто був Жаном Вальжаном»: Розмова з Володимиром Овсійчуком; записала Лариса Марчук. Львівська газета. 2004. 28 лип.

43. Моздир М. Призабуте ім'я мистецтвознавця (До 100-річчя від дня народження І. Сеніва). Мистецтвознавство'05. 2005. C. 154.

44. Крвавич Д. Українське мистецтвознавство на зламі тисячоліть. Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. 2001. № 1(2). С. 16.

45. Лупій С. Слово про Олега Чарновського (До 90-ліття від дня народження) Мистецтвознавство'09. 2009. С. 296.

46. Новицька О. Українське радянське мистецтвознавство як частина тоталітарної культури. Вісник Львівської національної академії мистецтв. 2011. Вип. 22. С. 183-196.

47. Кантор А. Краткая история ликвидации художественной критики. Декоративное искусство СССР. 1990. № 1. С. 11.

48. Смидович А. Сверяя с жизнью... Львовская правда. 1972. 23 авг.

49. Інтерв'ю з Б. Горинем, записане М. Нестайком 26.06.2013 р.

50. Сидор О. Зміст життя самовіддана праця. Вільна Україна. 1983. 4 листоп.

51. Щербак В. Дослідження декоративно-прикладного мистецтва. Образотворче мистецтво. 1972. № 6. С. 28-29.

52. Галайчак Т., Луцький О. Інститут суспільних наук: сторінки історії Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. Львів, 2000. Вип. 7: Збірник на пошану професора Юрія Сливки. С. 43-44.

53. Культурне життя в Україні. Західні землі: док. і матеріали / [упоряд.: Т. Галайчак, О. Луцький]. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича HAH України, 2006. Т. 3: 1966-1971. С. 452.

54. Мазепа Лєшек, Мазепа Тереса. Шлях до музичної академії у Львові: у 2 т. Львів: Сполом. 2003. Т. 2: Від Консерваторії до Академії (1939-2003). С. 121-122.

55. Пам'яті Георгія Якущенка. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. 2001. № 2(7). С. 134.

56. Федорів Р День повернення боргів. Жовтень. 1976. № 1. С. 108-119.

57. Голод І. Академік Яким Запаско: життєвий шлях, наука і педагогіка, праці, публікації про вченого. Львів: Брати Сиротинські і К°. 1998. С.13-14.

58. Захарчук-Чугай Р. Сівач на ниві національної культури. Вісник Львівської академії мистецтв. 1999. Вип. 10. С. 36.

59. Голубець О. Художнє життя 1970-х середини 1980-х років: «втеча» у сфери декоративно-прикладного мистецтва. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. 2002. № 2. С. 65.

60. Откович М. Фрагменти роздумів до історії Національного музею у Львові. Бюлетень Львівського філіалу Національного науково-дослідного реставраційного центру України. 2006. № 7. С. 158.

1. Natsional'niy akademiyi nauk Ukrayiny 90 rokiv. [National Academy of Sciences of Ukraine 90 years.] Matematychni metody ta fizyko-khimichni polya. 2008. № 4. S. 13.

2. Zbirnyk postanov i rozporyadzhen Uryadu Ukrayins'koyi Radyanskoyi Sotsialistychnoyi Respubliky (26, 28 kvitnya, 7-24 travnya 1971 roku). [Collection of Resolutions and Orders of the Government of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (April 26, 28, May 7-24, 1971).] Kyiv: Politvydav, 1971. S. 3-8.

3. Dzvonkova H. L. Akademichna nauka Ukrayiny: orhanizatsiya diyalnosti (1918-2008 roky). [Academic Science of Ukraine: organization of activities (1918-2008)] Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriya «Istoriya i filosofiya nauky i tekhniky». 2011. Vyp. 19. S. 97.

4. Istoriya Lvova [History of Lviv] / [redkol.: V. V. Sekretaryuk (vidp. red.) A. V. Borzenko, M. V. Bryk ta in.]. Kyiv: Naukova dumka, 1984. S. 376.

5. Hoshko Y. Derzhavnyy muzey etnohrafiyi ta khudozhnoho promyslu u Lvovi. [State Museum of Ethnography and Crafts in Lviv] Narodna tvorchist ta etnohrafiya. 1974. № 3. S. 68.

6. Pavlyuk S., Chmelyk R. Skarby Muzeyu etnohrafiyi ta khudozhnoho promyslu Instytutu narodoznavstva NAN Ukrayiny. [Treasures of the Museum of Ethnography and Arts and Crafts of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine ] Lviv, 2005. C. 24.

7. Romanyuk S. Viddilennya «Palats mystetstv» im. Tetyany ta Omelyana Antonovychiv. [Department of the Palace of Arts named by Tatiana and Omelyan Antonovych] Zapysky Lvivskoyi natsionalnoyi naukovoyi biblioteky im. V. Stefanyka. L'viv, 2010. № 2. S. 14.

8. Kostyuk S. Do istoriyi viddilu mystetstva LNB im. V. Stefanyka NAN Ukrayiny. [To the history of the art department of the LNB. V. Stefanyk of the National Academy of Sciences of Ukraine] Zapysky Lvivskoyi naukovoyi biblioteky im. V. Stefanyka. Lviv, 2005. Vyp. 13. S. 246.

9. Huzo H. Pivstolittya sered knyzhok [Half a century among books]. Vysokyy zamok. 2002. 30 veres.

10. Badyak V. Fundatory. Lvivska natsionalna akademiya mystetstv 1946-1953 rr. [Founders. Lviv National Academy of Arts. 1946-1953] Lviv: LNAM, 2007. S. 31.

11. Fakultet teoriyi ta istoriyi mystetstv Lvivskoyi akademiyi mystetstv [Faculty of Theory and History of Arts of the Lviv Academy of Arts]: navch.-metod. posib. / [za red. R. Shmahala]. Lviv: Ukrayinski tekhnolohiyi, 2001. S. 9.

12. Stasenko V. Ukrayinskiy akademiyi drukarstva 90! [Ukrainian Academy of Printing 90!] Obrazotvorche mystetstvo. 2008. № 4. S. 87.

13. Stasenko V. Spadkoyemtsi pershodrukarya: slovnyk myttsiv, vypusknykiv ta vykladachiv kafedry hrafiky Ukrayinskoyi akademiyi drukarstva [Heirs of the first printer: a dictionary of artists, graduates and teachers of the Department of Graphics of the Ukrainian Academy of Printing]. Lviv: NVED UAD, 2010. S. 8.

14. Mazepa L., Mazepa T. Shlyakh do muzychnoyi akademiyi u Lvovi [The way to the Music Academy in Lviv]: u 2 t. Lviv: Spolom, 2003. T. 2: Vid Konservatoriyi do Akademiyi (1939-2003). S. 152.

15. Batih M. Bili storinky v istoriyi Natsional'noho muzeyu u Lvovi 1952-1962 rr. [White pages in the history of the National Museum in Lviv 1952-1962.] Litopys Natsionalnoho muzeyu u Lvovi imeni Andreya Sheptytskoho. 2001. № 2(7). S. 6.

16. Ostrovskyy H. Khudozhestvennye muzey Lvova. [Art Museums of Lviv]. Leninhrad: Iskusstvo, 1978. S. 13.

17. Mityukov O. H. Radyanske arkhivne budivnytstvo na Ukrayini (1917-1973). [Soviet archival construction in Ukraine (1917-1973)] Kyiv: Nauk. dumka, 1975. S. 184-185.

18. Svarnyk I. Peredmova. Tsentralnyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Lviv. [Preface. Central State Historical Archive of Ukraine, Lviv: guide]: putivnyk / [avt.-uporyad.: O. Hnyevysheva, U. Yedlinska, D. Pelts ta in.] / Derzhavnyy komitet arkhiviv Ukrayiny. Tsentralnyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Lviv. Lviv; Kyiv, 2001. S. 7-15.

19. Kyslyy V. Derzhavnyy arkhiv Lvivskoyi oblasti u 1939-2009 rr.: etapy stanovlennya. [State Archives of Lviv region in 1939-2009: stages of formation]. Visnyk Lvivskoho universytetu. 2010. Vyp. 5. S. 301.

20. Hrystova N. Osnovni etapy rozvytku naukovo-dovidkovoho aparatu derzhavnykh arkhiviv v Ukrayini za radyans'koyi doby. [The main stages of development of the scientific and reference apparatus of state archives in Ukraine during the Soviet era]. Arkhivy Ukrayiny. 2008. № 1-2. S. 175.

21. Pelts D. Perednye slovo. Tsentralnyy derzhavnyy istorychnyy arkhiv Ukrayiny, m. Lviv: putivnyk. [Foreword. Central State Historical Archive of Ukraine, Lviv: guide] / avt.-uporyad.: O. Hnyevysheva, U. Yedlinska, D. Pelts ta in. Lviv; Kyiv, 2001. S. 5-6.

22. Narysy istoriyi arkhivnoyi spravy v Ukrayini [Essays on the history of archival affairs in Ukraine] / [za zah. red. I. Matyash ta K. Klymovoyi]. Kyiv: KM Akademiya, 2002. S. 439.

23. Kots'-Hryhorchuk L. Vira Svyentsits'ka zhyttya, prysvyachene muzeyevi. [Vira Sventsitska life dedicated to the museum]. Lviv: Strim, 1995. S. 14.

24. Svyentsitska V. Z novykh arkhivnykh dzherel pro zhovkivsku shkolu khudozhnykiv. II. Vasyl Petranovych ta zhovkivski malyari pershoyi polovyny XVIII st. [From new archival sources about the Zhovkva school of artists. ІІ. Vasyl Petranovych and Zhovkva painters of the first half of the XVIII century]. Arkhivy Ukrayiny. 1965. № 1. S. 38-41.

25. Boyko O., Slobodyan V. Doslidnyk mystetskoyi spadshchyny Volodymyr Stepanovych Vuytsyk. [Researcher of artistic heritage Volodymyr Stepanovych Vuytsyk]. Halytska brama. 2004. № 7-12. S. 26.

26. Dorofiyenko I., Kozynkevych O., Pashyna V. Istoriya restavratsiyi v Ukrayini. [History of restoration in Ukraine]. 50-richchya Ukrrestavratsiyi. Istoriya korporatsiyi. Kyiv; Lviv, 1996. S. 10.

27. Pashyna V. Ukrayinskyy rehionalnyy spetsializovanyy naukovo-restavratsiynyy instytut «Ukrzakhidproektrestavratsiya». [Ukrainian Regional Specialized Research and Restoration Institute «Ukrzahidproektrestavratsiya»]. 50-richchya Ukrrestavratsiyi. Istoriya korporatsiyi. Kyiv; Lviv, 1996. S. 17.

28. Vuytsyk V., Pashkova V. Lvivska mizhoblasna spetsialna naukovo-restavratsiyna vyrobnycha maysternya. [Lviv interregional special research and restoration production workshop]. 50-richchya Ukrrestavratsiyi. Istoriya korporatsiyi. Kyiv; Lviv, 1996. S. 43.

29. Lozytskyy V. Politbyuro TSK Kompartiyi Ukrayiny: istoriya, osoby, stosunky. 1918-1991. [Politburo of the Central Committee of the Communist Party of Ukraine: history, persons, relations. 1918-1991] Kyiv: Geneza, 2005. S. 138-143.

30. Horyn B. Ne tilky pro sebe: dokum. roman-kolazh [Not only about myself: doc. novel-collage]: u 3 kn. Kyiv: Pulsary, 2008. Kn. 2 (1965-1985). S. 564.

31. Vysshaya shkola: sbornyk osnovnykh postanovlenyy, prykazov y ynstruktsyy [Higher school: a collection of basic regulations, orders and instructions]; [pod red. E. Y. Voylenko]: v 2 ch. Moskva: Vysshaya shkola, 1978. Ch. 2. S. 27-28.

32. Kulturne zhyttya v Ukrayini. Zakhidni zemli: dok. i materialy. [Cultural life in Ukraine. Western lands: doc. and materials]. / [uporyad.: T. Halaychak, O. Lutskyy]; Instytut ukrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha NAN Ukrayiny. Lviv: Misioner, 1996. T. 2: 1953-1966. S. 576-578.

33. Kulturne zhyttya v Ukrayini. Zakhidni zemli: dok. i materialy. [Cultural life in Ukraine. Western lands: doc. and materials]. / [uporyad.: T. Halaychak, O. Lutskyy]; Instytut ukrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha HAH Ukrayiny. Lviv: Instytut ukrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha HAH Ukrayiny, 2006. T. 3: 1966-1971. S. 321-322.

34. Vrublevs'kyy B. Obhovorennya zhurnalu. [Discussion of the journal]. Narodna tvorchist ta etnohrafiya. 1975. № 5. S. 106.

35. Ivashkiv H. Zbirka keramiky Petra Linynskoho. [Collection of ceramics by Petro Linynsky]. Lviv: In-t narodoznavstva NAN Ukrayiny, 2010. S. 6.

36. Yuviley vydatnoho vchenoho. [Anniversary of an outstanding scientist]. Narodna tvorchist ta etnohrafiya. 1971. № 5. S. 110.

37. Khudozhno-memorialnyy muzey Oleny Kulchytskoyi u Lvovi: putivnyk. [Art and Memorial Museum of Olena Kulchytska in Lviv: a guide]. / [uklad. V. V. Rozhko]. Lviv: Kamenyar, 1978. S. 66.

38. Olesskyy zamok: putevodytel. [Olessky Castle: a guide]. / sost. E. A. Rypko; khudozh. P N. Heydek; fotosemka B. A. Shevchuka. Lviv: Kamenyar, 1981. S. 19.

39. Otkovych M. Pamyati muzeynyka Mykoly Batoha. [In memory of museum worker Mykola Batoha]. Byuleten Lvivs'koho filialu Natsionalnoho naukovo-doslidnoho restavratsiynoho tsentru Ukrayiny. 2008. № 10. S. 240.

40. Krupnyk L. Muzeyi URSR yak zasoby radyanskoyi ideolohichnoyi polityky u 70-i roky KHKH stolittya. [Museums of the USSR as a means of Soviet ideological policy in the 70s of the twentieth century]. http://archive. nbuv.gov.ua/portal/ soc_gum/nzzpmv/ 2009_19_2/Krupnyk.pdf

41. Dashkevych Y. Fayina Petryakova. [Faina Petryakova]. Dashkevych Y. Postati: narysy pro diyachiv istoriyi, polityky, kultury. Lviv: Lvivs'ke viddilennya IUAD im. M. S. Hrushevskoho NaNu; LA «Piramida», 2007. S. 725.

42. «U zhytti ya chasto buv Zhanom Valzhanom»: Rozmova z Volodymyrom Ovsiychukom [«In life I was often Jean Valjean»: Conversation with Volodymyr Ovsiychuk]; zapysala Larysa Marchuk. Lvivska hazeta. 2004. 28 lyp.

43. Mozdyr M. Pryzabute imya mystetstvoznavtsya (Do 100-richchya vid dnya narodzhennya I. Seniva). [The forgotten name of the art critic (To the 100th anniversary of the birth of I. Seniv)]. Mystetstvoznavstvo'05. 2005. S. 154.

44. Krvavych D. Ukrayinske mystetstvoznavstvo na zlami tysyacholit. [Ukrainian art history at the turn of the millennium]. Byuleten Lvivskoho filialu Natsionalnoho naukovo-doslidnoho restavratsiynoho tsentru Ukrayiny. 2001. № 1(2). S. 16.

45. Lupiy S. Slovo pro Oleha Charnovskoho (Do 90-littya vid dnya narodzhennya). [A word about Oleg Charnovsky (To the 90th anniversary of his birth)]. Mystetstvoznavstvo'09. 2009. S. 296.

46. Novytska O. Ukrayinske radyanske mystetstvoznavstvo yak chastyna totalitarnoyi kultury. [Ukrainian Soviet art history as part of totalitarian culture]. Visnyk Lvivskoyi natsionalnoyi akademiyi mystetstv. 2011. Vyp. 22. S. 183-196.

47. Kantor A. Kratkaya ystoryya lykvydatsyy khudozhestvennoy krytyky. [A brief history of the elimination of art criticism]. Dekoratyvnoe yskusstvo SSSR. 1990. № 1. S. 11.

48. Smydovych A. Sveryaya s zhyznyu... [Checking with life ...]. Lvovskaya pravda. 1972. 23 avh.

49. Intervyu z B. Horynem, zapysane M. Nestaykom 26.06.2013 r. [Interview with B. Horyn, recorded by M. Nestayko on June 26, 2013].

50. Sydor O. Zmist zhyttya samoviddana pratsya. [The meaning of the life selfless work] Vilna Ukrayina. 1983. 4 lystop.

51. Shcherbak V. Doslidzhennya dekoratyvno-prykladnoho mystetstva. [Research of decorative and applied arts]. Obrazotvorche mystetstvo. 1972. № 6. S. 28-29.

52. Halaychak T., Lutskyy O. Instytut suspilnykh nauk: storinky istoriyi. [Institute of Social Sciences: pages of history Ukraine: cultural heritage, national consciousness, statehood]. Ukrayina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist. Lviv, 2000. Vyp. 7: Zbirnyk na poshanu profesora Yuriya Slyvky. S. 43-44.

53. Kulturne zhyttya v Ukrayini. Zakhidni zemli: dok. i materialy. [Cultural life in Ukraine. Western lands: doc. and materials]. / [uporyad.: T. Halaychak, O. Lutskyy]. Lviv: Instytut ukrayinoznavstva im. I. Krypyakevycha NAN Ukrayiny, 2006. T. 3: 1966-1971. S. 452.

54. Mazepa Leshek, Mazepa Teresa. Shlyakh do muzychnoyi akademiyi u Lvovi [The way to the music academy in Lviv]: u 2 t. Lviv: Spolom. 2003. T. 2: Vid Konservatoriyi do Akademiyi (1939-2003). S. 121-122.

55. Pamyati Heorhiya Yakushchenka. [In memory of Georgy Yakushchenko]. Litopys Natsionalnoho muzeyu u Lvovi imeni Andreya Sheptytskoho. 2001. № 2(7). S. 134.

56. Fedoriv R. Den povernennya borhiv. [Debt repayment day]. Zhovten. 1976. № 1. S. 108-119.

57. Holod I. Akademik Yakym Zapasko: zhyttyevyy shlyakh, nauka i pedahohika, pratsi, publikatsiyi pro vchenoho. [Yakym Zapasko: life, science and pedagogy, works, publications about the scientist]. Lviv: Braty Syrotynski i K°. 1998. S. 13-14.

58. Zakharchuk-Chuhay R. Sivach na nyvi natsionalnoyi kultury. [Explorer in the field of national culture] Visnyk Lvivskoyi akademiyi mystetstv. 1999. Vyp. 10. S. 36.

59. Holubets O. Khudozhnye zhyttya 1970-kh seredyny 1980-kh rokiv: «vtecha» u sfery dekoratyvno-prykladnoho mystetstva. [Artistic life of the 1970s mid-1980s: «escape» in the field of decorative arts]. Visnyk Kharkivskoyi derzhavnoyi akademiyi dyzaynu i mystetstv. 2002. № 2. S. 65.

60. Otkovych M. Frahmenty rozdumiv do istoriyi Natsionalnoho muzeyu u Lvovi. [Fragments of reflections on the history of the National Museum in Lviv]. Byuleten Lvivskoho filialu Natsionalnoho naukovo-doslidnoho restavratsiynoho tsentru Ukrayiny. 2006. № 7. S. 158.

Размещено на Allbest.ru