Хлібозаготівельна кампанія на Городенківщині (1946 р.): нове документальне свідчення

6 серпня ц. р. в с. Карлові, при стежах, що ведуть з Видинова та Тулови, робили засідки істребітелі під командуванням Басалиги.

7 серпня ц. р. в с. Чернятині більшовики робили засідку біля господарства гром. Панаса Юрка.

8 серпня ц. р. в с. Чернятині більшовики робили засідку. Засідали за мурованою огорожею гром. Дмитрука Василя.

9 серпня ц. р. в с. Княже більшовики робили засідку при двох стежах, що ведуть з лугів над Черемошем в село.

10 серпня ц. р. в Ілинцях робили засідку місцеві істребітелі. Засідка була біля двох господарств, які розміщені під лісом.

11 серпня ц. р. в с. Тулуків група більшовиків в числі 8 чоловік робила засідку при одній вулиці /Млинській/.

14 серпня ц. р. в с. Топорівці група більшовиків під командуванням лейт. МДБ Біловуса робили засідку біля хати місцевого священника о. Олексієва.

15 серпня ц. р. в с. Залуче-Горішнє місцеві істребітелі та більшовики робили засідки біля господарств гром.: Кобивки Дмитра, Марковського Ігнатія, Трудія Петра.

16 серпня ц. р. в с. Топорівці більшовики знову робили засідку біля місцевого священника.

17 серпня ц. р. в с. Волчківцях місцеві істребітелі під командуванням лейт. Нестерова зробили засідку біля господарства гром. Пудика Грицая. На цю засідку попали в год. 3 чотири підпільники, які виходили з села. Всім вдалося щасливо відступити. Відступаючи підпільники згубили 2 буханці хліба. Ранком лейт. Несторов знайшов цей хліб, та у зв'язку з цим арештував двох гром. Гудзюк Євдокію та Данилюка Федора. Після триденного ув'язнення їх звільнили.

19 серпня ц. р. в с. Заваллє місцеві істребітелі робили засідку при стежці, що веде в село з напрямку с. Залуча.

20 серпня ц. р. на полі між с.с. Волцківці та Любківці робили засідку оперуповноважений МВС ст. лейт. Чортов та лейт. Несторов з істребітелями з села Любківці.

21 серпня ц. р. в с. Волківці, при стежці, що веде з с. Оролець, робили засідку місцеві істребітелі на чолі з ст. лейт. Чортовим.

25 серпня ц. р. біля с. Поточиська, при дорозі, що веде в напрямку ліса, робила засідку група більшовиків в числі 9 чоловік під командуванням лейт. Дадаєва.

26 серпня ц. р. в с. Олешкові, при стежці, що веде до броду на ріці Прут, робили засідку місцеві істребітелі.

27 серпня в с. Тулова група більшовиків під командуванням лейт. Шептуна зробила засідку недалеко хати місцевого голови сільради Харуна Василя. Коли ж вечером цей голова сільради вертав домів, більшовики не здержуючи його відразу відкрили вогонь та важко його ранили. Другого дня голова сільради Харук помер у снятинській лікарні.

27 серпня ц. р. біля с. Поточиська, при дорозі, що веде в напрямку с. Городниця, робили засідку більшовики під командуванням лейт. Дадаєва.

28 серпня ц. р. в с. Волчківці місцеві істребителі під командуванням лейт. Нестерова робили засідку на роздоріжжі біля госпо дарства гром. Зеленко Марії.

26 серпня ц. р. біля с. Тишківці робила засідку група більшовиків і істребителів в числі 15 чоловік під командуванням лейт. Камлаченка. На засідку попало трьох підпільників, один з яких зістав вбитий, а один легко ранений.

31 серпня ц. р. біля с. Семаківці, при стежці, що веде з с. Поточиська до с. Дубки робила засідку група більшовиків під командуванням лейт. Дадаєва.

Провокації:

9 серпня ц. р. в с. Зібранівка оперуповноважений МВС ст. лейт. Чортов намагався спровокувати завідуючу сан пункту санітарку Карбіч Марію, яка недавно прибула зі східних областей. Він представив себе командиром відділу УПА «отаманом Хмарою», та намагався договоритися, щоб ця санітарка постійно передавала медикаменти до його відділу. Зв'язки до нього він вказував через місцевих підпільників /Наталку, Білого/. Однак спровокувати цю санітарку йому не вдалося.

10 серпня ц. р. в с. Передіване група більшовиків під командуванням кап. Котова, яка вдавала українських повстанців вечером ходила по селі та питала в громадян зв'язку до місцевих підпільників. Говорили, що вони три дні місцевих підпільників шукають і в жодний спосіб не можуть пов'язатися. Однак спровокувати нікого не вдалося.

12 серпня ц. р. в с. Драгасимів около 10 год. ніччю зайшла спецгрупа до гром. Фербей Параскеви ж. Василя. Збудивши її представили себе, що вони українські повстанці, та щоб вона получила їх з місцевими підпільниками.

18 серпня ц. р. в с. Топорівцях ніччю прибула група більшовиків в числі 10 чоловік під командуванням лейт. Кузніцова. Всі вони були одіті у різні уніформи, деякі навіть у мазепинках з тризубами, та вдаючи українських повстанців, ходили селом та нама гаючись пов'язатися з кимось з місцевих підпільників.

19 серпня ц. р. в с. Топорівцях досвідком вище згадана група більшовиків за квартирувала в стодолі в гром. Грищука Гриця. Коли ж громадянин рано вийшов до стодоли, вони представилися українськими повстанцями, та почали оповідати, що йдуть з гір, що дуже помучені і голодні. Далі просили господаря, щоб виніс щось їсти. Однак громадянин впізнав, що це більшовики та повідомив про це в сільраду. Коло полудня двох більшовиків із цієї групи, що квартирувала в стодолі, пішли до сусіднього гром. Грищука Танасія та просили, щоб дав їсти. Господар відмовлявся, але вони почали грозити, що вечером його повісять. Після цього цей громадянин дав харчів, а сам пішов у сільраду та повідомив про це. Вечером ця група «бандерівців» на чолі з лейт. Кузнєцовим зайшла до гром. Угрина Василя. Представились українськими повстанцями, вони оповідали, що йдуть з гір, що вони голодні та просили харчів. Вище згаданий громадянин дав їм повечеряти після чого вони відійшли. Далі вони зайшли до гром. Федорчука Василя та просили сала і горілки, але не дістали нічого. Були ще цієї ночі в гром. Касіяна Антона, та намагалися його спровокувати. Досвідком вони прийшли до стодоли гром. Марковського Василя, та квартирували тут цілий день 20 серпня.

20 серпня ц. р. вечером ця група знову ходила селом /Топорівці/. На дорозі вони зустріли гром. Сливчука Василя, та випитували його чи немає в селі більшовиків. Далі вступили до гром. Сливчука Івана та випитували, де живе станичний, бо вони йдуть з гір, та хотіли б пов'язатися. Однак громадянин не тільки не сказав нічого, але й прогнав з хати.

21 серпня ц. р. вище згадана група квартирувала в лугах біля с. Топорівці. Вечером робили засідку при дорозі, що веде з с. Підвисока.

25 серпня ц. р. в с. Торговиця група більшовиків під командуванням лейт. Кузнєцова досвітком за квартирувала у гром. Стефанюк Євдокії. Коли ж вище згадана громадянка ранком зайшла до стодоли, вони представилися українськими повстанцями, та випи тували, чи в селі не має більшовиків. Громадянка, пізнавши, що це більшовики, негайно зголосила в сільраді. Після пройшов «прові ряти» цих «бандерівців» уповноважений по заготівлі Заяць, та істрібітель Писарчук, що якраз цього дня були в селі. Вони забрали зі собою цю групу більшовиків та повели на обід до гром. Кушнірука Дмитра.

Арештування:

23 липня ц. р. в с. Торговиця начальник істребітельного батальйонів по городенківському районі лейт. Пушкаров арештував трьох громадян: Липчука Івана, Перегінського Василя, Савочку Василя. Арештування було в зв'язку з тим, що згадані громадяни відмовлялися вступати в істребітелі. Після дводенного ув'язнення Липчук Іван та Перегінський Василь погодилися вступити в істребітелі, а Савочку Василя звільнили в зв'язку з надщербленим здоровям.

2 серпня ц. р. в с. Драгасимові три істребітелі з с. Княже, а саме Гантов'юк Микола, Тодорук Василь, Дмитрук Василь арештували гром. Тодорук Катерину. Арештована це жінка одного місцевого підпільника, яка також крилася.

3 серпня ц. р. в с. Белелуй уповноважений МВС лейт. Терещенко з групою в числі 16 чоловік провів ревізію в гром. Андріящука Мартина, Микитюка Грицька, після чого арештував обох вищезгаданих громадян.

5 серпня ц. р. в с. Драгасимові більшовики арештували двох гром. Григорчука Дмитра та Грицюк Катерину. Арештували їх у зв'язку із всипом перед двома днями арештованої Тодорук Катерини.

6 серпня ц. р. в с. Сарафинцях уповноважений МВС Книгиницький арештував кількох громадян, які в період німецької оку пації служили в СС-поліції. Арештовані: Гродецький Василь, Москалик Петро, Юріян Юрко, Лазарович Іван. Після переслухання їх третього дня звільнили.

7 серпня ц. р. в с. Пробабин більшовики арештували гром. Бурдиган Анастазію. Вищезгадану громадянку арештовано у зв'язку з тим, що вона давала їсти провокаційній групі в кінці місяця липня. Другого дня її звільнили.

8 серпня ц. р. в с. Сарафинцях чинники МВС арештували таких громадян: Матійчука Івана, Атаманюка Дмитра, Бабій Петро, Атаманюка Івана. Всі арештовані у зв'язку з тим, що відмовилися вступати в істребітелі. Після п'ятиденного ув'язнення їх звільнили.

8 серпня ц. р. в с. Красноставці лейт. Терещенко арештував гром. Долинчук Євдокію. Її заарештовано у зв'язку з підозрінням співпраці з підпіллям. Після дводенного ув'язнення її звільнили.

10 серпня ц. р. в с. Пробабин слідчий МБД лейт. Плаксін арештував у зв'язку з підозрінням співпраці з підпіллям гром. Антонюк Одарку. Звільнили її аж 17 числа.

11 серпня ц. р. в с. Торговиця більшовики арештували трьох істребітелів: Филипчука Петра, Кордійчука Михайла, Писарчука Івана. Їх арештували у зв'язку з тим, що в часі їхнього дежуру на станиці істребителів хтось викрав зброю. Другого дня їх звільнили.

12 серпня ц. р. в с. Рожневі Поля ст. лейт. Чортов арештував гром. Крижанівського Івана, який недавно вернув з Німеччини. Він намагався вищезгаданого громадянина заангажувати до агентурної роботи. Після переслухання ще таки того дня його звільнено.

17 серпня ц. р. в с. Топорівці були заарештовані гром. Сливчук Анна та Мандрик Олена, які перед кількома тижнями втекли з Сибіру.

19 серпня ц. р. в с. Карлів більшовики арештували гром. Кейвана Юрія. Арештовано у зв'язку з тим, що згаданий громадянин в період німецької окупації служив в дивізії СС.

21 серпня ц. р. в с. Карлів арештовано гром. Івасюк Юлію та Антонюк Петра. Причиною арешту було вбивство коменданта місцевої станиці істребітелів Радиша. Другого дня їх звільнили.

22 серпня ц. р. в с. Вербівцях лейт. МДБ Біловус арештував гром. Масевич Анну. Арештована це жінка підпільника Рясного, який упав ще осінню минулого року.

23 серпня ц. р. в с. Торговиця лейт. Кузнецов арештував двох громадян, які в період німецької окупації служили в СС-поліції. Арештовані: Грицюк Михайло, Липчук Федір.

31 серпня ц. р. в с. Залуче-Горішне начальник Снятинського РВ МДБ кап. П'янков переслухав кількох громадян, які ще в минулому році були арештовані та звільнені, а саме: Воротняк Марію, Василик Олену, Василик Калину, Оробець Марію, Чибор Анну, Козенка Семена, Гоян Михайла, Гоян Параску, Гриценка Євстафія, Чичула Дмитра.

Ревізії, грабунки, крадежі:

9 серпня ц. р. в с. Чернятин ніччю заїхало 4 більшовиків підводою до гром. Панаса Дмитра. Коли ж громадянин пустив в хату вони відразу наказали всім членам родини лягати на землю та не рухатися. Самі забрали 400 кг. збіжжа, одіж, дві пари пари взуття та від'їхали.

10 серпня ц. р. в с. Глушків ніччю 6 більшовиків заїхало підводою до гром. Заліщука Федора. Вони вломилися до хати та загарбали всю одіж, 2000 тис. крб. та від'їхали в напрямі Городенки. Вищезгаданий громадянин це все бачив, але боявся навіть говорити.

11 серпня ц. р. в с. Слобідка ніччю п'ять більшовиків, що вдавали українських повстанців заїхали підводою до гром. Киф'яка Олекси. Вони поставили перед згаданим громадянином вимогу, щоб дав сала та меду. Однак він відмовився. Далі ці більшовики зробили ревізію та забрали: 2 пари взуття, 3 куртки, 100 кг . пшениці, 300 крб. і інше та від'їхали.

13 серпня ц. р. комендант істребітельної станиці с. ЗалучеГорішне Сташинський Семен разом зі своїм братом та 10 іншими істребітелями, вдаючи українських повстанців, провели кілька грабунків в с. Слобода на Буковині. Вони спочатку ограбили одну громадянку, далі пішли до гром. Проскурняка Івана та його ограбили. Опісля грабили ще гром. Крульовську Стефанію, Козьму Дмитра. Коли ж вони грабили гром. Крульовську Стефанію, жінка потрафленого гром. Проскурняка пішла в сільраду і повідомила більшовикам, які тоді квартирували в селі, що бандерівці грабують. Більшовики негайно пішли у вказаному напрямку та окружили «бандерівців» з залучської станиці істребітелів. Після короткої перестрілки істребі телі здалися. В висліді перестрілки були ранені один більшовик та один істребітель. Всіх істребітелів більшовики арештували та від ставили в РВ МВС у Вашківцях. Другого ж дня всіх істребителів випустили, а коменданта Сташинського передали снітинському відділові МВС. Після шість денного ув'язнення його звільнили, але виключили з істребітелів.

13 серпня ц. р. в с. Драгасимів ніччю 8 більшовиків з охоронного гарнізону гуральні в с. Княже, які вдавали українських повстанців, заграбили в гром. Гринчука Івана 50 кг. пшеничної муки.

17 серпня ц. р. в с. Красноставці група більшовиків в числі 15 чоловік під командуванням уповноваженого МВС лейт. Терещенка ранком обскочила хату гром. Аксанюка Івана та провела ґрунтовну ревізію. Спочатку шукали в соломі, а далі за криївкою. Говорили, що там мав би квартирувати місцевий підпільник Хмара. Того самого дня ця група провела ще ревізії в гром. Книгницького Гриця та Угрин Миколи. В останнього знайшли та забрали 9 цент. збіжжа.

18 серпня ц. р. в с. Сороки ніччю більшовики пограбили Нагірняк Марію. Забрали 100 кг. пшениці, кілька спідниць та хусток.

26 серпня ц. р. в с. Ганківцях уповноважений МВС Васильов, комендант місцевої істребітельної станиці Захарук та голова сільради Юрак Микола провели ревізію в кількох господарствах. Говорили, що шукають за місцевими громадянами, що втікли з роботи з Донбасу.

27 серпня ц. р. в с. Альбанівка уповноважений МВС Васильов з двома істребітелями з банківської станиці провів ревізію в гром. Гаврилюка Василя. Він знайшов та забрав виправлену шкіру.

Істребітелі.

Станиці істребітелів находяться далі в тих самих місцевостях. Нових станиць у звітньому місяці не організували нігде. Більші доповнення були тільки в торговецькій, карловській та залуче-горішній станицях істребітелів.

У звітньому місяці більшовики почали ширше використовувати станиці істребітелів до облав, засідок і т. п. Більшість облав, засідок, арештувань і т. п. було проведено при участі істребітелів чи навіть виключно ними.

Істребітелі за прикладом своїх хазяїв московських більшовиків, вдаються часто до грабунків та крадіжей. Одним з характеристичних прикладів є Залуче-Горішне істребітельна станиця /див. вище/.

Рух військ МВС.

Більша група внутрішніх військ МВС в числі около 200 чоловік, яка мала з собою полеву кухню, кілька підвод та 13 верхівців, над'їхала в напрямку Снятина та перед вечером 21 серпня ц. р. за квартирувала в с. Серафинцях. Вечером прибули до с. Серафинець начальник районних органів МВС та МДБ кап. Таран, кап. Мозолевський та слідчий МДБ лейт. Плаксін, які провели тригодинну розмову з комендантами цієї групи. Другого дня цей відділ, пере одівши ся в маскувальні уніформи, поділився на три групи з яких одна вийшла в напрямку с. с. Олієва-Королівки, друга в числі около 100 чоловік в напрямку с. Поточиська, третя в числі около 80 чол. В напрямку с. Городниця. Перша пройшла через с.с. Олієва-Королівки, Корнів, Вільхівці, Чернелиця та ранком 24 числа за кварти рувала в лісах біля с. Репуженці. Друга ще 22 числа за квартирувала в лісах біля с. Поточиська. Третя заїхала в с. Городниця, де всі купалися в ріці Дністрі. Перед вечером награбили в селі багато домашньої птиці та виїхали в напрямку ліса біля с. Поточиська, де й за квартирували.

Групи квартирували в тих лісах аж до 28 числа. За цей час вони провели кілька ґрунтовних облав в цих лісах. 24 числа вони робили застави на цьому березі ріки Дністра, бо в цей день на дру гому боці були великі облави.

В останніх днях звітнього місяця проїхало кілька ешелонів погранвійськ в напрямку Чернівці. Останні переїзджаючі частини погранвійськ за квартирували в деяких наших районних центрах. В Снятині за квартирувало около 500 чол. З жінками та різними речами /меблями, перинами, подушками і т. п./. В Городенці за квартирувала ця група в кількох домах при головній вулиці коло райспоживспілки. Мешканців примусили звільнити ці доми. Доми, в яких вони за квартирували, обснували дротами.

Сьогодні ще не помітно їхньої дії.

Райкоми КП/б/У та ЛКСМУ.

Райкоми КП/б/ У це ініціатори всієї дії більшовицької окупаційної влади. Вони також безпосередньо кермують пропогандивною роботою.

Сітка компартії у звітньому місяці поширилась за рахунок включення ряду кандидатів, які вербуються з місцевого вислужницького елементу.

Райкоми комсомолу роблять намагання зорганізувати свої ячейки в ще не опанованих ними селах.

Пропаганда.

Ворожа пропаганда у звітньому місяці була звернена перш всього на хлібозаготівельний фронт. Сталінські грабіжники, при допомозі цього засобу, намагаються прикривати та виправдовувати свою грабіжницьку практику.

Районні газети, як і вся інша більшовицька преса, щоденно рояться відповідними статтями в цьому напрямку. Широко розписуються про «п'ятирічний план розбудови господарства», про «добровільну здачу хліба державі» і т. д. Містять різні «благодарності» секретарів обкомів КП/б/У та Хрущова тим посіпакам, що найбільше заграбили хліба, різні зведення про виконання хлібопоставок та листи колгоспників і селян, в яких закликають негайно виконати хлібопоставку, авторами яких є виключно партійні бюра /районні, обласні/.

Щоб прикрити своє грабіжництво, вони організовують т. з. «червоні валки» та, вдекорувавши їх прапорами й лозунгами, від ставляють заграбоване збіжжа на заготівельні пункти.

На мітингах та в розмовах з населенням в цьому напрямку найбільше практикують застрашуючи пропаганду: застрашують арештуванням, судом, конфіскацією господарств, військом, вивозом на Сибір і т. п. Це метод всіх уповноважених по заготівлі.

Не забувають сталінсько-московські загарбники про пропаганду проти українського революційно-визвольного руху. Місяці липень та серпень це період посиленої пропаганди в цьому напрямку. Вся більшовицька преса /»Радянська Україна», «Правда України», «Молодь України», «Прикарпатська Правда»/ в тому числі й районні газети в цьому періоді містили цілий ряд статей, яких метою було очернити український революційно-визвольний рух. Характеристичними статтями цього типу були:. «Нові хазяї українсько-німецьких націоналістів», «Міжнародня банда шпигунів», «Вовки міняють шкіру», «Націоналістичні упирі», «Чорна зграя» і інші. В цьому дусі було проведено також ряд мітингів.

Не забув також ворог про промосковську пропаганду. На місці ідеї Самостійності України, яка полонила широко українські маси, він намагається ставити вже давно скомпрометоване слов'янофільство. В цьому й дусі робить заходи виховувати українські маси. Саме в цей плащ слов'янофільства він намагається вбрати голий сталінсько-московський імперіалізм, під яким хитаються основи.

Пропаганда в напрямку організації колгоспів в період звітньо го місяця не була дуже інтенсивна.

Тут подаю замітніші з мітингів в звітньому місяці:

30 липня ц. р. в с. Драгасимові провів мітинг уповноважений по заготівлі Миронюк. Він говорив про завдання «п'ятирічного плану» та закликав селян взятися активно за реалізацію завдань цього плану. Це мало б значити здавати негайно хліб державі. При останку цей доповідач вдався до застрашування. Грозив судом, конфіска цією господарства, вивозом на Сибір і т. п.

31 липня ц. р. в с. Серафинці провів мітинг представник рай заготзерно Матійчак. Предметом мітингу було питання хлібопо ставки. Громадянам, які говорили, що цього року неврожай, та не буде можливо виконати назначену хлібопоставку, він рекомен дував вступити в колгосп, бо тільки в тому разі можлива знижка.

4 серпня ц. р. в с. Карлові провів мітинг уповноважений по хлібозаготівлі заступник голови райвиконкому Андрусяк. Після питання хлібопоставки він перейшов до українського революційно визвольного руху та намагався його очорнити перед масами. Робив це в дусі більшовицької преси.

7 серпня ц. р. в с. Стрільче провів мітинг голова сільради Дідич. Предметом мітингу було питання хлібопоставки.

8 серпня ц. р. в с. Красноставці проводили мітинг районний прокурор та уповноважений МВС лейт. Терещенко. Перший говорив про значіння «п'ятирічного плану відбудови народного господарства» та закликав здати державі якнайбільше хліба. Далі характеризував по-свойому сьогорічну міжнародню обстановку та намагався всюди доводити про могутність СССР, як опору миру у світі. Другий намагався очорнити український революційно-визвольний рух та доказував про безвиглядність боротьби за Самостійну Україну, бо вже, як він говорить, українські підпільні сили знищені, та тільки в с. Красноставці «не дають людям спокійно жити» місцеві підпільники на чолі з кущевим провідником Хмарою. На останку він закликав селян видати підпільника Хмару в руки більшовикам. За це село було б повністю звільнене від поставки.

9 серпня ц. р. в с. Топорівці провів мітинг уповноважений по заготівлі Ткачук. Предметом мітингу було питання хлібопоставки. Ткачук наказував селянам, щоб до кінця місяця здати хлібопоставку, бо в противному разі більшовицька влада пришле військо, яке на сильно забере збіжжа.

11 серпня ц. р. в с. Белелуй провів мітинг райуповмінзаг Авдієнко. Після обговорення питання хлібопоставки він говорив про український революційно-визвольний рух та намагався на кожному кроці компромінтувати його. Доказував, що він зродився з куркуль ського середовища і є рухом куркулів та доводив про куркульське походження ряду підпільників Снятинщини, де навіть людей з бід няцького походження називав куркулями.

22 серпня ц. р. в с. Поточиська відбувся мітинг, який проводив уповноважений по заготівлі Голощепа. Він говорив про негайну здачу хлібопоставки.

25 серпня ц. р. в с. Семаківці проводили мітинг голова Чернелицького райвиконкому Абрамов та якийсь підпоручник по за готівлі з області. Предметом мітингу було питання хлібопоставки.

Православозація греко-католицької церкви.

Протягом весни та літа ц. р. більшовики насильно довели цю справу до кінця. Все духовенство прийняло православ'я /крім двох священників/. Правда багато священників на протязі попереднього року були арештовані. Священники, які не прийняли православ'я, втрачають право відправляти Службу Божу.

Між священниками і населенням останньо розповсюдили т. з. «Звернення до духовенства і віруючих греко-католицької церкви в західних областях України» /див. залучник/.

Українське населення до справ православизації ставиться наскрізь байдужо.

Українське населення.

Революційний рівень українських мас зростає з кожним днем. Нечуваний терор окупанта не заломлює народніх мас. Маси бачать важку, наполегливу боротьбу українських революціонерів, бачать успіх на цьому шляху, тому і всеціло вірить в переможний фінал. Вони активно піддержують український революційно-визвольний рух. Признають його рухом народнім, який зродився з життєвих потреб української нації. ОУН визнають революційно-політичним проводом української нації в боротьбі за Українську Самостійну Соборну Державу.

Наші боєві дії.

Наша боєва дія у звітньому місяці мала дуже вузький характер.

Вона заключається:

в убивстві коменданта станиці істребітелів в с. Карлів,

в убивстві більшовицького агента Маковійчука Степана в с. Любківці,

в убивстві одного істребітеля в с. Тростянці.

Постій, 9 вересня 1946 р.

Размещено на Allbest.ru