"Списки про шляхетство" 1762 p.: маловідоме джерело до історії української козацької старшини

Семенъ Чехурской

Із старшинских дЈтей, грамоть на шляхетство не имЈеть.

Лаврентей Пушкарев

Ис козачихь дЈтей, грамоть на шляхетство не имЈеть.

[// арк.95] Петръ Могилевцовь

Ис козачих дЈтей, грамоть на шляхетство не имЈеть.

Дмитрей Еманов

Старшинской сынь, грамоть на шляхетство не имЈеть.

Степань Подолской

Подпрапорничей сынь, грамоть на шляхетство не имЈеть.

Степань Голованевь

Ис козачих детей, грамоть на шляхетство не имЈеть.

Илья Куколевский

Старшинской сынь, из знатной козачей природы.

Петрь Антонов

За укрывателством ево от полку, которой с определения по н[ы]не не явился, что он за человек, какой породы, полковой канцелярии не известно.

Іван Тевяшов

Из старинного росиского Арк.65 зв. «российского». дворянства.

Логинъ Головинской

Старшинской сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Степанъ Турчениновъ

Старшинской сынь, отець ево быль природной турченинь і служиль в Острогожскомь полку полковымь есауломь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Сава Бурляевской

Іс козачих дітей, грамоть на шляхетство не иміеть.

Михаило Савельевъ

Старшинской сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Петръ Лофицкой

Старшинской сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Петръ Вишневский

Козачей сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Івань Астафьевъ

Старшинской сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

[// арк.95 зв.]

Степанъ Жидковъ

Сынь сотенного старшины, грамоть на шляхетство не иміеть.

Андрей Куликовской[!] Арк.66 зв. «Куколевской». Особистий підпис.

Старшинской сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Василей Зайцов

Старшинской сынь, грамоть на дворянство не иміеть.

Івань Пушкаревъ

Іс козачих дітей, грамоть на шляхетство не иміеть.

Матвей Корніевь

Козачей сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Петръ Никитинь

Поповской сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Федорь Могилевцовь

Козачей сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Павель Подколзинь

Ізь старшинскихь дітей, грамоть на шляхетство не иміеть.

Івань Бедряга

Із иностранныхь старшинские діти, отець ихь в отставкі полковьникомь.

Григорій Бедряга

Івань Протопопов

Старшинской сынь, грамоть на шляхетство не иміеть.

Петрь Куколевский

Из старшинских дітей знатной козачей природы, грамоть на шляхетство не иміетт.

Василей Ковалевской

Из старшинских дітей, а о шляхетстве за неимениемь ихь при полку справитца ні по чему.

Данило Ковалевской

Івань Острожской

Из старшинских дітей, грамоть на шляхетство не иміють.

Івань Подколзинь

[// арк.96]

Никита Алексіевь

За неимениемь при полку и гді находитца за неизвістиемь, справитца об немь ні по чему.

Данило Шапочка

Из старшинскихь дітей, грамоть на шляхетство не иміють.

Івань Шапочка

Петрь Сребдолской

Ис поповских дітей, грамоть на шляхетство не иміють.

Алексий Сребдолской

Городничей Матвей Лебединской

Іс козачих дітей, грамоть на дворянство не иміеть.

Судья Федор Татарчуков

ЦДІАК України. - Ф.1817. - Оп.1. - Спр.20. - Арк.91-96. Оригінал Коментарі При укладанні біографічних довідок ми послуговувалися головно такими джерелами й літературою: Центральний державний історичний архів України, м. Київ (далі - ЦДІАК України). - Ф.1710. - Оп.2. - Спр.115. - 108 арк.; Спр.244. - 138 арк.; Ф.1807. - Оп.1. - Спр.130 - Арк.1-2; Спр.1148. - Арк.18 зв. - 19; 33 зв. - 35 зв.; Российский государственный архив древних актов. - Ф.16. - Оп.1. - Д.951. - Л.167-172 об.; Ф.342. - Оп.1. - Д.110. - Ч.8. - Л.36-38 об.; Ф.1355. - Оп.1. - Д.316. - 83 л.; Д.203. - 31 л.; Д.235. - 5 л.; Д.288. - 137 л.; Российский государственный исторический архив (далі - РГИА). - Ф.1343. - Оп.51. - Д.66. - 335 л.; Д.67. - 188 л.; Д.68. - 40 л.; Д.635. - 620 л.; Савелов Л.М. Список о дворянах вновь назначаемой Острогожской округи // Его же. Статьи по генеалогии и истории дворянства. - Санкт-Петербург, 1898. - С.1-12; [.Николайчик Ф.] Записки новооскольского дворянина И.О.Острожско-Лохвицкого (с добавлением заметок сына его Петра Ивановича) // Киевская старина. - 1886. - №1. - С.350-370; №3. - С.729-762; №5. - С.130-154; №10. - С.330-368; №11. - С.472-499; №12. - С.627-663; Еліта Слобідської України: Списки козацької старшини 60-х рр. XVIII ст. / Передм., упор. С.П.Потапенко. - К.; Х., 2008. - 496 с.; Маслійчук В.Л. Козацька старшина...; Його ж. Провінція...; Литвинова Т.Н. Организация и деятельность дворянских сословных учреждений Воронежской губернии последней четверти XVIII - первой половины ХІХ вв.: Дисс. ... канд. ист. наук. - Воронеж, 2005. - 208 с.; Потапенко С. До вивчення історичної географії Острогожчини ХУНТ ст. // Записки Наукового товариства ім. Т.Шевченка. - Т.ССLXVПL Праці Комісії спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін. - Л., 2015. - С.88-106.

Банческул Дмитро Антонович. Слобідський бриґадир із 1758 по квітень 1763 рр., хоча фактично службові обов'язки не виконував від вересня 1762 р. Квартира була у сотенному містечку Змієві Ізюмського полку. У 1764 р. поскаржився до Комісії про слобідські полки на начальника Української дивізії князя Кантемира Костянтина Антіоховича щодо зловживань того, зокрема вимагання хабаря від слобідських полковників у розмірі 1,5 тис. руб., образ і погроз на їхню адресу, утисків козаків, залучення слобожан до різних робіт та захоплення землі в Богучарській сотні Острогозького полку дружиною К.Кантемира княгинею Софією ЦДІАК України. - Ф.1782. - Оп.1. - Спр.69. - 209 арк..

Тихоцький Михайло Андрійович. Представник старшинського роду Харківського полку шляхетського походження. Народився наприкінці 1730-х рр. у родині підпрапорного, а з 1742 р. тишківського сотника Андрія Тихоцького. Останній був вихідцем із Правобережної України та з'явився на Слобожанщині близько 1712 р. Михайло не був записаний до підпра- порних Харківського полку, натомість перебував «в Харковской полковой канцелярии у посылок». На початку 1780-х рр. разом із братами володів землею біля Черкаських Тишок та слободи Липців. Мав п'ятьох синів і трьох доньок. 1786 р. записаний із родиною і братом до 2-ї частини Родовідної книги Харківського намісництва.

Любашевський Семен Степанович. Останній полковий суддя Ізюмського козацького полку (1755-1765 рр.). Народився близько 1716 р. в козацькій родині. Зробив канцелярську кар'єру, починаючи з сотенного писаря (1731 р.). Із ліквідацією слобідського козацтва служив воєводським товаришем Ізюмської провінційної канцелярії.

Сошальський (Розальйон-Сошальський) Осип Георгійович (Юрійович). Останній молодший полковий осавул Ізюмського козацького полку (1757-1765 рр.). Народився близько 1725 р. у старшинській родині, засновником якої був харківський полковий писар 1690-х рр. Юрій Розальйон-Сошальський. Рід мав шляхетське походження. Освіту здобув, очевидно, у Харківському колегіумі. 1746 р. записаний підпрапорним Ізюмського полку, 1748 р. одержав уряд ізюмського полкового хорунжого. Впродовж 1756-1760 рр. перебував при квартирі Кантемира Костянтина Антіоховича. Із ліквідацією слобідського козацтва служив поручиком Ізюмського гусарського полку. Був одружений із представницею роду Кондратьєвих Про рід Розальйонів-Сошальських див. докл.: Потапенко С.П. Слобідський старшинський рід Розальйонів- Сошальських: до реконструкції родоводу (кінець XVII - середина ХІХ ст.) // Генеалогічні записки. - Вип.11. - Л., 2013. - С.95-103..

Таранухин Яків Іванович. Останній молодший полковий писар Ізюмського козацького полку (1756-1765 рр.). Народився на початку 1720-х рр. у козацькій родині. Вислужився з канцелярського писаря (1739 р.). Служив секретарем в Ізюмській провінційній канцелярії. 1766 р. вийшов у відставку «за увечием правой руки и по немолодым летам» ЦДІАК України. - Ф.1815. - Оп.1. - Спр.34. - Арк.1 зв. - 2..

Сумець Андрій. Народився наприкінці 1730-х рр. у козацькій родині. Понадштатний канцелярист Ізюмської полкової канцелярії у першій половині 1760-х рр. Там само. - Ф.1782. - Оп.1. - Спр.21. - 44 арк.; Спр.35. - 12 арк.; Ф.1722. - Оп.1. - Спр.57. - Арк.253 зв.

Кантемир Костянтин Антіохович. Син молдавського господаря, князь. За леґендою, рід Кантемирів походив від Тамерлана, зокрема його нащадків-мурз, котрі осіли у Криму. Ґенерал-лейтенант. У 1755-1762 рр. командував Українською дивізією, до складу якої входили слобідські полки. Квартирував в Охтирці. Конфліктував зі слобідським бриґадиром Банческулом Дмитром Антоновичем і слобідськими полковниками Там само. - Ф.1782. - Оп.1. - Спр.69. - Спр.209 арк.; Лобанов-Ростовский А.Б. Русская родословная книга. - Т.1. - Санкт-Петербург, 1895. - С.233-236; Сенатский архив. - Т.12. - Санкт-Петербург, 1907. - С.206; РГИА. - Научно-справочная библиотека. - №77561 [Байер Г.З.] История о жизни и делах молдавского господаря князя Константина Кантемира, сочинённая С.-Петербургской академии наук покойным профессором Беером с российским переводом и с приложением родословия князей Кантемиров. - Москва, 1783. - ХХХІІ с. + 408с..

Шаховський Олексій Іванович (близько 1690-1737 рр.). Князь, сенатор, ґенерал-аншеф, фактичний правитель Гетьманщини в 1734-1737 рр. На чолі канцелярії Комісії впорядкування слобідських полків (1732-1734 рр.) здійснював заходи, спрямовані на обмеження їх автономії й бюрократизацію козацької служби Ястребцов Е. Шаховский, князь Алексей Иванович // Русский биографический словарь / Под. ред. А.А.Полов- цова. - Т.22. - Санкт-Петербург, 1905. - С.576..

Татарчуков Федір Остапович. Останній полковий суддя Острогозького козацького полку (1760-1765 рр.). Народився між 1705 і 1715 рр. у старшинській родині Сумського полку. Його дід, із походження татарин, потрапивши в полон до козаків під час Чигиринських походів, прийняв православ'я під ім'ям Федора та під протекцією хрещеного батька сумського полковника Герасима Кондратьєва став сумським полковим хорунжим. На початку XVIII ст. сотникував у Лебедині, де у його будинку на головному міському майдані поблизу храму Преображення Господнього в листопаді - грудні 1708 р. квартирував Петро І під час лебединського колесування мазепинців. Тоді ж російська сторона залучала слобожан до таємних вилазок із метою вивідування інформації про розташування й кількість військ І.Мазепи та Карла ХІІ. Федір, імовірно, загинув при участі слобожан у придушенні булавінців (1708 р.), а невдовзі помер його старший син Остап. Відтак малолітній онук Федір Остапович виховувався в родині дядька Петра. Із 1732 р. він служив підпрапорним Сумського полку, в 1739-1746 рр. - унтер-офіцером Слобідського драгунського полку. 1746 р. згідно з указом Військової колеґії переведений до Острогозького полку молодшим полковим писарем і рік перебував у Петербурзі. Із 1747 р. - старший полковий писар, 1758 р. - ротмістр. 1763 р. представляв Острогозький полк при Комісії про слобідські полки. Тоді ж на нього доносив козак Петро Агарков зі звинуваченнями у вимаганні грошей. 1766 р. «за отличныя ево против протчих достоинства и прилагаемыя при Камисии о Слободских полках труды» був представлений до відзначення чином колезького асесора ЦДІАК України. - Ф.1815. - Оп.1. - Спр.34. - Арк.8 зв. - 9.. У своїй родинній хроніці син слонівського сотника Острозько-Лохвицького Остапа Федоровича Іван нарікав, що його батько дуже потерпав від зловживань «звіра прелютого» полкового судді Татарчукова Там само. - Ф.1782. - Оп.1. - Спр.13. - 4 арк.; Головинский П.А. Слободские казачьи полки. - Санкт-Петербург, 1864. - С.193; Филарет [Гумилевский Д.Г] Историко-статистическое описание Харьковской епархии. - Отд.3. - Москва, 1857. - С.442; [Николайчик Ф.] Записки... - №1. - С.358; Корнієнко О. Нариси військової історії України: Сумський Слобідський козацький полк 1659-1765 рр. - К., 2008. - С.280, 465.. Мав землеволодіння в Острогозькому повіті. Його син Григорій із родиною записаний до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Колтунов Федір Маркович. Народився близько 1731 р. в козацькій родині. 1751 р. почав козацьку службу в Острогозькому полку. Служив писарчуком у бриґадній канцелярії слобідських полків та в Острогозькій полковій канцелярії, де з 1758 р. входив до штату канцеляристів, а впродовж 1763-1764 рр. виконував обов'язки полкового писаря. Вийшов у відставку ротмістром, певний час був комісаром у Бирючій. Особисто написав чолобитну «Б» «наказу» «острогожских дворян и владельцов» до Комісії нового Уложення. Мав сина Федора. Володів разом із трьома іншими власниками хутором Високим в Острогозькому повіті.

Тев'яшов Степан Іванович (бл. 1700 - 29 жовтня 1790 рр.). Останній острогозький полковник (1756-1765 рр.). Російський дворянин, син бриґадира слобідських полків Івана Івановича й онук стольника, воєводи на Бітюці, острогозького полковника 1704-1725 рр. Івана Івановича Тев'яшових. У 1743 р. записаний підпрапорним Острогозького полку, 1752 р. призначений ротмістром реґулярної роти. 1757 р. брав участь у прусській виправі слобідських полків. У 1759-1762 рр. очолював слобідську депутацію, яка їздила в Петербурґ «для испрошения о изнеможении Слободских полков милостивой резолюции». Мав конфлікт зі слобідським бриґадиром Банческулом Дмитром Антоновичем. 1779 р. - острогозький повітовий, у 1779-1783 рр. - воронезький ґубернський предводитель дворянства. Мав трьох синів: Володимира - підпрапорний Харківського (1752-1760 рр.), сотник Острогозького (1760-1765 рр.) полків, бирючанський повітовий (1780 р.), острогозький повітовий (17941797, 1799-1806 рр.) предводитель дворянства; Івана - підпрапорний Харківського (17521760 рр.) й Острогозького (1760-1765 рр.) полків, острогозький повітовий предводитель дворянства (1786-1787 рр.); Василя - підпрапорний Острогозького полку (1764-1765 рр.), острогозький повітовий предводитель дворянства (1799-1806 рр.) Головинский П.А. Слободские.... - С.189-193; Лобанов-Ростовский А.Б. Русская родословная книга. - Т.2. - С.291; Родословная книга потомственных дворян Харьковской губернии / Авт.-сост.: О.С.Гнездило, Л.М.Момот, Л.А.Панасенко, А.Ф.Парамонов, Е.В.Сафонова. - Х., 2010. - С.551-552.. Записаний із дітьми до 6-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії. Тев'яшови були найбільшими землевласниками в Острогозькому й Бирючанському повітах, також мали володіння в Коротояцькому повіті Воронезького намісництва. Острозько-Лохвицький Іван Остапович залишив такі спогади: «Октября 29-го (1790 р. - С.П.) умре бригадир старик Степан Иванович Тевяшов. Был человек весма добродеятельный и доброй, дожив старости 90 лет и с чистым покаянием умре, и погребен в своей слободе Колыбелки над Доном, пониже города Острогожска» [Николайчик Ф.] Записки... - №5. - С.133. ЦДІАК України. - Ф.1782. - Оп.1. - Спр.69. - 209 арк..

Голубин (Голуб) Іван Никифорович. Острогозький обозний упродовж 1760-1763 рр. Служив від 1722 р. Не виключені його родинні зв'язки з сумським сотником С.Голубом другої половини XVII ст. чи з розгалуженим шляхетським і козацько-старшинським родом Голубів. На 1762 р. володів купленими в місцевих козаків млинами на річках Толучіївці та Підгорній. Доносив Кантемирові Костянтину Антіоховичу на Татарчукова Федора Остаповича¹⁰⁷. Помер наприкінці 1763 або на початку 1764 рр. Там само. - Ф.1817. - Оп.1. - Спр.18. - Арк.53-53 зв.; Спр.94 - Арк.193.

Зайцев Гаврило Федорович. Останній старший полковий осавул Острогозького полку (1757-1765 рр.). Народився близько 1714 р. в козацькій родині, з 1735 р. козак Ізюмського полку, в 1737-1743 рр. служив у Слобідському драгунському полку, брав участь у російсько-турецькій війні 1735-1739 рр. У 1747 р. згідно з указом Військової колегії призначений урив- ським сотником Острогозького полку. Ходив у Ліфляндський (1748 р.) і Прусський (1757 р.) походи, 1758 р. одержав чин поручика. Мешкав в Уриві, де з 1766 р. очолював комісарство. Здобув чин колезького асесора. 1780 р. коротояцький предводитель дворянства. Володів хутором Задонським і «хутором для скотоводства» під Уривом, також пустищем під Острогозьком. Мав трьох синів: Василя - підпрапорний Острогозького (1755-1764 рр.) й

Ізюмського (1764-1765 рр.) полків, вахмістр Ізюмського гусарського полку, куп'янський предводитель дворянства (1780 р.); Андрія - підпрапорний Ізюмського полку (1764-1765 рр.), «надзиратель больных» в Острогозькому гусарському полку (з 1765 р.); Івана - коротояць- кий предводитель дворянства (1811-1812 рр.). Василь та Іван Гавриловичі з родинами записані до 3-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Бутков Микита Огійович. Останній молодший полковий осавул Острогозького козацького полку (1759-1765 рр.). Народився близько 1700 р. в козацькій родині. Із 1741 р. служив писарчуком в Ізюмській полковій канцелярії. Працював канцеляристом при різних комісіях, які на той час діяли на Слобожанщині, у справах бригадної канцелярії їздив до Петербурга та Москви, був залучений до укладання «описи географических известий» по Бєлгородській губернії (1760 р.). 1766 р. вийшов у відставку поручиком. Мешкав в Острогозьку, мав синів Василя й Олексія. Василь був одружений із донькою Тертичникова Іллі Тимофійовича Оленою. Вдова Микити Феодосія та його діти з родинами записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Остаф'єв Микола Хомич. Останній полковий ротмістр Острогозького козацького полку (1760-1765 рр.). Народився близько 1732 р. у сім'ї молдавських переселенців. Служив підпрапорним (1746-1752 рр.), ливенським сотником (1752-1760 рр.) Острогозького полку Там само. - Ф.1723. - Оп.1. - Спр.15. - 9 арк.. Очолював Осинівське комісарство, володів хуторами Широким і Нагольнянським під Острогозьком і хуторами під Ровеньками. Записаний із дітьми до 3-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Тимошенков (Тимошенко) Іван Павлович. Останній старший полковий писар Острогозького козацького полку (1757-1765 рр.). Народився близько 1729 р. в козацькій родині в Ізюмі. Впродовж 1741-1757 рр. піднявся від копіїста Ізюмської до старшого полкового писаря Острогозької полкових канцелярій. 1765 р. обіймав посаду секретаря Острогозької провінційної канцелярії, був звільнений у зв'язку з хворобою. Мешкав у слободі Закотній. Його вдова з дітьми записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Тимошенков (Тимошенко) Федір Павлович. Останній молодший полковий писар Острогозького полку (1759-1765 рр.). Народився близько 1717 р., старший брат Тимошенкова (Тимошенка) Івана Павловича. Зробив схожу кар'єру в тих самих установах. Не виключено, що кар'єрному зростанню Тимошенків посприяв їхній старший брат - ізюм- ський ратушний писар, а пізніше сотник і зять ізюмського полковника Федора Красно- кутського Герасим Тимошенко. Із ліквідацією слобідського козацтва очолював Калитвянське комісарство, дослужився до чину губернського протоколіста Там само. - Ф.1722. - Оп.1. - Спр.35. - Арк.8; Ф.1584. - Оп.1. - Спр.35. - Арк.70-71 зв.; Ф.1807. - Оп.1. - Спр.1875. - Арк.66..

Куколевський Андрій Леонтійович. Народився близько 1712 р. у старшинській родині. Його прадідом був ізюмський козак, пізніше ізюмський полковий суддя Андрій Скотченко, по смерті котрого дружина (прабабуся Андрія) вийшла заміж удруге за острогозького полковника 1698-1704 рр. Федора Куколя (Куколевського). Із 1732 р. служив підпрапорним, у 1740-1761 рр. - острогозьким полковим хорунжим. Мешкав в Острогозьку, володів хуторами Граковим і Криничним. Мав синів: Іллю - підпрапорний Острогозького полку (17501764 рр.), з 1764 р. відставний сотник, та Івана - вахмістр, пізніше поручик Острогозького гусарського полку, засідатель Острогозького нижнього земського суду. Ілля Андрійович із дружиною Наталею з Єманових і дітьми записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Єманов Яким Андрійович. Народився близько 1694 р. в родині сотника. Із 1728 р. служив підпрапорним Острогозького полку, з 1741 р. - осинівським сотником. 1766 р. вийшов у відставку поручиком. Мешкав у слободі Осиновій. Мав сина Дмитра - підпрапорного Острогозького полку (з 1745 р.) Филарет [Гумилевский Д.Г.] Историко-статистическое. - Отд.5. - Москва, 1857. - С.319..

Подколзин Андріан Степанович. Народився близько 1703 чи 1714 рр. в родині кам'ян- ського сотника Ізюмського полку. Служив підпрапорним, з 1746 р. - ровеньківським сотником Острогозького полку. Окрім батьківського хутору Підкользивки поблизу містечка Кам'янки, володів млином, коморою й сіножатною лукою біля слободи Ровеньків. 1766 р. вийшов у відставку поручиком. Сини: Павло та Іван - підпрапорні Острогозького козацького полку. Павло продовжив службу в Острогозькому гусарському полку, мав синів Івана (ста- робільський повітовий предводитель дворянства в 1807-1810 рр.) й Максима ЦДІАКУкраїни. - Ф.1817. - Оп.1. - Спр.18. - Арк.54; Спр.112. - Арк.5 зв. - 6; Доклады и приговоры, состояв-шиеся в правительствующем Сенате в царствование Петра Великого. - Т.4 (1714 г.). - Кн.ІІ (Июль - декабрь). - Санкт- Петербург, 1891. - С.920..

Шапочка Іван Федорович. Сотничий син, із 1741 р. служив підпрапорним, у 17471765 рр. - острогозьким сотником. Напередодні ліквідації слобідського козацтва був заарештований начебто за порушення військових приписів та «в оружении ... обнаженной сабли с угрозами, кто на ево пойдет, заколоть, и в стрелянини ис покоев своего дома по приходе для взятя под надлежащей караул». Рік просидів під арештом в Ізюмі. Звільнений з огляду на немолодий вік слобідським ґубернаторам Євдокимом Щербініним із позбавленням чинів, але «в разсуждении, как он был старшина» без покладення в подушне ЦДІАК України. - Ф.1815. - Оп.1. - Спр.118. - Арк.3.. Був одружений із донькою корочанського священика Марією, яка доводилася рідною сестрою слонівському сотнику Острозькому (Острозько-Лохвицькому) Осипові Федоровичу. Мав синів: Данила - із 1756 р. козак, із 1762 р. підпрапорний Острогозького полку, Івана - із 1762 р. підпрапорний Острогозького полку, Михайла, Єлисея, Олександра та дочку Надію. Записаний із дітьми до 6-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії Там само. - Ф.1817 - Оп.1. - Спр.5. - Арк.5; Спр.9. - Арк.75-76..

Острозький (Острозько-Лохвицький) Осип Федорович (? - 21 червня 1771 р.). Син корочанського священика Федора Климентовича, рід якого походив із Лохвиці. Із 1734 р. служив підпрапорним Харківського полку, 1749 р. переведений сотником до Слонівської сотні Острогозького полку. Дружина - Варвара з Ковалевських, з якою мали сина Івана (17501825 рр.) - підпрапорний Острогозького полку (1761-1765 рр.) та доньок Ганну й Марію. Іван, а пізніше його син Петро, вели родинну хроніку, куди занотовували «дела дивные и удивления достойныя» Див. докл.: Потапенко С.П. Слобідська священицько-старшинська родина Острозько-Лохвицьких та їхня хроні-ка (про героїв однієї публікації у «Київській старовині») // Київська старовина. - 2012. - №5-6. - С.156-166..

Лисаневич Іван Степанович. Син балаклійського сотника 1720-1730-х рр., пізніше ізюмського полкового судді Степана Лисаневича. Рід мав шляхетське походження. Із 1745 р. служив канцелярським писарем Ізюмської полкової канцелярії. 1748 р. записаний підпра- порним Ізюмського полку, тоді ж значився значковим товаришем Миргородського полку. 1751 р. іменним указом Єлизавети Петрівни призначений сотником у слобідські полки, 1753 р. одержав калачіївський уряд Острогозького полку. їздив до Москви в полкових справах. 1757 р. брав участь у Прусському поході, 1760 р. перебував у Петербурзі, 1763 р. разом із Татарчуковим Федором Остаповичем представляв Острогозький полк у Комісії про слобідські полки ЦДІАК України. - Ф.1722. - Оп.1. - Спр.57. - Арк.118; Ф.1782. - Оп.1. - Спр.21. - 9 арк.; Ф.1723. - Оп.1. - Спр.16. - 8 арк.; Модзалевский В. Малороссийский родословник. - Т.3 (Л-О). - К., 1912. - С. 123-126; Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. - К., 2010. - С.468-469.. Восени 1765 р. відставлений секунд-майором, пізніше здобув чин дійсного статського радника ЦДІАК України. - Ф.1815. - Оп.1. - Спр.33. - Арк.19 зв.. Мешкав у слободі Калачах. Володів хутором Мининським, винокурнею, сіножатними луками та лісом під Боґучаром. У 1779-1785 рр. - боґучарський повітовий предводитель дворянства. 1780 р. - калитвянський повітовий суддя Воронезького намісництва.

Вінецький (Венецький) Гаврило Антонович. Народився близько 1725 р. у старшинській родині. Від 1751 р. служив підпрапорним Острогозького полку, через два роки посів уряд сотника. Мав чотирьох синів: Івана, Миколу, Ореста, Олексія. Володів «дачею», селом Вириття і землею в Коротояцькому повіті У лютому 1771 р. його садибу у слободі Єндовище пограбувала команда воронезького коронного повіреного підполковника Титова Там само. - Ф.1807. - Оп.1. - Спр.1193. - 68 арк..

Рахмин Сава Іванович. Народився близько 1730 р. в родині сотника. Із 1745 р. - підпра- порний, 1754 р. - сотник. Мешкав у слободі Тростянці під Острогозьком. Мав землеволодіння в Коротояцькому й Острогозькому повітах. Його вдова Ганна з дітьми та їхніми родинами записані до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Москаленков Іван Гнатович. Мав козацьке походження. Із 1744 р. служив сотенним писарем Ізюмському полку, 1748 р. - підканцеляристом, 1752 р. - підпрапорним. Із 1758 р. - бирючанський сотник Острогозького полку, мешкав у Бирючій. Перебував два роки при бриґадній канцелярії слобідських полків, двічі їздив до Петербурґа в полкових справах, також до Москви Там само. - Ф.1782. - Оп.1. - Спр.2. - 144 арк.. Вийшов у відставку поручиком. Разом з іншими власниками володів Великим Усердським лісом під Усердом. 1780 р. - дворянський засідатель Бирючанського повітового суду. З дружиною Параскою із Сребдолських і дітьми записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Урсул Іван Самійлович. Народився близько 1721 р. в родині харківського сотника, молдаванина Самійла Урсула. 1739 р. записаний підпрапорним Харківського полку. Тоді ж брав участь у Кримському поході й у виправах на Українську лінію. 1757 р. призначений сотником до Острогозького полку. Після скасуванням козацького устрою очолював Міловатське комісарство. Мешкав у слободі Міловатці, мав синів Григорія, Івана, Василя та Максима, котрі успадкували хутір Чистоплесний, сіножатну луку й урочище в Боґучарському повіті Воронезького намісництва. 1780 р. Григорій Іванович у чині поручика був дворянським засідателем Боґучарського повітового суду, його син Олександр був боґучарським предводителем дворянства в 1837-1841 рр. Василь, Григорій та Іван Івановичі записані до 4-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Косенков Михайло Якович. Народився близько 1720 р. в козацькій родині, з 1737 р. служив козаком. Брав участь у російсько-турецькій війні 1738-1739 рр. У 1752 р. зарахований до підпрапорних, 1756 р. одержав уряд сотника. Мешкав в Острогозьку. Був одружений із донькою полкового хорунжого Куколевського Андрія Леонтійовича Ганною. Вдова з дітьми записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Голодолинський Дмитро Петрович. Народився близько 1734 р. в родині закотянського сотника Петра Голодолинського. Із 1754 р. служив підпрапорним, за два роки призначений сотником, очевидно, на батьківський уряд. Мешкав у слободі Закотній. 1766 р. вийшов у відставку прапорщиком. Його син поручик Семен із родиною й донька Анастасія записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії Там само. - Ф.1723. - Оп.1. - Спр.5. - 5 арк.; Ф.1815. - Оп.1. - Спр.34. - Арк.12 зв. - 13..

Сіверський Лев Васильович. Народився на початку 1730-х рр. у сотничій родині. Служив підпрапорним із 1745 р. Брав участь у Прусському поході й того ж 1757 р. одержав уряд сотника. Володів хутором Сіверським під Калитвою, також родині належала «дача», пустища й хутір під Острогозьком. Його син Мойсей був дворянським засідателем Калитвянського нижнього земського суду (1780 р.). Записаний із родиною до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Куколевський Іван Сергійович. Народився близько 1738 р. у старшинській родині й доводився двоюрідним племінником Куколевському Андрієві Леонтійовичу. Із 1753 р. служив підпрапорним, 1757 р. - сотником. Мешкав у містечку Боґучарі, там же володів пустищем Цибулиною і слободою Осинівкою. Записаний із родиною до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Жидков Андріан Якович. Народився близько 1719 р. Його батько служив полковим обозним у Слобідському драгунському полку. Із 1753 р. - козак, 1755 р. - підпрапорний, 1757 р. - уривський сотник Острогозького полку. 1763 р. доніс до Комісії про слобідські полки на полкового осавула Зайцева Гаврила Федоровича, що той на нього «начал иметь [...] злобу», відколи Жидкова призначили на сотенний уряд. Комісія вирішила, що Зайцев може «яко о бесчестиии ево просить сатисфакции» Там само. - Ф.1782. - Оп.1. - Спр.33. - 17 арк.. Після ліквідації козацького устрою очолював комісарство. Мав синів Степана й Олександра. 1780 р. у чині прапорщика був дворянським засідателем Калитвянського повітового суду. Напевно, його онук Микола Степанович записаний із родиною до Родовідної книги Воронезької губернії в 1836 р.

Синельников Василь Васильович. Народився близько 1720 р. в родині канцеляриста, пізніше острогозького полкового писаря Василя Синельникова. Із 1740 р. - канцелярський писар, потім зарахований до підпрапорних, із 1758 р. - старобілівський сотник. 1766 р. відставлений прапорщиком, мешкав у слободі Старій Білій. Його вдова з дітьми записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Павлинський Дорофій Миколайович. Народився у середині 1730-х рр. у священицькій родині. Із 1753 р. служив підпрапорним, 1759 р. - сотником. Брав участь у Прусському поході. Відставлений підпоручиком. Мешкав у слободі Новій Білій. Записаний із родиною до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Ґоловинський Андрій Якович. Народився у середині 1720-х рр. у старшинській родині. Із 1745 р. - підпрапорний, 1759 р. - сотник. Брав участь у Прусському поході. Мешкав у слободі Білолуцькій. Записаний із родиною до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Тушкановський Семен. Із 1740 р. служив підпрапорним, із 1749 р. - сотником. Брав участь у Прусському поході. 16 липня 1762 р. відставлений за «падучою хворобою». Був представлений до чину полкового осавула.

Каневецький (Коневицький) Прокіп. Мав козацьке походження. Інтриґан, кар'єрист. 1749 р. переведений із Харківського полку в Острогозький, де отримав калачіївський сотенний уряд. У відповідь на його доноси щодо зловживань слобідської старшини було сформовано Комісію про слобідські полки, яка підготувала ґрунт для ліквідації слобідського козацтва.

Пушковський Петро Дмитрович. Народився у середині 1730-х рр., за походженням грек. Із 1752 р. служив підпрапорним, із 1760 р. - толучіївським сотником. Брав участь у Прусському поході. Мешкав у слободі Бирючій, де певний час очолював комісарство. Його вдова з дітьми записані до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Турченинов Іван Матвійович. Народився наприкінці 1720-х або на початку 1730-х рр. у сотничій родині. Із 1744 р. - підпрапорний, 1760 р. - сотник. Брав участь у Прусському поході. Мешкав у слободі Ливенках під Бирючою. Мав сина Степана - бирючанський повітового предводителя дворянства (1804-1806 рр.), одружений із донькою Вінецького (Венецького) Гаврила Антоновича Ганною. Степан із родиною записані до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Лисаневич Тихін Степанович. Очевидно, молодший брат Івана Степановича Лисаневича. 1753 р. записаний до підпрапорних Харківського полку. 1755 р. служив ординарцем при бригадирі В.Капністі, потім брав участь у Прусському поході. У 1760 р. разом із Лисаневичем Іваном Степановичем їздив до Петербурга, тоді ж отримав уряд сотника в

Острогозькому полку. Суддя Калитвянського повітового суду (1780 р.). Володів слободою Саприною в Острогозькому й винокурнею в Боґучарському повітах. Був одружений із сестрою Бедряг Миколи, Івана, Григорія Васильовичів Марією. Записаний із родиною до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Куколевський Андрій Максимович. Народився у середині 1730-х рр. у родині полкового обозного. Із 1748 р. - козак, 1753 р. - підпрапорний, 1760 р. - сотник Острогозького полку, пізніше прапорщик. Був одружений із Параскою з Ковалевських. Володів двома слободами та пустищем під Острогозьком. Записаний із родиною до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Бедряга Микола Васильович. Син молдавського полковника Василя Бедряги. Із 1750 р. - козак, 1753 р. - підпрапорний, 1760 р. - сотник 3-ї Острогозької сотні. Був одружений із донькою Татарчукова Федора Остаповича Марією, з якою мали синів Федора - боґучар- ський повітовий предводитель дворянства в 1806-1813 рр., і Самійла. Володів лісом, слободою Писарівкою в Боґучарському й хутором Береговим в Острогозькому повітах. Марія принесла в посаг хутори Титарів і Плоский у Боґучарському повіті. У чині секунд-майора суддя Боґучарського повітового суду (1780 р.), бучарський повітовий (1785-1789 рр.), воронезький губернський предводитель дворянства (1795-1798 рр.).

Острозький (Острозько-Лохвицький) Федір. Представник священицько-старшинської родини Острозько-Лохвицьких, син священика. Із 1744 р. - служив козаком, наступного року записаний підпрапорним, із 1761 р. сотник.

Тертичников Ілля Тимофійович. Народився на початку 1720-х рр. у родині савинсько- го сотника Ізюмського полку Тимофія Тертишника. Із 1738 р. писарчук Ізюмської полкової канцелярії, перебував при різних комісіях і брав участь у виправах у степ. 1740 р. записаний підпрапорним, 1758 р. переведений до Острогозького полку, де 1763 р. одержав сотницький уряд. Мав сина Василя Там само. - Ф.1722. - Оп.1. - Спр.57. - Арк.155..

Чехурський Семен Гаврилович. Народився близько 1725 р. у старшинській родині. Підпрапорний із 1745 р. Брав участь у Прусському поході. Мешкав у слободі Бичку, володів хутором Чехурським у Боґучарському повіті. Його син Андрій - капрал Острогозького гусарського полку, дворянський засідатель Бирючанського нижнього земського суду (1780 р.), володів слободою Юрасівкою під Острогозьком, одружений із Варварою з Куколевських. Андрій із родиною записані до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Пушкарев Лаврентій Іванович. Народився близько 1732 р. в козацькій родині. Із 1745 р. - підпрапорний, 1762 р. - сотник, тоді ж атестований до відставки за «внутренною жестокою болЪзнию». Мешкав у слободі Талах. Його вдова з дітьми та їхніми родинами записані до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Могилевцев Петро Савич. Підпрапорний із 1745 р. Мешкав у слободі Ливнах. Мав п'ятьох синів: Кузьму, Гаврила, Василя, Івана, Григорія.

Подольський Степан Кирилович. Народився на початку 1720-х рр. у старшинській родини Сумського полку, де з 1747 р. служив підпрапорним. 1759 р. переведений до Острогозького полку. Володів хутором Долина в Острогозькому, орною землею, сіножатною лукою, лісом і «дачею» в Боґучарському повітах. Записаний із родиною до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Голованев Степан Степанович. Народився на початку 1730-х рр. у козацькій родині, з 1744 р. - підпрапорний. Наприкінці 1762 р. відставлений сотником «за приключивъшеюся ломотною болЪзнию, от которой бываютъ временемъ и раны». Був одружений з Єфросинією з Куликовських, з якої мали синів Степана - павловський повітовий предводитель дворянства в 1815-1817 і 1823-1828 рр., Веніаміна, Івана, Василя, Олександра. Володіли пустищем Ясеновою в Острогозькому повіті. Записаний із родиною до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Антонов Петро Гаврилович. Народився близько 1725 р. в козацькій родині. З 1748 р. - козак, 1751 р. - підпрапорний Ізюмського полку, 1757 р. переведений до Острогозького полку. Представники роду внесені до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії в 1802 р.

Тев'яшов Іван Степанович див. Тев'яшов Степан Іванович.

Тев'яшов Володимир Степанович див. Тев'яшов Степан Іванович.

Куколевський Ілля Андрійович див. Куколевський Андрій Леонтійович.

Єманов Дмитро Якимович див. Єманов Яким Андрійович.

ґоловинський Логвин Якович. Народився близько 1731 р. у старшинській родині, молодший брат Головинського Андрія Яковича. Із 1745 р. служив підпрапорним. Мешкав у слободі Білолуцькій. Записаний із родиною до 2-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Турченинов Степан Матвійович. Народився близько 1734 р. у сотничій родині, молодший брат Турченинова Івана Матвійовича. Служив підпрапорним із 1752 р. Мав сина Івана.

Бурляєвський Сава Іванович. Народився близько 1730 р. в козацькій родині, з 1752 р. служив підпрапорним. Мав сина Івана. Володів разом з іншими власниками хутором Високим в Острогозькому повіті.

Савельєв Михайло Данилович. Народився близько 1735 р. у старшинській родині, 1752 р. записаний підпрапорним. Мешкав у слободі Старій Білій. Записаний із родиною до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Лохвицький (Острозько-Лохвицький) Петро Михайлович. Народився близько 1745 р. в родині боґучарського сотника Михайла Лохвицького, доводився племінником Острозько- Лохвицькому Осипу Федоровичу. 1756 р. записаний до підпрапорних, але навчався у Харківському колегіумі. Впродовж 1764-1765 рр. служив підпрапорним, був покараний палицями за якісь «непристойності», вчинені в Острогозькій полковій канцелярії. Продовжив службу в Острогозькому гусарському полку. Дворянський засідатель Боґучарського повітового суду у чині прапорщика (1780 р.). Разом із молодшим братом аудитором і капітаном-справ- ником Боґучарського нижнього земського суду Павлом володів пустищами Тонконоговою і Плоскою та садом у Боґучарському повіті. Записаний із родиною до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Вишневський Петро Леонтійович. Народився близько 1735 р. в козацькій родині. Із 1748 р. - сотенний писар, 1754 р. - підпрапорний Острогозького полку. Відвідував Москву й Петербург у полкових справах, брав участь у Прусському поході, пізніше депутат Уривського комісарства. Його вдова із сином записані до 6-ї частини Родовідної книги Курської губернії.

Остаф'єв Іван Хомич. Молодший брат полкового ротмістра Остаф'єва Миколи Хомича. Із 1752 р. - козак, 1754 р. - підпрапорний. Брав участь у Прусському поході й виправах у степ. Пізніше поручик, калитвянський повітовий предводитель дворянства (1780 р.). Володів хуторами Верхом і Гавриловим під Острогозьком та разом зі старшим братом - хуторами під Ровеньками. Записаний із родиною до 2-ї частини Родовідної книги Воронезького намісництва.

Жидков Степан Михайлович. Народився близько 1733 р. у підпрапорницькій родині. Служив підпрапорним із 1755 р., брав участь у Прусському поході. 1764 р. відставлений сотником. Володів пустищем Нагірною в Острогозькому повіті.

Куколевський Андрій Іванович (помилково в одному зі списків «Куликовський»). Представник старшинської родини Куколевських, сотничий син. Служив підпрапорним із 1764 р., пізніше отримав чин прапорщика. Володів пасікою, сінним покосом і хутором Хрипуновим у Богучарському повіті. Записаний із родиною до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької губернії.

Зайцев Василь Гаврилович див. Зайцев Гаврило Федорович.

Пушкарев Іван Іванович. Народився близько 1732 р. в козацькій родині, молодший брат Пушкарева Лаврентія Івановича. Із 1756 р. служив підпрапорним, у 1764 р. відставлений сотником. Мав трьох синів: Данила, Петра, Матвія.

Корнеев Матвій. Служив підпрапорним із 1758 р., не виконав розпорядження полкової канцелярії, за що був заарештований.

Никитин Петро Іванович. Син протопопа, був козацьким підпомічником. Із 1758 р. служив підпрапорним, у 1762 р. відставлений за хворобами сотником. Мешкав у Старому Осколі.

Могилевцев Федір Федорович. Народився на початку 1740-х рр. у родині вихідця з козаків підпрапорного Федора Могилевцева. Служив підпрапорним із 1759 р.

Подколзин Павло Андріанович див. Подколзин Андріан Степанович.

Бедряга Іван Васильович. Син молдавського полковника Василя Бедряги, молодший брат Бедряги Миколи Васильовича. У 1760 р. записаний підпрапорним, на той час навчався. Був одружений із Ганною з Шидловських, з якою мали п'ятьох синів: Григорія, Дмитра, Олександра, Георгія, Василя.

Бедряга Григорій Васильович. Син молдавського полковника Василя Бедряги, молодший брат Бедряг Миколи й Івана Васильовичів. 1760 р. записаний підпрапорним, на той час навчався. Внесений із родиною до 3-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Протопопов Іван. Народився у старшинській родині. Служив підпрапорним із 1761 р.

Куколевський Петро Сергійович. Народився близько 1743 р. у старшинській родині Куколевських, молодший брат Куколевського Івана Сергійовича. Служив підпрапорним із 1761 р., продовжив службу в Острогозькому гусарському полку. Володів пустищем Кислишною, хутором Микитівським і «дачею» Голубенською під Боґучаром.

Ковалевський Василь. Представник старшинської родини Харківського полку. Із 1750 р. навчався, 1761 р. - служив підпрапорним Острогозького полку.

Ковалевський Данило. Представник старшинської родини Харківського полку. Із 1758 р. навчався, 1761 р. записаний підпрапорним Острогозького полку.

Острозький (Острозько-Лохвицький) Іван Осипович див. Острозький (Острозько- Лохвицький) Осип Федорович.

Подколзин Іван Андріанович див. Подколзин Андріан Степанович.

Олексіїв Микита. Напевно, походив із поспільства. Записаний підпрапорним у 1761 р.

Шапочка Данило Іванович див. Шапочка Іван Федорович.

Шапочка Іван Іванович див. Шапочка Іван Федорович.

Сребдолський Петро (Микитович?). Син священика, із 1745 р. служив протоколістом у Полтавському духовному правлінні та Бєлгородській духовній консисторії. 18 січня 1762 р. призначений підпрапорним до Острогозького полку, а 28 березня того ж року - кам'янським сотником Ізюмського полку. Одержав сотничий уряд в обхід інших старшин, що спричинило скарги з їхнього боку на недотримання порядку «старшинства». У 1766 р. відставлений прапорщиком.

Сребдолський Олексій Микитович. Син священика, напевно брат Сребдолського Петра. Служив протоколістом у Бєлгородській духовній консисторії. Із 1746 р. - козак, 1762 р. - підпрапорний Острогозького полку. 1762 р. відставлений сотником. Його вдова з дітьми записані до 1-ї частини Родовідної книги Воронезької ґубернії.

Лебединський Матвій Андрійович. Народився на початку 1720-х рр. у козацькій родині. Із 1738 р. - вахмістр Слобідського драґунського полку, 1748 р. - підпрапорний, пізніше квартирмейстер, городничий. Служив «вірно и добропорядочно», з огляду на що був атестований на полкового хорунжого. Мав сина Якова, котрий служив в Острогозькому гусарському полку. Володів хутором під Острогозьком.

Размещено на Allbest.ru

...