"Нам тут жити": соціально-господарські ініціативи дворян у земствах українських губерній (1964-1914 рр.)

У земській діяльності значну роль відігравали збіднілі дворяни, в яких не було значних земельних маєтностей і капіталів. Зате вони мали освіту, досвід управління і, залишивши державну службу, долучалися до земської діяльності як фахівці. Земства мали право наймати їх на службу і цією можливістю вони широко користувалися. За наймом служили вчителі, медики, агрономи, статисти, садові інспектори, ґрунтознавці, виноградарі, портові філоксерні агенти. Земства створили окремі напрями служби для сприяння розвитку сільського господарства і, зокрема, найбільш важливою стала агрономія. Катеринославське земство було першим, яке запровадило посаду губернського земського агронома Веселовский Б. Б. История земства за сорок лет. Т. 4. С. 278.. Земські управи наймали фахівців для виконання конкретних робіт. У 1890 р. Василь Варзар, відомий на той час статистик, дворянин за походженням, який очолював чернігівське повітове земство, виступив із доповіддю про осушення боліт в Чернігівській губернії і за його ініціативою губернське земство запросило на службу гідротехніка Там же. С. 309.. Земська служба для багатьох із них ставала єдино можливим засобом проявити себе, набути суспільний авторитет не походженням, а професійними знаннями. Однак не тільки. Підтримуючи заклик держави допомогти їй позбутися відсталості, вони активно відгукнулися, створили власну ідеологію, у якій набуття професіоналізму для служіння “народу” стало основною цінністю. Ось як характеризував дворян-земців відомий діяч Ф. Шліппе, який сам не раз обіймав земські посади: “Відмінною рисою земських діячів було те, що вони не думали про себе або про своє станове дворянське походження, а спрямовували всі засоби та сили на користь народу, й, насамперед, селянства” ШлиппеФ. В.Автобиографические записки 1941-1946 гг. // Российский Архив: История Отечества в свидетельствах и документах XVIII-XXвв.: Альманах. Москва: Студия ТРИТЭ: Рос. Архив, 2008. [Т. XVII]. С. 117. Цит. за: Платонов В. Человек-легенда Александр Поль. Днепропетровск: Проспект, 2002. С. 44..

Частина земських службовців була переконана, що їхня праця має бути кращою від державної, бюрократичної, тому вони демонстрували новий тип служби. Катеринославський земець, дворянин Олександр Поль з цього приводу зазначав: “Я завжди служив земству і буду й надалі йому служити. Одним із моїх найважливіших принципів залишається служба на громадських засадах. Саме ця причина втримує мене нині на тому місці, яке дає мені змогу служити безкорисно. Я завжди тримався якомога далі від посад, що були повязані з виплатою жалування....

Завдяки таким діячам була створена освітня мережа, соціально орієнтована медицина, агрономічна служба. Основні інтереси і мотиви збіднілого дворянства проявлялися у служінні громадськості та можливості через земську діяльність продемонструвати власну шляхетну позицію, проявивши особисту зацікавленість у бажанні покращити матеріальне благополуччя усієї людності краю. Серед земців збільшувалася доля гласних із вищою освітою, зменшувалася частка дворян із військовою. Земські службовці працювали за наймом у багатьох комісіях, вивчаючи становище у різних галузях чи окремих сферах, укладали проєкти інструкцій та земських постанов. При організації медичної і ветеринарної служби їхні пропозиції з удосконалення адміністративно-відомчого устрою сприяли поділу повітів на дрібніші одиниці -- дільниці. Волинське губернське земство аби надати населенню доступну медицину вдалося до раціональної організації мережі дільниць, яка розбудовувалася на принципах рівномірності розміщення та наближення до людей. Медична мережа існувала за рахунок всього населення, а для хворих була безкоштовною. До того ж лікарі прагнули, щоб допомога була всебічною, раціональною та стаціонарною. Фахівців середньої ланки готувала Житомирська земська школа фельдшерів, фельдшериць і акушерок Земско-медицинский отчёт Волынской губернии за 1911 год. Б/м и г. С. 1, 92.. Організацію земствами медичної допомоги населенню за принципом територіальних дільниць, до яких призначалися лікарі, санітарні лікарі, фельдшери, акушерки, згодом поклали в основу радянської системи охорони здоров'я.

Ветеринарної служби “для здоров'я домашніх тварин” найбільше потребували ті економії, які спеціалізувалися на вирощуванні великої рогатої худоби. Тому земства, йдучи їм назустріч, організували її постійне функціонування.

Неодноразово земства ініціювали запровадження нових посад для поліпшення становища в окремих сегментах господарювання. У цьому вони отримували, переважно, державну підтримку. Так було з посадою інструктора з вирощування тютюну у Криму. На цій посаді суттєвих успіх досягнув Володимир Євко, автор кількох видань про вирощування цієї популярної культури Евко В. Е. Положение табаководства в Крыму и меры к его экономическому подъему. Ялта: Ялт. уезд. земство, [1913]; Его же. Опыты с удобрением табака на южном берегу Крыма за время 1911-1919 гг. Под ред. А. В. Отрыганьева. Ялта, 1929 и др. Мокржецкий С. А. Вредные насекомые и болезни растений, наблюдавшиеся в Таврической губернии в течение 1913 г. Симферополь: Тип. Тавр. губ. земства, 1914 и др.. Серед таких фахівців був і Сигізмунд Мокржецький, який походив із шляхетського роду. Він став першим ентомологом-службовцем у Таврійській губернії. Йому, як знаному спеціалістові, було доручено допомогти селянам в ідентифікації шкідників, запропонувати засоби боротьби з ними та організувати знищення шкідливих комах. Його праці-рекомендації (понад 40) видавалися у Києві,

Петербурзі, Києві, Одесі. Найбільше їх видрукувало Таврійське губернське земство .

Із полтавським земством плідно працював професор Анастасій Зай- кевич, за походженням дворянин Лубенського повіту. У 1877 р. він став ординарним професором агрономії в Харківському університеті, хоча навчався в Новоросійському, після закінчення якого вивчав сільське господарство у Петровській академії та за кордоном. У його працях ішлося про шовківництво та цукрові буряки, дослідження яких здійснював на полях Харківського сільськогосподарського товариства. Власні результати демонстрував на сільськогосподарських виставках, у організації яких брав безпосередню участь Краткий очерк экономических мероприятий земств 23 губерний России: (18651892 гг.). С. 18.. До організації метеорологічних досліджень взявся на запрошення земств почесний професор Новоросійського університету Олександр Клосовський. Він, як один із організаторів метеорологічної мережі, яка інформувала населення Бессарабської, Херсонської, Таврійської, частину Київської та Подільської губернії, займався встановленням станцій для вимірювання опадів. Обидва згадані дослідники, як і багато інших, відчували потребу не лише в науковій діяльності, ай у донесенні отриманих знань до ширшого загалу через проведення різноманітних нарад, з'їздів, на яких обговорювалися досягнення у сільськогосподарській галузі та практичні заходи щодо їх втілення. Відтак немало земств створювали при управах різні дорадчі комітети, комісії, бюро, у яких працювали потрібні місцевим галузям фахівці. У Криму такими стали губернський і повітові комітети виноградарства і виноробства. У Полтавській губернії -- економічне бюро Там же. С. ІІІ.. Майже всі земства тісно співпрацювали з сільськогосподарським товариствами, які активно виникали одночасно із земськими органами. Їм виділяли кошти, на які організовувалися дослідні поля, відбувалися з'їзди агрономів тощо.

Однак чи не найбільше службовці прислужилися земській статистиці, провівши подвірні дослідження й напрацювавши методики вивчення й обробки зібраних матеріалів.

Законодавчо затверджене в 1890 р. “дворянське” земство не тільки не було реакційним, а стало ефективнішим і прогресивнішим за попереднє “всестанове”, бо в основній своїй діяльності спиралося на фахові знання. Останнє десятиліття ХІХ і початок ХХ ст. уважають найбільш дієвим в історії земства. Тоді було запроваджено чимало практичних нововведень для місцевих потреб, залучено значну кількість вузькопрофільних спеціалістів: агрономів, статистиків, ветеринарів, лікарів, педагогів. За двадцять п'ять років існування земств сформувалася більш-менш стійка система їхнього функціонування, збільшився вплив фахівців. Земства все менше залежали від складу конкретного зібрання. Змінювалися громадські настрої і земства все більше залежали від професіоналів Веселовский Б. Б. История земства за сорок лет. Санкт-Петербург: Изд-во О. Н. Поповой, 1909. Т. 1. С. 485..

Підсумуємо. Передача, нехай і частково, влади на місцях земським органам із переважанням у їхньому складі дворян, які через майновий ценз стали земськими гласними, посприяла поліпшенню життєвого рівня людності. Їхня особиста зацікавленість, організаторські здібності, вміння враховувати геокультурний фактор проявилась у створенні досить потужної інфраструктури, якої потребували усі верстви суспільства. Спроби безпосередньо підпорядкувати діяльність земств власним інтересам, пов'язаним із господарюванням, зазвичай відхиляли. Більшість починань хоча й були спрямовані на прибутковість власних маєтків, однак об'єктивно сприяли поліпшенню загального становища у повітах, найперше у будівництві шляхів та забезпеченні сільського господарства кращими технологіями. Так само і у створенні соціальної медицини, освітньої мережі, внаслідок розвитку яких ламалися станові перегородки і формувалося громадянське суспільство, у якому зростала роль і значення професійної освіти. У цих процесах поруч із дворянами-гласними активно проявили себе земські службовці дворянського походження. Вони стали діловою й інтелектуальною елітою, здатною працювати на благо батьківщини. Отже, державі вдалося через запровадження управлінських самоврядних механізмів мобілізувати дворянство для розвитку інфра- структурних галузей господарювання -- шляхів, банків, освіти та охорони здоров'я.

References

1. Berezniak, Ya. V. (2017). ZemskitauriadoviustanovyTavriiskoihuberniivsferisilskohohospodarstva (1866-1914). (Candidate's thesis). Mykolaiv. [in Ukrainian].

2. Kalynychenko, N. P., &Ilchenko, Zh. D. (1994). Rolzemstv u vprovadzhenninavchanniaridnoiumovoiu v narodnykhshkolakhUkrainy (kinets XIX -- pochatok XX st.). Ukrains'kyjistorychnyjzhurnal -- UkrainianHistoricalJournal, 1, 42-74. [in Ukrainian].

3. Khok, S. (1992). Bankovskijkrizis, krest'janskajareformaivykupnajaoperacija v Rossii. 1857-1861. In L. G. Zakharova, B. Eklof, & J. Bushnell (Eds.), Velikiereformy v Rossii. 1856-1874 (pp. 90-105). Moscow. [in Russian].

4. Kocherhin, I. (2011). ZemskesamovriaduvanniaKaterynoslavshchyny (persono- lohichnyivymir). Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

5. Kocherhin, I. (2015). Sotsialnatransformatsiiakaterynoslavskohodvorianstva (druhapolovynaXIXst. -- pochatokXXst.). Dnipropetrovsk: Herda. [in Ukrainian].

6. Koconis, Ya. (2006). Kakkrestjandelaliotstalymi. Sel'skohozjajstvennyekooperativyiagrarnyjvopros v Rossii 1861-1914. Moscow: Novoeliteraturnoeobozrenie. [in Russian].

7. Konyk, O. O. (2013). DeputatyDerzhavnoidumyRosiiskoiimperii vid huberniiNaddniprianskoiUkrainy (1906-1917). Dnipropetrovsk. [in Ukrainian].

8. Kozachenko, A. I. (2009). Zemskesamovriaduvannia v Poltavskiihubernii (18641920): Istoryko-pravovedoslidzhennia. Poltava. [in Ukrainian].

9. Lindner, R. (2008). Pidpryiemtsiimisto v Ukraini, 1860-1914 rr. (IndustrializatsiiaisotsialnakomunikatsiianaPivdniRosiiskoiimperii) (O. M. Donik, Ed.). Kyiv-Donetsk: Nika. [in Ukrainian].

10. Lokhmatova, A. (1999). Katerynoslavskezemstvo.Zaporizhzhia. [in Ukrainian].

11. Petrov, F. A. (1992). Organysamoupravlenija v sistemesamoderzhavnojRossii: zemstvo v 1864-1879 gg. In L. G. Zakharova, B. Eklof, & J. Bushnell (Eds.), Velikiereformy v Rossii. 1856-1874 (pp. 203-220). Moscow. [in Russian].

12. Platonov, V. (2002). Chelovek-legendaAleksandrPol'. Dnepropetrovsk: Prospekt. [in Russian].

13. Portnova, T. (2016). Liubytyinavchaty: selianstvo v uiavlenniakhukrainskoiintelihentsiidruhoipolovynyXIXstolittia. Dnipropetrovsk: Lira. [in Ukrainian].

14. Prots, N. V. (2015). DvorianstvoKharkivskoihuberniidruhoipolovyny XIX -- pochatkuXXst. (Candidate's thesis).Kharkiv. [in Ukrainian].

15. Romaniuk, N. I. (2012). Silskipidpryiemtsiipidpryiemnytstvo: 1861-1914 rr. (zamaterialamyKyivskoi, PodilskoiiVolynskoihubernii). Zhytomyr: Polissia. [in Ukrainian].

16. Rusova, S. (1937). Moispomyny.Lviv. [in Ukrainian].

17. Shandra, V. S. (2020). Dvorianstvo "ukrainskykhhubernii" Rosiiskoiimperii u zemskomusamovriaduvanni (1860-ti rr. -- pochatok XX st.). Ukrains'kyjistorychnyjzhurnal-- UkrainianHistoricalJournal, 4, 46-60. [in Ukrainian].

18. Tsiborovskyi, O. M., &Soroka, V. M. (2016). Perekhidlikarskoispravy u Kyivskiihubernii do zemskoimedytsyny ta yohorezultaty. VisnyksotsialnoihihiienytaorhanizatsiiokhoronyzdoroviaUkrainy, 1 (67), 50-60. [in Ukrainian].

19. Veselovskyi, B. B. (1909-1911). Istoryiazemstvazasoroklet (4 vols.). St.Petersburg: Yzd-vo O. N. Popovoi. [in Russian].

20. Zhykharev, S. (2014). Problemyzheleznodorozhnohostroytelstva v deiatelnostyorhanovzemskoho y dvorianskohosamoupravlenyiaPoltavskoihubernyy (1860-e -- nachalo 1880-kh gg.). In O. Strilok, & O. Prykhodon (Eds.), Rosiiskaimperiia u XIX -- napochatkuXXst. (pp. 428-446). Chernihiv: vydavetsLozovyi V. M. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru