Розбудова радянської системи на території Закарпаття (1944-1946)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розбудова радянської системи на території Закарпаття (1944-1946)

Єлизавета Молнар Д., доктор філософії доцент кафедри; Стефан Молнар Д., доктор філософії доцент кафедри географії та туризму; Олександр Добош, магістр історії, старший викладач кафедри історії і суспільних дисциплін Закарпатського угорського інституту ім. Ференца Ракоці ІІ

Зазначено, що Закарпаття, створена в історичній Угорщині 1919 р. адміністративно-територіальна одиниця, що складалася з Ужанського, Березького, Угочанського та Марамороського комітатів, у першій половині XX ст. було частиною кількох державних утворень: у 1919 р. увійшло до складу Чехословаччини, у 1938-1939 рр. повернулося до Угорщини, а восени 1944 р. після радянської окупації було поглинуте Радянським Союзом. Простежено, що часті зміни влади через периферійність регіону відбувалися без урахування думки місцевого населення - внаслідок політичних рішень великих держав, тож закарпатцям завжди доводилося пристосовуватися до нових політичних систем. Визначено, що з-поміж історичних поворотів долі для місцевих жителів найтрагічніші наслідки мало входження до складу Радянського Союзу, адже до 1944 р. регіон і в суспільному, і в економічному, і в культурному розумінні був частинкою Центральної Європи, зокрема Карпатського басейну, натомість опісля став частинкою диктаторської імперії, що ґрунтувалася на класовому підході та соціальному безправ'ї. Проаналізовано й виснувано, що здобуття Закарпаття загальною площею 20 тис. км² мало геостратегічне значення для радянської влади, оскільки завдяки географічному розташуванню межувало з кількома державами, що входили до радянського блоку, і через нього пролягали залізничні маршрути, які значною мірою полегшували логістику СРСР із ними. Встановлено, що поглинання регіону радянською владою зовсім не було легітимним, проте всемогутній радянський вождь Сталін, який впливав на політику держав у цій частині Європи, стежив за тим, щоби зберегти видимість легітимності під час окупації та подальшої анексії.

З'ясовано, що внаслідок зміни політичного режиму введено нову адміністративну систему, переглянуто найменування населених пунктів, змінився також етнічний склад регіону. Безсумнівним фактом визнано те, що для різних етносів, які проживали на Закарпатті, радянська анексія принесла низку індивідуальних і масових трагедій, оскільки зміна влади означала не тільки настання безправності, а й етнічні чистки та фізичне знищення для десятків тисяч осіб.

Ключові слова: Закарпаття, Закарпатська Україна, радянізація, адміністративно-територіальний устрій, назви населених пунктів, населення, терор.

The establishment of the soviet system in the territory of Transcarpathia (1944-1946)

Yelyzaveta Molnar D. PhD (History), Associate Professor at the Department; Oleksandr Dobosh, MA in History, Lecturer of the Department of History and Social Sciences; Stefan Molnar D., PhD (Earth Science), Associate Professor at the Department of Geography and Tourism Ferenc Rakoczi II Transcarpathian Hungarian College of Higher Education

As noted, Transcarpathia is an administrative-territorial unit created in historical Hungary in 1919, consisting of Uzhan, Berez, Ugochan, and Maramoros counties. In the first half of the 20th century, it was part of several states: in 1919, it became part of Czechoslovakia; in 1938-1939, it returned to Hungary, and in the fall of 1944, after the Soviet occupation, it was incorporated by the Soviet Union. The authors investigated that frequent changes of power due to the peripherality of the region took place without considering the local population's opinion - as a result of the political decisions of the great states, so Transcarpathians always had to adapt to new political systems. Among the historical twists of fate for the residents, joining the Soviet Union had the most tragic consequences: until 1944, the region was a part of Central Europe, in particular the Carpathian Basin, in the social, economic, and cultural sense, but after, it became part of a dictatorial empire based on a class approach and social injustice. It was analyzed and concluded that the incorporation of Transcarpathia, with a total area of 20,000 km2, was of geostrategic importance for the Soviet authorities since, due to its geographical location, it bordered several states that were part of the Soviet bloc, and railway routes ran through it, which simplified the logistics of the USSR with them. The incorporation of the region by the Soviet Union was not legitimate at all, but the almighty Soviet leader Stalin, who influenced the politics of states in this part of Europe, made sure to maintain the appearance of legitimacy during the occupation and subsequent annexation.

As a result of the political regime change, a new administrative system was implemented, the names of settlements were revised, and the ethnic composition of the region also changed. As an undoubted fact stated that for various ethnic groups living in Transcarpathia, the Soviet annexation brought a series of individual and mass tragedies, as the change of power meant not only the onset of lawlessness but also ethnic cleansing and physical destruction for tens of thousands of people.

Keywords: Transcarpathia, Transcarpathian Ukraine, Sovietization, administrative- territorial system, names of settlements, population, terror.

У публікації з використанням наукової літератури архівних джерел простежено історичні події на території Закарпаття у 1944-1946 рр., коли регіон став частиною Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) під назвою «Закарпатська область». Мета дослідження €к розкрити процес радянізації Закарпаття, зокрема: 1) простежити перебіг окупації краю Радянською армією та створення Закарпатської України; 2) ознайомити зі змінами в адміністративно-територіальному устрої Закарпаття; 3) розкрити зміни та впорядкування назв населених пунктів; 4) проаналізувати зміни в чисельності й етнічному складі населення краю; 5) розглянути впроваджені державними органами Закарпатської України заходи з радянізації; 6) описати депортації нової радянської влади, що здійснювалися за етнічним принципом.

З метою досягнення поставленої мети ми опрацювати низку угорських, українських і чеських видань: а) монографії, присвячені Закарпаттю (наприклад: «Karpatalja. A Karpat-medence regioi 11» Karpatalja. A Karpat-medence regioi 11 / szerk. B. Baranyi. Pecs; Budapest: Dialog Campus Kiado, 2009. 540 p.; «Закарпаття 1919-2009 років: історія, політика, культура» Закарпаття 1919-2009 років: історія, політика, культура/під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Будапешт; Ужгород, 2010. 716 с.; «Нариси історії Закарпаття (1918-1945)» Нариси історії Закарпаття (1918-1945). Ужгород: «Закарпаття», 1995. Т. II / під заг. ред. І. Гранчака. 668 с.), та науково-популярні видання (наприклад: «Хроніка Закарпаття 1867-2010. Karpatalja evszamokban 1867-2010» Хроніка Закарпаття 1867-2010. Karpatalja evszamokban 1867-2010 / автори-упоряд.: М. Ве- геш, Ст. Молнар Д., Й. Молнар, Ю. Остапець та ін. Ужгород: Всеукраїнське державне вид-во «Карпати», 2011. 308 с.; «Ez hat a hon… Tenyek, adatok, dokumentumok a karpataljai magyarsag eletebol 1918-1991» Botlik J., Dupka Gy. Ez hat a hon... Tenyek, adatok, dokumentumok a karpataljai magyarsag eletebol 1918-1991. Budapest; Szeged: Mandatum Kiado; Universum Kiado, 1991. 300 p.); б) наукові публікації, що містять дані щодо адміністративно-територіального поділу краю, упорядкування назв населених пунктів, чисельності населення, ого етнічного складу (наприклад: «A Karpat-Pannon-terseg valtozo etnikai arculata a 15. szazad vegetol a 21. szazad elejeig» Kocsis K., Tatrai P., Agardi N., Balizs D., Kovacs A. A Karpat-Pannon-terseg valtozo etnikai arculata a 15. szazad vegetol a 21. szazad elejeig. Terkepmagyarazo. Budapest: Magyar Tudomanyos Akademia; Csillagaszati es Foldtudomanyi Kutatokdzpont, 2015. 35 p.; «Karpataljahelysegnevei» Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. Nyiregyhaza, 2020. 528 p.), офіційні державні видання (наприклад: «Belugyi Kozlony» Belugyi KЊцzlЊцny. 1939. 6 julius. № 30. (XLIV. evf.). P. 768-808.; «Вістник Народної Ради Закарпатської України» Вістник Народної Ради Закарпатської України, Мукачево; Ужгород, 30 листопада 1944 - 30 грудня 1944. Чис. 1-3. (Рік видання I). С. 1-28; Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 січня 1945 - 15 липня 1945. Чис. 1-14. (Рік видання II). С. 1-166;), вісники та відомості (наприклад, «Відомості Верховної Ради УРСР» Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. № 5-6. Київ: Верховна Рада УРСР, 1947. 64 с.; Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. № 7-8. Київ: Верховна Рада УРСР, 1947. 68 с.), статистичні збірники (наприклад: «Statisticky lexikon obci v Podkarpatske Rusi» Statisticky lexikon obci v Podkarpatske Rusi. Praze: Statni urad statisticky, 1928. 84 p.; «Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року» Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року. Вид. перше / відп. ред. М. Попівський. Київ: Українське вид-во політичної літератури, 1947. 1064 с.) та реєстри населених пунктів (наприклад, «Magyarorszag Helysegnevtara 1944» Magyarorszag Helysegnevtara 1944. Budapest, 1944. 680 p.); в) наукові праці, присвячені депортації угорського та німецького цивільного населення Закарпаття (наприклад: «A mi Golgotank. A kollektiv bunosseg alkalmazasa a karpataljai magyarokkal es nemetekkel szemben» Dupka Gy. A mi Golgotank. A kollektiv bunosseg alkalmazasa a karpataljai magyarokkal es nemetekkel szemben. (A 4. Ukran Front Katona Tanacsa hatarozatainak vegrehajtasa NKVD-jelentesek tukreben 1944-1946). Ungvar; Budapest: Intermix Kiado, 2012. 376 p.; «Magyar foglyok a Szovjetunioban» Stark T. Magyar foglyok a Szovjetunioban. Budapest: Lucidus, 2006. 259 p.), публікації (наприклад: «A karpataljai magyar es nemet polgari lakossag tomeges elhurcolasa a Szovjetunioba» Bognar Z. A karpataljai magyar es nemet polgari lakossag tomeges elhurcolasa a Szovjetunioba. Orpheus Noster. 2012. № 2. (IV. evf.). P. 46-60.; «“Malenkij robot”-ra hurcolas Karpataljarol» Dupka Gy. «Malenkij robot»-ra hurcolas Karpataljarol. «Itt volt a vegallomas». Halalos al- dozatokkal jaro nemet es magyarellenes tevekenysegek a Karpat-medenceben, 1944-1949 / foszerk. Z. Bognar, szerk. B. Markus. Pecs: Magyarorszagi Nemetek Pecs-Baranyai Nemzetisegi Kore, 2015. P. 68-87.; «A polgari lakossag Magyarorszagrol es a Szovjetuniohoz csatolt Karpataljarol torteno kenyszermunkara hurcolasanak osszehasonlito elemzese» Molnar D.E. A polgari lakossag Magyarorszagrol es a Szovjetuniohoz csatolt Karpataljarol torteno kenyszermunkara hurcolasanak ЊцsszehasonHto elemzese. «Igy maradok meg hirvivonek… » In memoriam Soos Kalman. Tanulmanyok Soos Kalman emlekere / szerk. I. Szamborovszkyne Nagy. Ungvar: PoliPrint, 2012. P. 132-144.) і видання архівних матеріалів (наприклад: «A “malenykij robot” dokumentumokban» Dupka Gy., Korszun A. A «malenykij robot» dokumentumokban. Ungvar; Budapest: Intermix Kiado, 1997. 161 p.; «Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси. 1944-1955 рр. Архівні документи і матеріали» Закарпатські угорці і німці: інтернування та депортаційні процеси. 1944-1955 рр. Архівні документи і матеріали / упоряд. О. Корсун. Ужгород: Всеукраїнське державне вид-во «Карпати», 2012. 780 с.). Для якомога повнішого розкриття досліджуваної теми, крім використання відповідної наукової літератури, ми покликаємося і на матеріали аналізованого періоду Державного архіву Закарпатської обл.

Радянська окупація Закарпаття, створення Закарпатської України. Восени 1944 р. в історії Закарпаття розпочався новий розділ. Стало очевидно, що Угорщина програє у світові війні та не зможе втримати території, повернуті в ході ревізії 1938-1941 рр., зокрема Закарпаття.

Війська 4-го Українського фронту вступили на Закарпаття у жовтні 1944 р., а на кінець місяця окупували фактично всю, за винятком м. Чоп, територію краю. Чоп під повним контролем радянських військ опинився 26 листопада.

Услід за радянськими частинами 27 жовтня 1944 р. до Хуста прибув міністр економіки і відбудови чехословацького уряду в еміграції Франтішек Нємец (Frantisek Nemec). Він мав намір відновити адміністративне управління на Закарпатті Brenzovics L. Karpatontuli Ukrajna, 1944. oktober -- 1945. junius. Karpatalja. A Karpat-medence regioi 11 / szerk. B. Baranyi. Pecs; Budapest: Dialog Campus Kiado, 2009. P. 93. і провів зустріч із місцевим населенням, де закликав приймати Червону армію (ЧА) як визволителів та висловив сподівання, що жителі краю зможуть знову возз'єднатися з чеським і словацьким народами Державний архів Закарпатської області (Держархів Закарпатської обл.). Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 6. Арк. 1.. За кулісами цих подій стояли чехословацько-радянські міжурядові переговори, які пройшли ще у грудні 1943 р. у Москві і на яких Едвард Бенеш (Edvard Benes) наполягав, що чехословацька армія має «зайняти території Республіки до Мюнхена», до яких, звісно, належало Закарпаття Хроніка Закарпаття 1867-2010... P. 108.. Тоді радянське керівництво не сказало «ні» таким вимогам. Згодом, 8 травня 1944 р., коли ЧА наблизилася до лінії Карпат, Е. Бенеш і делегати радянського уряду домовилися, що територію Закарпаття поділять на дві частини: воєнну зону, де вся влада належатиме радянським військовим, і т. зв. звільнені території, за межами бойових дій, де чеський делегат організує цивільне адміністративне управління згідно зі вказівками чехословацького уряду, який перебував на еміграції в Лондоні Dr. Medgyessy L. Szovjet teruleti terjeszkedes Kelet-Europaban, 1945 Rutenia (Karpat-Ukrajna) eseteben. Budapest: Karoli Gaspar Reformatus Egyetem, sine anno. P. 45.. Тож уже 27 жовтня 1944 р. у Хусті розгорнув діяльність апарат управління урядового делегата. На думку фахівців, превентивною радянізацією можна вважати вже ті дії, що чехословацькому урядовому делегатові дозволили працювати тільки на найбільш відсталих південно-західних гірських територіях краю, натомість інші райони -- Ужгород, Мукачево, Берегове €к підпорядкували радянські армії Офіцинський Р. Превентивна радянізація. Закарпаття 1919-2009років: історія, політика, культура / під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Будапешт; Ужгород, 2010. С. 273..

Так, розстановка сил була нерівною, а радянське керівництво, яке здійснювало лицемірну політику, навіть не мало ні найменшого наміру передати Чехословаччині ті території, які, з погляду Москви, називали «закарпатськими». Проте сам процес поглинання влада хотіла представити як виконання прагнень і волі місцевого населення. В організації цієї вистави та подальшому просуванні радянізації Закарпаття важливу роль відіграла підготовлена в Радянському Союзі та направлена до регіону агентська група. Її керівником був Іван Туряниця, якого Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС) «просунув» зі сажотруса в місцевого керівника комуністичної партії. Між двома світовими війнами він став членом чехословацької комуністичної партії, а в 1944 р. прибув до Закарпаття у складі команди урядового делегата Ф. Нємеца, маючи насправді «в сумці готовий сценарій організації радянської влади» Botlik J., Dupka Gy. Ez hat a hon… P. 58..

Уся ця організована вистава мала на меті приховати той факт, що окупація з першої хвилини означала радянське панування на всі території краю. Хоча після ліквідації системи угорського адміністративного управління керування містами селами доручили т. зв. місцевим народним комітетам, однак насправді рішення ухвалювали не вони, а комендатури та партійні керівники, тобто представники радянської влади Stark T. Magyar foglyok… P. 52..

Важливим етапом приєднання Закарпатської України до Радянського Союзу стало скликання комуністами 19 листопада 1944 р. першої крайової партійної конференції в Мукачеві Moricz K. Karpatalja sorsforduloi. Budapest: Hatodik Sip Alapitvany, 2001. P. 127.. Місце обране не випадково, адже І. Туряниця був звідси родом, де, покинувши команду чехословацького урядового делегата, із великим завзяттям приступив до організації місцевої влади за радянськими лекалами. На конференції проголосили створення Комуністичної партії Закарпатської України (КПЗУ) та незалежність Закарпатської України. Новостворена партія ухвалила рішення про «возз'єднання Закарпатської України із Радянською Україною» та скликання З'їзду народних комітетів. Усього за тиждень, 26 листопада 1944 р., у Мукачеві зібралися і делегати І З'їзду народних комітетів Закарпатської України. До сьогодні точно невідомо, як їх обирали, адже ніяких виборів не оголошували. З тих населених пунктів, де компактно проживали угорці або німці, делегати не могли з явитися ще й тому, що більша частина чоловічого населення була військовополоненими чи в таборах. Так виник як утілення «волі народу» Маніфест І З'їзду народних комітатів Закарпатської України про «возз'єднання» з Радянською Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 2. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Мукачево, 30 листопада 1944. Чис. 1. С. 2--3)..

На з'їзді також було ухвалено рішення про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини і прохання до Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) про входження до її складу. Також передбачалося обрання Народної Ради Закарпатської України як єдиної центральної влади, що «діє з волі народу на території Закарпатської України». Так, протягом перехідного періоду - з листопада 1944 р. по січень 1946 р. -- теоретично влада належала Народній Раді, а офіційною мовою регіону була українська Csernicsko I. Allamok, nyelvek, allamnyelvek. Nyelvpolitika a mai Karpatalja teruleten (1867--2010). Budapest: Gondolat Kiado, 2013. P. 193., однак на практиці всім керували з Москви. Першим головою Народної Ради обрано І. Туряницю. Згідно з радянськими даними, на 1 січня 1945 р. мукачівський маніфест про «возз'єднання» підписали «добровільно» понад 250 тис. мешканців краю Гранчак І. Підготовка і проведення з'їзду Народних комітетів. Маніфест про возз'єднання як історичний документ. Нариси історії Закарпаття (1918-1945). Ужгород: «Закарпаття», 1995. Т. II / під заг. ред. І. Гранчака. С. 592-599; Botlik J. Egestas Subcarpathica. Adalekok az Eszakkeleti-- Felvidek es Karpatalja XIX-XX. szazadi tЊцrtenetehez. Budapest: Hatodik Sip Alapitvany, 2000. P. 284.. Радянська пропаганда представляла це на Заході як законний народний референдум Brenzovics L. Karpatontuli Ukrajna… P. 93.. На час видання маніфесту значну частину закарпатських чоловіків угорської та німецької національносте депортували на примусові роботи, тож у багатьох населених пунктах, де компактно проживали угорці, акцію зі збору підписів активісти представляли як підписання звернення з проханням відпустити депортованих чоловіків додому Botlik J. Gat. Budapest: Hatodik Sip Alapitvany, 2000. P. 181..

Відразу після з'їзду розпочалося переформатування Закарпаття за радянським зразком: населення закликали взяти участь у виборах до місцевих народних комітетів, почали створювати народну міліцію Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 3. Арк. 1.. Становище чехословацької делегації ставало все проблематичнішим, ускладнюючись ще тим, що Ф. Нємец не мав можливості налагодити контакти з Лондоном надійними каналами, оскільки всі засоби зв'язку перебували під контролем радянських військових. Прорвати блокаду він спробував у такий спосіб, що один із членів делегації створив таємний зв'язок із Лондоном, де 28 листопада отримали перше повідомлення: «Реалізувати владу чехословацького уряду тут неможливо … Чехословацьку власність крадуть прямо у нас на очах. Червона армія забрала навіть телефонний кабель; видається, що ніхто не сміє їм протистояти. НКВС працює і тут. Люди це бачать, тому не поважають чехословацький апарат управління урядового делегата. ... Офіцери політичного управління Військової ради Українського фронту ведуть пропаганду Комуністичної партії. Доля управління урядового делегата перебуває у ваших руках. Якщо ви не втрутитесь у справу в Москві, ми не зможемо контролювати ситуацію» Dr. Medgyessy L. Szovjet teruleti terjeszkedes... P. 52-53.. 5 грудня Народна Рада Закарпатської України видала декрет про вихід Закарпатської України зі складу Чехословацької Республіки, оголосила про розірвання зв'язків з її урядом, а також закликала уповноважених представників уряду Республіки на чолі з Ф. Нємецом негайно покинути територію краю Держархів Закарпатської обл. Ф.Р-14. Оп. 1. Од. зб. 13..

За кілька днів, 9 грудня, було заборонено проводити мобілізацію до чехословацької армії, натомість підтримано набір до ЧА Там само. Од. зб. 1а. Арк. 7. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 грудня 1944. Чис. 2. С. 12).. З січня 1945 р. радянське керівництво запровадило зменшення податкового навантаження для добровольців до радянського війська Там само. Арк. 19. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 січня 1945. Чис. 1. С. 8)..

Після цього Йосип Сталін у листі повідомив чехословацьке керівництво, що він не може йти проти волі закарпатського населення Brenzovics L. KarpatontuliUkrajna... P. 95.. 29 червня 1945 р. у Москві радянський і чехословацький уряди підписали договір про приєднання Закарпаття до складу Радянської України. Так Радянський Союз досяг стратегічної мети виходу в Карпатський басейн Romsics I. Az 1947-es parizsi bekeszerzodes. Budapest: Osiris Kiado, 2006. Р. 89.. Голова Народної Ради Закарпатської України в листі до Йосипа Сталіна та Микити Хрущова (Ники- та Хрущов) від 1 липня 1945 р. висловлював вітання з нагоди «возз'єднання» Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 249. Арк. 1-7.. 22 листопада радянсько-чехословацький договір про Закарпатську Україну ратифікували тимчасові Національні збори ЧСРЃCа 27 листопада - Президія Верховної

Ради СРСР. Наступні кроки були чітко спрямовані на долучення краю до радянської територіально-адміністративної та правової систем Офіцинський Р. Адміністративні зміни. Закарпаття 1919-2009років: історія, політика, культура / під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Будапешт; Ужгород, 2010. С. 253..

Президія Верховної Ради УРСР 22 січня 1946 р. офіційно доєднала Закарпаття до радянської адміністративної системи під назвою «Закарпатська область» Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-195. Оп. 23. Од. зб. 1. Арк. 13. Власне редагування. Джерело: Адміністративна карта Угорщини, видана Інститутом картографії армії Угорського Королівства. Закрито 31 липня 1942 р., перезатверджено 31 липня 1943 р. Масштаб: 1:500 000. Розмір: 1050х845 мм та 1050х870 мм. Опубліковано як додаток до переліку населених пунктів Угорщини в 1944 р..

Зміни в адміністративно-територіальному устрої. До осені 1944 р. на території Закарпаття функціювала створена в Угорському Королівстві адміністративно-територіальна система (Рис. 1). Відповідно регіон складався з чотирьох комітатів (Ужанського, Березького, Угочанського, Марамороського) та трьох адміністративних експозитур: Ужанської, Березької і Марамороської (див. рис. 2).

Радянське керівництво прагнуло встановити кордони Закарпатської обл. у межах Підкарпатської Русі на 1938 р. Однак у багатьох місцях вони були змінені, розширені.

Цей час лінії кордону ще не були визначені остаточно, про що свідчить і пакет документів від 16 березня 1945 р., підготовлений для Президії Народної Ради Закарпатської України.

Рис. 1. Територія Закарпаття у складі Угорщини в 1944 р.⁴⁴

Рис. 2. Адміністративно-територіальний поділ території Закарпаття у 1944 р. Власне редагування. Джерело: Адміністративна карта Угорщини, видана Інститутом картографії армії Угорського Королівства. Закрито 31 липня 1942 р., перезатверджено 31 липня 1943 р. Масштаб: 1:500 000. Розмір: 1050х845 мм та 1050х870 мм. Опубліковано як додаток до переліку населених пунктів Угорщини в 1944 р.

У ньому Марамороський р-н ще вказаний частиною Закарпаття, а Великоберезнянський складався з 65 населених пунктів, на противагу пізнішим 31-му,що відповідало межам районів угорського періоду Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-195. Оп. 23. Од. зб. 105.. Згодом, у ході розмежування кордонів, Великоберезнянський р-н розділили на дві частини: 31 населений пункт увійшов до Закарпатської обл., а 34 -- відійшли Чехословаччині. Марамороський р-н передали Румунії. Західні межі області також не збігалися з кордонами комітатів 1938 р. -- їх значною мірою посунули у сторону заходу, тож важливий залізничний вузол Чоп теж став частиною Радянського Союзу. Для радянської влади важливим було те, щоб залізнична лінія Чоп-Ужгород також належала до Закарпаття, тож зі стратегічних міркувань території завширшки 6-8 км на захід від залізничної лінії приєднали до Закарпатської обл. Чехословаччина віддала Радянському Союзу землі площею приблизно 250 км² - це 11 населених пунктів (Батфа, Малі Селменці, Паладь-Комарівці, Галоч, Соломонове, Сюрте, Ратівці, Палло, Чоп, Тийглаш, Тисаашвань). Лінія кордону від Соломонова до Палло простягнулася по прямій, при цьому не зважили навіть на те, що с. Селменці довелося розділити на дві частини - Малі та Великі. З 4 квітня 1946 р. с. Лекаровце передали Чехословаччині - так лінія кордону з північно-східною дугою простяглася далі у сторону Ужгорода Хроніка Закарпаття 1867-2010... С. 136..

До Мукачева 31 березня 1945 р. приєднано Паланки, Підгород, Підмонастир, Росвігово та Підгоряни Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-195. Оп. 1. Од. зб. 111. Арк. 4.. 19 липня від Чопівки відділили територію хут. Затишне, який став самостійним населеним пунктом. 1 жовтня до Ужгорода приєднали хут. Боздош, а 1 січня 1946 р. Чопівку - до Берегового.

Починаючи з 1945 р., чимало хуторів та околиць було виокремлено з населених пунктів, зокрема в Берегівському р-ні самостійними стали Бадів, Чикош Горонда, Няраш Горонда, Данилівка, Бакош, Великий Бакош, Велика Бакта, Попове, Шом, Затишне.

Ліквідовано систему хуторів і присілків - їх розвинули в самостійні населені пункти, приєднали до найближчих населених пунктів чи перетворили на бази для колгоспних тваринницьких ферм і машинно-тракторних станцій (МТС). Населені пункти були поділені, об'єднані або ж підпорядковані адміністративному управлінню інших.

Рис. 3. Адміністративно-територіальний поділ території Закарпаття (22.01.1946р.)

Згідно з постановою уряду від 22 січня 1946 р., область складалася з 15 адміністративних одиниць: 2-х міст обласного підпорядкування (Ужгород і Мукачево) і 13-ти округів. Окрім Ужгорода ‰v Мукачева, у 1946 р. статусу міста набули ще три населені пункти: Берегове, Хуст і Виноградів. Інші міста - «занижені» до селища Brenzovics L. Karpatalja tortenetenek korszakai es gazdasagi-tarsadalmi helyzete a XX. szazadban. Karpatalja. A Karpat-medence regioi 11 / szerk. B. Baranyi. Pecs; Budapest: Dialog Campus Kiado, 2009. P. 75-107. Власне редагування. Джерело: Указ Президії Верховної Ради УРСР від 22.01.1946 «Про утворення Закарпатської області в складі Української РСР». Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. № 5-6. Київ: Верховна Рада УРСР, 1947. С. 3. (Указ затверджено Указом Президії Верховної Ради СРСР від 22.01.1946. ВВР (СРСР). 1946. № 2)..

Упорядкування та зміна назв населених пунктів. Приєднання території Закарпаття до Радянського Союзу неабияк вплинуло на топоніміку краю. До осені 1944 р., коли в регіоні з'явилася ЧА та представники радянського режиму, тут були чинними назви, які повернуло Угорське Королівство в 1938 р. і 1939 р.:

- в Ужанському, Березькому, Угочанському, Марамороському коміта- тах, де проживали угорці, €к угорські, зафіксовані на підставі Закону № IV від 1898 р. «Akozseg- es egyeb helynevekrol» szolo 1898. evi IV. torveny-cikk. Magyar Torvenytar. 1898. evi trvenycikkek / szerk. D. Markus. Budapest, 1899. P. 19--21.. Наприклад Csonka-Magyarorszag kOzigazgatasi helysegnevtara. Az anyaorszagot, a visszacsatolt felvideket, Karpataljat, Kelet-Magyarorszagot, Felso-Erdelyt es Delvideket magaba foglalo 10. kiadas / szerk. K. Varady. Budapest, 1941; Magyarorszag Helysegnevtara 1944.: в Ужанському комітаті - Ungvar (Унгвар), Eszeny (Есень), Tiszaasvany (Тисаашвань) тощо; у Березькому комітаті - Beregszasz (Берегсас), Batyu (Батю), Makkosjanosi (Маккошяноші), Munkacs (Мункач) тощо; в Угочанському - Nagyszollos (Нодьсевлеш), Tiszab6keny (Тисабокень), Tiszakeresztur (Тисакерестур) тощо; у Марамороському - Aknaszlatina (Акнаслатина), Tecso (Тейчев), Visk (Вишк) тощо;

€к натомість у гірських районах, де проживали русини, тобто в Ужанськіи, Березькій і Марамороській адміністративних експозитурах, на підставі окремих указів Регентського комісаріату A m. kir. miniszteriumnak 6.200/1939. M. E. szamu rendelete: «A Magyar Szent Koronahoz visszatert karpataljai terulet kOzigazgatasanak ideiglenes rendezeserol». Belugyi Kozlony. 1939. 6 julius. № 30. (XLIV. evf.). P. 769-773; A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B. M. szamu rendelete: «A visszatert karpataljai teruleten a kOzsegnevek megallapitasa, tovabba a kOzigazgatasi kirendeltsegek es a jarasok teruleti beosztasarol». Belugyi Kozlony, 1939. 6 julius. № 30. (XLIV. evf.). P. 781--787. використано зафіксовані двомовні €к угорські та русинські. Наприклад A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B.M. szamu rendelete... P. 781-787; Melleklet a 14.500/1939. B.M. szamu rendelet 1. §-anak (2) bekezdesehez: «A karpataljai terulet kOzsegeinek jegyzeke». Belugyi Kozlony, 1939. 6 julius. № 30. (XLIV. evf.). P. 788-802; Magyarorszag Helyse- gnevtara… 1944.: в Ужанській адміністративній експозитурі - Alsdribnice/ Нижня Рибниця, Dubr6ka/ Дyбpoвкa, Nagyberezna/Велинкое Березное тощо; у Березькій адміністративній експозитурі - Alsdhrabonica/Нижня Грабовниця, Felsoverecke/Вишни Верецки, Szolyva/Свалява тощо; у Марамороській адміністративній експозитурі - Alsoveresmart/Мала Копаня, Okormezo/ Воловое, Pilipec/ Пилипець тощо.

З листопада 1944 р. на території Закарпаття, а точніше тимчасово створеної мінідержави під назвою «Закарпатська Україна», місцеві представники радянської влади скасували угорські назви, які використовувалися у період Угорського Королівства (1938/1939-1944) і, взявши за основу запроваджені в період Першої Чехословацької Республіки (1919-1938) чеські та руські, почали вживати ці топоніми українською мовою. Хоча тогочасних документів, які б давали розпорядження в період існування Закарпатської України (26 листопада 1944 р. €к 22 січня 1946 р.) про таку зміну, наразі ми не виявили, ліквідацію угорських топонімів і використання українських підтверджують такі чинники:

1) декрети Народної Ради Закарпатської України про усунення угорських і німецьких написів, якими передбачено видалити з публічного простору написи, плакати угорською, німецькою та навіть чеською мовами та розмістити на їхньому місці українською або ж українською і російською мовами Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 3-4. (Декрет чис. 4. «Про усунення мадярських і німецьких надписів зі всіх публічних місць»; Розпорядження чис. 4. «Про переведення в життя Декрету чис. 4. про усунення мадярських і німецьких надписів зі всіх публічних місць». Вістник Народної Ради Закарпатської України, Мукачево, 30 листопада 1944. Чис. 1. С. 4, 7).

* Перед варіантами назв, узятих для прикладу, малими літерами зазначено епоху, коли їх використовували офіційно: а) - офіційна назва населеного пункту чеською та руською мовами в період Першої Чехословацької Республіки (1919-1938) відповідно до Закону № 266 від 1920 р. і постанови уряду № 324 від 1921 р.; б) - назва угорською та русинською мовами в період Угорського Королівства (1938/1939-1944), повернута в 1938 р. і 1939 р.; в) - тимчасова назва українською мовою, запроваджена радянськими органами Закарпатської України на основі чеських і руських назв, встановлених у період Чехословацької Республіки.;

2) порівняння назв населених пунктів, які використовували в офіційних документах і діловодстві Народної Ради Закарпатської України, із попередніх епох. Наприклад*:

3) UzhorodЈ¬Ужгород Statisticky lexikon obci… 1928. P. 25. - б) Ungvar Csonka-Magyarorszag kozigazgatasi helysegnevtara… P. 26, 224; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 601. - в) Ужгород Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 26-28. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 23-27). a) Mukacevo, Мукачево Statisticky lexikon obci… 1928. P. 10. - б) Munkacs Csonka-Magyarorszag kozigazgatasi helysegnevtara… P. 7, 158; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. p. 411. - в) Мукачево Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 2-4, 5-8, 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Мукачево, 30 листопада 1944. Чис. 1. С. 3-8; Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 грудня 1944. Чис. 2. С. 9-14; Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24-25). a) Berehovo, Берегово Statisticky lexikon obci… 1928. P. 3. - б) Beregszasz Csonka-Magyarorszag kozigazgatasi helysegnevtara… P. 7, 57; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 118. - в) Берегово Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24-25). a) Sevlus, Севлюш Statisticky lexikon obci... 1928. P. 19. Csonka-Magyarorszag kozigazgatasi helysegnevtara… P. 26, 165; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. p. 429. - б) Nagyszollos⁶¹⁵ - в) Севлюш Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24-25). a) Chust, Хуст Statisticky lexikon obci… 1928. P. 7. - б) Huszt, Хуст Am. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B. M. szamurendelete… P. 786; Csonka-Magyarorszag kozigazgatasi helysegnevtara… P. 31, 242; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 275, 642. - в) Хуст Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24-25).

a) VeFky Berezny, Великий Березини Statisticky lexikon obci… 1928. P. 5. - б) Nagyberezna, Великое Бєрезное Am. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B. M. szamurendelete… P. 783; Csonka-Magyarorszag kЊцzigazgatasi helysegnevtara… P. 32, 246; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 416, 644. - в) Великий Березний Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24).

a) Volove, Воловое Statisticky lexikon obci… 1928. P. 29. - б) Okormezo, Воловое A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B.M. szamurendelete… P. 787; Csonka-Magyarorszag kЊцzigazgatasi helysegnevtara… P. 31, 247; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 453, 645. - в) Волове Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24). a) Irsava, Иршава Statisticky lexikon obci… 1928. P. 9. - б) Ilosva, Иршава A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B.M. szamurendelete… P. 785; Csonka-Magyarorszag kЊцzigazgatasi helysegnevtara… P. 31, 242; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 278, 642. - в) Іршава Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24). a) Perecin, Перечин Statisticky lexikon obci... 1928. P. 15. - б) Perecseny, Перечинь A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B.M. szamu rendelete… P. 782; Csonka-Magyarorszag kЊцzigazgatasi helysegnevtara… P. 32, 248; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 469, 646. - в) Перечин Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24). a) Rachov, Рахов Statisticky lexikon obci… 1928. P. 16. - б) Raho, Раховь Melleklet a 14.500/1939. B. M. szamu rendelet 1. §-anak (2) bekezdesehez: «A karpataljai terulet kЊцzsegeinek jegyzeke». Belugyi Kozlony. 1939. 6 julius. № 30. (XLIV. evf.). P. 797; Csonka- Magyarorszag kЊцzigazgatasi helysegnevtara… P. 32, 248; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 646. - в) Рахів Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24). a) Svalava, Свалява Statisticky lexikon obci... 1928. P. 22. - б) Szolyva, Свалява A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B. M. szamurendelete… P. 785; Csonka-Magyarorszag kЊцzigazgatasi helysegnevtara… P. 31, 250; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 556, 647. - в) Свалява Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24). a) facovo, Тячово Statisticky lexikon obci... 1928. P. 24. - б) TcsO, Тичевь A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B. M. szamurendelete… P. 787; Csonka-Magyarorszag kЊцzigazgatasi helysegnevtara… P. 16, 216; Magyarorszag Helysegnevtara 1944. P. 570. Держархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 27. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 24). - в) Тячево9

Водночас із метою якомога повнішої інтеграції території Закарпатської України до Радянського Союзу, а в нового межах - до УРСР, нова радянська влада не задовольнилася використанням тих назв населених пунктів українською мовою, які ґрунтувалися на раніших чеських і руських, тож були вжиті додаткові заходи, спрямовані на упорядкування топонімів. Так, 25 червня 1946 р. Президія Верховної Ради УРСР видала указ про затвердження в офіційному використанні українських назв 85 населених пунктів, перейменованих новою радянською владою в 11 округах краю. На цей час Закарпатська Україна вже стала Закарпатською обл. із 13-ма округами Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв населених пунктів Закарпатської області». Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. № 7-8. Київ: Верховна Рада УРСР, 1947. С. 62-64.:

1) у Берегівському перейменовано 13 сіл: Ардів Чепівка, Астель Лу- жанка, Беня Добросілля, Гаранглаб Дзвінкове, Гетін Липове, Батьове Вузлове, Велике Гутове Велика Гараздівка, Мале Гутове Мала Гараздівка, Запсонь Заставне, Кидешів Зміївка, Тошнадово Затишне, Шом Дерен- ковець, Яношове Іванівка;

2) у Волівському €к тільки с. Ляховець Лісковець;

3) в Іршавському - 8: Бережська Розтока Велика Розтока, Волоське Підгірне, Влахове Вільхівка, Кив'яжд Кам'янське, Нижній Шард Нижнє Болотне, Угочанська Розтока Мала Розтока, Шардик Заболотне, Шаркадь Горбок;

4) у Мукачівському -- 10: Барбове Бородівка, Енківці Ільківці, Кендере- шів Коноплівці, Німецька Кучава Кучава, Ряпідь Бистриця, Серенчівці Щасливе, Сернин Рівне, Феделешівці Крите, Фогараш Зубівка, Форнош Ліскове;

5) у Воловецькому -- 2: Верхні Верецьки Верхні Ворота, Нижні Верецьки Нижні Ворота;

6) у Рахівському -- 6: Апшиця Водиця, Берлебаш Костилівка, Великий Бочків Великий Бичків, Верхня Апша Верхнє Водяне, Середня Апша Середнє Водяне, Требушани Ділове;

7) у Свалявському -- 3: Брустів Лопушанка, Ізвор Родниківка, Ізворська Гута Родникова Гута;

8) у Севлюшському -- 17: Аклин Клинове, Ардовець Підвиноградів, Батар Братове, Бекень Бобове, Велика Чингава Боржавське, Верхній Шард Широке, Дюла Юлівці, Керестур Перехрестя, Мала Чингава Завадка, м. Севлюш м. Виноградів, Сірма Дротинці, Факобіки Букове, Фаркашове Вовчанське, Фертешове Заболоття, Форголани Дівичне, Чорний Ардів Чорнотисів, Чума за Тисою Затисівка;

9) у Тячівському -- 7: Брустури Лопухів, Валескраді Глибокий Потік, Гандал Буштинський Тополівка, Нижня Апша Діброва, Німецька Мокра Мокре, Нягове Добрянське, Терешул Тарасівка;

10) в Ужгородському -- 16: Агове Тисянка, Андрашівці Андріївка, Анта- лівці Антонівка, Ашвань Мінеральне, Батфа Деревці, Бачава Чабанівка, Ботфальва Прикордонне, Есень Яворове, Йовра Сторожниця, Кетергин Розівка, Ляхівці Лемківці, Малий Селменц Солонці, Паладь-Комаравці Комарівці, Палове Павлове, Сюрте Струмківка, Теглаш Цеглівка;

11) у Хустському -- 2: Салдобош Стеблівка, Шандрове Олександрівка.

У випадку вказаних 85 населених пунктів влада пояснила зміни потребою збереження історичних назв, а також уточненням топонімів, що використовує населення Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 62.. Але якщо порівняти попередні назви, які існували до штучного (офіційного) перейменування На території Закарпаття штучні (офіційні) зміни назв населених пунктів у XX ст. відбулися щонайменше п'ять разів: 1) перше офіційне впорядкування топонімів на території регіону сталося ще в епоху Австро-Угорської монархії (1867-1918) у 1901,1904 та 1907 рр.; 2) наступне масове перейменування провела влада Першої Чехословацької Республіки (1919-1938) на початку 1920-х років; 3) третя масова хвиля змін найменувань на території Закарпаття також відбулася внаслідок політичних пертурбацій, після того, як край знову був повернений під владу Угорщини (1938/1939-1944); 4) після Другої світової війни, у 1945-1946 рр., відбулася четверта всеохопна реформа, коли радянсько-чехословацький міждержавний договір від 1945 р. зафіксував вихід Закарпаття зі складу Чехословачини і приєднання Љўого під назвою «Закарпатська Україна» до УРСР; 5) п'ята розпочалася ще за радянської ери, наприкінці 1980-х років. Ці зміни, на відміну від попередніх, були ініційовані знизу вгору, а офіційно затверджені вже після проголошення незалежності України (1991-2000). Детальніше див.: Добош О. Зміна назв закарпатських населених пунктів із компактним проживанням угорців: спроби та результати відновлення історичних угорських найменувань у 1989-2000 роках. Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення / відп. ред. І. Патер; упоряд.: О. Му- равський, М. Романюк. Львів, 2020. C. 319-337., і з тими, які використовували протягом багатьох століть, то дійдемо висновку, що ці заходи насправді мали зворотний ефект:

1) назви населених пунктів, де компактно проживали угорці, продовжили слов'янізувати На території Закарпаття перша слов'янізація назв населених пунктів, де компактно проживали угорці, відбулася ще в період Першої Чехословацької Республіки (1919-1938), коли назви всіх поселень змінили на назви чеською та руською мовами. Детальніше див.: Dobos S. Place-Name Changes in the Territory of Present-Day Transcarpathia during The First Czechoslovak Republic from 1919 to 1938. Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність / гол. ред. І. Соляр. Львів, 2021. Вип. 34. C. 318-331.

* Тут і далі різницю між варіантами назв населених пунктів, наведених для прикладу, проілюстровано малими літерами, які позначають: a) - оригінальну історичну назву поселення угорською мовою, яка використовувалася протягом кількох століть ще до першого штучного (офіційного) переЉўменування/впорядкування назв населених пунктів; б) - офіційну назву чеською та руською мовою, встановлену Законом № 266 Першої Чехословацької Республіки від 1920 р. і постановою уряду № 324 від 1921 р.; в) - назву українською мовою, тимчасово запроваджену радянськими органами влади Закарпатської України на основі чеських і руських, введених у період Чехословацької Республіки. Ці тимчасові назви діяли орієнтовно з 26 листопада 1944 р. і по 25 червня 1946 р.; г) - офіційну назву українською мовою, затверджену указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 р., що призвело до втрати цими поселеннями своїх оригінальних історичних назв. Наприклад*:

a) Asztely Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 34-35. - б) Astel, Астель Statisticky lexikon obci… 1928. P. 3. - в) Астель г) Лужанка Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 62. a) Bene Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 4819. - б) Bena, БеняStatisticky lexikon obci... 1928. P. 3. - в) Беня г) Добросілля Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 62. a) BatyuSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 45іЄ6. - б) Bafovo, БатьовоStatisticky lexikon obci... 1928. P. 3. - в) Батьове г) ВузловеУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 62.

a) KigyosSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 199-200. €к б) Kidous, Кідьовш Statisticky lexikon obci... 1928. P. 4. €к в) Кидешів г) ЗміївкаУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 62.

a) SomSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 388-389. - б) Som, ШомStatisticky lexikon obci... 1928. P. 5. - в) Шом г) Деренковець Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 62.

a) Janosi Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 269-270. - б) Janosovo, ЯношовоStatisticky lexikon obci… 1928. P. 4. - в) Яношове г) ІванівкаУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 62.

a) Szernye Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 40АЗ01. - б) Serne, Серне Statisticky lexikon obci… 1928. P. 13. - в) Сернин г) Рівне Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 63.

a) Fornos Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 135. - б) Fornos, Форнош Statisticky lexikon obci… 1928. P. 11. - в) Форнош г) ЛісковеУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 63.

a) AkliSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 13-14. - б) Aklin, Акшн Statisticky lexikon obci… 1928. P. 17. - в) Акшн г) Клинове Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 63.

a) GyulaSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 146-147. - б) Dula, ДюлаStatisticky lexikon obci… 1928. P. 17. - в) Дюна г) Юлівці Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 63.