Розбудова радянської системи на території Закарпаття (1944-1946)

a) KeresztdrSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 437. - б) Kerestur, КерестурStatisticky lexikon obci... 1928. P. 4. - в) Керестур г) Перехрестя Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 63.

a) (Nagy)SzolosSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 303-304. - б) Sevlus, СевлюшStatisticky lexikon obci... 1928. P. 19. - в) Севлюш г) Виноградів Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 63.

a) ForgolanySebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 134-135. - б) Forgolan, ФорголаньStatisticky lexikon obci… 1928. P. 18. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 64. - в) Форголани г) Дівичнеш

a) AgtelekSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 12-13. - б) Agovo, АговоStatisticky lexikon obci... 1928. P. 26. - в) Агове г) Тисянка Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 64.

a) EszenySebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 111-112. - б) Esen, ЕсеньStatisticky lexikon obci… 1928. P. 26. - в) Есень г) Яворове Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946. С. 64.;

2) так само не «пошкодували» ‰v назв окремих населених пунктів, де мешкали українці, спотворивши оригінальні історичні. Наприклад:

a) Lyahovec Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 264-265. Історична назва Lyahovec має руське походження. - б) Lachovec, ЛяховецьStatisticky lexikon obci… 1928. P. 29. - в) Ляховець г) ЛісковецьУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 63. a) Cserteszfalva, ВолоскоеSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 317-318. Примітка: крім руської назви Волоское, населений пункт мав і паралельну історичну угорського походження - Cserteszfalva. - б) Voloske, Волоское Statisticky lexikon obci… 1928. P. 10. - в) Волоське ¤П г) Під- гірнеУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946… С. 63.

a) Repede, Rjapigy Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 366-367. Примітка: крім руської назви Rjapid, населений пункт мав і паралельну історичну румунського походження - Repede. - б) Rjapid', РяпґЬдьStatisticky lexikon obci... 1928. P. 13. - в) Ряпідь г) БистрицяУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946… С. 63. a) Felsoverecke, Витни ВерецкиSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 129-130. Руська назва населеного пункту Вишни Верецки виникла внаслідок часткового перекладу угорської історичної Felsoverecke. - б) Vysni Verecky, ВьішНБ Верецки Statisticky lexikon obci… 1928. P. 22. -

в) Верхні Верецьки г) Верхні ВоротаУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946… С. 63.

a) Trebusafejerpatak Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 443-444. населений пункт Trebusafejerpatak виник унаслідок злиття двох поселень - Trebusa і Fejerpatak наприкінці ХІХ ст. Історична назва населеного пункту Trebusa - руська, а історична - Fejerpatak - угорського походження. - б) TrebuSany, ТребушаниStatisticky lexikon obci… 1928. P. 16. - в) Требушани г) Ді- ловеУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 63.

a) IzvorSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 179-180. - б) Izvor, ІзворStatisticky lexikon obci… 1928. P. 21. - в) Ізвор г) РодниківкаУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 63. a) Felsosarad, Вишній Шардь Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 128-129. Руська назва населеного пункту Вишній Шардь виникла внаслідок часткового перекладу угорської історичної Felsosarad. - б) Vysni Sard, Вишний Шард Statisticky lexikon obci... 1928. P. 19. - в) Верхній Шард г) Широке Указ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 63.

a) NyagovaSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 312-313. Назва населеного пункту Nyagova має руське походження. - б) Nagovo, Нягово Statisticky lexikon obci… 1928. P. 24. - в) Нягове г) ДобрянськеУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 64. a) Bacsava Sebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 36-37. Назва населеного пункту Bacsava має руське походження. - б) Bacovo, БачовоStatisticky lexikon obci... 1928. P. 26. - в) Бачава г) ЧабанівкаУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946... С. 64.

a) SzdldobosSebestyen Zs. Karpatalja helysegnevei. P. 391-392. Назва населеного пункту Szaldobos має угорське походження. - б) Saldobos, СалдобошStatisticky lexikon obci... 1928. P. 8. - в) Салдобош г) СтеблівкаУказ Президії Верховної Ради УРСР від 25.06.1946… С. 64..

За даними на 1 вересня 1946 р., у Закарпатські‰v обл. загалом було 512 населених пунктів Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ: на 1 вересня 1946 року... С. 678-693.. Так, перегляд і зміна назв 85-ти, затверджені указом Президії Верховної Ради УРСР від 25 червня 1946 р., заторкнули 17 %, або ж 1/6 від загальної кількості поселень області.

Населення. Друга світова війна пронеслася ‰v територією Закарпаття і неабияк вплинула на чисельність населення краю. У період між 1941 р. та 1946 р. вона зменшилася з 853 949 до 758 700 осіб.

Найбільше позначилися депортації після німецької окупації 19 березня 1944 р., коли з рівнинних районів краю вивозили угорськомовних євреїв Toth G. «Az eltavolitas haladektalanul vegrehajtando». Deportalasok Karpataljan a masodik vilaghaboru idejen. Ungvar: Karpataljai Magyar Muvelodesi Intezet, 2009.. Із 14 травня по 6 червня 1944 р. депортовано 84 874 осіб Death trains in 1944, the Kassa list. National Committee for Attending Deportees (Deportaltakat Gondozo Orszagos Bizottsag - DEGOB). URL: http://degob.org/tables/kassa.html (дата звернення: 10.07.2022)..

Від радянських частин утечею до Угорщини в 1944 р. врятувалися 5 104 особи Kocsis K. Karpatalja mai teruletenek etnikai terkepe. Budapest: Magyar Tudomanyos Akademia. Kisebbseg Kutato Intezet, 2001.. Восени 1944 р. радянські війська депортували понад 30 тис. чоловіків віком від 18 до 50 років, і лише за багато років ті, кому найбільше пощастило, змогли повернутися до рідного краю, а більшість загинула через нелюдські умови існування Molnar D. E. A polgari lakossag. P. 132-144.. В окремих джерелах кількість жертв примусових робіт обчислюється в 4 953 особи, інші вважають, що ця цифра значно більша. Після Другої світової війни із Закарпаття на територію сучасної Угорщини емігрувало 25 тис. осіб Kocsis K., Tatrai P., Agardi N., Balizs D., Kovacs A.A Karpat-Pannon-terseg valtozo etnikai arculata. 35 p.. Наступ радянських військ змусив покинути край і велику кількість німецької меншини. На тих, хто залишився, чекали репресії.

Результати перепису 1946 р. засвідчили, що на більшій частині Закарпаття у 1941€к1946 рр. відбулося зменшення чисельності населення (див. рис. 4).

У 1941-1946 рр. населення краю зменшилося на 95 249 осіб. Найбільше це спостерігалося на території Іршавського р-ну, де чисельність впала на 35,3 % (на 25 933 осіб), що пояснює депортація єврейських жителів і значний рівень еміграції. У Тячівському р-ні -- на 21 %, а на території Великоберезнянського -- на 19 %. Тільки в Перечинському р-ні зросла €к на 47 осіб, як і кількість жителів Ужгорода та Мукачева - на 12% (в Ужгороді на 4 349 осіб, у Мукачеві - на 3 798).

Рис. 4. Зміна чисельності населення на території Закарпаття у 1941-1946рр.

У містах стало значно менше представників єврейської угорської національностей, на їхнє місце завезли тисячі українців і росіян. Проте загалом на більшій частині території області чисельність населення зменшилася.

У 1941 р. понад половина населення визнала себе українцями (русинами) за національністю (500 264 особи), що становило 58,1 % від загальної кількості жителів краю. 27,3 % (233 840 осіб) становили угорці. Серед представників інших національносте найбільше було євреїв - 78 699 (9,2 %), румунів - 15 599, (1,8 %) та німців - 13 222 (1,5 %). Кількість чехословаків зі зміною влади зменшилася до 1/5, що пояснює їхнє виселення. Кількість циган становила всього 1 193 особи (0,1 %).

Національний склад Закарпаття значно змінився внаслідок депортацій євреїв у 1941 р. і 1944 р., а також встановлення радянської влади в 1944 р. Ті особи, які раніше називали себе русинами, або рутенцями, після цього, переважно з ідеологічних причин, потрапили до статистики як українці. Їхня частка від загальної кількості населення неабияк зросла - від 58,1 % до 82,3 %. Значно зменшилася угорців €к від 27,4 % до 8,7 %. Євреїв €к від 9,2 % до 3,1 %, оскільки більша частина тих, хто пережив концтабори, не повернулася до регіону.

До статистики потрапила нова національність, яка раніше була майже відсутня, а зараз опинилася на 4-му місці. Висока кількість росіян (19 тис. осіб) пояснюється переселенням військових, частини яких розміщувалися на Закарпатті, а також чиновників і держслужбовців. Окрім цього, через страх деякі русини та словаки також назвали себе росіянами.

Заходи в період існування Закарпатської України. У січні 1945 р. Народна Рада ухвалила постанови про гімн і державний прапор Закарпатської України: Karpatalja telepuleseinek nemzetisegi (anyanyelvi) adatai (1880-1941) / szerk.: J. Kepecs, Z. Czibulka, D. Danyi. Budapest: Kozponti Statisztikai Hivatal, 1996. ними стали гімн Радянського Союзу без жодних змінДержархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 15. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 січня 1945. Чис. 1. С. 1). та червоний стяг із серпом і молотом написом «Хай живе возз'єднання Закарпатської України і Радянської України» Там само. Арк. 16. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 січня 1945. Чис. 1. С. 2).. Службовці Народної Ради і місцевих народних комітетів мали скласти присягу. Ось її текст: «Я, громадянин Закарпатської України, урочисто присягаюся на вірність моїй Батьківщині, Народній Раді Закарпатської України і Маніфесту 1-го з'їзду Народних Комітетів Закарпатської України про возз'єднання Закарпатської України з Радянською Україною і вихід зі складу Чехословаччини» Там само.. Після цього представники радянського режиму розпочали підготовку місцевих учасників розбудови нової системи, відповідно навесні 1945 р. були започатковані тримісячні курси з підготовки «кадрів Закарпатської України» Там само. Арк. 54. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 31 березня 1945. Чис. 6. С. 79)..

Відтак 5 грудня 1944 р. ухвалено декрет про запровадження цензури, за порушення якої передбачено штраф у розмірі 10 тис. пенге або ж позбавлення волі терміном на 6 місяцівТам само. Арк. ¤Ў. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 грудня 1944. Чис. 2. С. 12). Наприкінці 1944 р. - 1945 р. у регіоні паралельно перебували в обігу три валюти: угорський пенге, чехословацька корона і радянський карбованець. Дуже часто вартість товару вказували одночасно і в пенге, і в коронах, завдяки чому можна порівняти обмінний курс: 1 кг цукру коштував 13 пенге або ж 29 корон, а шматок побутового мила (400 г) - 6,34 пенге або ж 14 корон..

Паралельно з розбудовою елементів нової інституційної системи проходив процес націоналізації, що було найвизначальнішою особливістю переходу на радянський лад. 5 грудня Народна Рада Закарпатської України ухвалила також декрет, який передбачав перехід у власність Закарпатської України всього рухомого і нерухомого майна колишньої Угорщини і Чехословаччини на території краю: установ, шахт, заводів, фабрик, сільськогосподарських земель, лісів, підприємств, залізниці Там само. Арк. 6. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 грудня 1944. Чис. 2. С. 10).. За кілька днів, 9 грудня, ухвалено новий декрет, який передбачав націоналізацію електростанцій на території областіТам само. Арк. 7. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 грудня 1944. Чис. 2. С. 12-13).. Крім цього, конфісковано все рухоме й нерухоме майно тих осіб, які показали себе «посібниками угорських і німецьких експлуататорів». Конфіскована нерухомість переходила під контроль народних комітетів і, згідно з декретом, мала бути передана безпритульним, а також багатодітним родинам Там само. Арк. 6. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 грудня 1944. Чис. 2. С. 10).. У грудні 1944 р., одночасно з націоналізацією банків, проголошено створення Народного банку Закарпатської УкраїниТам само. Арк. 9. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 30 грудня 1944. Чис. 3. С. 17).. Офіційною валютою став радянський карбованець, проте аж до середини 1945 р. місцеве населення ставилося до нововведених грошей із недовірою, тому радянські солдати, що квартирували в цивільного населення, отримували грошове забезпечення у чехословацьких коронахОфіцинський Р. Народна Рада Закарпатської України. Закарпаття 1919-2009 років: історія, політика, культура / під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Будапешт; Ужгород, 2010. С. 277..

Наступним етапом державної націоналізації стала конфіскація заводів і фабрик у їхніх колишніх власників, яка проходила під гаслами забезпечення права на роботуДержархів Закарпатської обл. Ф. P-14. Оп. 1. Од. зб. 1а. Арк. 30. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 лютого 1945. Чис. 3. С. 30).. Влада в межах соціальних заходів обіцяла подолати безробіття, впровадити планову економіку, 8-годинний робочий день і 48-годинний робочий тиждень, а також забезпечити 14-денну оплачувану відпустку після року трудового стажу. У березні 1945 р. з'явилися постанови про запровадження пенсі за віком та інвалідністю, передбачені всім працівникам, що мали трудові відносини після 26 жовтня 1944 р. Там само. Арк. 47-52. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 31 березня 1945. Чис. 6. С. 64-74)..

Як свідчить дата появи, постанова передувала, а на думку багатьох, навіть підготувала офіційне впорядкування державно-правового статусу. Процес націоналізації відбувся надзвичайно швидко - ще до того, як Закарпаття відповідно до радянсько-чехословацького договору офіційно ввійшло до складу Радянського СоюзуОфіцинський Р. Превентивна радянізація. С. 271--273..

Земельне питання належало до винесених на порядок денний у політиці новоствореної Закарпатської України. Вже на І З'їзді народних комітетів у листопаді 1944 р., окрім маніфесту про «возз'єднання», було ухвалено постанову про проведення земельної реформи. Наступного дня, 27 листопада, текст документа з явився у рупорі комуністичної пропаганди - «Закарпатській Україні», де йшлося, що мета реформи €к «задоволення земельного голоду народу» Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 60. Арк. 1-2.. 29 листопада вийшов декрет про розподіл землі, у якому наголошувалося, що та, яка перебувала у власності угорських і німецьких поміщиків-«зрадників», має бути конфіскована негайно роздана без- і малоземельним селянам, робітникам і службовцямТам само. Од. зб. 1а. Арк. 3. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Мукачево, 30 листопада 1944. Чис. 1. С. 5).. Також ішлося про те, що нові власники отримають ділянки безкоштовно, їхня площа не мала перевищувати 10 гольдів Там само.. Відповідно до оголошеної в березні 1945 р. постанови, впродовж року були змінені земельні відносини, ліквідовані великі землеволодінняТам само. Арк. 40. (Вістник Народної Ради Закарпатської України, Ужгород, 15 березня 1945. Чис. 5. С. 51-52).. У кожному населеному пункті створювали комісії, які робили перепис земель, розподіляли їх, писали звіти про становище селян, роздавали вказівки й контролювали процес розподілу Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 439. Арк. 1-48.. У новому декреті, проголошеному навесні 1945 р., Народна Рада максималізувала площу земельних ділянок: у рівнинних районах €к 40, а в гірських €к 50 гольдівТам само. Од. зб. 438. Арк. 1-5.. Із 1946 р. розпочалася колективізація.

Депортації за етнічним принципом (листопад-грудень 1944 р.) Детальніше з темою цього пункту можна ознайомитися у праці: Молнар Д. Є. Масові етнічні репресії на Закарпатті в період становлення радянської влади (1944--1946). Угорсько-українське пограниччя: етнополітичні, мовні та релігійні критерії самоідентифікації населення / відп. ред. І. Патер; упоряд.: О. Муравський, М. Романюк. Львів, 2020. C. 154--163.. Угорське та німецьке населення краю зазнало масових переслідувань лише через свою національність. Ці звірства до сьогодні живуть у пам'яті людейМіщанин В. Дискусійні проблеми історії Закарпаття 1944--1950 рр. у розрізі усної історії (за матеріалами етнографічної практики студентів історичного факультету УжНУ 2015 р.). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Історія». 2016. Вип. 2 (35). С. 90.. 12 листопада 1944 р. на засіданні Військової ради 4-го Українського фронту під грифом «цілком таємно» була ухвалена постанова № 0036, яка передбачала реєстрацію всіх військовозобов'язаних осіб угорської та німецької національності віком 18-50 років, які на то час проживали на території «визволеної Закарпатської України». На основі складених списків їх мали етапувати окремими колонами в табори для військовополоненихDupkaGy., Korszun A. A «malenykij robot»... P. 71--73.. Наступного дня, 13 листопада, у кожному населеному пункті було розвішано наказ № 2 міської комендатури, який оголошував для всіх чоловіків угорської німецької національносте віком 18-50 років обов'язок зареєструватися. У наказі також вказано, що за ого невиконання особа відповідатиме перед військовим трибуналом. Останнім днем реєстрації визначено 16 листопада.

Крім наказу, у населених пунктах виступали глашатаї і розповсюджували листівки, іноді кілька разів на день. Опісля розпочався масовий збір. Для цього місцеві представники радянської влади використовували найрізноманітніші методи. В окремих місцевостях людей збирали нібито під приводом отримання довідок, які б дозволили вільно пересуватися на територіях, «звільнених» ЧА. Особи, які зареєструвалися 16 листопада, думаючи, що йдеться про звичайне взяття на облік, 18-го повернулися тільки для отримання обіцяного посвідчення. Однак на них уже чекали озброєні конвоїри, їх не відпустили додому -- мали залишатися в місцевих пунктах зборуBognar Z. A karpataljai magyar es nemet… P. 50.. У більшості населених пунктів чоловіків збирали нібито для триденних відновлювальних робіт. Ті, що називали себе русинами, українцями чи словаками (національність визначали зі слів самих людей або якщо вони могли прочитати «Отче наш» руською чи словацькою мовою), отримували посвідчення і могли йти додому. Коли в міських комендатурах зібрали чоловіків із найближчих сіл, то їх під суворим військовим конвоєм направили до збірного табору у Сваляві, який радянські органи влади створили з колишньої казарми угорської армії. Цей пункт став частиною системи таборів, центр якої функціював у Старому Самборі. Перші пішохідні колони вирушили в напрямку Сваляви 18 листопада 1944 р., де через нелюдські умови, голод, хвороби та холод почала лютувати смерть. Тих, хто пережили ці жахи, голодними, змерзлими погнали через Ужоцький перевал у Старий або Новий Самбір. Там депортованих завантажували у вагони й вивозили в різні табори на території Радянського Союзу, звідки більшість так і не повернулася.

Хвиля інтернування, спричинена постановою № 0036, була не єдиною на Закарпатті. Другий етап репресій заторкнув населення німецького походження. Передував цьому наказ НКВС № 7161, який стосувався усіх німців Східної Європи і передбачав взяття на облік етнічного німецького населення на звільнених ЧА європейських територіях, щоб, покликаючись на нестачу робочої сили в Радянському Союзі після війни, депортувати осіб працездатного віку у трудові табори Iratok a magyar-szovjet kapcsolatok tortenetehez. 1944. oktober - 1948. junius. / szerk. I. Vida. Budapest: Gondolat Kiado, 2005. P. 65-67..

Лавренті Берія (Лаврентий Берия), якому було доручено розробити план збору німецького населення, 16 грудня 1944 р. подав на затвердження Сталіну графік інтернування чоловіків німецької національності віком 17-45 років і жінок 18-30 років із території Румунії, Болгарії, Югославії, Чехословаччини Угорщини. Наступного дня витяг наказу, що стосувався території Чехословаччини, отримав командувач 4-го Українського фронту генерал Іван Петров (Иван Петров), частини якого зайняли і Закарпаття. Йому було наказано інтернувати німцівDupka Gy. A mi Golgotank… P. 83.. Окремо варто звернути увагу на той пункт, який дозволяв німцям брати зі собою 200 кг теплого одягу, спідньої та постільної білизни, посуду й харчів на 15 днів. Імовірно, причиною такого розпорядження стала зафіксована під час попередніх депортацій висока смертність, адже репресованим 18 листопада 1944 р. такої можливості не дали, а оскільки на німців розраховували насамперед як на робочу силу, то їх необхідно було доставити в табори у придатному до роботи стані. Більшість із них перевезли для праці на вугільних шахтах ДонбасуОфіцинський Р. Етнічні чистки. Закарпаття 1919-2009років: історія, політика, культура / під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Будапешт; Ужгород, 2010. С. 285.. 20 грудня керівництво НКВС надіслало командуванню 4-го Українського фронту «інструкції» щодо організації інтернування місцевого німецького населення. Відповідальних за проведення операції на місцях повідомляли, що, відповідно до наказу НКВС № 7161, необхідно на «визволених» територіях Чехословаччини забезпечити збір і перевезення на радянську територію працездатних чоловіків німецької національності віком 17-45 років та жінок 18-30 років незалежно від місця їхнього походження майнового стану. Згідно зі схваленим графіком, протягом 23-26 грудня передбачалося провести реєстрацію/облік відповідних осіб, потім таким особам давали 5 днів на підготовкуDupka Gy. «Malenkij robot»-ra hurcolas... P. 19..

У світлі цих розпоряджень Військова рада 4-го Українського фронту 21 грудня 1944 р. видала наказ № 00520, який передбачав мобілізацію та інтернування німецьких працездатних чоловіків 17-45 років і жінок 18-30 років, що перебували на території «визволеної» Чехословаччини. Відповідно до наказу Військової ради 4-го Українського фронту, Народна Рада Закарпатської України 22 грудня 1944 р. розіслала циркуляр окружним і місцевим народним комітетам про мобілізацію населення німецької національності. У ньому наголошено, що особи, які не з'являться для реєстрації, будуть арештовані та засуджені за законами воєнного часу. Цим особам необхідно було прийти в пункти збору протягом 22-25 грудняДержархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 52. Арк. 1-2.. Після реєстрації людей відпускали додому, наказавши прибути 29-го готовими вирушати в дорогу. Молодим погрожували, що в разі неявки замість них заберуть батьків. Особам, які підпадали під мобілізаційні умови, наголошували, що вони повинні взяти зі собою 2-3 пари взуття, теплий верхній одяг, принаймні 3 комплекти спідньої білизни, 3 - постільної та приналежності (ковдри, подушки, матраци), чашки, миски, казанки, тарілки, ножі, виделки, ложки, інші побутові предмети загальною вагою до 200 кгЗакарпатські угорці і німці... С. 68.. Інтерновані німці потрапили в табори на Донбасі, де як чоловіків, так і жінок залучали до робіт на вугільних шахтах.

Родичі інтернованих зробили все від них залежне, щоб повернути рідних додому: зверталися до місцевих органів влади, писали звернення до Народної РадиДержархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 204-210., а з кількох населених пунктів люди від безнадії навіть зверталися по допомогу до Будапешта угорського урядуШторк Т. Примусові роботи. Закарпаття 1919-2009років: історія, політика, культура / під ред. М. Вегеша, Ч. Фединець. Будапешт; Ужгород, 2010. С. 287.. Загальною особливістю звернень, які надходили з різних міст і сіл, було те, що в них наголошувалася невинність депортованих та необхідність їхнього повернення додому через брак робочої сили, бо в селах неможливо по-іншому виконати доручені їм роботиCsatary Gy. Az 1944-es elhurcolas a Teruleti Allami Leveltar anyagainak tukreben. Evgyuruk '90. Irodalmi, mtiveszeti es tarsadalompolitikai kiadvany. Ungvar, 1991. P. 80.. Зрештою, у липні 1945 р. місцеве комуністичне керівництво €к Народна Рада Закарпатської України €к розіслало циркуляр, щоб кожен населений пункт склав список осіб, які перебували в таборах для військовополонених чи трудових Держархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 204-210.. Улітку 1945 р. такий був складений і містив приблизно 30 тис. імен Там само. Од. зб. 204-210, 215-232.. Проаналізувавши роки народження депортованих осіб, можна ствердити, що подібно до інтернувань, які тривали на всій території Карпатського басейну, у випадку Закарпаття радянські збройні сили так само не дотримували вказаних у наказах вікових меж: забирали багато молодих хлопців, яким ще не виповнилося 18 років, як і чоловіків, старших 50-ти. Наявні дані свідчать, що найстарша депортована особа народилася 1868 р., а це означає, що в 1944 р. їй було 76 роківДержархів Закарпатської обл. Ф. Р-14. Оп. 1. Од. зб. 216..

Особи, депортовані в межах триденних відновлювальних робіт, потрапили в табори ГУПВІ (Головного управління у справах військовополонених та інтернованих), які перебували під контролем НКВС, як і табори ГУЛАГу. Важлива відмінність між двома системами полягала в тому, що табори ГУПВІ створювали саме для військовополонених та інтернованих, в'язні потрапляли туди одночасно у великій кількості, радянська влада стежила тільки за кількістю або ж мала на меті ізолювати певну національність, як у випадку закарпатських угорців. Натомість у таборах ГУЛАГу дуже важливою була особа ув'язненого, яка потрапляла на примусові роботи і ставала політичним в'язнем унаслідок різних сфальшованих судових процесів Bognar Z. Malenkij robot, avagy a polgari lakossag tomeges elhurcolasa Magyarorszagrol Szovjetuniobeli kenyszermunkara 1944/45-ben, kulonos tekintettel a nemetkent deportaltakra. Malenkij robot. «Egyetlen bununk a szarmazasunk volt...» / szerk. Z. Bognar. Pecs: Magyarorszagi Nemetek Pecs-Baranyai Nemzetisegi KЊцre. 2009. Р. 42..

Вивчення процесів радянізації Закарпаття дає змогу зробити такі висновки: реалізація нової системи, принесеної радянськими військами, відбувалася за московським сценарієм, опираючись на доктрини комунізму, інтернаціоналізму, планової економіки, за зразками, які використовували в Радянському Союзі. Крім цього, розбудова радянської системи супроводжувалася насиллям і залякуванням. Органічними елементами цього процесу були створення однопартійної системи та влади рад, націоналізація і насильна колективізація, переслідування Церков, а також безжальне винищення «внутрішніх ворогів». Цими заходами партфункціонери прагнули досягти повної беззахисності залежності громадян від держави. Оскільки на внутрішніх територіях радянської імперії значна частина цих цілей уже була досягнута, влада з ще більшою інтенсивністю взялася за те, щоб на нещодавно здобутих територіях, до яких належало Закарпаття, розбудувати «зразкову радянську державу».

закарпаття географічний логістика радянський

References

1. A kozseges egyeb helynevekrol» szolo 1898. evi IV. torveny-cikk. (1899). In D. Markus (Ed.), Magyar Torvenytar. 1898. evi torvenycikkek (pp. 19-21). Budapest [in Hungarian].

2. A m. kir. belugyminiszternek 14.500/1939. B. M. 8хатй rendelete: «A visszatert karpataljai teruleten a kozsegnevek megallapitasa, tovabba a kozigazgatasi kirendelt- segek es a jarasok teruleti beosztasarol». (1939, July 6). Belugyi Kozlony, 30 (XLIV), 781-787 [in Hungarian].

3. A m. kir. miniszteriumnak 6.200/1939. M. E. rendelete: «A Magyar Szent Koronahoz visszatert karpataljai terulet kozigazgatasanak ideiglenes rendezeserol». (1939, July 6). Belugyi Kozlony, 30 (XLIV), 769-773 [in Hungarian].

4. Bognar Z. (2009). Malenkij robot, avagy a polgari lakossag tomeges elhurcolasa Magyarorszagrol Szovjetuniobeli kenyszermunkara 1944/45-ben, kulonos tekintettel a nemetkent deportaltakra. In Z. Bognar (Ed.), Malenkij robot. «Egyetlen MnUnk a szar- mazasunk volt...» (p. 42). Pecs: Magyarorszagi Nemetek Pecs-Baranyai Nemzetisegi Kore [in Hungarian].

5. Bognar Z. (2012). A karpataljai magyar es nemet polgari lakossag tomeges elhurcolasa a Szovjetunioba. Orpheus Noster, 2 (IV), 46-60 [in Hungarian].

6. Botlik J. (2000). Egestas Subcarpathica. Adalekok az Eszakkeleti-Felvidek es Karpatalja XIX-XX. szazadi tortenetehez. Budapest: Hatodik Sip Alapitvany [in Hungarian].

7. Botlik J. (2000). Gat. Budapest: Hatodik Sip Alapitvany [in Hungarian].

8. Botlik J., Dupka Gy. (1991). Ez hat a hon… Tenyek, adatok, dokumentumok a karpataljai magyarsag eletebSl 1918-1991. Budapest; Szeged: Mandatum Kiado; Universum Kiado [in Hungarian].

9. Brenzovics L. (2009). Karpatalja tortenetenek korszakai es gazdasagi-tarsadalmi helyzete a XX. szazadban. In B. Baranyi (Ed.), Karpatalja. A Karpat-medence regioi 11 (pp. 75-106). Pecs; Budapest: Dialog Campus Kiado [in Hungarian].

10. Brenzovics L. (2009). Karpatont^i Ukrajna, 1944. oktober €к 1945. nius. In B. Baranyi (Ed.), Karpatalja. A Karpat-medence regioi 11 (pp. 93-95). Pecs; Budapest: Dialog Campus Kiado [in Hungarian].

11. Csatary Gy. (1991). Az 1944-es elhurcolas a Teruleti Allami Leveltar anyagainak tukreben. Evgyuruk, 90. Irodalmi, muveszeti es tarsadalompolitikai kiadvany, 80 [in Hungarian].

12. Csernicsko I. (2013). Allamok, nyelvek, allamnyelvek. Nyelvpolitika a mai Karpatalja teruleten (1867-2010). Budapest: Gondolat Kiado [in Hungarian].

13. Death trains in 1944, the Kassa list. National Committee for Attending Deportees (Deportaltakat Gondozo Orszagos Bizottsag - DEGOB). [in English].

14. Dobos S. (2021). Place-Name Changes in the Territory of Present-Day Transcarpathia during The First Czechoslovak Republic from 1919 to 1938. Ukraina: kultura spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 34, 318-331 [in English].

15. Dobosh O. (2020). Zmina nazv zakarpatskykh naselenykh punktiv iz kompaktnym prozhyvanniam uhortsiv: sproby ta rezultaty vidnovlennia istorychnykh uhorskykh naimenuvan u 1989-2000 rokakh. In I. Pater, O. Muravskyi, M. Romaniuk (Eds.), Uhorsko-ukrainske pogranychchia: etnopolitychni, movni ta relihiini kryterii samo-identyfikatsii naselennia (pp. 319-337). Lviv: NAN Ukrainy; Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha [in Ukrainian].

16. Dupka Gy. (2012). A mi Golgotank. A kollektv Wn6sseg alkalmazasa a karpataljai magyarokkal es nemetekkel szemben. (A 4. Ukran Front Katona Tanacsa hatarozatainak vegrehajtasa NKVD-jelentesek tukreben 1944-1946). Uzhhorod; Budapest: Intermix Kiado [in Hungarian].

17. Dupka Gy. (2015). «Malenkij robot»-ra hurcolas Karpataljarol. In Z. Bognar, & B. Markus (Eds.), «Itt volt a vegallomas». Halalos aldozatokkaljard nemet es magyarellenes tevekenysegek a Karpat-medmceben, 1944-1949 (pp. 68-87). Pecs: Magyarorszagi Nemetek Pecs-Baranyai Nemzetisegi Kore [in Hungarian].

18. Dupka Gy., Korszun A. (1997). A «malenykij robot» dokumentumokban. Uzh- horod; Budapest: Intermix Kiado [in Hungarian].

19. Hranchak I. (1995). Pidhotovka i provedennia zizdu Narodnykh komitetiv. Manifest pro vozziednannia yak istorychnyi dokument. In I. Hranchak (Ed.), Narysy istorii Zakarpattia (1918-1945) (Vol. 2, pp. 592-599). Uzhhorod: «Zakarpattia» [in Ukrainian].

20. Kepecs J., Czibulka Z., Danyi D. (Eds.). (1996). Karpatalja telepuleseinek nemzetisegi (anyanyelvi) adatai (1880-1941). Budapest: Kozponti Statisztikai Hivatal [in Hungarian].

21. Kocsis K. (2001). Karpatalja mai teruletenek etnikai terkepe. Budapest: Magyar Tudomanyos Akademia. Kisebbseg Kutato Intezet [in Hungarian].

22. Kocsis K., Tatrai P., Agardi N., Balizs D., Kovacs A. (2015). A Karpat-Pannon-terseg valtozo etnikai arculata a 15. szazad vegetol a 21. szazad elejeig. Terkepmagyarazo. Budapest: Magyar Tudomanyos Akademia; Csillagaszati es Foldtudomanyi Kutatokozpont [in Hungarian].

23. Korsun O. (Comp.). (2012). Zakarpatski uhortsi i nimtsi: internuvannia ta deportatsiiniprotsesy. 1944-1955 rr Arkhivni dokumenty i materialy. Uzhhorod: Vseukrainske derzhavne vyd-vo «Karpaty» [in Ukrainian].

24. Magyarorszag Helysegnevtara 1944. (1944). Budapest [in Hungarian].

25. Dr. Medgyessy, L. (sine anno). Szovjet terUleti terjeszkedes Kelet-EurOpaban, 1945 Rutenia (Karpat-Ukrajna) eseteben. Budapest: Karoli Gaspar Reformatus Egyetem [in Hungarian].

26. Melleklet a 14.500/1939. B.M. szam rendelet 1. §-anak (2) bekezdesehez: «A karpataljai terulet kozsegeinek jegyzeke». (1939, July 6). Belugyi Kozlony, 30 (XLIV), 788-802 [in Hungarian].

27. Mishchanyn V. (2016). Dyskusiini problemy istorii Zakarpattia 1944-1950 rr. u rozrizi usnoi istorii (za materialamy etnohrafichnoi praktyky studentiv istorichnoho fakultetu UzhNU 2015 r.). Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu, seriia «Istoriia», 2 (35), 87-96 [in Ukrainian].

28. Molnar D.E. (2012). A polgari lakossag Magyarorszagrol es a Szovjetuniohoz csatolt Karpataljarol torteno kenyszermunkara hurcolasanak osszehasonlito elemzese. In I. Szamborovszkyne Nagy (Ed.), «Igy maradok meg hirvivonek… » In memoriam Soos Kalman. Tanulmanyok Soos Kalman emlekere (pp. 132-144). Uzhhorod: PoliPrint [in Hungarian].

29. Molnar D.Ye. (2020). Masovi etnichni represii na Zakarpatti v period stanovlennia radianskoi vlady. In I. Pater, O. Muravskyi, & M. Romaniuk (Eds.), Uhorsko-ukrainske pogranychchia: etnopolitychni, movni ta relihiini kryterii samo-identyfikatsii naselennia (pp. 154-163). Lviv: NAN Ukrainy; Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha [in Ukrainian].

30. Moricz K. (2001). Karpatalja sorsforduloi. Budapest: Hatodik Sip Alapitvany [in Hungarian].

31. Ofitsynskyi R. (2010). Administratyvni zminy. In M. Vehesh, Ch. Fedynets (Eds.), Zakarpattia 1919-2009 rokiv: istoriia, polityka, kultura (pp. 253-254). Budapest; Uzhhorod: Instytut etnonatsionalnykh doslidzhen Uhorskoi akademii nauk; Naukovo-doslidnyi instytut politychnoi rehionalistyky Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [in Ukrainian].

32. Ofitsynskyi R. (2010). Etnichni chystky. In M. Vehesh, Ch. Fedynets (Eds.), Zakarpattia 1919-2009 rokiv: istoriia, polityka, kultura (pp. 284-286). Budapesh; Uzhhorod: Instytut etnonatsionalnykh doslidzhen Uhorskoi akademii nauk; Naukovo- doslidnyi instytut politychnoi rehionalistyky Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [in Ukrainian].

33. Ofitsynskyi R. (2010). Narodna Rada Zakarpatskoi Ukrainy. In M. Vehesh, Ch. Fedynets (Eds.), Zakarpattia 1919-2009 rokiv: istoriia, polityka, kultura (pp. 275-279). Budapest; Uzhhorod: Instytut etnonatsionalnykh doslidzhen Uhorskoi akademii nauk; Naukovo-doslidnyi instytut politychnoi rehionalistyky Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [in Ukrainian].

34. Ofitsynskyi R. (2010). Preventyvna radianizatsia. In M. Vehesh, Ch. Fedynets (Eds.), Zakarpattia 1919-2009 rokiv: istoriia, polityka, kultura (pp. 271-273).

35. Budapesht; Uzhhorod: Instytut etnonatsionalnykh doslidzhen Uhorskoi akademii nauk; Naukovo-doslidnyi instytut politychnoi rehionalistyky Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [in Ukrainian].

36. Popivskyi M. (Ed.). (1947). Ukrainska RSR: Administratyvno-terytorialnyipodil: na 1 veresnia 1946 roku (1st ed.). Kyiv: Ukrainske vyd-vo politychnoi literatury [in Ukrainian].

37. Romsics I. (2006). Az 1947-esparizsi bekeszerzOdes. Budapest: Osiris Kiado [in Hungarian].

38. Sebestyen Zs. (2020). Karpatalja helysegnevei. Nyiregyhaza [in Hungarian].

39. Shtork T. (2010). Prymusovi roboty. In M. Vehesh, Ch. Fedynets (Eds.), Zakarpattia 1919-2009 rokiv: istoriia, polityka, kultura (pp. 286-290). Budapest; Uzhhorod: Instytut etnonatsionalnykh doslidzhen Uhorskoi akademii nauk; Naukovo-doslidnyi instytut politychnoi rehionalistyky Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu [in Ukrainian].

40. Stark, T. (2006). Magyar foglyok a SzovjetuniOban. Budapest: Lucidus [in Hungarian].

41. Statisticky lexikon obd v Podkarpatske Rusi. (1928). Prague: Statn йгаа statisticky [in Czech].

42. Toth G. (2009). «Az eltavolitas haladektalanul vegrehajtandd». Deportalasok Karpataljan a masodik vildghdboru idejen. Uzhhorod: Karpataljai Magyar Muvelodesi Intezet [in Hungarian].

43. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR vid 22.01.1946 «Pro utvorennia Zakarpatskoi oblasti v skladi Ukrainskoi RSR». (1947). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR, 5-6, 3 [in Ukrainian].

44. Ukaz Prezydii Verkhovnoi Rady URSR vid 25.06.1946 «Pro zberezhennia istorychnykh naimenuvan ta utochnennia i vporiadkuvannia isnuiuchykh nazv naselenykh punktiv Zakarpatskoi oblasti». (1947). Vidomosti Verkhovnoi Rady URSR, 7-8, 62-64 [in Ukrainian].

45. Varady K. (Ed.). (1941). Csonka-Magyarorszag kozigazgatasi helysegnevtara. Az anyaorszagot, a visszacsatolt felvideket, Karpataljat, Kelet-Magyarorszagot, Felso-Erdelyt es Delvideket magaba foglalo 10. kiadas. Budapest [in Hungarian].

46. Vehesh M., Molnar D.St., Molnar Y., Ostapets Yu., Ofitsynskyi R., Tokar M., et. al. (Eds.). (2011). Khronika Zakarpattia 1867-2010. Uzhhorod: Vseukrainske derzhavne vyd-vo «Karpaty» [in Ukrainian].

47. Vida I. (Ed.). (2005). Iratok a magyar-szovjet kapcsolatok tOrtenetehez. 1944. oktober - 1948. junius. Budapest: Gondolat Kiado [in Hungarian].

Размещено на Allbest.ru